Український еміграційний спортивний рух як помітне явище виник під час Першої світової війни. Цьому сприяли хвиля піднесення українського спортивного руху на західноукраїнських землях напередодні війни 1914 року та численна військова депортація полонених українців з російської армії, а згодом з Армії Української Народної Республіки (УНР) та Української Галицької Армії (УГА).
Перша світова війна та визвольні змагання (1914—1919)
Екстремальні умови побуту військовополонених вимагали згуртування задля виживання та самоутвердження. В табірних умовах молоді бійці прагнули до національної окремішності. Вони знаходили таку можливість у спортивних вправах. Спорт у цьому випадку був не тільки фактором тілесного вдосконалення, збереження здоров'я, але й символом єднання українців, внутрішнього самоутвердження, почуття власної гідності.
У 1914—1918 рр. близько 500 тисяч українців з російського війська потрапили до німецького й австро-угорського полону. Заходами Союзу Визволення України кілька десятків тисяч вояків-українців було згруповано до українських таборів. У Німеччині таких було три: у Раштаті, Зальцведелі і , в Австрії — один у Фрайштадті.
Саме ці табори військовополонених стали своєрідними пунктами підготовки національно-свідомої молоді, внаслідок розгорнутої широкої культурно-просвітницької роботи. Серед інших культурно-просвітницьких осередків належне місце в цих таборах посідали і руханково-спортивні товариства. Перше таке товариство під назвою «Січ» ім. гетьмана Петра Дорошенка було утворено в липні 1916 року в таборі Фрайштадта. Одним із завдань цього товариства було налагодити підготовку інструкторів-січовиків для організації руханкових товариств після очікуваного повернення на Україну. Подібні завдання стояли і перед руханково-спортивними гуртками в таборах на території Німеччини. Збереглось сьогодні мало відомостей про характер занять в «Січах», але результат роботи цих товариств був відчутний: «Ще до закінчення війни біля ста січовиків із Фрайштадту, а ще більше з українських таборів у Німеччині, було вислано на Волинь, Холмщину й Підляшшя, де вони разом з Українськими Січовими Стрільцями закладали народні школи і проводили національно-культурну працю, пробуджуючи національну свідомість».
Як зазначають дослідники української еміграції, таборові «Січі» були досить чисельні. Наприклад, «Січ» у Фрайштадті налічувала в лютому 1918 року 960 членів. Після укладення Берестейського миру з полонених українців у лютому-березні 1918 року розпочалося формування Сірої та Синіх Дивізій. Товариства «Січі» стали першими куренями, що розгорнулись у полки й дивізії. Тобто знову, як і при формуванні Українського Січового Стрілецтва, вихованці руханкових товариств були основою для формування українських військових частин.
І хоча визвольна боротьба 1917—1919 рр. не увінчалась перемогою, спортивно-руханкове життя продовжувалось за межами України.
Табори в Чехословаччині (1919—1923)
У травні 1919 року підрозділи Українського війська змушені були перейти через Карпати на територію Чехословаччини. На батьківщині Мірослава Тирша — засновника сокільства, український еміграційний спортивний рух набув ще виразнішого характеру.
Німецьке Яблонне
В чеській еміграції опинились десятки тисяч молоді, переважно бійців обох Українських Армій. Перший спортивний гурток виник у таборах інтернованих на території Чехословацької Республіки в Німецькому Яблонному.
У Німецькому Яблонному, де в червні 1919 р. опинилась п'ятитисячна Бригада Української Галицької Армії, ситуація складалась вкрай несприятлива. Ширились тиф та інші хвороби, не було жодних перспектив на майбутнє, будь-який зв'язок з Україною був відсутній, настрій бійців був пригнічений. Ймовірно, що стабілізацію в табірне життя вніс приїзд проф. Івана Боберського, визнаного перед війною авторитета в галузі руханки й спорту, а на той час офіційного представника Секретаріату ЗУНР. Бригаду було реформовано, знято карантин. Щоденно почала проводитися ранкова гімнастика та біг. Але найбільшою популярністю у таборі користувався футбол, хоча величезною проблемою було придбати м'яча. Існувало навіть декілька команд із назвою «Україна»: 1а, 1б, 2а, 2б. Щонеділі відбувались футбольні зустрічі з командами Ліберця, Гайдена, Німесу, Гротав, Розенталя та інших міст. Прихильники футболу організували спортивний гурток «Україна» на честь популярного в повоєнні роки львівського спортивного товариства. Гурток затвердив свій статут. Першим головою «України» став підхорунжий Коник. Активною працею у гуртку виділялися поручник Палійчук та сотник Андрій Фовицький, який згодом здобув вищу фізкультурну освіту в Берліні, а переїхавши до Аргентини, зорганізував та очолив «Сокіл» у Буенос-Айресі. Згодом відкрилась секція легкої атлетики. Спортивний гурток «Україна», у руслі з іншими табірними осередками, ставив собі за мету засобами спорту згуртувати усіх інтернованих бійців.
У березні 1920 р. у Німецькому Яблонному виникає відділ Січе-Соколів (четар Созанський, сотник Кульчицький) на зразок колишніх галицьких «Січей» та «Соколів». Січе-Соколи активно і цілеспрямовано готувались до участі у VII Всесокільському Здвизі, що мав відбутися у Празі. Однак, представляти Україну на цьому слов'янському святі через брак коштів таборянам не довелося.
У річницю перебування Бригади в Німецькому Яблонному спортивний гурток влаштував на головному майдані міста спортивне свято.
Крім спортивних тренувань у таборі відбувалися і теоретичні заняття про значення та вплив фізичних вправ на організм людини.
Велику підтримку, в тому числі матеріальну, для розвитку спорту в таборі надавала молодіжна Християнська організація — Y.М. С. А. (Young Men's Christian Association). Табірною мовою «Химка», або «Имка», постачала до табору спортивне знаряддя, сприяла контактам з чеськими спортсменами, зокрема, зорганізувала зустріч із відомим на той час чеським шахістом Опоченським.
Упродовж 1920 і 1921 років у таборі було проведено ряд змагань, які засвідчили про неабиякий рівень спортивних досягнень, зокрема, в легкій атлетиці. В день 71 уродин чехословацького президента Томаша Масарика, спортивний гурток «Україна» влаштував оригінальну легкоатлетичну естафету (8 чол. по 200 м), щоб у такий спосіб привітати президента від імені Бригади за участю восьми українських команд Німецького Яблінного.
Крім легкої атлетики, спортивний гурток, який набував зростаючого авторитету, організовував тренування та змагання з волейболу, тенісу, боксу, велоспорту. Особливе зацікавлення проявили таборяни до можливості займатись плаванням на ставі «Айзенвассер». Найвправнішим плавцем був підполковник Федорович.
Неабияк впливала на спортивний рух у таборі особиста підтримка та сприяння коменданта Бригади генерала Курмановича.
У жовтні 1921 р. табір у Німецькому Яблонному припинив своє існування. Однак, ті хто від'їздили з нього, організовували спортивні гуртки на місцях свого тимчасового проживання в Пардубицях, Ліпніку-Влкаві на Мораві та Градці-Краловому.
У Німецькому Яблонному поблизу села Ляден залишився пам'ятник тим, що не змогли продовжити свій тернистий шлях.
Йозефов
Від квітня 1921 р. частина українських вояків знаходилась у чеському таборі у Йозефові. Частково до Йозефова прибули українські вояки з Ліберця. В червні 1920 року в Ліберцях перебувало близько 900 українців-галичан, що повертались з італійського полону, а також близько 500 бійців із групи генерала Кравса і з Херсонської дивізії. Руханкове життя в цьому таборі не було таким активним, як у Німецькому Яблонному. Однак, і тут було багато ентузіастів спорту, які у вересні 1920 року утворили серед стрільців спортивний осередок. Активною діяльністю відзначалися Модест Купчанко, поручник Остапяк, поручник Слєзак, сотник Косар, сотник Циганик та ін. В таборі Йозефова умови були надзвичайно складними. Проте, спортивне життя й у цьому таборі продовжувалось. Один із бараків було обладнано під рухівню. Першими розпочали свої заняття футболісти. Створилася легкоатлетична секція, члени якої займалися бігом на довгі дистанції та метаннями. «Наслідком невтомних вправ деякі бігці дійшли до такого аполіду, що сміло могли рівнятися навіть із сильнішими змагунами чеських спортових клюбів».
На легкоатлетичних змаганнях у Йозефові в бігу на дистанції 10.000 м перші три місця посіли саме таборяни — пор. Заславський, чет. Зелений, чет. Сулятицький, у метанні диску та стрибках у висоту відзначився сотн. Фовицький.
Від осені 1921 року багато молодих стрільців покидали табір, від'їжджали на навчання до Праги й Брно. Проте, нечисельні спортивні гуртки існували в українських таборах ще до 1923 року. «Майно еміграційного загалу зібрано до купи, частину відіслано до Львова, а частину поскладали до скринь і відвезли до Музею Визволення України у Празі» — так закінчувалось перебування колишнього українського війська на чеській землі.
Табори в Польщі (1919—1923)
Окрім Німеччини, Австрії чи Чехословаччини український еміграційний спорт розвивався і на польській території. Від 25 до 30 тисяч полонених бійців нараховувалось на початку 20-х років у декількох таборах Польщі. У складних умовах почав діяти спортовий гурток у Тухолі. В 1921 р. у таборі в Стрілковому було відкрито «спортову гімназію». Ця «гімназія» охоплювала близько 400 таборян. Навчання в цій гімназії відбувалося «кожний день до 10 години вечора, освоюючи таких галузей спорту як легкоатлетика, важкоатлетика, машинна гімнастика, вільні рухи, французька та американська боротьба, бокс, джіу-джитсу, фехтовання, різноманітні ігри».
У Стрілковському таборі спортивний рух набув чи не найбільшої популярності. Відбувалися змагання таборян з іншими командами з волейболу, футболу, легкої атлетики, тенісу, боротьби. Зокрема, добре вкомплектованою була команда борців: Чернявський, Хомичевський, Кузьменко, Теліженко, . Окремо хотілось би звернути увагу на 23 літнього Миколу Масюкевича, який у подальші роки, зберігши любов до спорту, стане впливовою фігурою в українському закордонному спортивному русі. А тоді, у 1922 році знавці спорту характеризували його як молодого спортсмена, що «визначається надзвичайною ловкістю та вертлявістю під час боротьби та завжди заховує спокій та зимнокровність». Крім боротьби М. Масюкевич відзначався і як футбольний воротар. Збірна табору з французької боротьби двічі (при допомозі YMCA) виїздила на змагання до м. й «обидва рази з аншлагом — всі квитки продані».
Популярністю у таборі Стрілково користувалася легка атлетика. Наведемо тільки деякі рекордні результати 1922 року: 100 м — 12 с (Малюшин); стрибок у довжину з місця — 259 см (Гадзяцький); стрибок з жердиною — 280 см (Малюшин); стрибок у довжину — 524 см (Малюшин).
Спортивна робота у таборі набула такого масштабу, до занять прилучаються навіть польські охоронці.
Наприкінці літа 1922 року інтернованих табору Стрілково було переведено до інших польських таборів — Каліш і Щипйорно. У цих таборах захоплення спортом було не меншим. Спершу ініціативною групою було зорганізовано «Старшинський Спортовий Гурток 2-ї стр. Волинської дивізії». Було утворено футбольну команду, товариство «Сокіл», «Гімастично-фехтувальну Школу 3-ї Залізної дивізії» та інші спортивні гуртки. Підкреслимо, що спортивний рух в таборі був достатньо впорядкований.
Популярністю користувались таборові першості з волейболу, боротьби, футболу. Волейбольна команда табору Каліша з успіхом виїжджала на змагання до Лодзі, а футболісти зустрічалися з багатьма польськими командами. Керівники «Спортового Гуртка» подбали про окреме приміщення для занять, закупили для спортсменів прилади, гімнастичний одяг. Проводились також масові прогулянки та влаштовувалися спортивні свята-олімпіади.
Цікава деталь, що саме в таборі Каліша Василь Авраменко зорганізував танцювальну і хорову групу, пізніше відому у світі під назвою «школа національного танку В. Авраменка».
Не менш цікавою сторінкою в українському еміграційному житті в таборах Польщі було існування в Щипйорно «Школи Вкраїнських Пластунів». До цієї Школи було зібрано більше 100 хлопчиків шкільного віку, які разом з українськими бійцями опинились у різних таборах для військовополонених. У вихованні цих дітей особливу увагу було звернено на стан їхнього здоров'я та на фізичну підготовку. До програми навчання було включено гімнастику, легку атлетику, спортивні ігри, бокс та ін. види спорту. Незабаром у школі виникли юнацькі команди, які «могли з успіхом змагатися з командами польських шкіл».
Особливого зацікавлення викликає факт існування у польських таборах унікального у своєму роді видання — журналу «Спортсмен» українською мовою. У колишніх спецфондах наукової бібліотеки ім. В. Стефаника у Львові зберігається один із примірників журналу — «щомісячного друкованого органу інтернованих спортсменів таборів Польщі», датованого липнем-серпнем 1922 р. (число 4-5). Про попередні чи наступні числа журналу відомості відсутні, проте збережений до сьогодні журнал «Спортсмен» — важливе свідчення популярності спорту у невідрадних умовах чужини.
Важкий період перебування українських військовиків в таборах для інтернованих закінчився влітку 1923 року. Але саме у цих таборах на території Німеччини, Австрії, Чехословаччини та Польщі розпочалась перша сторінка історії українського спорту за межами українських земель.
Значення перших спортивно-руханкових осередків
Оцінюючи значення й роль цих перших спортивно-руханкових осередків на чужині, підкреслимо ключові моменти:
- спортивно-руханкові осередки сприяли зміцненню морального стану українського депортованого вояцтва, підтримували рівень його військово-фізичної підготовки;
- спортивно-руханкові осередки були важливим чинником культурно-просвітницької роботи серед колишніх бійців, одним Із факторів українізації військовиків;
- організована діяльність спортивних осередків уможливлювала підготовку інструкторів-організаторів гімнастичних товариств та сприяла виявленню талановитих спортсменів в окремих видах спорту;
- спортивний рух в таборах для інтернованих у роки Першої Світової війни сприяв зародженню та розвиткові за межами Батьківщини українського студентського і робітничого спорту, тобто був підґрунтям усього українського еміграційного спорту.
Однією з багатих на події сторінок в історії українського спортивного руху на чужині стало міжвоєнне двадцятиліття. Державницькі устремління українців частково перемістилися за межі українських земель. Український рух на різних землях не був єдиним, оскільки розвивався під впливом Москви, Польщі, Румунії, Угорщини та Чехословаччини. Водночас за межами українських земель лідери еміграційного спорту 20—30-х років мали змогу не тільки об'єднуватись і плекати національні традиції, але й набувати передовий європейський досвід у справі фізичного виховання та спорту.
Саме на початку 20-х років засновуються перші українські спортивні осередки у Сполучених Штатах Америки та в інших заокеанських країнах, однак центром українського еміграційного спортивного життя того часу стала Чехословаччина.
В українському еміграційному спорті 20-30-х років чітко окреслювалось декілька напрямків: студентський спортивний рух, сокільський рух та молодіжний рух, пов'язаний із організаціями «Січ», «Пласт».
Студентський спортивний рух
«Українська еміграція силою обставин змушена була припинити збройну боротьбу, але, не гаючи часу вхопилася за іншу зброю. При допомозі братнього чехословацького народу засновуються в Чехословаччині українські високі школи, до яких зголошуються сотнями недавні вояки, що вже зазнали досить злиденного таборового життя» — так розпочиналась нова сторінка в історії українського еміграційного життя. Центрами українського студентського руху стають Прага та Подєбради. В цих і інших чеських містах було відкрито для української молоді насамперед: Український Вільний Університет, переведений у жовтні 1921 року з Відня до Праги, Українську Господарську Академію (УГА) в Подєбрадах (1922) та Український високий педагогічний інститут ім. Драгоманова у Празі /І925 р./. Саме у цих навчальних закладах утворюються перші українські спортивні товариства, а у їх стінах отримали вищу освіту майбутні лідери українського спорту Галичини 30-х років, зокрема, Василь Прохода (закінчив УГА в 1927 р., інженер-лісівник) та Ярослав Благітка (закінчив УГА в 1933 р., інженер-гідротехнік).
В 1921 році празькі студенти-українці заснували «Український Студентський Спортовий Кружок» (УССК). У цьому гуртку крім занять легкою атлетикою, плаванням, футболом та тенісом, проводились теоретичні заняття, організовувались змагання з чеськими командами. Крім УССК існувало ще одне студентське спортивне об'єднання, яке виникло влітку 1923 року силами наддніпрянських студентів Праги — Українське Спортове Брацтво «ТУР». Це братство мало у своїй структурі 6 відділів, серед яких: відділ «чистого спорту» із секціями важкої атлетики, легкої атлетики, фехтування та «вільних рухів»; відділ "спортових ігор із секціями футболу, гокею, ситківки, крокету і «скраглів»; відділ культурно-просвітній; відділ туристичний із секціями верхової їзди, велосипедного спорту, стрільби, лижного спорту та мисливства; шаховий відділ та «відділ скаутінгу». Уже сама структура товариства свідчила про неабияку масштабність спортивної роботи серед студентів. Це товариство очолив студент Микола Хворостенко, який відзначався своїми спортивними здобутками. Кілька разів він перемагав у чемпіонаті Праги з греко-римської боротьби у важкій вазі, виступав і у міжнародних студентських спортивних змаганнях.
Поступово спортивні товариства українських студентів виникають і у інших містах Чехії: Подєбрадах, Пршібрамі, Брні, Йозефові, а також і за межами Чехії: у Відні, Берліні, Данцігу. Цьому сприяли керівники організацій українського студентства.
У 1923 році виникає «Український Спортовий Клуб» у Подєбрадах, який згодом отримав назву «Дніпро». Серед його членів було близько 100 студентів, які займалися в секціях футболу, волейболу, легкої атлетики, плавання і фехтування. При цьому клубі існувало також і сокільська секція, яка невдовзі відокремилась у самостійну організацію.
Утворення декількох українських спортивних клубів викликало потребу в координації їхньої діяльності. Спочатку в січні 1923 року при Союзі Українського Студентства була сформована «спортова референтура», а вже у 1924 році почав свою діяльність Союз українських спортових товариств Праги, Подєбрад, Брна, Пршібраму та Йозефова. Тобто було створено логічну структуру українського еміграційного спорту — клуби на місцях та орган їхнього управління. Це дозволило значно ефективніше проводити спортивну роботу. В травні 1924 року в Празі відбулися Українські Спортові Ігрища за участю членів студентських товариств Праги, Подєбрад, Пршібраму і Йозефова.
Серед українських студентів-спортсменів, за даними дослідників українського еміграційного руху цього періоду, з'явився навіть учасник Олімпійських ігор. В Парижі на міжнародній спортовій Олімпіаді в 1924 р. з українських студентів брав участь Фовицький. Ймовірно, що А. Фовицький, який виділявся своїми неабиякими спортивними здібностями ще у військовому таборі Німецького Яблонного, виступав у складі чеської збірної.
Важливий захід відбувся в середині жовтня 1925 р. Союз українських спортових товариств зорганізував і провів у Подєбрадах Українську Спортову Олімпіаду, на яку з'їхалося близько 300 українських студентів.
У подальші роки активність студентського спортивного руху значно знижується. Останнім великим успіхом українського «високошкільного спорту» було здобуття в 1937 р. першості Праги серед вищих навчальних закладів з футболу.
Існували також окремі робітничі спортивні гуртки, їх організовували колишні українські інтерновані бійці, які виїздили з таборів на працю до різних міст Чехії. Зокрема, діяльними були спортовий гурток «Україна» у Липніку на Мораві (керівник — Церковний), спортивні секції у Пардубиці (керівник — Метелик) та Градці-Краловому.
Український сокільський рух у 1920—1930-ті роки
Однак, із середини 20-х років роль лідера еміграційного спортивного руху переймають на себе сокільські осередки. У березні 1925 року осідок Союзу українських спортових товариств переміщено із Праги до Подєбрад, де цей керівний орган перебирає на себе функції координації діяльності українських товариств «Сокіл». Таку переміну акцентів не можна вважати випадковою, як і не слід сприймати її як причину занепаду українського студентського спорту. Варто мати на увазі, що спортивно-руханкове життя українських емігрантів відбувалося, в основному, на чеській землі, на батьківщині Мірослава Тирша, серед добре зорганізованої, масової й історично важливої для чехів, сокільської праці.
Із середини 20-х років український сокільський рух ставав також помітним явищем у житті української еміграції інших країн Європи — Франції, Югославії, та серед українських поселенців Аргентини й Бразилії.
Початок українського еміграційного сокільства було покладено в Чехії. На відміну від польського, явно негативного, відношення до українського сокільства в Галичині і повну заборону сокільства на Наддніпрянщині, чеська влада та керівники чеського «Сокола» прихильно ставились до намагань українців організувати сокільські гуртки. Перші осередки «Українського Сокола» утворилися в рамках чеських сокільських товариств. З часом, набравшись досвіду, вивчивши методику проведення занять, осередки «Українського Сокола» перетворювались на самостійні товариства. Так було в Подєбрадах, Брні, Празі, Ліберцях та інших містах. Роберт Кратохвіль, один із представників тогочасної влади у Подєбрадах, виступаючи на святі українського сокільства, зазначав, що чехи-подєбрадці історичною подією називають те, що їм доводиться вітати перше, організоване за кордоном, українське сокільське товариство. Взагалі, чесько-українські сокільські взаємини були досить глибокими. На думку чехів, з усіх слов'янських народів саме "серед українського народу є найродючіше поле для розвитку сокільської ідеї, що «ані росіяни, ані поляки просто не в стані зрозуміти сокільських засад». Один із співпрацівників Мірослава Тирша, Прагр сказав у виступі на «Тіловправній Академії руханкового товариства „Український Сокіл“ в Подєбрадах»: «Щиро бажаю, щоб ви на своїх землях перевели в життя те, чому навчилися від нас, і що дало нам, чехам, змогу здобути свою самостійну державу». Саме такою метою і керувались лідери українського сокільства на чужині.
Напередодні VIII Всесокільського Здвигу на розширеному засіданні Ради «Українського Сокола» в Подєбрадах представники сокільських товариств вирішили утворити Центральний Український Сокільський Комітет, який діяв з 18 квітня 1926 року до 27 жовтня 1929 року. Зі створенням цього Комітету сокільська праця активізується, налагоджується стале листування з Львівським «Соколом-Батьком» (заснований у 1894 р.), як з головною організацією українського сокільства. Стараннями голови Комітету М. Єреміїва було отримано зі Львова повноваження представляти українське сокільство на Всесокільському Здвизі 1926 р. у Празі. «Ми, українці, мусимо стати як рівні в ряд представників державних народів Європи. Мусимо піти в поході в українських одностроях під українським сокільським прапором. Мусимо засісти в ареопазі севільських старшин всіх народів. Мусимо стати до вправ і тим довести, що в біді та недолі ще не вмерли славні традиції козацької нації» — такими були прагнення лідерів «Українського Сокола» в Чехії. Незважаючи на матеріальні труднощі, протести російських та польських соколів, ці наміри вдалося здійснити. Українська делегація у складі 53 соколів брала участь у цьому Всесокільському святі і була удостоєна прийому чехословацьким Президентом Т. Масариком. Українське сокільство було не просто частиною спортивно-гімнастичного руху, але й важливою складовою частиною українського еміграційного руху.
У березні 1928 року подорожуючи по Європі, до українських соколів Чехії завітав проф. Іван Боберський, який мешкав тоді в Канаді. Вдруге подібна поїздка проф. І. Боберського відбулася у 1935 році. Боберський прагнув ближче познайомитись з українським еміграційним рухом, підтримати спортових лідерів. Про непересічний авторитет проф. Боберського серед української молоді, багато хто з якої вперше зустрічалися з Боберським, свідчать рядки з листа одного з подебрадських соколів Ярослава Благітки до управи «Сокола-Батька», датованого 28 березня 1928 року:
Вчора були потрясені Подєбради о приїзді Івана Боберського, ... лише півдня і ніч — та зоставив незатерте враження чогось приємного, свого… Мова була коротка — ясна і так потягаюча, що слухали ми його як щось, чого в Подєбрадах до тепер не було… Потім ми потягли його в ресторацію, де до 3 ночі слухали новостей. Ні про кого не говориться тепер, як о професору…
Поступово український сокільський рух набуває нових форм, організовуються нові сокільські осередки не тільки в Чехії, але і в інших країнах, де розселялися українські емігранти. Кропітка сокільська праця спричинилась до того, що ініціативний з'їзд представників різних українських сокільських товариств проголосив про створення в 1932 році Союзу Українського Сокільства за кордоном (СУСзаК). У своїй діяльності ця організація опиралась на діяльність українських сокільських товариств Подєбрад, Праги, Пардубиць, Ржевниць, Брна, Ліберця та інших міст. Вся робота проводилась у 4 комісіях: руханковій, культурно-освітній, господарській, впорядковій. СУСзаК діяв виключно на громадських засадах. Щороку скликалися з'їзди СУСзаК. Унікальним можна вважати факт видання в Празі щомісячного часопису «Український Сокіл» — органу СУСзаК. Цей часопис, який друкувався протягом чотирьох років, починаючи від 1934 року, став важливою подією в історії української спортивної періодики. Використовуючи друковане слово, Союз Українського Сокільства за кордоном поширював правду про складну долю своїх співвітчизників на поневолених українських землях у складні 30-ті роки. Голос українських соколів звучав спільно з іншими національно-культурними та політичними організаціями української еміграції.
Активна праця СУСзаК сприяла поширенню ідеї «Українського Сокола» в інших державах, де розселилися українці. Найбільш помітною й впливовою була діяльність сокільських осередків в Аргентині. У квітні 1931 року було утворено «Український Сокіл» в Буенос-Айресі, який взагалі став осередком усього українського національно-культурного й громадського життя аргентинських українців. Згодом відкрилися філії «Українського Сокола» в провінції Кордоба — у Ла-Фальді та Ляс-Тунасі. Унікальне, що в 1934 році в Буенос-Айресі вийшло декілька чисел ілюстрованого журналу українського товариства «Сокіл» в Південній Америці «Український Сокіл».
В середині 30-х років були зроблені спроби організації товариств «Український Сокіл» в Парижі та на Далекому Сході в Шанхаї.
Січ і Пласт
Аналізуючи розвиток спортивно-гімнастичного руху серед української еміграції першої половини XX ст., не можна оминути такі українські структури, як «Січ» і «Пласт» та діяльність їх керівних органів: заснованого в 1927 році в Празі «Українського Січового Союзу» та «Союзу Українських Пластунів-емігрантів» (Прага).
Ці молодіжні українські інституції, разом з іншими спортивно-гімнастичними товариствами, хоч у складних, але вільних для розвитку умовах еміграції були потужним фактором виховання української молоді на чужині та важливим чинником в українському міжнародному житті.
Підсумки
Діяльність українських спортивних, сокільських, січових та пластових товариств українських емігрантів сформувала засади подальшого розвитку українського спорту в умовах діаспори ряду західних держав другої половини XX століття.
Див. також
Примітки
- Прохода В. Український Сокіл в Подєбрадах. — Подебради, 1931.
- Прохода В. Початки української руханки за кордоном // Український Сокіл (Прага). — 1936, Ч.4-5.
- Наріжний С. Українська еміграція: культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. — Прага, 1942. — 367 с.
- Калічах І. Руханка й спорт української еміграції в Ч. С. Р. — Львів: Сокіл-Батько, 1930. — 93 с.
- Спортсмен. — 1922, ч.4-5, липень-серпень.
- Український Сокіл в Подєбрадах у ЧСР. — Подєбради, 1931.
- Центральний державний історичний архів України у м. Львові: Фонд 312, опис І, с. 110
Джерела
- Наріжний С. Українська еміграція: культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. — Прага, 1942. — 367 с.
- Калічах І. Руханка й спорт української еміграції в Ч. С. Р. — Львів: Сокіл-Батько, 1930.- 93 с.
- Прохода В. Український Сокіл в Подєбрадах. — Подебради, 1931.
- Прохода В. Початки української руханки за кордоном // Український Сокіл (Прага). — 1936, Ч.4-5.
- Альманах Ради Фізичної Культури. 1945—1948. — Мюнхен: Молоде Життя, 1951. — 117 с.
- У 25-річчя Української Спортової Централі Америки й Канади. Пропам'ятна книга — Видання Ювілейного Комітету, 1980. — 60 с.
- Спортсмен. — 1922, ч.4-5, липень-серпень.
- Школа Вкраїнських Пластунів т. Щипйорно — Щипйорно, 1923. — 42 с.
- Український Сокіл в Подєбрадах у ЧСР. — Подебради, 1931.
- Центральний державний історичний архів України у м. Львові: Фонд 312, опис І, с. 110.
Література
- Оксана Вацеба. Український еміграційний спортивний рух першої третини XX ст. // Схід. — 1996.
- Срібняк І. Національно-патріотична та спортивно-оздоровча мобілізація вояцтва у таборі інтернованих Військ УНР Стшалково (Польща) у 1921-1922 рр.: форми і методи // Ідеологія і політика. К., 2018. № 2(10). С. 131-146. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/26417 [Архівовано 22 серпня 2020 у Wayback Machine.]; https://ideopol.org/wp-content/uploads/2019/01/______2.%207.%202018.%20UKR.%20Sribniak.pdf [Архівовано 7 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinskij emigracijnij sportivnij ruh yak pomitne yavishe vinik pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Comu spriyali hvilya pidnesennya ukrayinskogo sportivnogo ruhu na zahidnoukrayinskih zemlyah naperedodni vijni 1914 roku ta chislenna vijskova deportaciya polonenih ukrayinciv z rosijskoyi armiyi a zgodom z Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki UNR ta Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi UGA Zmist 1 Persha svitova vijna ta vizvolni zmagannya 1914 1919 2 Tabori v Chehoslovachchini 1919 1923 2 1 Nimecke Yablonne 2 2 Jozefov 3 Tabori v Polshi 1919 1923 4 Znachennya pershih sportivno ruhankovih oseredkiv 5 Studentskij sportivnij ruh 6 Ukrayinskij sokilskij ruh u 1920 1930 ti roki 7 Sich i Plast 8 Pidsumki 9 Div takozh 10 Primitki 11 Dzherela 12 LiteraturaPersha svitova vijna ta vizvolni zmagannya 1914 1919 red Ekstremalni umovi pobutu vijskovopolonenih vimagali zgurtuvannya zadlya vizhivannya ta samoutverdzhennya V tabirnih umovah molodi bijci pragnuli do nacionalnoyi okremishnosti Voni znahodili taku mozhlivist u sportivnih vpravah Sport u comu vipadku buv ne tilki faktorom tilesnogo vdoskonalennya zberezhennya zdorov ya ale j simvolom yednannya ukrayinciv vnutrishnogo samoutverdzhennya pochuttya vlasnoyi gidnosti U 1914 1918 rr blizko 500 tisyach ukrayinciv z rosijskogo vijska potrapili do nimeckogo j avstro ugorskogo polonu 1 Zahodami Soyuzu Vizvolennya Ukrayini kilka desyatkiv tisyach voyakiv ukrayinciv bulo zgrupovano do ukrayinskih taboriv U Nimechchini takih bulo tri u Rashtati Zalcvedeli i Veclyari v Avstriyi odin u Frajshtadti Same ci tabori vijskovopolonenih stali svoyeridnimi punktami pidgotovki nacionalno svidomoyi molodi vnaslidok rozgornutoyi shirokoyi kulturno prosvitnickoyi roboti Sered inshih kulturno prosvitnickih oseredkiv nalezhne misce v cih taborah posidali i ruhankovo sportivni tovaristva Pershe take tovaristvo pid nazvoyu Sich im getmana Petra Doroshenka bulo utvoreno v lipni 1916 roku v tabori Frajshtadta Odnim iz zavdan cogo tovaristva bulo nalagoditi pidgotovku instruktoriv sichovikiv dlya organizaciyi ruhankovih tovaristv pislya ochikuvanogo povernennya na Ukrayinu Podibni zavdannya stoyali i pered ruhankovo sportivnimi gurtkami v taborah na teritoriyi Nimechchini Zbereglos sogodni malo vidomostej pro harakter zanyat v Sichah ale rezultat roboti cih tovaristv buv vidchutnij She do zakinchennya vijni bilya sta sichovikiv iz Frajshtadtu a she bilshe z ukrayinskih taboriv u Nimechchini bulo vislano na Volin Holmshinu j Pidlyashshya de voni razom z Ukrayinskimi Sichovimi Strilcyami zakladali narodni shkoli i provodili nacionalno kulturnu pracyu probudzhuyuchi nacionalnu svidomist 2 Yak zaznachayut doslidniki ukrayinskoyi emigraciyi taborovi Sichi buli dosit chiselni 3 2 Napriklad Sich u Frajshtadti nalichuvala v lyutomu 1918 roku 960 chleniv Pislya ukladennya Berestejskogo miru z polonenih ukrayinciv u lyutomu berezni 1918 roku rozpochalosya formuvannya Siroyi ta Sinih Divizij Tovaristva Sichi stali pershimi kurenyami sho rozgornulis u polki j diviziyi Tobto znovu yak i pri formuvanni Ukrayinskogo Sichovogo Strilectva vihovanci ruhankovih tovaristv buli osnovoyu dlya formuvannya ukrayinskih vijskovih chastin I hocha vizvolna borotba 1917 1919 rr ne uvinchalas peremogoyu sportivno ruhankove zhittya prodovzhuvalos za mezhami Ukrayini Tabori v Chehoslovachchini 1919 1923 red U travni 1919 roku pidrozdili Ukrayinskogo vijska zmusheni buli perejti cherez Karpati na teritoriyu Chehoslovachchini Na batkivshini Miroslava Tirsha zasnovnika sokilstva ukrayinskij emigracijnij sportivnij ruh nabuv she viraznishogo harakteru Nimecke Yablonnered V cheskij emigraciyi opinilis desyatki tisyach molodi perevazhno bijciv oboh Ukrayinskih Armij Pershij sportivnij gurtok vinik u taborah internovanih na teritoriyi Chehoslovackoyi Respubliki v Nimeckomu Yablonnomu U Nimeckomu Yablonnomu de v chervni 1919 r opinilas p yatitisyachna Brigada Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi situaciya skladalas vkraj nespriyatliva Shirilis tif ta inshi hvorobi ne bulo zhodnih perspektiv na majbutnye bud yakij zv yazok z Ukrayinoyu buv vidsutnij nastrij bijciv buv prignichenij Jmovirno sho stabilizaciyu v tabirne zhittya vnis priyizd prof Ivana Boberskogo viznanogo pered vijnoyu avtoriteta v galuzi ruhanki j sportu a na toj chas oficijnogo predstavnika Sekretariatu ZUNR Brigadu bulo reformovano znyato karantin Shodenno pochala provoditisya rankova gimnastika ta big Ale najbilshoyu populyarnistyu u tabori koristuvavsya futbol hocha velicheznoyu problemoyu bulo pridbati m yacha Isnuvalo navit dekilka komand iz nazvoyu Ukrayina 1a 1b 2a 2b Shonedili vidbuvalis futbolni zustrichi z komandami Libercya Gajdena Nimesu Grotav Rozentalya ta inshih mist Prihilniki futbolu organizuvali sportivnij gurtok Ukrayina na chest populyarnogo v povoyenni roki lvivskogo sportivnogo tovaristva Gurtok zatverdiv svij statut Pershim golovoyu Ukrayini stav pidhorunzhij Konik Aktivnoyu praceyu u gurtku vidilyalisya poruchnik Palijchuk ta sotnik Andrij Fovickij yakij zgodom zdobuv vishu fizkulturnu osvitu v Berlini a pereyihavshi do Argentini zorganizuvav ta ocholiv Sokil u Buenos Ajresi Zgodom vidkrilas sekciya legkoyi atletiki Sportivnij gurtok Ukrayina u rusli z inshimi tabirnimi oseredkami staviv sobi za metu zasobami sportu zgurtuvati usih internovanih bijciv U berezni 1920 r u Nimeckomu Yablonnomu vinikaye viddil Siche Sokoliv chetar Sozanskij sotnik Kulchickij na zrazok kolishnih galickih Sichej ta Sokoliv Siche Sokoli aktivno i cilespryamovano gotuvalis do uchasti u VII Vsesokilskomu Zdvizi sho mav vidbutisya u Prazi Odnak predstavlyati Ukrayinu na comu slov yanskomu svyati cherez brak koshtiv taboryanam ne dovelosya U richnicyu perebuvannya Brigadi v Nimeckomu Yablonnomu sportivnij gurtok vlashtuvav na golovnomu majdani mista sportivne svyato Krim sportivnih trenuvan u tabori vidbuvalisya i teoretichni zanyattya pro znachennya ta vpliv fizichnih vprav na organizm lyudini Veliku pidtrimku v tomu chisli materialnu dlya rozvitku sportu v tabori nadavala molodizhna Hristiyanska organizaciya Y M S A Young Men s Christian Association Tabirnoyu movoyu Himka abo Imka postachala do taboru sportivne znaryaddya spriyala kontaktam z cheskimi sportsmenami zokrema zorganizuvala zustrich iz vidomim na toj chas cheskim shahistom Opochenskim Uprodovzh 1920 i 1921 rokiv u tabori bulo provedeno ryad zmagan yaki zasvidchili pro neabiyakij riven sportivnih dosyagnen zokrema v legkij atletici V den 71 urodin chehoslovackogo prezidenta Tomasha Masarika sportivnij gurtok Ukrayina vlashtuvav originalnu legkoatletichnu estafetu 8 chol po 200 m shob u takij sposib privitati prezidenta vid imeni Brigadi za uchastyu vosmi ukrayinskih komand Nimeckogo Yablinnogo Krim legkoyi atletiki sportivnij gurtok yakij nabuvav zrostayuchogo avtoritetu organizovuvav trenuvannya ta zmagannya z volejbolu tenisu boksu velosportu Osoblive zacikavlennya proyavili taboryani do mozhlivosti zajmatis plavannyam na stavi Ajzenvasser Najvpravnishim plavcem buv pidpolkovnik Fedorovich Neabiyak vplivala na sportivnij ruh u tabori osobista pidtrimka ta spriyannya komendanta Brigadi generala Kurmanovicha U zhovtni 1921 r tabir u Nimeckomu Yablonnomu pripiniv svoye isnuvannya Odnak ti hto vid yizdili z nogo organizovuvali sportivni gurtki na miscyah svogo timchasovogo prozhivannya v Pardubicyah Lipniku Vlkavi na Moravi ta Gradci Kralovomu U Nimeckomu Yablonnomu poblizu sela Lyaden zalishivsya pam yatnik tim sho ne zmogli prodovzhiti svij ternistij shlyah Jozefovred Vid kvitnya 1921 r chastina ukrayinskih voyakiv znahodilas u cheskomu tabori u Jozefovi Chastkovo do Jozefova pribuli ukrayinski voyaki z Libercya V chervni 1920 roku v Libercyah perebuvalo blizko 900 ukrayinciv galichan sho povertalis z italijskogo polonu a takozh blizko 500 bijciv iz grupi generala Kravsa i z Hersonskoyi diviziyi Ruhankove zhittya v comu tabori ne bulo takim aktivnim yak u Nimeckomu Yablonnomu Odnak i tut bulo bagato entuziastiv sportu yaki u veresni 1920 roku utvorili sered strilciv sportivnij oseredok Aktivnoyu diyalnistyu vidznachalisya Modest Kupchanko poruchnik Ostapyak poruchnik Slyezak sotnik Kosar sotnik Ciganik ta in V tabori Jozefova umovi buli nadzvichajno skladnimi Prote sportivne zhittya j u comu tabori prodovzhuvalos Odin iz barakiv bulo obladnano pid ruhivnyu Pershimi rozpochali svoyi zanyattya futbolisti Stvorilasya legkoatletichna sekciya chleni yakoyi zajmalisya bigom na dovgi distanciyi ta metannyami Naslidkom nevtomnih vprav deyaki bigci dijshli do takogo apolidu sho smilo mogli rivnyatisya navit iz silnishimi zmagunami cheskih sportovih klyubiv 4 Na legkoatletichnih zmagannyah u Jozefovi v bigu na distanciyi 10 000 m pershi tri miscya posili same taboryani por Zaslavskij chet Zelenij chet Sulyatickij u metanni disku ta stribkah u visotu vidznachivsya sotn Fovickij Vid oseni 1921 roku bagato molodih strilciv pokidali tabir vid yizhdzhali na navchannya do Pragi j Brno Prote nechiselni sportivni gurtki isnuvali v ukrayinskih taborah she do 1923 roku Majno emigracijnogo zagalu zibrano do kupi chastinu vidislano do Lvova a chastinu poskladali do skrin i vidvezli do Muzeyu Vizvolennya Ukrayini u Prazi tak zakinchuvalos perebuvannya kolishnogo ukrayinskogo vijska na cheskij zemli Tabori v Polshi 1919 1923 red Okrim Nimechchini Avstriyi chi Chehoslovachchini ukrayinskij emigracijnij sport rozvivavsya i na polskij teritoriyi Vid 25 do 30 tisyach polonenih bijciv narahovuvalos na pochatku 20 h rokiv u dekilkoh taborah Polshi U skladnih umovah pochav diyati sportovij gurtok u Tuholi V 1921 r u tabori v Strilkovomu bulo vidkrito sportovu gimnaziyu Cya gimnaziya ohoplyuvala blizko 400 taboryan Navchannya v cij gimnaziyi vidbuvalosya kozhnij den do 10 godini vechora osvoyuyuchi takih galuzej sportu yak legkoatletika vazhkoatletika mashinna gimnastika vilni ruhi francuzka ta amerikanska borotba boks dzhiu dzhitsu fehtovannya riznomanitni igri 3 U Strilkovskomu tabori sportivnij ruh nabuv chi ne najbilshoyi populyarnosti Vidbuvalisya zmagannya taboryan z inshimi komandami z volejbolu futbolu legkoyi atletiki tenisu borotbi Zokrema dobre vkomplektovanoyu bula komanda borciv Chernyavskij Homichevskij Kuzmenko Telizhenko Masyukevich Okremo hotilos bi zvernuti uvagu na 23 litnogo Mikolu Masyukevicha yakij u podalshi roki zberigshi lyubov do sportu stane vplivovoyu figuroyu v ukrayinskomu zakordonnomu sportivnomu rusi A todi u 1922 roci znavci sportu harakterizuvali jogo yak molodogo sportsmena sho viznachayetsya nadzvichajnoyu lovkistyu ta vertlyavistyu pid chas borotbi ta zavzhdi zahovuye spokij ta zimnokrovnist Krim borotbi M Masyukevich vidznachavsya i yak futbolnij vorotar Zbirna taboru z francuzkoyi borotbi dvichi pri dopomozi YMCA viyizdila na zmagannya do m Zagurova j obidva razi z anshlagom vsi kvitki prodani 3 Populyarnistyu u tabori Strilkovo koristuvalasya legka atletika Navedemo tilki deyaki rekordni rezultati 1922 roku 100 m 12 s Malyushin stribok u dovzhinu z miscya 259 sm Gadzyackij stribok z zherdinoyu 280 sm Malyushin stribok u dovzhinu 524 sm Malyushin Sportivna robota u tabori nabula takogo masshtabu do zanyat priluchayutsya navit polski ohoronci 5 Naprikinci lita 1922 roku internovanih taboru Strilkovo bulo perevedeno do inshih polskih taboriv Kalish i Shipjorno U cih taborah zahoplennya sportom bulo ne menshim Spershu iniciativnoyu grupoyu bulo zorganizovano Starshinskij Sportovij Gurtok 2 yi str Volinskoyi diviziyi 5 Bulo utvoreno futbolnu komandu tovaristvo Sokil Gimastichno fehtuvalnu Shkolu 3 yi Zaliznoyi diviziyi ta inshi sportivni gurtki Pidkreslimo sho sportivnij ruh v tabori buv dostatno vporyadkovanij Populyarnistyu koristuvalis taborovi pershosti z volejbolu borotbi futbolu Volejbolna komanda taboru Kalisha z uspihom viyizhdzhala na zmagannya do Lodzi a futbolisti zustrichalisya z bagatma polskimi komandami Kerivniki Sportovogo Gurtka podbali pro okreme primishennya dlya zanyat zakupili dlya sportsmeniv priladi gimnastichnij odyag Provodilis takozh masovi progulyanki ta vlashtovuvalisya sportivni svyata olimpiadi Cikava detal sho same v tabori Kalisha Vasil Avramenko zorganizuvav tancyuvalnu i horovu grupu piznishe vidomu u sviti pid nazvoyu shkola nacionalnogo tanku V Avramenka Ne mensh cikavoyu storinkoyu v ukrayinskomu emigracijnomu zhitti v taborah Polshi bulo isnuvannya v Shipjorno Shkoli Vkrayinskih Plastuniv Do ciyeyi Shkoli bulo zibrano bilshe 100 hlopchikiv shkilnogo viku yaki razom z ukrayinskimi bijcyami opinilis u riznih taborah dlya vijskovopolonenih U vihovanni cih ditej osoblivu uvagu bulo zverneno na stan yihnogo zdorov ya ta na fizichnu pidgotovku Do programi navchannya bulo vklyucheno gimnastiku legku atletiku sportivni igri boks ta in vidi sportu Nezabarom u shkoli vinikli yunacki komandi yaki mogli z uspihom zmagatisya z komandami polskih shkil Osoblivogo zacikavlennya viklikaye fakt isnuvannya u polskih taborah unikalnogo u svoyemu rodi vidannya zhurnalu Sportsmen ukrayinskoyu movoyu U kolishnih specfondah naukovoyi biblioteki im V Stefanika u Lvovi zberigayetsya odin iz primirnikiv zhurnalu shomisyachnogo drukovanogo organu internovanih sportsmeniv taboriv Polshi datovanogo lipnem serpnem 1922 r chislo 4 5 Pro poperedni chi nastupni chisla zhurnalu vidomosti vidsutni prote zberezhenij do sogodni zhurnal Sportsmen vazhlive svidchennya populyarnosti sportu u nevidradnih umovah chuzhini Vazhkij period perebuvannya ukrayinskih vijskovikiv v taborah dlya internovanih zakinchivsya vlitku 1923 roku Ale same u cih taborah na teritoriyi Nimechchini Avstriyi Chehoslovachchini ta Polshi rozpochalas persha storinka istoriyi ukrayinskogo sportu za mezhami ukrayinskih zemel Znachennya pershih sportivno ruhankovih oseredkivred Ocinyuyuchi znachennya j rol cih pershih sportivno ruhankovih oseredkiv na chuzhini pidkreslimo klyuchovi momenti sportivno ruhankovi oseredki spriyali zmicnennyu moralnogo stanu ukrayinskogo deportovanogo voyactva pidtrimuvali riven jogo vijskovo fizichnoyi pidgotovki sportivno ruhankovi oseredki buli vazhlivim chinnikom kulturno prosvitnickoyi roboti sered kolishnih bijciv odnim Iz faktoriv ukrayinizaciyi vijskovikiv organizovana diyalnist sportivnih oseredkiv umozhlivlyuvala pidgotovku instruktoriv organizatoriv gimnastichnih tovaristv ta spriyala viyavlennyu talanovitih sportsmeniv v okremih vidah sportu sportivnij ruh v taborah dlya internovanih u roki Pershoyi Svitovoyi vijni spriyav zarodzhennyu ta rozvitkovi za mezhami Batkivshini ukrayinskogo studentskogo i robitnichogo sportu tobto buv pidgruntyam usogo ukrayinskogo emigracijnogo sportu Odniyeyu z bagatih na podiyi storinok v istoriyi ukrayinskogo sportivnogo ruhu na chuzhini stalo mizhvoyenne dvadcyatilittya Derzhavnicki ustremlinnya ukrayinciv chastkovo peremistilisya za mezhi ukrayinskih zemel Ukrayinskij ruh na riznih zemlyah ne buv yedinim oskilki rozvivavsya pid vplivom Moskvi Polshi Rumuniyi Ugorshini ta Chehoslovachchini Vodnochas za mezhami ukrayinskih zemel lideri emigracijnogo sportu 20 30 h rokiv mali zmogu ne tilki ob yednuvatis i plekati nacionalni tradiciyi ale j nabuvati peredovij yevropejskij dosvid u spravi fizichnogo vihovannya ta sportu Same na pochatku 20 h rokiv zasnovuyutsya pershi ukrayinski sportivni oseredki u Spoluchenih Shtatah Ameriki ta v inshih zaokeanskih krayinah odnak centrom ukrayinskogo emigracijnogo sportivnogo zhittya togo chasu stala Chehoslovachchina V ukrayinskomu emigracijnomu sporti 20 30 h rokiv chitko okreslyuvalos dekilka napryamkiv studentskij sportivnij ruh sokilskij ruh ta molodizhnij ruh pov yazanij iz organizaciyami Sich Plast Studentskij sportivnij ruhred Ukrayinska emigraciya siloyu obstavin zmushena bula pripiniti zbrojnu borotbu ale ne gayuchi chasu vhopilasya za inshu zbroyu Pri dopomozi bratnogo chehoslovackogo narodu zasnovuyutsya v Chehoslovachchini ukrayinski visoki shkoli do yakih zgoloshuyutsya sotnyami nedavni voyaki sho vzhe zaznali dosit zlidennogo taborovogo zhittya 6 tak rozpochinalas nova storinka v istoriyi ukrayinskogo emigracijnogo zhittya Centrami ukrayinskogo studentskogo ruhu stayut Praga ta Podyebradi V cih i inshih cheskih mistah bulo vidkrito dlya ukrayinskoyi molodi nasampered Ukrayinskij Vilnij Universitet perevedenij u zhovtni 1921 roku z Vidnya do Pragi Ukrayinsku Gospodarsku Akademiyu UGA v Podyebradah 1922 ta Ukrayinskij visokij pedagogichnij institut im Dragomanova u Prazi I925 r Same u cih navchalnih zakladah utvoryuyutsya pershi ukrayinski sportivni tovaristva a u yih stinah otrimali vishu osvitu majbutni lideri ukrayinskogo sportu Galichini 30 h rokiv zokrema Vasil Prohoda zakinchiv UGA v 1927 r inzhener lisivnik ta Yaroslav Blagitka zakinchiv UGA v 1933 r inzhener gidrotehnik V 1921 roci prazki studenti ukrayinci zasnuvali Ukrayinskij Studentskij Sportovij Kruzhok USSK U comu gurtku krim zanyat legkoyu atletikoyu plavannyam futbolom ta tenisom provodilis teoretichni zanyattya organizovuvalis zmagannya z cheskimi komandami Krim USSK isnuvalo she odne studentske sportivne ob yednannya yake viniklo vlitku 1923 roku silami naddnipryanskih studentiv Pragi Ukrayinske Sportove Bractvo TUR Ce bratstvo malo u svoyij strukturi 6 viddiliv sered yakih viddil chistogo sportu iz sekciyami vazhkoyi atletiki legkoyi atletiki fehtuvannya ta vilnih ruhiv viddil sportovih igor iz sekciyami futbolu gokeyu sitkivki kroketu i skragliv viddil kulturno prosvitnij viddil turistichnij iz sekciyami verhovoyi yizdi velosipednogo sportu strilbi lizhnogo sportu ta mislivstva shahovij viddil ta viddil skautingu 3 Uzhe sama struktura tovaristva svidchila pro neabiyaku masshtabnist sportivnoyi roboti sered studentiv Ce tovaristvo ocholiv student Mikola Hvorostenko yakij vidznachavsya svoyimi sportivnimi zdobutkami Kilka raziv vin peremagav u chempionati Pragi z greko rimskoyi borotbi u vazhkij vazi vistupav i u mizhnarodnih studentskih sportivnih zmagannyah Postupovo sportivni tovaristva ukrayinskih studentiv vinikayut i u inshih mistah Chehiyi Podyebradah Prshibrami Brni Jozefovi a takozh i za mezhami Chehiyi u Vidni Berlini Dancigu Comu spriyali kerivniki organizacij ukrayinskogo studentstva U 1923 roci vinikaye Ukrayinskij Sportovij Klub u Podyebradah yakij zgodom otrimav nazvu Dnipro Sered jogo chleniv bulo blizko 100 studentiv yaki zajmalisya v sekciyah futbolu volejbolu legkoyi atletiki plavannya i fehtuvannya Pri comu klubi isnuvalo takozh i sokilska sekciya yaka nevdovzi vidokremilas u samostijnu organizaciyu Utvorennya dekilkoh ukrayinskih sportivnih klubiv viklikalo potrebu v koordinaciyi yihnoyi diyalnosti Spochatku v sichni 1923 roku pri Soyuzi Ukrayinskogo Studentstva bula sformovana sportova referentura a vzhe u 1924 roci pochav svoyu diyalnist Soyuz ukrayinskih sportovih tovaristv Pragi Podyebrad Brna Prshibramu ta Jozefova Tobto bulo stvoreno logichnu strukturu ukrayinskogo emigracijnogo sportu klubi na miscyah ta organ yihnogo upravlinnya Ce dozvolilo znachno efektivnishe provoditi sportivnu robotu V travni 1924 roku v Prazi vidbulisya Ukrayinski Sportovi Igrisha za uchastyu chleniv studentskih tovaristv Pragi Podyebrad Prshibramu i Jozefova Sered ukrayinskih studentiv sportsmeniv za danimi doslidnikiv ukrayinskogo emigracijnogo ruhu cogo periodu z yavivsya navit uchasnik Olimpijskih igor V Parizhi na mizhnarodnij sportovij Olimpiadi v 1924 r z ukrayinskih studentiv brav uchast Fovickij Jmovirno sho A Fovickij yakij vidilyavsya svoyimi neabiyakimi sportivnimi zdibnostyami she u vijskovomu tabori Nimeckogo Yablonnogo vistupav u skladi cheskoyi zbirnoyi Vazhlivij zahid vidbuvsya v seredini zhovtnya 1925 r Soyuz ukrayinskih sportovih tovaristv zorganizuvav i proviv u Podyebradah Ukrayinsku Sportovu Olimpiadu na yaku z yihalosya blizko 300 ukrayinskih studentiv U podalshi roki aktivnist studentskogo sportivnogo ruhu znachno znizhuyetsya Ostannim velikim uspihom ukrayinskogo visokoshkilnogo sportu bulo zdobuttya v 1937 r pershosti Pragi sered vishih navchalnih zakladiv z futbolu Isnuvali takozh okremi robitnichi sportivni gurtki yih organizovuvali kolishni ukrayinski internovani bijci yaki viyizdili z taboriv na pracyu do riznih mist Chehiyi Zokrema diyalnimi buli sportovij gurtok Ukrayina u Lipniku na Moravi kerivnik Cerkovnij sportivni sekciyi u Pardubici kerivnik Metelik ta Gradci Kralovomu Ukrayinskij sokilskij ruh u 1920 1930 ti rokired nbsp Zlit tovaristva Sokil Praga 1920 rik Odnak iz seredini 20 h rokiv rol lidera emigracijnogo sportivnogo ruhu perejmayut na sebe sokilski oseredki U berezni 1925 roku osidok Soyuzu ukrayinskih sportovih tovaristv peremisheno iz Pragi do Podyebrad de cej kerivnij organ perebiraye na sebe funkciyi koordinaciyi diyalnosti ukrayinskih tovaristv Sokil Taku pereminu akcentiv ne mozhna vvazhati vipadkovoyu yak i ne slid sprijmati yiyi yak prichinu zanepadu ukrayinskogo studentskogo sportu Varto mati na uvazi sho sportivno ruhankove zhittya ukrayinskih emigrantiv vidbuvalosya v osnovnomu na cheskij zemli na batkivshini Miroslava Tirsha sered dobre zorganizovanoyi masovoyi j istorichno vazhlivoyi dlya chehiv sokilskoyi praci Iz seredini 20 h rokiv ukrayinskij sokilskij ruh stavav takozh pomitnim yavishem u zhitti ukrayinskoyi emigraciyi inshih krayin Yevropi Franciyi Yugoslaviyi ta sered ukrayinskih poselenciv Argentini j Braziliyi Pochatok ukrayinskogo emigracijnogo sokilstva bulo pokladeno v Chehiyi Na vidminu vid polskogo yavno negativnogo vidnoshennya do ukrayinskogo sokilstva v Galichini i povnu zaboronu sokilstva na Naddnipryanshini cheska vlada ta kerivniki cheskogo Sokola prihilno stavilis do namagan ukrayinciv organizuvati sokilski gurtki Pershi oseredki Ukrayinskogo Sokola utvorilisya v ramkah cheskih sokilskih tovaristv Z chasom nabravshis dosvidu vivchivshi metodiku provedennya zanyat oseredki Ukrayinskogo Sokola peretvoryuvalis na samostijni tovaristva Tak bulo v Podyebradah Brni Prazi Libercyah ta inshih mistah Robert Kratohvil odin iz predstavnikiv togochasnoyi vladi u Podyebradah vistupayuchi na svyati ukrayinskogo sokilstva zaznachav sho chehi podyebradci istorichnoyu podiyeyu nazivayut te sho yim dovoditsya vitati pershe organizovane za kordonom ukrayinske sokilske tovaristvo 6 Vzagali chesko ukrayinski sokilski vzayemini buli dosit glibokimi Na dumku chehiv z usih slov yanskih narodiv same sered ukrayinskogo narodu ye najrodyuchishe pole dlya rozvitku sokilskoyi ideyi sho ani rosiyani ani polyaki prosto ne v stani zrozumiti sokilskih zasad 7 Odin iz spivpracivnikiv Miroslava Tirsha Pragr skazav u vistupi na Tilovpravnij Akademiyi ruhankovogo tovaristva Ukrayinskij Sokil v Podyebradah Shiro bazhayu shob vi na svoyih zemlyah pereveli v zhittya te chomu navchilisya vid nas i sho dalo nam cheham zmogu zdobuti svoyu samostijnu derzhavu 7 Same takoyu metoyu i keruvalis lideri ukrayinskogo sokilstva na chuzhini Naperedodni VIII Vsesokilskogo Zdvigu na rozshirenomu zasidanni Radi Ukrayinskogo Sokola v Podyebradah predstavniki sokilskih tovaristv virishili utvoriti Centralnij Ukrayinskij Sokilskij Komitet yakij diyav z 18 kvitnya 1926 roku do 27 zhovtnya 1929 roku Zi stvorennyam cogo Komitetu sokilska pracya aktivizuyetsya nalagodzhuyetsya stale listuvannya z Lvivskim Sokolom Batkom zasnovanij u 1894 r yak z golovnoyu organizaciyeyu ukrayinskogo sokilstva Starannyami golovi Komitetu M Yeremiyiva bulo otrimano zi Lvova povnovazhennya predstavlyati ukrayinske sokilstvo na Vsesokilskomu Zdvizi 1926 r u Prazi Mi ukrayinci musimo stati yak rivni v ryad predstavnikiv derzhavnih narodiv Yevropi Musimo piti v pohodi v ukrayinskih odnostroyah pid ukrayinskim sokilskim praporom Musimo zasisti v areopazi sevilskih starshin vsih narodiv Musimo stati do vprav i tim dovesti sho v bidi ta nedoli she ne vmerli slavni tradiciyi kozackoyi naciyi 6 takimi buli pragnennya lideriv Ukrayinskogo Sokola v Chehiyi Nezvazhayuchi na materialni trudnoshi protesti rosijskih ta polskih sokoliv ci namiri vdalosya zdijsniti Ukrayinska delegaciya u skladi 53 sokoliv brala uchast u comu Vsesokilskomu svyati i bula udostoyena prijomu chehoslovackim Prezidentom T Masarikom Ukrayinske sokilstvo bulo ne prosto chastinoyu sportivno gimnastichnogo ruhu ale j vazhlivoyu skladovoyu chastinoyu ukrayinskogo emigracijnogo ruhu U berezni 1928 roku podorozhuyuchi po Yevropi do ukrayinskih sokoliv Chehiyi zavitav prof Ivan Boberskij yakij meshkav todi v Kanadi Vdruge podibna poyizdka prof I Boberskogo vidbulasya u 1935 roci Boberskij pragnuv blizhche poznajomitis z ukrayinskim emigracijnim ruhom pidtrimati sportovih lideriv Pro neperesichnij avtoritet prof Boberskogo sered ukrayinskoyi molodi bagato hto z yakoyi vpershe zustrichalisya z Boberskim svidchat ryadki z lista odnogo z podebradskih sokoliv Yaroslava Blagitki do upravi Sokola Batka datovanogo 28 bereznya 1928 roku Vchora buli potryaseni Podyebradi o priyizdi Ivana Boberskogo lishe pivdnya i nich ta zostaviv nezaterte vrazhennya chogos priyemnogo svogo Mova bula korotka yasna i tak potyagayucha sho sluhali mi jogo yak shos chogo v Podyebradah do teper ne bulo Potim mi potyagli jogo v restoraciyu de do 3 nochi sluhali novostej Ni pro kogo ne govoritsya teper yak o profesoru 7 Postupovo ukrayinskij sokilskij ruh nabuvaye novih form organizovuyutsya novi sokilski oseredki ne tilki v Chehiyi ale i v inshih krayinah de rozselyalisya ukrayinski emigranti Kropitka sokilska pracya sprichinilas do togo sho iniciativnij z yizd predstavnikiv riznih ukrayinskih sokilskih tovaristv progolosiv pro stvorennya v 1932 roci Soyuzu Ukrayinskogo Sokilstva za kordonom SUSzaK U svoyij diyalnosti cya organizaciya opiralas na diyalnist ukrayinskih sokilskih tovaristv Podyebrad Pragi Pardubic Rzhevnic Brna Libercya ta inshih mist Vsya robota provodilas u 4 komisiyah ruhankovij kulturno osvitnij gospodarskij vporyadkovij SUSzaK diyav viklyuchno na gromadskih zasadah Shoroku sklikalisya z yizdi SUSzaK Unikalnim mozhna vvazhati fakt vidannya v Prazi shomisyachnogo chasopisu Ukrayinskij Sokil organu SUSzaK Cej chasopis yakij drukuvavsya protyagom chotiroh rokiv pochinayuchi vid 1934 roku stav vazhlivoyu podiyeyu v istoriyi ukrayinskoyi sportivnoyi periodiki Vikoristovuyuchi drukovane slovo Soyuz Ukrayinskogo Sokilstva za kordonom poshiryuvav pravdu pro skladnu dolyu svoyih spivvitchiznikiv na ponevolenih ukrayinskih zemlyah u skladni 30 ti roki Golos ukrayinskih sokoliv zvuchav spilno z inshimi nacionalno kulturnimi ta politichnimi organizaciyami ukrayinskoyi emigraciyi Aktivna pracya SUSzaK spriyala poshirennyu ideyi Ukrayinskogo Sokola v inshih derzhavah de rozselilisya ukrayinci Najbilsh pomitnoyu j vplivovoyu bula diyalnist sokilskih oseredkiv v Argentini U kvitni 1931 roku bulo utvoreno Ukrayinskij Sokil v Buenos Ajresi yakij vzagali stav oseredkom usogo ukrayinskogo nacionalno kulturnogo j gromadskogo zhittya argentinskih ukrayinciv Zgodom vidkrilisya filiyi Ukrayinskogo Sokola v provinciyi Kordoba u La Faldi ta Lyas Tunasi Unikalne sho v 1934 roci v Buenos Ajresi vijshlo dekilka chisel ilyustrovanogo zhurnalu ukrayinskogo tovaristva Sokil v Pivdennij Americi Ukrayinskij Sokil V seredini 30 h rokiv buli zrobleni sprobi organizaciyi tovaristv Ukrayinskij Sokil v Parizhi ta na Dalekomu Shodi v Shanhayi Sich i Plastred Analizuyuchi rozvitok sportivno gimnastichnogo ruhu sered ukrayinskoyi emigraciyi pershoyi polovini XX st ne mozhna ominuti taki ukrayinski strukturi yak Sich i Plast ta diyalnist yih kerivnih organiv zasnovanogo v 1927 roci v Prazi Ukrayinskogo Sichovogo Soyuzu ta Soyuzu Ukrayinskih Plastuniv emigrantiv Praga Ci molodizhni ukrayinski instituciyi razom z inshimi sportivno gimnastichnimi tovaristvami hoch u skladnih ale vilnih dlya rozvitku umovah emigraciyi buli potuzhnim faktorom vihovannya ukrayinskoyi molodi na chuzhini ta vazhlivim chinnikom v ukrayinskomu mizhnarodnomu zhitti Pidsumkired Diyalnist ukrayinskih sportivnih sokilskih sichovih ta plastovih tovaristv ukrayinskih emigrantiv sformuvala zasadi podalshogo rozvitku ukrayinskogo sportu v umovah diaspori ryadu zahidnih derzhav drugoyi polovini XX stolittya Div takozhred Ukrayinska nacionalna menshina v Chehiyi Ukrayinci v Chehiyi Tabori internovanih chastin UGA Tabori internovanih voyakiv Armiyi UNR u PolshiPrimitkired Prohoda V Ukrayinskij Sokil v Podyebradah Podebradi 1931 a b Prohoda V Pochatki ukrayinskoyi ruhanki za kordonom Ukrayinskij Sokil Praga 1936 Ch 4 5 a b v g Narizhnij S Ukrayinska emigraciya kulturna pracya ukrayinskoyi emigraciyi mizh dvoma svitovimi vijnami Praga 1942 367 s Kalichah I Ruhanka j sport ukrayinskoyi emigraciyi v Ch S R Lviv Sokil Batko 1930 93 s a b Sportsmen 1922 ch 4 5 lipen serpen a b v Ukrayinskij Sokil v Podyebradah u ChSR Podyebradi 1931 a b v Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini u m Lvovi Fond 312 opis I s 110Dzherelared Narizhnij S Ukrayinska emigraciya kulturna pracya ukrayinskoyi emigraciyi mizh dvoma svitovimi vijnami Praga 1942 367 s Kalichah I Ruhanka j sport ukrayinskoyi emigraciyi v Ch S R Lviv Sokil Batko 1930 93 s Prohoda V Ukrayinskij Sokil v Podyebradah Podebradi 1931 Prohoda V Pochatki ukrayinskoyi ruhanki za kordonom Ukrayinskij Sokil Praga 1936 Ch 4 5 Almanah Radi Fizichnoyi Kulturi 1945 1948 Myunhen Molode Zhittya 1951 117 s U 25 richchya Ukrayinskoyi Sportovoyi Centrali Ameriki j Kanadi Propam yatna kniga Vidannya Yuvilejnogo Komitetu 1980 60 s Sportsmen 1922 ch 4 5 lipen serpen Shkola Vkrayinskih Plastuniv t Shipjorno Shipjorno 1923 42 s Ukrayinskij Sokil v Podyebradah u ChSR Podebradi 1931 Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini u m Lvovi Fond 312 opis I s 110 Literaturared Oksana Vaceba Ukrayinskij emigracijnij sportivnij ruh pershoyi tretini XX st Shid 1996 Sribnyak I Nacionalno patriotichna ta sportivno ozdorovcha mobilizaciya voyactva u tabori internovanih Vijsk UNR Stshalkovo Polsha u 1921 1922 rr formi i metodi Ideologiya i politika K 2018 2 10 S 131 146 http elibrary kubg edu ua id eprint 26417 Arhivovano 22 serpnya 2020 u Wayback Machine https ideopol org wp content uploads 2019 01 2 207 202018 20UKR 20Sribniak pdf Arhivovano 7 lyutogo 2019 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ukrayinskij emigracijnij sportivnij ruh amp oldid 37866640