Угари́т (угарит. 𐎜𐎂𐎗𐎚, ʼUgrt; араб. أوغاريت) — стародавнє портове місто, розташоване за 11 кілометрів на північ від сирійського міста Латакія. З першої половини XVIII століття до н. е. по першу половину XII століття до н. е. — існувало як місто-держава. Місто розташовувалося на двадцятиметровому пагорбі, що зараз зветься Рас-Шамра, за 1,2 км від затоки, що колись звалася Біла гавань, а зараз Мінет-ель-Бейда. Загальна площа міста досягала 22 гектарів.
Угарит | |
Дата створення / заснування | 6 тисячоліття до н. е. |
---|---|
Культура | Ханаан |
Країна | Сирія[1] |
Адміністративна одиниця | Латакія |
Час/дата припинення існування | 1190-ті до н. е.[2] |
Угарит у Вікісховищі |
Координати: 35°36′06″ пн. ш. 35°47′08″ сх. д. / 35.601944000027778259° пн. ш. 35.785556000027774814° сх. д.
Історія
Поселення, від якого походив Угарит, виникло ще в добу неоліту в п'ятому тисячолітті до нашої ери. У середині третього тисячоліття до нашої ери в Угариті з'явилися вихідці зі Східної Анатолії, а на початку другого тисячоліття Угарит був одним з найважливіших аморейських міст. Амореї в той час були найбільшим народом Східного Середземномор'я. Імена угаритських царів арамейського походження.
Фараони дванадцятої династії (1990—) підтримували з Угаритом дипломатичні та торгові зв'язки. Місто згадується в листуванні між царем аморейського царства Ямхада та царем міста-держави Марі Зімрі-Лімом (близько 1777—). У XV сторіччі до нашої ери Угарит згадується в табличках з сусіднього Алалаха.
Один з фараонів, найшвидше Аменхотеп II (1436—1416 до н. е.), напав на Угарит, зробив його царя своїм васалом та розмістив у місті єгипетський гарнізон. Спроба антиєгипетськи налаштованих угаритців скинути царя та звільнитися від залежності не вдалася. З Амарнського архіву випливає, що в ті часи цар Угариту залишався єгипетським васалом. Місто згадується в топографічному переліку Аменхотепа ІІІ.
У середині XIV століття до нашої ери Угарит потрапив у васальну залежність від Хатті, до нього були приєднані значні території, анексовані в проєгипетських сусідів. Війська Угариту разом з хетами придушували підбурене єгиптянами антихетське повстання, що сталося близько 1336—1306 до н. е. При фараоні Хоремхебі (приблизно 1335—1309 до н. е.) Угарит на якийсь час знову став єгипетським васалом. Нове антихетське повстання, у якому, певно, брав участь Угарит, було придушене, внаслідок чого царство втратило значні території. Угаритські війська входили до хетської коаліції, що билася проти Рамзеса ІІ в битві при Кадеші в
У XIII сторіччі до нашої ери Угарит був одним з головних економічних центрів Хатті.
У середині ХІІІ сторіччя Угарит надавав сюзерену фінансову допомогу в боротьбі з Ассирією, а в другій половині того ж сторіччя — і безпосередньо військову.
Під час вторгнення народів моря угаритські кораблі складали ядро хетського флоту, а сухопутне військо на чолі з останнім царем Нікмадду III приєдналася до хетської армії. Невдовзі (близько 1200 до н. е.) перед нападом народів моря місто було зруйноване сильним землетрусом, а нападники завоювали вже ослаблене цим катаклізмом царство. І хоч на місці Угариту виникло невеличке поселення народів моря, але місто вже ніколи не мало колишнього значення і не було незалежною державою, тож фактично історія Угариту закінчилась.
Результати археологічних досліджень
Руїни цього міста були випадково знайдені в 1929 році. Тоді ж розпочалися археологічні розкопки, на той час їх очолив француз Шеффер. Дослідження тривають донині, і лише внаслідок Другої світової війни їх переривали на десять років.
Під час розкопок було знайдено два храми — Ваала та Дагона, розташовані на відстані п'ятдесяти метрів один від одного. Між ними знаходився будинок Великого жерця, у якому знайдена багата бібліотека. У царському палаці був знайдений архів. Також було знайдено кілька приватних архівів з текстами як літературного, так і юридичного характеру. Окрім писемних джерел, було знайдено безліч інших предметів, які свідчать про культуру та торговельні зв'язки давнього міста. Найвищого розквіту культура Угариту досягла в XVII—ХІІІ століттях до нашої ери. У цей час населення міста складалося із семітів та хуритів.
Писемність
Знайдені в Угариті тексти написані різними мовами — угаритською, шумерською, аккадською (міжнародною мовою того часу), хурритською, хетською, єгипетською. Так само використовувалися різні види писемності — найчастіше акадський клинопис та угаритський алфавітний клинопис, єгипетські та хетські ієрогліфи, кіпро-мінойська писемність. Угаритський алфавітний клинопис був модифікацією месопотамського клинописної складової писемності. Цей алфавіт складався з 30 знаків — 27 для приголосних та 3 додаткових знаків самеха та двох алефів, які служили для розрізнення трьох базових семітських голосних у сполученні з самехом, тобто «a», «i», «u». Однак спостерігається тенденція до використання лише 22 приголосних, як у ханаанському та єврейському алфавітах.
Література
Серед знайдених текстів є чимало літературних та релігійних, які цінні як самі по собі, так і для біблеїстики. Було знайдено твори релігійно-міфологічного змісту — «Ваал», «Ваал та Анат», «Шлюб Нікаал та Ава» та інші, історико-епічні — «Історія [царя] Керет», «Історія [судді] Дані-Іла» та інші, численні молитви, гімни, закляття та інше. Ці тексти — це перші відомі подібні твори одним з західно-семітських діалектів, причому вони належать добіблійному періоду, що дозволяє використовувати їх для вивчення не лише давньої літератури Ханаану, але й того тла, на якому чи навіть з якого виникла Біблія. Хоч з мовної точки зору угаритські тексти займають проміжне положення між ханаанською та арамейською, але в літературно-стилістичному сенсі це частина ханаанської літератури, причому схожість між нею та біблійною очевидна. Значення угаритської літератури для історичного вивчення Біблії особливо значне через те, що література сусідніх Ізраїлю фінікійських міст фактично не збереглася.
З самого початку публікації угаритських текстів дослідники звертали увагу на мовну та стилістичну подібність до Біблії. Вже в 30-і роки ХХ сторіччя Х. Л. Гінзберг та У. Кассуто почали порівняльне дослідження угаритської та біблійної літератур. Кассуто дійшов висновку, що Біблія є безпосереднім продовженням та розвитком ханаанської літературної традиції. Ця концепція стала основною в ізраїльській школі історичного вивчення Біблії. Дехто йде навіть далі, стверджуючи, що ханаанський вплив настільки великий, що саму Біблію слід розглядати як частину ханаанської літератури. Навпаки, є й дослідники, які вважають, що цей вплив відносно незначний. Зараз у світовій науці переважає позиція ізраїльської школи.
За своєю ритмічною структурою біблійна поезія схожа на угаритську. Обидві використовують такі вірші з двох, трьох, чотирьох чи п'яти рядків, в обох використовуються рівні (2/2, 3/3, 4/4, 5/5) та нерівні (3/2, 4/3, 5/4 і подібні) ритми. Для обох характерне широке використання різноманітних стилістичних паралелізмів. Багато стійких зворотів (епічних формул) угаритського епоса зустрічаються в найдавніших прозових оповідях Біблії, перш за все в Книзі Буття та в книзі Самуїловій. В Біблії зустрічається багато мовних зворотів, ідіом, тропів, характерних для угаритської літератури. Також існує певна подібність релігійних та культових понять, термінів та образотворчих засобів. Наприклад, усі боги угаритського пантеону — нащадки одного бога-творця на ім'я Ель, а частина епітетів, які застосовуються щодо нього та його сина Ваала, зустрічаються і в Біблії.
Релігія
У текстах Рас-Шамрила згадуються більше 200 богів та богинь.
Верховним божеством був Ілу, який вважався батьком богів та людей. Бог бурі Баал-Хадад зображувався «верхи на хмарі» та називався «володарем землі». Ілу зображався у вигляді мудрого сивобородого старця, далекого від людей. Ваал, на противагу йому, — сильний та честолюбний бог, який прагне керувати іншими богами та людством.
Виявлені тексти, очевидно, читалися вголос під час релігійних свят, таких, як Новий рік і Свято врожаю. Однак точний зміст текстів не з'ясований. В одній поемі, присвяченій боротьбі за панування, Баал перемагає бога морської стихії Яма — улюбленого сина Ілу. Ця перемога, мабуть, давала угаритським мореплавцям впевненість, що Баал захистить їх на морі. У поєдинку з Муту Баал програє та сходить в підземне царство. Настає посуха, і діяльність людей завмирає. Сестра та чоловіка Баала Анат — богиня любові та битви — знищує Муту і воскрешає Баала до життя. Ваал вбиває синів (Ашери) — дружини Мулу — і повертає собі владу. Але через сім років Муту з'являється знову.
Деякі науковці вважають, що ця поема символічно описує зміну пір року, коли цілющі дощі поступаються місцем літній спеці, але потім, восени, повертаються знову. На думку інших, семирічний цикл відображає побоювання людей щодо голоду та посухи. У будь-якому випадку перемога Баала вважалося запорукою успіху людських починань. Дослідник Пітер Крейги зазначає: «Культ Баала був спрямований на те, щоб зміцнити перевагу цього божества; лише поки він перевершує інших — так вірили його служителі, — у людей будуть настільки необхідні для їх виживання врожаї та худобу».
В Угариті були поширені ворожіння, астрологія та магія. Прикмети й провіщення подій видивлялися не лише в небесних тілах, але і в дефектах зародків та внутрішніх органів убитих тварин. «Вважалося, що божество, якому приносили в жертву тварину, ототожнюється з ним і що дух божества з'єднується з духом тваринного», — пояснює історик Жаклін Гаше. — «Тому, шукаючи в органах тварини прикмети, можна було ясно визначити волю богів. Боги могли дати або позитивну, або негативну відповідь на питання про майбутні події і про те, як чинити в конкретній ситуації» («Le pays d'Ougarit autour de 1200 av. J. C.»).
Правителі
Правителі, не згадані в «Угаритському царському списку»
«Угаритський царський список»
- (м) (1-а пол. XVIII ст. до н. е.)
- (2-а пол. XVIII ст. до н. е.)
- (2-а пол. XVIII ст. до н. е.)
- (близько 1700 до н. е.)
- (1-а третина XVII ст. до н. е.)
- (1-а пол. XVII ст. до н. е.)
- (сер. XVII ст. до н. е.)
- (2-а пол. XVII ст. до н. е.)
- (2-а пол. XVII ст. до н. е.)
- (близько 1600 до н. е.)
- (поч. XVI ст. до н. е.)
- (1-а пол. XVI ст. до н. е.)
- (2-а пол. XVI ст. до н. е.)
- (1-а пол. XV ст. до н. е.)
- (2-а пол. XV ст. до н. е.)
- (1-а пол. XIV ст. до н. е.)
- Аммістамру II (до 1349 до н. е.)
- Нікмадду II (1349—1315 до н. е.)
- Архальбу II (1315—1313 до н. е.)
- Нікмепа VI (1313 (9 рік царювання Мурсіліса III) — принаймні 1265 до н. е. (початок царювання Хаттусіліса III)
- Аммістамру III (раніше 1265—1240 до н. е.)
- Ібірану VI (1240—1225 до н. е.)
- Нікмадду III (1225—1215 до н. е.)
- Аммурапі III (1215 — близько 1178 до н. е.)
Галерея
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Угарит |
Примітки
- GeoNames — 2005.
- http://antiquitatis-notae.univ-paris1.fr/freufinougarit.pdf
- Саме тому одні дослідники вважають угартську діалектом арамейської, а інші — північним варіантом ханнанської.
Література
- Bourdreuil, P. 1991. «Une bibliothèque au sud de la ville: Les textes de la 34e campagne (1973)». in Ras Shamra-Ougarit, 7 (Paris).
- Drews, Robert. 1995. The End of the Bronze Age: Changes in Warfare and the Catastrophe ca. 1200 BC (Princeton University Press).
- Meletinskii, E. M., 2000 The Poetics of Myth
- Smith, Mark S., 2001. Untold Stories ; The Bible and Ugaritic Studies in the Twentieth Century
- Ugarit Forschungen (Neukirchen-Vluyn). UF-11 (1979) honors Claude Schaeffer, with about 100 articles in 900 pages. pp 95, ff, «Comparative Graphemic Analysis of Old Babylonian and Western Akkadian», (i.e. Ugarit and Amarna (letters), three others, Mari, Syria, OB, Royal, OB, non-Royal letters). See above, in text.
- K. Lawson and K. L. Younger Jr, "Ugarit at Seventy-Five, " Eisenbrauns, 2007,
- Dennis Pardee, Ritual and Cult at Ugarit (Writings from the Ancient World), Society of Biblical Literature, 2002,
- William M. Schniedewind, Joel H. Hunt, 2007. A primer on Ugaritic: language, culture, and literature p. 14.
- Caquot, André & Sznycer, Maurice. Ugaritic Religion. Iconography of Religions, Section XV: Mesopotamia and the Near East; Fascicle 8; Institute of Religious Iconography, State University Groningen; Leiden: E.J. Brill, 1980.
- de Moor, Johannes C. The Seasonal Pattern in the Ugaritic Myth of Ba'lu, According to the Version of Ilimilku. Alter Orient und Altes Testament, Band 16. Neukirchen — Vluyn: Verlag Butzon & Berker Kevelaer, Neukirchener Verlag des Erziehungsvereins, 1971
- Gibson, J.C.L., originally edited by G.R. Driver. Canaanite Myths and Legends. Edinburgh: T. and T. Clark, Ltd., 1956, 1977.
- L'Heureux, Conrad E. Rank Among the Canaanite Gods: El, Ba'al, and the Repha'im. Harvard Semitic Museum, Harvard Semitic Monographs No. 21, Missoula MT: Scholars Press, 1979.
- Mullen, E. Theodore, Jr. The Assembly of the Gods: The Divine Council in Canaanite and Early Hebrew Literature. Harvard Semitic Museum, Harvard Semitic Monographs No. 24, Cambridge, MA: Harvard Press, 1980/ Atlanta, GA: Scholars Press Reprint, 1986. (comparison of Ugaritic and Old Testament literature)
- Smith, Mark S. The Ugaritic Baal Cycle: Volume 1. Introduction with Text, Translation and Commentary of KTU 1.1-1.2 (Vetus Testamentum Supplements series, volume 55; Leiden: Brill, 1994).
- The Ugaritic Baal Cycle: Volume 2. Introduction with Text, Translation and Commentary of KTU 1.3-1.4 (Vetus Testament Supplement series, volume 114; Leiden: Brill, 2008). Co-authored with Wayne Pitard.
- Wyatt, Nicolas (1998): Religious texts from Ugarit: the worlds of Ilimilku and his colleagues, The Biblical Seminar, volume 53. Sheffield, England: Sheffield Academic Press, paperback, 500 pages.
- Ras Shamra 1929—1979, par la Mission Archéologique de Ras Shamra
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ugari t ugarit 𐎜𐎂𐎗𐎚 ʼUgrt arab أوغاريت starodavnye portove misto roztashovane za 11 kilometriv na pivnich vid sirijskogo mista Latakiya Z pershoyi polovini XVIII stolittya do n e po pershu polovinu XII stolittya do n e isnuvalo yak misto derzhava Misto roztashovuvalosya na dvadcyatimetrovomu pagorbi sho zaraz zvetsya Ras Shamra za 1 2 km vid zatoki sho kolis zvalasya Bila gavan a zaraz Minet el Bejda Zagalna plosha mista dosyagala 22 gektariv Ugarit Data stvorennya zasnuvannya6 tisyacholittya do n e KulturaHanaan KrayinaSiriya 1 Administrativna odinicyaLatakiya Chas data pripinennya isnuvannya1190 ti do n e 2 Ugarit u Vikishovishi Koordinati 35 36 06 pn sh 35 47 08 sh d 35 601944000027778259 pn sh 35 785556000027774814 sh d 35 601944000027778259 35 785556000027774814Ugarit na mapiIstoriyaPoselennya vid yakogo pohodiv Ugarit viniklo she v dobu neolitu v p yatomu tisyacholitti do nashoyi eri U seredini tretogo tisyacholittya do nashoyi eri v Ugariti z yavilisya vihidci zi Shidnoyi Anatoliyi a na pochatku drugogo tisyacholittya Ugarit buv odnim z najvazhlivishih amorejskih mist Amoreyi v toj chas buli najbilshim narodom Shidnogo Seredzemnomor ya Imena ugaritskih cariv aramejskogo pohodzhennya Faraoni dvanadcyatoyi dinastiyi 1990 pidtrimuvali z Ugaritom diplomatichni ta torgovi zv yazki Misto zgaduyetsya v listuvanni mizh carem amorejskogo carstva Yamhada ta carem mista derzhavi Mari Zimri Limom blizko 1777 U XV storichchi do nashoyi eri Ugarit zgaduyetsya v tablichkah z susidnogo Alalaha Odin z faraoniv najshvidshe Amenhotep II 1436 1416 do n e napav na Ugarit zrobiv jogo carya svoyim vasalom ta rozmistiv u misti yegipetskij garnizon Sproba antiyegipetski nalashtovanih ugaritciv skinuti carya ta zvilnitisya vid zalezhnosti ne vdalasya Z Amarnskogo arhivu viplivaye sho v ti chasi car Ugaritu zalishavsya yegipetskim vasalom Misto zgaduyetsya v topografichnomu pereliku Amenhotepa III U seredini XIV stolittya do nashoyi eri Ugarit potrapiv u vasalnu zalezhnist vid Hatti do nogo buli priyednani znachni teritoriyi aneksovani v proyegipetskih susidiv Vijska Ugaritu razom z hetami pridushuvali pidburene yegiptyanami antihetske povstannya sho stalosya blizko 1336 1306 do n e Pri faraoni Horemhebi priblizno 1335 1309 do n e Ugarit na yakijs chas znovu stav yegipetskim vasalom Nove antihetske povstannya u yakomu pevno brav uchast Ugarit bulo pridushene vnaslidok chogo carstvo vtratilo znachni teritoriyi Ugaritski vijska vhodili do hetskoyi koaliciyi sho bilasya proti Ramzesa II v bitvi pri Kadeshi v U XIII storichchi do nashoyi eri Ugarit buv odnim z golovnih ekonomichnih centriv Hatti U seredini HIII storichchya Ugarit nadavav syuzerenu finansovu dopomogu v borotbi z Assiriyeyu a v drugij polovini togo zh storichchya i bezposeredno vijskovu Pid chas vtorgnennya narodiv morya ugaritski korabli skladali yadro hetskogo flotu a suhoputne vijsko na choli z ostannim carem Nikmaddu III priyednalasya do hetskoyi armiyi Nevdovzi blizko 1200 do n e pered napadom narodiv morya misto bulo zrujnovane silnim zemletrusom a napadniki zavoyuvali vzhe oslablene cim kataklizmom carstvo I hoch na misci Ugaritu viniklo nevelichke poselennya narodiv morya ale misto vzhe nikoli ne malo kolishnogo znachennya i ne bulo nezalezhnoyu derzhavoyu tozh faktichno istoriya Ugaritu zakinchilas Rezultati arheologichnih doslidzhenRuyini cogo mista buli vipadkovo znajdeni v 1929 roci Todi zh rozpochalisya arheologichni rozkopki na toj chas yih ocholiv francuz Sheffer Doslidzhennya trivayut donini i lishe vnaslidok Drugoyi svitovoyi vijni yih pererivali na desyat rokiv Pid chas rozkopok bulo znajdeno dva hrami Vaala ta Dagona roztashovani na vidstani p yatdesyati metriv odin vid odnogo Mizh nimi znahodivsya budinok Velikogo zhercya u yakomu znajdena bagata biblioteka U carskomu palaci buv znajdenij arhiv Takozh bulo znajdeno kilka privatnih arhiviv z tekstami yak literaturnogo tak i yuridichnogo harakteru Okrim pisemnih dzherel bulo znajdeno bezlich inshih predmetiv yaki svidchat pro kulturu ta torgovelni zv yazki davnogo mista Najvishogo rozkvitu kultura Ugaritu dosyagla v XVII HIII stolittyah do nashoyi eri U cej chas naselennya mista skladalosya iz semitiv ta huritiv PisemnistDokladnishe Ugaritske pismo Znajdeni v Ugariti teksti napisani riznimi movami ugaritskoyu shumerskoyu akkadskoyu mizhnarodnoyu movoyu togo chasu hurritskoyu hetskoyu yegipetskoyu Tak samo vikoristovuvalisya rizni vidi pisemnosti najchastishe akadskij klinopis ta ugaritskij alfavitnij klinopis yegipetski ta hetski iyeroglifi kipro minojska pisemnist Ugaritskij alfavitnij klinopis buv modifikaciyeyu mesopotamskogo klinopisnoyi skladovoyi pisemnosti Cej alfavit skladavsya z 30 znakiv 27 dlya prigolosnih ta 3 dodatkovih znakiv sameha ta dvoh alefiv yaki sluzhili dlya rozriznennya troh bazovih semitskih golosnih u spoluchenni z samehom tobto a i u Odnak sposterigayetsya tendenciya do vikoristannya lishe 22 prigolosnih yak u hanaanskomu ta yevrejskomu alfavitah LiteraturaSered znajdenih tekstiv ye chimalo literaturnih ta religijnih yaki cinni yak sami po sobi tak i dlya bibleyistiki Bulo znajdeno tvori religijno mifologichnogo zmistu Vaal Vaal ta Anat Shlyub Nikaal ta Ava ta inshi istoriko epichni Istoriya carya Keret Istoriya suddi Dani Ila ta inshi chislenni molitvi gimni zaklyattya ta inshe Ci teksti ce pershi vidomi podibni tvori odnim z zahidno semitskih dialektiv prichomu voni nalezhat dobiblijnomu periodu sho dozvolyaye vikoristovuvati yih dlya vivchennya ne lishe davnoyi literaturi Hanaanu ale j togo tla na yakomu chi navit z yakogo vinikla Bibliya Hoch z movnoyi tochki zoru ugaritski teksti zajmayut promizhne polozhennya mizh hanaanskoyu ta aramejskoyu ale v literaturno stilistichnomu sensi ce chastina hanaanskoyi literaturi prichomu shozhist mizh neyu ta biblijnoyu ochevidna Znachennya ugaritskoyi literaturi dlya istorichnogo vivchennya Bibliyi osoblivo znachne cherez te sho literatura susidnih Izrayilyu finikijskih mist faktichno ne zbereglasya Z samogo pochatku publikaciyi ugaritskih tekstiv doslidniki zvertali uvagu na movnu ta stilistichnu podibnist do Bibliyi Vzhe v 30 i roki HH storichchya H L Ginzberg ta U Kassuto pochali porivnyalne doslidzhennya ugaritskoyi ta biblijnoyi literatur Kassuto dijshov visnovku sho Bibliya ye bezposerednim prodovzhennyam ta rozvitkom hanaanskoyi literaturnoyi tradiciyi Cya koncepciya stala osnovnoyu v izrayilskij shkoli istorichnogo vivchennya Bibliyi Dehto jde navit dali stverdzhuyuchi sho hanaanskij vpliv nastilki velikij sho samu Bibliyu slid rozglyadati yak chastinu hanaanskoyi literaturi Navpaki ye j doslidniki yaki vvazhayut sho cej vpliv vidnosno neznachnij Zaraz u svitovij nauci perevazhaye poziciya izrayilskoyi shkoli Za svoyeyu ritmichnoyu strukturoyu biblijna poeziya shozha na ugaritsku Obidvi vikoristovuyut taki virshi z dvoh troh chotiroh chi p yati ryadkiv v oboh vikoristovuyutsya rivni 2 2 3 3 4 4 5 5 ta nerivni 3 2 4 3 5 4 i podibni ritmi Dlya oboh harakterne shiroke vikoristannya riznomanitnih stilistichnih paralelizmiv Bagato stijkih zvorotiv epichnih formul ugaritskogo eposa zustrichayutsya v najdavnishih prozovih opovidyah Bibliyi persh za vse v Knizi Buttya ta v knizi Samuyilovij V Bibliyi zustrichayetsya bagato movnih zvorotiv idiom tropiv harakternih dlya ugaritskoyi literaturi Takozh isnuye pevna podibnist religijnih ta kultovih ponyat terminiv ta obrazotvorchih zasobiv Napriklad usi bogi ugaritskogo panteonu nashadki odnogo boga tvorcya na im ya El a chastina epitetiv yaki zastosovuyutsya shodo nogo ta jogo sina Vaala zustrichayutsya i v Bibliyi ReligiyaU tekstah Ras Shamrila zgaduyutsya bilshe 200 bogiv ta bogin Verhovnim bozhestvom buv Ilu yakij vvazhavsya batkom bogiv ta lyudej Bog buri Baal Hadad zobrazhuvavsya verhi na hmari ta nazivavsya volodarem zemli Ilu zobrazhavsya u viglyadi mudrogo sivoborodogo starcya dalekogo vid lyudej Vaal na protivagu jomu silnij ta chestolyubnij bog yakij pragne keruvati inshimi bogami ta lyudstvom Viyavleni teksti ochevidno chitalisya vgolos pid chas religijnih svyat takih yak Novij rik i Svyato vrozhayu Odnak tochnij zmist tekstiv ne z yasovanij V odnij poemi prisvyachenij borotbi za panuvannya Baal peremagaye boga morskoyi stihiyi Yama ulyublenogo sina Ilu Cya peremoga mabut davala ugaritskim moreplavcyam vpevnenist sho Baal zahistit yih na mori U poyedinku z Mutu Baal prograye ta shodit v pidzemne carstvo Nastaye posuha i diyalnist lyudej zavmiraye Sestra ta cholovika Baala Anat boginya lyubovi ta bitvi znishuye Mutu i voskreshaye Baala do zhittya Vaal vbivaye siniv Asheri druzhini Mulu i povertaye sobi vladu Ale cherez sim rokiv Mutu z yavlyayetsya znovu Deyaki naukovci vvazhayut sho cya poema simvolichno opisuye zminu pir roku koli cilyushi doshi postupayutsya miscem litnij speci ale potim voseni povertayutsya znovu Na dumku inshih semirichnij cikl vidobrazhaye poboyuvannya lyudej shodo golodu ta posuhi U bud yakomu vipadku peremoga Baala vvazhalosya zaporukoyu uspihu lyudskih pochinan Doslidnik Piter Krejgi zaznachaye Kult Baala buv spryamovanij na te shob zmicniti perevagu cogo bozhestva lishe poki vin perevershuye inshih tak virili jogo sluzhiteli u lyudej budut nastilki neobhidni dlya yih vizhivannya vrozhayi ta hudobu V Ugariti buli poshireni vorozhinnya astrologiya ta magiya Prikmeti j provishennya podij vidivlyalisya ne lishe v nebesnih tilah ale i v defektah zarodkiv ta vnutrishnih organiv ubitih tvarin Vvazhalosya sho bozhestvo yakomu prinosili v zhertvu tvarinu ototozhnyuyetsya z nim i sho duh bozhestva z yednuyetsya z duhom tvarinnogo poyasnyuye istorik Zhaklin Gashe Tomu shukayuchi v organah tvarini prikmeti mozhna bulo yasno viznachiti volyu bogiv Bogi mogli dati abo pozitivnu abo negativnu vidpovid na pitannya pro majbutni podiyi i pro te yak chiniti v konkretnij situaciyi Le pays d Ougarit autour de 1200 av J C PraviteliVhid u carskij palac Praviteli ne zgadani v Ugaritskomu carskomu spisku Ugaritskij carskij spisok m 1 a pol XVIII st do n e 2 a pol XVIII st do n e 2 a pol XVIII st do n e blizko 1700 do n e 1 a tretina XVII st do n e 1 a pol XVII st do n e ser XVII st do n e 2 a pol XVII st do n e 2 a pol XVII st do n e blizko 1600 do n e poch XVI st do n e 1 a pol XVI st do n e 2 a pol XVI st do n e 1 a pol XV st do n e 2 a pol XV st do n e 1 a pol XIV st do n e Ammistamru II do 1349 do n e Nikmaddu II 1349 1315 do n e Arhalbu II 1315 1313 do n e Nikmepa VI 1313 9 rik caryuvannya Mursilisa III prinajmni 1265 do n e pochatok caryuvannya Hattusilisa III Ammistamru III ranishe 1265 1240 do n e Ibiranu VI 1240 1225 do n e Nikmaddu III 1225 1215 do n e Ammurapi III 1215 blizko 1178 do n e GalereyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu UgaritPrimitkiGeoNames 2005 d Track Q830106 http antiquitatis notae univ paris1 fr freufinougarit pdf Same tomu odni doslidniki vvazhayut ugartsku dialektom aramejskoyi a inshi pivnichnim variantom hannanskoyi LiteraturaBourdreuil P 1991 Une bibliotheque au sud de la ville Les textes de la 34e campagne 1973 in Ras Shamra Ougarit 7 Paris Drews Robert 1995 The End of the Bronze Age Changes in Warfare and the Catastrophe ca 1200 BC Princeton University Press ISBN 0 691 02591 6 Meletinskii E M 2000 The Poetics of Myth Smith Mark S 2001 Untold Stories The Bible and Ugaritic Studies in the Twentieth Century ISBN 1 56563 575 2 Ugarit Forschungen Neukirchen Vluyn UF 11 1979 honors Claude Schaeffer with about 100 articles in 900 pages pp 95 ff Comparative Graphemic Analysis of Old Babylonian and Western Akkadian i e Ugarit and Amarna letters three others Mari Syria OB Royal OB non Royal letters See above in text K Lawson and K L Younger Jr Ugarit at Seventy Five Eisenbrauns 2007 ISBN 1 57506 143 0 Dennis Pardee Ritual and Cult at Ugarit Writings from the Ancient World Society of Biblical Literature 2002 ISBN 1 58983 026 1 William M Schniedewind Joel H Hunt 2007 A primer on Ugaritic language culture and literature ISBN 0 521 87933 7 p 14 Caquot Andre amp Sznycer Maurice Ugaritic Religion Iconography of Religions Section XV Mesopotamia and the Near East Fascicle 8 Institute of Religious Iconography State University Groningen Leiden E J Brill 1980 de Moor Johannes C The Seasonal Pattern in the Ugaritic Myth of Ba lu According to the Version of Ilimilku Alter Orient und Altes Testament Band 16 Neukirchen Vluyn Verlag Butzon amp Berker Kevelaer Neukirchener Verlag des Erziehungsvereins 1971 Gibson J C L originally edited by G R Driver Canaanite Myths and Legends Edinburgh T and T Clark Ltd 1956 1977 L Heureux Conrad E Rank Among the Canaanite Gods El Ba al and the Repha im Harvard Semitic Museum Harvard Semitic Monographs No 21 Missoula MT Scholars Press 1979 Mullen E Theodore Jr The Assembly of the Gods The Divine Council in Canaanite and Early Hebrew Literature Harvard Semitic Museum Harvard Semitic Monographs No 24 Cambridge MA Harvard Press 1980 Atlanta GA Scholars Press Reprint 1986 comparison of Ugaritic and Old Testament literature Smith Mark S The Ugaritic Baal Cycle Volume 1 Introduction with Text Translation and Commentary of KTU 1 1 1 2 Vetus Testamentum Supplements series volume 55 Leiden Brill 1994 The Ugaritic Baal Cycle Volume 2 Introduction with Text Translation and Commentary of KTU 1 3 1 4 Vetus Testament Supplement series volume 114 Leiden Brill 2008 Co authored with Wayne Pitard Wyatt Nicolas 1998 Religious texts from Ugarit the worlds of Ilimilku and his colleagues The Biblical Seminar volume 53 Sheffield England Sheffield Academic Press paperback 500 pages Ras Shamra 1929 1979 par la Mission Archeologique de Ras Shamra