Анат

Анат (фінік. 𐤏𐤍𐤕 ; букв. «джерело») — в богиня, пов'язана з полюванням і війною. Займала місце Дочки в типовому для семітів 4-членному пантеоні «Батько-Мати-Дочка-Син».

Анат
Прізвисько	בתולת, יבמת לאומים і נעימה (=יפה)
Батько	Ель
Мати	Ашера
Брат/сестра	Ваал, Ям, Астарта, Мот, Шахар і Шалем
У шлюбі з	Сет і Ваал
Фігурує у	єгипетська міфологія, ^d, ^d і Ханаанська релігія
Анат у Вікісховищі

Міфологія

Відповідно до знайденої в Угаріті «Пісні про Баала», Анат була сестрою і коханкою Баала. Після викрадення Баала богом Нижнього світу Мотом Анат та її подруга богиня сонця Шапаш спустилися до пекла, де Анат перемогла Мота та звільнила брата.

Описано також сцену побиття богинею людей, які зібралися на бенкет.

В угаритській поемі «Про Акхіт» образ Анат нерозривно пов'язаний із богоборчими мотивами. Богиня постає порушницею встановленого порядку, жорстоко караючи за непокору її волі.

Епітет Анат — «Дівчина», оскільки Анат зберігала незайманість, незважаючи на активне статеве життя, у тому числі з власним братом.

Богиня також шанувалася в Єгипті, куди цей культ імовірно завезли гіксоси. Фараон Рамсес, який бився з хетами при Кадеші, назвав себе «улюбленець Анат».

Богиня часто згадується у Біблії. Дослідник релігії та міфології Рафаель Патай вважав, що «Цариця Неба», культ якої включав ритуальну випічку пиріжків, збігалася з Анат. Також Рафаель Патай стверджував, що епітет " Ашторет ", що означає щось на кшталт «її утроби», від якого походить еллінізоване ім'я «Астарта», належав або богині-Матері Ашері, або Анат.

Анат-Яху згадується в елефантинських папірусі в числі божеств, яким поклонялися євреї Елефантини. Враховуючи, що головним божестом пантеону у євреїв Елефантини був Яхве (Яху), передбачається, що Анат могла вважатися його дружиною, що суперечить Старому Завіту, де Всемогутній Творець ненавидів будь-яких ідолів-божеств, створених людьми.

За часів Селевкідів Анат ототожнювалася з Афіною Палладою. Також помічено подібність із шумерською Інанною, аккадською Іштар та індуською Калі.

Риси Анат та Астарти злилися згодом в образі Атаргатіс .

У наш час жіноче ім'я «Анат» є одним із найпоширеніших в Ізраїлі .

Примітки

1. Угаритский эпос. Пер. с угаритского, введ. и коммент. И. Ш. Шифмана. — М.: Наука. Издательская фирма «Восточная литература», 1993. С. 169—170
2. Bezalel Porten, with J.J. Farber, C.J. Martin, G. Vittman, editors. 1996. The Elephantine Papyri in English: Three Millennia of Cross-Cultural Continuity and Change, Brill Academic, 1996
3. John Day. Yahweh and the Gods and Goddesses of Canaan
4. Анат. Еврейские и израильские имена. Значение имен. Гематрия. Netzah.org. оригіналу за 19 березня 2015. Процитовано 10 січня 2015.

Література

• Анат // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)