Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Монастир Мала (Сремська) Раваниця більш відомий як монастир Врднік (серб. Врдник) — жіночий (до 1990-х — чоловічий) монастир Сербської православної церкви, розташований на Фрушка-горі в Сербії. Одна з важливих пам'яток сербської середньовічної культури. Усипальниця останнього Сербського князя Лазаря Хребеляновича. Головний храм монастиря освячений на честь Вознесінню Господньому.
 | |
| 45°07′42″ пн. ш. 19°47′04″ сх. д. / 45.12833° пн. ш. 19.78444° сх. д. | |
| Розташування |  Сербія Врднік, община Іриг |
|---|---|
| Конфесія | Православна церква Сербії |
| Тип монастиря | Жіночий монастир |
| Заснування | кінець XV — початок XVI ст. |
| Реліквії | Мощі Святого благовірного князя Лазаря Сербського, частка мощей Святого Теодора Тирона, |
| Стан | діючий |
 Врднік у Вікісховищі | |
Історія
Як і у більшості монастирів Фрушка-гори, минуле монастиря Раваниці у Врдніку залишається неясним. Заснований у кінці XV століття або початку XVI століття як чоловічий монастир на ім'я святого Івана Хрестителя. Вперше згадується в султанському фірмані 1566 року, яким монастир звільнявся від податків: монахи не змоги сплатити султанській владі 3 тысячи акче і залишили обитель.
У середині XVII століття монастир перебував у запустінні, але після руйнування під час османсько-християнської війни 1683—1699 років турками-османами Раваниці Моравської у 1690 році частина монахів звідти покинула монастир перебралися в закинутий монастир на Фрушка-горі, куди перенесли і мощі Лазара Сербського. Відтоді як у Врдніку оселилися монахи з Раваниці він отримав другу назву Мала Раваниця або Раваниця Сремська. Монастир став важливим духовним центром Сербії. На той час монастир був бідний, але з часом, переважно завдяки тому, що у Врдніку зберігались мощі князя Лазаря, монастир відвідувало все більше паломників — зростали пожертви, обитель багатіла. Наприкінці XVII століття — 1710-х роках у Врдніку знаходилася кафедра митрополита Бачського Стефана (Метохійця).
У 1791—1811 роках біля старої церкви, яка була розібрана у 1813 році звели кам'яний храм на честь Вознесіння Господнього. Храм постраждав під час землетрусу 1893 року, але 1898 року був відбудований. У середині XVIII століття в монастирі був збудований великий братський корпус і трапезна, яка у 1776 році була розписана ченцем Амвросієм (Янковичем), який у семи сценах відтворив історію монастиря. Братський корпус і трапезна багато разів перебудовувалися і в даний час являють собою П-подібно сполучені між собою і замкнені воротами три крила, над якими височіє двоярусна барокова дзвіниця.
Крім часток мощей князя Лазаря, монастир володіє святинею з Гробу Господнього, часткою мощей Святого Теодора Тирона, . До Другої світової війни в монастирі була велика бібліотека і скрипторій. Серед книжок в монастирській бібліотеці зберігалися й унікальні богослужбові та церковні книжки, видані в Україні — Київські псалтирі, літургії, біблії, життя святих, апостоли, апостольські розмови, канони, духовні альфабети.
Під час Другої світової війни Фрушка-Гора увійшла до складу усташської Незалежної держави Хорватія. Усташі переслідували монастирських ченців, корпуси були перетворені на казарми, церква — на склад озброєння, майно розграбоване. Був втрачений і багатий архів документів 1690—1941 років. Частина монастирського краму була передана на зберігання до Загребського музею мистецтва. У списку експонатів, прийнятих на зберігання 10 вересня 1941 року комісією музею, значилося 83 предмети церковного знаряддя, сім портретів, цінності з ризниці і бібліотеки.
Після війни монастир був відновлений. У 1946 році після секуляризації церковних земель комуністичною владою Югославії, з 1420 гектарів, що належали монастирю у 1941 році, було залишено 15 га ріллі і 25 га лісових угідь. У 1970-1980-х роках монастир реставрували, 1978 року в братському корпусі для богослужінь в зимовий час була облаштована каплиця в пам'ять про спалення турками мощей Святителя Сави. У 1987—1994 роках проведена її консервація.
У 1990-ті роки монастир був перетворений у жіночий, його ігуменею стала черниця Анастасія. На початок 2000-х проживало близько 10 насельниць.
Храм Вознесіння Господнього і мощі святого Лазаря Сербського
Храм Вознесіння Господнього збудований у 1801—1811 роках Корнелієм Сербом і Костою Зміяновичем. Храм однонефний, з напівкруглою апсидою, невеликим куполом і барочною дзвіницею. Іконостас храму Вознесіння Господнього у 1809—1814 роках вирізьблений карловацьким різьбярем Марком Вуятовичем і позолочений Петером Чертановичем. За своїм стилем іконостас являє перехід від бароко до класицизму. Найкрасивіші елементи — царські врата і . Склепіння розписані у 1851—1853 роках Димитрієм Аврамовичем.
Праворуч від вівтаря знаходиться кипарисова труна з мощами святого Лазаря Сербського. Цей саркофаг встановлений у 1826 році. Мощі князя Лазаря, перевезені у Врднік ченцями з Раваниці у 1690 році неодноразово переносились з монастиря в інші місця: у 1716 році через небезпеку бути захопленими турками їх деякий час тримали у Футозі, потім у 1848, побоюючись угорців ченці перенесли мощі до , але вони залишилися там лише три місяці, а потім повернулися до Врдніка. На початку Другої світової війни вони знову були перенесені з Врдніка, цього разу до , де вони знаходилися в період з 1941 до 1942 року, а згодом звідти вони були переправлені у Белград. 14 квітня 1942 року професор Богословського факультету протоієрей Радослав Груїч переніс мощі Лазаря в . І лише під час святкування 600-річчя битви на Косовому полі у 1989 році вони були повернуті в Раваницю. Тим не менше, в монастирі є частка мощей (ключиця), яка експонується в скляній ємності, вбудованій в труну.
Примітки
- . Посольство України в Республіці Сербія. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 14.08.2018.
- Врдник // Православная энциклопедия. — Москава : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2005. — Т. IX. — С. 505-506. — . (рос.)
Література
- Сергије Попић. Опис манастира Врдника-Раванице у Срему. — Сремски Карловци : Српска манастирска штампарија, 1898. (серб.)
- Димитрије Ружић. Манастир Раваница-Врдник у Срему. — Нови Сад, 1909. (серб.)
- Дебельковић С. Манастири и цркве Србиjе: Водич кроз манастире, цркве и споменике културе Србиjе. — Београд, 1994. — С. 19-20. (серб.)
Посилання
- . «Manastiri» — сайт Сербської православної церкви. Архів оригіналу за 8 січня 2020. Процитовано 14.08.2018. (серб.)
- . Fruškać. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 14.08.2018. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Ravaniceyu Moravskoyu rezidenciyeyu ostannogo Serbskogo knyazya Lazarya Monastir Mala Sremska Ravanicya bilsh vidomij yak monastir Vrdnik serb Vrdnik zhinochij do 1990 h cholovichij monastir Serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi roztashovanij na Frushka gori v Serbiyi Odna z vazhlivih pam yatok serbskoyi serednovichnoyi kulturi Usipalnicya ostannogo Serbskogo knyazya Lazarya Hrebelyanovicha Golovnij hram monastirya osvyachenij na chest Voznesinnyu Gospodnomu Ravanicya Vrdnik45 07 42 pn sh 19 47 04 sh d 45 12833 pn sh 19 78444 sh d 45 12833 19 78444Roztashuvannya Serbiya Vrdnik obshina IrigKonfesiyaPravoslavna cerkva SerbiyiTip monastiryaZhinochij monastirZasnuvannyakinec XV pochatok XVI st RelikviyiMoshi Svyatogo blagovirnogo knyazya Lazarya Serbskogo chastka moshej Svyatogo Teodora Tirona Standiyuchij Vrdnik u Vikishovishi Ikonostas hramu VoznesinnyaIstoriyaYak i u bilshosti monastiriv Frushka gori minule monastirya Ravanici u Vrdniku zalishayetsya neyasnim Zasnovanij u kinci XV stolittya abo pochatku XVI stolittya yak cholovichij monastir na im ya svyatogo Ivana Hrestitelya Vpershe zgaduyetsya v sultanskomu firmani 1566 roku yakim monastir zvilnyavsya vid podatkiv monahi ne zmogi splatiti sultanskij vladi 3 tysyachi akche i zalishili obitel U seredini XVII stolittya monastir perebuvav u zapustinni ale pislya rujnuvannya pid chas osmansko hristiyanskoyi vijni 1683 1699 rokiv turkami osmanami Ravanici Moravskoyi u 1690 roci chastina monahiv zvidti pokinula monastir perebralisya v zakinutij monastir na Frushka gori kudi perenesli i moshi Lazara Serbskogo Vidtodi yak u Vrdniku oselilisya monahi z Ravanici vin otrimav drugu nazvu Mala Ravanicya abo Ravanicya Sremska Monastir stav vazhlivim duhovnim centrom Serbiyi Na toj chas monastir buv bidnij ale z chasom perevazhno zavdyaki tomu sho u Vrdniku zberigalis moshi knyazya Lazarya monastir vidviduvalo vse bilshe palomnikiv zrostali pozhertvi obitel bagatila Naprikinci XVII stolittya 1710 h rokah u Vrdniku znahodilasya kafedra mitropolita Bachskogo Stefana Metohijcya U 1791 1811 rokah bilya staroyi cerkvi yaka bula rozibrana u 1813 roci zveli kam yanij hram na chest Voznesinnya Gospodnogo Hram postrazhdav pid chas zemletrusu 1893 roku ale 1898 roku buv vidbudovanij U seredini XVIII stolittya v monastiri buv zbudovanij velikij bratskij korpus i trapezna yaka u 1776 roci bula rozpisana chencem Amvrosiyem Yankovichem yakij u semi scenah vidtvoriv istoriyu monastirya Bratskij korpus i trapezna bagato raziv perebudovuvalisya i v danij chas yavlyayut soboyu P podibno spolucheni mizh soboyu i zamkneni vorotami tri krila nad yakimi visochiye dvoyarusna barokova dzvinicya Krim chastok moshej knyazya Lazarya monastir volodiye svyatineyu z Grobu Gospodnogo chastkoyu moshej Svyatogo Teodora Tirona Do Drugoyi svitovoyi vijni v monastiri bula velika biblioteka i skriptorij Sered knizhok v monastirskij biblioteci zberigalisya j unikalni bogosluzhbovi ta cerkovni knizhki vidani v Ukrayini Kiyivski psaltiri liturgiyi bibliyi zhittya svyatih apostoli apostolski rozmovi kanoni duhovni alfabeti Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Frushka Gora uvijshla do skladu ustashskoyi Nezalezhnoyi derzhavi Horvatiya Ustashi peresliduvali monastirskih chenciv korpusi buli peretvoreni na kazarmi cerkva na sklad ozbroyennya majno rozgrabovane Buv vtrachenij i bagatij arhiv dokumentiv 1690 1941 rokiv Chastina monastirskogo kramu bula peredana na zberigannya do Zagrebskogo muzeyu mistectva U spisku eksponativ prijnyatih na zberigannya 10 veresnya 1941 roku komisiyeyu muzeyu znachilosya 83 predmeti cerkovnogo znaryaddya sim portretiv cinnosti z riznici i biblioteki Pislya vijni monastir buv vidnovlenij U 1946 roci pislya sekulyarizaciyi cerkovnih zemel komunistichnoyu vladoyu Yugoslaviyi z 1420 gektariv sho nalezhali monastiryu u 1941 roci bulo zalisheno 15 ga rilli i 25 ga lisovih ugid U 1970 1980 h rokah monastir restavruvali 1978 roku v bratskomu korpusi dlya bogosluzhin v zimovij chas bula oblashtovana kaplicya v pam yat pro spalennya turkami moshej Svyatitelya Savi U 1987 1994 rokah provedena yiyi konservaciya U 1990 ti roki monastir buv peretvorenij u zhinochij jogo igumeneyu stala chernicya Anastasiya Na pochatok 2000 h prozhivalo blizko 10 naselnic Hram Voznesinnya Gospodnogo i moshi svyatogo Lazarya SerbskogoSarkofag z moshami Svyatogo lazarya Serbskogo Hram Voznesinnya Gospodnogo zbudovanij u 1801 1811 rokah Korneliyem Serbom i Kostoyu Zmiyanovichem Hram odnonefnij z napivkrugloyu apsidoyu nevelikim kupolom i barochnoyu dzviniceyu Ikonostas hramu Voznesinnya Gospodnogo u 1809 1814 rokah virizblenij karlovackim rizbyarem Markom Vuyatovichem i pozolochenij Peterom Chertanovichem Za svoyim stilem ikonostas yavlyaye perehid vid baroko do klasicizmu Najkrasivishi elementi carski vrata i Sklepinnya rozpisani u 1851 1853 rokah Dimitriyem Avramovichem Pravoruch vid vivtarya znahoditsya kiparisova truna z moshami svyatogo Lazarya Serbskogo Cej sarkofag vstanovlenij u 1826 roci Moshi knyazya Lazarya perevezeni u Vrdnik chencyami z Ravanici u 1690 roci neodnorazovo perenosilis z monastirya v inshi miscya u 1716 roci cherez nebezpeku buti zahoplenimi turkami yih deyakij chas trimali u Futozi potim u 1848 poboyuyuchis ugorciv chenci perenesli moshi do ale voni zalishilisya tam lishe tri misyaci a potim povernulisya do Vrdnika Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni voni znovu buli pereneseni z Vrdnika cogo razu do de voni znahodilisya v period z 1941 do 1942 roku a zgodom zvidti voni buli perepravleni u Belgrad 14 kvitnya 1942 roku profesor Bogoslovskogo fakultetu protoiyerej Radoslav Gruyich perenis moshi Lazarya v I lishe pid chas svyatkuvannya 600 richchya bitvi na Kosovomu poli u 1989 roci voni buli povernuti v Ravanicyu Tim ne menshe v monastiri ye chastka moshej klyuchicya yaka eksponuyetsya v sklyanij yemnosti vbudovanij v trunu Primitki Posolstvo Ukrayini v Respublici Serbiya Arhiv originalu za 14 serpnya 2018 Procitovano 14 08 2018 Vrdnik Pravoslavnaya enciklopediya Moskava Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2005 T IX S 505 506 ISBN 5 89572 015 3 ros LiteraturaSergiјe Popiћ Opis manastira Vrdnika Ravanice u Sremu Sremski Karlovci Srpska manastirska shtampariјa 1898 serb Dimitriјe Ruzhiћ Manastir Ravanica Vrdnik u Sremu Novi Sad 1909 serb Debelkoviћ S Manastiri i crkve Srbije Vodich kroz manastire crkve i spomenike kulture Srbije Beograd 1994 S 19 20 serb Posilannya Manastiri sajt Serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi Arhiv originalu za 8 sichnya 2020 Procitovano 14 08 2018 serb Fruskac Arhiv originalu za 24 veresnya 2020 Procitovano 14 08 2018 angl