Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тітонька Арі, або Ері (фр. Arie, Airie) — персонаж французького та швейцарського фольклору; добра фея, що живе в горах і опікується людьми. В областях, де існували легенди про тітоньку Арі, вона вважалася також дарувальницею різдвяних подарунків.
| Тітонька Арі | |
|---|---|
| фр. Tante Arie | |
 | |
|
Образ та характеристики
Тітонька Арі відома у фольклорі східної Франції (Франш-Конте и Бургундії) і Швейцарії (кантон Юра), де вважається доброю феєю, яка опікується людьми. В 1854 році французький фольклорист характеризував її так:
Чарівна фея з ясним чолом, люблячим серцем і щедрою, ласкаючою долонею, вона спускається з емпіреїв, де зазвичай перебуває, лише для того, щоб відвідати гостинні хатини і славні будинки, творячи їм добро.
Оригінальний текст (фр.)Charmante fée au front serein, au cœur aimant, à la main libérale et caressante, elle ne descend de l’empirée, élément où sa divinité fait sa résidence, que pour visiter les cabanes hospitalières et les bonnes maisons où il y a quelque bien à faire.
Описи зовнішності тітоньки Арі різноманітні та суперечливі. Найчастіше говориться, що вона немолода, проте, незважаючи на сивину волосся, обличчя її залишається вічно юною. На відміну від інших фей, до її атрибутів не входить чарівна паличка, а вбрання відрізняються скромністю і простотою. На плечах у неї зазвичай простора накидка, на голові — чепець. Разом з тим тітоньці Арі можуть приписуватися неантропоморфні риси: зокрема, іноді стверджується, що в неї гусячі лапи — про це говорять сліди, які вона залишила на золі, розсипаній місцевими жителями біля її оселі. Крім того, деякі легенди говорять про її здатність перетворюватися на іншу істоту з французької міфології — двоногого дракона [fr]. У спекотні літні дні тітонька Арі любить купатися в прохолодних гірських джерелах, і перед тим, як поринути у воду, залишає на березі свою алмазну корону. Обличчя вуївра вона приймає для того, щоб злякати тих, хто поквапився б на її алмази.
За легендою, тітонька Арі живе в недоступних людині гірських печерах на околицях Бламона, Решезі, Бьорневезена, Бонкура. Її незмінний супутник — віслючок, разом з яким вона подорожує, відвідуючи, в різних подобах, людські житла, щоб ближче дізнатися людей і нагородити тих, хто цього заслуговує. (У деяких легендах говориться, що коли тітонька Арі не потребує свого чотирилапого помічника, то перетворює його на брошку, якою скріплює підлоги плаща.) Стверджується, що тітонька Арі цінує працьовитість і не терпить неробства. Сама вона майстерна прядильниця, тому охоче допомагає старанним дівчатам прясти, проте недбалої дівчині може, навпаки, сплутати пряжу або підмінити шерсть грубим луб'яним волокном. Заохочує вона і селян, що працюють у полі (зокрема непомітно залишає їм пироги власної випічки), і жінок, які ведуть домашнє господарство, і старанних школярів та школярок.
На , згідно з віруваннями, що існували на території Франш-Конте, саме тітонька Арі приносить подарунки дітям. З XX століття вона сприймається насамперед як різдвяний персонаж, місцевий аналог Пера-Ноеля. Увечері 24 грудня вона залишає гори і, навантаживши віслючка подарунками та ласощами, везе їх дітям, які протягом року були слухняними. Для дітей у різдвяну ніч готують спеціальну «святкову» кімнату, проте входити в неї не можна, поки не пролунає дзвін, що означає, що прибула тітонька Арі зі своїм осликом. За «чарівним» сигналом двері відчиняються і діти вбігають у кімнату, де на них чекають накритий стіл і подарунки, але саму дарительку побачити не можна: вона вважає за краще залишатися невидимою. З тітонькою Арі пов'язане така зимова прикмета: коли Франш-Конте йшов сніг, говорили, що це тітонька Арі рве на клаптики сорочку.
Тітонька Арі незмінно добра і щедра до людей, але може піддати їх випробуванню, з'явившись, наприклад, в образі жебрачки, що просить милостиню, і покарати тих, хто не виявить милосердя. Розповідалося, що якось вона позичила жебраку вдові свого віслючка, а взимку не раз пускала змерзлих людей погрітися у свою печеру. Разом з тим селяни намагалися не наближатися до її житла в нічний час, а вдень залишали тітоньці Арі дари — хліб, молоко та гілки омели.
Походження
За однією з версій, прообразом персонажа могло бути якесь німецьке чи бургундське жіноче божество чи демон; зазначається, що тітонька Арі має спільні риси з Перхтою та Хольдою. Висловлюються гіпотези про зв'язок з кельтською міфологією (іноді її називають «останньою дочкою друїдів») або римською (варіант імені персонажа — Airie — зводять до латинського aeria 'повітряна', одному з епітетів богині Юнони). Крім того, тітоньку Арі співвідносять з італійською Бефаною: між ними вбачається чимало спільних рис.
Згідно з ще однією версією у персонажа був історичний прообраз: [fr], графиня де Монбельяр (1385—1444), дружина Еберхарда IV, графа Вюртембергського, і власниця [fr]. Доброта та щедрість графині (чиє ім'я місцеві жителі вимовляли як «Арієтта» або «Ерієтта», або просто Арі/Ері) надовго залишилися в пам'яті народу і згодом породили легенду про добру фею.
Сучасність
В наш час на території Франш-Конте, як і у всій Франції, головним дарувальником різдвяних подарунків є Пер-Ноель. Проте старовинна традиція підтримується: так, з кінця 1990-х років у Монбельярі тітоньку Арі можна бачити, з 1 по 24 грудня, на місцевому різдвяному базарі. Її зображує її актриса одягнена згідно традиційних уявлень про зовнішній вигляд тітоньки Арі; її супроводжує ослиця на ім'я Маріон. Тітонька Арі роздає дітям солодощі та добрі поради, походжаючи навколо або чекаючи гостей у своїй хатині, яку на час свят будують серед інших різдвяних декорацій.
Грот тітоньки Арі
У гірській місцевості неподалік села П'єрфонтен-ле-Бламон (департамент Ду) знаходиться невелика печера, відома як «грот тітоньки Арі» (фр. Grotte de la tante Arie). Її глибина — 6 м, діаметр круглого вхідного отвору — 2 м. Праворуч біля входу розташований напис німецькою — цитата з гімну Мартіна Лютера: «» («Господь — непорушна фортеця») і христограма IHS зі знаком хреста; ліворуч — дата «1855». Напис залишили німецькі студенти, які навчалися неподалік в протестантському училищі. Печера доступна для огляду; її відвідування передбачає низка туристичних маршрутів.
Примітки
- Grand dictionnaire universel, 1875, с. 184.
- Bidalot, 2007, с. 210.
- Delmas, 2017.
- Monnier, Vingtrinier, 1874, с. 43.
- Sarazin-Heidet, 2021.
- Gravier, 1980, с. 86.
- Aubry, 2013.
- Sébillot, 1983.
- Marmier, 1862, с. 13.
- Manciocco, 2006, с. 24.
- Marmier, 1862, с. 14.
- Monnier, Vingtrinier, 1874, с. 44.
- Lecouteux, 2016.
- Monnier, Vingtrinier, 1874, с. 46.
- Bidalot, 2007, с. 211.
- Manciocco, 2006, с. 24—25.
- Mémoires, 1885, с. 200.
- Cuénin, 2015, с. 228.
- Janine Trotereau (2015). Montbéliard en habit de lumière. Le Télégramme (фр.).
- Tante Arie (фр.). Mairie de Voillans. 2012.
- Tante Airie et Père Noël. Lumières de Noël (фр.). Mairie de Montbéliard.
- Lorsque Rolande incarnait la Tante Airie, figure incontournable du marché de Noël. L'Est Républicain (фр.). 2020.
- Il était une fois la Tante Airie, bonne fée du Pays de Montbéliard (PDF). Murmures au Pays de Montbéliard (фр.). 2020.
- Grotte de la tante Airie. Office de Tourisme du Pays de Montbéliard (англ.).
- Sam Bonjean (2018). La grotte de la tante Airie. L'Est républicain (фр.).
- Cailhol, 1985, с. 406.
- La grotte de la Tante Airie et les fontaines de Blamont (PDF) (фр.).
Література
- David Aubry. La tante Arie // Il était une fois la Franche-Comté. — CPE Éditions, 2013.
- Georges Bidalot. Franche-Comté, terre de légendes. — Presses du Belvédère, 2007. — 276 p.
- D.Cailhol. Doubs // Survivance de l'art pariétal / Lucien Gratté. — 1985.
- Micheline Cuénin. Histoire et résistance au pays de Montbéliard. — Mémoires de l'Académie d'Orléans : agriculture, sciences, belles-lettres et arts. — 2015. — Vol. 24. — P. 225—233.
- Marie-Charlotte Delmas. Tante Arie // Dictionnaire de la France merveilleuse. — Omnibus, 2017. — Т. 2.
- Gabriel Gravier. Franche-Comté, pays des légendes. — Editions Marque-Maillard, 1980.
- Claude Lecouteux. Arie // Encyclopedia of Norse and Germanic Folklore, Mythology, and Magic. — Simon and Schuster, 2016.
- Claudia Manciocco, Luigi Manciocco. L'incanto e l'arcano: per una antropologia della Befana. — Armando Editore, 2006. — 221 p.
- Xavier Marmier. Voyage en Suisse. — Morizot, 1862. — 468 p.
- Désiré Monnier, Aimé Vingtrinier. La Tante Arie // Croyances et traditions populaires recueillies dans la Franche-Comté. — H. Georg, 1874. — P. 43—46.
- Éloïse Mozzani. Légendes et mystères des régions de France. — Groupe Robert Laffont, 2015. — 1566 p.
- Gaby Sarazin-Heidet. Tante Arie du Pays de Montbéliard // Légendes d'Alsace et de Franche-Comté. — Editions des Dernieres Nouvelles d'Alsace, 2021. — .
- Paul Sébillot. Le Folklore de France. La Terre et le monde souterrain. — Paris : Editions Imago, 1983. — 330 p.
- Tante // Grand dictionnaire universel du XIXe siècle. — Paris : Larousse, 1875. — Т. 14. — P. 184.
- Usages des jours de fête et jours consacrés // Mémoires de la Société d'émulation de Montbéliard. — 1885. — Т. 16.
Посилання
- Qui est Tante Airie de Montbéliard ?. Mon Grand-Est (фр.).
- Morgane Jean (2021). À Montbéliard, on ne fête pas (que) le Père Noël, mais aussi tante Arie. En faits (фр.).
- La grotte de Tante Arie (фр.). 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Titonka Ari abo Eri fr Arie Airie personazh francuzkogo ta shvejcarskogo folkloru dobra feya sho zhive v gorah i opikuyetsya lyudmi V oblastyah de isnuvali legendi pro titonku Ari vona vvazhalasya takozh daruvalniceyu rizdvyanih podarunkiv Titonka Arifr Tante Arie Mediafajli u VikishovishiObraz ta harakteristikiTitonka Ari vidoma u folklori shidnoyi Franciyi Fransh Konte i Burgundiyi i Shvejcariyi kanton Yura de vvazhayetsya dobroyu feyeyu yaka opikuyetsya lyudmi V 1854 roci francuzkij folklorist harakterizuvav yiyi tak Charivna feya z yasnim cholom lyublyachim sercem i shedroyu laskayuchoyu doloneyu vona spuskayetsya z empireyiv de zazvichaj perebuvaye lishe dlya togo shob vidvidati gostinni hatini i slavni budinki tvoryachi yim dobro Originalnij tekst fr Charmante fee au front serein au cœur aimant a la main liberale et caressante elle ne descend de l empiree element ou sa divinite fait sa residence que pour visiter les cabanes hospitalieres et les bonnes maisons ou il y a quelque bien a faire Opisi zovnishnosti titonki Ari riznomanitni ta superechlivi Najchastishe govoritsya sho vona nemoloda prote nezvazhayuchi na sivinu volossya oblichchya yiyi zalishayetsya vichno yunoyu Na vidminu vid inshih fej do yiyi atributiv ne vhodit charivna palichka a vbrannya vidriznyayutsya skromnistyu i prostotoyu Na plechah u neyi zazvichaj prostora nakidka na golovi chepec Razom z tim titonci Ari mozhut pripisuvatisya neantropomorfni risi zokrema inodi stverdzhuyetsya sho v neyi gusyachi lapi pro ce govoryat slidi yaki vona zalishila na zoli rozsipanij miscevimi zhitelyami bilya yiyi oseli Krim togo deyaki legendi govoryat pro yiyi zdatnist peretvoryuvatisya na inshu istotu z francuzkoyi mifologiyi dvonogogo drakona fr U spekotni litni dni titonka Ari lyubit kupatisya v proholodnih girskih dzherelah i pered tim yak porinuti u vodu zalishaye na berezi svoyu almaznu koronu Oblichchya vuyivra vona prijmaye dlya togo shob zlyakati tih hto pokvapivsya b na yiyi almazi Za legendoyu titonka Ari zhive v nedostupnih lyudini girskih pecherah na okolicyah Blamona Reshezi Bornevezena Bonkura Yiyi nezminnij suputnik vislyuchok razom z yakim vona podorozhuye vidviduyuchi v riznih podobah lyudski zhitla shob blizhche diznatisya lyudej i nagoroditi tih hto cogo zaslugovuye U deyakih legendah govoritsya sho koli titonka Ari ne potrebuye svogo chotirilapogo pomichnika to peretvoryuye jogo na broshku yakoyu skriplyuye pidlogi plasha Stverdzhuyetsya sho titonka Ari cinuye pracovitist i ne terpit nerobstva Sama vona majsterna pryadilnicya tomu ohoche dopomagaye starannim divchatam pryasti prote nedbaloyi divchini mozhe navpaki splutati pryazhu abo pidminiti sherst grubim lub yanim voloknom Zaohochuye vona i selyan sho pracyuyut u poli zokrema nepomitno zalishaye yim pirogi vlasnoyi vipichki i zhinok yaki vedut domashnye gospodarstvo i starannih shkolyariv ta shkolyarok T Kyuv ye Titonka Ari rozdaye podarunki dityam 1882 Na zgidno z viruvannyami sho isnuvali na teritoriyi Fransh Konte same titonka Ari prinosit podarunki dityam Z XX stolittya vona sprijmayetsya nasampered yak rizdvyanij personazh miscevij analog Pera Noelya Uvecheri 24 grudnya vona zalishaye gori i navantazhivshi vislyuchka podarunkami ta lasoshami veze yih dityam yaki protyagom roku buli sluhnyanimi Dlya ditej u rizdvyanu nich gotuyut specialnu svyatkovu kimnatu prote vhoditi v neyi ne mozhna poki ne prolunaye dzvin sho oznachaye sho pribula titonka Ari zi svoyim oslikom Za charivnim signalom dveri vidchinyayutsya i diti vbigayut u kimnatu de na nih chekayut nakritij stil i podarunki ale samu daritelku pobachiti ne mozhna vona vvazhaye za krashe zalishatisya nevidimoyu Z titonkoyu Ari pov yazane taka zimova prikmeta koli Fransh Konte jshov snig govorili sho ce titonka Ari rve na klaptiki sorochku Titonka Ari nezminno dobra i shedra do lyudej ale mozhe piddati yih viprobuvannyu z yavivshis napriklad v obrazi zhebrachki sho prosit milostinyu i pokarati tih hto ne viyavit miloserdya Rozpovidalosya sho yakos vona pozichila zhebraku vdovi svogo vislyuchka a vzimku ne raz puskala zmerzlih lyudej pogritisya u svoyu pecheru Razom z tim selyani namagalisya ne nablizhatisya do yiyi zhitla v nichnij chas a vden zalishali titonci Ari dari hlib moloko ta gilki omeli PohodzhennyaGenriyetta Monbelyardska Vitrazh Kolegialnoyi cerkvi u Tyubingeni Ok 1477 Za odniyeyu z versij proobrazom personazha moglo buti yakes nimecke chi burgundske zhinoche bozhestvo chi demon zaznachayetsya sho titonka Ari maye spilni risi z Perhtoyu ta Holdoyu Vislovlyuyutsya gipotezi pro zv yazok z keltskoyu mifologiyeyu inodi yiyi nazivayut ostannoyu dochkoyu druyidiv abo rimskoyu variant imeni personazha Airie zvodyat do latinskogo aeria povitryana odnomu z epitetiv bogini Yunoni Krim togo titonku Ari spivvidnosyat z italijskoyu Befanoyu mizh nimi vbachayetsya chimalo spilnih ris Zgidno z she odniyeyu versiyeyu u personazha buv istorichnij proobraz fr grafinya de Monbelyar 1385 1444 druzhina Eberharda IV grafa Vyurtembergskogo i vlasnicya fr Dobrota ta shedrist grafini chiye im ya miscevi zhiteli vimovlyali yak Ariyetta abo Eriyetta abo prosto Ari Eri nadovgo zalishilisya v pam yati narodu i zgodom porodili legendu pro dobru feyu SuchasnistV nash chas na teritoriyi Fransh Konte yak i u vsij Franciyi golovnim daruvalnikom rizdvyanih podarunkiv ye Per Noel Prote starovinna tradiciya pidtrimuyetsya tak z kincya 1990 h rokiv u Monbelyari titonku Ari mozhna bachiti z 1 po 24 grudnya na miscevomu rizdvyanomu bazari Yiyi zobrazhuye yiyi aktrisa odyagnena zgidno tradicijnih uyavlen pro zovnishnij viglyad titonki Ari yiyi suprovodzhuye oslicya na im ya Marion Titonka Ari rozdaye dityam solodoshi ta dobri poradi pohodzhayuchi navkolo abo chekayuchi gostej u svoyij hatini yaku na chas svyat buduyut sered inshih rizdvyanih dekoracij Grot titonki AriGrot titonki Ari U girskij miscevosti nepodalik sela P yerfonten le Blamon departament Du znahoditsya nevelika pechera vidoma yak grot titonki Ari fr Grotte de la tante Arie Yiyi glibina 6 m diametr kruglogo vhidnogo otvoru 2 m Pravoruch bilya vhodu roztashovanij napis nimeckoyu citata z gimnu Martina Lyutera Gospod neporushna fortecya i hristograma IHS zi znakom hresta livoruch data 1855 Napis zalishili nimecki studenti yaki navchalisya nepodalik v protestantskomu uchilishi Pechera dostupna dlya oglyadu yiyi vidviduvannya peredbachaye nizka turistichnih marshrutiv PrimitkiGrand dictionnaire universel 1875 s 184 Bidalot 2007 s 210 Delmas 2017 Monnier Vingtrinier 1874 s 43 Sarazin Heidet 2021 Gravier 1980 s 86 Aubry 2013 Sebillot 1983 Marmier 1862 s 13 Manciocco 2006 s 24 Marmier 1862 s 14 Monnier Vingtrinier 1874 s 44 Lecouteux 2016 Monnier Vingtrinier 1874 s 46 Bidalot 2007 s 211 Manciocco 2006 s 24 25 Memoires 1885 s 200 Cuenin 2015 s 228 Janine Trotereau 2015 Montbeliard en habit de lumiere Le Telegramme fr Tante Arie fr Mairie de Voillans 2012 Tante Airie et Pere Noel Lumieres de Noel fr Mairie de Montbeliard Lorsque Rolande incarnait la Tante Airie figure incontournable du marche de Noel L Est Republicain fr 2020 Il etait une fois la Tante Airie bonne fee du Pays de Montbeliard PDF Murmures au Pays de Montbeliard fr 2020 Grotte de la tante Airie Office de Tourisme du Pays de Montbeliard angl Sam Bonjean 2018 La grotte de la tante Airie L Est republicain fr Cailhol 1985 s 406 La grotte de la Tante Airie et les fontaines de Blamont PDF fr LiteraturaDavid Aubry La tante Arie Il etait une fois la Franche Comte CPE Editions 2013 Georges Bidalot Franche Comte terre de legendes Presses du Belvedere 2007 276 p D Cailhol Doubs Survivance de l art parietal Lucien Gratte 1985 Micheline Cuenin Histoire et resistance au pays de Montbeliard Memoires de l Academie d Orleans agriculture sciences belles lettres et arts 2015 Vol 24 P 225 233 Marie Charlotte Delmas Tante Arie Dictionnaire de la France merveilleuse Omnibus 2017 T 2 Gabriel Gravier Franche Comte pays des legendes Editions Marque Maillard 1980 Claude Lecouteux Arie Encyclopedia of Norse and Germanic Folklore Mythology and Magic Simon and Schuster 2016 Claudia Manciocco Luigi Manciocco L incanto e l arcano per una antropologia della Befana Armando Editore 2006 221 p Xavier Marmier Voyage en Suisse Morizot 1862 468 p Desire Monnier Aime Vingtrinier La Tante Arie Croyances et traditions populaires recueillies dans la Franche Comte H Georg 1874 P 43 46 Eloise Mozzani Legendes et mysteres des regions de France Groupe Robert Laffont 2015 1566 p Gaby Sarazin Heidet Tante Arie du Pays de Montbeliard Legendes d Alsace et de Franche Comte Editions des Dernieres Nouvelles d Alsace 2021 ISBN 9782307195634 Paul Sebillot Le Folklore de France La Terre et le monde souterrain Paris Editions Imago 1983 330 p Tante Grand dictionnaire universel du XIXe siecle Paris Larousse 1875 T 14 P 184 Usages des jours de fete et jours consacres Memoires de la Societe d emulation de Montbeliard 1885 T 16 PosilannyaQui est Tante Airie de Montbeliard Mon Grand Est fr Morgane Jean 2021 A Montbeliard on ne fete pas que le Pere Noel mais aussi tante Arie En faits fr La grotte de Tante Arie fr 2008