Феофан (Єлеазар, Єлисей) Прокопо́вич (також: Теофан Прокопович; 18 червня 1677 або 1681, Київ— 19 вересня 1736, Санкт-Петербург) — український богослов, письменник, поет, математик, філософ, перекладач, публіцист, науковець — гуманіст, ректор Київської академії (1710—1716); архієпископ [ru] (1718—1725), [ru] (1725—1736). У 1721 році підказав московському цареві Пьотру I запровадити нову зманіпульовану назву для Московського царства, вкравши греко-візантійську назву Руси — «Росія» (грец. Ρωσία), звідки й з'явилася так звана «Всеросійська імперія».
Феофан (Єлисей) Прокопович | |
---|---|
Основні відомості | |
Ім'я при народженні: | Єлеазар Прокопович |
Народження | 18 червня 1677 Київ |
Країна: | Гетьманщина Російська імперія |
Альма-матер: | Києво-Могилянська колегія |
Заклад: | Києво-Могилянська колегія |
Конфесія: | православ'я Константинопольського Патріархату, УГКЦ, РПЦ МП |
Смерть: | 19 вересня 1736 (59 років) |
Санкт-Петербург | |
Праці й досягнення | |
Рід діяльності: | поет, священник, філософ, політик |
Основні інтереси: | теологія |
Звання: | професор |
Титул: | ігумен, єпископ, архієпископ |
Додаткова інформація: | двічі приймав монашество, двічі міняв конфесії; ректор Києво-Могилянської академії |
Феофан Прокопович у Вікісховищі | |
Висловлюваня у Вікіцитатах |
Феофан Прокопович — визначний діяч епохи бароко. Його праці дотичні фізики, філософії, математики, астрономії, логіки, наук про державу і право, теології. Як прихильник деспотичного царя Пьотра І він був автором теорії перетворення та модернізації Московського царства у нову імперію московитів в дусі освіченого абсолютизму й реформування церкви, котра підпорядковувалася б владі самодержця.
Життєпис
Народився у Києві 18 червня 1681 в родині бідного крамаря Церейського. Батько невдовзі помер, залишивши родину в злиднях. Через деякий час померла і мати Єлеазара.
Після смерті батька й матері його опікуном став дядько по матері Феофан Прокопович, намісник київського Братського Богоявленського монастиря, професор і ректор Києво-Могилянського колегіуму.
Дядько віддав Єлеазара до початкової школи при тому монастирі. Після її закінчення, Єлеазар стає студентом Києво-Могилянського колегіуму. В роки навчання був одним з найкращих учнів, добре опанував церковнослов'янську, грецьку та латинську мови, не раз перемагав у наукових диспутах, крім традиційних для колегіуму дисциплін вивчав твори європейських філософів. Після смерті дядька, Феофана Прокоповича, його підтримував київський митрополит Варлаам Ясинський.
У 1698 закінчив Києво-Могилянський колегіум і вирішує продовжити освіту. Того самого року вступає до Володимир-Волинського греко-католицького колегіуму, живе у василіянському монастирі (один з основних чернечих орденів Української греко-католицької церкви, на честь Василія Великого, одного з Отців Церкви), де приймає греко-католицизм й постригається у ченці під іменем Єлисея. Греко-католицький володимир-волинський єпископ Лев (Слюбич-Заленський) помітив незвичайні здібності молодого ченця і сприяв його переведенню до Папської грецької колегії святого Афанасія в Римі, в якій готували богословів для поширення католицтва серед прихильників східного православ'я.
У Римі Єлисей користувався ватиканською бібліотекою, крім богословських наук вивчав твори древніх латинських та грецьких філософів, істориків, пам'ятки старого й нового Риму, засади католицької віри та організації папської церкви, знайомився з творами Томмазо Кампанелли, Галілео Галілея, Джордано Бруно, Миколая Коперника.
28 жовтня 1701 залишає Рим, не закінчивши повного курсу академії. Пішки проходить Францію, Швейцарію, Німеччину, деякий час навчається в місті Галле, де знайомиться з ідеями реформаторства.
У 1704 повертається в Україну, спершу в Почаївський монастир, потім у Київ, зрікається католицької віри, проходить єпітимію і постригається у православні ченці, прийнявши ім'я Феофана в пам'ять про свого дядька.
З 1705 викладав риторику, піїтику та філософію у Києво-Могилянському колегіумі, уклав курс піїтики та риторики, написав драму «Володимир» на основі сюжету про хрещення Русі, присвятивши її Івану Мазепі. Водночас пише й виголошує богословсько-філософські проповіді, завдяки яким був помічений київським генерал-губернатором Дмитром Голіциним а також Олександром Меншиковим.
У 1707 стає префектом Києво-Могилянської академії.
У 1711 його беруть у складі царя Пьотра I в Прутський похід, під час якого в Яссах він виголошує з нагоди річниці Полтавської битви проповідь, яка сподобалася цареві. Після повернення до Києва Феофана Прокоповича призначено ректором Києво-Могилянської академії і професором богослов'я. Водночас він стає ігуменом Братського монастиря.
У 1716 за бажанням Пьотра I Прокопович переїжджає до Петербурга, став одним з найближчих радників царя, обіймав вищі посади, брав участь у заснуванні Академії наук.
2 червня 1718 призначений на єпископа [ru] та Ізборського, стає наближеним до царського двору. Пише на замовлення царя книги «Апостольська географія», «Коротка книга для навчання отроків», «Духовний регламент» (1720). Як теоретик та активний учасник перетворення Московського царства на сучасну імперію європейського типу, Прокопович став архітектором реорганізації церковного управління, автором Духовного регламенту (або Уставу Духовної Колегії, 1720). Його ініціативою був вибраний грецький варіант назви давньої держави київських князів Русі «Росія».
Церковна реформа Пьотра І запровадила Духовну колегію у складі Синоду, та скасувала канонічного «першого єпископа» (патріарха) і запровадила, натомість, нагляд за церквою з боку «ока государевого» — обер-прокурора і його апарату. Главою церкви, відповідно до Духовного регламенту, став сам Пьотр І як «правоверия же и всякого в Церкви Святый благочиния блюститель». Офіційно потребу такої управлінської реформи у церкві мотивували тим, що за патріаршого правління церква була незалежною, а патріарх був рівним імператору (що абсолютно відповідало канонічному праву православної церкви), а імператор Пьотр І вважав такий стан речей «неправильним і небезпечним».
Активне сприяння розбудові імперії Пьотр І поцінував належним чином і в першій половині 1720, відвідуючи архієпископа Феофана на його подвір'ї у Петербурзі, подарував йому село і два судна: «одно поменьше весельное, другое побольше парусное, въ просторѣчіи зовется бойеръ, еще новое, нарочно по приказанию его сдѣланное» для Феофана, «какого еще не видано здѣсь между судами по величинѣ и удобству».
У 1721 призначений віце-президентом Святійшого синоду, головою якого був інший виходець з України Стефан Яворський.
У 1724 за наказом царя пише указ про устрій чернецтва, який упорядковував і регламентував монастирське життя за взірцем давніх монастирських статутів, спрямовував чернече життя на користь суспільству, бере активну участь у здійсненні реформ у Російській імперії. Після смерті Пьотра I сприяє сходженню Єкатєріни I на трон.
25 червня 1725 призначено архієпископом [ru] і став першим членом синоду Російської православної церкви, таким чином ставши фактичним главою Російської православної церкви. Він брав участь в організації Російської академії наук, очолює так звану «учену дружину» діячів культури, до якої належали Татищев, Кантемір та ін.
Останнє десятиріччя життя майже залишив діяльність вченого, зазнавав переслідувань з боку противників пьотрівської політики, які плели навколо Прокоповича інтриги, слали в синод доноси, намагаючись позбавити його високого становища в церковній ієрархії. Доноси дратували Феофана, тому він докладав неабияких зусиль для розшуку та жорстокого покарання авторів. Так за підозрою у авторстві «підкидних листів» було взято у Таємну канцелярію на допити архимандрита Йосафата Маєвського та архієрея Феофілакта Лопатинського, розстрижено та піддано тортурам Євфімія Колетті, виключено з членів Синоду Платона Малиновського і т. д.
Феофан був безжальний не лише до своїх ворогів, але не пробачав і тим, хто виявляв співчуття до його безсильних ворогів |
У 1730-32 р.р. Прокопович розправився зі своїм давнім ворогом, архієпископом Георгієм Дашковим, який був позбавлений сану та відправлений у заслання до Камінного Вологодського монастиря. Пізніше синод, яким керував Феофан, наказав доправити скинутого єпископа до Нерчинського монастиря, де той і помер у 1739 році, у злиднях, колодником.
19 вересня 1736 Феофан Прокопович помер у Санкт-Петербурзі, похований у Новгороді в Софійському соборі.
Крім сел, які після смерті Феофана були взяті в казну імператриці, володів кількома дерев'яними та кам'яними будинками у Москві та Петербурзі, мав велику бібліотеку, вартістю 4500 карбованців та багато цінних речей.
Творчий доробок
У 1979 в Києві вийшов тритомник лекцій з риторики, логіки, фізики, математики й етики, які читав Ф. Прокопович у Києво-Могилянській Академії в 1705—1709. Раніше в радянські часи твори Ф. Прокоповича були опубліковані в Москві та Ленінграді (Ф. Прокопович. Сочинения, М.-Л., 1961). Ф. Прокопович — автор «Букваря», за яким багато десятиліть вчилися українці, росіяни, білоруси, греки, молдавани, серби, грузини, болгари. Його твори були дуже поширені в слов'янських країнах. Скажімо, у Сербії «Первоє ученіє отрокам» було перевидане 7 разів. Курс теології Ф. Прокоповича опубліковано латинською в Кеніґсберзі в 1770-х в трьох томах, і тоді ж у Лейпцигу в шести томах. В перекладі російською цей же курс видано в Москві в XVIII ст. І це тільки деякі твори великого мислителя, письменника, політика, науковця. Твори Ф. Прокоповича видавалися книжною і літературною українською, латинською, старослов'янською, російською, німецькою, англійською, французькою, шведською, іншими мовами.
Прокопович про світобудову
Філософські погляди Прокоповича базувалися на об'єктивному ідеалізмі. Він доводив, що Бог існував «раніше буття світу… як найдосконаліший розум». Виникнення світу речей за Ф. Прокоповичем сталося шляхом божественної еманації (випромінювання, витікання). Треба сказати, що ці погляди (близькі до неоплатонізму) поширювалися ще в Київській Русі. Але поряд з тим у творах Ф. Прокоповича є багато тверджень, які тяжіють до пантеїзму та деїзму. Так у своїй «Натурфілософії» він пише: «Під природою розуміють самого Бога». Або в іншому місці: «Повне визначення природи збігається з Богом щодо природних речей, в яких Він з необхідністю існує і які Він рухає. Звідси випливає, що це визначення не лише природи…, а воно, очевидно, відноситься й до матерії і форми», «У природі існує й живе Бог», «Бог є в речах», «природа зберігається Богом, а це все одно, що зберігаються субстанції». Це дуже близько до дефініції Джордано Бруно «Бог в речах», або Бенедикта Спінози: «…сам всесвіт і є Бог». Одночасно Ф. Прокопович виступає проти антропоморфізму в розумінні Бога: «Не розумно міркують ті, — говорить він, — які думають, що Бог є подібним до складу людини і що нібито він має і голову, і бороду, і руки, і ноги та всі інші тілесні члени». На думку Прокоповича погляди «антропоморфітів, які марнословили про Бога, що він має подібні тілесному складові нашому органи» є не що інше як залишки первинних вірувань стародавніх народів.
Надзвичайно цікавими є окремі тези Ф. Прокоповича про світобудову, які адекватні або навіть ідентичні сучасним уявленням астрономії, космології та космогонії. Ось деякі з них:
Світ… не є нескінченним, але замкненим та обмеженим певними границями | ||
— Ф. Прокопович, по суті твердження є адекватним сучасним уявленням про Метагалактику |
Передусім, треба знати, що рух з часом має дуже тісний зв'язок так, що ніщо не рухається інакше як у часі і ніщо не вимірюється часом, якщо не рухається | ||
— Ф. Прокопович |
По суті справи тут Ф. Прокоповичем сформульовано фундаментальну тезу про зв'язність часу, простору і матерії, яка лежить в основі сучасної теорії відносності. Тільки «закритість» досягнень українських мислителів перед світом і невивченість їхніх праць до сьогодні не дає змоги поставити ім'я нашого вченого на достойне місце поряд з Лукрецієм Тітом Каром, Ньютоном, Фрідманом, Ейнштейном — і сучасні фізики повинні попрацювати в цій галузі, переосмисливши і переоцінивши доробок українських мислителів, зокрема Ф. Прокоповича, надати світової відомості їхнім непересічним, а іноді й абсолютно піонерським досягненням[].
А ось хоча й теологічне за формою, але наукове за змістом формулювання закону незнищуваності матерії за Ф. Прокоповичем: «…матерію не можна ніколи створити, ані зруйнувати, також ні збільшити, ні зменшити ту, яку створив Бог на початку світу, і якою і в якій кількості створена, такою залишається досі й буде залишатися завжди». За Ф. Прокоповичем світ є «матеріальним сполученням речей», а «небо складається з матерії». Поряд з Епікуром та Анаксархом, Миколою Кузанським, Галілео Галілеєм, Дж. Бруно Ф. Прокопович фактично визнає множинність світів. Наголошує, що Чумацький Шлях — скупчення зірок, вчить про єдність світу через матерію: «Матерія є спільною й однаковою в усіх тілах, проте форми різні». Мислитель цілком слушно вважав, що «немає матерії без форми». Таких визначень, тлумачень ми зустрічаємо безліч, читаючи «Фізику» Ф. Прокоповича. Основними своїми ідейними супротивниками Прокопович вважав томістів (послідовників вчення Томи Аквінського). Не погоджується Ф. Прокопович і з Епікуром у тому, що атом є неподільним: «всі… тіла теж складаються з нескінченно подільних тілець». До сьогодні ця фундаментальна теза є в центрі уваги фізики. Вже давно стало зрозумілим, що власне атоми подільні, їхнє місце «неподільних» зайняли елементарні частинки, але й вони, як доведено новітніми дослідженнями, складаються з дрібніших часточок — кварків. То ж Ф. Прокопович поки що залишається правий — подільність матерії в принципі може бути нескінченною, хоча й специфічною (принцип квантування).
Ф. Прокопович працював над найважливішими фундаментальними філософськими, природознавчими, світоглядними проблемами — вченням про матерію, рух і спокій, світло, планети, зірки, Сонце, а також про природні процеси на Землі — землетруси, атмосферні явища. Можна з упевненістю говорити про визначні для того часу досягнення українського вченого на цій ниві, про велику історичну перспективу його ідей. І залишається тільки сумувати з приводу надто вузької відомості й непропрацьованості фахівцями до сьогодні надзвичайно багатої спадщини мислителя. Але, з іншого боку, далеко не все втрачено — нічого не заважає сучасним укладачам підручників та посібників з фізики, астрономії спиратися не тільки на праці відомих закордонних дослідників, але й згадати вітчизняних не менш видатних, але в силу історичних обставин, на жаль, менш відомих вчених.
Прокопович — автор теорії «регулярної держави»
Цей розділ не містить . |
Феофан Прокопович був основним ідеологом реформ Пьотра І. Критичне вістря своєї теорії держави Ф. Прокопович спрямовує на князівсько-боярську опозицію процесу централізації держави і проти зверхності і автономії влади церкви стосовно держави. Створюючи свою теорію, Прокопович спирався на праці про державу і право Гоббса, Гроція, Пуфендорфа, глибоко вивчав вітчизняну історію. Але при цьому він створив свій оригінальний варіант теорії держави і державності. Ф. Прокопович пише ряд суспільно-політичних праць: «рос. Слово о правде и чести царской», Правда волі монаршої («рос. дореф. Правда воли монаршеи») та ін., де викладає основи ідеї міцної держави і застосовує їх безпосередньо до тогочасної Росії. За суттю сам Ф. Прокопович і його теорія стають промотором реформ у цій країні і головною причиною її зміцнення. Без практичного застосування теорії «регулярної держави» за часів Пьотра І і продовження цієї політики після нього не було б тієї Росії, що відома науці історія.
Першим принципом, на якому базувалася теорія «регулярної держави» Прокоповича, був принцип загальної (всенародної) користі: «Всяка верховна влада єдину свого встановлення причину кінцеву має — всенародну користь. Це лише знати народ мусить, що володар зобов'язаний його користю опікуватися, проте в справах опіки не народу, а єдиному Богові … підлягає». За Прокоповичем ця опіка царя включає добробут своїх підданих, їх повчання (духовне і світське навчання), державну безпеку. Феофан Прокопович приходить до висновку, що громадські та військові справи є головними в обов'язку царів.
Другий принцип теорії Прокоповича — принцип централізації, який був однозначно направлений проти залишків феодальної роздрібленості. Щодо можливих державних устроїв, то Прокопович, як й інші дослідники проблем держави, вважав основними його формами аристократію, демократію й монархію. Оригінальна особливість підходу Прокоповича полягала в тому, що він не ставив питання про те, який з цих устроїв є найкращим, а про те, «який тому або іншому народові найпотрібніший».
Ф. Прокопович пов'язав найкраще забезпечення народної користі з сильною політикою держави, а сила держави вбачається ним у єдності й неподільності. З цих позицій Прокопович жорстко критикував Берестейську унію й католицтво (як інструменти внутрішнього поділу народу Російської імперії на його думку), аристократичну олігархію, наполягав на необхідності підпорядкування Христової Церкви світській владі в російській державі на дотримання осудженого в католицтві цезарепапізму; що було вислідом тодішньої царської російської політики, догоджанням Прокоповича російській політиці, ніж позицією релігійного діяча. Створення «Духовного регламенту», який набув чинності закону, й заснування Синоду — органу управління Російською православною церквою, який підпорядковувався світській владі, були практичним втіленням ідей Прокоповича.
Між наукою і теологією
Час Ф. Прокоповича — це час, коли активно йшло протиставлення науки теології. Ф. Прокопович виступає одночасно як провідний теолог і науковець свого часу. Безперечним фактом є те, що вміло використовуючи новомодне й картезіанство (течія на основі вчення Рене Декарта) Ф. Прокопович робить спробу вдосконалити традиційну теологію, примирити науку з релігією. Йому належить ідея раціональної теології. Між Божим одкровенням, законами природи і розумом людини, вважав Ф. Прокопович, не повинно бути суперечностей, бо вони гармонійно пристосовані одне до одного своїм Творцем. Однак, якщо між новими даними науки й езотеричним знанням все ж виявляться суперечності, то це означає, на думку мислителя, що висновки науки підлягають сумніву. Біблійні ж тексти треба тлумачити алегорично, відповідно до рівня уявлень і світосприймання сучасних людей. Не можна позбутися враження про те, що це думка нашого сучасника. Сьогодні теж є аналогічні спроби об'єднати здавалося б не об'єднуване — божественне і наукове. В цьому контексті Ф. Прокопович прочитується дуже по-сучасному.
Одночасно Ф. Прокопович блискуче показував невігластво схоластів, не боявся піддавати сумніву віками встановлені догмати, цінував науковий пошук, прагнення до наукової істини. Навіть Біблія не є для нього безперечним авторитетом. У курсі риторики й натурфілософії він говорив про суперечливі місця в Біблії, існуючі неточності.
Ф. Прокопович ґрунтовно досліджував питання об'єкта та суб'єкта пізнання, проблеми чуттєвості і мислення, методів пізнання.
Доробок
Детальніше див. Список творів Ф. Прокоповича
Найважливіші твори
- Володимир (1705)
- (1705; 1786)
- Повѣсть о распрѣ Павла и Варнавы (1712; 1784)
- Первое учение отроком (1723)
- Правда воли монаршей (1722)
- О смерти Петра Великого, императора российского, краткая повѣсть (1726)
Твори, щодо яких є сумнів у авторстві Прокоповича
Прижиттєві видання
- Розыск исторический коих ради вин и в яковом разуме были и нарицалися императоры римстии, как язычестии, так и христианстии понтифексами. — СПб., 1721. [2]
- Истинное оправдание правовѣрных христиан, крещением поливательным во Христа крещаемых. — СПб., 1724. [3]
- Слово на похвалу императора Петра Великого. — СПб., 1725. [4]
- Правда воли монаршей, во определении наследника державы своей Уставом Державнейшего Государя нашего Петра Великого. — М., 1726. [5]; [6]
Посмертні видання
- Первое учение отроком. — Києво-Печерська Лавра, 1753. [7]
- Слова и рѣчи. — Ч. 1 (1760); Ч. 2 (1763).
- Четыре сочиненія. — М., 1773. [8]
- Книжица в ней же повѣсть о распрѣ Павла и Варнавы с иудействующими и трудность слова Петра Апостола о неудобноносимом игѣ пространно предлагается. М., 1784. [9]
- История императора Петра Великого от рождения его до Полтавской баталии. — М., 1788. [10]
- Краткая повесть о смерти Петра Великаго императора российскаго. СПб, 1819. [11]
- Прокопович Феофан. Сочинения. Под редакцией И. П. Еремина. М. — Л., 1961. [12]
- Феофан Прокопович. Філософські твори в трьох томах. І — ІІІ тт. — К.: Наукова думка. — 1979—1981. [13]
Твори і переклади латиною
- Epistolae illustrissimi ac reverendissimi Theophanis Prokopowicz (1743 — братиславське видання; 1776 — московське видання)
- Historia de certamine sanctorum apostolorum Pauli et Barna bae cum iudaizantibus… Lipsiae, 1782.
- Doctrina de blasphemia sive peccato in spiritum sanctum ex systemate auctoris theologico excerpta. Vratislaviae, 1767.
Див. також
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Феофан Прокопович |
- 6681 Прокопович — астероїд, названий на честь філософа.
Примітки
- Ничик В. М. Феофан Прокопович. — 1977 — Электронная библиотека ГНПБУ. elib.gnpbu.ru. Процитовано 1 липня 2021.
- Передмова. Феофан Прокопович. Філософські твори. litopys.org.ua. Процитовано 29 липня 2021.
- Биография и основные труды «Феофана Прокоповича (в миру Елеазар, Елисей)». ФГНУ «Научная педагогическая библиотека имени К. Д. Ушинского» РАО. Архів оригіналу за 8 грудня 2013. Процитовано 5 грудня 2013.(рос.)
- Цей день в історії : 19 вересня : Помер Феофан Прокопович. Цей день в історії (англ.). Процитовано 20 вересня 2018.
- 1817-1885., Kostomarov, N. I. (Nikolaĭ Ivanovich), (1993). Галерея портретів : біографічні нариси : для середнього та старшого шкільного віку (укр) . Київ: "Veselka". с. 274—276. ISBN . OCLC 31088873.
- Повна назва: «Всіх славеноруських стран князь і повелитель, от невірія тьми во великий світ євангельський духом святим приведен в літо от рождества Христова 988, нині же в преславной академії Могило-Мазеповіанской Кієвськой, привітствующой ясневельможного єго царського пресвітлого величества войська Запорозького обоїх стран Дніпра, Гетьмана і славного чину святого Андрея-Апостола, кавалера Іоанна Мазепи, превеликого своєго ктитора, на позор російському роду от благородних російських синов, добрі здє воспитуємих, дійствієм, єже от поетов нарицається трагікомедія, літа Господня 1705, поля з дня показанний».
- Латиномовний текст та російськомовний переклад надруковані у Прокопович Феофан. Сочинения (1961) (с. 227—333; 334—456)
- До 340-ї річниці від дня народження видатного українського церковного і громадського діяча Феофана Прокоповича // ЦДІАК України
- Російською мовою трактат називається «Православное христианское ученіе о хулѣ на Духа Святого»; він опублікований у виданні «Четыре сочиненія» (1773)
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Джерела та література
- Литвинов В. Д. Прокопович Теофан // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 27. — .
- Прокопович, Теофан // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 526. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Посилання на джерела
- «Прокопович Теофан» // Тофтул М. Г., «Сучасний словник з етики». — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416 с. — С.317. — .
- Сергій Сєряков, «Великі українці» і орден Єзуїтів // Український тиждень, 02.02.2010.
- Рогович М. Д., «Основні віхи життя та діяльності Ф. Прокоповича. Філософські твори». І — ІІІ тт. — К.: Наукова думка. — 1979. — С.11-17.
- УРЕС, — Т. ІІІ, С. 31.
- «Прокопович Ф.» // Відділ рукописів ЦНБ НАНУ, шифр ДА/П 43 «Філ…»; шифр ДП 300/П.
- «Історія України в особах: IX—XVIII ст.», К.: Видавництво «Україна», 1993, 396 с.
- Компан О., «Під опікою Кліо» // Вітчизна, 1981, № 6, — С.171-183.
- Нічик В. М., «Думки Ф. Прокоповича про Бога й природу, матерію і рух. Суспільно-політичні погляди Ф. Прокоповича» // Ф. Прокопович. Філософські твори. І — ІІІ тт. — К.: Наукова думка. — 1979. — С.17-35; С.77-100.
- Кирик Д. П., «Проблеми пізнання в творах Ф. Прокоповича» // Ф. Прокопович. Філософські твори. І — ІІІ тт. — К.: Наукова думка. — 1979. — С.35-62.
- Коваль Д. П., «Ідеї Ф. Прокоповича щодо оновлення богословської освіти в Києво-Могилянській академії» / Д. П. Коваль // Гілея: наук. вісник. — 2012. — Вип. 63. — С.23-31.
- Білецький В. С., «Українська національна еліта ХУІІ-ХУІІІ ст.: Феофан Прокопович» /// Схід, № 9-10(18-17), 1997. — С.53-56.
- Феофан (Прокопович) // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XLIa. — С. 929—930. (рос. дореф.)
- Чистович И., «Феофан Прокопович и его время». СПб., 1868. — С.576.(рос.)
- Гудзий Н. К., «Феофан Прокопович» // История русской литературы: В 10 т. — Т. III: Литература XVIII века. — Ч.1. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1941. — С.157—175.(рос.)
- Пигарев К. В., Фридлендер Г. М., «Феофан Прокопович» // История всемирной литературы. — Т.5. — М., 1988. — С.363—365.(рос.)
- Автухович Т. Е., «Прокопович Елисей (Елеазар)» // Словарь русских писателей XVIII века. — Вып. 2. — СПб.: Наука, 1999.(рос.)
- Прокопович Ф., «Сокращенное христианское учение…», СПб., 1765. — С.4.(рос.)
- Бруно Дж., «Изгнание торжествующего зверя». СПб., 1914. — С.162.(рос.)
- Спиноза Б., «Переписка». М., 1932. — С.63-64.(рос.)
Література
- В. Войналович. Прокопович Феофан // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С. 610.
Посилання
- Прокопович (Церейський) Єлизар // Києво-Могилянська академія в іменах XVII—XVIII ст.: енциклопедичне видання / відп. ред. В. С. Брюховецький, упоряд. З. І. Хижняк. — Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2001. — С. 444—446. — 736 c. —
- Прокопович Теофан // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.132-134
- Прокопович // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — С. 158. — .
- Прокопович Теофан // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1511-1513. — 1000 екз.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Феофан Прокопович |
- Феофан Прокопович (Філософські твори), К., 1980 // «Ізборник».
- Богдан Стрикалюк, «Феофан Прокопович (Біографія)», 2013 // Перший науковий філософсько-релігієзнавчий портал «Філософія і релігієзнавство».
- , Биография // «Русское Православие».(рос.)
- «Феофан Прокопович» // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона.(рос.)
- Прокопович Феофан: Собрание сочинений // Библиотека Максима Мошкова.(рос.)
- Морозов П. Феофан Прокопович как писатель: Очерки из истории русской литературы в эпоху пребразований. — СПб. : Тип. В. С. Балашова, 1880. — IV, 402 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Feofan Yeleazar Yelisej Prokopo vich takozh Teofan Prokopovich 18 chervnya 1677 abo 1681 Kiyiv 19 veresnya 1736 Sankt Peterburg ukrayinskij bogoslov pismennik poet matematik filosof perekladach publicist naukovec gumanist rektor Kiyivskoyi akademiyi 1710 1716 arhiyepiskop ru 1718 1725 ru 1725 1736 U 1721 roci pidkazav moskovskomu carevi Potru I zaprovaditi novu zmanipulovanu nazvu dlya Moskovskogo carstva vkravshi greko vizantijsku nazvu Rusi Rosiya grec Rwsia zvidki j z yavilasya tak zvana Vserosijska imperiya Feofan Yelisej ProkopovichOsnovni vidomostiIm ya pri narodzhenni Yeleazar ProkopovichNarodzhennya 18 chervnya 1677 1677 06 18 KiyivKrayina Getmanshina Rosijska imperiyaAlma mater Kiyevo Mogilyanska kolegiyaZaklad Kiyevo Mogilyanska kolegiyaKonfesiya pravoslav ya Konstantinopolskogo Patriarhatu UGKC RPC MPSmert 19 veresnya 1736 1736 09 19 59 rokiv Sankt PeterburgPraci j dosyagnennyaRid diyalnosti poet svyashennik filosof politikOsnovni interesi teologiyaZvannya profesorTitul igumen yepiskop arhiyepiskopDodatkova informaciya dvichi prijmav monashestvo dvichi minyav konfesiyi rektor Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Feofan Prokopovich u VikishovishiVislovlyuvanya u Vikicitatah Feofan Prokopovich viznachnij diyach epohi baroko Jogo praci dotichni fiziki filosofiyi matematiki astronomiyi logiki nauk pro derzhavu i pravo teologiyi Yak prihilnik despotichnogo carya Potra I vin buv avtorom teoriyi peretvorennya ta modernizaciyi Moskovskogo carstva u novu imperiyu moskovitiv v dusi osvichenogo absolyutizmu j reformuvannya cerkvi kotra pidporyadkovuvalasya b vladi samoderzhcya ZhittyepisNarodivsya u Kiyevi 18 chervnya 1681 v rodini bidnogo kramarya Cerejskogo Batko nevdovzi pomer zalishivshi rodinu v zlidnyah Cherez deyakij chas pomerla i mati Yeleazara Pislya smerti batka j materi jogo opikunom stav dyadko po materi Feofan Prokopovich namisnik kiyivskogo Bratskogo Bogoyavlenskogo monastirya profesor i rektor Kiyevo Mogilyanskogo kolegiumu Dyadko viddav Yeleazara do pochatkovoyi shkoli pri tomu monastiri Pislya yiyi zakinchennya Yeleazar staye studentom Kiyevo Mogilyanskogo kolegiumu V roki navchannya buv odnim z najkrashih uchniv dobre opanuvav cerkovnoslov yansku grecku ta latinsku movi ne raz peremagav u naukovih disputah krim tradicijnih dlya kolegiumu disciplin vivchav tvori yevropejskih filosofiv Pislya smerti dyadka Feofana Prokopovicha jogo pidtrimuvav kiyivskij mitropolit Varlaam Yasinskij U 1698 zakinchiv Kiyevo Mogilyanskij kolegium i virishuye prodovzhiti osvitu Togo samogo roku vstupaye do Volodimir Volinskogo greko katolickogo kolegiumu zhive u vasiliyanskomu monastiri odin z osnovnih chernechih ordeniv Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi na chest Vasiliya Velikogo odnogo z Otciv Cerkvi de prijmaye greko katolicizm j postrigayetsya u chenci pid imenem Yeliseya Greko katolickij volodimir volinskij yepiskop Lev Slyubich Zalenskij pomitiv nezvichajni zdibnosti molodogo chencya i spriyav jogo perevedennyu do Papskoyi greckoyi kolegiyi svyatogo Afanasiya v Rimi v yakij gotuvali bogosloviv dlya poshirennya katolictva sered prihilnikiv shidnogo pravoslav ya U Rimi Yelisej koristuvavsya vatikanskoyu bibliotekoyu krim bogoslovskih nauk vivchav tvori drevnih latinskih ta greckih filosofiv istorikiv pam yatki starogo j novogo Rimu zasadi katolickoyi viri ta organizaciyi papskoyi cerkvi znajomivsya z tvorami Tommazo Kampanelli Galileo Galileya Dzhordano Bruno Mikolaya Kopernika 28 zhovtnya 1701 zalishaye Rim ne zakinchivshi povnogo kursu akademiyi Pishki prohodit Franciyu Shvejcariyu Nimechchinu deyakij chas navchayetsya v misti Galle de znajomitsya z ideyami reformatorstva U 1704 povertayetsya v Ukrayinu spershu v Pochayivskij monastir potim u Kiyiv zrikayetsya katolickoyi viri prohodit yepitimiyu i postrigayetsya u pravoslavni chenci prijnyavshi im ya Feofana v pam yat pro svogo dyadka Z 1705 vikladav ritoriku piyitiku ta filosofiyu u Kiyevo Mogilyanskomu kolegiumi uklav kurs piyitiki ta ritoriki napisav dramu Volodimir na osnovi syuzhetu pro hreshennya Rusi prisvyativshi yiyi Ivanu Mazepi Vodnochas pishe j vigoloshuye bogoslovsko filosofski propovidi zavdyaki yakim buv pomichenij kiyivskim general gubernatorom Dmitrom Golicinim a takozh Oleksandrom Menshikovim U 1707 staye prefektom Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi U 1711 jogo berut u skladi carya Potra I v Prutskij pohid pid chas yakogo v Yassah vin vigoloshuye z nagodi richnici Poltavskoyi bitvi propovid yaka spodobalasya carevi Pislya povernennya do Kiyeva Feofana Prokopovicha priznacheno rektorom Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi i profesorom bogoslov ya Vodnochas vin staye igumenom Bratskogo monastirya U 1716 za bazhannyam Potra I Prokopovich pereyizhdzhaye do Peterburga stav odnim z najblizhchih radnikiv carya obijmav vishi posadi brav uchast u zasnuvanni Akademiyi nauk 2 chervnya 1718 priznachenij na yepiskopa ru ta Izborskogo staye nablizhenim do carskogo dvoru Pishe na zamovlennya carya knigi Apostolska geografiya Korotka kniga dlya navchannya otrokiv Duhovnij reglament 1720 Yak teoretik ta aktivnij uchasnik peretvorennya Moskovskogo carstva na suchasnu imperiyu yevropejskogo tipu Prokopovich stav arhitektorom reorganizaciyi cerkovnogo upravlinnya avtorom Duhovnogo reglamentu abo Ustavu Duhovnoyi Kolegiyi 1720 Jogo iniciativoyu buv vibranij greckij variant nazvi davnoyi derzhavi kiyivskih knyaziv Rusi Rosiya Cerkovna reforma Potra I zaprovadila Duhovnu kolegiyu u skladi Sinodu ta skasuvala kanonichnogo pershogo yepiskopa patriarha i zaprovadila natomist naglyad za cerkvoyu z boku oka gosudarevogo ober prokurora i jogo aparatu Glavoyu cerkvi vidpovidno do Duhovnogo reglamentu stav sam Potr I yak pravoveriya zhe i vsyakogo v Cerkvi Svyatyj blagochiniya blyustitel Oficijno potrebu takoyi upravlinskoyi reformi u cerkvi motivuvali tim sho za patriarshogo pravlinnya cerkva bula nezalezhnoyu a patriarh buv rivnim imperatoru sho absolyutno vidpovidalo kanonichnomu pravu pravoslavnoyi cerkvi a imperator Potr I vvazhav takij stan rechej nepravilnim i nebezpechnim Aktivne spriyannya rozbudovi imperiyi Potr I pocinuvav nalezhnim chinom i v pershij polovini 1720 vidviduyuchi arhiyepiskopa Feofana na jogo podvir yi u Peterburzi podaruvav jomu selo i dva sudna odno pomenshe veselnoe drugoe pobolshe parusnoe v prostorѣchii zovetsya bojer eshe novoe narochno po prikazaniyu ego sdѣlannoe dlya Feofana kakogo eshe ne vidano zdѣs mezhdu sudami po velichinѣ i udobstvu U 1721 priznachenij vice prezidentom Svyatijshogo sinodu golovoyu yakogo buv inshij vihodec z Ukrayini Stefan Yavorskij U 1724 za nakazom carya pishe ukaz pro ustrij chernectva yakij uporyadkovuvav i reglamentuvav monastirske zhittya za vzircem davnih monastirskih statutiv spryamovuvav cherneche zhittya na korist suspilstvu bere aktivnu uchast u zdijsnenni reform u Rosijskij imperiyi Pislya smerti Potra I spriyaye shodzhennyu Yekatyerini I na tron 25 chervnya 1725 priznacheno arhiyepiskopom ru i stav pershim chlenom sinodu Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi takim chinom stavshi faktichnim glavoyu Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Vin brav uchast v organizaciyi Rosijskoyi akademiyi nauk ocholyuye tak zvanu uchenu druzhinu diyachiv kulturi do yakoyi nalezhali Tatishev Kantemir ta in Feofan Prokopovich Ostannye desyatirichchya zhittya majzhe zalishiv diyalnist vchenogo zaznavav peresliduvan z boku protivnikiv potrivskoyi politiki yaki pleli navkolo Prokopovicha intrigi slali v sinod donosi namagayuchis pozbaviti jogo visokogo stanovisha v cerkovnij iyerarhiyi Donosi dratuvali Feofana tomu vin dokladav neabiyakih zusil dlya rozshuku ta zhorstokogo pokarannya avtoriv Tak za pidozroyu u avtorstvi pidkidnih listiv bulo vzyato u Tayemnu kancelyariyu na dopiti arhimandrita Josafata Mayevskogo ta arhiyereya Feofilakta Lopatinskogo rozstrizheno ta piddano torturam Yevfimiya Koletti viklyucheno z chleniv Sinodu Platona Malinovskogo i t d Feofan buv bezzhalnij ne lishe do svoyih vorogiv ale ne probachav i tim hto viyavlyav spivchuttya do jogo bezsilnih vorogiv U 1730 32 r r Prokopovich rozpravivsya zi svoyim davnim vorogom arhiyepiskopom Georgiyem Dashkovim yakij buv pozbavlenij sanu ta vidpravlenij u zaslannya do Kaminnogo Vologodskogo monastirya Piznishe sinod yakim keruvav Feofan nakazav dopraviti skinutogo yepiskopa do Nerchinskogo monastirya de toj i pomer u 1739 roci u zlidnyah kolodnikom 19 veresnya 1736 Feofan Prokopovich pomer u Sankt Peterburzi pohovanij u Novgorodi v Sofijskomu sobori Krim sel yaki pislya smerti Feofana buli vzyati v kaznu imperatrici volodiv kilkoma derev yanimi ta kam yanimi budinkami u Moskvi ta Peterburzi mav veliku biblioteku vartistyu 4500 karbovanciv ta bagato cinnih rechej Tvorchij dorobokMilost Bozhiya Ukrainu chrez Bogdana Zinoviya Hmelnickogo osvobodivshaya i vozvelichivshaya 1728 U 1979 v Kiyevi vijshov tritomnik lekcij z ritoriki logiki fiziki matematiki j etiki yaki chitav F Prokopovich u Kiyevo Mogilyanskij Akademiyi v 1705 1709 Ranishe v radyanski chasi tvori F Prokopovicha buli opublikovani v Moskvi ta Leningradi F Prokopovich Sochineniya M L 1961 F Prokopovich avtor Bukvarya za yakim bagato desyatilit vchilisya ukrayinci rosiyani bilorusi greki moldavani serbi gruzini bolgari Jogo tvori buli duzhe poshireni v slov yanskih krayinah Skazhimo u Serbiyi Pervoye ucheniye otrokam bulo perevidane 7 raziv Kurs teologiyi F Prokopovicha opublikovano latinskoyu v Kenigsberzi v 1770 h v troh tomah i todi zh u Lejpcigu v shesti tomah V perekladi rosijskoyu cej zhe kurs vidano v Moskvi v XVIII st I ce tilki deyaki tvori velikogo mislitelya pismennika politika naukovcya Tvori F Prokopovicha vidavalisya knizhnoyu i literaturnoyu ukrayinskoyu latinskoyu staroslov yanskoyu rosijskoyu nimeckoyu anglijskoyu francuzkoyu shvedskoyu inshimi movami Prokopovich pro svitobudovu Filosofski poglyadi Prokopovicha bazuvalisya na ob yektivnomu idealizmi Vin dovodiv sho Bog isnuvav ranishe buttya svitu yak najdoskonalishij rozum Viniknennya svitu rechej za F Prokopovichem stalosya shlyahom bozhestvennoyi emanaciyi viprominyuvannya vitikannya Treba skazati sho ci poglyadi blizki do neoplatonizmu poshiryuvalisya she v Kiyivskij Rusi Ale poryad z tim u tvorah F Prokopovicha ye bagato tverdzhen yaki tyazhiyut do panteyizmu ta deyizmu Tak u svoyij Naturfilosofiyi vin pishe Pid prirodoyu rozumiyut samogo Boga Abo v inshomu misci Povne viznachennya prirodi zbigayetsya z Bogom shodo prirodnih rechej v yakih Vin z neobhidnistyu isnuye i yaki Vin ruhaye Zvidsi viplivaye sho ce viznachennya ne lishe prirodi a vono ochevidno vidnositsya j do materiyi i formi U prirodi isnuye j zhive Bog Bog ye v rechah priroda zberigayetsya Bogom a ce vse odno sho zberigayutsya substanciyi Ce duzhe blizko do definiciyi Dzhordano Bruno Bog v rechah abo Benedikta Spinozi sam vsesvit i ye Bog Odnochasno F Prokopovich vistupaye proti antropomorfizmu v rozuminni Boga Ne rozumno mirkuyut ti govorit vin yaki dumayut sho Bog ye podibnim do skladu lyudini i sho nibito vin maye i golovu i borodu i ruki i nogi ta vsi inshi tilesni chleni Na dumku Prokopovicha poglyadi antropomorfitiv yaki marnoslovili pro Boga sho vin maye podibni tilesnomu skladovi nashomu organi ye ne sho inshe yak zalishki pervinnih viruvan starodavnih narodiv Nadzvichajno cikavimi ye okremi tezi F Prokopovicha pro svitobudovu yaki adekvatni abo navit identichni suchasnim uyavlennyam astronomiyi kosmologiyi ta kosmogoniyi Os deyaki z nih Svit ne ye neskinchennim ale zamknenim ta obmezhenim pevnimi granicyami F Prokopovich po suti tverdzhennya ye adekvatnim suchasnim uyavlennyam pro Metagalaktiku Peredusim treba znati sho ruh z chasom maye duzhe tisnij zv yazok tak sho nisho ne ruhayetsya inakshe yak u chasi i nisho ne vimiryuyetsya chasom yaksho ne ruhayetsya F Prokopovich Po suti spravi tut F Prokopovichem sformulovano fundamentalnu tezu pro zv yaznist chasu prostoru i materiyi yaka lezhit v osnovi suchasnoyi teoriyi vidnosnosti Tilki zakritist dosyagnen ukrayinskih misliteliv pered svitom i nevivchenist yihnih prac do sogodni ne daye zmogi postaviti im ya nashogo vchenogo na dostojne misce poryad z Lukreciyem Titom Karom Nyutonom Fridmanom Ejnshtejnom i suchasni fiziki povinni popracyuvati v cij galuzi pereosmislivshi i pereocinivshi dorobok ukrayinskih misliteliv zokrema F Prokopovicha nadati svitovoyi vidomosti yihnim neperesichnim a inodi j absolyutno pionerskim dosyagnennyam utochniti A os hocha j teologichne za formoyu ale naukove za zmistom formulyuvannya zakonu neznishuvanosti materiyi za F Prokopovichem materiyu ne mozhna nikoli stvoriti ani zrujnuvati takozh ni zbilshiti ni zmenshiti tu yaku stvoriv Bog na pochatku svitu i yakoyu i v yakij kilkosti stvorena takoyu zalishayetsya dosi j bude zalishatisya zavzhdi Za F Prokopovichem svit ye materialnim spoluchennyam rechej a nebo skladayetsya z materiyi Poryad z Epikurom ta Anaksarhom Mikoloyu Kuzanskim Galileo Galileyem Dzh Bruno F Prokopovich faktichno viznaye mnozhinnist svitiv Nagoloshuye sho Chumackij Shlyah skupchennya zirok vchit pro yednist svitu cherez materiyu Materiya ye spilnoyu j odnakovoyu v usih tilah prote formi rizni Mislitel cilkom slushno vvazhav sho nemaye materiyi bez formi Takih viznachen tlumachen mi zustrichayemo bezlich chitayuchi Fiziku F Prokopovicha Osnovnimi svoyimi idejnimi suprotivnikami Prokopovich vvazhav tomistiv poslidovnikiv vchennya Tomi Akvinskogo Ne pogodzhuyetsya F Prokopovich i z Epikurom u tomu sho atom ye nepodilnim vsi tila tezh skladayutsya z neskinchenno podilnih tilec Do sogodni cya fundamentalna teza ye v centri uvagi fiziki Vzhe davno stalo zrozumilim sho vlasne atomi podilni yihnye misce nepodilnih zajnyali elementarni chastinki ale j voni yak dovedeno novitnimi doslidzhennyami skladayutsya z dribnishih chastochok kvarkiv To zh F Prokopovich poki sho zalishayetsya pravij podilnist materiyi v principi mozhe buti neskinchennoyu hocha j specifichnoyu princip kvantuvannya F Prokopovich pracyuvav nad najvazhlivishimi fundamentalnimi filosofskimi prirodoznavchimi svitoglyadnimi problemami vchennyam pro materiyu ruh i spokij svitlo planeti zirki Sonce a takozh pro prirodni procesi na Zemli zemletrusi atmosferni yavisha Mozhna z upevnenistyu govoriti pro viznachni dlya togo chasu dosyagnennya ukrayinskogo vchenogo na cij nivi pro veliku istorichnu perspektivu jogo idej I zalishayetsya tilki sumuvati z privodu nadto vuzkoyi vidomosti j nepropracovanosti fahivcyami do sogodni nadzvichajno bagatoyi spadshini mislitelya Ale z inshogo boku daleko ne vse vtracheno nichogo ne zavazhaye suchasnim ukladacham pidruchnikiv ta posibnikiv z fiziki astronomiyi spiratisya ne tilki na praci vidomih zakordonnih doslidnikiv ale j zgadati vitchiznyanih ne mensh vidatnih ale v silu istorichnih obstavin na zhal mensh vidomih vchenih Prokopovich avtor teoriyi regulyarnoyi derzhavi Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Feofan Prokopovich buv osnovnim ideologom reform Potra I Kritichne vistrya svoyeyi teoriyi derzhavi F Prokopovich spryamovuye na knyazivsko boyarsku opoziciyu procesu centralizaciyi derzhavi i proti zverhnosti i avtonomiyi vladi cerkvi stosovno derzhavi Stvoryuyuchi svoyu teoriyu Prokopovich spiravsya na praci pro derzhavu i pravo Gobbsa Grociya Pufendorfa gliboko vivchav vitchiznyanu istoriyu Ale pri comu vin stvoriv svij originalnij variant teoriyi derzhavi i derzhavnosti F Prokopovich pishe ryad suspilno politichnih prac ros Slovo o pravde i chesti carskoj Pravda voli monarshoyi ros doref Pravda voli monarshei ta in de vikladaye osnovi ideyi micnoyi derzhavi i zastosovuye yih bezposeredno do togochasnoyi Rosiyi Za suttyu sam F Prokopovich i jogo teoriya stayut promotorom reform u cij krayini i golovnoyu prichinoyu yiyi zmicnennya Bez praktichnogo zastosuvannya teoriyi regulyarnoyi derzhavi za chasiv Potra I i prodovzhennya ciyeyi politiki pislya nogo ne bulo b tiyeyi Rosiyi sho vidoma nauci istoriya Pershim principom na yakomu bazuvalasya teoriya regulyarnoyi derzhavi Prokopovicha buv princip zagalnoyi vsenarodnoyi koristi Vsyaka verhovna vlada yedinu svogo vstanovlennya prichinu kincevu maye vsenarodnu korist Ce lishe znati narod musit sho volodar zobov yazanij jogo koristyu opikuvatisya prote v spravah opiki ne narodu a yedinomu Bogovi pidlyagaye Za Prokopovichem cya opika carya vklyuchaye dobrobut svoyih piddanih yih povchannya duhovne i svitske navchannya derzhavnu bezpeku Feofan Prokopovich prihodit do visnovku sho gromadski ta vijskovi spravi ye golovnimi v obov yazku cariv Drugij princip teoriyi Prokopovicha princip centralizaciyi yakij buv odnoznachno napravlenij proti zalishkiv feodalnoyi rozdriblenosti Shodo mozhlivih derzhavnih ustroyiv to Prokopovich yak j inshi doslidniki problem derzhavi vvazhav osnovnimi jogo formami aristokratiyu demokratiyu j monarhiyu Originalna osoblivist pidhodu Prokopovicha polyagala v tomu sho vin ne staviv pitannya pro te yakij z cih ustroyiv ye najkrashim a pro te yakij tomu abo inshomu narodovi najpotribnishij F Prokopovich pov yazav najkrashe zabezpechennya narodnoyi koristi z silnoyu politikoyu derzhavi a sila derzhavi vbachayetsya nim u yednosti j nepodilnosti Z cih pozicij Prokopovich zhorstko kritikuvav Berestejsku uniyu j katolictvo yak instrumenti vnutrishnogo podilu narodu Rosijskoyi imperiyi na jogo dumku aristokratichnu oligarhiyu napolyagav na neobhidnosti pidporyadkuvannya Hristovoyi Cerkvi svitskij vladi v rosijskij derzhavi na dotrimannya osudzhenogo v katolictvi cezarepapizmu sho bulo vislidom todishnoyi carskoyi rosijskoyi politiki dogodzhannyam Prokopovicha rosijskij politici nizh poziciyeyu religijnogo diyacha Stvorennya Duhovnogo reglamentu yakij nabuv chinnosti zakonu j zasnuvannya Sinodu organu upravlinnya Rosijskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu yakij pidporyadkovuvavsya svitskij vladi buli praktichnim vtilennyam idej Prokopovicha Mizh naukoyu i teologiyeyu Chas F Prokopovicha ce chas koli aktivno jshlo protistavlennya nauki teologiyi F Prokopovich vistupaye odnochasno yak providnij teolog i naukovec svogo chasu Bezperechnim faktom ye te sho vmilo vikoristovuyuchi novomodne j kartezianstvo techiya na osnovi vchennya Rene Dekarta F Prokopovich robit sprobu vdoskonaliti tradicijnu teologiyu primiriti nauku z religiyeyu Jomu nalezhit ideya racionalnoyi teologiyi Mizh Bozhim odkrovennyam zakonami prirodi i rozumom lyudini vvazhav F Prokopovich ne povinno buti superechnostej bo voni garmonijno pristosovani odne do odnogo svoyim Tvorcem Odnak yaksho mizh novimi danimi nauki j ezoterichnim znannyam vse zh viyavlyatsya superechnosti to ce oznachaye na dumku mislitelya sho visnovki nauki pidlyagayut sumnivu Biblijni zh teksti treba tlumachiti alegorichno vidpovidno do rivnya uyavlen i svitosprijmannya suchasnih lyudej Ne mozhna pozbutisya vrazhennya pro te sho ce dumka nashogo suchasnika Sogodni tezh ye analogichni sprobi ob yednati zdavalosya b ne ob yednuvane bozhestvenne i naukove V comu konteksti F Prokopovich prochituyetsya duzhe po suchasnomu Odnochasno F Prokopovich bliskuche pokazuvav neviglastvo sholastiv ne boyavsya piddavati sumnivu vikami vstanovleni dogmati cinuvav naukovij poshuk pragnennya do naukovoyi istini Navit Bibliya ne ye dlya nogo bezperechnim avtoritetom U kursi ritoriki j naturfilosofiyi vin govoriv pro superechlivi miscya v Bibliyi isnuyuchi netochnosti F Prokopovich gruntovno doslidzhuvav pitannya ob yekta ta sub yekta piznannya problemi chuttyevosti i mislennya metodiv piznannya DorobokDetalnishe div Spisok tvoriv F Prokopovicha Najvazhlivishi tvori Volodimir 1705 1705 1786 Povѣst o rasprѣ Pavla i Varnavy 1712 1784 Pervoe uchenie otrokom 1723 Pravda voli monarshej 1722 O smerti Petra Velikogo imperatora rossijskogo kratkaya povѣst 1726 Tvori shodo yakih ye sumniv u avtorstvi Prokopovicha Milost Bozhiya Ukrainu chrez Bogdana Zinoviya Hmelnickogo osvobodivshaya i vozvelichivshaya 1728 Prizhittyevi vidannya Rozysk istoricheskij koih radi vin i v yakovom razume byli i naricalisya imperatory rimstii kak yazychestii tak i hristianstii pontifeksami SPb 1721 2 Istinnoe opravdanie pravovѣrnyh hristian kresheniem polivatelnym vo Hrista kreshaemyh SPb 1724 3 Slovo na pohvalu imperatora Petra Velikogo SPb 1725 4 Pravda voli monarshej vo opredelenii naslednika derzhavy svoej Ustavom Derzhavnejshego Gosudarya nashego Petra Velikogo M 1726 5 6 Posmertni vidannya Pervoe uchenie otrokom Kiyevo Pecherska Lavra 1753 7 Slova i rѣchi Ch 1 1760 Ch 2 1763 Chetyre sochineniya M 1773 8 Knizhica v nej zhe povѣst o rasprѣ Pavla i Varnavy s iudejstvuyushimi i trudnost slova Petra Apostola o neudobnonosimom igѣ prostranno predlagaetsya M 1784 9 Istoriya imperatora Petra Velikogo ot rozhdeniya ego do Poltavskoj batalii M 1788 10 Kratkaya povest o smerti Petra Velikago imperatora rossijskago SPb 1819 11 Prokopovich Feofan Sochineniya Pod redakciej I P Eremina M L 1961 12 Feofan Prokopovich Filosofski tvori v troh tomah I III tt K Naukova dumka 1979 1981 13 Tvori i perekladi latinoyu Epistolae illustrissimi ac reverendissimi Theophanis Prokopowicz 1743 bratislavske vidannya 1776 moskovske vidannya Historia de certamine sanctorum apostolorum Pauli et Barna bae cum iudaizantibus Lipsiae 1782 Doctrina de blasphemia sive peccato in spiritum sanctum ex systemate auctoris theologico excerpta Vratislaviae 1767 Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Feofan Prokopovich Cerkovna reforma Petra I 6681 Prokopovich asteroyid nazvanij na chest filosofa PrimitkiNichik V M Feofan Prokopovich 1977 Elektronnaya biblioteka GNPBU elib gnpbu ru Procitovano 1 lipnya 2021 Peredmova Feofan Prokopovich Filosofski tvori litopys org ua Procitovano 29 lipnya 2021 Biografiya i osnovnye trudy Feofana Prokopovicha v miru Eleazar Elisej FGNU Nauchnaya pedagogicheskaya biblioteka imeni K D Ushinskogo RAO Arhiv originalu za 8 grudnya 2013 Procitovano 5 grudnya 2013 ros Cej den v istoriyi 19 veresnya Pomer Feofan Prokopovich Cej den v istoriyi angl Procitovano 20 veresnya 2018 1817 1885 Kostomarov N I Nikolaĭ Ivanovich 1993 Galereya portretiv biografichni narisi dlya serednogo ta starshogo shkilnogo viku ukr Kiyiv Veselka s 274 276 ISBN 5 301 01266 5 OCLC 31088873 Povna nazva Vsih slavenoruskih stran knyaz i povelitel ot neviriya tmi vo velikij svit yevangelskij duhom svyatim priveden v lito ot rozhdestva Hristova 988 nini zhe v preslavnoj akademiyi Mogilo Mazepovianskoj Kiyevskoj privitstvuyushoj yasnevelmozhnogo yego carskogo presvitlogo velichestva vojska Zaporozkogo oboyih stran Dnipra Getmana i slavnogo chinu svyatogo Andreya Apostola kavalera Ioanna Mazepi prevelikogo svoyego ktitora na pozor rosijskomu rodu ot blagorodnih rosijskih sinov dobri zdye vospituyemih dijstviyem yezhe ot poetov naricayetsya tragikomediya lita Gospodnya 1705 polya z dnya pokazannij Latinomovnij tekst ta rosijskomovnij pereklad nadrukovani u Prokopovich Feofan Sochineniya 1961 s 227 333 334 456 Do 340 yi richnici vid dnya narodzhennya vidatnogo ukrayinskogo cerkovnogo i gromadskogo diyacha Feofana Prokopovicha CDIAK Ukrayini Rosijskoyu movoyu traktat nazivayetsya Pravoslavnoe hristianskoe uchenie o hulѣ na Duha Svyatogo vin opublikovanij u vidanni Chetyre sochineniya 1773 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Dzherela ta literaturaLitvinov V D Prokopovich Teofan Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 27 ISBN 978 966 00 1290 5 Prokopovich Teofan Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 526 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Posilannya na dzherela Prokopovich Teofan Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416 s S 317 ISBN 978 966 485 156 2 Sergij Syeryakov Veliki ukrayinci i orden Yezuyitiv Ukrayinskij tizhden 02 02 2010 Rogovich M D Osnovni vihi zhittya ta diyalnosti F Prokopovicha Filosofski tvori I III tt K Naukova dumka 1979 S 11 17 URES T III S 31 Prokopovich F Viddil rukopisiv CNB NANU shifr DA P 43 Fil shifr DP 300 P Istoriya Ukrayini v osobah IX XVIII st K Vidavnictvo Ukrayina 1993 396 s Kompan O Pid opikoyu Klio Vitchizna 1981 6 S 171 183 Nichik V M Dumki F Prokopovicha pro Boga j prirodu materiyu i ruh Suspilno politichni poglyadi F Prokopovicha F Prokopovich Filosofski tvori I III tt K Naukova dumka 1979 S 17 35 S 77 100 Kirik D P Problemi piznannya v tvorah F Prokopovicha F Prokopovich Filosofski tvori I III tt K Naukova dumka 1979 S 35 62 Koval D P Ideyi F Prokopovicha shodo onovlennya bogoslovskoyi osviti v Kiyevo Mogilyanskij akademiyi D P Koval Gileya nauk visnik 2012 Vip 63 S 23 31 Bileckij V S Ukrayinska nacionalna elita HUII HUIII st Feofan Prokopovich Shid 9 10 18 17 1997 S 53 56 Feofan Prokopovich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 T XLIa S 929 930 ros doref Chistovich I Feofan Prokopovich i ego vremya SPb 1868 S 576 ros Gudzij N K Feofan Prokopovich Istoriya russkoj literatury V 10 t T III Literatura XVIII veka Ch 1 M L Izd vo AN SSSR 1941 S 157 175 ros Pigarev K V Fridlender G M Feofan Prokopovich Istoriya vsemirnoj literatury T 5 M 1988 S 363 365 ros Avtuhovich T E Prokopovich Elisej Eleazar Slovar russkih pisatelej XVIII veka Vyp 2 SPb Nauka 1999 ros Prokopovich F Sokrashennoe hristianskoe uchenie SPb 1765 S 4 ros Bruno Dzh Izgnanie torzhestvuyushego zverya SPb 1914 S 162 ros Spinoza B Perepiska M 1932 S 63 64 ros Literatura V Vojnalovich Prokopovich Feofan Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 610 ISBN 978 966 611 818 2PosilannyaProkopovich Cerejskij Yelizar Kiyevo Mogilyanska akademiya v imenah XVII XVIII st enciklopedichne vidannya vidp red V S Bryuhoveckij uporyad Z I Hizhnyak Kiyiv Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2001 S 444 446 736 c ISBN 966 518 132 7 Prokopovich Teofan Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 132 134 Prokopovich Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S S 158 ISBN 966 7492 05 2 Prokopovich Teofan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XII Literi Po Riz S 1511 1513 1000 ekz link 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Feofan Prokopovich Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Feofan Prokopovich Feofan Prokopovich Filosofski tvori K 1980 Izbornik Bogdan Strikalyuk Feofan Prokopovich Biografiya 2013 Pershij naukovij filosofsko religiyeznavchij portal Filosofiya i religiyeznavstvo Biografiya Russkoe Pravoslavie ros Feofan Prokopovich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona ros Prokopovich Feofan Sobranie sochinenij Biblioteka Maksima Moshkova ros Morozov P Feofan Prokopovich kak pisatel Ocherki iz istorii russkoj literatury v epohu prebrazovanij SPb Tip V S Balashova 1880 IV 402 s