Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови Можливо вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем який н

Федченко Ольга Олександрівна

Федченко Ольга Олександрівна
Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (серпень 2019)

Ольга Олександрівна Федченко (1845—1921) — російський ботанік, член-кореспондент Петербурзької академії наук з 1906 року (з 1917 — Російської академії наук).

Федченко Ольга Олександрівна
image
Ім'я при народженніангл. Olga Aleksandrovna Armfeld
Народилася30 жовтня (11 листопада) 1845[1]
Москва, Російська імперія
Померла24 квітня 1921(1921-04-24) (75 років)
Петроград, Російська СФРР
ПохованняСмоленське православне кладовище
Місце проживанняРосійська імперія
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьботанік, мандрівниця-дослідниця, мисткиня, ботанічна колекціонерка, наукова ілюстраторка, картографка, ентомологиня, ботанічна ілюстраторка, збирач зразків для зоологічних колекцій
Alma materd
Галузьботаніка[2], флора[2], Асфоделові[2] і ентомологія[2]
ЧленствоПетербурзька академія наук
d
d
БатькоQ4069674?
У шлюбі зd[3]
Дітиd
image Федченко Ольга Олександрівна у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Федченко.

Дружина , дочка професора Московського університету , мати .

Ранні роки

О. О. Федченко (в дівоцтві Армфельд) народилася в будівлі Московського університету, де її батько Олександр Осипович Армфельд, професор університету й інспектор Миколаївського інституту виховного будинку, мав квартиру. З дев'яти дітей (п'ятеро синів і чотири дочки) Ольга була третя. До одинадцяти років вона виховувалася будинку, вчилася музиці, малюванню, німецької та французької мов. В одинадцять років вступила в Московський Миколаївський інститут. Ще в інституті Федченко займалася збором зоологічних і ботанічних колекцій. Літо юна Ольга Армфельд проводила в селі Тропарьово ; в 1861—1862 роках склала гербарій Можайського повіту, яким користувався при складанні довідника «Московська флора». Найбільш цікаві екземпляри її ентомологічної колекції увійшли до «Списку двокрилих Московського навчального округу» О. П. Федченко. У 1864 році за пропозицією Н. К. Зенгера дев'ятнадцятирічна Ольга Армфельд була обрана членом-засновником щойно створеного Товариства любителів природознавства, антропології та етнографії . Вона брала активну участь у науковій роботі гуртка, яким керував професор зоології А. П. Богданов. У тому ж році вона закінчила курс Миколаївського інституту, після чого три роки займалася тим, що давала уроки (історія, малювання, німецьку та французьку мови), хоча матеріально була цілком забезпечена. Ольга займалася також науковим перекладом статей із французької, німецької та англійської мов для журналу «Садівництво», в тому числі переклала главу з «зоологічних листів» (нім. Zoologische Briefe Zoologische Briefe) Г. Йегера і більшу частину книги Й. М. Перт «Духовне життя тварин: факти і спостереження» (нім. Ueber das Seelenleben der Tiere Ueber das Seelenleben der Tiere).

Шлях в науці

Ольга продовжувала працювати в Зоологічному музеї, де познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Олексієм Павловичем Федченком, який тільки що закінчив курс природного відділення університету, де він займався зоологією і антропологією. Знайомство відбулося завдяки подібності їх наукових інтересів. Вони разом переводили перший том «Антропології» (виданої в 1867 році). Ольга записувала для О. П. Федченка вимірювання немовлят із Виховного будинку, обчислювала антропологічні дані, перекладала листи іноземних вчених. Разом вони допомагали зоологічному музею по влаштуванню етнографічної виставки, що відбулася в 1867 році. 2 липня 1867 вони одружилися, після чого вирушили в поїздку по Скандинавії, відвідали Фінляндію і Швецію. У Гельсінгфорсі і Стокгольмі Ольга допомагала чоловікові в вимірі фінських і шведських черепів, малювала їх за допомогою діаграфа. На початку 1868 року Ольга та Олексій Федченки побували в Австрії та Італії, де Ольга займалася складанням і вивченням гербаріїв, продовжила збір колекції комах, робила необхідні замальовки, а її чоловік готувався до експедиції в Туркестан (Ольга Олександрівна була призначена ботаніком цієї експедиції). Після повернення із-за кордону вони брали участь в I З'їзді російських природознавців, який проходив в Санкт-Петербурзькому університеті.

Туркестанська експедиція (1868—1872)

У 1868 році Федченко супроводжувала чоловіка в очоленій ним експедиції, організованої Московським товариством любителів природознавства в маловивченому тоді Туркестані, де провела з невеликою перервою три роки. У січні 1869 році родина Федченко прибула в Самарканд. У Самарканді і потім в Ташкенті Ольга Олександрівна малювала види відвідуваних місцевостей і робила для чоловіка малюнки для його робіт. Робота в Туркестанській експедиції вимагала не тільки серйозної наукової підготовки, матеріальних витрат, але і особистої мужності, так як місцеве населення не завжди доброзичливо і з розумінням ставилось до діяльності російських вчених. Для охорони експедиції була виділена сотня козаків з артилерією. Деякий час загін охорони очолював відомий згодом герой російсько-турецької війни 1877—1878 років генерал М. Д. Скобелєв. Одного разу експедиція потрапила в засідку збройних горців в ущелині біля озера Куль-і-Колон в районі міста Пенджикента. О. О. Федченко доглядала за пораненими, робила перев'язки і до приходу основних сил конвою вела себе спокійно і мужньо. За три роки — з 1869 по 1871 — подружжя Федченко скоїли чотири експедиції по Туркестану: по долині річки Зеравшан, до озера Іскандеркуль, в пустелю Кизилкум і по Ферганській долині до Заалайського хребта. У перервах між експедиціями сім'я Федченко жила в Ташкенті, займаючись аналізом отриманих матеріалів. Крім того, О. О. Федченко збирала і препарувала комах, вела переписку з російськими та зарубіжними вченими, робила замальовки місцевості. Згодом з її етюдів і нарисів робив малюнки А. К. Саврасов:134. Ольга Олександрівна зібрала гербарій з декількох тисяч видів рослин, серед яких багато були описані вперше. Вона привезла в Москву коріння ферули мускусної, або сумбула (Ferula moschata) до того мало відомої вченим. Висаджені в Ботанічному саду, коріння дали квітучі і плодоносні рослини. Ботанічні збори О. А. Федченко дали картину флористичного складу районів, обстежених під час експедиції. Колекції подружжя Федченко «Туркестанський гербарій» та «Безхребетні Туркестанського краю» довгий час служили матеріалом для роботи російських натуралістів. За гербарій і альбом малюнків з видами Туркестану Ольга Олександрівна була удостоєна Великої золотої медалі Товариства любителів природознавства, антропології та етнографії. Після повернення в Москву Ольга Олександрівна займалася обробкою зібраних матеріалів і брала участь в організації Туркестанського розділу Політехнічної виставки 1872 року.

Поїздка по Європі. Загибель О. П. Федченко

У вересні 1872 сім'я Федченко вирушила до Європи, де О. П. Федченко хотів ознайомитися з альпійськими льодовиками, щоб підготуватися до експедиції на Памір. Лютий і березень 1873 року вони провели в Лейпцигу, де народився син Борис. Потім вони переїхали в Гейдельберг, тут О. О. Федченко переклала з англійської статтю Генрі Юля «Історія та географія верхів'їв Амудар'ї» для «Відомостей Географічного товариства». Цей переклад із примітками і доповненнями О. П. Федченко, самого Юля і Н. В. Ханикова був удостоєний срібної медалі Російського географічного товариства. Проживши шість тижнів в Люцерні, подружжя оглянули , а в серпні 1873 року відправилися на Женевське озеро, в Монтрі, де Ольга Олександрівна залишилася з грудним сином, а Олексій Павлович відправився в Шамоні, щоб здійснити сходження на Монблан, під час якого він і загинув у 29-річному віці.

Трагічна загибель чоловіка не зламала Ольгу Олександрівну. Вважаючи своїм обов'язком видати матеріали Туркестанської наукової експедиції, вона привернула до цієї роботи багатьох вчених, сама редагувала матеріали, які готувались до видання праці. Завдяки, в тому числі, її високому професіоналізму та енергії за два неповних роки матеріали були не тільки оброблені, але і видані. Вони включали і альбом літографій «Види російського Туркестану за малюнками з натури О. А. Федченко». За участю зоолога В. та інших вчених О. О. Федченко випустила в виданні Товариства любителів природознавства на кошти К. П. Кауфмана кілька томів з описом флори і фауни Туркестану, підготувала до виходу в світ 24 випуски «Праць Туркестанської експедиції», поставивши на обкладинці ім'я чоловіка — Олексія Федченко. При її допомозі було видано «Подорож в Коканд, альбоми видів і антропологічні дані тубільців Туркестану, розроблені А. П. Богдановим». У 1874 році Федченко написала «Fedtschenko's Reisen in Turkestan, 1868—1870» (Petermanns «Mitth.», 1874, тетр. VI, з картою). В знак уваги і поваги до наукових праць Ольги Олександрівни з дослідження Туркестану імператор Олександр II надіслав їй в подарунок золотий браслет, прикрашений рубінами і діамантами.

Дослідження кінця XIX століття

Значна частина опублікованих в кінці XIX століття наукових праць Ольги Олександрівни присвячена ботаніці, насамперед, дикоростучої і культурної флори Середньої Азії. Незважаючи на зайнятість, Федченко не шкодувала сил і часу для виховання сина. Одна, без чоловіка, вона зуміла дати йому вищу освіту: він закінчив природниче відділення Московського університету. З 1881 по 1887 рік вела наукову роботу на ботанічному матеріалі Московської губернії, за участю сина поповнювала гербарій Можайського і Серпухівського повітів Московської губернії. У 1884 році в ботанічному саду Московського університету Федченко зайнялася розбиранням гербаріїв та визначенням рослин. Свої флористичні дослідження вона завершила на початок 1890-х років, результати були опубліковані в «Popular Science news», а список мохів — в «Працях Петербурзького ботанічного саду».

О. О. Федченко зробила разом із сином ряд поїздок з ботанічними цілями: на Урал в 1891 і тисяча вісімсот дев'яносто дві роках, в Крим в 1893 році, в Закавказзі в 1894 році, в Туркестан, де вивчала флору Західного Тянь-Шаню, в 1897 році. Нарешті, в 1901 році, також разом з сином, вона здійснила подорож на Памір (до кордону Афганістану) і зібрала багатий ботанічний матеріал. Результатом цього стали публікації "Матеріали до флори Південного Алтаю ", «Список рослинності, зібраної в Омському повіті», «Каталог гербарію Туркестанської наукової експедиції», «Перелік рослин Туркестану», «Флора Паміру» та інші.

Акліматизаційний сад

У 1895 році Ольга Олександрівна здійснила свій давній задум — створила сад з метою акліматизації південних і східних рослин в Середній смузі Росії. Акліматизаційний сад був створений в садибі Ольгіно Можайського повіту Московської губернії, в цьому саду Федченко протягом 25 років проводила кропітку роботу по вивченню декоративних рослин (головним чином, ірисів). Цей сад був відомий всюди в світі завдяки науковій діяльності і розсилці по заявках рідкісного насіння.

Разом з сином

Борис Олексійович Федченко став професором-геоботаніки, знавцем флори Середньої Азії. У 1900 році йому запропонували роботу в Імператорському ботанічному саду. Разом з сином переїхала в Санкт-Петербург і Ольга Олександрівна. Звідси в 1901 році вони вирушили в експедицію на Памір, де відвідали малодоступний район Шугнан і пройшли до річки Пяндж на кордоні з Афганістаном. Підсумком цієї експедиції стала монографія «Флора Паміру» і п'ять додатків до неї. У Туркестані О. О. Федченко побувала після цього ще двічі — в 1910 і 1915 роках. Під час останньої експедиції їй було вже 70 років.

За три роки до цього вона відвідала Міжнародну виставку садівництва в Лондоні, займалася науковою роботою в ботанічних садах Берліна, Лондона і Женеви. До цього часу вона була вже вченим зі світовим ім'ям. Ольга Олександрівна продовжувала працювати до останніх днів свого життя. За місяць до смерті 21 березня 1921 року побачила її остання, сімдесяті друкована праця «Нові матеріали по знанню роду Eremurus».

Визнання колег

У 1874 році Товариство любителів природознавства, антропології та етнографії обрало О. О. Федченко своїм почесним членом. Протягом декількох років вона була секретарем цього Товариства. Московське суспільство випробувачів природи також прийняло її в свої ряди. У 1906 році Федченко була обрана членом-кореспондентом Петербурзької академії наук. Вона стала першою в Росії жінкою-ботаніком, удостоєної цієї високої честі. Ряд зарубіжних наукових товариств — Паризьке географічне товариство, , , природи обрали її своїм почесним членом. У 1922 році науковий співробітник Ботанічного саду Академії наук СРСР М. М. Ільїн назвав ім'ям Ольги Олександрівни Федченко рід середньоазіатських рослин Ольгея (Olgaea) із родини Айстрових (Asteraceae). Видові епітети приблизно ста видів з тридцяти родин рослин — olgae. Вони також дані на честь Ольги Федченко.

Наукові праці

Надрукувала спільно з сином Б. О. Федченко:

  • Материал к флоре Южного Алтая
  • Список растений, собранных в Омском уезде в 1898 году
  • Note sur quelques plantes de Boukharie
  • Matériaux pour la Flore de la Crimée
  • Matériaux pour la Flore de Caucase
  • Ranunculaceae Русского Туркестана
  • Высшие тайнобрачные Русского Туркестана
  • Каталог гербария Туркестанской учёной экспедиции
  • Федченко О. А., Федченко Б. А. Список Orobanchaceae гербария // Мат-лы к познанию фауны и флоры Росс. империи. Отд. ботан.. — 1899. — Вип. 3. — С. 203—210.

Адреси

У Москві

У 1880-х роках — вулиця Мала Молчановка, будинок 6 (прибутковий будинок В. Б. Казакова).

Примітки

  1. Biographies of the Entomologists of the World — Senckenberg German Entomological Institute.
    d:Track:Q57831640d:Track:Q472839
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. Stafleu F., Cowan R. S. Taxonomic literature: A selective guide to botanical publications and collections with dates, commentaries and types — Utrecht: Bohn, Scheltema & Holkema, 1976. — Т. 1. — (Taxonomic literature. 2-ге видання) — — doi:10.5962/T.206090
    d:Track:Q599839d:Track:Q39297398d:Track:Q56684621d:Track:Q56684603d:Track:Q6108714d:Track:Q56649865
  4. Чаурина Р. А. . Архів оригіналу за 23.10.2013.
  5. Тишкина А. Г. Путешественница и ботаник О. А. Федченко // Российские женщины и европейская культура: материалы V конференции, посвящённой теории и истории женского движения / Сост. и отв. ред. Г. А. Тишкин. — СПб. : Санкт-Петерб. философск. общ., 2001. — С. 132—136.
  6. Электронная картотека МОИП — Федченко Ольга Александровна [ 16 вересня 2009 у Wayback Machine.]
  7. Not. Syst. Herb. Hort. Petrop. iii. 141 (1922)
  8. Головкин Б. Н. Что в имени тебе моём? // Наука и жизнь : журнал. — 2003. — № 3.
  9. International Plant Names Index — searched on Plant Names: Species = olgae and Ranks = spec
  10. D. Gledhill.The names of plants
  11. Сорокин В. «Роднее, милее Молчановки ничего нет» // Наука и жизнь : журнал. — М. : Правда, 1986. — № 10. — С. 87. — ISSN 0028-1263.

Література

  • Комаров В. Л. Ольга Александровна Федченко. Некролог // Изв. Росс. акад. наук, 6 серия. — 1921. — Т. 15. — С. 1—18.
  • Федченко Б. А. К биографии О. А. Федченко // Изв. Гл. бот. сада РСФСР. — 1924. — Т. 23, вип. 2.
  • Ботанические коллекции и поездки О. А. Федченко // Изв. Гл. бот. сада РСФСР. — 1924. — Т. 23, вип. 2. — С. 97—98.
  • Иванов Д. Л. Из личных воспоминаний об О. А. Федченко // Изв. Гл. бот. сада РСФСР. — 1924. — Т. 23, вип. 2. — С. 23.
  • Васильченко И. Т. К 100-летию путешествия А. П. Федченко и О. А. Федченко по северной окраине Памира // Ботан. журн. — 1972. — Т. 57, вип. 3. — С. 413—416.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad serpen 2019 Olga Oleksandrivna Fedchenko 1845 1921 rosijskij botanik chlen korespondent Peterburzkoyi akademiyi nauk z 1906 roku z 1917 Rosijskoyi akademiyi nauk Fedchenko Olga OleksandrivnaIm ya pri narodzhenniangl Olga Aleksandrovna ArmfeldNarodilasya30 zhovtnya 11 listopada 1845 1 Moskva Rosijska imperiyaPomerla24 kvitnya 1921 1921 04 24 75 rokiv Petrograd Rosijska SFRRPohovannyaSmolenske pravoslavne kladovisheMisce prozhivannyaRosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistbotanik mandrivnicya doslidnicya mistkinya botanichna kolekcionerka naukova ilyustratorka kartografka entomologinya botanichna ilyustratorka zbirach zrazkiv dlya zoologichnih kolekcijAlma materdGaluzbotanika 2 flora 2 Asfodelovi 2 i entomologiya 2 ChlenstvoPeterburzka akademiya nauk d dBatkoQ4069674 U shlyubi zd 3 Ditid Fedchenko Olga Oleksandrivna u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fedchenko Druzhina dochka profesora Moskovskogo universitetu mati Ranni rokiO O Fedchenko v divoctvi Armfeld narodilasya v budivli Moskovskogo universitetu de yiyi batko Oleksandr Osipovich Armfeld profesor universitetu j inspektor Mikolayivskogo institutu vihovnogo budinku mav kvartiru Z dev yati ditej p yatero siniv i chotiri dochki Olga bula tretya Do odinadcyati rokiv vona vihovuvalasya budinku vchilasya muzici malyuvannyu nimeckoyi ta francuzkoyi mov V odinadcyat rokiv vstupila v Moskovskij Mikolayivskij institut She v instituti Fedchenko zajmalasya zborom zoologichnih i botanichnih kolekcij Lito yuna Olga Armfeld provodila v seli Troparovo v 1861 1862 rokah sklala gerbarij Mozhajskogo povitu yakim koristuvavsya pri skladanni dovidnika Moskovska flora Najbilsh cikavi ekzemplyari yiyi entomologichnoyi kolekciyi uvijshli do Spisku dvokrilih Moskovskogo navchalnogo okrugu O P Fedchenko U 1864 roci za propoziciyeyu N K Zengera dev yatnadcyatirichna Olga Armfeld bula obrana chlenom zasnovnikom shojno stvorenogo Tovaristva lyubiteliv prirodoznavstva antropologiyi ta etnografiyi Vona brala aktivnu uchast u naukovij roboti gurtka yakim keruvav profesor zoologiyi A P Bogdanov U tomu zh roci vona zakinchila kurs Mikolayivskogo institutu pislya chogo tri roki zajmalasya tim sho davala uroki istoriya malyuvannya nimecku ta francuzku movi hocha materialno bula cilkom zabezpechena Olga zajmalasya takozh naukovim perekladom statej iz francuzkoyi nimeckoyi ta anglijskoyi mov dlya zhurnalu Sadivnictvo v tomu chisli pereklala glavu z zoologichnih listiv nim Zoologische Briefe Zoologische Briefe G Jegera i bilshu chastinu knigi J M Pert Duhovne zhittya tvarin fakti i sposterezhennya nim Ueber das Seelenleben der Tiere Ueber das Seelenleben der Tiere Shlyah v nauciOlga prodovzhuvala pracyuvati v Zoologichnomu muzeyi de poznajomilasya zi svoyim majbutnim cholovikom Oleksiyem Pavlovichem Fedchenkom yakij tilki sho zakinchiv kurs prirodnogo viddilennya universitetu de vin zajmavsya zoologiyeyu i antropologiyeyu Znajomstvo vidbulosya zavdyaki podibnosti yih naukovih interesiv Voni razom perevodili pershij tom Antropologiyi vidanoyi v 1867 roci Olga zapisuvala dlya O P Fedchenka vimiryuvannya nemovlyat iz Vihovnogo budinku obchislyuvala antropologichni dani perekladala listi inozemnih vchenih Razom voni dopomagali zoologichnomu muzeyu po vlashtuvannyu etnografichnoyi vistavki sho vidbulasya v 1867 roci 2 lipnya 1867 voni odruzhilisya pislya chogo virushili v poyizdku po Skandinaviyi vidvidali Finlyandiyu i Shveciyu U Gelsingforsi i Stokgolmi Olga dopomagala cholovikovi v vimiri finskih i shvedskih cherepiv malyuvala yih za dopomogoyu diagrafa Na pochatku 1868 roku Olga ta Oleksij Fedchenki pobuvali v Avstriyi ta Italiyi de Olga zajmalasya skladannyam i vivchennyam gerbariyiv prodovzhila zbir kolekciyi komah robila neobhidni zamalovki a yiyi cholovik gotuvavsya do ekspediciyi v Turkestan Olga Oleksandrivna bula priznachena botanikom ciyeyi ekspediciyi Pislya povernennya iz za kordonu voni brali uchast v I Z yizdi rosijskih prirodoznavciv yakij prohodiv v Sankt Peterburzkomu universiteti Turkestanska ekspediciya 1868 1872 U 1868 roci Fedchenko suprovodzhuvala cholovika v ocholenij nim ekspediciyi organizovanoyi Moskovskim tovaristvom lyubiteliv prirodoznavstva v malovivchenomu todi Turkestani de provela z nevelikoyu perervoyu tri roki U sichni 1869 roci rodina Fedchenko pribula v Samarkand U Samarkandi i potim v Tashkenti Olga Oleksandrivna malyuvala vidi vidviduvanih miscevostej i robila dlya cholovika malyunki dlya jogo robit Robota v Turkestanskij ekspediciyi vimagala ne tilki serjoznoyi naukovoyi pidgotovki materialnih vitrat ale i osobistoyi muzhnosti tak yak misceve naselennya ne zavzhdi dobrozichlivo i z rozuminnyam stavilos do diyalnosti rosijskih vchenih Dlya ohoroni ekspediciyi bula vidilena sotnya kozakiv z artileriyeyu Deyakij chas zagin ohoroni ocholyuvav vidomij zgodom geroj rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv general M D Skobelyev Odnogo razu ekspediciya potrapila v zasidku zbrojnih gorciv v ushelini bilya ozera Kul i Kolon v rajoni mista Pendzhikenta O O Fedchenko doglyadala za poranenimi robila perev yazki i do prihodu osnovnih sil konvoyu vela sebe spokijno i muzhno Za tri roki z 1869 po 1871 podruzhzhya Fedchenko skoyili chotiri ekspediciyi po Turkestanu po dolini richki Zeravshan do ozera Iskanderkul v pustelyu Kizilkum i po Ferganskij dolini do Zaalajskogo hrebta U perervah mizh ekspediciyami sim ya Fedchenko zhila v Tashkenti zajmayuchis analizom otrimanih materialiv Krim togo O O Fedchenko zbirala i preparuvala komah vela perepisku z rosijskimi ta zarubizhnimi vchenimi robila zamalovki miscevosti Zgodom z yiyi etyudiv i narisiv robiv malyunki A K Savrasov 134 Olga Oleksandrivna zibrala gerbarij z dekilkoh tisyach vidiv roslin sered yakih bagato buli opisani vpershe Vona privezla v Moskvu korinnya feruli muskusnoyi abo sumbula Ferula moschata do togo malo vidomoyi vchenim Visadzheni v Botanichnomu sadu korinnya dali kvituchi i plodonosni roslini Botanichni zbori O A Fedchenko dali kartinu floristichnogo skladu rajoniv obstezhenih pid chas ekspediciyi Kolekciyi podruzhzhya Fedchenko Turkestanskij gerbarij ta Bezhrebetni Turkestanskogo krayu dovgij chas sluzhili materialom dlya roboti rosijskih naturalistiv Za gerbarij i albom malyunkiv z vidami Turkestanu Olga Oleksandrivna bula udostoyena Velikoyi zolotoyi medali Tovaristva lyubiteliv prirodoznavstva antropologiyi ta etnografiyi Pislya povernennya v Moskvu Olga Oleksandrivna zajmalasya obrobkoyu zibranih materialiv i brala uchast v organizaciyi Turkestanskogo rozdilu Politehnichnoyi vistavki 1872 roku Poyizdka po Yevropi Zagibel O P FedchenkoU veresni 1872 sim ya Fedchenko virushila do Yevropi de O P Fedchenko hotiv oznajomitisya z alpijskimi lodovikami shob pidgotuvatisya do ekspediciyi na Pamir Lyutij i berezen 1873 roku voni proveli v Lejpcigu de narodivsya sin Boris Potim voni pereyihali v Gejdelberg tut O O Fedchenko pereklala z anglijskoyi stattyu Genri Yulya Istoriya ta geografiya verhiv yiv Amudar yi dlya Vidomostej Geografichnogo tovaristva Cej pereklad iz primitkami i dopovnennyami O P Fedchenko samogo Yulya i N V Hanikova buv udostoyenij sribnoyi medali Rosijskogo geografichnogo tovaristva Prozhivshi shist tizhniv v Lyucerni podruzhzhya oglyanuli a v serpni 1873 roku vidpravilisya na Zhenevske ozero v Montri de Olga Oleksandrivna zalishilasya z grudnim sinom a Oleksij Pavlovich vidpravivsya v Shamoni shob zdijsniti shodzhennya na Monblan pid chas yakogo vin i zaginuv u 29 richnomu vici Tragichna zagibel cholovika ne zlamala Olgu Oleksandrivnu Vvazhayuchi svoyim obov yazkom vidati materiali Turkestanskoyi naukovoyi ekspediciyi vona privernula do ciyeyi roboti bagatoh vchenih sama redaguvala materiali yaki gotuvalis do vidannya praci Zavdyaki v tomu chisli yiyi visokomu profesionalizmu ta energiyi za dva nepovnih roki materiali buli ne tilki obrobleni ale i vidani Voni vklyuchali i albom litografij Vidi rosijskogo Turkestanu za malyunkami z naturi O A Fedchenko Za uchastyu zoologa V ta inshih vchenih O O Fedchenko vipustila v vidanni Tovaristva lyubiteliv prirodoznavstva na koshti K P Kaufmana kilka tomiv z opisom flori i fauni Turkestanu pidgotuvala do vihodu v svit 24 vipuski Prac Turkestanskoyi ekspediciyi postavivshi na obkladinci im ya cholovika Oleksiya Fedchenko Pri yiyi dopomozi bulo vidano Podorozh v Kokand albomi vidiv i antropologichni dani tubilciv Turkestanu rozrobleni A P Bogdanovim U 1874 roci Fedchenko napisala Fedtschenko s Reisen in Turkestan 1868 1870 Petermanns Mitth 1874 tetr VI z kartoyu V znak uvagi i povagi do naukovih prac Olgi Oleksandrivni z doslidzhennya Turkestanu imperator Oleksandr II nadislav yij v podarunok zolotij braslet prikrashenij rubinami i diamantami Doslidzhennya kincya XIX stolittyaZnachna chastina opublikovanih v kinci XIX stolittya naukovih prac Olgi Oleksandrivni prisvyachena botanici nasampered dikorostuchoyi i kulturnoyi flori Serednoyi Aziyi Nezvazhayuchi na zajnyatist Fedchenko ne shkoduvala sil i chasu dlya vihovannya sina Odna bez cholovika vona zumila dati jomu vishu osvitu vin zakinchiv prirodniche viddilennya Moskovskogo universitetu Z 1881 po 1887 rik vela naukovu robotu na botanichnomu materiali Moskovskoyi guberniyi za uchastyu sina popovnyuvala gerbarij Mozhajskogo i Serpuhivskogo povitiv Moskovskoyi guberniyi U 1884 roci v botanichnomu sadu Moskovskogo universitetu Fedchenko zajnyalasya rozbirannyam gerbariyiv ta viznachennyam roslin Svoyi floristichni doslidzhennya vona zavershila na pochatok 1890 h rokiv rezultati buli opublikovani v Popular Science news a spisok mohiv v Pracyah Peterburzkogo botanichnogo sadu O O Fedchenko zrobila razom iz sinom ryad poyizdok z botanichnimi cilyami na Ural v 1891 i tisyacha visimsot dev yanosto dvi rokah v Krim v 1893 roci v Zakavkazzi v 1894 roci v Turkestan de vivchala floru Zahidnogo Tyan Shanyu v 1897 roci Nareshti v 1901 roci takozh razom z sinom vona zdijsnila podorozh na Pamir do kordonu Afganistanu i zibrala bagatij botanichnij material Rezultatom cogo stali publikaciyi Materiali do flori Pivdennogo Altayu Spisok roslinnosti zibranoyi v Omskomu poviti Katalog gerbariyu Turkestanskoyi naukovoyi ekspediciyi Perelik roslin Turkestanu Flora Pamiru ta inshi Aklimatizacijnij sadU 1895 roci Olga Oleksandrivna zdijsnila svij davnij zadum stvorila sad z metoyu aklimatizaciyi pivdennih i shidnih roslin v Serednij smuzi Rosiyi Aklimatizacijnij sad buv stvorenij v sadibi Olgino Mozhajskogo povitu Moskovskoyi guberniyi v comu sadu Fedchenko protyagom 25 rokiv provodila kropitku robotu po vivchennyu dekorativnih roslin golovnim chinom irisiv Cej sad buv vidomij vsyudi v sviti zavdyaki naukovij diyalnosti i rozsilci po zayavkah ridkisnogo nasinnya Razom z sinomBoris Oleksijovich Fedchenko stav profesorom geobotaniki znavcem flori Serednoyi Aziyi U 1900 roci jomu zaproponuvali robotu v Imperatorskomu botanichnomu sadu Razom z sinom pereyihala v Sankt Peterburg i Olga Oleksandrivna Zvidsi v 1901 roci voni virushili v ekspediciyu na Pamir de vidvidali malodostupnij rajon Shugnan i projshli do richki Pyandzh na kordoni z Afganistanom Pidsumkom ciyeyi ekspediciyi stala monografiya Flora Pamiru i p yat dodatkiv do neyi U Turkestani O O Fedchenko pobuvala pislya cogo she dvichi v 1910 i 1915 rokah Pid chas ostannoyi ekspediciyi yij bulo vzhe 70 rokiv Za tri roki do cogo vona vidvidala Mizhnarodnu vistavku sadivnictva v Londoni zajmalasya naukovoyu robotoyu v botanichnih sadah Berlina Londona i Zhenevi Do cogo chasu vona bula vzhe vchenim zi svitovim im yam Olga Oleksandrivna prodovzhuvala pracyuvati do ostannih dniv svogo zhittya Za misyac do smerti 21 bereznya 1921 roku pobachila yiyi ostannya simdesyati drukovana pracya Novi materiali po znannyu rodu Eremurus Viznannya kolegU 1874 roci Tovaristvo lyubiteliv prirodoznavstva antropologiyi ta etnografiyi obralo O O Fedchenko svoyim pochesnim chlenom Protyagom dekilkoh rokiv vona bula sekretarem cogo Tovaristva Moskovske suspilstvo viprobuvachiv prirodi takozh prijnyalo yiyi v svoyi ryadi U 1906 roci Fedchenko bula obrana chlenom korespondentom Peterburzkoyi akademiyi nauk Vona stala pershoyu v Rosiyi zhinkoyu botanikom udostoyenoyi ciyeyi visokoyi chesti Ryad zarubizhnih naukovih tovaristv Parizke geografichne tovaristvo prirodi obrali yiyi svoyim pochesnim chlenom U 1922 roci naukovij spivrobitnik Botanichnogo sadu Akademiyi nauk SRSR M M Ilyin nazvav im yam Olgi Oleksandrivni Fedchenko rid serednoaziatskih roslin Olgeya Olgaea iz rodini Ajstrovih Asteraceae Vidovi epiteti priblizno sta vidiv z tridcyati rodin roslin olgae Voni takozh dani na chest Olgi Fedchenko Naukovi praciNadrukuvala spilno z sinom B O Fedchenko Material k flore Yuzhnogo Altaya Spisok rastenij sobrannyh v Omskom uezde v 1898 godu Note sur quelques plantes de Boukharie Materiaux pour la Flore de la Crimee Materiaux pour la Flore de Caucase Ranunculaceae Russkogo Turkestana Vysshie tajnobrachnye Russkogo Turkestana Katalog gerbariya Turkestanskoj uchyonoj ekspedicii Fedchenko O A Fedchenko B A Spisok Orobanchaceae gerbariya Mat ly k poznaniyu fauny i flory Ross imperii Otd botan 1899 Vip 3 S 203 210 AdresiU Moskvi U 1880 h rokah vulicya Mala Molchanovka budinok 6 pributkovij budinok V B Kazakova PrimitkiBiographies of the Entomologists of the World Senckenberg German Entomological Institute d Track Q57831640d Track Q472839 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Stafleu F Cowan R S Taxonomic literature A selective guide to botanical publications and collections with dates commentaries and types Utrecht Bohn Scheltema amp Holkema 1976 T 1 Taxonomic literature 2 ge vidannya ISBN 90 313 0225 2 doi 10 5962 T 206090 d Track Q599839d Track Q39297398d Track Q56684621d Track Q56684603d Track Q6108714d Track Q56649865 Chaurina R A Arhiv originalu za 23 10 2013 Tishkina A G Puteshestvennica i botanik O A Fedchenko Rossijskie zhenshiny i evropejskaya kultura materialy V konferencii posvyashyonnoj teorii i istorii zhenskogo dvizheniya Sost i otv red G A Tishkin SPb Sankt Peterb filosofsk obsh 2001 S 132 136 Elektronnaya kartoteka MOIP Fedchenko Olga Aleksandrovna 16 veresnya 2009 u Wayback Machine Not Syst Herb Hort Petrop iii 141 1922 Golovkin B N Chto v imeni tebe moyom Nauka i zhizn zhurnal 2003 3 International Plant Names Index searched on Plant Names Species olgae and Ranks spec D Gledhill The names of plants Sorokin V Rodnee milee Molchanovki nichego net Nauka i zhizn zhurnal M Pravda 1986 10 S 87 ISSN 0028 1263 LiteraturaKomarov V L Olga Aleksandrovna Fedchenko Nekrolog Izv Ross akad nauk 6 seriya 1921 T 15 S 1 18 Fedchenko B A K biografii O A Fedchenko Izv Gl bot sada RSFSR 1924 T 23 vip 2 Botanicheskie kollekcii i poezdki O A Fedchenko Izv Gl bot sada RSFSR 1924 T 23 vip 2 S 97 98 Ivanov D L Iz lichnyh vospominanij ob O A Fedchenko Izv Gl bot sada RSFSR 1924 T 23 vip 2 S 23 Vasilchenko I T K 100 letiyu puteshestviya A P Fedchenko i O A Fedchenko po severnoj okraine Pamira Botan zhurn 1972 T 57 vip 3 S 413 416 PosilannyaFedchenko Olga Aleksandrovna Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref

Дата публікації:
Топ