Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Згідно з останнім переписом населення що відбувся в Чехії у 2011 році до української національності зголосилося понад 53

Українська національна меншина в Чехії

Українська національна меншина в Чехії

Згідно з останнім переписом населення, що відбувся в Чехії у 2011 році, до української національності зголосилося понад 53 тисячі громадян, або 0,5 % від населення країни. Водночас, статистичні дані міграційних процесів останніх років свідчать про те, що українці в Чехії є найбільшою національною меншиною в Чехії, випереджаючи словацьку, польську та німецьку. За інформацією Управління статистики Чеської Республіки, станом на кінець вересня 2021 року дозволи на проживання в країні мали 189 912 громадян України, що становило 29,32 % від загального числа іноземців в країні та є найвищим показником.

Українці Чехії
Кількість50 000 - 300 000
Моваукраїнська мова
чеська мова
Релігіяхристиянство

Населення Чехії

Населення Чехії становить 10 707 839 чоловік. Основу населення Чехії (95 %) складають етнічні чехи та моравці, що розмовляють чеською мовою. Серед іноземців найбільше іммігрантів з України. Всіх українців в країні 194 833. На другому місці знаходяться словаки (107 251), багато з яких після здобуття незалежності Словаччини в 1993 році залишилися в Чехії і складають приблизно 2 % населення. На третьому — громадяни В'єтнаму (58 080). Слідом за ними йдуть громадяни Росії (35 987) і Німеччини (21 216).

Як свідчить статистика, питома вага іноземців у Чехії зростає. Особливо ця тенденція стосується громадян Росії та В'єтнаму. На законних підставах в Чехії станом на 31 грудня 2020 року мешкає 165 654 громадян України. 30 червня 2021 року громадян України, які проживають на території Чехії всього 183250 осіб, з них — 79 506 жінок і 103 744 чоловіків.

Українська національна меншина в Чехії

Українська національна меншина в Чехії досить помітно відновлює свою діяльність після Оксамитової революції у 1989 році. Так, в 1991 році на території колишньої Чехословаччини було зафіксовано лише 8 500 громадян України, але вже у жовтні 2009 року Чеський статистичний уряд оприлюднив число 131 481, яке з українців зробило найбільшу групу іноземців у Чехії. 30 % популяції всіх іноземців у Чехії складають громадяни України. Церква та українська мова для українців є об'єднуючим чинником, здебільшого українці підтримують між собою контакти завдяки церкві.

Під час обов'язкового всечеського підрахунку населення у 2011 році 53 253 громадян Чехії в колонці, яку не потрібно було заповнювати, написали що вважають себе українцями. 2 642 666 респондентів залишили колонку національність порожньою.

Українці в Чехословаччині

Поза індивідуальними випадками чи невеликими групами українці не поселялися громадами в Чехії до 20 століття. У 19 столітті це були студенти, вояки австрійської армії, урядовці й сезонні робітники. Першу українську організацію в Чехії створили студенти — Українська громада в Празі (1902). На початку першої світової війни у Чехії опинилися втікачі з родинами з Галичини. У Нуслях біля Праги була заснована 1914 українська початкова школа. Найбільшим скупченням цих втікачів був Святобожіцький табір (1917-18, бл. 1200 мешканців); там діяла ґімназія та розгорнулася культурно-освітня праця.

З травня 1919 року почали переходити кордон Чехословаччини вояки УГА, які були інтерновані головним чином в Чехії, зокрема в Німецькому Яблонному, де чеських вояків перевищувало 5 000, Ліберці з понад 1 000 вояків, а згодом Йозефові, де до 1926 року зберігся табір українських вояків, туди спроваджувано й рештки з інших таборів, коли вони поступово ліквідувалися. Ці вояки творили якийсь час напівлегально Українську бригаду, сподіваючись, що будуть використані урядом ЗУНР проти поляків; очолював її генерал А. Кравс. У таборах велася інтенсивна культурна праця, існували середні й фахові школи, виходили газети («Український стрілець», «Український Скиталець»). З весни 1920 чехословацький уряд почав розпускати табори, а частина вояків зголосилася до роботи відділів, що, як допоміжні охоронні частини, перебували в різних містах Чехії та Словаччини, а також на Закарпатті.

Інші українці влилися до складу політичної еміграції з Галичини і Наддніпрянщини, лави якої збільшувалися припливом з Польщі й Австрії, де економічні і політичні умови були дуже важкі. В Чехословаччині умови були порівняно найкращі; це була слов'янська країна з демократичним урядом і багатьма прихильними людьми до українців. В Чехословаччині, а головне у Празі постали високі школи та наукові установи: Український Вільний Університет (перенесений з Відня 1921), Український Високий Педагогічний Інститут ім. Драгоманова (з 1923), Українська Студія Пластичного Мистецтва (заснована 1922), Український Інститут Громадознавства, Українське Історично-Філологічне Товариство (з 1923), Музей Визвольної Боротьби України (заснований 1925), Українська ґімназія в Чехо-Словаччині (1925-45). У 1922 створено Українську Господарську Академію в Подєбрадах. У цих школах вчилися емігранти, а згодом приїздили студенти зі Галичини і Закарпаття.

Українці за Протекторату Богемії та Моравії та радянської окупації

У 30 роках 20 ст. почало збільшуватися число закарпатських українців у Чехословаччині. Це були переважно студенти, вояки, урядовці, але також щораз більше робітників. Закарпатські студенти мали свій Союз Підкарпатських Українських Студентів, а русофіли — "Возрождєніє". Після березня 1939 до чеських земель наплинула політична еміграція з Закарпаття, у тому числі й члени Ради міністрів Карпатської України на чолі з Авґустином Волошиним.

За німецького протекторату Богемія і Моравія на землях Чехії (1939-45) всі проукраїнські, крім лояльних до радянського уряду, установи були ліквідовані, інші аполітичні ледве животіли. Офіційне визнання мало тільки Українське Національне Об'єднання і Українська Громада. З'являвся далі журнал «Пробоєм», почала виходити газета «Наступ» (обоє видань націоналістичні, закриті німцями 1943). До кінця діяли ґімназія в Модржанах, Український Вільний Університет та Український технічно-господарський інститут.

З приходом радянських окупаційних військ у травні 1945 українське організоване життя в Чехословаччині цілком припинилося. Більшість емігрантів виїхала до Західної Німеччини, згодом до інших європейських країн і за океан. Зате до Чехословаччини прибували українці з Закарпаття, зокрема як демобілізовані вояки чехо-словацької бригади генерала Л. Свободи, що не захотіли повертатися до СРСР. До них приєдналися українці з Пряшівщини, що приїжджали на працю або навчання. Більшість поселилася в Празі або по містах і селах на пограниччі, звідки були виселені етнічні чехи німецької національності. Дехто залишився в чехословацькій армії. З Пряшівщини постійно прибували, головне до міст, робітники, які, як і всі українці в Чехії легко асимілювалися. 1947-48 з Румунії (села Ваґаш і Скеюш у Банаті) поселилися компактними групами близько 500 українців у Таховській і Зноймській округах та в місті Хомутові.

Спершу діяло в Празі русофільське студентське об'єднання "Возрождєніе" з його журналом "Костер"; всі українські установи були ліквідовані, (останнім Український Музей 1948) під претекстом «буржуазного націоналізму». Ряд українських діячів заарештовано і декого заслано до СРСР. У 1950 Православна церква в Чехо-Словаччині перебрала греко-католицьку парафію в Празі.

У 1968 відновлено греко-католицьке душпастирство в Празі з обсягом діяльності на всю Чехословаччину, з кількома священиками. Намагання заснувати окрему українську культурну організацію (подібну до Культурного Союзу Українських Трудящих на Пряшівщині) не вдалися. В той час існують тільки українські гуртки мистецької самодіяльності у Празі і Карлових Варах при будинках культури. У 1960-70 роках Ф. Приходько та П. Щуровська-Россіневич керували добрим українським мішаним хором у Празі, який влаштовував Шевченківські концерти.

За переписом населення 1980 подали українську національність в Чехії 15 тисяч осіб; в дійсності чехословаків з українським корінням було значно більше.[]

Чеські зареєстровані громадські організації зі статусом юридичної особи

Станом на грудень 2022 в Чехії не існує жодна українська організація. У зв'язку з численною міграцією українців до Чехії протягом першої десятирічки 2000 значно зросла кількість чеських громадських рухів та об'єднань, які асимілюють іноземців, об'єднують українців і громадян України в Чехії, займаються розвитком української культури (переважно це шароварщина та радянщина), влаштовують акції, протести тощо, або декларують ці цілі у своїх чеськомовних статутах.

Особливо активними проукраїнськими громадськими об'єднаннями під час та після Помаранчевої революції стали представники молодіжного крила Української Ініціативи в Чеській Республіці та члени Форуму Українців в ЧР.

Зосереджені формальні та неформальні об'єднання українців, в основному, у Празі, Брно та Плзні, однак спостерігається активний громадський рух українців і в інших містах: Оломоуці, Хомутові тощо.

Перелік чеських громадських рухів, об'єднань й організацій, які займаються українцями Чехії:

Організації місцевого або регіонального значення

Прага

Sdružení Ukrajinců v ČR BEREHYŇA z. s. (неофіційна назва, дослівний переклад українською Берегиня – товариство українців в Чехії) – об'єднання проводить вистави, концерти, хоровий спів. Керівники: Ірина Коценко та Марія Скиба;

Sdružení Ukrajinců a příznivců Ukrajiny, z. s. – найстарше чеське об'єднання, яке інтегрувало українців до чеського суспільства, займається хоровим співом (хор "sv. Vladimíra", "дуо MarOlja"). Керівник: Олґа Мандова;

Asociace Ukrajinské hromady z. s. (неофіційна назва, дослівний переклад українською Асоціація української громади) – союз проводив мультикультурні акції, концерти. Керівник: Павло Бубряк;

Ukrajinský národní dům z.s. (офіційна назва українською ГО «Український народний дім»), сторінка: https://web.archive.org/web/20151222154351/http://undcr.jimdo.com/, голова: Володимир Губчук;

Česka asociace ukrajinistů – чеський союз україністів діє при філософічному факультеті Карлового університету в Празі.. Керівник: Тереза Хланьова. Офіційна сторінка: https://ukrajiniste.cz/;

Ukrajinské kulturní a informační centrum – Громадську організацію створено 9 квітня 1996;

Ukrajinské kulturně vzdělávací centrum KROK, z. s. (переклад українською ГО "Український культурно-освітній центр «КРОК») – празька організація формує позашкільні гуртки й інші заходи, цільова аудиторія дошкільнята та молодші класи. Голова: Марія Гаврилюк;

Ukrajinská iniciativa v České republice, z. s. (неофіційна назва, дослівний переклад українською ГО «Українська ініціатива в Чеській Республіці») – празька організація видає культурно-політичний україномовний часопис «Пороги», проводить виступи та концерти чеського гурту "Іґніс", український бал "Маланка", Дні української культури в Чехії. За межами столиці Чехії, діє їхня регіональна філія з м. Хомутова Дзвони надії (офіційна назва чеською "Ukrajinská iniciativa v ČR, ukrajinská regionální organizace Zvony naděje"), голова Велерій Кулацкий та з м. Тепліц Українська світлиця (офіційна назва чеською "UKRAJINSKÁ SVITLYCJA"). Видання часопису та всі акції об'єднання повністю фінансує . Керівник: Віктор Райчинець. Офіційні сторінки: http://www.ukrajinci.cz;

Ukrajinská tradice v České republice, z. s. (неофіційна назва, дослівний переклад українською ГО «Українська традиція в Чеській Республіці») – празька організація дублює діяльність Української ініціативи в Чеській Республіці. Голова: Богдан Райчінец;

Misie Ukrajinské Pravoslavné Církve v České republice, z. s. (неофіційна назва, дослівний переклад українською: ГО "Місія Української Православної Церкви в Чеській Республіці") – голова Олександр Шрамко.

Evropský kongres Ukrajinců, z. s. (неофіційна назва, дослівний переклад українською ГО Європейський конґрес українців; офіційна абревіатура EKU) – празька організація дублює діяльність ГО "Українська традиція в Чеській Республіці". Голова: Богдан Райчінец. Офіційна сторінка: http://europeancongressofukrainians.eu.

Інші міста

Ukrajinská iniciativa jižní Moravy z. s. (неофіційна назва, дослівний переклад українською ГО Українська ініціатива південної Моравії) – організація з м. Брно (Моравія) майже щорічно проводить Українські дні в Брно, допомагає асимілювати українців в чеське суспільство. Чеська громадська організація є співзасновником моравської суботньої школи, батьки яких вихідці з України. Керівник: Ірина Забіяка. Офіційна сторінка: http://ukrijm.cz;

Ukrajinské kulturně-vzdělávací centrum v Brně z. s. (неофіційна назва, дослівний переклад українською ГО Український культурно-освітній центр в Брно) – брненська організація з 2019 року піклується моравською суботньою школою, веде гуртки для дітей українського походження на теренах Південноморавського краю. Голова: Микола Буряк. Офіційна сторінка: https://www.ukrcentrum.cz;

Ukrajinské zájmové o.s. v JMK – громадську організацію створено 23 квітня 2008 у Брно;

Ukrajinský memoriál z. s. (офіційна назва українською Громадська організація „Український меморіал“) – організація з муніципалітету Єзборжіці (окрес Пардубіці), члени якої, займаються пошуками поховань українців в Чехії. Свої знахідки публікують в е-каталозі. Голова: Ганна Величко. Офіційна сторінка: http://ukrmemorial.eu;

Ukrajina ponad use z. s. (неофіційна назва, дослівний переклад українською ГО „Україна понад усе“) – презентує українську національність в Чехії й її культуру; поширення доброго імені України за кордоном, Керівник: Андрій Заяць;

Ukrajinský odborový svaz v ČR, o. p. s. – чеська професійна спілка допомагає українським трудовим мігрантам, проводить зустрічі земляків. Керівник: Тарас Костюк. Офіційна сторінка: www.uos.cz.

Ukrajinská rada Kraje Vysočina, z. s. (неофіційна назва, дослівний переклад українською ГО Українська рада краю Височіна – організація єднає українську громаду. Керівник: Тетяна Вапріховська.

Організації всечеські або з міжнародною діяльністю

International association Freedom (українською Міжнародне об'єднання Свобода) – міжнародне об'єднання проводить культурно-освітні акції, екскурсії, показ фільмів, протести, підтримує українську суботню школу в Празі, сприяє поверненню українців на історичну батьківщину;

Humanitární pomoc Ukrajině, z. s. (неофіційна назва, дослівний переклад українською ГО «Гуманітарна допомога Україні») – спілку створено 24 червня 2015 у в Південночеському краї, піклується Центром гуманітарної допомоги Україні. Керівник: Петр Оліва;

Міжнародна неурядова організація "Координаційний ресурсний центр" – міжнародне об'єднання поширює публічну інформацію про Україну та Світове українство, проводить культурні акції, популяризує українське кіно та книгу, займається благодійністю, організовує міжнародні місії щодо моніторинґу виборів і референдумів в Україні.

Rodyna, z. s. (неофіційна назва, дослівний переклад українською Українсько-культурне товариство «Родина» м. Прага) – об'єднання проводить вистави, концерти, вечорниці, хоровий й естрадний спів, забави, танцювальний гурток. Голова: Йосип Климкович. Офіційна сторінка: http://www.rodyna.cz;

RUTA, z. s. (неофіційна назва, дослівний переклад українською ГО «Рута») – громадська організація нерегулярно видає за фінансової підтримки Міністерств культури Чеської Республіки часопис "Український журнал". Керівники: Богдан Копчак і Ленка Кнап-Віхова . Офіційна сторінка: http://ukrzurnal.eu;

The International Non-Governmental Organization for Cooperation and Development (офіційна назва українською Міжнародна неурядова організація співпраці та розвитку; офіційна абревіатура OCD) – міжнародне об'єднання координує волонтерські ініціативи, проводить інформаційну кампанію ОСР по всьому світові та спеціальну моніторинґову місію в Україну. Офіційна сторінка: https://www.facebook.com/ingocd

Знищені об'єднання або зі юридичним статусом неактивна організація

Džerelo (неофіційна назва, дослівний переклад українською Союз «Джерело») – влаштовує театральні вистави, чеський молодіжний танцювальний колектив. Керівники самодіяльного колективу Дарія Любачівська й Юрій Кольва, від 2021 р. перебуває у статусі неактивної організації. Офіційна сторінка: www.dzerelo.cz;

o. s. "Fórum Ukrajinců ČR" (неофіційна назва, дослівний переклад українською Асоціація «Форум українців ЧР») – члени та прихильники якої проявляли активну діяльність лише під час Помаранчевої революції, від 2021 р. перебуває у статусі неактивної організації. Останнім очільником союзу був відомий український художник ;

o. s. Svaz Ukrajinců Bohemii (неофіційна назва, дослівний переклад українською: Союз Українців Богемії) – проводив акції на підтримку України, концерти, виставки та допомагав з регабілітацією контужених українців під час заворушень на Майдані. Голова: Владислав Роговий, від 2021 р. перебуває у статусі неактивної організації. Офіційна сторінка: http://www.sub.wbs.cz;

Mezinárodní Asociace Ukrajinců EuroMajdan z. s. (офіційна назва англійською International Association of Ukrainians EuroMaidan z.s.) – союз проводив акції на підтримку інтеграції України до ЄС, здавав в оренду приміщення. Голова: Михайло Топоров. Союз є одним із засновників ГО «Український народний дім», сторінка: https://web.archive.org/web/20151222154351/http://undcr.jimdo.com/, голова: Володимир Губчук; 21 травня 2020 р. союз офіційно перестав існувати;

Ukrainian Business Club in Czech Republic z. s. – створювали платформу про своїх членів – зустрічі з чесько-російським бізнесом в Празі, голова Тарас Якубовски;

Sdružení Ukrajinek v České republice, o. s. (неофіційна назва, дослівний переклад українською Об'єднання українок в ЧР) – об'єднання влаштовує шевченківські вечори, книговидання, виставки, представлення української історії та кухні, від 2021 р. перебуває у статусі неактивної організації. Голова: Марія Прокоп'юк;

Společnost Ivana Kondura (неофіційна назва, дослівний переклад українською Товариство імені Івана Кондура) – об'єднувало нащадків українських біженців із Західноукраїнської Народної Республіки та їхніх друзів, досліджувало їхнє життя та діяльність. Останні керівники: Їрші Клан, Петр Новак, Ленка Кондурова. Офіційна сторінка: http://www.sivko.cz/uk/index.html;

Центр політичної підтримки українців (ЦППУ) – захищає політичні інтереси українців, як найбільшої національної меншини в Чехії. Голова оргкомітету: Олег Заяц. Офіційна сторінка: https://www.cppu.cz/uk/blank-1;

Блоги, неформальні об'єднання, не зареєстровані громадські організації в Чехії

Občanský fórum Ukrajinců (неофіційна назва, дослівний переклад українською Громадянський форум Українців), діяв при Громадянському форумі в 1989-1990 рр.;

Товариство «Опір Західної України» в Празі (Чехія). Голова[]: Олеґ Павлів. Офіційна сторінка: https://ozu-prague-cz.jimdofree.com;

Форум українців. Офіційна сторінка: http://xata.cz;

Українці в Чехії. Офіційна сторінка: https://www.facebook.com/ukrajincivcesku.

Українські мас-медіа

  • Українські новини – новини українською в Чехії;
  • ;
  • JARMART – інформаційний культурно-історичний вісник; архів міжнародних видань тут.

Періодичні друковані видання українською

Українські новини. Видавець УКРНОВИНИ [1];

Український журнал — інформаційний культурно-політичний місячник для українців у Чехії, Польщі та Словаччині. Часопис видавався (до 2019) нерегулярно чеською й українською мовами організацією «Ruta o. s.», ISSN 1802-5862 [2];

Пороги — культурно-політичний місячник для українців в Чеській Республіці. Видавець «Ukrajinská iniciativa v České republice, z.s.» [3];

Мандрівник — чесько-український не періодичний літературний часопис. Видавництво: фізична особа Лілія Стасюк (), ;

Незабудка — незалежний чесько-український літературний часопис для дітей та юнацтва. Видавець[] Товариство «Опір Західної України» в Празі (Чехія).

Примітки

  1. Посольство України в Чеській Республіці - Українці в Чехії. czechia.mfa.gov.ua (ua) . Процитовано 30 січня 2022.
  2. Населення Чехії. https://www.czso.cz (Чеською) . 30.09.2020.
  3. Кількість іноземців в Чехії – 2004/06 - 2019/09 (чеською) . Чеський статистичний уряд. жовтень 2019. Процитовано 28.11.2019.
  4. Іноземці в Чехії. Чеський статистичний уряд.
  5. Більшість іноземців у Чехії – з України. CRCMedia.info. Координаційний Ресурсний Центр. 15 січня 2020. Процитовано 31 січня 2020.
  6. CRCMedia: Більшість іноземців у Чехії з України – CRCMedia (укр.). Процитовано 2 грудня 2021.
  7. Veřejný rejstřík a Sbirka listin.
  8. Списки союзів Міністерства справедливості Чехії.
  9. Публічні списки союзів в Чехії.
  10. Публічні списки союзів Міністерства справедливості Чехії (чеською) . Процитовано 02.12.2019.
  11. Списки союзів Міністерства справедливості Чехії.
  12. UIČR.
  13. Головою ЕКУ обрано Богдана Райчінця. CRCMedia – новини європейської діаспори. 30 листопада 2019. Процитовано 9 березня 2020.
  14. Статут ГО "Український культурно-освітній центр в Брно". Публічні списки інститутів та корисних союзів Чехії (чеською) . Міністерство справедливості Чеської Республіки.
  15. Списки союзів Міністерства справедливості Чехії. https://or.justice.cz (чеською) .
  16. Публічні списки інститутів та корисних союзів Чехії.
  17. Офіційні сторінки Міжнародного об’єднання „Українська Свобода”.
  18. В Чехії відкриють центр гуманітарної допомоги Україні. CRCMedia. 24 серпня 2020. Процитовано 25 серпня 2020.
  19. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017.
  20. Veřejný rejstřík a Sbirka listin.
  21. Fórum Ukrajinců ČR.
  22. Списки союзів Міністерства справедливості Чехії.
  23. Союз Українців Богемії.
  24. Українська громада з Карлових Вар.
  25. Публічні списки союзів в Чехії.
  26. . http://comin.kmu.gov.ua. Державний комітет телебачення і радіомовлення України. 31.10.2019. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 28.11.2019.
  27. Стасюк, Лілія (20 лист. 2019 р.). Літературний часопис - "Мандрівник" (Випуск 1). https://www.vidatiknigu.com.ua/. Лілія Стасюк. Процитовано 28.11.2019.
  28. jimdo.com . Архів оригіналу за 22 липня 2019. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()

Література

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .;
  • Брик, І. Матеріали до історії українсько-чеських взаємин //Українсько-руський архів. – НТШ, т. XV. – Л., 1921;
  • Колесса, О. Погляд на історію українсько-чеських взаємин від X до XX вв. – Прага, 1924;
  • Мольнар, М. Поетичний літопис чехо-словацько-української дружби (серія статей) //Дружньо вперед. – Пряшів, 1975-1981
  • Наріжний С. Українська еміграція, частина І. – Прага, 1942;
  • Українська еміграційна преса у Чехословацькій Республіці (20-30 рр. XX ст.): Іст.-бібліогр. дослідж. / М. Савка; НАН України. Львів. наук. б-ка ім. В.Стефаника. Наук.-дослід. центр періодики. – Л., 2002. – 308 c. – (Сер. Укр. періодика за кордоном);
  • Шамрай А. Укр.-чес. літ. зв'язки в 19 ст. К. 1956;
  • Drbohlav, Dušan (1999). Imigranti v České republice: s důrazem na ukrajinské pracovníky a 'západní' firmy operující v praze. Budapest: Open Society Institute. Архів за 16 липня 2011. Процитовано 5 листопада 2017;
  • Hostička, V. Spolupráce Čechů a halyčských Ukrajinců v letech 1848-1849. – Прага, 1965;
  • Nekorjak, M. (2005). Pracovní migrace Ukrajinců do České republiky. У Hučko, L. Duchovní a kulturně společenská podpora integrace národnostních menšin. Praha: Apoštolský exarchát Řeckokatolické církve v České republice. с. 21-36. ISBN 978-80-239-6410-3;
  • Uherek, Z. (2001). Rekonstrukce vybraných podmínek života pracovní migrace z Ukrajiny v České republice na základě šetření na Zakarpatské krajině – případová studie. Zdravotní politika a ekonomika (3): s. 93-103;
  • Zilinskyj, O. Sto padesát let česko-ukrajinských literárních styků 1814-1964 // Věděcko-Bibliograficky Sborník. – Прага, 1968.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zgidno z ostannim perepisom naselennya sho vidbuvsya v Chehiyi u 2011 roci do ukrayinskoyi nacionalnosti zgolosilosya ponad 53 tisyachi gromadyan abo 0 5 vid naselennya krayini Vodnochas statistichni dani migracijnih procesiv ostannih rokiv svidchat pro te sho ukrayinci v Chehiyi ye najbilshoyu nacionalnoyu menshinoyu v Chehiyi viperedzhayuchi slovacku polsku ta nimecku Za informaciyeyu Upravlinnya statistiki Cheskoyi Respubliki stanom na kinec veresnya 2021 roku dozvoli na prozhivannya v krayini mali 189 912 gromadyan Ukrayini sho stanovilo 29 32 vid zagalnogo chisla inozemciv v krayini ta ye najvishim pokaznikom Ukrayinci ChehiyiKilkist50 000 300 000Movaukrayinska mova cheska movaReligiyahristiyanstvoNaselennya ChehiyiNaselennya Chehiyi stanovit 10 707 839 cholovik Osnovu naselennya Chehiyi 95 skladayut etnichni chehi ta moravci sho rozmovlyayut cheskoyu movoyu Sered inozemciv najbilshe immigrantiv z Ukrayini Vsih ukrayinciv v krayini 194 833 Na drugomu misci znahodyatsya slovaki 107 251 bagato z yakih pislya zdobuttya nezalezhnosti Slovachchini v 1993 roci zalishilisya v Chehiyi i skladayut priblizno 2 naselennya Na tretomu gromadyani V yetnamu 58 080 Slidom za nimi jdut gromadyani Rosiyi 35 987 i Nimechchini 21 216 Yak svidchit statistika pitoma vaga inozemciv u Chehiyi zrostaye Osoblivo cya tendenciya stosuyetsya gromadyan Rosiyi ta V yetnamu Na zakonnih pidstavah v Chehiyi stanom na 31 grudnya 2020 roku meshkaye 165 654 gromadyan Ukrayini 30 chervnya 2021 roku gromadyan Ukrayini yaki prozhivayut na teritoriyi Chehiyi vsogo 183250 osib z nih 79 506 zhinok i 103 744 cholovikiv Ukrayinska nacionalna menshina v Chehiyi Ukrayinska nacionalna menshina v Chehiyi dosit pomitno vidnovlyuye svoyu diyalnist pislya Oksamitovoyi revolyuciyi u 1989 roci Tak v 1991 roci na teritoriyi kolishnoyi Chehoslovachchini bulo zafiksovano lishe 8 500 gromadyan Ukrayini ale vzhe u zhovtni 2009 roku Cheskij statistichnij uryad oprilyudniv chislo 131 481 yake z ukrayinciv zrobilo najbilshu grupu inozemciv u Chehiyi 30 populyaciyi vsih inozemciv u Chehiyi skladayut gromadyani Ukrayini Cerkva ta ukrayinska mova dlya ukrayinciv ye ob yednuyuchim chinnikom zdebilshogo ukrayinci pidtrimuyut mizh soboyu kontakti zavdyaki cerkvi Pid chas obov yazkovogo vsecheskogo pidrahunku naselennya u 2011 roci 53 253 gromadyan Chehiyi v kolonci yaku ne potribno bulo zapovnyuvati napisali sho vvazhayut sebe ukrayincyami 2 642 666 respondentiv zalishili kolonku nacionalnist porozhnoyu Ukrayinci v ChehoslovachchiniPoza individualnimi vipadkami chi nevelikimi grupami ukrayinci ne poselyalisya gromadami v Chehiyi do 20 stolittya U 19 stolitti ce buli studenti voyaki avstrijskoyi armiyi uryadovci j sezonni robitniki Pershu ukrayinsku organizaciyu v Chehiyi stvorili studenti Ukrayinska gromada v Prazi 1902 Na pochatku pershoyi svitovoyi vijni u Chehiyi opinilisya vtikachi z rodinami z Galichini U Nuslyah bilya Pragi bula zasnovana 1914 ukrayinska pochatkova shkola Najbilshim skupchennyam cih vtikachiv buv Svyatobozhickij tabir 1917 18 bl 1200 meshkanciv tam diyala gimnaziya ta rozgornulasya kulturno osvitnya pracya Z travnya 1919 roku pochali perehoditi kordon Chehoslovachchini voyaki UGA yaki buli internovani golovnim chinom v Chehiyi zokrema v Nimeckomu Yablonnomu de cheskih voyakiv perevishuvalo 5 000 Liberci z ponad 1 000 voyakiv a zgodom Jozefovi de do 1926 roku zberigsya tabir ukrayinskih voyakiv tudi sprovadzhuvano j reshtki z inshih taboriv koli voni postupovo likviduvalisya Ci voyaki tvorili yakijs chas napivlegalno Ukrayinsku brigadu spodivayuchis sho budut vikoristani uryadom ZUNR proti polyakiv ocholyuvav yiyi general A Kravs U taborah velasya intensivna kulturna pracya isnuvali seredni j fahovi shkoli vihodili gazeti Ukrayinskij strilec Ukrayinskij Skitalec Z vesni 1920 chehoslovackij uryad pochav rozpuskati tabori a chastina voyakiv zgolosilasya do roboti viddiliv sho yak dopomizhni ohoronni chastini perebuvali v riznih mistah Chehiyi ta Slovachchini a takozh na Zakarpatti Inshi ukrayinci vlilisya do skladu politichnoyi emigraciyi z Galichini i Naddnipryanshini lavi yakoyi zbilshuvalisya priplivom z Polshi j Avstriyi de ekonomichni i politichni umovi buli duzhe vazhki V Chehoslovachchini umovi buli porivnyano najkrashi ce bula slov yanska krayina z demokratichnim uryadom i bagatma prihilnimi lyudmi do ukrayinciv V Chehoslovachchini a golovne u Prazi postali visoki shkoli ta naukovi ustanovi Ukrayinskij Vilnij Universitet perenesenij z Vidnya 1921 Ukrayinskij Visokij Pedagogichnij Institut im Dragomanova z 1923 Ukrayinska Studiya Plastichnogo Mistectva zasnovana 1922 Ukrayinskij Institut Gromadoznavstva Ukrayinske Istorichno Filologichne Tovaristvo z 1923 Muzej Vizvolnoyi Borotbi Ukrayini zasnovanij 1925 Ukrayinska gimnaziya v Cheho Slovachchini 1925 45 U 1922 stvoreno Ukrayinsku Gospodarsku Akademiyu v Podyebradah U cih shkolah vchilisya emigranti a zgodom priyizdili studenti zi Galichini i Zakarpattya Ukrayinci za Protektoratu Bogemiyi ta Moraviyi ta radyanskoyi okupaciyiU 30 rokah 20 st pochalo zbilshuvatisya chislo zakarpatskih ukrayinciv u Chehoslovachchini Ce buli perevazhno studenti voyaki uryadovci ale takozh shoraz bilshe robitnikiv Zakarpatski studenti mali svij Soyuz Pidkarpatskih Ukrayinskih Studentiv a rusofili Vozrozhdyeniye Pislya bereznya 1939 do cheskih zemel naplinula politichna emigraciya z Zakarpattya u tomu chisli j chleni Radi ministriv Karpatskoyi Ukrayini na choli z Avgustinom Voloshinim Za nimeckogo protektoratu Bogemiya i Moraviya na zemlyah Chehiyi 1939 45 vsi proukrayinski krim loyalnih do radyanskogo uryadu ustanovi buli likvidovani inshi apolitichni ledve zhivotili Oficijne viznannya malo tilki Ukrayinske Nacionalne Ob yednannya i Ukrayinska Gromada Z yavlyavsya dali zhurnal Proboyem pochala vihoditi gazeta Nastup oboye vidan nacionalistichni zakriti nimcyami 1943 Do kincya diyali gimnaziya v Modrzhanah Ukrayinskij Vilnij Universitet ta Ukrayinskij tehnichno gospodarskij institut Z prihodom radyanskih okupacijnih vijsk u travni 1945 ukrayinske organizovane zhittya v Chehoslovachchini cilkom pripinilosya Bilshist emigrantiv viyihala do Zahidnoyi Nimechchini zgodom do inshih yevropejskih krayin i za okean Zate do Chehoslovachchini pribuvali ukrayinci z Zakarpattya zokrema yak demobilizovani voyaki cheho slovackoyi brigadi generala L Svobodi sho ne zahotili povertatisya do SRSR Do nih priyednalisya ukrayinci z Pryashivshini sho priyizhdzhali na pracyu abo navchannya Bilshist poselilasya v Prazi abo po mistah i selah na pogranichchi zvidki buli viseleni etnichni chehi nimeckoyi nacionalnosti Dehto zalishivsya v chehoslovackij armiyi Z Pryashivshini postijno pribuvali golovne do mist robitniki yaki yak i vsi ukrayinci v Chehiyi legko asimilyuvalisya 1947 48 z Rumuniyi sela Vagash i Skeyush u Banati poselilisya kompaktnimi grupami blizko 500 ukrayinciv u Tahovskij i Znojmskij okrugah ta v misti Homutovi Spershu diyalo v Prazi rusofilske studentske ob yednannya Vozrozhdyenie z jogo zhurnalom Koster vsi ukrayinski ustanovi buli likvidovani ostannim Ukrayinskij Muzej 1948 pid pretekstom burzhuaznogo nacionalizmu Ryad ukrayinskih diyachiv zaareshtovano i dekogo zaslano do SRSR U 1950 Pravoslavna cerkva v Cheho Slovachchini perebrala greko katolicku parafiyu v Prazi U 1968 vidnovleno greko katolicke dushpastirstvo v Prazi z obsyagom diyalnosti na vsyu Chehoslovachchinu z kilkoma svyashenikami Namagannya zasnuvati okremu ukrayinsku kulturnu organizaciyu podibnu do Kulturnogo Soyuzu Ukrayinskih Trudyashih na Pryashivshini ne vdalisya V toj chas isnuyut tilki ukrayinski gurtki misteckoyi samodiyalnosti u Prazi i Karlovih Varah pri budinkah kulturi U 1960 70 rokah F Prihodko ta P Shurovska Rossinevich keruvali dobrim ukrayinskim mishanim horom u Prazi yakij vlashtovuvav Shevchenkivski koncerti Za perepisom naselennya 1980 podali ukrayinsku nacionalnist v Chehiyi 15 tisyach osib v dijsnosti chehoslovakiv z ukrayinskim korinnyam bulo znachno bilshe dzherelo Cheski zareyestrovani gromadski organizaciyi zi statusom yuridichnoyi osobiStanom na gruden 2022 v Chehiyi ne isnuye zhodna ukrayinska organizaciya U zv yazku z chislennoyu migraciyeyu ukrayinciv do Chehiyi protyagom pershoyi desyatirichki 2000 znachno zrosla kilkist cheskih gromadskih ruhiv ta ob yednan yaki asimilyuyut inozemciv ob yednuyut ukrayinciv i gromadyan Ukrayini v Chehiyi zajmayutsya rozvitkom ukrayinskoyi kulturi perevazhno ce sharovarshina ta radyanshina vlashtovuyut akciyi protesti tosho abo deklaruyut ci cili u svoyih cheskomovnih statutah Osoblivo aktivnimi proukrayinskimi gromadskimi ob yednannyami pid chas ta pislya Pomaranchevoyi revolyuciyi stali predstavniki molodizhnogo krila Ukrayinskoyi Iniciativi v Cheskij Respublici ta chleni Forumu Ukrayinciv v ChR Zoseredzheni formalni ta neformalni ob yednannya ukrayinciv v osnovnomu u Prazi Brno ta Plzni odnak sposterigayetsya aktivnij gromadskij ruh ukrayinciv i v inshih mistah Olomouci Homutovi tosho Perelik cheskih gromadskih ruhiv ob yednan j organizacij yaki zajmayutsya ukrayincyami Chehiyi Organizaciyi miscevogo abo regionalnogo znachennya Praga Sdruzeni Ukrajincu v CR BEREHYNA z s neoficijna nazva doslivnij pereklad ukrayinskoyu Bereginya tovaristvo ukrayinciv v Chehiyi ob yednannya provodit vistavi koncerti horovij spiv Kerivniki Irina Kocenko ta Mariya Skiba Sdruzeni Ukrajincu a priznivcu Ukrajiny z s najstarshe cheske ob yednannya yake integruvalo ukrayinciv do cheskogo suspilstva zajmayetsya horovim spivom hor sv Vladimira duo MarOlja Kerivnik Olga Mandova Asociace Ukrajinske hromady z s neoficijna nazva doslivnij pereklad ukrayinskoyu Asociaciya ukrayinskoyi gromadi soyuz provodiv multikulturni akciyi koncerti Kerivnik Pavlo Bubryak Ukrajinsky narodni dum z s oficijna nazva ukrayinskoyu GO Ukrayinskij narodnij dim storinka https web archive org web 20151222154351 http undcr jimdo com golova Volodimir Gubchuk Ceska asociace ukrajinistu cheskij soyuz ukrayinistiv diye pri filosofichnomu fakulteti Karlovogo universitetu v Prazi Kerivnik Tereza Hlanova Oficijna storinka https ukrajiniste cz Ukrajinske kulturni a informacni centrum Gromadsku organizaciyu stvoreno 9 kvitnya 1996 Ukrajinske kulturne vzdelavaci centrum KROK z s pereklad ukrayinskoyu GO Ukrayinskij kulturno osvitnij centr KROK prazka organizaciya formuye pozashkilni gurtki j inshi zahodi cilova auditoriya doshkilnyata ta molodshi klasi Golova Mariya Gavrilyuk Ukrajinska iniciativa v Ceske republice z s neoficijna nazva doslivnij pereklad ukrayinskoyu GO Ukrayinska iniciativa v Cheskij Respublici prazka organizaciya vidaye kulturno politichnij ukrayinomovnij chasopis Porogi provodit vistupi ta koncerti cheskogo gurtu Ignis ukrayinskij bal Malanka Dni ukrayinskoyi kulturi v Chehiyi Za mezhami stolici Chehiyi diye yihnya regionalna filiya z m Homutova Dzvoni nadiyi oficijna nazva cheskoyu Ukrajinska iniciativa v CR ukrajinska regionalni organizace Zvony nadeje golova Velerij Kulackij ta z m Teplic Ukrayinska svitlicya oficijna nazva cheskoyu UKRAJINSKA SVITLYCJA Vidannya chasopisu ta vsi akciyi ob yednannya povnistyu finansuye Kerivnik Viktor Rajchinec Oficijni storinki http www ukrajinci cz Ukrajinska tradice v Ceske republice z s neoficijna nazva doslivnij pereklad ukrayinskoyu GO Ukrayinska tradiciya v Cheskij Respublici prazka organizaciya dublyuye diyalnist Ukrayinskoyi iniciativi v Cheskij Respublici Golova Bogdan Rajchinec Misie Ukrajinske Pravoslavne Cirkve v Ceske republice z s neoficijna nazva doslivnij pereklad ukrayinskoyu GO Misiya Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi v Cheskij Respublici golova Oleksandr Shramko Evropsky kongres Ukrajincu z s neoficijna nazva doslivnij pereklad ukrayinskoyu GO Yevropejskij kongres ukrayinciv oficijna abreviatura EKU prazka organizaciya dublyuye diyalnist GO Ukrayinska tradiciya v Cheskij Respublici Golova Bogdan Rajchinec Oficijna storinka http europeancongressofukrainians eu Inshi mista Ukrajinska iniciativa jizni Moravy z s neoficijna nazva doslivnij pereklad ukrayinskoyu GO Ukrayinska iniciativa pivdennoyi Moraviyi organizaciya z m Brno Moraviya majzhe shorichno provodit Ukrayinski dni v Brno dopomagaye asimilyuvati ukrayinciv v cheske suspilstvo Cheska gromadska organizaciya ye spivzasnovnikom moravskoyi subotnoyi shkoli batki yakih vihidci z Ukrayini Kerivnik Irina Zabiyaka Oficijna storinka http ukrijm cz Ukrajinske kulturne vzdelavaci centrum v Brne z s neoficijna nazva doslivnij pereklad ukrayinskoyu GO Ukrayinskij kulturno osvitnij centr v Brno brnenska organizaciya z 2019 roku pikluyetsya moravskoyu subotnoyu shkoloyu vede gurtki dlya ditej ukrayinskogo pohodzhennya na terenah Pivdennomoravskogo krayu Golova Mikola Buryak Oficijna storinka https www ukrcentrum cz Ukrajinske zajmove o s v JMK gromadsku organizaciyu stvoreno 23 kvitnya 2008 u Brno Ukrajinsky memorial z s oficijna nazva ukrayinskoyu Gromadska organizaciya Ukrayinskij memorial organizaciya z municipalitetu Yezborzhici okres Pardubici chleni yakoyi zajmayutsya poshukami pohovan ukrayinciv v Chehiyi Svoyi znahidki publikuyut v e katalozi Golova Ganna Velichko Oficijna storinka http ukrmemorial eu Ukrajina ponad use z s neoficijna nazva doslivnij pereklad ukrayinskoyu GO Ukrayina ponad use prezentuye ukrayinsku nacionalnist v Chehiyi j yiyi kulturu poshirennya dobrogo imeni Ukrayini za kordonom Kerivnik Andrij Zayac Ukrajinsky odborovy svaz v CR o p s cheska profesijna spilka dopomagaye ukrayinskim trudovim migrantam provodit zustrichi zemlyakiv Kerivnik Taras Kostyuk Oficijna storinka www uos cz Ukrajinska rada Kraje Vysocina z s neoficijna nazva doslivnij pereklad ukrayinskoyu GO Ukrayinska rada krayu Visochina organizaciya yednaye ukrayinsku gromadu Kerivnik Tetyana Vaprihovska Organizaciyi vsecheski abo z mizhnarodnoyu diyalnistyu International association Freedom ukrayinskoyu Mizhnarodne ob yednannya Svoboda mizhnarodne ob yednannya provodit kulturno osvitni akciyi ekskursiyi pokaz filmiv protesti pidtrimuye ukrayinsku subotnyu shkolu v Prazi spriyaye povernennyu ukrayinciv na istorichnu batkivshinu Humanitarni pomoc Ukrajine z s neoficijna nazva doslivnij pereklad ukrayinskoyu GO Gumanitarna dopomoga Ukrayini spilku stvoreno 24 chervnya 2015 u v Pivdennocheskomu krayi pikluyetsya Centrom gumanitarnoyi dopomogi Ukrayini Kerivnik Petr Oliva Mizhnarodna neuryadova organizaciya Koordinacijnij resursnij centr mizhnarodne ob yednannya poshiryuye publichnu informaciyu pro Ukrayinu ta Svitove ukrayinstvo provodit kulturni akciyi populyarizuye ukrayinske kino ta knigu zajmayetsya blagodijnistyu organizovuye mizhnarodni misiyi shodo monitoringu viboriv i referendumiv v Ukrayini Rodyna z s neoficijna nazva doslivnij pereklad ukrayinskoyu Ukrayinsko kulturne tovaristvo Rodina m Praga ob yednannya provodit vistavi koncerti vechornici horovij j estradnij spiv zabavi tancyuvalnij gurtok Golova Josip Klimkovich Oficijna storinka http www rodyna cz RUTA z s neoficijna nazva doslivnij pereklad ukrayinskoyu GO Ruta gromadska organizaciya neregulyarno vidaye za finansovoyi pidtrimki Ministerstv kulturi Cheskoyi Respubliki chasopis Ukrayinskij zhurnal Kerivniki Bogdan Kopchak i Lenka Knap Vihova Oficijna storinka http ukrzurnal eu The International Non Governmental Organization for Cooperation and Development oficijna nazva ukrayinskoyu Mizhnarodna neuryadova organizaciya spivpraci ta rozvitku oficijna abreviatura OCD mizhnarodne ob yednannya koordinuye volonterski iniciativi provodit informacijnu kampaniyu OSR po vsomu svitovi ta specialnu monitoringovu misiyu v Ukrayinu Oficijna storinka https www facebook com ingocd Znisheni ob yednannya abo zi yuridichnim statusom neaktivna organizaciya Dzerelo neoficijna nazva doslivnij pereklad ukrayinskoyu Soyuz Dzherelo vlashtovuye teatralni vistavi cheskij molodizhnij tancyuvalnij kolektiv Kerivniki samodiyalnogo kolektivu Dariya Lyubachivska j Yurij Kolva vid 2021 r perebuvaye u statusi neaktivnoyi organizaciyi Oficijna storinka www dzerelo cz o s Forum Ukrajincu CR neoficijna nazva doslivnij pereklad ukrayinskoyu Asociaciya Forum ukrayinciv ChR chleni ta prihilniki yakoyi proyavlyali aktivnu diyalnist lishe pid chas Pomaranchevoyi revolyuciyi vid 2021 r perebuvaye u statusi neaktivnoyi organizaciyi Ostannim ochilnikom soyuzu buv vidomij ukrayinskij hudozhnik o s Svaz Ukrajincu Bohemii neoficijna nazva doslivnij pereklad ukrayinskoyu Soyuz Ukrayinciv Bogemiyi provodiv akciyi na pidtrimku Ukrayini koncerti vistavki ta dopomagav z regabilitaciyeyu kontuzhenih ukrayinciv pid chas zavorushen na Majdani Golova Vladislav Rogovij vid 2021 r perebuvaye u statusi neaktivnoyi organizaciyi Oficijna storinka http www sub wbs cz Mezinarodni Asociace Ukrajincu EuroMajdan z s oficijna nazva anglijskoyu International Association of Ukrainians EuroMaidan z s soyuz provodiv akciyi na pidtrimku integraciyi Ukrayini do YeS zdavav v orendu primishennya Golova Mihajlo Toporov Soyuz ye odnim iz zasnovnikiv GO Ukrayinskij narodnij dim storinka https web archive org web 20151222154351 http undcr jimdo com golova Volodimir Gubchuk 21 travnya 2020 r soyuz oficijno perestav isnuvati Ukrainian Business Club in Czech Republic z s stvoryuvali platformu pro svoyih chleniv zustrichi z chesko rosijskim biznesom v Prazi golova Taras Yakubovski Sdruzeni Ukrajinek v Ceske republice o s neoficijna nazva doslivnij pereklad ukrayinskoyu Ob yednannya ukrayinok v ChR ob yednannya vlashtovuye shevchenkivski vechori knigovidannya vistavki predstavlennya ukrayinskoyi istoriyi ta kuhni vid 2021 r perebuvaye u statusi neaktivnoyi organizaciyi Golova Mariya Prokop yuk Spolecnost Ivana Kondura neoficijna nazva doslivnij pereklad ukrayinskoyu Tovaristvo imeni Ivana Kondura ob yednuvalo nashadkiv ukrayinskih bizhenciv iz Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ta yihnih druziv doslidzhuvalo yihnye zhittya ta diyalnist Ostanni kerivniki Yirshi Klan Petr Novak Lenka Kondurova Oficijna storinka http www sivko cz uk index html Centr politichnoyi pidtrimki ukrayinciv CPPU zahishaye politichni interesi ukrayinciv yak najbilshoyi nacionalnoyi menshini v Chehiyi Golova orgkomitetu Oleg Zayac Oficijna storinka https www cppu cz uk blank 1 Blogi neformalni ob yednannya ne zareyestrovani gromadski organizaciyi v ChehiyiObcansky forum Ukrajincu neoficijna nazva doslivnij pereklad ukrayinskoyu Gromadyanskij forum Ukrayinciv diyav pri Gromadyanskomu forumi v 1989 1990 rr Tovaristvo Opir Zahidnoyi Ukrayini v Prazi Chehiya Golova dzherelo Oleg Pavliv Oficijna storinka https ozu prague cz jimdofree com Forum ukrayinciv Oficijna storinka http xata cz Ukrayinci v Chehiyi Oficijna storinka https www facebook com ukrajincivcesku Ukrayinski mas mediaUkrayinski novini novini ukrayinskoyu v Chehiyi JARMART informacijnij kulturno istorichnij visnik arhiv mizhnarodnih vidan tut Periodichni drukovani vidannya ukrayinskoyuUkrayinski novini Vidavec UKRNOVINI 1 Ukrayinskij zhurnal informacijnij kulturno politichnij misyachnik dlya ukrayinciv u Chehiyi Polshi ta Slovachchini Chasopis vidavavsya do 2019 neregulyarno cheskoyu j ukrayinskoyu movami organizaciyeyu Ruta o s ISSN 1802 5862 2 Porogi kulturno politichnij misyachnik dlya ukrayinciv v Cheskij Respublici Vidavec Ukrajinska iniciativa v Ceske republice z s 3 Mandrivnik chesko ukrayinskij ne periodichnij literaturnij chasopis Vidavnictvo fizichna osoba Liliya Stasyuk ISBN 978 617 7744 27 5 Nezabudka nezalezhnij chesko ukrayinskij literaturnij chasopis dlya ditej ta yunactva Vidavec dzherelo Tovaristvo Opir Zahidnoyi Ukrayini v Prazi Chehiya PrimitkiPosolstvo Ukrayini v Cheskij Respublici Ukrayinci v Chehiyi czechia mfa gov ua ua Procitovano 30 sichnya 2022 Naselennya Chehiyi https www czso cz Cheskoyu 30 09 2020 Kilkist inozemciv v Chehiyi 2004 06 2019 09 cheskoyu Cheskij statistichnij uryad zhovten 2019 Procitovano 28 11 2019 Inozemci v Chehiyi Cheskij statistichnij uryad Bilshist inozemciv u Chehiyi z Ukrayini CRCMedia info Koordinacijnij Resursnij Centr 15 sichnya 2020 Procitovano 31 sichnya 2020 CRCMedia Bilshist inozemciv u Chehiyi z Ukrayini CRCMedia ukr Procitovano 2 grudnya 2021 Verejny rejstrik a Sbirka listin Spiski soyuziv Ministerstva spravedlivosti Chehiyi Publichni spiski soyuziv v Chehiyi Publichni spiski soyuziv Ministerstva spravedlivosti Chehiyi cheskoyu Procitovano 02 12 2019 Spiski soyuziv Ministerstva spravedlivosti Chehiyi UICR Golovoyu EKU obrano Bogdana Rajchincya CRCMedia novini yevropejskoyi diaspori 30 listopada 2019 Procitovano 9 bereznya 2020 Statut GO Ukrayinskij kulturno osvitnij centr v Brno Publichni spiski institutiv ta korisnih soyuziv Chehiyi cheskoyu Ministerstvo spravedlivosti Cheskoyi Respubliki Spiski soyuziv Ministerstva spravedlivosti Chehiyi https or justice cz cheskoyu Publichni spiski institutiv ta korisnih soyuziv Chehiyi Oficijni storinki Mizhnarodnogo ob yednannya Ukrayinska Svoboda V Chehiyi vidkriyut centr gumanitarnoyi dopomogi Ukrayini CRCMedia 24 serpnya 2020 Procitovano 25 serpnya 2020 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Verejny rejstrik a Sbirka listin Forum Ukrajincu CR Spiski soyuziv Ministerstva spravedlivosti Chehiyi Soyuz Ukrayinciv Bogemiyi Ukrayinska gromada z Karlovih Var Publichni spiski soyuziv v Chehiyi http comin kmu gov ua Derzhavnij komitet telebachennya i radiomovlennya Ukrayini 31 10 2019 Arhiv originalu za 28 listopada 2019 Procitovano 28 11 2019 Stasyuk Liliya 20 list 2019 r Literaturnij chasopis Mandrivnik Vipusk 1 https www vidatiknigu com ua Liliya Stasyuk Procitovano 28 11 2019 jimdo com Arhiv originalu za 22 lipnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Brik I Materiali do istoriyi ukrayinsko cheskih vzayemin Ukrayinsko ruskij arhiv NTSh t XV L 1921 Kolessa O Poglyad na istoriyu ukrayinsko cheskih vzayemin vid X do XX vv Praga 1924 Molnar M Poetichnij litopis cheho slovacko ukrayinskoyi druzhbi seriya statej Druzhno vpered Pryashiv 1975 1981 Narizhnij S Ukrayinska emigraciya chastina I Praga 1942 Ukrayinska emigracijna presa u Chehoslovackij Respublici 20 30 rr XX st Ist bibliogr doslidzh M Savka NAN Ukrayini Lviv nauk b ka im V Stefanika Nauk doslid centr periodiki L 2002 308 c Ser Ukr periodika za kordonom Shamraj A Ukr ches lit zv yazki v 19 st K 1956 Drbohlav Dusan 1999 Imigranti v Ceske republice s durazem na ukrajinske pracovniky a zapadni firmy operujici v praze Budapest Open Society Institute Arhiv za 16 lipnya 2011 Procitovano 5 listopada 2017 Hosticka V Spoluprace Cechu a halycskych Ukrajincu v letech 1848 1849 Praga 1965 Nekorjak M 2005 Pracovni migrace Ukrajincu do Ceske republiky U Hucko L Duchovni a kulturne spolecenska podpora integrace narodnostnich mensin Praha Apostolsky exarchat Reckokatolicke cirkve v Ceske republice s 21 36 ISBN 978 80 239 6410 3 Uherek Z 2001 Rekonstrukce vybranych podminek zivota pracovni migrace z Ukrajiny v Ceske republice na zaklade setreni na Zakarpatske krajine pripadova studie Zdravotni politika a ekonomika 3 s 93 103 Zilinskyj O Sto padesat let cesko ukrajinskych literarnich styku 1814 1964 Vedecko Bibliograficky Sbornik Praga 1968

Дата публікації:
Топ