Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сомбор (серб. Сомбор, Sombor) — місто в Сербії в Західному адміністративному окрузі. Населення 51 471 мешканців (2002), (за переписом 1991 року було 48993 жителів). Сомбор є адміністративним центром Західно-Бацького округу Сербії.
| Сомбор серб. Сомбор, Sombor | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 45°46′48″ пн. ш. 19°07′12″ сх. д. / 45.78000000002777625° пн. ш. 19.12000000002777966° сх. д.Координати: 45°46′48″ пн. ш. 19°07′12″ сх. д. / 45.78000000002777625° пн. ш. 19.12000000002777966° сх. д. | |||||
| Країна |  Сербія | ||||
| Регіон | Војводина | ||||
| Столиця для | Західно-Бацький округ, d, Сомбор (община) і d | ||||
| Засновано | 14 століття | ||||
| Площа | 289,23 км² | ||||
| Населення | 51471 (2002) | ||||
| · густота | 187 осіб/км² | ||||
| Висота НРМ | 89 м | ||||
| Міста-побратими |  Україна, Черкаси | ||||
| Телефонний код | (+381) 025 | ||||
| Часовий пояс | |||||
| Номери автомобілів | SO | ||||
| GeoNames | 3190342 | ||||
| Поштові індекси | 25000 | ||||
| Міська влада | |||||
| Вебсайт | www.sombor.rs | ||||
| Мапа | |||||
  Сомбор Сомбор (Сербія) | |||||
| | |||||
| | |||||
 Сомбор у Вікісховищі | |||||
Природо-географічне положення
Муніципалітет Сомбор розташований у північно-західній частині Сербії. Сомбор і навколишні населені пункти розташовані на дні басейну колишнього Паннонського моря. Сомборський муніципалітет межує на півночі з Угорщиною на північному сході з муніципалітетом Суботіца та муніципалітетом Бачка Топола, на південному сході з муніципалітетом Кула, на півдні з муніципалітетом Оджачі, а на заході з територією Республіки Хорватії. Отже, його площа межує з п'яти муніципалітетами та державами. Сомбор дуже добре пов'язаний основним та регіональними трасами з іншими землями Сербії. Шляхи йдуть в Бачки Брег, Суботіца, Нові-Саде і Оджак. Відстань від Сомбора до Белграда становить 175 км та 220 км до Будапешта. Площа Сомборського муніципалітету має неправильного багатокутника. За геоморфологічними ознаками Сомбор є частиною лісового плато Телечка, і займає третину даної території. Значну територію муніципалітету займають заплави Дунаю, На Сомборських землях відносно щільна мережа каналів. особливу цінність положення муніципалітету беручи до уваги, що він знаходиться в Паннонійському басейні і який лежить у вузькій зоні Придунав'я, дає те що через Сомбор пролягає 7-ий коридор європейської мережі транспортних шляхів.
Історія
Перша історична згадка про місто датована 1340 роком. Щодо походження назви та заснування Сомбора історики й досі сперечаються. Причина цього полягає в неповних і малоінфорвативних історичних джерелах, однак більшість з істориків зійшлись на тому, що в 14-м століття поселення виникло навколо ферми та садиби родини Цобор Сент-Міхаль. Навколо якої й виросло поселення, а згодом і місто. До 16 сторіччя місто було у віданні Угорського королівства коли воно увійшло до складу Османської імперії. Під час становлення у місті Османської влади, місцеве угорське населення залишило цей регіон. Під час Османської адміністрації більшість населення складають етнічні серби. В Османській імперії місто носило назву - "Sonbor".
У 1665 році відомий мандрівник, Евлія Челебі відвідав Сомбор і написав:
 | "...Всі народи (у місті) не є угорськими, але волоські-християнської (сербські) Ці місця щось особливе, вони не належать Угорщині, але є частиною Бачка та Валахії Більшість жителів торговці, і всі вони носять прикордонний одяг; ... вони дуже ввічливі і сміливі люди " |  |
За словами Челебі, місто мало 200 магазинів, 14 мечетей і близько 2000 будинків.
З 1687 р. місто переходить під владу Габсбургів і було включене у прикордонне Військово Габсбургів. У 1717 році була відкрита перша православна початкова школа. П'ять років потому була відкрита і перша школа Римсько-католицької церкви. У 1745 Сомбор був виключений з військового прикордонного і був включений в повіт Bacsensis. У 1749 році Сомбор отримав статус "вільного королівського міста". У 1786 році місто стало резиденцією повіту Bacsensis-Bodrogiensis. За даними 1786 року населення міста становило 11420 осіб, в основному серби.
За даними перепису 1843 року, у Сомборі проживало 21086 жителів, з яких 11897 були православними християнами, 9082 католиків, 56 єврейських і 51 протестантів. Основною мовою в місті в цей час була сербська, другою за вживаністю була німецька мова. У 1848-1849 роках, Сомбор був частиною сербського воєводства, сербської автономної області у складі Австрійської імперії, а між 1849 і 1860 році, місто було у складі воєводства Сербії, коронної землі австрійської. Після скасування цієї землі корони, Сомбор знову став резиденцією повіту Bacsensis-Bodrogiensis (Бачка-Бодрог).
За даними перепису 1910 року населення Сомбор становило 30593 осіб, з яких 11881 говорили на сербській мові, 10078 говорили угорською мовою, 6289 говорив мовою Bunjevac (говір), 2181 говорили німецькою мовою, і т.д. З 1918 року, Сомбор був частиною Королівства сербів, хорватів і словенців (пізніше перейменованого в Югославію).
У 1941 році місто було окуповано військами держав "осі" і анексовано Угорщиною. Багато видатних громадянина від сербської громади були інтерновані, а пізніше страчені. У 1944 році югославські партизани визволили місто. З 1944 року Сомбор є частиною Автономного краю Воєводина нової соціалістичної Югославії і соціалістичної Сербії (з 1945).
Культура
За віки свого існування Сомбор перетинали різні культури, що відобразилось в архітектурі та культурі міста В 18 і 19 столітті місто було значним центром культурного життя. Найважливіші культурні заклади: Національний театр, краєзнавчий музей, галерея сучасного мистецтва, галерея мистецтв, коледж вчителя, будинок сербського читання та гімназії. Коледж вчителя, заснований 1778 року, є найстарішим коледжем у Сербії. Багата історія Сомбора містить у собі найстарший вищий навчальний заклад з сербською мовою. Місто також є батьківщиною численних організацій меншин, включаючи угорських: театр Берта Ференца, хорватського суспільства Володимир Назарянин, єврейський муніципалітет і кілька інших дрібніших організацій, включаючи німецькі і циганські клуби. Є два монастиріі:
- Сомборський православний монастир, заснований в 1928-1933
- Католицький монастир кармелітів, заснований в 1904 році.
Демографія (перепис 2002)
|
Етнічні групи в муніципалітеті Сомбор
Населення муніципалітету Сомбор складається з:
- Сербів — 59 799 (61,48%)
- угорці — 12 386 (12.73%)
- Хорватів — 8106 (8.33%)
- Югославів — 5098 (5.24%)
- Інші.
Етнічні групи в місті Сомбор
Населення міста Сомбор складається з:
Відомі особистості
В поселенні народився:
- Звонко Богдан (* 1942) — виконавець народних пісень Сербії, Хорватії, Угорщини та Румунії.
Див. також
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сомбор |
- Сомбор, Милан Војиновић, Стојков Нови Сад, 2000 година,
- Сомбор, Милан Војиновић, Публикум Сомбор, 2001 година
- Општина Сомбор, Група Аутора, Приодно-Математички факултет Нови Сад, Нови Сад, 1996. година
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sombor serb Sombor Sombor misto v Serbiyi v Zahidnomu administrativnomu okruzi Naselennya 51 471 meshkanciv 2002 za perepisom 1991 roku bulo 48993 zhiteliv Sombor ye administrativnim centrom Zahidno Backogo okrugu Serbiyi Sombor serb Sombor Sombor praporMiska radaMiska radaOsnovni dani45 46 48 pn sh 19 07 12 sh d 45 78000000002777625 pn sh 19 12000000002777966 sh d 45 78000000002777625 19 12000000002777966 Koordinati 45 46 48 pn sh 19 07 12 sh d 45 78000000002777625 pn sh 19 12000000002777966 sh d 45 78000000002777625 19 12000000002777966 Krayina SerbiyaRegion VoјvodinaStolicya dlya Zahidno Backij okrug d Sombor obshina i dZasnovano 14 stolittyaPlosha 289 23 km Naselennya 51471 2002 gustota 187 osib km Visota NRM 89 mMista pobratimi Ukrayina CherkasiTelefonnij kod 381 025Chasovij poyas UTC 1Nomeri avtomobiliv SOGeoNames 3190342Poshtovi indeksi 25000 Miska vlada Vebsajt www sombor rs Mapa SomborSombor Serbiya Sombor u VikishovishiPrirodo geografichne polozhennyaMunicipalitet Sombor roztashovanij u pivnichno zahidnij chastini Serbiyi Sombor i navkolishni naseleni punkti roztashovani na dni basejnu kolishnogo Pannonskogo morya Somborskij municipalitet mezhuye na pivnochi z Ugorshinoyu na pivnichnomu shodi z municipalitetom Subotica ta municipalitetom Bachka Topola na pivdennomu shodi z municipalitetom Kula na pivdni z municipalitetom Odzhachi a na zahodi z teritoriyeyu Respubliki Horvatiyi Otzhe jogo plosha mezhuye z p yati municipalitetami ta derzhavami Sombor duzhe dobre pov yazanij osnovnim ta regionalnimi trasami z inshimi zemlyami Serbiyi Shlyahi jdut v Bachki Breg Subotica Novi Sade i Odzhak Vidstan vid Sombora do Belgrada stanovit 175 km ta 220 km do Budapeshta Plosha Somborskogo municipalitetu maye nepravilnogo bagatokutnika Za geomorfologichnimi oznakami Sombor ye chastinoyu lisovogo plato Telechka i zajmaye tretinu danoyi teritoriyi Znachnu teritoriyu municipalitetu zajmayut zaplavi Dunayu Na Somborskih zemlyah vidnosno shilna merezha kanaliv osoblivu cinnist polozhennya municipalitetu beruchi do uvagi sho vin znahoditsya v Pannonijskomu basejni i yakij lezhit u vuzkij zoni Pridunav ya daye te sho cherez Sombor prolyagaye 7 ij koridor yevropejskoyi merezhi transportnih shlyahiv IstoriyaPersha istorichna zgadka pro misto datovana 1340 rokom Shodo pohodzhennya nazvi ta zasnuvannya Sombora istoriki j dosi sperechayutsya Prichina cogo polyagaye v nepovnih i maloinforvativnih istorichnih dzherelah odnak bilshist z istorikiv zijshlis na tomu sho v 14 m stolittya poselennya viniklo navkolo fermi ta sadibi rodini Cobor Sent Mihal Navkolo yakoyi j viroslo poselennya a zgodom i misto Do 16 storichchya misto bulo u vidanni Ugorskogo korolivstva koli vono uvijshlo do skladu Osmanskoyi imperiyi Pid chas stanovlennya u misti Osmanskoyi vladi misceve ugorske naselennya zalishilo cej region Pid chas Osmanskoyi administraciyi bilshist naselennya skladayut etnichni serbi V Osmanskij imperiyi misto nosilo nazvu Sonbor U 1665 roci vidomij mandrivnik Evliya Chelebi vidvidav Sombor i napisav Vsi narodi u misti ne ye ugorskimi ale voloski hristiyanskoyi serbski Ci miscya shos osoblive voni ne nalezhat Ugorshini ale ye chastinoyu Bachka ta Valahiyi Bilshist zhiteliv torgovci i vsi voni nosyat prikordonnij odyag voni duzhe vvichlivi i smilivi lyudi Mapa Sombora 1698 roku Za slovami Chelebi misto malo 200 magaziniv 14 mechetej i blizko 2000 budinkiv Z 1687 r misto perehodit pid vladu Gabsburgiv i bulo vklyuchene u prikordonne Vijskovo Gabsburgiv U 1717 roci bula vidkrita persha pravoslavna pochatkova shkola P yat rokiv potomu bula vidkrita i persha shkola Rimsko katolickoyi cerkvi U 1745 Sombor buv viklyuchenij z vijskovogo prikordonnogo i buv vklyuchenij v povit Bacsensis U 1749 roci Sombor otrimav status vilnogo korolivskogo mista U 1786 roci misto stalo rezidenciyeyu povitu Bacsensis Bodrogiensis Za danimi 1786 roku naselennya mista stanovilo 11420 osib v osnovnomu serbi Za danimi perepisu 1843 roku u Sombori prozhivalo 21086 zhiteliv z yakih 11897 buli pravoslavnimi hristiyanami 9082 katolikiv 56 yevrejskih i 51 protestantiv Osnovnoyu movoyu v misti v cej chas bula serbska drugoyu za vzhivanistyu bula nimecka mova U 1848 1849 rokah Sombor buv chastinoyu serbskogo voyevodstva serbskoyi avtonomnoyi oblasti u skladi Avstrijskoyi imperiyi a mizh 1849 i 1860 roci misto bulo u skladi voyevodstva Serbiyi koronnoyi zemli avstrijskoyi Pislya skasuvannya ciyeyi zemli koroni Sombor znovu stav rezidenciyeyu povitu Bacsensis Bodrogiensis Bachka Bodrog Za danimi perepisu 1910 roku naselennya Sombor stanovilo 30593 osib z yakih 11881 govorili na serbskij movi 10078 govorili ugorskoyu movoyu 6289 govoriv movoyu Bunjevac govir 2181 govorili nimeckoyu movoyu i t d Z 1918 roku Sombor buv chastinoyu Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv piznishe perejmenovanogo v Yugoslaviyu U 1941 roci misto bulo okupovano vijskami derzhav osi i aneksovano Ugorshinoyu Bagato vidatnih gromadyanina vid serbskoyi gromadi buli internovani a piznishe stracheni U 1944 roci yugoslavski partizani vizvolili misto Z 1944 roku Sombor ye chastinoyu Avtonomnogo krayu Voyevodina novoyi socialistichnoyi Yugoslaviyi i socialistichnoyi Serbiyi z 1945 KulturaMonastir Karmelitiv Za viki svogo isnuvannya Sombor peretinali rizni kulturi sho vidobrazilos v arhitekturi ta kulturi mista V 18 i 19 stolitti misto bulo znachnim centrom kulturnogo zhittya Najvazhlivishi kulturni zakladi Nacionalnij teatr krayeznavchij muzej galereya suchasnogo mistectva galereya mistectv koledzh vchitelya budinok serbskogo chitannya ta gimnaziyi Koledzh vchitelya zasnovanij 1778 roku ye najstarishim koledzhem u Serbiyi Bagata istoriya Sombora mistit u sobi najstarshij vishij navchalnij zaklad z serbskoyu movoyu Misto takozh ye batkivshinoyu chislennih organizacij menshin vklyuchayuchi ugorskih teatr Berta Ferenca horvatskogo suspilstva Volodimir Nazaryanin yevrejskij municipalitet i kilka inshih dribnishih organizacij vklyuchayuchi nimecki i ciganski klubi Ye dva monastirii Somborskij pravoslavnij monastir zasnovanij v 1928 1933 Katolickij monastir karmelitiv zasnovanij v 1904 roci Demografiya perepis 2002 Avtostanciya u Sombori Yudejskij cvintar u misti Dinamika zmini naselennya mista Sombor u HH st Etnichni grupi v municipaliteti Sombor Naselennya municipalitetu Sombor skladayetsya z Serbiv 59 799 61 48 ugorci 12 386 12 73 Horvativ 8106 8 33 Yugoslaviv 5098 5 24 Inshi Etnichni grupi v misti Sombor Naselennya mista Sombor skladayetsya z Serbiv 32 988 64 09 Ugorci 3743 7 27 Yugoslaviv 3325 6 46 Horvativ 3197 6 21 Inshi Vidomi osobistostiV poselenni narodivsya Zvonko Bogdan 1942 vikonavec narodnih pisen Serbiyi Horvatiyi Ugorshini ta Rumuniyi Div takozhNacionalnij teatr v SomboriLiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sombor Sombor Milan Voјinoviћ Stoјkov Novi Sad 2000 godina ISBN 86 81749 10 2 Sombor Milan Voјinoviћ Publikum Sombor 2001 godina Opshtina Sombor Grupa Autora Priodno Matematichki fakultet Novi Sad Novi Sad 1996 godina