Ки́ївська Акаде́мія або, рідше, Київські Академії — освітній і філософський, науковий, викладацький і дослідницький, академічний простір і відповідна академічна спільнота, також однойменний найстаріший вищий навчальний заклад в Східній Європі, на Сході Заходу Старого Материка (Євразії) й один з найстаріших вищих навчальних закладів у Всесвіті Божому, на Землі Піднебесній, заснований близько 1037 р. в часи правління на Старій, Святій, Київській Русі (старо)руського і отже українського, на той час вже християнського великого князя Ярослава Мудрого, у хрещенні Георгія за зразком і як філіал Християнської, Церковної і Царської Академії в Константинополі, Царгороді, столиці тогочасного Грецького царства, Візантії, основного спадкоємця «єдиного і неділимого» Римського, Християнського царства часів правління Царя Феодосія, з яким також пов’язують історію навернення словен у християнство.
Покровителькою Київської Академії від початку її заснування вважався Сам Господь Бог, Христос у Троїці славний, точніше Софія, Премудрість Божа, що знайшло відображення в т.ч. в будівництві храмів на її честь у найбільших городах Русі.
Школи і філіали шкіл Київської Академії багато років були центрами богослів’я, філософії, науки та освіти на навколишніх землях, випускники шкіл і співробітники установ Київської Академії приймали активну участь у розвитку країни і регіону, держави, суспільства і господарства як (старо)руського, київського і українського так і європейського, російського тощо.
Фактично всю сукупність вищих навчальних закладів і шкіл сучасних України можна вважати духовними спадкоємцями цієї Академії, через пряму спадкоємність вчителів і викладачів, а також створених ними духовних і наукових шкіл.
Минуле
Передісторія
Про зародження книжної освіти на українських землях (землях Скіфії) можна говорити з перших віків християнської ери, можливо навіть з часів, коли тут за стародавніми церковними переказами проповідував сам апостол Андрій, передаючи таким чином з точки зору християн, мудрість безпосередньо від самого Всевишнього. В будь-якому випадку з III ст. ці землі входять до складу Скіфської єпархії Вселенської Християнської Церкви, з тих часів існують згадки про участь монахів-скіфів у Вселенських Соборах, їх обізнаність у питаннях богослов'я і відстоювання ними православної віри. Але складне суспільне життя регіону, постійні переселення народів і нашестя все нових і нових завойовників тривалий час (майже 1000 років з часу народження Христа) не давали змоги організувати вищий навчальний заклад, діючий на постійній основі. Зміни в цьому напрямі почалися лише після утворення на цих землях Великого князівства Руського з центром у Києві і прийняття ним християнства як офіційної державної релігії.
Формальне заснування
Академія була заснована князем Ярославом Мудрим, сином Володимира Великого. Як пише автор «Історії Русів»:
«Ярослав Володимирович, який поширив і утвердив Християнство, уложив через обраних мужів Руські закони, заснував у Києві головну школу Богослов'я та інших красних наук з багатою, із Греції виписаною, бібліотекою»
.
Після розпаду Київської Русі і входження її земель до складу Татарського царства (Золотої Орди) і Литви (Великого Князівства Литовського, Руського та Жемайтійського) Академія офіційно припинила своє існування, а неофіційно, за словами автора Історії Русів, перейшла на нелегальне становище і переховувалася «по монастирях та печерах».
Відродження життя Академії при Петрі Могилі
У 1632 році Академія була відновлена митрополитом Петром Могилою за допомоги членів Київського православного братства, до якого зокрема входили тодішній гетьман Петро Сагайдачний з Військом Запорізьким Низовим, як Київська (Києво-Могилянська) Колегія. За словами автора «Історії Русів», гетьман Сагайдачний:
«спорудив Братський Київський монастир на Подолі під розпорядженням того ж Наказного Гетьмана Петра Жицького, яко в архітектурі тямущого; надав тому монастиреві заможні села і поновив у ньому з допомогою Митрополита Київського Петра Могили стародавню Київську Академію, засновану з часів останнього хрещення Русі, але від нашестя на Русь Татар приховану по різних монастирях і пещерах».
Варто зауважити, що ніхто за життя Петра Могили не називав колегію (академію) «Могилянською», ні польські королі, ні московські царі. Це сталося вже понад двадцять років після його смерті. Вперше цю назву знаходимо в грамоті короля Михаїла Корибута Вишневецького (внучатого племінника Могили, онука Раїни Могилянки) в 1670 році:
«Ми нашою королівською владою дозволили, після такого тяжкого руйнування і спустошення, відновити помянуту Києво-Могилянську колегію і в ній школи»
.
Києво-Могилянська Академія була закрита владою Російської імперії у 1817 році, за деякими даними, з політичних міркувань, щоб послабити духовний вплив Києва на життя всієї імперії. Натомість у 1819 році в приміщеннях Києво-Могилянської академії почала діяти Київська духовна академія, закрита в 1919 р. радянською владою, але яка неофіційно діяла до середини 20-х рр.
Докладніше див. Києво-Могилянська Академія
Джерела
- Повість врем'яних літ. Літо 6545(1037).
- http://izbornyk.org.ua/istrus/rusiv.htm
- http://azbyka.ru/dictionary/03/kartashev_vselenskie_sobory_07-all.shtml#s19
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ki yivska Akade miya abo ridshe Kiyivski Akademiyi osvitnij i filosofskij naukovij vikladackij i doslidnickij akademichnij prostir i vidpovidna akademichna spilnota takozh odnojmennij najstarishij vishij navchalnij zaklad v Shidnij Yevropi na Shodi Zahodu Starogo Materika Yevraziyi j odin z najstarishih vishih navchalnih zakladiv u Vsesviti Bozhomu na Zemli Pidnebesnij zasnovanij blizko 1037 r v chasi pravlinnya na Starij Svyatij Kiyivskij Rusi staro ruskogo i otzhe ukrayinskogo na toj chas vzhe hristiyanskogo velikogo knyazya Yaroslava Mudrogo u hreshenni Georgiya za zrazkom i yak filial Hristiyanskoyi Cerkovnoyi i Carskoyi Akademiyi v Konstantinopoli Cargorodi stolici togochasnogo Greckogo carstva Vizantiyi osnovnogo spadkoyemcya yedinogo i nedilimogo Rimskogo Hristiyanskogo carstva chasiv pravlinnya Carya Feodosiya z yakim takozh pov yazuyut istoriyu navernennya sloven u hristiyanstvo Pokrovitelkoyu Kiyivskoyi Akademiyi vid pochatku yiyi zasnuvannya vvazhavsya Sam Gospod Bog Hristos u Troyici slavnij tochnishe Sofiya Premudrist Bozha sho znajshlo vidobrazhennya v t ch v budivnictvi hramiv na yiyi chest u najbilshih gorodah Rusi Shkoli i filiali shkil Kiyivskoyi Akademiyi bagato rokiv buli centrami bogosliv ya filosofiyi nauki ta osviti na navkolishnih zemlyah vipuskniki shkil i spivrobitniki ustanov Kiyivskoyi Akademiyi prijmali aktivnu uchast u rozvitku krayini i regionu derzhavi suspilstva i gospodarstva yak staro ruskogo kiyivskogo i ukrayinskogo tak i yevropejskogo rosijskogo tosho Faktichno vsyu sukupnist vishih navchalnih zakladiv i shkil suchasnih Ukrayini mozhna vvazhati duhovnimi spadkoyemcyami ciyeyi Akademiyi cherez pryamu spadkoyemnist vchiteliv i vikladachiv a takozh stvorenih nimi duhovnih i naukovih shkil MinulePeredistoriya Pro zarodzhennya knizhnoyi osviti na ukrayinskih zemlyah zemlyah Skifiyi mozhna govoriti z pershih vikiv hristiyanskoyi eri mozhlivo navit z chasiv koli tut za starodavnimi cerkovnimi perekazami propoviduvav sam apostol Andrij peredayuchi takim chinom z tochki zoru hristiyan mudrist bezposeredno vid samogo Vsevishnogo V bud yakomu vipadku z III st ci zemli vhodyat do skladu Skifskoyi yeparhiyi Vselenskoyi Hristiyanskoyi Cerkvi z tih chasiv isnuyut zgadki pro uchast monahiv skifiv u Vselenskih Soborah yih obiznanist u pitannyah bogoslov ya i vidstoyuvannya nimi pravoslavnoyi viri Ale skladne suspilne zhittya regionu postijni pereselennya narodiv i nashestya vse novih i novih zavojovnikiv trivalij chas majzhe 1000 rokiv z chasu narodzhennya Hrista ne davali zmogi organizuvati vishij navchalnij zaklad diyuchij na postijnij osnovi Zmini v comu napryami pochalisya lishe pislya utvorennya na cih zemlyah Velikogo knyazivstva Ruskogo z centrom u Kiyevi i prijnyattya nim hristiyanstva yak oficijnoyi derzhavnoyi religiyi Formalne zasnuvannya Akademiya bula zasnovana knyazem Yaroslavom Mudrim sinom Volodimira Velikogo Yak pishe avtor Istoriyi Rusiv Yaroslav Volodimirovich yakij poshiriv i utverdiv Hristiyanstvo ulozhiv cherez obranih muzhiv Ruski zakoni zasnuvav u Kiyevi golovnu shkolu Bogoslov ya ta inshih krasnih nauk z bagatoyu iz Greciyi vipisanoyu bibliotekoyu Pislya rozpadu Kiyivskoyi Rusi i vhodzhennya yiyi zemel do skladu Tatarskogo carstva Zolotoyi Ordi i Litvi Velikogo Knyazivstva Litovskogo Ruskogo ta Zhemajtijskogo Akademiya oficijno pripinila svoye isnuvannya a neoficijno za slovami avtora Istoriyi Rusiv perejshla na nelegalne stanovishe i perehovuvalasya po monastiryah ta pecherah Vidrodzhennya zhittya Akademiyi pri Petri Mogili U 1632 roci Akademiya bula vidnovlena mitropolitom Petrom Mogiloyu za dopomogi chleniv Kiyivskogo pravoslavnogo bratstva do yakogo zokrema vhodili todishnij getman Petro Sagajdachnij z Vijskom Zaporizkim Nizovim yak Kiyivska Kiyevo Mogilyanska Kolegiya Za slovami avtora Istoriyi Rusiv getman Sagajdachnij sporudiv Bratskij Kiyivskij monastir na Podoli pid rozporyadzhennyam togo zh Nakaznogo Getmana Petra Zhickogo yako v arhitekturi tyamushogo nadav tomu monastirevi zamozhni sela i ponoviv u nomu z dopomogoyu Mitropolita Kiyivskogo Petra Mogili starodavnyu Kiyivsku Akademiyu zasnovanu z chasiv ostannogo hreshennya Rusi ale vid nashestya na Rus Tatar prihovanu po riznih monastiryah i pesherah Varto zauvazhiti sho nihto za zhittya Petra Mogili ne nazivav kolegiyu akademiyu Mogilyanskoyu ni polski koroli ni moskovski cari Ce stalosya vzhe ponad dvadcyat rokiv pislya jogo smerti Vpershe cyu nazvu znahodimo v gramoti korolya Mihayila Koributa Vishneveckogo vnuchatogo pleminnika Mogili onuka Rayini Mogilyanki v 1670 roci Mi nashoyu korolivskoyu vladoyu dozvolili pislya takogo tyazhkogo rujnuvannya i spustoshennya vidnoviti pomyanutu Kiyevo Mogilyansku kolegiyu i v nij shkoli Kiyevo Mogilyanska Akademiya bula zakrita vladoyu Rosijskoyi imperiyi u 1817 roci za deyakimi danimi z politichnih mirkuvan shob poslabiti duhovnij vpliv Kiyeva na zhittya vsiyeyi imperiyi Natomist u 1819 roci v primishennyah Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi pochala diyati Kiyivska duhovna akademiya zakrita v 1919 r radyanskoyu vladoyu ale yaka neoficijno diyala do seredini 20 h rr Dokladnishe div Kiyevo Mogilyanska AkademiyaDzherelaPovist vrem yanih lit Lito 6545 1037 http izbornyk org ua istrus rusiv htm http azbyka ru dictionary 03 kartashev vselenskie sobory 07 all shtml s19