Ла-Фа́льда (ісп. La Falda) — місто в департаменті [en] аргентинської провінції Кордова. Місто розташоване за 78 км від Кордови і 800 км від Буенос-Айреса. Є курортним містечком гірського регіону [en].
Ла-Фальда ісп. La Falda | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Вид на місто з рогу вулиць Свободи і Сан-Хосе | ||||
Основні дані | ||||
31°05′ пд. ш. 64°30′ зх. д. / 31.083° пд. ш. 64.500° зх. д.Координати: 31°05′ пд. ш. 64°30′ зх. д. / 31.083° пд. ш. 64.500° зх. д. | ||||
Країна | Аргентина | |||
Регіон | Кордова | |||
Статус міста | 1969 | |||
Населення | 16335 осіб (2010) | |||
Агломерація | Ла-Фальда — Уерта-Гранде — Вальє-Ермосо | |||
Висота НРМ | 952 м | |||
Назва мешканців | faldense | |||
Телефонний код | (+54) 3548 | |||
Часовий пояс | UTC-3 | |||
GeoNames | 3851331 | |||
Поштові індекси | X5172 | |||
Міська влада | ||||
Мер міста | Едуардо Арду (UCR) | |||
Вебсайт | LaFalda.gob.ar | |||
Мапа | ||||
Ла-Фальда Ла-Фальда (Аргентина) | ||||
Ла-Фальда Ла-Фальда (Кордова (провінція Аргентини)|Провінція Кордова) | ||||
| ||||
| ||||
Ла-Фальда у Вікісховищі |
Географія
Ла-Фальда розташовується у підніжжя двох невисоких гір — Ель-Квадрадо (1500 м) і Ла-Бандеріта (1450 м), які входять до складу гірського пасма Сьєррас-Чікас, яке в свою чергу є частиною гірської системи [en]. Місто знаходиться у флювіальній [en]. Ла-Фальду огинає річка Ріо-Гранде-де-Пунілья, на якій розташоване місцеве водосховище.
Місто розташоване у зоні сейсмічності середньої активності. Останні великі землетруси тут були:
- 16 січня 1947 року — 5,5 балів за шкалою Ріхтера
- 28 березня 1955 року — 6,9 балів за шкалою Ріхтера
Щороку у місті проводяться навчання з цивільної оборони, де населення навчають правильно поводитися під час землетрусу.
Історія
Поблизу Ла-Фальда були виявлені сліди стародавньої кам'яної культури під назвою Аямпітін, яка як показали результати подальших розкопок розповсюджувалася також на провінцію Сан-Луїс. Археологічні знахідки показують, що культура Аямпітін існувала вже в 6 тисячолітті до н. е. Її економіка базувалася на полюванні на оленів і гуанако, а також збиранні зерен, які потім дробили в плоских млинах з каменю.
На час прибуття сюди іспанців у XVI столітті ця територія була місцем проживання для етнічної групи [en]. З 1537 року місцевість, де нині знаходиться Ла-Фальда, досліджувалася іспанськими конкістадорами.
До початку ХХ століття місце, де зараз розташоване місто Ла-Фальда, мало назву маєток Ла-Сулема на честь Сулеми Лапріди, дружини власника цих земель, відомого лікаря, юриста та інженера Хуана Б'ялета Массе. Згідно з сільськогосподарським переписом 1895 року у маєтку постійно проживало лише декілька осіб.
1892 року у цій місцевості була збудована залізнична гілка до Кордови. Незабаром після появи залізниці тут виникає поселення. Воно оточує готель «Едем» (ісп. Hotel Edén), відкритий 1898 року. У перші десятиліття XX століття він був популярним і дав життя не тільки туризму в цьому районі, а й самому місту Ла-Фальда, адже воно початково було побудовано на землі, що належала власникам готелю.
Першим власником готелю був Роберто Бальке, який купив тисячу гектарів землі 1892 року і почав будівництво готелю. 1900 року спеціально для відвідувачів готелю було відкрито залізничну станцію Ла-Фальда.
Розквіт готелю припав на часи керівництва ним братів-німців Вальтера і Бруно Айхгорнів, які купили його 1912 року. Готель мав сто кімнат, гольф, сади з рослинами, привезеними з різних частин світу, часто відвідувався людьми вищого світу того часу, що зробило його відомим, що в свою чергу сприяло розростанню містечка Ла-Фальда. Готель «Едем» приймав таких гостей як: Рубен Даріо, Хосе Фігероа Алькорта, Хуліо Рока, Альберт Ейнштейн, Ернесто Че Гевара і багато інших.
1913 року власник готелю Айхгорн висловлює наміри сформувати містечко на своїх землях. Цю дату іноді вважають роком заснування міста, хоча вона ніяк офіційно не затверджена.
1914 року у поселенні з'являються перші поштові кур'єри, попередники пошти.
Муніципалітет Ла-Фальда був створений 1934 року. Першим мером став Хорхе Копельйо.
Після оголошення Аргентиною війни Німеччині 1944 року готель «Едем» націоналізував аргентинський уряд, оскільки існували причини думати, що його власники підтримували Гітлера. У готелі було створено тюрму для німецьких і японських дипломатів. Однак вже 1947 року Перон повернув готель колишнім власникам, але вони майже одразу його продали і з того часу готель не використовувався.
6 грудня 1969 року Ла-Фальді надають статус міста.
Протягом ХХ століття місто Ла-Фальда формує конурбацію з найближчими гірськими общинами: [en], [es], [en], [en], об'єднаними головним чином залізницею і національним автошляхом № 38.
1988 року готель «Едем» було оголошено пам'яткою місцевого значення, хоча на той час все внутрішнє оздоблення практично було знищено. Після реконструкції з 2006 року готель функціонує як музей.
Населення
Згідно з даними перепису 2010 року у місті Ла-Фальда налічувалось 16 335 жителів, що на 8 % більше в порівнянні з попереднім переписом населення (2001). Ла-Фальда разом з навколишніми населеними пунктами утворює агломерацію, яка називається Ла-Фальда — Уерта-Гранде — Вальє-Ермосо і загальне число населення якої складає 36 202 жителів (2012). Деякі дослідники також включають Ла-Фальду до складу міської агломерації [es] з населеннями майже 2 млн осіб.
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
Клімат
Клімат Ла-Фальди помірний з чітко вираженими порами року. Зими помірно холодні і сухі з температурами, що можуть опускатися до -7°С. Снігопади трапляються майже кожного року, але вони зазвичай не сильні через брак вологи у цю пору року. Влітку зазвичай жарко і часті дощі, нерідко з грозами і градом. У серпні переважають сильні північні вітри, що разом з типовою для цього сезону посухою часто призводять до лісових пожеж.
Клімат Ла-Фальди | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | 26,8 | 26,1 | 23,3 | 20,0 | 16,4 | 14,3 | 14,5 | 17,7 | 19,0 | 22,0 | 24,4 | 25,8 | 20,9 |
Середня температура, °C | 20,0 | 19,9 | 17,2 | 13,5 | 10,7 | 8,4 | 8,3 | 10,5 | 12,1 | 14,4 | 17,2 | 18,6 | 14,2 |
Середній мінімум, °C | 14,4 | 13,9 | 12,5 | 9,3 | 6,4 | 4,3 | 3,9 | 5,2 | 6,3 | 9,1 | 11,8 | 13,2 | 9,2 |
Норма опадів, мм | 115.0 | 85.0 | 120.0 | 51.0 | 22.0 | 6.0 | 3.0 | 4.0 | 22.0 | 63.0 | 115.0 | 116.0 | 722 |
Днів з опадами | 10 | 10 | 10 | 6 | 3 | 2 | 2 | 1 | 3 | 8 | 10 | 11 | 76 |
Вологість повітря, % | 73 | 76 | 80 | 77 | 75 | 77 | 73 | 63 | 64 | 71 | 71 | 71 | 72.6 |
Джерело: SMN Argentina |
Економіка
Основою економіки Ла-Фальди є туризм. Місто знаходиться у [en], яка є другим за відвідуваністю напрямком внутрішнього туризму в Аргентині. Цьому сприяють як мальовничі місцеві пейзажі (гори, ліси, озера), так і розвинена туристична інфраструктура: готельні комплекси, ресторани, музеї тощо. Основна комерційна активність гуртується навколо головної туристичної вулиці — проспекту Едем.
У Ла-Фальді щороку у липні проходить відомий Національний фестиваль танго, завдяки якому місто відоме як кордовська столиця танго. Щожовтня у місті проводиться Фестиваль альфахорів — традиційного десерту аргентинської кухні. У квітні відбувається рок-фестиваль La Falda Rock. Ці заходи приваблюють велику кількість туристів.
Головними туристичними атракціями в Ла-Фальді є:
- готель «Едем»
- Сім каскадів — природний парк з великим публічним басейном
- El Silenco — колоніальний маєток 17-го століття, де можна спостерігати та рибалити форель. Він розташований в 10 км від центру міста
- Tatu Carreta — екологічний парк та зоопарк в стилі [en] в 8 км від центру міста по дорозі до Кордови
- Пампа Олаен — місцевість, де знаходиться мальовничий водоспад, а також єзуїтська каплиця 1750 року й археологічні розкопки культури Аямпітін 6 тис. до н. е.
- Печери Ель-Саусе довжиною близько 1000 м
- Єзуїтська місія Ла-Канделарія, яка разом з єзуїтським кварталом Кордови включена до списку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО в Аргентині
- Музей іграшкових залізниць
- Годинник з зозулею — один з найбільших у світі
- [en]
- Готель «La Asturiana»
- Місцева церква
- Годинник з зозулею
- Водоспади Сім каскадів
- Водоспад Олаен
- Печери Ель-Саусе
Окрім туризму, у Ла-Фальді розвинена видобувна промисловість — на захід від міста добувають граніт і негашене вапно.
Сільськогосподарські угіддя представлені невеличкими наділами загальною площею у декілька гектарів. Також у місті є ферма, де вирощують кроликів.
Транспорт
Основним шляхом автомобільного сполучення з Ла-Фальдою є національна автотраса № 38, яка нині має значні проблеми з пропускною здатністю і часто потерпає від заторів. Також через місто проходить провінційна автотраса E57, яка була прокладена 2011 року і поєднує Ла-Фальду з Кордовою і сусідніми містечками. До багатьох міст Аргентини з Ла-Фальди можна дістатися рейсовими автобусами, у місті діє автовокзал.
Через місто Ла-Фальда проходить залізнична гілка з Кордови до [en], яка надає послуги з пасажирських перевезень.
Панорама міста
Посилання
- Офіційний вебсайт міста [ 13 серпня 2017 у Wayback Machine.](ісп.)
- Все про Ла-Фальду [ 2 березня 2022 у Wayback Machine.](ісп.)(англ.)
- Інформація про фестиваль танго в Ла-Фальді [ 21 серпня 2017 у Wayback Machine.](ісп.)
- Туристичний сайт міста Ла-Фальда [ 14 серпня 2017 у Wayback Machine.](ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
La Fa lda isp La Falda misto v departamenti en argentinskoyi provinciyi Kordova Misto roztashovane za 78 km vid Kordovi i 800 km vid Buenos Ajresa Ye kurortnim mistechkom girskogo regionu en La Falda isp La Falda Vid na misto z rogu vulic Svobodi i San HoseVid na misto z rogu vulic Svobodi i San HoseOsnovni dani31 05 pd sh 64 30 zh d 31 083 pd sh 64 500 zh d 31 083 64 500 Koordinati 31 05 pd sh 64 30 zh d 31 083 pd sh 64 500 zh d 31 083 64 500 Krayina ArgentinaRegion KordovaStatus mista 1969Naselennya 16335 osib 2010 Aglomeraciya La Falda Uerta Grande Valye ErmosoVisota NRM 952 mNazva meshkanciv faldenseTelefonnij kod 54 3548Chasovij poyas UTC 3GeoNames 3851331Poshtovi indeksi X5172 Miska vlada Mer mista Eduardo Ardu UCR Vebsajt LaFalda gob ar Mapa La FaldaLa Falda Argentina La FaldaLa Falda Kordova provinciya Argentini Provinciya Kordova La Falda u VikishovishiGeografiyaVodoshovishe u La Faldi La Falda roztashovuyetsya u pidnizhzhya dvoh nevisokih gir El Kvadrado 1500 m i La Banderita 1450 m yaki vhodyat do skladu girskogo pasma Syerras Chikas yake v svoyu chergu ye chastinoyu girskoyi sistemi en Misto znahoditsya u flyuvialnij en La Faldu oginaye richka Rio Grande de Punilya na yakij roztashovane misceve vodoshovishe Misto roztashovane u zoni sejsmichnosti serednoyi aktivnosti Ostanni veliki zemletrusi tut buli 16 sichnya 1947 roku 5 5 baliv za shkaloyu Rihtera 28 bereznya 1955 roku 6 9 baliv za shkaloyu Rihtera Shoroku u misti provodyatsya navchannya z civilnoyi oboroni de naselennya navchayut pravilno povoditisya pid chas zemletrusu IstoriyaGotel Edem Poblizu La Falda buli viyavleni slidi starodavnoyi kam yanoyi kulturi pid nazvoyu Ayampitin yaka yak pokazali rezultati podalshih rozkopok rozpovsyudzhuvalasya takozh na provinciyu San Luyis Arheologichni znahidki pokazuyut sho kultura Ayampitin isnuvala vzhe v 6 tisyacholitti do n e Yiyi ekonomika bazuvalasya na polyuvanni na oleniv i guanako a takozh zbiranni zeren yaki potim drobili v ploskih mlinah z kamenyu Na chas pributtya syudi ispanciv u XVI stolitti cya teritoriya bula miscem prozhivannya dlya etnichnoyi grupi en Z 1537 roku miscevist de nini znahoditsya La Falda doslidzhuvalasya ispanskimi konkistadorami Do pochatku HH stolittya misce de zaraz roztashovane misto La Falda malo nazvu mayetok La Sulema na chest Sulemi Lapridi druzhini vlasnika cih zemel vidomogo likarya yurista ta inzhenera Huana B yaleta Masse Zgidno z silskogospodarskim perepisom 1895 roku u mayetku postijno prozhivalo lishe dekilka osib Zaliznichna stanciya La Falda 1892 roku u cij miscevosti bula zbudovana zaliznichna gilka do Kordovi Nezabarom pislya poyavi zaliznici tut vinikaye poselennya Vono otochuye gotel Edem isp Hotel Eden vidkritij 1898 roku U pershi desyatilittya XX stolittya vin buv populyarnim i dav zhittya ne tilki turizmu v comu rajoni a j samomu mistu La Falda adzhe vono pochatkovo bulo pobudovano na zemli sho nalezhala vlasnikam gotelyu Pershim vlasnikom gotelyu buv Roberto Balke yakij kupiv tisyachu gektariv zemli 1892 roku i pochav budivnictvo gotelyu 1900 roku specialno dlya vidviduvachiv gotelyu bulo vidkrito zaliznichnu stanciyu La Falda Rozkvit gotelyu pripav na chasi kerivnictva nim brativ nimciv Valtera i Bruno Ajhgorniv yaki kupili jogo 1912 roku Gotel mav sto kimnat golf sadi z roslinami privezenimi z riznih chastin svitu chasto vidviduvavsya lyudmi vishogo svitu togo chasu sho zrobilo jogo vidomim sho v svoyu chergu spriyalo rozrostannyu mistechka La Falda Gotel Edem prijmav takih gostej yak Ruben Dario Hose Figeroa Alkorta Hulio Roka Albert Ejnshtejn Ernesto Che Gevara i bagato inshih 1913 roku vlasnik gotelyu Ajhgorn vislovlyuye namiri sformuvati mistechko na svoyih zemlyah Cyu datu inodi vvazhayut rokom zasnuvannya mista hocha vona niyak oficijno ne zatverdzhena 1914 roku u poselenni z yavlyayutsya pershi poshtovi kur yeri poperedniki poshti Municipalitet La Falda buv stvorenij 1934 roku Pershim merom stav Horhe Kopeljo Pislya ogoloshennya Argentinoyu vijni Nimechchini 1944 roku gotel Edem nacionalizuvav argentinskij uryad oskilki isnuvali prichini dumati sho jogo vlasniki pidtrimuvali Gitlera U goteli bulo stvoreno tyurmu dlya nimeckih i yaponskih diplomativ Odnak vzhe 1947 roku Peron povernuv gotel kolishnim vlasnikam ale voni majzhe odrazu jogo prodali i z togo chasu gotel ne vikoristovuvavsya 6 grudnya 1969 roku La Faldi nadayut status mista Protyagom HH stolittya misto La Falda formuye konurbaciyu z najblizhchimi girskimi obshinami en es en en ob yednanimi golovnim chinom zalizniceyu i nacionalnim avtoshlyahom 38 1988 roku gotel Edem bulo ogolosheno pam yatkoyu miscevogo znachennya hocha na toj chas vse vnutrishnye ozdoblennya praktichno bulo znisheno Pislya rekonstrukciyi z 2006 roku gotel funkcionuye yak muzej NaselennyaZgidno z danimi perepisu 2010 roku u misti La Falda nalichuvalos 16 335 zhiteliv sho na 8 bilshe v porivnyanni z poperednim perepisom naselennya 2001 La Falda razom z navkolishnimi naselenimi punktami utvoryuye aglomeraciyu yaka nazivayetsya La Falda Uerta Grande Valye Ermoso i zagalne chislo naselennya yakoyi skladaye 36 202 zhiteliv 2012 Deyaki doslidniki takozh vklyuchayut La Faldu do skladu miskoyi aglomeraciyi es z naselennyami majzhe 2 mln osib Na comu misci maye vidobrazhatisya grafik chi diagrama odnak z tehnichnih prichin jogo vidobrazhennya narazi vimkneno Bud laska ne vidalyajte kod yakij viklikaye ce povidomlennya Rozrobniki vzhe pracyuyut dlya togo shobi vidnoviti shtatne funkcionuvannya cogo grafika abo diagrami KlimatKlimat La Faldi pomirnij z chitko virazhenimi porami roku Zimi pomirno holodni i suhi z temperaturami sho mozhut opuskatisya do 7 S Snigopadi traplyayutsya majzhe kozhnogo roku ale voni zazvichaj ne silni cherez brak vologi u cyu poru roku Vlitku zazvichaj zharko i chasti doshi neridko z grozami i gradom U serpni perevazhayut silni pivnichni vitri sho razom z tipovoyu dlya cogo sezonu posuhoyu chasto prizvodyat do lisovih pozhezh Klimat La Faldi Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 26 8 26 1 23 3 20 0 16 4 14 3 14 5 17 7 19 0 22 0 24 4 25 8 20 9 Serednya temperatura C 20 0 19 9 17 2 13 5 10 7 8 4 8 3 10 5 12 1 14 4 17 2 18 6 14 2 Serednij minimum C 14 4 13 9 12 5 9 3 6 4 4 3 3 9 5 2 6 3 9 1 11 8 13 2 9 2 Norma opadiv mm 115 0 85 0 120 0 51 0 22 0 6 0 3 0 4 0 22 0 63 0 115 0 116 0 722 Dniv z opadami 10 10 10 6 3 2 2 1 3 8 10 11 76 Vologist povitrya 73 76 80 77 75 77 73 63 64 71 71 71 72 6 Dzherelo SMN ArgentinaEkonomikaOsnovoyu ekonomiki La Faldi ye turizm Misto znahoditsya u en yaka ye drugim za vidviduvanistyu napryamkom vnutrishnogo turizmu v Argentini Comu spriyayut yak malovnichi miscevi pejzazhi gori lisi ozera tak i rozvinena turistichna infrastruktura gotelni kompleksi restorani muzeyi tosho Osnovna komercijna aktivnist gurtuyetsya navkolo golovnoyi turistichnoyi vulici prospektu Edem U La Faldi shoroku u lipni prohodit vidomij Nacionalnij festival tango zavdyaki yakomu misto vidome yak kordovska stolicya tango Shozhovtnya u misti provoditsya Festival alfahoriv tradicijnogo desertu argentinskoyi kuhni U kvitni vidbuvayetsya rok festival La Falda Rock Ci zahodi privablyuyut veliku kilkist turistiv Golovnimi turistichnimi atrakciyami v La Faldi ye gotel Edem Sim kaskadiv prirodnij park z velikim publichnim basejnom El Silenco kolonialnij mayetok 17 go stolittya de mozhna sposterigati ta ribaliti forel Vin roztashovanij v 10 km vid centru mista Tatu Carreta ekologichnij park ta zoopark v stili en v 8 km vid centru mista po dorozi do Kordovi Pampa Olaen miscevist de znahoditsya malovnichij vodospad a takozh yezuyitska kaplicya 1750 roku j arheologichni rozkopki kulturi Ayampitin 6 tis do n e Pecheri El Sause dovzhinoyu blizko 1000 m Yezuyitska misiya La Kandelariya yaka razom z yezuyitskim kvartalom Kordovi vklyuchena do spisku ob yektiv svitovoyi spadshini YuNESKO v Argentini Muzej igrashkovih zaliznic Godinnik z zozuleyu odin z najbilshih u sviti en Gotel La Asturiana Misceva cerkva Godinnik z zozuleyu Vodospadi Sim kaskadiv Vodospad Olaen Pecheri El Sause Okrim turizmu u La Faldi rozvinena vidobuvna promislovist na zahid vid mista dobuvayut granit i negashene vapno Silskogospodarski ugiddya predstavleni nevelichkimi nadilami zagalnoyu plosheyu u dekilka gektariv Takozh u misti ye ferma de viroshuyut krolikiv TransportOsnovnim shlyahom avtomobilnogo spoluchennya z La Faldoyu ye nacionalna avtotrasa 38 yaka nini maye znachni problemi z propusknoyu zdatnistyu i chasto poterpaye vid zatoriv Takozh cherez misto prohodit provincijna avtotrasa E57 yaka bula prokladena 2011 roku i poyednuye La Faldu z Kordovoyu i susidnimi mistechkami Do bagatoh mist Argentini z La Faldi mozhna distatisya rejsovimi avtobusami u misti diye avtovokzal Cherez misto La Falda prohodit zaliznichna gilka z Kordovi do en yaka nadaye poslugi z pasazhirskih perevezen Panorama mistaVid na misto z gruntovoyi dorogi nad gotelem Edem PosilannyaOficijnij vebsajt mista 13 serpnya 2017 u Wayback Machine isp Vse pro La Faldu 2 bereznya 2022 u Wayback Machine isp angl Informaciya pro festival tango v La Faldi 21 serpnya 2017 u Wayback Machine isp Turistichnij sajt mista La Falda 14 serpnya 2017 u Wayback Machine isp