Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хто повернеться долюбить рос Кто вернётся долюбит український радянський художній фільм 1966 року режисера і сценариста

Хто повернеться — долюбить

Хто повернеться — долюбить

«Хто повернеться — долюбить» (рос. «Кто вернётся — долюбит») — український радянський художній фільм 1966 року режисера і сценариста Леоніда Осики. Виробництво кіностудії імені Олександра Довженка.

Хто повернеться — долюбить
Жанрd, воєнний фільм і мелодрама[d]
РежисерЛеонід Осика
СценаристЛеонід Осика
У головних
ролях		Хмельницький Борис Олексійович, Брондуков Борислав Миколайович, Антоніна Лефтій, d і Валерій Бессараб
ОператорБєліков Михайло Олександрович
КомпозиторВолодимир Губа
КінокомпаніяКіностудія ім. О. Довженка
Тривалість67 хв.
Моваросійська
Країнаimage СРСР
Рік1966
IMDbID 0347362

Молодий солдат-поет отримує поранення, намагаючись врятувати пораненого командира. Опинившись в німецькому тилу, він проходить довгий шлях випробувань, перш ніж вступить в партизанський загін.

Війна показана в фільмі не стільки з боку подвигу і героїзму, скільки як аналіз зламів долі поетичної особистості, як жорстокість, що спотворює життя і душі людей.

Прем'єрний показ відбувся 11 березня 1968 року.

Сюжет

Фільм відкривається сценою сучасності (на момент виходу фільму), спогадами жінок про німецько-радянську війну, як вони прощалися зі своїми синами, що вирушали на фронт.

Влітку 1941 року молодий хлопець, поет, іде на війну. Взимку, на замерзлому пляжі, він прикриває відступ товаришів та вплав перебирається разом з пораненим командиром і ще одним солдатом через річку. Через наближення ворожого літака його товариш покидає командира, але сам скоро гине. Поет знаходить прихисток в селі, у молодої вдови Ярини, чоловік якої загинув на війні.

Німецький солдат заходить до хати, Ярина вдає, що поет її чоловік, і зніяковілий солдат іде геть. Селяни сподіваються вижити, продаючи все, що мають вдома — від одягу до вцілілих якось ікон. Серед скрути поет закохується в Ярину та знову починає складати вірші, подумки декламуючи їх на покинутій сцені.

Навесні німці заходять в село, щоб пограбувати та вбити тамтешніх циган. Ярина, маючи циганські риси, опиняється під загрозою. Німці хочуть розстріляти й поета, Ярина заступається за нього, але той відмовляється жити, знаючи, що Ярину розстріляють. Проте німці вірять їй та проганяють поета.

Він переховується в покинутій церкві, де зустрічає свого вцілілого товариша, котрий покинув командира напризволяще. Той зізнається, що він також поет, тонко відчуває чужий біль, тому не здатний вбивати. Поет вступає з ним у полеміку, доводячи, що належить і боротись, що замкнутися в собі — все одно, що бути мертвим. Товариш погоджується, що тоді він мертвий, і лишається в церкві на самоті.

Поет знаходить партизанів, яких надихає своїм віршем «Кто вернётся — долюбит» (декламує його російською мовою). В ньому він закликає не давати зараз сумові завадити перемозі. Партизани мінують колію, якою їхав німецький потяг з провіантом. Але в останню мить розвідник повідомляє, що це потяг з полоненими. Ризикуючи життям, один з партизанів зупиняє потяг і попереджає про вибухівку на колії. Тоді решта партизанів розстрілюють німців здалеку. Поет відкриває вагон і виявляє, що там український чорнозем, який везли у Німеччину. Врятований ґрунт обсипається на поета, єднаючи його з рідною землею.

Завершується фільм краєвидом меморіалу з незліченними могилами полеглих солдатів.

У ролях

Творча група

Оцінки

Режисер Леонід Осика зняв свою філософсько-символічну кінострічку в епоху культу поетичного слова, який збирав тоді цілі стадіони шанувальників поезії. У фільмі звучать вірші поетів-фронтовиків Володимира Булаєнко і Семена Гудзенко.

Сергій Параджанов, майстер поетичного кіно, після перегляду фільму написав на стіні своєї кухні: «Осика — геніальний режисер!».

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 25 січня 2018.

Посилання

  • Кто вернётся - долюбит (1966) [ 2 лютого 2018 у Wayback Machine.] (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Hto povernetsya dolyubit ros Kto vernyotsya dolyubit ukrayinskij radyanskij hudozhnij film 1966 roku rezhisera i scenarista Leonida Osiki Virobnictvo kinostudiyi imeni Oleksandra Dovzhenka Hto povernetsya dolyubitZhanrd voyennij film i melodrama d RezhiserLeonid OsikaScenaristLeonid OsikaU golovnih rolyahHmelnickij Boris Oleksijovich Brondukov Borislav Mikolajovich Antonina Leftij d i Valerij BessarabOperatorByelikov Mihajlo OleksandrovichKompozitorVolodimir GubaKinokompaniyaKinostudiya im O DovzhenkaTrivalist67 hv MovarosijskaKrayina SRSRRik1966IMDbID 0347362 Molodij soldat poet otrimuye poranennya namagayuchis vryatuvati poranenogo komandira Opinivshis v nimeckomu tilu vin prohodit dovgij shlyah viprobuvan persh nizh vstupit v partizanskij zagin Vijna pokazana v filmi ne stilki z boku podvigu i geroyizmu skilki yak analiz zlamiv doli poetichnoyi osobistosti yak zhorstokist sho spotvoryuye zhittya i dushi lyudej Prem yernij pokaz vidbuvsya 11 bereznya 1968 roku SyuzhetFilm vidkrivayetsya scenoyu suchasnosti na moment vihodu filmu spogadami zhinok pro nimecko radyansku vijnu yak voni proshalisya zi svoyimi sinami sho virushali na front Vlitku 1941 roku molodij hlopec poet ide na vijnu Vzimku na zamerzlomu plyazhi vin prikrivaye vidstup tovarishiv ta vplav perebirayetsya razom z poranenim komandirom i she odnim soldatom cherez richku Cherez nablizhennya vorozhogo litaka jogo tovarish pokidaye komandira ale sam skoro gine Poet znahodit prihistok v seli u molodoyi vdovi Yarini cholovik yakoyi zaginuv na vijni Nimeckij soldat zahodit do hati Yarina vdaye sho poet yiyi cholovik i zniyakovilij soldat ide get Selyani spodivayutsya vizhiti prodayuchi vse sho mayut vdoma vid odyagu do vcililih yakos ikon Sered skruti poet zakohuyetsya v Yarinu ta znovu pochinaye skladati virshi podumki deklamuyuchi yih na pokinutij sceni Navesni nimci zahodyat v selo shob pograbuvati ta vbiti tamteshnih cigan Yarina mayuchi ciganski risi opinyayetsya pid zagrozoyu Nimci hochut rozstrilyati j poeta Yarina zastupayetsya za nogo ale toj vidmovlyayetsya zhiti znayuchi sho Yarinu rozstrilyayut Prote nimci viryat yij ta proganyayut poeta Vin perehovuyetsya v pokinutij cerkvi de zustrichaye svogo vcililogo tovarisha kotrij pokinuv komandira naprizvolyashe Toj ziznayetsya sho vin takozh poet tonko vidchuvaye chuzhij bil tomu ne zdatnij vbivati Poet vstupaye z nim u polemiku dovodyachi sho nalezhit i borotis sho zamknutisya v sobi vse odno sho buti mertvim Tovarish pogodzhuyetsya sho todi vin mertvij i lishayetsya v cerkvi na samoti Poet znahodit partizaniv yakih nadihaye svoyim virshem Kto vernyotsya dolyubit deklamuye jogo rosijskoyu movoyu V nomu vin zaklikaye ne davati zaraz sumovi zavaditi peremozi Partizani minuyut koliyu yakoyu yihav nimeckij potyag z proviantom Ale v ostannyu mit rozvidnik povidomlyaye sho ce potyag z polonenimi Rizikuyuchi zhittyam odin z partizaniv zupinyaye potyag i poperedzhaye pro vibuhivku na koliyi Todi reshta partizaniv rozstrilyuyut nimciv zdaleku Poet vidkrivaye vagon i viyavlyaye sho tam ukrayinskij chornozem yakij vezli u Nimechchinu Vryatovanij grunt obsipayetsya na poeta yednayuchi jogo z ridnoyu zemleyu Zavershuyetsya film krayevidom memorialu z nezlichennimi mogilami poleglih soldativ U rolyahBoris Hmelnickij soldat i poet A Veremenko mati poeta soldata vdova Yarina E Dimitriu ciganka Antonina Leftij Tonya Volodimir Volkov komandir partizanskogo zagonu Valerij Bessarab partizan Borislav Brondukov partizan German Kachin partizan Yurij Dubrovin soldat nimeckij oficer Igor YasulovichTvorcha grupaAvtor scenariyu Leonid Osika Rezhiser Leonid Osika Operator Mihajlo Byelikov Kompozitor Volodimir GubaOcinkiRezhiser Leonid Osika znyav svoyu filosofsko simvolichnu kinostrichku v epohu kultu poetichnogo slova yakij zbirav todi cili stadioni shanuvalnikiv poeziyi U filmi zvuchat virshi poetiv frontovikiv Volodimira Bulayenko i Semena Gudzenko Sergij Paradzhanov majster poetichnogo kino pislya pereglyadu filmu napisav na stini svoyeyi kuhni Osika genialnij rezhiser Primitki Arhiv originalu za 27 bereznya 2018 Procitovano 25 sichnya 2018 PosilannyaKto vernyotsya dolyubit 1966 2 lyutogo 2018 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ