Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Монастир Раваниця (серб. Манастир Раваница) — чоловічий монастир Православної церкви Сербії, розташований недалеко від міста в центральній частині Сербії. Одна з найважливіших пам'яток сербської середньовічної культури. Резиденція останнього Сербського князя Лазаря Хребеляновича. Головний храм монастиря освячений на честь Вознесінню Господньому.
 | |
| 43°58′22″ пн. ш. 21°29′48″ сх. д. / 43.97278° пн. ш. 21.49667° сх. д. | |
| Розташування |  Сербія Сеньє, община Чупрія |
|---|---|
| Конфесія | Православна церква Сербії |
| Тип монастиря | Чоловічий монастир |
| Заснування | 1374 |
| Дати початку спорудження | 1375 |
| Дата завершення спорудження | 1377 |
| Закритий | 1690 |
| Відбудови | 1717 |
| Реліквії | Мощі Святого благовірного князя Лазаря Сербського |
| Стан | діючий |
 Раваниця у Вікісховищі | |
Історія
Монастир Раваниця був заснований у 1374 році як резиденція князя Лазаря I Хребеляновича його ж коштом. Місце було обране в передгір'ях [sr], в мальовничій долині річки Раваниця між пагорбами Врсол та Главніце. В 1375 році розпочалося будівництво головного монастирського храму, княжих хоромів, трапезної та господарських будівель. Комплекс мали захищати потужні мури з сімома вежами. У 1377 році будівництво переважно було завершене, а у 1380-х роках головний храм був розписаний. У 1389 році, після загибелі у битві на Косовому полі князь Лазар був похований у монастирі (згодом канонізований як Святий благовірний князь Лазар Сербський).
Після загибелі князя Лазаря Раваниця була місцем паломництва і важливим осередком культурного життя сербів. Монастир неодноразово зазнавав нападів від турків-османів, зокрема у 1386, 1398, 1427 та 1436 роках. Під час османсько-християнської війни 1683—1699 років, після Віденської битви частина монахів була вбита, а решта з них у 1690 році покинули монастир і перебралися в закинутий монастир Врднік — Малу Раваницю на Фрушка-горі (Раваниця Сремська), куди перенесли і мощі Лазаря Сербського. Відновлений старий монастир Раваниця (Моравська) був лише у 1717 році: ченець Стефан, що повернувся до Раваниці і знайшов монастир розграбованим і пустельним, разом з місцевою громадою відбудував монастир і побудував новий нартекс храму.
У війнах кінця XVIII століття Раваніця відігравала помітну роль. На початку XIX століття, в ході Першого сербського повстання, монастир знову зазнав руйнувань і відровлений був лише в середині ХІХ століття. Під час Другої світової війни німці знову порушили і пошкодили монастир, а 24 лютого 1943 року затримали, катували і вбили його настоятеля Макарія. Втім будівлі монастиря не зазнали серйозної шкоди, тому монастир в Раваниці невдовзі відновився. Найбільш серйозні та найбільш широкомасштабні консерваційні та реставраційні роботи в Раваниці були проведені у 1956 році, коли було перекрито покрівлю храму, знято пізніший шар з зовнішніх фасадів, відреставроване внутрішнє і зовнішнє оздоблення храму, впорядковано територію монастиря.
Архітектура і оздоблення
1. Храм Вознесіння Господнього
2. Фортечна вежа
3. Трапезна
4. Лазарет
5. Вежа Мілоша Обилича
6. Господарські споруди
7. Фортечні ворота
8. Гостьові келії
9. Сьогоднішній братський корпус
За архітектурним стилем монастир Раваниця — одна з перших і найяскравіших пам'яток раннього . Храм Вознесіння Господнього, — головний храм монастиря, — являє собою оригінальний архітектурний проект, що поєднує хрестоподібну форму і форму трилисника, що виразилося в появі бічних апсид. П'ятиглав'я, оригінальне рішення внутрішнього простору пізніше стали виразними ознаками, моделлю для подальшого розвитку просторової концепції храмів моравського стилю.
Церква рясно прикрашена різьбленням і фігурної керамічною плиткою, складена з почергово укладених рядів каменю і кольорової цегли. Всередині збереглися численні фрески і кераміка. Як важливий центр духовного, культурного, літературного та художнього життя Раваниця вплинула на появу цілої низки церков і монастирів, серед яких сусідній монастир [sr] та церкви в історичній [sr].
Дотепер збереглися три вежі та частина північних фортечних стін, але для захисту монастиря, що знаходився в долині, обов'язково була необхідна велика і сильна фортифікація. У історичних джерелах 1568 року згадується, що монастирська фортеця мала сім веж. Проте до першої половини ХІХ століття їх збереглось тільки чотири. У монастирському комплексі була також велика середньовічна трапезна, але сьогодні вона більше не доступна.
Храм Вознесіння Господнього багато прикрашений фресками, які є одним з найвідоміших зразків моравського стилю іконопису кінця XIV — початку XV століть. Князь Лазар загинув на Косовому Полі і був похований у Раваниці, через це тут виник центр, де підтримувався культ косівських героїв, значне місце в декорації храму займають зображення святих ратників, які втілюють ідеї боротьби за Батьківщину, а також портрети князя Лазаря та його родини. Серед фресок виділяються сцени страстей Господніх і особливо чудес Христових, що було рідкісним явищем у старих сербських храмах. Образи глибоко ліричні, витончені, трохи видовжені граціозні постаті, приємна врода облич, ніжна гармонія стриманих кольорів, що притаманні всій моравській школі. Прикметно, що у Раваниці відблиски на фрески накладаються паралельними рисками, — техніка не характерна для іконопису XV століття.
-
![image]()
Фреска з зображенням князя Лазаря -
![image]()
Внутрішнє оздоблення храму Вознесіння -
![image]()
Внутрішнє оздоблення. Фрески -
![image]()
Зовнішнє оздоблення. Медальйон
Література
- В. Р. Петковић. Манастир Раваница. — Београд, 1922. (серб.)
- Б. Вуловић. Раваница: њено место и њена улога у сакралној архитектури Поморавља. — Београд, 1966. (серб.)
- С. Ћирковић. Раваничка хрисовуља // Манастир Раваница. Споменица о шестој стогодишњици. — Београд, 1981. — P. 69-82. (серб.)
- Г. Шкриванић. Раваничко властелинство // Манастир Раваница. Споменица о шестој стогодишњици. — Београд, 1981. — P. 83-99. (серб.)
- С. Мандић. Болоњски препис раваничке повеље // Манастир Раваница. Споменица о шестој стогодишњици. — Београд, 1981. — P. 257-264. (серб.)
- Лазарев В. Н. IX. Четырнадцатый век и последние десятилетия византийской живописи (около 1300–1453) [IX.14. Сербия: монументальное искусство] // История византийской живописи. — Москва : Наука, 1971. — Т. 1. — С. 175-178. (рос.)
Посилання
- Раваница- Благо Фонд [ 27 січня 2021 у Wayback Machine.]
- . National Tourism Organization of Serbia. Архів оригіналу за 23.10.2014. Процитовано 23.10.2014.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|df=() (англ.) - . «Manastiri» — сайт Сербської православної церкви. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 12 серпня 2018. (серб.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Maloyu Sremskoyu Ravaniceyu monastirem Vrdnik Monastir Ravanicya serb Manastir Ravanica cholovichij monastir Pravoslavnoyi cerkvi Serbiyi roztashovanij nedaleko vid mista v centralnij chastini Serbiyi Odna z najvazhlivishih pam yatok serbskoyi serednovichnoyi kulturi Rezidenciya ostannogo Serbskogo knyazya Lazarya Hrebelyanovicha Golovnij hram monastirya osvyachenij na chest Voznesinnyu Gospodnomu Ravanicya Moravska 43 58 22 pn sh 21 29 48 sh d 43 97278 pn sh 21 49667 sh d 43 97278 21 49667Roztashuvannya Serbiya Senye obshina ChupriyaKonfesiyaPravoslavna cerkva SerbiyiTip monastiryaCholovichij monastirZasnuvannya1374Dati pochatku sporudzhennya1375Data zavershennya sporudzhennya1377Zakritij1690Vidbudovi1717RelikviyiMoshi Svyatogo blagovirnogo knyazya Lazarya SerbskogoStandiyuchij Ravanicya u VikishovishiIstoriyaMonastir Ravanicya buv zasnovanij u 1374 roci yak rezidenciya knyazya Lazarya I Hrebelyanovicha jogo zh koshtom Misce bulo obrane v peredgir yah sr v malovnichij dolini richki Ravanicya mizh pagorbami Vrsol ta Glavnice V 1375 roci rozpochalosya budivnictvo golovnogo monastirskogo hramu knyazhih horomiv trapeznoyi ta gospodarskih budivel Kompleks mali zahishati potuzhni muri z simoma vezhami U 1377 roci budivnictvo perevazhno bulo zavershene a u 1380 h rokah golovnij hram buv rozpisanij U 1389 roci pislya zagibeli u bitvi na Kosovomu poli knyaz Lazar buv pohovanij u monastiri zgodom kanonizovanij yak Svyatij blagovirnij knyaz Lazar Serbskij Pislya zagibeli knyazya Lazarya Ravanicya bula miscem palomnictva i vazhlivim oseredkom kulturnogo zhittya serbiv Monastir neodnorazovo zaznavav napadiv vid turkiv osmaniv zokrema u 1386 1398 1427 ta 1436 rokah Pid chas osmansko hristiyanskoyi vijni 1683 1699 rokiv pislya Videnskoyi bitvi chastina monahiv bula vbita a reshta z nih u 1690 roci pokinuli monastir i perebralisya v zakinutij monastir Vrdnik Malu Ravanicyu na Frushka gori Ravanicya Sremska kudi perenesli i moshi Lazarya Serbskogo Vidnovlenij starij monastir Ravanicya Moravska buv lishe u 1717 roci chenec Stefan sho povernuvsya do Ravanici i znajshov monastir rozgrabovanim i pustelnim razom z miscevoyu gromadoyu vidbuduvav monastir i pobuduvav novij narteks hramu U vijnah kincya XVIII stolittya Ravanicya vidigravala pomitnu rol Na pochatku XIX stolittya v hodi Pershogo serbskogo povstannya monastir znovu zaznav rujnuvan i vidrovlenij buv lishe v seredini HIH stolittya Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni nimci znovu porushili i poshkodili monastir a 24 lyutogo 1943 roku zatrimali katuvali i vbili jogo nastoyatelya Makariya Vtim budivli monastirya ne zaznali serjoznoyi shkodi tomu monastir v Ravanici nevdovzi vidnovivsya Najbilsh serjozni ta najbilsh shirokomasshtabni konservacijni ta restavracijni roboti v Ravanici buli provedeni u 1956 roci koli bulo perekrito pokrivlyu hramu znyato piznishij shar z zovnishnih fasadiv vidrestavrovane vnutrishnye i zovnishnye ozdoblennya hramu vporyadkovano teritoriyu monastirya Arhitektura i ozdoblennyaShema monastirya 1 Hram Voznesinnya Gospodnogo 2 Fortechna vezha 3 Trapezna 4 Lazaret 5 Vezha Milosha Obilicha 6 Gospodarski sporudi 7 Fortechni vorota 8 Gostovi keliyi 9 Sogodnishnij bratskij korpus Za arhitekturnim stilem monastir Ravanicya odna z pershih i najyaskravishih pam yatok rannogo Hram Voznesinnya Gospodnogo golovnij hram monastirya yavlyaye soboyu originalnij arhitekturnij proekt sho poyednuye hrestopodibnu formu i formu trilisnika sho virazilosya v poyavi bichnih apsid P yatiglav ya originalne rishennya vnutrishnogo prostoru piznishe stali viraznimi oznakami modellyu dlya podalshogo rozvitku prostorovoyi koncepciyi hramiv moravskogo stilyu Cerkva ryasno prikrashena rizblennyam i figurnoyi keramichnoyu plitkoyu skladena z pochergovo ukladenih ryadiv kamenyu i kolorovoyi cegli Vseredini zbereglisya chislenni freski i keramika Yak vazhlivij centr duhovnogo kulturnogo literaturnogo ta hudozhnogo zhittya Ravanicya vplinula na poyavu ciloyi nizki cerkov i monastiriv sered yakih susidnij monastir sr ta cerkvi v istorichnij sr Doteper zbereglisya tri vezhi ta chastina pivnichnih fortechnih stin ale dlya zahistu monastirya sho znahodivsya v dolini obov yazkovo bula neobhidna velika i silna fortifikaciya U istorichnih dzherelah 1568 roku zgaduyetsya sho monastirska fortecya mala sim vezh Prote do pershoyi polovini HIH stolittya yih zbereglos tilki chotiri U monastirskomu kompleksi bula takozh velika serednovichna trapezna ale sogodni vona bilshe ne dostupna Hram Voznesinnya Gospodnogo bagato prikrashenij freskami yaki ye odnim z najvidomishih zrazkiv moravskogo stilyu ikonopisu kincya XIV pochatku XV stolit Knyaz Lazar zaginuv na Kosovomu Poli i buv pohovanij u Ravanici cherez ce tut vinik centr de pidtrimuvavsya kult kosivskih geroyiv znachne misce v dekoraciyi hramu zajmayut zobrazhennya svyatih ratnikiv yaki vtilyuyut ideyi borotbi za Batkivshinu a takozh portreti knyazya Lazarya ta jogo rodini Sered fresok vidilyayutsya sceni strastej Gospodnih i osoblivo chudes Hristovih sho bulo ridkisnim yavishem u starih serbskih hramah Obrazi gliboko lirichni vitoncheni trohi vidovzheni graciozni postati priyemna vroda oblich nizhna garmoniya strimanih koloriv sho pritamanni vsij moravskij shkoli Prikmetno sho u Ravanici vidbliski na freski nakladayutsya paralelnimi riskami tehnika ne harakterna dlya ikonopisu XV stolittya Freska z zobrazhennyam knyazya Lazarya Vnutrishnye ozdoblennya hramu Voznesinnya Vnutrishnye ozdoblennya Freski Zovnishnye ozdoblennya MedaljonLiteraturaV R Petkoviћ Manastir Ravanica Beograd 1922 serb B Vuloviћ Ravanica њeno mesto i њena uloga u sakralnoј arhitekturi Pomoravљa Beograd 1966 serb S Ћirkoviћ Ravanichka hrisovuљa Manastir Ravanica Spomenica o shestoј stogodishњici Beograd 1981 P 69 82 serb G Shkrivaniћ Ravanichko vlastelinstvo Manastir Ravanica Spomenica o shestoј stogodishњici Beograd 1981 P 83 99 serb S Mandiћ Boloњski prepis ravanichke poveљe Manastir Ravanica Spomenica o shestoј stogodishњici Beograd 1981 P 257 264 serb Lazarev V N IX Chetyrnadcatyj vek i poslednie desyatiletiya vizantijskoj zhivopisi okolo 1300 1453 IX 14 Serbiya monumentalnoe iskusstvo Istoriya vizantijskoj zhivopisi Moskva Nauka 1971 T 1 S 175 178 ros PosilannyaRavanica Blago Fond 27 sichnya 2021 u Wayback Machine National Tourism Organization of Serbia Arhiv originalu za 23 10 2014 Procitovano 23 10 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka angl Manastiri sajt Serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi Arhiv originalu za 15 serpnya 2018 Procitovano 12 serpnya 2018 serb