Azərbaycanca
Dansk
Deutsch
Española
Français
Italiana
Қазақ
Lietuvos
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
Микола Опанасович Гудзь (13 березня 1945, Київ, Українська РСР — 27 травня 2005, Київ, Україна) — радянський і український кіноактор. Член Національної спілки кінематографістів України.
| Гудзь Микола Опанасович | |
|---|---|
 | |
| Дата народження | 13 березня 1945[1] |
| Місце народження | Київ, СРСР |
| Дата смерті | 27 травня 2005[1] (60 років) |
| Місце смерті | Київ, Україна |
| Громадянство |  СРСР Україна |
| Професія | актор, кіноактор |
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого |
| Член у | НСКУ |
| IMDb | ID 0345705 |
Біографія
Закінчив акторський факультет (Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого) (1969). З 1969 р. працював на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка, де знявся в безлічі фільмів. Грав в таких фільмах, як (Ріхтер), («Море у вогні») (Красносельський), («Кам'яний господар») (лицар), «Не віддавай королеву» (інженер), (батько Світлани), («Без року тиждень») (Нестеренко), («І завтра жити») (Лазебник), («Чехарда») (Євгеній Семенович Налівін), («Зона») (Антип Радобужний), («Золоте курча») (Старший Борсук). У 1996—1999 роках був відомий як один з акторів гумористичного «Шоу довгоносиків», де грав декілька ролей, наприклад, роль бармена, що ненавидить старі анекдоти і тих, хто їх розповідає.
Фільмографія
Знявся у фільмах:
- 1968 — «Совість» (Ріхтер),
- 1970 — («Море у вогні») (Красносельський),
- 1971 — («Камінний господар») (лицар),
- 1974 — «Поцілунок Чаніти» (епіз.),
- 1974 — («Біле коло») (епізод),
- 1975 — («Як гартувалась сталь») (2 сер.),
- 1975 — «Не віддавай королеву» (Андрій Петрович (інженер))
- 1975 — («Переходимо до любові»)
- 1976 — («Не плач, дівчино») (батько),
- 1977 — (епіз.),
- 1977 — «Тачанка з півдня» (епіз.),
- 1977 — («Танкодром») (епіз.),
- 1978 — «За все у відповіді» (2 сер. м'ясник — роль озвучив актор (Павло Морозенко))
- 1979 — «Сімейне коло»
- 1981 — («Жінки жартують серйозно») (епіз.),
- 1981 — («Два дні на початку грудня»),
- 1982 — «Грачі» (свідок),
- 1982 — («Снігове весілля») (льотчик),
- 1982 — («Без року тиждень») (Нестеренко),
- 1983 — (епіз.),
- 1982 — («Украдене щастя») (епіз.),
- 1982 — («І ніхто на світі») (епіз.),
- 1986 — «Звинувачується весілля»,
- 1987 — («І завтра жити») (Лазебник),
- 1987 — («Голий»)
- 1987 — («Чехарда») (Євгеній Семенович Налівін),
- 1988 — («Дама з папугою»),
- 1988 — («Зона») (Антип Радобужний),
- 1988 — «Фантастична історія»,
- 1989 — («Етюди про Врубеля»),
- 1990 — («Імітатор»),
- 1993 — («Вперед, за скарбами гетьмана!»),
- 1992 — («Чотири листи фанери»),
- 1993 — (Мішель де Варньє (аптекар)),
- 1993 — («Золоте курча») (Старший Борсук)
- 1996 — («Judenkreis, або Вічне колесо») (епізод)
та інші фільми…
Ролі на телебаченні
- 1996—1999 — Шоу довгоносиків
Нагороди
Нагороджений медалями.
Література
- Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.49—50.
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
Посилання
- Микола Гудзь на сайті «Кіно-Театр.ру» [ 9 травня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
 | Це незавершена стаття про українського актора чи акторку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет