Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Совість український радянський художній фільм 1968 року режисера Володимира Денисенка Стрічку створено на Кіностудії іме

Совість (фільм, 1968)

Совість (фільм, 1968)

«Совість» — український радянський художній фільм 1968 року режисера Володимира Денисенка. Стрічку створено на «Кіностудії імені Олександра Довженка» силами студентів режисерського та акторського курсів Київського державного інституту театрального мистецтва імені Карпенка-Карого. Сергій Параджанов вважав стрічку однією з найкращих в історії українського кіно. Фільм був заборонений, довгий час вважався втраченим. Перший показ відбувся лише в 1991 році.

Совість
image
Жанрдрама / військовий
РежисерВолодимир Денисенко
СценаристВолодимир Денисенко
Василь Земляк
ОператорОлександр Деряжний
МонтажТамара Бикова
Кінокомпанія«Кіностудія імені Олександра Довженка»
Тривалість80 хвилини
Моваукраїнська
Країнаimage УРСР
Рік1969
Дата виходу1991
IMDbID 5077846

Займає 24-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.

Синопсис

Дія відбувається під час Другої світової війни в окупованій німцями Україні. В захопленому селі німецький комендант, офіцер вермахту, розстрілює зв'язаних мирних жителів, їхні трупи кидають до ями.

Чоловік Василь і неназвана жінка прокидаються вранці в одному ліжку. Василь одягається і йде, а жінку потім забирає поліцай на мотоциклі, бо вона працює у німців перекладачкою. Ворожий комендант розмовляє німкенею, їсть груші в чужому саду. За ними спостерігає невідомий чоловік (ним потім виявляється Василь) і стріляє, але не влучає та ховається. Комендант, за посередництва перекладачки, наказує поліцаям, набраним з місцевих жителів, за три дні знайти нападника, інакше їх усіх розстріляють. Коли вони йдуть, комендант поправляє перекладачку, що його умова дещо інша — розстріляють не тільки поліцаїв, а всіх селян.

Згодом Василь із товаришем їдуть уздовж дороги на велосипеді. Їх зупиняє авто, з якого виходить комендант і помічає в одного з них револьвер. Починається бій, Василь зчеплюється з комендантом, поки другий чоловік знімає автомат з запобіжника. Він убиває коменданта, проте Василя ранять, а решта німців тікає. Товариш довго тягне пораненого полями, в одному місці їх підвозить на возі селянин. Біля одного з будинків, де мешкає жінка з двома дітьми, чоловіки зупиняються, жінка допомагає промити рани пораненому. Пізніше до будинку приходить інша жінка, дружина поліцая; дві жінки та двоє чоловіків сидять за столом. Вночі чоловіки йдуть, біля річки вони вбивають двох поліцаїв, які їх упізнали.

Зранку німці збирають на площі всіх мешканців села та вимагають впізнати велосипед та інші речі вбивць коменданта. Двоє партизанів спостерігають за цим із кущів. Ніхто не називає імен, і кількох селян розстрілюють, погрожуючи наступного ранку розстріляти решту.

Вночі Василь каже товаришеві, щоб той знайшов і привів інших партизанів, проте коли товариш намагається пройти під мостом, німці його вбивають. Поранений заходить до кількох будинків. У хаті селянки, у якої вони були вдень, він застає господиню, яка нерухомо дивиться на грубку, де спить тільки її син — її доньку розстріляли зранку. У її сусідки, дружини поліцая, у кімнаті лежить його труп. Вона каже партизану, що через нього завтра розстріляють сто людей. Василь заходить до будинку перекладачки та прощається з нею. Вранці він, після вагань, йде до комендатури та здається, щоб врятувати селян. Там його допитують, але німець, який проводить допит, не вірить йому і вважає, що той шукає смерті.

Усіх мешканців збирають біля яру та розстрілюють. Перекладачка починає плакати і кричати, і її також застрелюють. Останнім убивають Василя. Коли німці йдуть, з-під купи тіл вибирається хлопчик і тікає. За якийсь час він сидить на тлі водоспаду, а в небі летять зграї птахів.

У ролях

Знімальна група

Відновлення та нова редакція фільму (1989):

Створення

Режисер «Совісті» Володимир Денисенко, бувши студентом, у 1948 році був заарештований та ув'язнений на п'ять років виправно-трудових за сфабрикованим звинуваченням в «українському буржуазному націоналізмі». 1956 року його було реабілітовано, Денисенку вдалося повернутися до інституту імені Карпенка-Карого та зняти низку фільмів: «Солдатка» (1959), «Сон» (1960), «Роман і Франческа» (1964). Також він попрацював асистентом Марка Донського на зніманні фільму «Дорогою ціною» (1957) та проходив стажування в Олександра Довженка. Попередній фільм Денисенка «На Київському напрямку» (1968) також описував події Другої світової війни.

«Совість» фільмувалася Денисенком зі студентами інституту імені Карпенка-Карого під час їхньої літньої практики. Фільм знімався без бюджету, а вся знімальна група жила в реальному селі. Місцеві жителі надавали їм проживання та харчі, а знімальна група допомагала їм у господарстві. Оператор Олександр Деряжний зняв події у чорно-білій палітрі, що виражає ворожість навколишнього світу. У ролі хлопчика, який єдиний вижив у фіналі, знявся син режисера, Олександр Денисенко.

Реліз

«Совість» було недопущено до показу в СРСР. За «Перебудови» Олександр Денисенко шукав її копії спільно з Миколою Олійником — студентом свого батька, котрий грав у фільмі роль поліцая. Всі кіноплівки з фільмом, крім однієї, були до того часу знищені, пущені на переробку чи порізані на наочний матеріал для студентів. Останнім відомим місцерозташування вцілілої копії була Спілка кінематографістів 26 жовтня 1986 року. Проте ця копія виявилася вкрадена, через що розпочалося кримінальне розслідування. Восени 1988 року її підкинули вночі під двері фільмосховища кіностудії Довженка. За ініціативи Олександра Денисенка було отримано фінансування на реставрацію і нову редакцію фільму. Кошти виділив Юрій Олененко, голова Держкіно УРСР.

Фільм відновлено на кіностудії ім. О. Довженка у 1989 році. Уперше його показали 1991 року на Першому Всеукраїнському кінофестивалі в Києві, де стрічка отримала Приз журі кінокритиків.

Сприйняття

Згідно з описом Довженко-центру, «„Совість“ стала більш чесним, камерним та радикальним продовженням попереднього фільму режисера — „На Київському напрямку“ (1968), також присвяченого подіям Другої світової».

Сергій Тримбач, голова Національної спілки кінематографістів України, вважав, що «Совість» не допустили до показу з причини філософського спрямування фільму, чужого радянській ідеології. Це був екзистенціалізм, де людина, позбавлена вибору та підтримки, сама обирає як їй вчинити. В фільмі також відсутні такі постаті, як комісар чи партійний представник, які могли б спрямувати протагоніста. Тримбач писав, що «„Совість“ не мав жодних шансів вийти на екрани. Тим більше, що у серпні 1968-го радянські танки увійшли до Чехословаччини, за чим відбулися нові репресії щодо діячів культури».

У книзі американських критиків Ендрю Гортона та Майкла Брашинського зазначено, що з фільму не слідує належність показаних партизанів до комуністів. Ймовірно, вони є українськими націоналістами.

Примітки

  1. Битюцький, Станіслав. Совість. Процитовано 23 серпня 2022 року.
  2. Совість. Довженко-центр (укр.). Процитовано 13 вересня 2023.
  3. Сергій Тримбач. Про Володимира Денисенка і картину «Совість» «Національна спілка кінематографістів України»
  4. . Архів оригіналу за 14 травня 2017. Процитовано 16 травня 2017.
  5. Horton, Andrew; Brashinsky, Michael (9 березня 2021). The Zero Hour: Glasnost and Soviet Cinema in Transition (англ.). Princeton University Press. с. 38. ISBN .

Посилання

  • «Совість» на сайті Довженко-Центр
  • «Совість» на сайті IMDb (англ.)
  • Відео: Репресований фільм Володимира Денисенка «СОВІСТЬ» (на facebook.com)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sovist ukrayinskij radyanskij hudozhnij film 1968 roku rezhisera Volodimira Denisenka Strichku stvoreno na Kinostudiyi imeni Oleksandra Dovzhenka silami studentiv rezhiserskogo ta aktorskogo kursiv Kiyivskogo derzhavnogo institutu teatralnogo mistectva imeni Karpenka Karogo Sergij Paradzhanov vvazhav strichku odniyeyu z najkrashih v istoriyi ukrayinskogo kino Film buv zaboronenij dovgij chas vvazhavsya vtrachenim Pershij pokaz vidbuvsya lishe v 1991 roci SovistZhanrdrama vijskovijRezhiserVolodimir DenisenkoScenaristVolodimir Denisenko Vasil ZemlyakOperatorOleksandr DeryazhnijMontazhTamara BikovaKinokompaniya Kinostudiya imeni Oleksandra Dovzhenka Trivalist80 hviliniMovaukrayinskaKrayina URSRRik1969Data vihodu1991IMDbID 5077846 Zajmaye 24 u poziciyu u spisku 100 najkrashih filmiv v istoriyi ukrayinskogo kino SinopsisDiya vidbuvayetsya pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v okupovanij nimcyami Ukrayini V zahoplenomu seli nimeckij komendant oficer vermahtu rozstrilyuye zv yazanih mirnih zhiteliv yihni trupi kidayut do yami Cholovik Vasil i nenazvana zhinka prokidayutsya vranci v odnomu lizhku Vasil odyagayetsya i jde a zhinku potim zabiraye policaj na motocikli bo vona pracyuye u nimciv perekladachkoyu Vorozhij komendant rozmovlyaye nimkeneyu yist grushi v chuzhomu sadu Za nimi sposterigaye nevidomij cholovik nim potim viyavlyayetsya Vasil i strilyaye ale ne vluchaye ta hovayetsya Komendant za poserednictva perekladachki nakazuye policayam nabranim z miscevih zhiteliv za tri dni znajti napadnika inakshe yih usih rozstrilyayut Koli voni jdut komendant popravlyaye perekladachku sho jogo umova desho insha rozstrilyayut ne tilki policayiv a vsih selyan Zgodom Vasil iz tovarishem yidut uzdovzh dorogi na velosipedi Yih zupinyaye avto z yakogo vihodit komendant i pomichaye v odnogo z nih revolver Pochinayetsya bij Vasil zcheplyuyetsya z komendantom poki drugij cholovik znimaye avtomat z zapobizhnika Vin ubivaye komendanta prote Vasilya ranyat a reshta nimciv tikaye Tovarish dovgo tyagne poranenogo polyami v odnomu misci yih pidvozit na vozi selyanin Bilya odnogo z budinkiv de meshkaye zhinka z dvoma ditmi choloviki zupinyayutsya zhinka dopomagaye promiti rani poranenomu Piznishe do budinku prihodit insha zhinka druzhina policaya dvi zhinki ta dvoye cholovikiv sidyat za stolom Vnochi choloviki jdut bilya richki voni vbivayut dvoh policayiv yaki yih upiznali Zranku nimci zbirayut na ploshi vsih meshkanciv sela ta vimagayut vpiznati velosiped ta inshi rechi vbivc komendanta Dvoye partizaniv sposterigayut za cim iz kushiv Nihto ne nazivaye imen i kilkoh selyan rozstrilyuyut pogrozhuyuchi nastupnogo ranku rozstrilyati reshtu Vnochi Vasil kazhe tovarishevi shob toj znajshov i priviv inshih partizaniv prote koli tovarish namagayetsya projti pid mostom nimci jogo vbivayut Poranenij zahodit do kilkoh budinkiv U hati selyanki u yakoyi voni buli vden vin zastaye gospodinyu yaka neruhomo divitsya na grubku de spit tilki yiyi sin yiyi donku rozstrilyali zranku U yiyi susidki druzhini policaya u kimnati lezhit jogo trup Vona kazhe partizanu sho cherez nogo zavtra rozstrilyayut sto lyudej Vasil zahodit do budinku perekladachki ta proshayetsya z neyu Vranci vin pislya vagan jde do komendaturi ta zdayetsya shob vryatuvati selyan Tam jogo dopituyut ale nimec yakij provodit dopit ne virit jomu i vvazhaye sho toj shukaye smerti Usih meshkanciv zbirayut bilya yaru ta rozstrilyuyut Perekladachka pochinaye plakati i krichati i yiyi takozh zastrelyuyut Ostannim ubivayut Vasilya Koli nimci jdut z pid kupi til vibirayetsya hlopchik i tikaye Za yakijs chas vin sidit na tli vodospadu a v nebi letyat zgrayi ptahiv U rolyah Vasil Valentina Grishokina zhinka policaya epizodichna rol Viktor Malyarevich epizodichna rol Volodimir Denisenko epizodichna rol V yacheslav Krishtofovich epizodichna rol Galina Dolgozvyaga epizodichna rol Galina Nehayevska epizodichna rol Dmitro Dyeyev epizodichna rol Lyubov Luc epizodichna rol Mikola Gudz Rihter Mikola Olijnik epizodichna rol Nikifor Kolofidin Yakimov Nina Reus epizodichna rol Oleksandr Denisenko epizodichna rol hlopchika Oleksandr Dyeduh epizodichna rol Tetyana Turik epizodichna rolZnimalna grupaRezhiser postanovnik Volodimir Denisenko Scenaristi Vasil Zemlyak Volodimir Denisenko Operator postanovnik Oleksandr Deryazhnij Rezhiseri Oleksa Moroz V yacheslav Krishtofovich Oleksand Melnik Oleksandr Kibalnik Operator Mikola Shibayev Zvukooperator Anatolij Chornoochenko Montazh Tamara Bikova Konsultant Illya Vacik Muzichne oformlennya z tvoriv Krishtofa Pendereckogo Zhozzefa Bakki Miroslava Skorika Vidnovlennya ta nova redakciya filmu 1989 Rezhiser postanovnik Oleksandr Denisenko Operator postanovnik Oleksandr Deryazhnij Zvukooperatori Anatolij Chornoochenko Yurij Vinarskij Montazh Nataliya Borovska Redaktor Volodimir Chornij Direktor kartini Viktor CibaStvorennyaRezhiser Sovisti Volodimir Denisenko buvshi studentom u 1948 roci buv zaareshtovanij ta uv yaznenij na p yat rokiv vipravno trudovih za sfabrikovanim zvinuvachennyam v ukrayinskomu burzhuaznomu nacionalizmi 1956 roku jogo bulo reabilitovano Denisenku vdalosya povernutisya do institutu imeni Karpenka Karogo ta znyati nizku filmiv Soldatka 1959 Son 1960 Roman i Francheska 1964 Takozh vin popracyuvav asistentom Marka Donskogo na znimanni filmu Dorogoyu cinoyu 1957 ta prohodiv stazhuvannya v Oleksandra Dovzhenka Poperednij film Denisenka Na Kiyivskomu napryamku 1968 takozh opisuvav podiyi Drugoyi svitovoyi vijni Sovist filmuvalasya Denisenkom zi studentami institutu imeni Karpenka Karogo pid chas yihnoyi litnoyi praktiki Film znimavsya bez byudzhetu a vsya znimalna grupa zhila v realnomu seli Miscevi zhiteli nadavali yim prozhivannya ta harchi a znimalna grupa dopomagala yim u gospodarstvi Operator Oleksandr Deryazhnij znyav podiyi u chorno bilij palitri sho virazhaye vorozhist navkolishnogo svitu U roli hlopchika yakij yedinij vizhiv u finali znyavsya sin rezhisera Oleksandr Denisenko Reliz Sovist bulo nedopusheno do pokazu v SRSR Za Perebudovi Oleksandr Denisenko shukav yiyi kopiyi spilno z Mikoloyu Olijnikom studentom svogo batka kotrij grav u filmi rol policaya Vsi kinoplivki z filmom krim odniyeyi buli do togo chasu znisheni pusheni na pererobku chi porizani na naochnij material dlya studentiv Ostannim vidomim misceroztashuvannya vcililoyi kopiyi bula Spilka kinematografistiv 26 zhovtnya 1986 roku Prote cya kopiya viyavilasya vkradena cherez sho rozpochalosya kriminalne rozsliduvannya Voseni 1988 roku yiyi pidkinuli vnochi pid dveri filmoshovisha kinostudiyi Dovzhenka Za iniciativi Oleksandra Denisenka bulo otrimano finansuvannya na restavraciyu i novu redakciyu filmu Koshti vidiliv Yurij Olenenko golova Derzhkino URSR Film vidnovleno na kinostudiyi im O Dovzhenka u 1989 roci Upershe jogo pokazali 1991 roku na Pershomu Vseukrayinskomu kinofestivali v Kiyevi de strichka otrimala Priz zhuri kinokritikiv SprijnyattyaZgidno z opisom Dovzhenko centru Sovist stala bilsh chesnim kamernim ta radikalnim prodovzhennyam poperednogo filmu rezhisera Na Kiyivskomu napryamku 1968 takozh prisvyachenogo podiyam Drugoyi svitovoyi Sergij Trimbach golova Nacionalnoyi spilki kinematografistiv Ukrayini vvazhav sho Sovist ne dopustili do pokazu z prichini filosofskogo spryamuvannya filmu chuzhogo radyanskij ideologiyi Ce buv ekzistencializm de lyudina pozbavlena viboru ta pidtrimki sama obiraye yak yij vchiniti V filmi takozh vidsutni taki postati yak komisar chi partijnij predstavnik yaki mogli b spryamuvati protagonista Trimbach pisav sho Sovist ne mav zhodnih shansiv vijti na ekrani Tim bilshe sho u serpni 1968 go radyanski tanki uvijshli do Chehoslovachchini za chim vidbulisya novi represiyi shodo diyachiv kulturi U knizi amerikanskih kritikiv Endryu Gortona ta Majkla Brashinskogo zaznacheno sho z filmu ne sliduye nalezhnist pokazanih partizaniv do komunistiv Jmovirno voni ye ukrayinskimi nacionalistami PrimitkiBityuckij Stanislav Sovist Procitovano 23 serpnya 2022 roku Sovist Dovzhenko centr ukr Procitovano 13 veresnya 2023 Sergij Trimbach Pro Volodimira Denisenka i kartinu Sovist Nacionalna spilka kinematografistiv Ukrayini Arhiv originalu za 14 travnya 2017 Procitovano 16 travnya 2017 Horton Andrew Brashinsky Michael 9 bereznya 2021 The Zero Hour Glasnost and Soviet Cinema in Transition angl Princeton University Press s 38 ISBN 978 0 691 22786 3 Posilannya Sovist na sajti Dovzhenko Centr Sovist na sajti IMDb angl Video Represovanij film Volodimira Denisenka SOVIST na facebook com

Дата публікації:
Топ