Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Упите жумуд Opītė лат Opiten пол Upita рос Упить Упита біл Упіть Упіта лит Upytė село в Паневежиському районі Литви Давн

Упіте

Упіте

Упите (жумуд. Opītė, лат. Opiten, пол. Upita, рос. Упить, Упита, біл. Упіть, Упіта, лит. Upytė) — село в Паневежиському районі Литви. Давніше — містечко. Розташоване біля річки , яка впадає в р. Невяжу, на відстані 12 км від м. Паневежиса. На автодорозі «Кедайняй — [lt] — Паневежис».

село
Упите
лит. Upytė
image
церква в Упіті
Герб
image

Координати H G O

Країна image Литва
Адмінодиниця d
d
Перша згадка 1208
Попередні назви місто Упіть
Висота центру 40  м
Клімат приморський вологий
Офіційна мова литовська
Населення 577 осіб (2015)
Національний склад литовці
Конфесійний склад католики
Часовий пояс , влітку
Телефонний код +370 45
Поштовий індекс LT-38040
GeoNames 593697
image
image
Упите
Упите (Литва)
image Упите у Вікісховищі

Історія

Уперше Упить згадується в 1208 році, коли семигальці й лівонці організували загарбницький похід до Упить й програли. Назва Упить (лат. Opiten) згадується також у 1254 році в Лівонському літописі, що стосується поділів регіону Упмали, та поділу Семигалії між Ризьким архієпископом і Лівонським орденом. Упить входить у волость. В Упиті було збудовано дерев'яний замок на острові, який згодом став городищем, коли озеро Вешета було осушене. Замок був важливим північним оборонним форпостом проти численних набігів з Лівонії. Між 1353—1379 роками ця фортеця відбила десять таких нападів. Замок був розширений і укріплений у XV столітті, далі він служив резиденцією старост Упите. Від 1413 року Упить адміністративно належала Троцькому воєводству Великого князівства Литовського.

Упить була столицею Упитської землі (лит. Upytės žemė) у Великому князівстві Литовському. Пізніше цей регіон був перетворений на староство, що входило до складу Троцького князівства. У документі за 1556 рік зазначено, що Паневежис разом із 57 іншими містами й 359 селами був частиною цього староства. Від 1566 (до 1795 р.) Упить входить в Упитський повіт. У XVI столітті Упить почала втрачати своє значення, коли оборонний замок застарів, а [pl] стало столицею Упітського староства в 1548 році. У той час Паневежис виріс і став центром економічного життя, «затьмаривши» м. Упить.

У 1593 року Упить з навколишніми селами назначена сеймом у власність королеві Ганні Молодшій, дружині короля Сигізмунда III Вази.

Постановою сейму 1614 року гродський суд з міста через його занепад перевели до Паневежиса. З Упиттю пов'язані політичні події навколо великого гетьмана Литовського Януша Радзивілла влітку 1655 року та шведського генерал-губернатора Магнуса Габріеля Делагарді.

В історії Упите відомий упітський маршалок Андрій (1666 р.) та гродський писар Упіті Ян (пом. після 1646 р.), які були синами упитського підкоморія Дмитра (1582—1649), який був сином князя Андрія Курбського.

Замок почав занепадати у XVII столітті після того, як місцеперебування старости було перенесено у Паневежис. Залишки замку зберігалися ще до XVIII століття.

У 1670 року Упить зарахована у власність королеви Елеонори, дружини короля Михайла. У 1742 році належало .

У Російській імперії перебувало у складі Віленської губернії у 1801—1843 роках.

У 1836 році [be-tarask] з центром у містечку Упить був перейменований в Поневежеський. Упить розташована в 12 верстах від Паневежиса й 14 верст від м. Ковна.

У 1842 році цей повіт з містечком Упіть увійшов до складу новоствореної Ковенської губернії, та перебував там до 1918 року.

У 1885 році в Упиті було 14 будинків, 2 двори, католицький костел.

image
Пам'ятник Незалежності

У 1918—1940 роках Упіть в Упітському старостві й належить до волості Науяместіс.

У 1938 році археологи розкопали поблизу Упиті кладовище, датоване III-V століттями н. е., на якому було 51 могила жінок, чоловіків та дітей. Де також були залізні знаряддя праці й тогочасна зброя (вуздечки, сокири, ножі тощо), бронзові прикраси (браслети, шпильки, намистини тощо).

У 1940—1941 роках Упить входить в Упитський район, в 1941—1944 роках — в Упитське староство, у 1944—1995 роках — в Упитський район, від 1995 року — в Упитське староство.

Релігія

У 1595 році був делегатом від м. Упиті на католицькому генеральному синоді у м. Торуні Станіслав Мінвид.

У XVI столітті в Упиті діяв кальвінський збір.

В Упиті була споруджена у 1787 р. католицька деревляна церква «святого Карла Боромея» на місці стародавньої церкви заснованої у 1742 році Станіславом Тишкевичем та його дружиною Євою Белазор. Встановлена чотиригранна дзвіниця з 2-ї половини XIX століття.

На церковному кладовищі могильна каплиця з надгробками місцевих поміщиків та дрібної знаті XIX ст. — ХХ ст. із записами: Віторт, Римвід — Міцкевич, Тотвен, Семелевич, Домашевич, Страшевич, Вільчинський, Вашкевич, Шабуневич, Швойницькі, Меєр.

Відомі люди

Народилися

  • [be] (1783—1823) — професор Полоцької єзуїтської академії.
  • [lt] (1913—1976) — литовський композитор.
  • [ru] (1899—1941) — радянський військовик.
  • [lt] (нар. 1962) — литовська легкоатлетка, переможниця Паралімпійських ігор.

Упитські старости

Цікаві факти

Примітки

  1. Толковый словарь Даля. В. И. Даль. 1863—1866.(рос.)
  2. «Упита» // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, Т. 34А (68): Углерод — Усилие. — С.-Петербургъ, 1902. — С. 849.(рос.)
  3. «Упита» // Географическо-статистический словарь Российской империи. — СПб., 1885. — T. 5: Таарджалъ — Яя. — С. 323.(рос.)
  4. Upita // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 814. (пол.)
  5. На його заповіті підписався упитський староста, князь Андрій Пузина
  6. Фамилия Пузына(рос.)
  7. Биография: Антанас Белазарас // kino-teatr.ru (рос.)
  8. Рудаков В. Пилсудские // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1898. — Т. XXIIIA (46) : Петропавловский — Поватажное. — С. 602. (рос. дореф.)
  9. (рос.) Акты, относящиеся к истории Западной России: 1544—1587
  10. Жалованная грамота короля Польского, вел. князя Литовского Владислава Вазы. Архів оригіналу за 18 вересня 2012. Процитовано 13 травня 2012.(рос.)
  11. Adam Boniecki (oprac. Marek Jerzy Minakowski): Herbarz polski Adama Bonieckiego, oprac. M. J. Minakowski // Nowy Boniecki — Genealogia elit litewsko-ruskich.(пол.)
  12. Рагаускас Айвас Постройка зданий архива судов Упитского повета в начале XVII в. и Упитский староста Ярош Волович // Гістарычна-археалагічны зборнік. — Мінск, 2017. — № 32. — С. 96. (рос.)
  13. Krzysztof Chłapowski Starostowie niegrodowi w Koronie 1565—1795 Materiały źródłowe, Warszawa, Bellerive-sur-Allier 2017. — S. 89.(пол.)

Джерела

image Це незавершена стаття з географії Литви.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Upite zhumud Opite lat Opiten pol Upita ros Upit Upita bil Upit Upita lit Upyte selo v Panevezhiskomu rajoni Litvi Davnishe mistechko Roztashovane bilya richki yaka vpadaye v r Nevyazhu na vidstani 12 km vid m Panevezhisa Na avtodorozi Kedajnyaj lt Panevezhis selo Upite lit Upyte cerkva v Upiti Gerb Koordinati 55 39 11 pn sh 24 13 29 sh d H G O Krayina Litva LitvaAdminodinicya d dPersha zgadka 1208Poperedni nazvi misto UpitVisota centru 40 mKlimat primorskij vologijOficijna mova litovskaNaselennya 577 osib 2015 Nacionalnij sklad litovciKonfesijnij sklad katolikiChasovij poyas UTC 2 vlitku UTC 3Telefonnij kod 370 45Poshtovij indeks LT 38040GeoNames 593697 UpiteUpite Litva Upite u VikishovishiIstoriyaUpershe Upit zgaduyetsya v 1208 roci koli semigalci j livonci organizuvali zagarbnickij pohid do Upit j prograli Nazva Upit lat Opiten zgaduyetsya takozh u 1254 roci v Livonskomu litopisi sho stosuyetsya podiliv regionu Upmali ta podilu Semigaliyi mizh Rizkim arhiyepiskopom i Livonskim ordenom Upit vhodit u volost V Upiti bulo zbudovano derev yanij zamok na ostrovi yakij zgodom stav gorodishem koli ozero Vesheta bulo osushene Zamok buv vazhlivim pivnichnim oboronnim forpostom proti chislennih nabigiv z Livoniyi Mizh 1353 1379 rokami cya fortecya vidbila desyat takih napadiv Zamok buv rozshirenij i ukriplenij u XV stolitti dali vin sluzhiv rezidenciyeyu starost Upite Vid 1413 roku Upit administrativno nalezhala Trockomu voyevodstvu Velikogo knyazivstva Litovskogo Upit bula stoliceyu Upitskoyi zemli lit Upytes zeme u Velikomu knyazivstvi Litovskomu Piznishe cej region buv peretvorenij na starostvo sho vhodilo do skladu Trockogo knyazivstva U dokumenti za 1556 rik zaznacheno sho Panevezhis razom iz 57 inshimi mistami j 359 selami buv chastinoyu cogo starostva Vid 1566 do 1795 r Upit vhodit v Upitskij povit U XVI stolitti Upit pochala vtrachati svoye znachennya koli oboronnij zamok zastariv a pl stalo stoliceyu Upitskogo starostva v 1548 roci U toj chas Panevezhis viris i stav centrom ekonomichnogo zhittya zatmarivshi m Upit U 1593 roku Upit z navkolishnimi selami naznachena sejmom u vlasnist korolevi Ganni Molodshij druzhini korolya Sigizmunda III Vazi Postanovoyu sejmu 1614 roku grodskij sud z mista cherez jogo zanepad pereveli do Panevezhisa Z Upittyu pov yazani politichni podiyi navkolo velikogo getmana Litovskogo Yanusha Radzivilla vlitku 1655 roku ta shvedskogo general gubernatora Magnusa Gabrielya Delagardi V istoriyi Upite vidomij upitskij marshalok Andrij 1666 r ta grodskij pisar Upiti Yan pom pislya 1646 r yaki buli sinami upitskogo pidkomoriya Dmitra 1582 1649 yakij buv sinom knyazya Andriya Kurbskogo Zamok pochav zanepadati u XVII stolitti pislya togo yak misceperebuvannya starosti bulo pereneseno u Panevezhis Zalishki zamku zberigalisya she do XVIII stolittya U 1670 roku Upit zarahovana u vlasnist korolevi Eleonori druzhini korolya Mihajla U 1742 roci nalezhalo U Rosijskij imperiyi perebuvalo u skladi Vilenskoyi guberniyi u 1801 1843 rokah U 1836 roci be tarask z centrom u mistechku Upit buv perejmenovanij v Ponevezheskij Upit roztashovana v 12 verstah vid Panevezhisa j 14 verst vid m Kovna U 1842 roci cej povit z mistechkom Upit uvijshov do skladu novostvorenoyi Kovenskoyi guberniyi ta perebuvav tam do 1918 roku U 1885 roci v Upiti bulo 14 budinkiv 2 dvori katolickij kostel Pam yatnik Nezalezhnosti U 1918 1940 rokah Upit v Upitskomu starostvi j nalezhit do volosti Nauyamestis U 1938 roci arheologi rozkopali poblizu Upiti kladovishe datovane III V stolittyami n e na yakomu bulo 51 mogila zhinok cholovikiv ta ditej De takozh buli zalizni znaryaddya praci j togochasna zbroya vuzdechki sokiri nozhi tosho bronzovi prikrasi brasleti shpilki namistini tosho U 1940 1941 rokah Upit vhodit v Upitskij rajon v 1941 1944 rokah v Upitske starostvo u 1944 1995 rokah v Upitskij rajon vid 1995 roku v Upitske starostvo ReligiyaU 1595 roci buv delegatom vid m Upiti na katolickomu generalnomu sinodi u m Toruni Stanislav Minvid U XVI stolitti v Upiti diyav kalvinskij zbir V Upiti bula sporudzhena u 1787 r katolicka derevlyana cerkva svyatogo Karla Boromeya na misci starodavnoyi cerkvi zasnovanoyi u 1742 roci Stanislavom Tishkevichem ta jogo druzhinoyu Yevoyu Belazor Vstanovlena chotirigranna dzvinicya z 2 yi polovini XIX stolittya Na cerkovnomu kladovishi mogilna kaplicya z nadgrobkami miscevih pomishikiv ta dribnoyi znati XIX st HH st iz zapisami Vitort Rimvid Mickevich Totven Semelevich Domashevich Strashevich Vilchinskij Vashkevich Shabunevich Shvojnicki Meyer Vidomi lyudiVladislav Sicinskij 1615 1672 shlyahtich gerbu Pravdich pohovanij u m Upit pershij shlyahtich yakij zirvav Varshavskij sejm u 1652 roci skoristavshisya pravom Liberum veto pidkuplenij dlya togo Yanom Radzivilom na yakomu buv poslom vid m Upit Adam Zoryan Charnockij 1784 1825 vidviduvav Upit Narodilisya be 1783 1823 profesor Polockoyi yezuyitskoyi akademiyi lt 1913 1976 litovskij kompozitor ru 1899 1941 radyanskij vijskovik lt nar 1962 litovska legkoatletka peremozhnicya Paralimpijskih igor Upitski starosti Varfolomij Ginejtovich volodar mayetku Pilsudi sin Stanislava Gineyita zgaduvanogo v konstituciyi 1499 r Ostrozkij Kostyantin Ivanovich 1507 1522 1529 Mihajlo Vasilovich Svinyuskij 1540 Stanislav Gashtold 1542 knyaz Ivan ru 1546 ru 1546 1554 Jona Zareckij 1576 knyaz Petro Kroshinskij 1579 Yan Glebovich 1585 1587 1590 1594 Yan Olbraht Radzivil 1621 be 1618 1629 1635 Iyeronim Volovich 1610 1618 Grigorij Kazimir Podberezkij 1660 Mihajlo Kazimir Radzivill 1668 Stanislav Kostka Puzina be 1691 Francisk Grincevich 1765 Hristofor Puzina 1766 posesor Puzina 1770 Josif VereshinskijCikavi faktiAdam Mickevich prisvyativ Upiti balladu Perebuvannya v Upiti Majronis prisvyativ Upiti poemu Chichinskas PrimitkiTolkovyj slovar Dalya V I Dal 1863 1866 ros Upita Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona T 34A 68 Uglerod Usilie S Peterburg 1902 S 849 ros Upita Geografichesko statisticheskij slovar Rossijskoj imperii SPb 1885 T 5 Taardzhal Yaya S 323 ros Upita Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 814 pol Na jogo zapoviti pidpisavsya upitskij starosta knyaz Andrij Puzina Familiya Puzyna ros Biografiya Antanas Belazaras kino teatr ru ros Rudakov V Pilsudskie Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1898 T XXIIIA 46 Petropavlovskij Povatazhnoe S 602 ros doref ros Akty otnosyashiesya k istorii Zapadnoj Rossii 1544 1587 Zhalovannaya gramota korolya Polskogo vel knyazya Litovskogo Vladislava Vazy Arhiv originalu za 18 veresnya 2012 Procitovano 13 travnya 2012 ros Adam Boniecki oprac Marek Jerzy Minakowski Herbarz polski Adama Bonieckiego oprac M J Minakowski Nowy Boniecki Genealogia elit litewsko ruskich pol Ragauskas Ajvas Postrojka zdanij arhiva sudov Upitskogo poveta v nachale XVII v i Upitskij starosta Yarosh Volovich Gistarychna arhealagichny zbornik Minsk 2017 32 S 96 ros Krzysztof Chlapowski Starostowie niegrodowi w Koronie 1565 1795 Materialy zrodlowe Warszawa Bellerive sur Allier 2017 S 89 pol DzherelaUpita Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 813 814 pol Powiat upitski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 339 pol Upita Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona T 34A 68 Uglerod Usilie S Peterburg 1902 S 849 ros Upita Geografichesko statisticheskij slovar Rossijskoj imperii T 5 Taardzhal Yaya SPb 1885 S 323 ros Upicki pavet Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya red kal G P Pashkoy galoyny red T U Byalova i insh mastak Z E Gerasimovich 2 e vydanne Mn Vyd Belaruskaya Encyklapedyya imya Pyatrusya Broyki 2007 T 2 S 692 ISBN 978 985 11 0394 8 bil Ce nezavershena stattya z geografiyi Litvi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ