Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ебергард I Бородань нім Eberhard im Bart 11 грудня 1445 25 лютого 1496 1 й герцог Вюртембергу в 1495 1496 роках За загал

Ебергард I (герцог Вюртембергу)

Ебергард I (герцог Вюртембергу)

Ебергард I Бородань (нім. Eberhard im Bart; 11 грудня 1445– 25 лютого 1496) — 1-й герцог Вюртембергу в 1495—1496 роках. За загальною нумерацією Ебергард V. Відновив єдність Вюртембергу.

Ебергард I
нім. Eberhard I von Württemberg
image
Народився11 грудня 1445
Бад-Урах
Помер24 лютого 1496(50 років) або 25 лютого 1496[2](50 років)
Тюбінген, Німеччина
Похованняd
КраїнаНімеччина
Діяльністьаристократ
Знання мовнімецька
Титулграф[d]
Посадагерцог Вюртембергу[d] і d
РідВюртемберзький дім
БатькоЛюдвіг I (граф Вюртемберг-Ураха)[3]
Матиd
Брати, сестриЛюдвіг II (граф Вюртемберг-Ураха)[4][5][…] і d
У шлюбі зБарбара Ґонзаґа
Діти (0)d і d[7]
Нагороди
image

Життєпис

Походив з Вюртемберзького дому. Молодший син Людвіга I, графа Вюртемберг-Ураха, та Мехтільди Пфальцької. Народився 1445 року в Урасі. Здобував освіту під орудою гуманіста Йоганна Науклера, який надалі мав чималий вплив на Ебергарда.

1450 року втратив батька, після чого графом став його старший брат Людвіг II. У 1457 році після смерті останнього успадкував графство Вюртемберг-Урах як Ебергард I. З огляду на молодий вік опіку над ним взяв стрийко Ульріх I, граф Вюртемберг-Штутгарта. У 1459 році став правити самостійно. Спочатку поринув у розваги, нехтуючи державними справами.

З травня до листопада 1468 року Еберхард I вирушив на прощу до Єрусалиму, де став кавалером ордена Гробу Господнього. На знак цього він вибрав своїм символом долоню, а девізом — attempto («смію»). За легендою, привіз з собою з Палестини гілку глоду, з якої виростив своє улюблене дерево. Також склав обітницю ніколи більше не стригти бороди.

У 1472 році стикнувся з амбіціями свого вуйка Фрідріха I Віттельсбаха, курфюрста Пфальца, який претендував на частину Вюртемберг-Ураха. 1473 року за Ураським договором відступився від графства Монбельяр, підтвердивши володіння свого стриєчного брата Генріха з гілки Вюртемберг-Штутгарт. Водночас уклав з Ульріхом I, графом Вюртемберг-Штутгарта, договір, який мав регулювати спільне правонаступництво володінь Вюртемберзького дому. Потім допомагав тому придушити заколот сина.

1474 року уклав шлюб з представницею мантуанського роду Гонзага. 1475 року прийшов на допомогу повсталим містам Кельнського архієпископства. Допомагав місту Нойс проти армії Карла I, герцога Бургундії. 1476 року зі смертю курфюрста Пфальца зникла загроза володінням Ебергарда I.

Водночас з 1470 року активно займався розбудовою своїх міст, насамперед Ураха. Тут, зокрема, було зведено колегіальну церкву Св. Аманди (1478 рік) та лікарню (1480 рік). 1477 року заснував Тюбінгенський університет, де ректором став Йоганн Науклер, було запрошено вчених з усієї Німеччини, зокрема Йоганна Рехліна. Також запросив до своїх володінь представників католицьких релігійних рухів — Братство спільного життя і Нове благочестя — що заснували церкви в Урасі, Деттінген-ан-дер-Ермсі, Герренберзі, Айзіделі і Тахенгаузені. Приділяючи увагу розвитку монастирів і церков, заохочував розвиток освіти. Водночас Ебергард I видав наказ про виселення зі своїх володінь усіх жидів.

1482 року відвідав Рим, де домовився з папою римським Сікстом IV про незалежність Тюбінгенського університету від абатства Св. Георга. Також отримав від папи римського Золоту троянду. Того ж року уклав зі стриєчними братами Ебергардом і Генріхом Мюнзінгерську й Райхенвайєрську угоди, за якими отримав графства Вюртемберг-Штутгарт і Монбельяр. Внаслідок цього усі володіння Вюртемберзького дому було поєднано під владою Ебергарда I, який тепер звався Ебергардом V. Столиця знову повернута до Штутгарту.

1485 року уклав 10-річний союз з Сигізмундом Габсбургом, ерцгерцогом Передньої Австрії. 1488 року підтримав ініціативу імператора Фрідріха III щодо укладання земського миру в Швабії. Для цього було створено Швабську лігу, куди увійшло 22 міста, найбільші світські та духовні князівства. Надалі допомагав Максиміліанові Габсбургу приборкувати фламандські міста.

1490 року арештував свого стриєчного брата Генріха Вюртемберг-Моньельяра, оскільки той мав психічне захворювання. 1492 року рішенням Максиміліана Габсбурга, як правителя герцогства Бургундії, стає кавалером ордену Золотого руна. Імператор Фрідріх III Габсбург офіційно призначив Ебергарда V (I) опікуном Генріха Вюртемберг-Монбельяра.

1495 року під час рейхстагу в Вормсі Максиміліан I, король Німеччини, зробив Вюртемберг герцогством. також отримав титул герцога Текського, але звернення Ебергарда щодо надання йому титулу герцога Швабського було відхилено. З цього часу став зватися герцогом Ебергардом I. Натомість останній підписав договір, за яким у випадку вимирання чоловіків Вюртемберзького дому усі їх володіння переходили під безпосереднє управління імператором.

Помер в замку Гогентюбінген 1496 року від шигельозу і виразки сечового міхура. Спочатку він був похований у абатстві Святого Петра на Айнзіделі. Пізніше його тіло було перенесено до колегіальної церкви Тюбінгену. Владу успадкував його стриєчний брат Ебергард II.

Родина

Дружина — Барбара, донька , маркіза Мантуї

Діти:

  • Барбара (1475)

4 бастарди

Примітки

  1. Eberhard im Bart // Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1877. — Vol. 5. — S. 557–559.
    d:Track:Q2079d:Track:Q590208d:Track:Q14565655d:Track:Q27568843
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #11852853X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  4. http://www.regesta-imperii.de/id/1454-01-21_1_0_13_0_0_3152_3153
  5. http://www.regesta-imperii.de/id/1454-00-00_1_0_13_0_0_3153_3154
  6. http://www.regesta-imperii.de/id/1454-01-11_1_0_13_5_0_10725_101
  7. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  8. Эбергард V Бородатый // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XL. — С. 109.
    d:Track:Q23892991d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q19908137d:Track:Q24503137

Джерела

  • Dieter Mertens: Eberhard V./I. im Bart. In: Sönke Lorenz, Dieter Mertens, Volker Press (Hrsg.): Das Haus Württemberg. Ein biographisches Lexikon. Kohlhammer, Stuttgart 1997, , S. 92–95.
  • Dieter Mertens: Eberhard im Bart als politische Leitfigur im frühneuzeitlichen Herzogtum Württemberg. In: Zeitschrift für württembergische Landesgeschichte. Band 59, 2000, S. 43–56
  • Peter Rückert (hrsg.): Von Mantua nach Württemberg: Barbara Gonzaga und ihr Hof. Begleitbuch und Katalog zur Ausstellung des Landesarchivs Baden-Württemberg, Hauptstaatsarchiv Stuttgart, 2., durchgesehene Auflage, Stuttgart 2012, ISBN=978-3-17-022390-5

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ebergard I Borodan nim Eberhard im Bart 11 grudnya 1445 25 lyutogo 1496 1 j gercog Vyurtembergu v 1495 1496 rokah Za zagalnoyu numeraciyeyu Ebergard V Vidnoviv yednist Vyurtembergu Ebergard Inim Eberhard I von WurttembergNarodivsya11 grudnya 1445 Bad UrahPomer24 lyutogo 1496 50 rokiv abo 25 lyutogo 1496 2 50 rokiv Tyubingen NimechchinaPohovannyadKrayinaNimechchinaDiyalnistaristokratZnannya movnimeckaTitulgraf d Posadagercog Vyurtembergu d i dRidVyurtemberzkij dimBatkoLyudvig I graf Vyurtemberg Uraha 3 MatidBrati sestriLyudvig II graf Vyurtemberg Uraha 4 5 i dU shlyubi zBarbara GonzagaDiti 0 d i d 7 NagorodiZolota troyanda Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z Vyurtemberzkogo domu Molodshij sin Lyudviga I grafa Vyurtemberg Uraha ta Mehtildi Pfalckoyi Narodivsya 1445 roku v Urasi Zdobuvav osvitu pid orudoyu gumanista Joganna Nauklera yakij nadali mav chimalij vpliv na Ebergarda 1450 roku vtrativ batka pislya chogo grafom stav jogo starshij brat Lyudvig II U 1457 roci pislya smerti ostannogo uspadkuvav grafstvo Vyurtemberg Urah yak Ebergard I Z oglyadu na molodij vik opiku nad nim vzyav strijko Ulrih I graf Vyurtemberg Shtutgarta U 1459 roci stav praviti samostijno Spochatku porinuv u rozvagi nehtuyuchi derzhavnimi spravami Z travnya do listopada 1468 roku Eberhard I virushiv na proshu do Yerusalimu de stav kavalerom ordena Grobu Gospodnogo Na znak cogo vin vibrav svoyim simvolom dolonyu a devizom attempto smiyu Za legendoyu priviz z soboyu z Palestini gilku glodu z yakoyi virostiv svoye ulyublene derevo Takozh sklav obitnicyu nikoli bilshe ne strigti borodi U 1472 roci stiknuvsya z ambiciyami svogo vujka Fridriha I Vittelsbaha kurfyursta Pfalca yakij pretenduvav na chastinu Vyurtemberg Uraha 1473 roku za Uraskim dogovorom vidstupivsya vid grafstva Monbelyar pidtverdivshi volodinnya svogo striyechnogo brata Genriha z gilki Vyurtemberg Shtutgart Vodnochas uklav z Ulrihom I grafom Vyurtemberg Shtutgarta dogovir yakij mav regulyuvati spilne pravonastupnictvo volodin Vyurtemberzkogo domu Potim dopomagav tomu pridushiti zakolot sina 1474 roku uklav shlyub z predstavniceyu mantuanskogo rodu Gonzaga 1475 roku prijshov na dopomogu povstalim mistam Kelnskogo arhiyepiskopstva Dopomagav mistu Nojs proti armiyi Karla I gercoga Burgundiyi 1476 roku zi smertyu kurfyursta Pfalca znikla zagroza volodinnyam Ebergarda I Vodnochas z 1470 roku aktivno zajmavsya rozbudovoyu svoyih mist nasampered Uraha Tut zokrema bulo zvedeno kolegialnu cerkvu Sv Amandi 1478 rik ta likarnyu 1480 rik 1477 roku zasnuvav Tyubingenskij universitet de rektorom stav Jogann Naukler bulo zaprosheno vchenih z usiyeyi Nimechchini zokrema Joganna Rehlina Takozh zaprosiv do svoyih volodin predstavnikiv katolickih religijnih ruhiv Bratstvo spilnogo zhittya i Nove blagochestya sho zasnuvali cerkvi v Urasi Dettingen an der Ermsi Gerrenberzi Ajzideli i Tahengauzeni Pridilyayuchi uvagu rozvitku monastiriv i cerkov zaohochuvav rozvitok osviti Vodnochas Ebergard I vidav nakaz pro viselennya zi svoyih volodin usih zhidiv 1482 roku vidvidav Rim de domovivsya z papoyu rimskim Sikstom IV pro nezalezhnist Tyubingenskogo universitetu vid abatstva Sv Georga Takozh otrimav vid papi rimskogo Zolotu troyandu Togo zh roku uklav zi striyechnimi bratami Ebergardom i Genrihom Myunzingersku j Rajhenvajyersku ugodi za yakimi otrimav grafstva Vyurtemberg Shtutgart i Monbelyar Vnaslidok cogo usi volodinnya Vyurtemberzkogo domu bulo poyednano pid vladoyu Ebergarda I yakij teper zvavsya Ebergardom V Stolicya znovu povernuta do Shtutgartu 1485 roku uklav 10 richnij soyuz z Sigizmundom Gabsburgom ercgercogom Perednoyi Avstriyi 1488 roku pidtrimav iniciativu imperatora Fridriha III shodo ukladannya zemskogo miru v Shvabiyi Dlya cogo bulo stvoreno Shvabsku ligu kudi uvijshlo 22 mista najbilshi svitski ta duhovni knyazivstva Nadali dopomagav Maksimilianovi Gabsburgu priborkuvati flamandski mista 1490 roku areshtuvav svogo striyechnogo brata Genriha Vyurtemberg Monelyara oskilki toj mav psihichne zahvoryuvannya 1492 roku rishennyam Maksimiliana Gabsburga yak pravitelya gercogstva Burgundiyi staye kavalerom ordenu Zolotogo runa Imperator Fridrih III Gabsburg oficijno priznachiv Ebergarda V I opikunom Genriha Vyurtemberg Monbelyara 1495 roku pid chas rejhstagu v Vormsi Maksimilian I korol Nimechchini zrobiv Vyurtemberg gercogstvom takozh otrimav titul gercoga Tekskogo ale zvernennya Ebergarda shodo nadannya jomu titulu gercoga Shvabskogo bulo vidhileno Z cogo chasu stav zvatisya gercogom Ebergardom I Natomist ostannij pidpisav dogovir za yakim u vipadku vimirannya cholovikiv Vyurtemberzkogo domu usi yih volodinnya perehodili pid bezposerednye upravlinnya imperatorom Pomer v zamku Gogentyubingen 1496 roku vid shigelozu i virazki sechovogo mihura Spochatku vin buv pohovanij u abatstvi Svyatogo Petra na Ajnzideli Piznishe jogo tilo bulo pereneseno do kolegialnoyi cerkvi Tyubingenu Vladu uspadkuvav jogo striyechnij brat Ebergard II RodinaDruzhina Barbara donka markiza Mantuyi Diti Barbara 1475 4 bastardiPrimitkiEberhard im Bart Allgemeine Deutsche Biographie L 1877 Vol 5 S 557 559 d Track Q2079d Track Q590208d Track Q14565655d Track Q27568843 Deutsche Nationalbibliothek Record 11852853X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 http www regesta imperii de id 1454 01 21 1 0 13 0 0 3152 3153 http www regesta imperii de id 1454 00 00 1 0 13 0 0 3153 3154 http www regesta imperii de id 1454 01 11 1 0 13 5 0 10725 101 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Ebergard V Borodatyj Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1904 T XL S 109 d Track Q23892991d Track Q656d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q24503137DzherelaDieter Mertens Eberhard V I im Bart In Sonke Lorenz Dieter Mertens Volker Press Hrsg Das Haus Wurttemberg Ein biographisches Lexikon Kohlhammer Stuttgart 1997 ISBN 3 17 013605 4 S 92 95 Dieter Mertens Eberhard im Bart als politische Leitfigur im fruhneuzeitlichen Herzogtum Wurttemberg In Zeitschrift fur wurttembergische Landesgeschichte Band 59 2000 S 43 56 Peter Ruckert hrsg Von Mantua nach Wurttemberg Barbara Gonzaga und ihr Hof Begleitbuch und Katalog zur Ausstellung des Landesarchivs Baden Wurttemberg Hauptstaatsarchiv Stuttgart 2 durchgesehene Auflage Stuttgart 2012 ISBN 978 3 17 022390 5

Дата публікації:
Топ