Українське поетичне кіно — мистецька течія, що виникла в радянському кінематографі у середині 1960-х із виходом «Тіней забутих предків» Сергія Параджанова. На противагу радянському реалістичному українське поетичне кіно виводило на перший план візуальну виразність, сюрреалістичні та етнографічні мотиви. Ця течія залишила по собі ряд новаторських фільмів і спровокувала новий наступ радянської ідеологічної машини на українське кіно, національну свідомість і нетрадиційний художній пошук.
Розквіт українського поетичного кіно в УРСР припав на 1960-1970-ті роки. Авторство терміна «українське поетичне кіно» приписується польському кінокритику Янушу Ґазді, який запропонував його у 1970 році.
Багато фільмів ідеологічна цензура заборонила до показу у СРСР і вони вийшли на екрани лише наприкінці 1980 — на початку 1990-х. Поетичне кіно вплинуло на подальший кінематограф України, окремі його риси неодноразово запозичувалися та наслідувалися в фільмах 1980-2000-х років.
Характерні риси
Поетичне кіно тяжіє до зображення місцевих подій, які символізують події світового масштабу. Через конкретних персонажів і місця розповідається про явища, проблеми, притаманні людству загалом. Світ цих фільмів підкреслено міфологічний, кожен елемент має підтекст і таким чином за подіями на екрані вибудовується прихована, більш значуща реальність, яка зумовлює події. Сюжет лаконічний, часто поданий як серія епізодів, між якими минає тривалий час. Мова персонажів займає порівняно мало екранного часу, натомість велике значення мають візуальні образи, символічні об'єкти та сцени, колір, ритм зміни кадрів. Самі персонажі бувають спрощені до уособлень типажів і архетипів, але при цьому люди не менш важливі за персонажів-уособлень абстрактних понять. В українському поетичному кіно ідеї мають матеріальне втілення і персонажі, взаємодіючи з матеріальним світом, торкаються його духовного закулісся.
Серед провідних тем поетичного кіно — зіткнення місцевого, народного, фольклорного, з чужинським, нав'язаним; ностальгія за втраченим, опрацювання теми втрати чогось цінного взагалі. Для підсилення цього протиставлення використовуються регіональні українські говірки, одяг, побут. Використовувані символи часто народного походження: традиційні споруди, знаряддя, релігійні та фольклорні образи.
Історія
Підґрунтя для виникнення українського поетичного кіно склало утворення в 1962 році Державного комітету кінематографії при раді міністрів УРСР. Його очолив Святослав Іванов, раніше головний редактор газети «Вечірній Київ». Він підтримував українських митців, яким загрожувала радянська цензура. Паралельно директором кіностудії ім. Довженка став Василь Цвіркунов. За його головування того ж року було затверджено сценарій фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», який вийшов на екрани в 1965 році. Після серії схвальних рецензій «Тіні забутих предків» було нагороджено «Південним хрестом» на міжнародному кінофестивалі в Аргентині. Широке визнання фільму сприяло тому, що навколо його творців згуртовувалася українська інтелігенція заради відстоювання своїх прав (зокрема такою акцією був виступ Івана Дзюби перед прем'єрою фільму).
Наступні фільми, що готувалися на студії ім. Довженка, спідкала невдача. Роботу над «Київськими фресками» Сергія Параджанова припинили за постановою Державного комітету кінематографії УРСР, а «Криниця для спраглих» Юрія Іллєнка була знята, але недопущена до показу через «ідейні викривлення».
У 1967 вийшов фільм режисера Леоніда Осики «Хто повернеться — долюбить», а в 1968 — його ж «Вечір на Івана Купала». Останній фільм потім був знятий з показів за розпорядження Держкіно СРСР. Натомість «Камінний хрест» Осики здобув визнання на III Всесоюзному кінофестивалі в Ленінграді. Фільм «Совість» 1968 року Володимира Денисенка не був допущений до показу, але вийшов «Злодій» Романа Балаяна.
Між 1970 і 1973 роком тривав хиткий період, під час якого українське поетичне кіно офіційно виокремилося з радянського кінематографу. Частина його фільмів отримували всесоюзне та міжнародне визнання, тоді як інші цензура забороняла. Польський дослідник кіно Януш Ґазда в статті «Українська школа поетичного кіно» 1970 року вперше об'єднав такі фільми в окремий напрям. Потім того ж року вийшла стаття російського кінознавця Михайла Блеймана «Архаїсти чи новатори?», що критикувала українське поетичне кіно як безперспективне, хоча і виражала симпатії до його творців як творчих особистостей. Стаття стала основою для подальших наступів цензури на самовираження в українському кінематографі. Було заборонено знімання «Інтермеццо» Параджанова. Разом з тим фільм «Білий птах з чорною ознакою» Юрія Іллєнка було визнано відповідним радянській ідеології та нагороджено золотою медаллю на VII Московському міжнародному кінофестивалі. Також вийшов на екрани «Комісари» Миколи Мащенка. Фільм Леоніда Осики «Захар Беркут» 1971 року було нагороджено призом V Всесоюзного кінофестивалю в Тбілісі. Юрій Іллєнко поставив фільм «Всупереч усьому», тоді як «Відкрий себе» Ролана Сергієнка не дозволили до показів.
У 1973 році Святослава Іванова було звільнено з Державного комітету кінематографії, а Василя Цвіркунова — з посади директора кіностудії ім. Довженка. Тоді ж арештували Сергія Параджанова, який був звільнений в 1977, але проживав відтоді в Тбілісі. Перший секретар ЦК КПУ Володимир Щербицький, прихильним зросійщення, в 1974 році заявив, що поетичне кіно — це «недолік» через «етнографізм» і «абстрактний символізм».
Серед пізніх представників українського поетичного кіно «Вавилон XX» Івана Миколайчука, нагороджений за кращу режисуру на XIII Всесоюзному кінофестивалі в Душанбе.
У 1980-х роках сформувався альтернативний жанр поетичного кіно — «міська проза», який порушував філософські проблеми суспільства та переосмислював їх через проблеми конкретної людини, протиставляючись панівному в СРСР напрямку соцреалізму. У «прозаїчній» стилістиці на кіностудіях України працювали такі режисери, як Кіра Муратова, Роман Балаян, Костянтин Єршов, Валерій Тодоровський, В'ячеслав Криштофович. Поміж прикладів таких фільмів: «Польоти уві сні та наяву», «Жінки жартують серйозно», «Грачі», «Дама з папугою», «Самотня жінка бажає познайомитись» та «Автопортрет невідомого». В них чільними є теми самотності, непорозуміння між людьми. Окремі тенденції поетичного кіно продовжувалися, як у «Лебедине озеро. Зона» Юрія Іллєнка, де відбулася майже повна відмова від слів як носіїв сенсу, та його ж «Солом'яні дзвони», в яких домінує шокування візуальними образами зі сцен війни.
Наприкінці 1980-х відбулося визнання та реабілітація українського поетичного кіно в радянському мистецтві. 1989 року вийшла стаття Івана Дзюби «Відкриття чи закриття „школи“?», в якій він розкритикував Михайла Блеймана за применшення значущості підтексту фільмів українського поетичного кіно.
Після здобуття Україною незалежності традиції поетичного кіно частково продовжувалися. Так, у фільмах «Зміна долі» та «Лист до Америки» Кіри Муратової показано недовіру до слів як засобів порозуміння, та пошуки природної людини. Мотиви поетичного кіно наслідував фільм «Обітниця» Василя Ілляшенка, «Judenkreis, або Вічне колесо» Василя Домбровського, що звертається до теми сновидінь. Прикладом «неопоетичного» кіно став «Мамай» Олеся Саніна. «» використовує характерний для поетичного кіно поділ на епізоди з великим значенням візуальних образів.
Разом з тим виникла протилежна запереченню поетичного кіно думка, що українське кіно може бути лише поетичним. Через це молоді режисери прагнули відійти від канону поетичного кіно. В таких фільмах, як «Оберіг» Миколи Рашеєва, «Джордан'96» Катерини Лесик, «Коли падають дерева» Марисі Нікітюк, «Випуск 97» Павла Острікова та Віталія Кікотя, «Я і Фелікс» і «Земля блакитна, ніби апельсин» Ірини Цілик панує інша естетика, що прагне відтворювати дійсність більш переконливо через звернення до образів із українського побуту 1990-х і сучасності. В 2010-і з'явилася українська критика поетичного кіно за його концентрування на темі втрат, захоплення містикою як симптому невпевненості, і критика самого терміна за те, що він не має чітких критеріїв «поетичності»; як і критика подальших наслідувань «поетичності» як спроб замаскувати нездатність висловлюватися «прозаїчно».
Режисери
Найвпливовішими режисерами цієї мистецької течії стали Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Леонід Осика, Микола Мащенко та Борис Івченко.
Фільми
До українського поетичного кіно зараховують повнометражні художні фільми 1960-1970-х років. Частина з них були заборонені в СРСР:
- «Тіні забутих предків» (1965) Сергія Параджанова;
- «Криниця для спраглих» (1965) Юрія Іллєнка — заборонений;
- «Та, що входить у море» (1965) Леоніда Осики — заборонений;
- «Камінний хрест» (1968) Леоніда Осики;
- «Вечір на Івана Купала» (1968) Юрія Іллєнка — заборонений;
- «Совість» (1968) Володимира Денисенка — заборонений;
- «Комісари» (1968) Миколи Мащенка;
- «Анни́чка» (1969) Бориса Івченка;
- «Захар Беркут» (1971) Леоніда Осики;
- «Білий птах з чорною ознакою» (1971) Юрія Іллєнка;
- «Пропала грамота» (1972) Бориса Івченка — заборонений;
- «Вавилон XX» (1979) Івана Миколайчука.
Джерела
- Ольга Брюховецька. . Часопис «Кіно-театр», 2013:#6
- Українське поетичне кіно // Український словник-довідник екранних медіа / Рутковський О. К. : ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2007. — 304 с. —
- Анастасія Пащенко. . Часопис «Кіно-театр», 2012:#2
- // Довженко центр, 2015
- Віра Кандинська. . Український журнал, № 12 (2007) сс. 38-39
- Йоанна Левицька. «Повернення до коріння. Українське поетичне кіно». Переклад з польської: Любов Горбенко. Київ: Редакція журналу «Кіно-Театр», Видавництво «Задруга». 2011. 124 с.
- Лариса Брюховецька. . Часопис «Кіно-театр», 2008:#5
- Лариса Брюховецька. Поетична хвиля українського кіно. Київ: Мистецтво, 1989. 172 с.
- Лариса Брюховецька. «Поетичне кіно: заборонена школа» [ 21 січня 2019 у Wayback Machine.]. Київ: «АртЕк», Редакція журналу «Кіно-Театр». 2001. 468 стор.
- Зубавіна, Ірина (2007). Екзистенційний дискомфорт на вітчизняному кінопросторі / Кінематограф незалежної України: тенденції, фільми, постаті. Інститут проблем сучасного мистецтва. с. 35—36.
- Зубавіна, Ірина (2007). Шляхом національної ідентифікації. Екранне «задзеркалля» 1990-х років / Кінематограф незалежної України: тенденції, фільми, постаті. Інститут проблем сучасного мистецтва. с. 76.
- Зубавіна, Ірина (2007). Радикалізм «кінокласиків» проти конформізму «актуального» кіно / Кінематограф незалежної України: тенденції, фільми, постаті. Інститут проблем сучасного мистецтва. с. 119.
- Пащенко, Анастасія (2010). Своєрідність українського поетичного кіно / Українське кіно від 1960-х до сьогодні. Проблема виживання. Задруга. с. 21—39.
- Дикий Захід соціалізму. Українське поетичне кіно як радянський вестерн. hromadske.ua (укр.). 10 лютого 2021. Процитовано 10 вересня 2023.
- Брюховецька, О.В. (2012). Українське поетичне кіно в контексті національного питання в СРСР / Наукові записки НаУКМА. Т. 127 : Теорія та історія культури. с. 40—45.
- Літопис подій / Поетичне кіно: заборонена школа. 2001. с. 14—15.
- Зубавіна, Ірина (2007). Екзистенційний дискомфорт на вітчизняному кінопросторі / Кінематограф незалежної України: тенденції, фільми, постаті. Інститут проблем сучасного мистецтва. с. 41—42.
- Жовтень: орган Спілки радянських письменників України (укр.). Книжково-журнальне вид-во. 1988. с. 76—78.
- Дзюба, Іван (2001). Відкриття чи закриття "школи"? / Поетичне кіно: заборонена школа. с. 209—228.
- Зубавіна, Ірина (2007). Зосередженість на проблемах особистості / Кінематограф незалежної України: тенденції, фільми, постаті. Інститут проблем сучасного мистецтва. с. 134.
- Самусенко, Юрій (23 червня 2020). (Не) криваві 90-ті українського кіно. Moviegram (укр.). Процитовано 11 вересня 2023.
- Зубавіна, Ірина (2007). Шляхом національної ідентифікації. Екранне «задзеркалля» 1990-х років / Кінематограф незалежної України: тенденції, фільми, постаті. Інститут проблем сучасного мистецтва. с. 74.
- Наумова, Л. (2016). "Поетичне" кіно і мова кінематографа / Студії мистецтвознавчі. Т. 3. с. 65—71.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinske poetichne kino mistecka techiya sho vinikla v radyanskomu kinematografi u seredini 1960 h iz vihodom Tinej zabutih predkiv Sergiya Paradzhanova Na protivagu radyanskomu realistichnomu ukrayinske poetichne kino vivodilo na pershij plan vizualnu viraznist syurrealistichni ta etnografichni motivi Cya techiya zalishila po sobi ryad novatorskih filmiv i sprovokuvala novij nastup radyanskoyi ideologichnoyi mashini na ukrayinske kino nacionalnu svidomist i netradicijnij hudozhnij poshuk Rozkvit ukrayinskogo poetichnogo kino v URSR pripav na 1960 1970 ti roki Avtorstvo termina ukrayinske poetichne kino pripisuyetsya polskomu kinokritiku Yanushu Gazdi yakij zaproponuvav jogo u 1970 roci Bagato filmiv ideologichna cenzura zaboronila do pokazu u SRSR i voni vijshli na ekrani lishe naprikinci 1980 na pochatku 1990 h Poetichne kino vplinulo na podalshij kinematograf Ukrayini okremi jogo risi neodnorazovo zapozichuvalisya ta nasliduvalisya v filmah 1980 2000 h rokiv Harakterni risiPoetichne kino tyazhiye do zobrazhennya miscevih podij yaki simvolizuyut podiyi svitovogo masshtabu Cherez konkretnih personazhiv i miscya rozpovidayetsya pro yavisha problemi pritamanni lyudstvu zagalom Svit cih filmiv pidkresleno mifologichnij kozhen element maye pidtekst i takim chinom za podiyami na ekrani vibudovuyetsya prihovana bilsh znachusha realnist yaka zumovlyuye podiyi Syuzhet lakonichnij chasto podanij yak seriya epizodiv mizh yakimi minaye trivalij chas Mova personazhiv zajmaye porivnyano malo ekrannogo chasu natomist velike znachennya mayut vizualni obrazi simvolichni ob yekti ta sceni kolir ritm zmini kadriv Sami personazhi buvayut sprosheni do uosoblen tipazhiv i arhetipiv ale pri comu lyudi ne mensh vazhlivi za personazhiv uosoblen abstraktnih ponyat V ukrayinskomu poetichnomu kino ideyi mayut materialne vtilennya i personazhi vzayemodiyuchi z materialnim svitom torkayutsya jogo duhovnogo zakulissya Sered providnih tem poetichnogo kino zitknennya miscevogo narodnogo folklornogo z chuzhinskim nav yazanim nostalgiya za vtrachenim opracyuvannya temi vtrati chogos cinnogo vzagali Dlya pidsilennya cogo protistavlennya vikoristovuyutsya regionalni ukrayinski govirki odyag pobut Vikoristovuvani simvoli chasto narodnogo pohodzhennya tradicijni sporudi znaryaddya religijni ta folklorni obrazi IstoriyaPidgruntya dlya viniknennya ukrayinskogo poetichnogo kino sklalo utvorennya v 1962 roci Derzhavnogo komitetu kinematografiyi pri radi ministriv URSR Jogo ocholiv Svyatoslav Ivanov ranishe golovnij redaktor gazeti Vechirnij Kiyiv Vin pidtrimuvav ukrayinskih mitciv yakim zagrozhuvala radyanska cenzura Paralelno direktorom kinostudiyi im Dovzhenka stav Vasil Cvirkunov Za jogo golovuvannya togo zh roku bulo zatverdzheno scenarij filmu Sergiya Paradzhanova Tini zabutih predkiv yakij vijshov na ekrani v 1965 roci Pislya seriyi shvalnih recenzij Tini zabutih predkiv bulo nagorodzheno Pivdennim hrestom na mizhnarodnomu kinofestivali v Argentini Shiroke viznannya filmu spriyalo tomu sho navkolo jogo tvorciv zgurtovuvalasya ukrayinska inteligenciya zaradi vidstoyuvannya svoyih prav zokrema takoyu akciyeyu buv vistup Ivana Dzyubi pered prem yeroyu filmu Nastupni filmi sho gotuvalisya na studiyi im Dovzhenka spidkala nevdacha Robotu nad Kiyivskimi freskami Sergiya Paradzhanova pripinili za postanovoyu Derzhavnogo komitetu kinematografiyi URSR a Krinicya dlya spraglih Yuriya Illyenka bula znyata ale nedopushena do pokazu cherez idejni vikrivlennya U 1967 vijshov film rezhisera Leonida Osiki Hto povernetsya dolyubit a v 1968 jogo zh Vechir na Ivana Kupala Ostannij film potim buv znyatij z pokaziv za rozporyadzhennya Derzhkino SRSR Natomist Kaminnij hrest Osiki zdobuv viznannya na III Vsesoyuznomu kinofestivali v Leningradi Film Sovist 1968 roku Volodimira Denisenka ne buv dopushenij do pokazu ale vijshov Zlodij Romana Balayana Mizh 1970 i 1973 rokom trivav hitkij period pid chas yakogo ukrayinske poetichne kino oficijno viokremilosya z radyanskogo kinematografu Chastina jogo filmiv otrimuvali vsesoyuzne ta mizhnarodne viznannya todi yak inshi cenzura zaboronyala Polskij doslidnik kino Yanush Gazda v statti Ukrayinska shkola poetichnogo kino 1970 roku vpershe ob yednav taki filmi v okremij napryam Potim togo zh roku vijshla stattya rosijskogo kinoznavcya Mihajla Blejmana Arhayisti chi novatori sho kritikuvala ukrayinske poetichne kino yak bezperspektivne hocha i virazhala simpatiyi do jogo tvorciv yak tvorchih osobistostej Stattya stala osnovoyu dlya podalshih nastupiv cenzuri na samovirazhennya v ukrayinskomu kinematografi Bulo zaboroneno znimannya Intermecco Paradzhanova Razom z tim film Bilij ptah z chornoyu oznakoyu Yuriya Illyenka bulo viznano vidpovidnim radyanskij ideologiyi ta nagorodzheno zolotoyu medallyu na VII Moskovskomu mizhnarodnomu kinofestivali Takozh vijshov na ekrani Komisari Mikoli Mashenka Film Leonida Osiki Zahar Berkut 1971 roku bulo nagorodzheno prizom V Vsesoyuznogo kinofestivalyu v Tbilisi Yurij Illyenko postaviv film Vsuperech usomu todi yak Vidkrij sebe Rolana Sergiyenka ne dozvolili do pokaziv U 1973 roci Svyatoslava Ivanova bulo zvilneno z Derzhavnogo komitetu kinematografiyi a Vasilya Cvirkunova z posadi direktora kinostudiyi im Dovzhenka Todi zh areshtuvali Sergiya Paradzhanova yakij buv zvilnenij v 1977 ale prozhivav vidtodi v Tbilisi Pershij sekretar CK KPU Volodimir Sherbickij prihilnim zrosijshennya v 1974 roci zayaviv sho poetichne kino ce nedolik cherez etnografizm i abstraktnij simvolizm Sered piznih predstavnikiv ukrayinskogo poetichnogo kino Vavilon XX Ivana Mikolajchuka nagorodzhenij za krashu rezhisuru na XIII Vsesoyuznomu kinofestivali v Dushanbe U 1980 h rokah sformuvavsya alternativnij zhanr poetichnogo kino miska proza yakij porushuvav filosofski problemi suspilstva ta pereosmislyuvav yih cherez problemi konkretnoyi lyudini protistavlyayuchis panivnomu v SRSR napryamku socrealizmu U prozayichnij stilistici na kinostudiyah Ukrayini pracyuvali taki rezhiseri yak Kira Muratova Roman Balayan Kostyantin Yershov Valerij Todorovskij V yacheslav Krishtofovich Pomizh prikladiv takih filmiv Poloti uvi sni ta nayavu Zhinki zhartuyut serjozno Grachi Dama z papugoyu Samotnya zhinka bazhaye poznajomitis ta Avtoportret nevidomogo V nih chilnimi ye temi samotnosti neporozuminnya mizh lyudmi Okremi tendenciyi poetichnogo kino prodovzhuvalisya yak u Lebedine ozero Zona Yuriya Illyenka de vidbulasya majzhe povna vidmova vid sliv yak nosiyiv sensu ta jogo zh Solom yani dzvoni v yakih dominuye shokuvannya vizualnimi obrazami zi scen vijni Naprikinci 1980 h vidbulosya viznannya ta reabilitaciya ukrayinskogo poetichnogo kino v radyanskomu mistectvi 1989 roku vijshla stattya Ivana Dzyubi Vidkrittya chi zakrittya shkoli v yakij vin rozkritikuvav Mihajla Blejmana za primenshennya znachushosti pidtekstu filmiv ukrayinskogo poetichnogo kino Pislya zdobuttya Ukrayinoyu nezalezhnosti tradiciyi poetichnogo kino chastkovo prodovzhuvalisya Tak u filmah Zmina doli ta List do Ameriki Kiri Muratovoyi pokazano nedoviru do sliv yak zasobiv porozuminnya ta poshuki prirodnoyi lyudini Motivi poetichnogo kino nasliduvav film Obitnicya Vasilya Illyashenka Judenkreis abo Vichne koleso Vasilya Dombrovskogo sho zvertayetsya do temi snovidin Prikladom neopoetichnogo kino stav Mamaj Olesya Sanina vikoristovuye harakternij dlya poetichnogo kino podil na epizodi z velikim znachennyam vizualnih obraziv Razom z tim vinikla protilezhna zaperechennyu poetichnogo kino dumka sho ukrayinske kino mozhe buti lishe poetichnim Cherez ce molodi rezhiseri pragnuli vidijti vid kanonu poetichnogo kino V takih filmah yak Oberig Mikoli Rasheyeva Dzhordan 96 Katerini Lesik Koli padayut dereva Marisi Nikityuk Vipusk 97 Pavla Ostrikova ta Vitaliya Kikotya Ya i Feliks i Zemlya blakitna nibi apelsin Irini Cilik panuye insha estetika sho pragne vidtvoryuvati dijsnist bilsh perekonlivo cherez zvernennya do obraziv iz ukrayinskogo pobutu 1990 h i suchasnosti V 2010 i z yavilasya ukrayinska kritika poetichnogo kino za jogo koncentruvannya na temi vtrat zahoplennya mistikoyu yak simptomu nevpevnenosti i kritika samogo termina za te sho vin ne maye chitkih kriteriyiv poetichnosti yak i kritika podalshih nasliduvan poetichnosti yak sprob zamaskuvati nezdatnist vislovlyuvatisya prozayichno RezhiseriNajvplivovishimi rezhiserami ciyeyi misteckoyi techiyi stali Sergij Paradzhanov Yurij Illyenko Leonid Osika Mikola Mashenko ta Boris Ivchenko FilmiDo ukrayinskogo poetichnogo kino zarahovuyut povnometrazhni hudozhni filmi 1960 1970 h rokiv Chastina z nih buli zaboroneni v SRSR Tini zabutih predkiv 1965 Sergiya Paradzhanova Krinicya dlya spraglih 1965 Yuriya Illyenka zaboronenij Ta sho vhodit u more 1965 Leonida Osiki zaboronenij Kaminnij hrest 1968 Leonida Osiki Vechir na Ivana Kupala 1968 Yuriya Illyenka zaboronenij Sovist 1968 Volodimira Denisenka zaboronenij Komisari 1968 Mikoli Mashenka Anni chka 1969 Borisa Ivchenka Zahar Berkut 1971 Leonida Osiki Bilij ptah z chornoyu oznakoyu 1971 Yuriya Illyenka Propala gramota 1972 Borisa Ivchenka zaboronenij Vavilon XX 1979 Ivana Mikolajchuka DzherelaOlga Bryuhovecka Chasopis Kino teatr 2013 6 Ukrayinske poetichne kino Ukrayinskij slovnik dovidnik ekrannih media Rutkovskij O K IMFE im M T Rilskogo NAN Ukrayini 2007 304 s ISBN 978 966 02 4557 0 Anastasiya Pashenko Chasopis Kino teatr 2012 2 Dovzhenko centr 2015 Vira Kandinska Ukrayinskij zhurnal 12 2007 ss 38 39 Joanna Levicka Po ver nen nya do korinnya Uk rayinske po etich ne kino Pereklad z polskoyi Lyubov Gorbenko Kiyiv Redakciya zhurnalu Kino Teatr Vidavnictvo Zadruga 2011 124 s ISBN 978 966 432 088 4 Larisa Bryuhovecka Chasopis Kino teatr 2008 5 Larisa Bryuhovecka Poetichna hvilya ukrayinskogo kino Kiyiv Mistectvo 1989 172 s ISBN 5 7715 0210 3 Larisa Bryuhovecka Poetichne kino zaboronena shkola 21 sichnya 2019 u Wayback Machine Kiyiv ArtEk Redakciya zhurnalu Kino Teatr 2001 468 stor ISBN 966 505 068 0 Zubavina Irina 2007 Ekzistencijnij diskomfort na vitchiznyanomu kinoprostori Kinematograf nezalezhnoyi Ukrayini tendenciyi filmi postati Institut problem suchasnogo mistectva s 35 36 Zubavina Irina 2007 Shlyahom nacionalnoyi identifikaciyi Ekranne zadzerkallya 1990 h rokiv Kinematograf nezalezhnoyi Ukrayini tendenciyi filmi postati Institut problem suchasnogo mistectva s 76 Zubavina Irina 2007 Radikalizm kinoklasikiv proti konformizmu aktualnogo kino Kinematograf nezalezhnoyi Ukrayini tendenciyi filmi postati Institut problem suchasnogo mistectva s 119 Pashenko Anastasiya 2010 Svoyeridnist ukrayinskogo poetichnogo kino Ukrayinske kino vid 1960 h do sogodni Problema vizhivannya Zadruga s 21 39 Dikij Zahid socializmu Ukrayinske poetichne kino yak radyanskij vestern hromadske ua ukr 10 lyutogo 2021 Procitovano 10 veresnya 2023 Bryuhovecka O V 2012 Ukrayinske poetichne kino v konteksti nacionalnogo pitannya v SRSR Naukovi zapiski NaUKMA T 127 Teoriya ta istoriya kulturi s 40 45 Litopis podij Poetichne kino zaboronena shkola 2001 s 14 15 Zubavina Irina 2007 Ekzistencijnij diskomfort na vitchiznyanomu kinoprostori Kinematograf nezalezhnoyi Ukrayini tendenciyi filmi postati Institut problem suchasnogo mistectva s 41 42 Zhovten organ Spilki radyanskih pismennikiv Ukrayini ukr Knizhkovo zhurnalne vid vo 1988 s 76 78 Dzyuba Ivan 2001 Vidkrittya chi zakrittya shkoli Poetichne kino zaboronena shkola s 209 228 Zubavina Irina 2007 Zoseredzhenist na problemah osobistosti Kinematograf nezalezhnoyi Ukrayini tendenciyi filmi postati Institut problem suchasnogo mistectva s 134 Samusenko Yurij 23 chervnya 2020 Ne krivavi 90 ti ukrayinskogo kino Moviegram ukr Procitovano 11 veresnya 2023 Zubavina Irina 2007 Shlyahom nacionalnoyi identifikaciyi Ekranne zadzerkallya 1990 h rokiv Kinematograf nezalezhnoyi Ukrayini tendenciyi filmi postati Institut problem suchasnogo mistectva s 74 Naumova L 2016 Poetichne kino i mova kinematografa Studiyi mistectvoznavchi T 3 s 65 71