Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Українці в Сербії (серб. Украјинци у Србији / Ukrajinci u Srbiji) — одна з національних меншин Сербії. Згідно з даними останнього перепису населення 2002 року близько 5 тисяч — українцями.
 Українці в Сербії  | |
|---|---|
| Кількість | 4 903 (2011) |
| Ареал | Воєводина, міста Новий Сад, Врбас, Кула, Сремська Митровиця, Інджія |
| Мова | українська мова, сербська мова |
| Релігія | християнство |
Регіоном компактного проживання меншини є Автономний край Воєводина, зокрема, адміністративний центр автономії Новий Сад та міста Врбас, Кула, Сремська Митровиця, Інджія — для українців та Новий Сад, Руски Крстур, Куцура, Джурджево, Шид — для русинів. Незначна кількість українців та русинів мешкає у столиці країни Белграді.
Історія
Становлення української громади
З території сучасної України, у давні часи та в різних історичних і економічних умовах, український народ переселявся на простори сьогоднішньої Республіки Сербії. Ще в XV столітті, за часів навали Османської імперії на Балканський півострів, починаються доселення церковних і учених людей. Поступово цей процес посилюється, особливо на початку XVIII століття. Найінтенсивнішими і наймасовнішими були переселення на територію сьогоднішньої Воєводини, яка в той час входила до складу Австрійської монархії. Заслуговує уваги й те, що в 1735 році викладачами латинської та слов'янських мов, філософії та богословских наук в були професори з Київської Академії. Одним з найвідоміших серед них був Емануїл Козачинський. Він написав і разом з своїми учнями поставив першу сербську театральну виставу.
Перебування українських ченців у початком XVIII століття відкриває ще один особливий розділ сербско-українських зв'язків. Так, наприклад, в 1743 році Арсеніє Йованович Шакабенда з київського монастиря Печерська Лавра (перший вищий навчальний заклад східних слов'ян і предтеча Київської академії) доводить в Карловацьку митрополію іконописців. Ці майстри розписували монастирі та навчали ремеслу сербських малярів. Деякі з тих фресок і сьогодні прикрашають стіни та арки фрушкогорських монастирів. В монастирях Обед (не зберігся), Врднік, Язак, , , , , , , , , , , і зберігались такі Богослужбові та церковні книжки, видані в Україні, такі як: Київські псалтирі, літургії, біблії, життя святих, апостоли, апостольські розмови, канони, духовні альфабети. Серед них були і книжки з природних наук, бесіди, філософії з логікою та інші. Більшість з них збереглась і до сьогоднішніх днів. Тільки в двох монастирях — і , не було книжок з тих часів
В 1-й половині XVIII століття, коли Австрійська монархія витіснила Османську імперію з південно-східної Європи, почалося систематичне переселення людей з цілої імперії. Землі сучасної Воєводини в ті часи були слабо населені та економічно не розвинені. Це й так незавидне становище ще більше погіршилось переселенням Сербів на простори теперішної України, де була заснована Нова Сербія і Слов'яносербія. На ці свобідні простори почалася систематична колонізація словаків, чехів, угорців, німців, поляків та інших народів.
Вже в 1745 році з території сьогоднішньої України починається переселення слов'янських народів у Бачку, Срем і Славонію. Перші організовані доселення були в Кулу, Крстур (сьогодні Руський Крстур), Куцуру та інші місця в районі Бачки, а декілька років пізніше в районі Шіду і Срему.
Запорозькі козаки у Воєводині
1775 р. — після зруйнування української козацької держави на Дніпрі — Запорозької Січі російська імператриця Катерина II Велика прогнала козаків з держави. Вони декілька років блукали краями Османської імперії, берегами Дунаю, Молдовського князівства та Татарії. Незадоволені умовами життя в Османській імперії козаки попросили в австрійського імператора Йосипа II дозволу на переселення до його держави. Після довгих переговорів вони отримали згоду. Але запропоновані умови доселення були досить несприятливі для запорожців. Козаки були зобов'язані самі озброюватись та забезпечуватись кіньми, служити під командуванням німецьких офіцерів, носити тільки свою народну козацьку форму, не мали права одружуватись, їхнє пересування було обмеженим, нагорода за військову службу була мінімальною і так далі. За таких умов 1785 року доселено від 7000 до 8000 людей.
Це була друга хвиля переселення українців на простори сьогоднішньої Воєводини. Частину козаків, розділених на малі групи, розселили в зоні військової області на кордоні Османської імперії. Розміщені в районі Банату, козаки мали свій збірний центр в Темішварі, а бригади в Панчеву та зі збірним центром в Сенті. З цього центру, пізніше, вербували людей в міліцію Суботиці, Нового Саду і Сомбору. Постарівши, козаки виходили з війська з скромною платнею і поселялись в Тітелі, Ковілю, Шайкаші та інших околицях.
Дальша доля цих українців не достатньо з'ясована. Деякі історики вважають, що через заборону одруження це козацьке плем'я поступово вимерло. Інші думають, що запорожці зтопились з місцевим населенням і стали сербами. Можливо частина козаків і не затрималась довго в районі Бачки, а повернулася старими шляхами в Задунайську Січ, а можливо навіть і на Дніпро, в рідний край — звідки і прийшли. Сьогодні від присутності тих українців не залишилось достовірних слідів.
Еміграція 1920-х років
В 1920-х роках (після Жовтневого перевороту в Росії) майже 70 тисяч біженців з України і південної Росії знайшли свій притулок в Королівстві Сербів, Хорватів і Словенців. Між поселенцями було близько 40 тисяч військових і 30 тисяч цивільних людей. Припускається, що серед емігрантів було більше ніж 30 тисяч Українців за походженням або місцем народження. Спочатку ці біженці були розміщені по цілому королівстві в близько 300 колоніях. Тільки в 1924 році вони отримали право вільного вибору постійного місця проживання. Більша частина висловилась за Сербію, а переважна більшість українців з західної України вибрала Белград, Загреб, Воєводину та Славонію.
Було засновано культурне товариство «Просвіта», а згодом і «Українське товариство». Готувались Шевченківські вечори, співались українські пісні, читались вірші, танцювались народні танці, в закуплених приміщеннях відкривались бібліотеки та читальні зали і тому подібне. Шевченківські вечори в Королівстві СХС переросли в «Дні української культури». Театральний гурток товариства плекав верхунський театральний репертуар, а у співпраці з сербським хором були організовані успішні концерти, де виконувались сербські та українські пісні. З часом «Просвіта» відкрила свої філіали в Новому Саді, Великому Бечкереку (пізніше , сьогодні Зренянин), Суботиці, Шіду та в інших місцях. У Смедереві було засновано товариство «Кобзар», яке мало драматургічні та музичні гуртки. Українські аматорські драматургічні гуртки існували в Шабці, Пожаревці, Заєчарі та в деяких менших місцях. Студентська молодь заснувала українське товариство студентів. Серед емігрантів було багато високоосвідчених людей (професорів, адвокатів, лікарів, фармацевтів, митців та інших), які залишили глибокий слід в освіті, мистецтві та культурі Сербії між двома світовими війнами.
Колонізація Воєводини
Наймасовніші переселення українців з Боснії до Сербії були після Другої світової війни, у 1945—1946 рр. Новоутворена держава — Федеративна Народна Республіка Югославія населяла Воєводину партизанськими сім'ями з Босни, Ліки, Банії, Герцеговини, Далмації, Чорногорії та Сербії. Цією колонізацією переселено декілька десяток українських сімей. Українці поселились в Руському Селі, Нових Козарцях і Країшніку в районі Баната, потім в Будісаві, Ковілю, Качу, Бачком Ярку, Змаєву, Раткову та інших місцях в районі Бачки, а декілька сімей поселилось в Бешкі, Добановцях і Соко Салаші (біля Земуна) в районі Срема. Беручи до уваги велику територію, на якій знаходились колонії, та малу кількість сімей, українці становили малочисленну громаду у всіх цих місцях.
Поодинокі переселення
В 1950-х і 1960-х роках, в пошуках кращих умов життя, українці інтенсивно переселялися з Боснії у Воєводину. Не зважаючи на поодинокість та неорганізованість, переселилося багато людей. У Воєводині створюється очевидна українська діаспора. За переписом населення після Другої світової війни, а й раніше, неможливо було визначити справжню кількість українців у Воєводині. Українська національна меншина не була виділена як самостійна, а розподілена під спільну назву «русини, рутени, українці, малоруси», або поділена за релігійною орієнтацією. Ці дані не вказували на справжню кількість українців і викликали вагання та подив користувачів цих списків. Тільки після перепису 1971 року українці отримують свою національність і на списках перепису населення мають свою колонку.
Громадські організації
- Товариство української мови, літератури та культури «Просвіта»;
- Культурно-мистецьке товариство ім. Івана Сенюка;
- Товариство плекання української культури «Коломийка»;
- Культурно-мистецьке товариство «Кобзар»;
- Культурно-просвітнє товариство «Карпати»;
- Культурно-мистецьке товариство «Калина»;
- Русинський народний театр «Петро Різнич Дядя» (див. Петро Різнич-Дядя);
- Дім культури Рускі Крстур;
- Товариство русинської мови, літератури і культури;
- КПД «ДОК»;
- КПД «Джура Кіш»;
- Відділення Товариства «Іван Котляревський»;
- КПД «Карпати»;
- КУД «Жатва»;
- КУД «Петро Кузмяк» та ін.
Освіта
За офіційними даними, на території Воєводини русинська мова викладається в 65 початкових та в 21 середній школі, в русинській гімназії «Петро Кузм'як» (м. Руський Керестур), а також на кафедрі русинської мови і літератури філософського факультету Новосадського університету.
Українську мову з елементами національної культури викладають факультативно учням першого-восьмого класів 12 сербських середніх шкіл міст Новий Сад, Кула, Врбас, Інджія, Сремська Митровиця та селищ Будісава, Змаєво і Савіно Село Автономного краю Воєводина.
Активно працює відділення україністики кафедри славістики філологічного факультету Белградського університету (завідувач кафедри — професор ), на якому навчаються здебільшого представники корінної національності.
ЗМІ
Русинською мовою виходить щотижнева інформаційно-політична газета «Руске слово», молодіжна газета «МАК», дитячий журнал «Заградка», літературно-культурний журнал «Шветлосц» та щорічник «Голос Союзу». На радіо-телебаченні Воєводини засновано окрему русинську редакцію, що готує радіопрограми русинською мовою, які щоденно займають 4 години ефіру. Мовлення русинською ведуть також місцеві радіостанції в містах Кула, Врбас та Шид. Друга програма воєводинського телебачення РТС-2 надає щомісячно 11 годин ефіру для транслювання русинськомовних передач.
На Радіо-телебаченні Воєводини програми українською мовою готуються українськими журналістами та є Українські редакції як для програм телебачення, так і радіо. Окрім Нового Саду, українське радіомовлення присутнє у Кулі та Інджії, раніше у Вербасі та Лачарку (біля Сремської Митровиці). Півгодинна телевізійна програма «Українська панорама» транслюється на Радіо-Телебачення Воєводини, Другому каналі, кожної неділі. Українською мовою друкується щомісячна газета «Рідне слово» та дитячий часопс «Соловейко»(Видавництво «Рідне слово» засноване у 2005 році) та, у 2007 році відновився випуск щорічного календаря «Рідного слова» і друкуються спеціальні видання. Часопис «Українське слово» до недавно видавало Товариство української мови, літератури і культури «Просвіта».
Див. також
Примітки
Джерела і посилання
- Псольство України в Республіці Сербія
- Українці в Сербії, Хорватії, Боснії та Герцоговині[недоступне посилання з вересня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinci v Serbiyi serb Ukraјinci u Srbiјi Ukrajinci u Srbiji odna z nacionalnih menshin Serbiyi Zgidno z danimi ostannogo perepisu naselennya 2002 roku blizko 5 tisyach ukrayincyami Ukrayinci v SerbiyiKilkist4 903 2011 ArealVoyevodina mista Novij Sad Vrbas Kula Sremska Mitrovicya IndzhiyaMovaukrayinska mova serbska movaReligiyahristiyanstvo Regionom kompaktnogo prozhivannya menshini ye Avtonomnij kraj Voyevodina zokrema administrativnij centr avtonomiyi Novij Sad ta mista Vrbas Kula Sremska Mitrovicya Indzhiya dlya ukrayinciv ta Novij Sad Ruski Krstur Kucura Dzhurdzhevo Shid dlya rusiniv Neznachna kilkist ukrayinciv ta rusiniv meshkaye u stolici krayini Belgradi IstoriyaStanovlennya ukrayinskoyi gromadi Z teritoriyi suchasnoyi Ukrayini u davni chasi ta v riznih istorichnih i ekonomichnih umovah ukrayinskij narod pereselyavsya na prostori sogodnishnoyi Respubliki Serbiyi She v XV stolitti za chasiv navali Osmanskoyi imperiyi na Balkanskij pivostriv pochinayutsya doselennya cerkovnih i uchenih lyudej Postupovo cej proces posilyuyetsya osoblivo na pochatku XVIII stolittya Najintensivnishimi i najmasovnishimi buli pereselennya na teritoriyu sogodnishnoyi Voyevodini yaka v toj chas vhodila do skladu Avstrijskoyi monarhiyi Zaslugovuye uvagi j te sho v 1735 roci vikladachami latinskoyi ta slov yanskih mov filosofiyi ta bogoslovskih nauk v buli profesori z Kiyivskoyi Akademiyi Odnim z najvidomishih sered nih buv Emanuyil Kozachinskij Vin napisav i razom z svoyimi uchnyami postaviv pershu serbsku teatralnu vistavu Perebuvannya ukrayinskih chenciv u pochatkom XVIII stolittya vidkrivaye she odin osoblivij rozdil serbsko ukrayinskih zv yazkiv Tak napriklad v 1743 roci Arseniye Jovanovich Shakabenda z kiyivskogo monastirya Pecherska Lavra pershij vishij navchalnij zaklad shidnih slov yan i predtecha Kiyivskoyi akademiyi dovodit v Karlovacku mitropoliyu ikonopisciv Ci majstri rozpisuvali monastiri ta navchali remeslu serbskih malyariv Deyaki z tih fresok i sogodni prikrashayut stini ta arki frushkogorskih monastiriv V monastiryah Obed ne zberigsya Vrdnik Yazak i zberigalis taki Bogosluzhbovi ta cerkovni knizhki vidani v Ukrayini taki yak Kiyivski psaltiri liturgiyi bibliyi zhittya svyatih apostoli apostolski rozmovi kanoni duhovni alfabeti Sered nih buli i knizhki z prirodnih nauk besidi filosofiyi z logikoyu ta inshi Bilshist z nih zbereglas i do sogodnishnih dniv Tilki v dvoh monastiryah i ne bulo knizhok z tih chasiv V 1 j polovini XVIII stolittya koli Avstrijska monarhiya vitisnila Osmansku imperiyu z pivdenno shidnoyi Yevropi pochalosya sistematichne pereselennya lyudej z ciloyi imperiyi Zemli suchasnoyi Voyevodini v ti chasi buli slabo naseleni ta ekonomichno ne rozvineni Ce j tak nezavidne stanovishe she bilshe pogirshilos pereselennyam Serbiv na prostori teperishnoyi Ukrayini de bula zasnovana Nova Serbiya i Slov yanoserbiya Na ci svobidni prostori pochalasya sistematichna kolonizaciya slovakiv chehiv ugorciv nimciv polyakiv ta inshih narodiv Vzhe v 1745 roci z teritoriyi sogodnishnoyi Ukrayini pochinayetsya pereselennya slov yanskih narodiv u Bachku Srem i Slavoniyu Pershi organizovani doselennya buli v Kulu Krstur sogodni Ruskij Krstur Kucuru ta inshi miscya v rajoni Bachki a dekilka rokiv piznishe v rajoni Shidu i Sremu Zaporozki kozaki u Voyevodini 1775 r pislya zrujnuvannya ukrayinskoyi kozackoyi derzhavi na Dnipri Zaporozkoyi Sichi rosijska imperatricya Katerina II Velika prognala kozakiv z derzhavi Voni dekilka rokiv blukali krayami Osmanskoyi imperiyi beregami Dunayu Moldovskogo knyazivstva ta Tatariyi Nezadovoleni umovami zhittya v Osmanskij imperiyi kozaki poprosili v avstrijskogo imperatora Josipa II dozvolu na pereselennya do jogo derzhavi Pislya dovgih peregovoriv voni otrimali zgodu Ale zaproponovani umovi doselennya buli dosit nespriyatlivi dlya zaporozhciv Kozaki buli zobov yazani sami ozbroyuvatis ta zabezpechuvatis kinmi sluzhiti pid komanduvannyam nimeckih oficeriv nositi tilki svoyu narodnu kozacku formu ne mali prava odruzhuvatis yihnye peresuvannya bulo obmezhenim nagoroda za vijskovu sluzhbu bula minimalnoyu i tak dali Za takih umov 1785 roku doseleno vid 7000 do 8000 lyudej Ce bula druga hvilya pereselennya ukrayinciv na prostori sogodnishnoyi Voyevodini Chastinu kozakiv rozdilenih na mali grupi rozselili v zoni vijskovoyi oblasti na kordoni Osmanskoyi imperiyi Rozmisheni v rajoni Banatu kozaki mali svij zbirnij centr v Temishvari a brigadi v Panchevu ta zi zbirnim centrom v Senti Z cogo centru piznishe verbuvali lyudej v miliciyu Subotici Novogo Sadu i Somboru Postarivshi kozaki vihodili z vijska z skromnoyu platneyu i poselyalis v Titeli Kovilyu Shajkashi ta inshih okolicyah Dalsha dolya cih ukrayinciv ne dostatno z yasovana Deyaki istoriki vvazhayut sho cherez zaboronu odruzhennya ce kozacke plem ya postupovo vimerlo Inshi dumayut sho zaporozhci ztopilis z miscevim naselennyam i stali serbami Mozhlivo chastina kozakiv i ne zatrimalas dovgo v rajoni Bachki a povernulasya starimi shlyahami v Zadunajsku Sich a mozhlivo navit i na Dnipro v ridnij kraj zvidki i prijshli Sogodni vid prisutnosti tih ukrayinciv ne zalishilos dostovirnih slidiv Emigraciya 1920 h rokiv Ofis miskogo golovi Novogo Sadu napis serbskoyu ugorskoyu slovackoyu ta bachvansko rusinskoyu movami V 1920 h rokah pislya Zhovtnevogo perevorotu v Rosiyi majzhe 70 tisyach bizhenciv z Ukrayini i pivdennoyi Rosiyi znajshli svij pritulok v Korolivstvi Serbiv Horvativ i Slovenciv Mizh poselencyami bulo blizko 40 tisyach vijskovih i 30 tisyach civilnih lyudej Pripuskayetsya sho sered emigrantiv bulo bilshe nizh 30 tisyach Ukrayinciv za pohodzhennyam abo miscem narodzhennya Spochatku ci bizhenci buli rozmisheni po cilomu korolivstvi v blizko 300 koloniyah Tilki v 1924 roci voni otrimali pravo vilnogo viboru postijnogo miscya prozhivannya Bilsha chastina vislovilas za Serbiyu a perevazhna bilshist ukrayinciv z zahidnoyi Ukrayini vibrala Belgrad Zagreb Voyevodinu ta Slavoniyu Bulo zasnovano kulturne tovaristvo Prosvita a zgodom i Ukrayinske tovaristvo Gotuvalis Shevchenkivski vechori spivalis ukrayinski pisni chitalis virshi tancyuvalis narodni tanci v zakuplenih primishennyah vidkrivalis biblioteki ta chitalni zali i tomu podibne Shevchenkivski vechori v Korolivstvi SHS pererosli v Dni ukrayinskoyi kulturi Teatralnij gurtok tovaristva plekav verhunskij teatralnij repertuar a u spivpraci z serbskim horom buli organizovani uspishni koncerti de vikonuvalis serbski ta ukrayinski pisni Z chasom Prosvita vidkrila svoyi filiali v Novomu Sadi Velikomu Bechkereku piznishe sogodni Zrenyanin Subotici Shidu ta v inshih miscyah U Smederevi bulo zasnovano tovaristvo Kobzar yake malo dramaturgichni ta muzichni gurtki Ukrayinski amatorski dramaturgichni gurtki isnuvali v Shabci Pozharevci Zayechari ta v deyakih menshih miscyah Studentska molod zasnuvala ukrayinske tovaristvo studentiv Sered emigrantiv bulo bagato visokoosvidchenih lyudej profesoriv advokativ likariv farmacevtiv mitciv ta inshih yaki zalishili glibokij slid v osviti mistectvi ta kulturi Serbiyi mizh dvoma svitovimi vijnami Kolonizaciya Voyevodini Najmasovnishi pereselennya ukrayinciv z Bosniyi do Serbiyi buli pislya Drugoyi svitovoyi vijni u 1945 1946 rr Novoutvorena derzhava Federativna Narodna Respublika Yugoslaviya naselyala Voyevodinu partizanskimi sim yami z Bosni Liki Baniyi Gercegovini Dalmaciyi Chornogoriyi ta Serbiyi Ciyeyu kolonizaciyeyu pereseleno dekilka desyatok ukrayinskih simej Ukrayinci poselilis v Ruskomu Seli Novih Kozarcyah i Krayishniku v rajoni Banata potim v Budisavi Kovilyu Kachu Bachkom Yarku Zmayevu Ratkovu ta inshih miscyah v rajoni Bachki a dekilka simej poselilos v Beshki Dobanovcyah i Soko Salashi bilya Zemuna v rajoni Srema Beruchi do uvagi veliku teritoriyu na yakij znahodilis koloniyi ta malu kilkist simej ukrayinci stanovili malochislennu gromadu u vsih cih miscyah Poodinoki pereselennya V 1950 h i 1960 h rokah v poshukah krashih umov zhittya ukrayinci intensivno pereselyalisya z Bosniyi u Voyevodinu Ne zvazhayuchi na poodinokist ta neorganizovanist pereselilosya bagato lyudej U Voyevodini stvoryuyetsya ochevidna ukrayinska diaspora Za perepisom naselennya pislya Drugoyi svitovoyi vijni a j ranishe nemozhlivo bulo viznachiti spravzhnyu kilkist ukrayinciv u Voyevodini Ukrayinska nacionalna menshina ne bula vidilena yak samostijna a rozpodilena pid spilnu nazvu rusini ruteni ukrayinci malorusi abo podilena za religijnoyu oriyentaciyeyu Ci dani ne vkazuvali na spravzhnyu kilkist ukrayinciv i viklikali vagannya ta podiv koristuvachiv cih spiskiv Tilki pislya perepisu 1971 roku ukrayinci otrimuyut svoyu nacionalnist i na spiskah perepisu naselennya mayut svoyu kolonku Gromadski organizaciyiTovaristvo ukrayinskoyi movi literaturi ta kulturi Prosvita Kulturno mistecke tovaristvo im Ivana Senyuka Tovaristvo plekannya ukrayinskoyi kulturi Kolomijka Kulturno mistecke tovaristvo Kobzar Kulturno prosvitnye tovaristvo Karpati Kulturno mistecke tovaristvo Kalina Rusinskij narodnij teatr Petro Riznich Dyadya div Petro Riznich Dyadya Dim kulturi Ruski Krstur Tovaristvo rusinskoyi movi literaturi i kulturi KPD DOK KPD Dzhura Kish Viddilennya Tovaristva Ivan Kotlyarevskij KPD Karpati KUD Zhatva KUD Petro Kuzmyak ta in OsvitaZa oficijnimi danimi na teritoriyi Voyevodini rusinska mova vikladayetsya v 65 pochatkovih ta v 21 serednij shkoli v rusinskij gimnaziyi Petro Kuzm yak m Ruskij Kerestur a takozh na kafedri rusinskoyi movi i literaturi filosofskogo fakultetu Novosadskogo universitetu Ukrayinsku movu z elementami nacionalnoyi kulturi vikladayut fakultativno uchnyam pershogo vosmogo klasiv 12 serbskih serednih shkil mist Novij Sad Kula Vrbas Indzhiya Sremska Mitrovicya ta selish Budisava Zmayevo i Savino Selo Avtonomnogo krayu Voyevodina Aktivno pracyuye viddilennya ukrayinistiki kafedri slavistiki filologichnogo fakultetu Belgradskogo universitetu zaviduvach kafedri profesor na yakomu navchayutsya zdebilshogo predstavniki korinnoyi nacionalnosti ZMIRusinskoyu movoyu vihodit shotizhneva informacijno politichna gazeta Ruske slovo molodizhna gazeta MAK dityachij zhurnal Zagradka literaturno kulturnij zhurnal Shvetlosc ta shorichnik Golos Soyuzu Na radio telebachenni Voyevodini zasnovano okremu rusinsku redakciyu sho gotuye radioprogrami rusinskoyu movoyu yaki shodenno zajmayut 4 godini efiru Movlennya rusinskoyu vedut takozh miscevi radiostanciyi v mistah Kula Vrbas ta Shid Druga programa voyevodinskogo telebachennya RTS 2 nadaye shomisyachno 11 godin efiru dlya translyuvannya rusinskomovnih peredach Na Radio telebachenni Voyevodini programi ukrayinskoyu movoyu gotuyutsya ukrayinskimi zhurnalistami ta ye Ukrayinski redakciyi yak dlya program telebachennya tak i radio Okrim Novogo Sadu ukrayinske radiomovlennya prisutnye u Kuli ta Indzhiyi ranishe u Verbasi ta Lacharku bilya Sremskoyi Mitrovici Pivgodinna televizijna programa Ukrayinska panorama translyuyetsya na Radio Telebachennya Voyevodini Drugomu kanali kozhnoyi nedili Ukrayinskoyu movoyu drukuyetsya shomisyachna gazeta Ridne slovo ta dityachij chasops Solovejko Vidavnictvo Ridne slovo zasnovane u 2005 roci ta u 2007 roci vidnovivsya vipusk shorichnogo kalendarya Ridnogo slova i drukuyutsya specialni vidannya Chasopis Ukrayinske slovo do nedavno vidavalo Tovaristvo ukrayinskoyi movi literaturi i kulturi Prosvita Div takozhBachvansko rusinska mova Rusinska mova Ukrayinci VoyevodiniPrimitkiOfficial Results of Serbian Census 2003 Population PDF 441 KiB pp 12 13 serb Kulturno osvitni oseredki ukrayinciv i rusiniv v Serbiyi Natalya Petrinska Mediator kultur Ukr tizhden 49 162 3 12 2010Dzherela i posilannyaPsolstvo Ukrayini v Respublici Serbiya Ukrayinci v Serbiyi Horvatiyi Bosniyi ta Gercogovini nedostupne posilannya z veresnya 2019