Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Унг | ||
|
| ||
| Герб комітату Унг | ||
|
| ||
| Адміністративний центр (1910): Ужгород | ||
| Населення (1910): 162 089 | ||
| Площа (1910): 3230 км² | ||
| Сьогоднішня приналежність:
| ||
|
| ||
| Карта комітата | ||
Унг, У́нґський коміта́т, Ужа́нський коміта́т (угор. Ung vármegye, лат. comitatus Unghensis) — історичний комітат в північно-східній частині Угорського королівства, який межував з австрійською провінцією Галичина на півночі, з комітатом Земплін на заході, Березьким комітатом на сході та Саболцьким — на півдні. В наш час 2/3 території входять до складу Закарпатської області України, 1/3 — до Михайловецького та Собранецького районів Словаччини. Адміністративним центром був Ужгород. Комітат існував до 1919 року.
Географія
З півночі територія комітату Унг була обмежена хребтами Карпат, з півдня — річками Тиса та Латориця, із заходу — Лаборцем. 1910 року територія комітату становила 3 230 км².
Історія
Унг був одним з найстаріших комітатів Угорського королівства.
Після утворення ЗУНР українська етнічна частина комітату повинна була увійти до її складу згідно з «Тимчасовим основним законом» від 13 листопада 1918 року.
Після поразки Австро-Угорщини у Першій Світовій війні та її розпаду 1918 року, згідно з Тріанонським договором 1920 року, майже вся територія комітату відійшла до Чехословацької республіки, невелика частина біля міста Загонь відійшла до Угорщини. У складі Чехословацької республіки територія була розділена між чехословацькими землями — Підкарпатською Руссю та Словаччиною. 1938 року західна частина комітату була зайнята Угорським королівством, а 1944 року — Червоною Армією. 1945 року Підкарпатська Русь відійшла до СРСР, західна частина, що носила назву Східний Земплін, залишилася в Словаччині.
Населення
Внаслідок переведення початкових шкіл з української мови на угорську протягом 19 століття — з 1810 по 1910 роки більш ніж удвоє знизилась частка русинів-українців у населенні комітату Унг. 1810 року їх було тут 88,5 %, 1840 — вже 53,6 %, а у 1857 — лише 51,0 %. 1910 року українців залишалося вже тільки 38.1 %. Це було наслідком мадяризації та словакізації русинів-українців.
| Частка українців у населенні комітата Унґ по роках | |
|---|---|
| Рік | Відсоток |
| 1795 | 88,5 % |
| 1810 | 88,5 % |
| 1840-ві | 53,6 % |
| 1857 | 51,0 % |
| 1900 | 36.4 % |
| 1910 | 38.1 % |
1900
Кількість жителів комітату Унг 1900 року нараховувала 153 266 тис.осіб і складалася з наступних мовних спільнот, серед них:
Населення:
- Русини: 55 742 (36.4 %)
- Угорці: 46 306 (30.2 %)
- Словаки: 42 876 (28.0 %)
- Німці: 7 099 (4.6 %)
- Румуни: 199 (0.1 %)
- Хорвати: 192 (0.1 %)
- Серби: 3 (0.0 %)
- Інші або невідомо: 849 (0.6 %)
За даними перепису 1900 року, комітат складався з наступних релігійних громад:
Релігійні громади:
- Греко-католики: 83 936 (54.8 %)
- Католики: 32 904 (21.5 %)
- Кальвіністи: 19 003 (12.4 %)
- Євреї: 16 776 (10.9 %)
- Лютерани: 562 (0.4 %)
- Православні: 56 (0.0 %)
- Унітарії: 12 (0.0 %)
- Інші або невідомо: 17 (0.0 %)
1910
Кількість жителів комітату Унг в 1910 року нараховувала 162 089 осіб, серед них:
- Русини: 61 711 (38.1 %)
- Угорці: 53 824 (33.2 %)
- Словаки: 36 364 (22.4 %)
- Німці: 8 383 (5.2 %)
- Румуни: 133 (0.1 %)
- Серби: 8 (0.0 %)
- Інші або невідомо: 1 584 (1,0 %) — (євреї та цигани).
За даними перепису 1910 року, округ складався з наступних релігійних громад:
Релігійні громади:
- Греко-католики: 89,149 (55.0 %)
- Католики: 34,549 (21.3 %)
- Кальвіністи: 20,092 (12.4 %)
- Євреї: 17,587 (10.9 %)
- Лютерани: 582 (0.3 %)
- Православні: 90 (0.1 %)
- Унітарії: 21 (0.0 %)
- Інші або невідомо: 19 (0.0 %)
Адміністративний поділ
В 1773 році існували три райони: Ужгородський, Собранецький та Капушанський.
| Округи | |
|---|---|
| Округ | Адм. центр |
| Надьберезна (угор. Nagybereznai járás) | Великий Березний |
| Надькапош (угор. Nagykaposi járás) | Вельке Капушани |
| Перечень (угор. Perecsenyi járás) | Перечин |
| Середнє (угор. Szerednyei járás) | Середнє |
| Собранц (угор. Szobránci járás) | Собранці |
| Унґвар (угор. Ungvári járás) | Ужгород |
| Вільне місто | |
| Ужгород | |
Герб
Становить собою щит французької форми, розітнутий на блакить та червень, над яким знаходиться сталевий лицарський шолом, увінчаний триріжковою дворянською короною. Над щитом знаходиться намет синього та червоного кольору, підбитий сріблом та золотом. У верхньому блакитному полі щита знаходиться постать лицаря у сталевій броні та золотій триріжковій короні, який тримає в руках по три золоті колоски пшениці. Перед постаттю лицаря — також золота дворянська триріжкова корона. У нижньому червоному полі щита — дві срібні смуги.
Цей герб і досі прикрашає барокову арку, зведену перед будівлею старого комітатського будинку (жупанату), спорудженого 1769 року в Ужгороді. Сам будинок розібраний у 1930-х роках. Також герб можна побачити і на фронтоні нового комітатського будинку, зведеного 1809 року.
Примітки
- Кабузан В. М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год[недоступне посилання з травня 2019] — Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 191 с.
- Кабузан В. М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год — Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 135 с.,192 с.
- http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar/kt06042201/0_0_3_pg_22.html
- KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 26 червня 2012.
- KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 26 червня 2012.
Джерела та література
- Györffy György, ред. (1890). Magyarország történelmi földrajza a Hunyadiak korában. Budapest.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|autor=() - Csánki Dezső, ред. (1963). Az Árpád-kori Magyarország történeti földrajza. I. Budapest.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|autor=()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ung Gerb komitatu Ung Administrativnij centr 1910 Uzhgorod Naselennya 1910 162 089 Plosha 1910 3230 km Sogodnishnya prinalezhnist Ukrayina Slovachchina Ugorshina nevelika chastina v rajoni mistechka Zagon Karta komitata Ung U ngskij komita t Uzha nskij komita t ugor Ung varmegye lat comitatus Unghensis istorichnij komitat v pivnichno shidnij chastini Ugorskogo korolivstva yakij mezhuvav z avstrijskoyu provinciyeyu Galichina na pivnochi z komitatom Zemplin na zahodi Berezkim komitatom na shodi ta Sabolckim na pivdni V nash chas 2 3 teritoriyi vhodyat do skladu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini 1 3 do Mihajloveckogo ta Sobraneckogo rajoniv Slovachchini Administrativnim centrom buv Uzhgorod Komitat isnuvav do 1919 roku Budinok zhupanatu v Uzhgorodi Vorota kolishnogo upravlinnya Uzhanskogo komitatu ta budinok Uzhgorod vul Voloshina 37GeografiyaZemli uzhanskoyi zhupi zafarbovano sinim Z pivnochi teritoriya komitatu Ung bula obmezhena hrebtami Karpat z pivdnya richkami Tisa ta Latoricya iz zahodu Laborcem 1910 roku teritoriya komitatu stanovila 3 230 km IstoriyaUng buv odnim z najstarishih komitativ Ugorskogo korolivstva Pislya utvorennya ZUNR ukrayinska etnichna chastina komitatu povinna bula uvijti do yiyi skladu zgidno z Timchasovim osnovnim zakonom vid 13 listopada 1918 roku Pislya porazki Avstro Ugorshini u Pershij Svitovij vijni ta yiyi rozpadu 1918 roku zgidno z Trianonskim dogovorom 1920 roku majzhe vsya teritoriya komitatu vidijshla do Chehoslovackoyi respubliki nevelika chastina bilya mista Zagon vidijshla do Ugorshini U skladi Chehoslovackoyi respubliki teritoriya bula rozdilena mizh chehoslovackimi zemlyami Pidkarpatskoyu Russyu ta Slovachchinoyu 1938 roku zahidna chastina komitatu bula zajnyata Ugorskim korolivstvom a 1944 roku Chervonoyu Armiyeyu 1945 roku Pidkarpatska Rus vidijshla do SRSR zahidna chastina sho nosila nazvu Shidnij Zemplin zalishilasya v Slovachchini NaselennyaVnaslidok perevedennya pochatkovih shkil z ukrayinskoyi movi na ugorsku protyagom 19 stolittya z 1810 po 1910 roki bilsh nizh udvoye znizilas chastka rusiniv ukrayinciv u naselenni komitatu Ung 1810 roku yih bulo tut 88 5 1840 vzhe 53 6 a u 1857 lishe 51 0 1910 roku ukrayinciv zalishalosya vzhe tilki 38 1 Ce bulo naslidkom madyarizaciyi ta slovakizaciyi rusiniv ukrayinciv Chastka ukrayinciv u naselenni komitata Ung po rokah Rik Vidsotok 1795 88 5 1810 88 5 1840 vi 53 6 1857 51 0 1900 36 4 1910 38 1 1900 Kilkist zhiteliv komitatu Ung 1900 roku narahovuvala 153 266 tis osib i skladalasya z nastupnih movnih spilnot sered nih Naselennya Rusini 55 742 36 4 Ugorci 46 306 30 2 Slovaki 42 876 28 0 Nimci 7 099 4 6 Rumuni 199 0 1 Horvati 192 0 1 Serbi 3 0 0 Inshi abo nevidomo 849 0 6 Za danimi perepisu 1900 roku komitat skladavsya z nastupnih religijnih gromad Religijni gromadi Greko katoliki 83 936 54 8 Katoliki 32 904 21 5 Kalvinisti 19 003 12 4 Yevreyi 16 776 10 9 Lyuterani 562 0 4 Pravoslavni 56 0 0 Unitariyi 12 0 0 Inshi abo nevidomo 17 0 0 1910 Kilkist zhiteliv komitatu Ung v 1910 roku narahovuvala 162 089 osib sered nih Rusini 61 711 38 1 Ugorci 53 824 33 2 Slovaki 36 364 22 4 Nimci 8 383 5 2 Rumuni 133 0 1 Serbi 8 0 0 Inshi abo nevidomo 1 584 1 0 yevreyi ta cigani Za danimi perepisu 1910 roku okrug skladavsya z nastupnih religijnih gromad Religijni gromadi Greko katoliki 89 149 55 0 Katoliki 34 549 21 3 Kalvinisti 20 092 12 4 Yevreyi 17 587 10 9 Lyuterani 582 0 3 Pravoslavni 90 0 1 Unitariyi 21 0 0 Inshi abo nevidomo 19 0 0 Administrativnij podilV 1773 roci isnuvali tri rajoni Uzhgorodskij Sobraneckij ta Kapushanskij Okrugi Okrug Adm centr Nadberezna ugor Nagybereznai jaras Velikij Bereznij Nadkaposh ugor Nagykaposi jaras Velke Kapushani Perechen ugor Perecsenyi jaras Perechin Serednye ugor Szerednyei jaras Serednye Sobranc ugor Szobranci jaras Sobranci Ungvar ugor Ungvari jaras Uzhgorod Vilne misto UzhgorodGerbStanovit soboyu shit francuzkoyi formi rozitnutij na blakit ta cherven nad yakim znahoditsya stalevij licarskij sholom uvinchanij tririzhkovoyu dvoryanskoyu koronoyu Nad shitom znahoditsya namet sinogo ta chervonogo koloru pidbitij sriblom ta zolotom U verhnomu blakitnomu poli shita znahoditsya postat licarya u stalevij broni ta zolotij tririzhkovij koroni yakij trimaye v rukah po tri zoloti koloski pshenici Pered postattyu licarya takozh zolota dvoryanska tririzhkova korona U nizhnomu chervonomu poli shita dvi sribni smugi Cej gerb i dosi prikrashaye barokovu arku zvedenu pered budivleyu starogo komitatskogo budinku zhupanatu sporudzhenogo 1769 roku v Uzhgorodi Sam budinok rozibranij u 1930 h rokah Takozh gerb mozhna pobachiti i na frontoni novogo komitatskogo budinku zvedenogo 1809 roku PrimitkiKabuzan V M Ukraincy v mire dinamika chislennosti i rasseleniya 20 e gody XVIII veka 1989 god nedostupne posilannya z travnya 2019 In t ros istorii RAN M Nauka 2006 191 s Kabuzan V M Ukraincy v mire dinamika chislennosti i rasseleniya 20 e gody XVIII veka 1989 god In t ros istorii RAN M Nauka 2006 135 s 192 s http kt lib pte hu cgi bin kt cgi konyvtar kt06042201 0 0 3 pg 22 html KlimoTheca Konyvtar Kt lib pte hu Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 26 chervnya 2012 KlimoTheca Konyvtar Kt lib pte hu Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 26 chervnya 2012 Dzherela ta literaturaGyorffy Gyorgy red 1890 Magyarorszag tortenelmi foldrajza a Hunyadiak koraban Budapest a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pustij nevidomij parametr autor dovidka Csanki Dezso red 1963 Az Arpad kori Magyarorszag torteneti foldrajza I Budapest a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pustij nevidomij parametr autor dovidka