Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Реституційний едикт (нім. Restitutionsedikt) або Едикт про реституцію — указ, виданий 6 березня 1629 року імператором Священної Римської імперії Фердинандом II Габсбургом.
| Реституційний едикт | |
| Дата створення / заснування | 6 березня 1629 |
|---|---|
 | |
| Країна |  Священна Римська імперія |
| Автор | Фердинанд II Габсбург |
| Місце публікації | Відень |
| Дата й час | 6 березня 1629 |
 Реституційний едикт у Вікісховищі | |
Причина
Був спробою відновити релігійні та територіальні дії Аугсбурзького миру 1555 року. Аугсбурзький мир, підписаний у 1555 року підтвердив результат Шпаєрського сейму (1526).
Згідно прокатолицької точки зору, включене до Аугсбурзького мирного договору застереження [en] забороняло надалі секуляризацію католицьких земель (після 1555 року католицькі землі не могли передаватися під владу протестантів). Проте через слабкість імператорської влади протягом десятиліть «Духовне Застереження» не діяло. Ця відсутність повноважень і відносна вартість землі призвели до секуляризації земель декількох князів.
Значення
«Указ про реституцію» був спробою застосувати застереження «подіям», що вже трапилося після 1555 року. Під ударом опинилися вже секуляризовані архиєпископства Бремен і Магдебург, дванадцять єпархій та понад 100 релігійних будинків. Указ призвів до масштабної передачі влади і власності протестантів до католиків. У результаті тисячі протестантів втікали на території, контрольовані їхніми одновірцями.
Найбільшу дію едикт мав на північному сході Німеччини, саме там, де сили Фердинанда були слабкіші. Фердинанд призначав імперських адміністраторів до секуляризованих держав і міст шляхом відновлення імперської влади в області, яка була вільна від імперського уряду майже сто років. Дії Фердинанда не були добре сприйняті князями. Це був крок, який стривожив Францію.
Німецькі князі не могли нічого вдіяти. Вони побачили, що коаліція буде знищена. Альбрехт фон Валленштейн очолював велику армію з 134 000 чоловік, щоб затвердити імператорську владу.
За іронією долі, Валленштейн не був згоден з едиктом, оскільки той стосувався регіону, який він вважав своїм, але він послухався імператора. Він заявив, що «навчить пристойності курфюрстів. Вони повинні залежати від імператора, а не імператор від них». Відповіддю князів було згуртування навколо Максиміліана Баварського, щоб змусити Фердинанда відправити Валленштейна у відставку.
У них з'явився шанс у 1630 році, коли Фердинанд скликав нараду з виборцями в Регенсбурзі, тому що він хотів, щоб його син, теж Фердинанд, був обраний імператором Священної Римської імперії. За іронією долі, людині з такою силою доводилося покладатися, за законом, на голоси виборців для продовження своєї династії. Фердинанд також сподівався переконати виборців затвердити більш активну участь у Тридцятилітній війні.
Наслідки
Курфюрст Саксонії і Бранденбурга Йоганн-Георг I та Георг Вільгельм (як протестанти) утрималися від участі на знак протесту проти едикту про реституцію. Присутні виборці зрозуміли, що вони отримали дуже мало, щоб отримати від своєї участі у війнах. Втім, Фердинанд Максиміліан також просив відставки Валленштейна.
Щоб завоювати довіру виборців, Фердинанд відправив Валленштейна у відставку в серпні 1630 року. Звільнення від самого грізного воєначальника в Європі було великою перемогою для виборців і Регенсбург розглядається як поразка Фердинанда.
Усе це привело до серйозних наслідків. У липні 1630 року Густав Адольф висадився в Померанії з військом кількістю 4 000 осіб. Ніхто не знав про їхні наміри, але без Валленштейна Фердинанду довелося ще раз вдатися до допомоги курфюрста Пфальца Максиміліана І Баварського і фельдмаршала Йоганна Тіллі.
У 1635 році едикт фактично було скасовано в результаті прийняття Празького миру. 22 богослови на чолі з кардиналом Дітріхштейном: більшість домініканців та капуцинів на чолі з доном Дієго Кірогою проголосували за скасування дії едикту. Меншість єзуїтів на чолі з о. Ламормайні проголосували проти. «Це не було б неприємно Богові», щоб Едикт був прийнятий з найкращими інтересами миру.
Література
- Реституционный эдикт // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
- Текст едикту(нім.)
| У Вікіджерелах є Реституційний едикт |
Примітки
- Diets of Speyer (German history). Britannica Online Encyclopedia. Процитовано 24 травня 2008.
- Wallenstein his life narrated by Golo Mann
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Restitucijnij edikt nim Restitutionsedikt abo Edikt pro restituciyu ukaz vidanij 6 bereznya 1629 roku imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Ferdinandom II Gabsburgom Restitucijnij ediktData stvorennya zasnuvannya6 bereznya 1629Krayina Svyashenna Rimska imperiyaAvtorFerdinand II GabsburgMisce publikaciyiVidenData j chas6 bereznya 1629 Restitucijnij edikt u VikishovishiOriginal EdiktuPortret Ferdinanda IIPrichinaBuv sproboyu vidnoviti religijni ta teritorialni diyi Augsburzkogo miru 1555 roku Augsburzkij mir pidpisanij u 1555 roku pidtverdiv rezultat Shpayerskogo sejmu 1526 Zgidno prokatolickoyi tochki zoru vklyuchene do Augsburzkogo mirnogo dogovoru zasterezhennya en zaboronyalo nadali sekulyarizaciyu katolickih zemel pislya 1555 roku katolicki zemli ne mogli peredavatisya pid vladu protestantiv Prote cherez slabkist imperatorskoyi vladi protyagom desyatilit Duhovne Zasterezhennya ne diyalo Cya vidsutnist povnovazhen i vidnosna vartist zemli prizveli do sekulyarizaciyi zemel dekilkoh knyaziv Znachennya Ukaz pro restituciyu buv sproboyu zastosuvati zasterezhennya podiyam sho vzhe trapilosya pislya 1555 roku Pid udarom opinilisya vzhe sekulyarizovani arhiyepiskopstva Bremen i Magdeburg dvanadcyat yeparhij ta ponad 100 religijnih budinkiv Ukaz prizviv do masshtabnoyi peredachi vladi i vlasnosti protestantiv do katolikiv U rezultati tisyachi protestantiv vtikali na teritoriyi kontrolovani yihnimi odnovircyami Najbilshu diyu edikt mav na pivnichnomu shodi Nimechchini same tam de sili Ferdinanda buli slabkishi Ferdinand priznachav imperskih administratoriv do sekulyarizovanih derzhav i mist shlyahom vidnovlennya imperskoyi vladi v oblasti yaka bula vilna vid imperskogo uryadu majzhe sto rokiv Diyi Ferdinanda ne buli dobre sprijnyati knyazyami Ce buv krok yakij strivozhiv Franciyu Nimecki knyazi ne mogli nichogo vdiyati Voni pobachili sho koaliciya bude znishena Albreht fon Vallenshtejn ocholyuvav veliku armiyu z 134 000 cholovik shob zatverditi imperatorsku vladu Za ironiyeyu doli Vallenshtejn ne buv zgoden z ediktom oskilki toj stosuvavsya regionu yakij vin vvazhav svoyim ale vin posluhavsya imperatora Vin zayaviv sho navchit pristojnosti kurfyurstiv Voni povinni zalezhati vid imperatora a ne imperator vid nih Vidpoviddyu knyaziv bulo zgurtuvannya navkolo Maksimiliana Bavarskogo shob zmusiti Ferdinanda vidpraviti Vallenshtejna u vidstavku U nih z yavivsya shans u 1630 roci koli Ferdinand sklikav naradu z viborcyami v Regensburzi tomu sho vin hotiv shob jogo sin tezh Ferdinand buv obranij imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Za ironiyeyu doli lyudini z takoyu siloyu dovodilosya pokladatisya za zakonom na golosi viborciv dlya prodovzhennya svoyeyi dinastiyi Ferdinand takozh spodivavsya perekonati viborciv zatverditi bilsh aktivnu uchast u Tridcyatilitnij vijni NaslidkiKurfyurst Saksoniyi i Brandenburga Jogann Georg I ta Georg Vilgelm yak protestanti utrimalisya vid uchasti na znak protestu proti ediktu pro restituciyu Prisutni viborci zrozumili sho voni otrimali duzhe malo shob otrimati vid svoyeyi uchasti u vijnah Vtim Ferdinand Maksimilian takozh prosiv vidstavki Vallenshtejna Shob zavoyuvati doviru viborciv Ferdinand vidpraviv Vallenshtejna u vidstavku v serpni 1630 roku Zvilnennya vid samogo griznogo voyenachalnika v Yevropi bulo velikoyu peremogoyu dlya viborciv i Regensburg rozglyadayetsya yak porazka Ferdinanda Use ce privelo do serjoznih naslidkiv U lipni 1630 roku Gustav Adolf visadivsya v Pomeraniyi z vijskom kilkistyu 4 000 osib Nihto ne znav pro yihni namiri ale bez Vallenshtejna Ferdinandu dovelosya she raz vdatisya do dopomogi kurfyursta Pfalca Maksimiliana I Bavarskogo i feldmarshala Joganna Tilli U 1635 roci edikt faktichno bulo skasovano v rezultati prijnyattya Prazkogo miru 22 bogoslovi na choli z kardinalom Ditrihshtejnom bilshist dominikanciv ta kapuciniv na choli z donom Diyego Kirogoyu progolosuvali za skasuvannya diyi ediktu Menshist yezuyitiv na choli z o Lamormajni progolosuvali proti Ce ne bulo b nepriyemno Bogovi shob Edikt buv prijnyatij z najkrashimi interesami miru LiteraturaRestitucionnyj edikt Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref PosilannyaTekst ediktu nim U Vikidzherelah ye Restitucijnij ediktPrimitkiDiets of Speyer German history Britannica Online Encyclopedia Procitovano 24 travnya 2008 Wallenstein his life narrated by Golo Mann