Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тільзи тський мир фр Traités de Tilsit нім Friede von Tilsit рос Тильзитский мир мирні договори між Францією Росією та П

Тільзітський мир

Тільзітський мир

Тільзи́тський мир (фр. Traités de Tilsit, нім. Friede von Tilsit, рос. Тильзитский мир) — мирні договори між Францією, Росією та Пруссією, укладені у містечку Тільзит (зараз — Совєтськ) відповідно 25 червня (7 липня) 1807 та 27 червня (9 липня) 1807 після перемоги Наполеона Бонапарта в російсько-прусько-французькій війні 1806—1807. Вели переговори і укладали угоду між Францією і Росією особисто Олександр І та Наполеон І.

Тільзитський мир
image
Adolphe Roehn. Зустріч Наполеона І і Олександра І на річці Німан 25 червня 1807
Типмирна угода
Підписанолипень 1807
МісцеТільзит
ПідписантиОлександр I і Наполеон I Бонапарт
СторониПерша Французька імперія і Російська імперія
image Медіафайли у Вікісховищі
image
Наполеон у Тільзиті

Передісторія

14 червня 1807 Наполеон Бонапарт розгромив під Фрідландом російську імператорську армію Л. Беннігсена. Олександр I, отримавши цю звістку, наказав їхати до французького табору для переговорів про мир. Генерал також прибув до Наполеона від імені прусського короля, але Наполеон всіляко підкреслював, що укладає угоду саме з російським імператором. Наполеон в цей час перебував на березі Німану, в містечку Тільзит; російська імператорська армія і залишки прусської перебували на іншому березі. Князь Лобанов передав Наполеону бажання імператора Олександра особисто зустрітися з ним.

Обидві сторони не хотіли продовжувати війну через втому солдатів. Окрім того, Олександр I побоювався польського національного пробудження у випадку тривалого конфлікту.

Перебіг переговорів

image
Герцогство Варшавське та вільне місто Гданськ (Данциг)

25 червня 1807, обидва імператори зустрілися на плоту, поставленому посередині річки Німан, і близько години розмовляли віч-на-віч у критому павільйоні. На другий день вони знову бачилися вже в Тільзиті; Олександр I був присутній на огляді французької гвардії. Наполеон бажав не тільки миру, але і союзу з Олександром, він пропонував свободу дій щодо захоплення Російською імперією Балканського півостріва, який належав Османській імперії, та приєднання до Російської імперії шведської Фінляндії. Як винагороду Наполен бажав отримати п'ятирічну підтримку у протистоянні з Великою Британією, яка передбачала приєднання Російської імперії до антибританської континентальної блокади та закриття її портів для британських торгових кораблів. Олександр за допомогу Французькій імперії хотів отримати ще й Константинополь, на що Наполеон не погоджувався. Сподівання Наполеона були надто оптимістичними, і це йому самому довелося незабаром визнати: Олександр зі своєю лагідною посмішкою, м'якою промовою, люб'язним поводженням був зовсім не такий поступливий, як хотілося б його новому союзнику.

«Це справжній візантієць»
(фр. C’est un véritable grec du Bas-Empire)

— говорив Наполеон своїм наближеним

Зрештою, Олександру I довелося йти на поступки — зокрема, щодо долі Пруссії: більше половини прусських володінь були відібрані Наполеоном у Фрідріха-Вільгельма III. Провінції на лівому березі Ельби були віддані Наполеоном новоутвореному королівству Вестфалія, де сідав на трон Жером Бонапарт. Відновлювалася Польща — однак не з усіх колишніх провінцій, а тільки пруської частини під назвою Варшавського герцогства. Росія отримала як компенсацію Білостоцькі землі, де була утворена . Гданськ (Данциг) ставав вільним містом. Всі монархи, що були раніше поставлені Наполеоном, визнавалися Російською імперією і Королівством Пруссія. На знак поваги до російського імператора (фр. en considération de l’empereur de Russie) Наполеон залишив пруському королю стару Пруссію, Бранденбург, Померанію та Сілезію. На випадок, якби імператор французів побажав приєднати до своїх завоювань Ганновер, вирішено було компенсувати це Пруссії територіями на лівому березі Ельби.

Головний пункт Тільзитської угоди не був тоді опублікований: Росія і Франція зобов'язалися допомагати один одному у будь-яких наступальних і оборонних війнах, де цього потребуватимуть обставини. Цей тісний союз усував єдиного сильного суперника Наполеона на континенті; Велика Британія залишалася ізольованою, обидві держави зобов'язувалися всіма заходами спонукати інші країни Європи дотримуватися континентальної антибританської блокади. 8 липня 1807 французько-російський договір був підписаний обома імператорами.
Другий договір, між Французькою імперією та Королівством Пруссія, був підписаний наступного дня, 9 липня.

Умови договору

image
Землі, що залишилися за королівством Пруссія після Тільзитського миру 1807 року (коричневий колір)
  • Росія і Франція зобов'язувалися допомагати один одному у будь-яких наступальних і оборонних війнах, де цього потребуватимуть обставини.
Російська імперія зобов'язувалася
Французька імперія визнавала
  • і гарантувала суверенітет і ряду інших малих держав, де правили німецькі родичі російського імператора.
  • свободу дій Російської імперії щодо захоплення шведської Фінляндії
Королівство Пруссія визнавало залежність від Французької імперії й погоджувалося
  • на передачу половини своєї території:
    1. з колишніх польських володінь утворювалося Герцогство Варшавське, залежне від Французької імперії.
    2. провінції на західному березі Ельби передавалися новоутвореному королівству Вестфалія
    3. відходила Російській імперії
    4. провінцію Котбус отримувало королівство Саксонія
    5. Гданськ (Данциг) стає вільним містом
  • скоротити чисельність армії до 40 тис.
  • виплатити Французькій імперії контрибуцію в 100 мільйонів франків

Наслідки

Перед самим підписанням угоди, коли прусський король ходив по берегу річки Німан як спостерігач, Наполеон заявив: «варто піднятися цій руці і Пруссія перестане існувати» (McKay). Пізніше, багато спостерігачів у Пруссії і Росії розглядати договір як нерівноправний і як національне приниження. Почуття образи в російських столичних колах було велике:

«Тильзит!.. (при звуке сем обидном / Теперь не побледнеет росс)»

, — писав через 14 років Олександр Пушкін. На війну з Францією 1812 року в Росії згодом дивилися саме як на подію, яка «загладжувала» Тільзитський мир.

Наполеона Тільзитський мир підніс на вершину могутності, а імператора Олександра поставив у скрутне становище. З 1807 року Наполеон починає проводити набагато сміливішу політику в Європі, ніж раніше.

Фактично, співпробітництво між Росією і Фрацією закінчилося в 1810, коли Олександр почав надавати доступ до своїх портів для суден нейтральних країн. Остаточно мир було розірвано у 1812 році, коли Наполеон з військом перетнув річку Німан і почалася французько-російська війна

Висновки

  1. Оскільки доля Пруссії фактично вирішувалася без участі її делегації, обидві угоди часто вважаються єдиною французько-російською домовленістю

Джерела

  • Шильдер, «Імп. Олександр I» (1900)

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tilzi tskij mir fr Traites de Tilsit nim Friede von Tilsit ros Tilzitskij mir mirni dogovori mizh Franciyeyu Rosiyeyu ta Prussiyeyu ukladeni u mistechku Tilzit zaraz Sovyetsk vidpovidno 25 chervnya 7 lipnya 1807 ta 27 chervnya 9 lipnya 1807 pislya peremogi Napoleona Bonaparta v rosijsko prusko francuzkij vijni 1806 1807 Veli peregovori i ukladali ugodu mizh Franciyeyu i Rosiyeyu osobisto Oleksandr I ta Napoleon I Tilzitskij mirAdolphe Roehn Zustrich Napoleona I i Oleksandra I na richci Niman 25 chervnya 1807Tipmirna ugodaPidpisanolipen 1807MisceTilzitPidpisantiOleksandr I i Napoleon I BonapartStoroniPersha Francuzka imperiya i Rosijska imperiya Mediafajli u Vikishovishi Napoleon u TilzitiPeredistoriya14 chervnya 1807 Napoleon Bonapart rozgromiv pid Fridlandom rosijsku imperatorsku armiyu L Bennigsena Oleksandr I otrimavshi cyu zvistku nakazav yihati do francuzkogo taboru dlya peregovoriv pro mir General takozh pribuv do Napoleona vid imeni prusskogo korolya ale Napoleon vsilyako pidkreslyuvav sho ukladaye ugodu same z rosijskim imperatorom Napoleon v cej chas perebuvav na berezi Nimanu v mistechku Tilzit rosijska imperatorska armiya i zalishki prusskoyi perebuvali na inshomu berezi Knyaz Lobanov peredav Napoleonu bazhannya imperatora Oleksandra osobisto zustritisya z nim Obidvi storoni ne hotili prodovzhuvati vijnu cherez vtomu soldativ Okrim togo Oleksandr I poboyuvavsya polskogo nacionalnogo probudzhennya u vipadku trivalogo konfliktu Perebig peregovorivGercogstvo Varshavske ta vilne misto Gdansk Dancig 25 chervnya 1807 obidva imperatori zustrilisya na plotu postavlenomu poseredini richki Niman i blizko godini rozmovlyali vich na vich u kritomu paviljoni Na drugij den voni znovu bachilisya vzhe v Tilziti Oleksandr I buv prisutnij na oglyadi francuzkoyi gvardiyi Napoleon bazhav ne tilki miru ale i soyuzu z Oleksandrom vin proponuvav svobodu dij shodo zahoplennya Rosijskoyu imperiyeyu Balkanskogo pivostriva yakij nalezhav Osmanskij imperiyi ta priyednannya do Rosijskoyi imperiyi shvedskoyi Finlyandiyi Yak vinagorodu Napolen bazhav otrimati p yatirichnu pidtrimku u protistoyanni z Velikoyu Britaniyeyu yaka peredbachala priyednannya Rosijskoyi imperiyi do antibritanskoyi kontinentalnoyi blokadi ta zakrittya yiyi portiv dlya britanskih torgovih korabliv Oleksandr za dopomogu Francuzkij imperiyi hotiv otrimati she j Konstantinopol na sho Napoleon ne pogodzhuvavsya Spodivannya Napoleona buli nadto optimistichnimi i ce jomu samomu dovelosya nezabarom viznati Oleksandr zi svoyeyu lagidnoyu posmishkoyu m yakoyu promovoyu lyub yaznim povodzhennyam buv zovsim ne takij postuplivij yak hotilosya b jogo novomu soyuzniku Ce spravzhnij vizantiyec fr C est un veritable grec du Bas Empire govoriv Napoleon svoyim nablizhenim Zreshtoyu Oleksandru I dovelosya jti na postupki zokrema shodo doli Prussiyi bilshe polovini prusskih volodin buli vidibrani Napoleonom u Fridriha Vilgelma III Provinciyi na livomu berezi Elbi buli viddani Napoleonom novoutvorenomu korolivstvu Vestfaliya de sidav na tron Zherom Bonapart Vidnovlyuvalasya Polsha odnak ne z usih kolishnih provincij a tilki pruskoyi chastini pid nazvoyu Varshavskogo gercogstva Rosiya otrimala yak kompensaciyu Bilostocki zemli de bula utvorena Gdansk Dancig stavav vilnim mistom Vsi monarhi sho buli ranishe postavleni Napoleonom viznavalisya Rosijskoyu imperiyeyu i Korolivstvom Prussiya Na znak povagi do rosijskogo imperatora fr en consideration de l empereur de Russie Napoleon zalishiv pruskomu korolyu staru Prussiyu Brandenburg Pomeraniyu ta Sileziyu Na vipadok yakbi imperator francuziv pobazhav priyednati do svoyih zavoyuvan Gannover virisheno bulo kompensuvati ce Prussiyi teritoriyami na livomu berezi Elbi Golovnij punkt Tilzitskoyi ugodi ne buv todi opublikovanij Rosiya i Franciya zobov yazalisya dopomagati odin odnomu u bud yakih nastupalnih i oboronnih vijnah de cogo potrebuvatimut obstavini Cej tisnij soyuz usuvav yedinogo silnogo supernika Napoleona na kontinenti Velika Britaniya zalishalasya izolovanoyu obidvi derzhavi zobov yazuvalisya vsima zahodami sponukati inshi krayini Yevropi dotrimuvatisya kontinentalnoyi antibritanskoyi blokadi 8 lipnya 1807 francuzko rosijskij dogovir buv pidpisanij oboma imperatorami Drugij dogovir mizh Francuzkoyu imperiyeyu ta Korolivstvom Prussiya buv pidpisanij nastupnogo dnya 9 lipnya Umovi dogovoruZemli sho zalishilisya za korolivstvom Prussiya pislya Tilzitskogo miru 1807 roku korichnevij kolir Rosiya i Franciya zobov yazuvalisya dopomagati odin odnomu u bud yakih nastupalnih i oboronnih vijnah de cogo potrebuvatimut obstavini Rosijska imperiya zobov yazuvalasya Viznati vsi zavoyuvannya Napoleona Viznati Rejnskij soyuz Viznati Zhozefa Bonaparta korolem neapolitanskim Lyudovika Bonaparta korolem gollandskim Zheroma Bonaparta korolem vestfalskim Priyednatisya do antibritanskoyi kontinentalnoyi blokadi tayemna ugoda i povnistyu vidmovitisya vid torgivli zi svoyim golovnim partnerom zokrema umovi mirnogo dogovoru zobov yazuvali Rosijsku imperiyu povnistyu pripiniti eksport konopel do Velikoyi Britaniyi Vivesti svoye vijsko z Moldovi ta Voloshini zavojovanih u Osmanskoyi imperiyi Ne pereshkodzhati Napoleonu u vstanovlenni kontrolyu nad Ionichnimi ostrovami za kilka misyaciv voni uvijshli do skladu Illirijskih provincij Francuzkoyi imperiyi Francuzka imperiya viznavala i garantuvala suverenitet i ryadu inshih malih derzhav de pravili nimecki rodichi rosijskogo imperatora svobodu dij Rosijskoyi imperiyi shodo zahoplennya shvedskoyi Finlyandiyi Korolivstvo Prussiya viznavalo zalezhnist vid Francuzkoyi imperiyi j pogodzhuvalosya na peredachu polovini svoyeyi teritoriyi z kolishnih polskih volodin utvoryuvalosya Gercogstvo Varshavske zalezhne vid Francuzkoyi imperiyi provinciyi na zahidnomu berezi Elbi peredavalisya novoutvorenomu korolivstvu Vestfaliya vidhodila Rosijskij imperiyi provinciyu Kotbus otrimuvalo korolivstvo Saksoniya Gdansk Dancig staye vilnim mistom skorotiti chiselnist armiyi do 40 tis viplatiti Francuzkij imperiyi kontribuciyu v 100 miljoniv frankivNaslidkiPered samim pidpisannyam ugodi koli prusskij korol hodiv po beregu richki Niman yak sposterigach Napoleon zayaviv varto pidnyatisya cij ruci i Prussiya perestane isnuvati McKay Piznishe bagato sposterigachiv u Prussiyi i Rosiyi rozglyadati dogovir yak nerivnopravnij i yak nacionalne prinizhennya Pochuttya obrazi v rosijskih stolichnih kolah bulo velike Tilzit pri zvuke sem obidnom Teper ne pobledneet ross pisav cherez 14 rokiv Oleksandr Pushkin Na vijnu z Franciyeyu 1812 roku v Rosiyi zgodom divilisya same yak na podiyu yaka zagladzhuvala Tilzitskij mir Napoleona Tilzitskij mir pidnis na vershinu mogutnosti a imperatora Oleksandra postaviv u skrutne stanovishe Z 1807 roku Napoleon pochinaye provoditi nabagato smilivishu politiku v Yevropi nizh ranishe Faktichno spivprobitnictvo mizh Rosiyeyu i Fraciyeyu zakinchilosya v 1810 koli Oleksandr pochav nadavati dostup do svoyih portiv dlya suden nejtralnih krayin Ostatochno mir bulo rozirvano u 1812 roci koli Napoleon z vijskom peretnuv richku Niman i pochalasya francuzko rosijska vijnaVisnovkiOskilki dolya Prussiyi faktichno virishuvalasya bez uchasti yiyi delegaciyi obidvi ugodi chasto vvazhayutsya yedinoyu francuzko rosijskoyu domovlenistyuDzherelaShilder Imp Oleksandr I 1900 LiteraturaV V Kopijka Tilzitski mirni dogovori 1807 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 PosilannyaTilzitskij mir 1807 21 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Tilzitskij mir 1807 Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Korolivstvo Prussiya Tilzitskij mir povna versiya nim Sajt goroda Sovetska Tilzita v kotorom byl zaklyuchyon Tilzitskij mir 21 lipnya 2009 u Wayback Machine ros ros

Дата публікації:
Топ