Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тихомель — село в Україні, у Ямпільській селищній громаді Шепетівського району Хмельницької області України. Історичний населений пункт України.
| село Тихомель | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Шепетівський район |
| Громада | Ямпільська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA68060350130047791 |
| Облікова картка | село Тихомель |
| Основні дані | |
| Засноване | 1152 |
| Перша згадка | 1152 |
| Населення | 272 особи (2001) |
| Площа | 0,074 км² |
| Густота населення | 3675,68 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 30231 |
| Телефонний код | +380 3841 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 251 м |
| Водойми | річка Горинь |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 30231, Хмельницька обл. Шепетівський р-н, смт Ямпіль, вул. Миру, 8 |
| Карта | |
  Тихомель | |
 Тихомель | |
| Мапа | |
| | |
Географічне розташування Тихомеля
Село розташоване на північному заході Хмельницької області, в західній частині Шепетівського району, на правому березі річки Горині.
Населення
Населення села за переписом 2001 року становило 272 особи, в 2011 році — 255 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 269 | 98.9% |
| російська | 3 | 1.1% |
| Усього | 272 | 100% |
Історія села Тихомеля
Рання історія Тихомеля та навколишніх земель
Тихо́мель, Тихомль, рідше Тихомля, стародавнє українське село, велика історія якого сягає глибокої давнини. На землях, приналежних Тихомлю та сусіднім Лепесівці та Ямполю, досліджено археологочіні культури різних епох. В околицях цих населених пунктів досліджено поховання та кургани епохи бронзи, а 1967—1958 рр. біля сусідньої Лепесівки було проведено розкопки значного поселення носіїв черняхівської культури, де знайдено ритуальну вазу IV ст. із зображенням ранньослов'янського календаря. З давніх часів на землях Тихомля, як і всієї сучасної Білогірщини, проживали слов'янські племена дулібів та їхні нащадки волиняни, які в процесі етноґенезу української (рутенської) етнічної нації стали безпосередніми предками сучасного українського населення Погориння та всієї Волині.
В VI—VII ст. дуліби були основою могутнього слов'янського державного об'єднання, в яке входили землі сучасного Тихомеля з Погоринням. Але внаслідок вторгнення дикої азійської орди — аварів, відомих із літопису як «обри», ця державна формація предків сучасних українців зазнала руйнації. Створивши свій каганат на Дунаї, авари продовжували тероризувати навколишнє європейське населення, зокрема дулібів. Як пише літописець Нестор, обри, підкорив слов'янські племена, стали творити різні насильства над слов'янами, а жінок дулібських запрягати у вози. І як пише Нестор, Бог знищив загарбників: «Не зосталося ні єдного обрина, і єсть притча на Русі до сего дня: погибоша, яко обри, їх же не єсть племені, ні наслідка». Аварський каганат припинив своє існування, коли зазнав нищівної поразки від короля франків Карла Великого. Це дало змогу дулібам відновити свою державність, яка згадується навіть в хроніках арабського історика і географа аль-Масуді під назвою Валінана.
На початку Х ст. землі прямих нащадків дулібів — волинян, відомі пізніше як Русь Червенська, разом із Тихомелем увійшли до складу Русі Київської, де було створене Володимирське князівство.
Середньовічний Тихомель — Данилів град
Стародавній Тихомель — літописне місто на Волині, тривалий час був предметом суперечок між Галицьким та Володимирським князівствами. Засноване можливо в Х ст., в період приєднання Волині до Русі Київської (981 р.). Вперше в літописах згадується в 1152 році як місто Волинського князівства під час війни київсько-волинського князя Ізяслава Пантелеймона Мстиславовича з галицьким князем Володимирком Володаровичем. Завдяки зусиллям Ізяслава Мстиславича, Волинь надовго стала вотчиною Ізяславичів. Проте якщо права Ізяславичів на Володимир та Луцьк заперечувати було важко, то за прикордонні з тодішньою Галичиною землі Південної Волині точилася запекла боротьба.
В середині ХІІ ст. на місто Тихомель з усією Погориною претендували Галицьке, Волинське, а також Київське князівства. Користуючись поразкою Ізяслава Мстиславича під Києвом, князь галицький Володимир Ярославич захоплює суміжні південні волості Волині, зокрема землі Верхньої Погорини, якою недовго володів. Ізяслав, повернувшись на київський престол, намагався повернути собі втрачене і вступив у союз з угорським королем Ґейзою ІІ та переміг галичан під Сяном у 1152 році. Попри нежорсткі умови Перемишльського перемир'я для Володимира, угода ним не була виконана. В 1152 році Володимир Ярославич помер, а його наступник Ярослав Володимирович визнає залежність від київського князя, проте волостей, які належали батькові, не віддає. Тому Ізяслав збирає військо, і як пише літописець, «бисть січа зла, і бишася от полудня до вечера». В цій битві Ізяслав Мстиславич перемагає Ярослава Володимировича і забирає у нього міста Погорини.
З 1157 року Погорина виокремлюється в окрему волость із центром у Тихомелі. Починаючи з 1199 року Тихомель став частиною з'єдиненого Галицько-Волинського князівства, яке очолював князь Роман ІІ Мстиславич. Проте недовге, шестилітнє (з 1199 по 1205 рр.) правління кн. Романа не дало змоги закріпити на політичній карті середньовічної Європи нову Русь Галицько-Волинську. Двоє неповнолітніх спадкоємців — Данило і Василько Романовичі, разом із матір'ю, не могли утримати в державі ситуацію, коли почалися боярські міжусобиці і тиск зовнішніх ворогів, що почали боротьбу за галицько-волинський престол.
З 1212 року Тихомель знаходиться у складі Володимирського (Волинського) князівства під князюванням Олександра Белзького, якому віддав це князівство польський король Лешек Білий. Це трапилося невдовзі після смерті Романа Мстиславовича, князя Галицько-Волинського. Щоб заволодіти Галичиною, спадкоємців галицького престолу Данила і Василька, синів Романа, разом із матір'ю, вислали на Волинь в 1214 році і дали їм волості Тихомель і Перемиль (Перемишель[]) на Волині. В цей час Тихомель стає резиденцією самого молодого князя Данила Романовича, після чого місто стало добре укріпленим із розвинутими торгівлею і ремеслами. Саме в Тихомлі проходять дитинство та отроцькі літа великого українського князя-державотворця, і пізніше першого короля в історії України.
Повернути Галичину Романовичам допоміг Новгородський князь Мстислав Удатний, що в 1218 році прибув у Київ і звернувся до князів руських із вимогою заступитися за галичан. Прогнавши угорського короля з Галича, Мстислав Удатний забрав собі Галицьке князівство, а Данилові та Василькові Романовичам віддав Володимирське князівство. Проте угорські та польські королі не перестають претендувати на руські землі, в першу чергу на Галичину. Внаслідок необдуманих дій Мстислава і його хвороби, угорці знову захоплюють галицький престол і в 1227 році Тихомель потрапив під владу угорського короля Андрія. Данило ж продовжував боротися за незалежність Галицького князівства. І лише після смерті угорського короля Данило Романович остаточно утвердився на галицькому престолі, віддавши Володимирське князівство своєму молодшому братові Васильку. 1233 року Данило запросив чергового Київського князя Ізяслава і половецького хана Котяна на допомогу в боротьбі з угорцями. Але, не зважаючи на клятви київського князя: «князь Ізяслав Мстиславович лесть (зраду) сотвори и …взяша Тихомль и возратишася». Це була остання згадка про Тихомель як значне місто Галицько-Волинської Русі. З цього часу воно починає втрачати свою значущість і занепадати, а внаслідок нашестя татар зруйноване місто з часом перетворилося на звичайне село.
Після коронації Данила Романовича в 1253 році в Дорогочині і отримання титулу короля Русі Тихомель став частиною Руського королівства, проте вже не мав важливого значення для королівства, як раніше. По занепаді в середині XIV ст. першого в історії українського королівства — Галицько-Волинського королівства, Тихомель, як і вся Волинь, ввійшов до складу Великого Князівства Литовського і через деякий час став власністю роду Сенют.
Тихомель в епоху литовського та польського панування
В 40-х роках XIV ст., після остаточного падіння татаро-монгольського іга на Русі, Тихомель ввійшов до складу Литовсько-Руської Держави. Це позначилося на поступовому відродженні міста, яке було у власності наближеного до дому князів Острозьких роду Кобаковичів-Сенют, які утримували 15 міст і 100 сіл. Після Люблінської Унії в 1569 р. містечко входить під владу Польської корони Речі Посполитої і знаходиться у складі Кременецького повіту Волинського воєводства.
У XVI ст. Західну та Центральну Європу охопив реформаторський рух, який охопив також українські землі, що на той час входили до складу Речі Посполитої. Основними напрямками протестантизму на території Речі Посполитої були кальвінізм, лютеранство та антитринітарство (соцініанство). Антитринітарії відрізнялись значним відхиленням від догматів традиційного християнства, і основними такими відхиленнями були заперечення єдності Трійці та визнання людської природи Ісуса Христа. В народі їх прозвали «аріанами» по імені Александрійського священика Арія. З часом, під віяннями Реформації та Протестантизму, православний рід Кобаковичів-Сенют прийняв соцініанську єресь. Відроджене та розвинуте на хвилі Реформації аріанство знайшло чимало прихильників у Речі Посполитій, зокрема в середовищі шляхти. В Україні єресь значно поширилася на Волині, де були основні громади соцініанства — Ляхівці, Тихомель, Острог, Гоща, Шумськ та ін. Відомими українськими шляхетними родами, що підтримували соцініанство, були Чапличі, Гойські, Холоневські, Сенюти, Любенецькі, Негалевські та інші. Проте, соцініанство не стало масовою народною релігією, залишившись лише віросповіданням певного кола шляхти та міщан.
В 1535 році, 30 січня, брати Грицько та Роман Сенюти продали Тихомельське городище віленському єпископу князю Янушу — сину польського короля Сігізмунда І Старого та Катажини Тельнич з Сілезії. Новий власник Тихомля, на протилежному березі Горині, будує нове містечко, яке згодом отримало назву Янушполь (місто Януша), пізніше Янполь/Ямполь, а зараз Ямпіль, містечко-супутник Тихомля. Проте передчасна смерть Януша в 1538 році не дозволила йому розбудувати Янушполь із Тихомлем, а саме містечко з навколишніми землями перейшло до власності сестри Януша Беати Костелецької — майбутньої дружини Іллі Острозького і матері Гальшки Острозької, яка розбудувала містечко. У майбутньому Тихомель зі сусіднім Янушполем належатимуть князям Збаразьким.
2 червня 1616 року король, на прохання дідича Авраама Сенюти, видав привілей, за яким поселення отримувало магдебурзьке право, на 15 років звільнялось від податків.
З 1631 року містечко належало князям — Вишневецьким, пізніше — Яблоновським (зокрема, в маєтку у Тихомлі народився відомий меценат Юзеф Александр Яблоновський) з 1741 р. — Радзивіллам, з 1806 року — графам Ходкевичам. Також серед власників були Сапіги.
У 1731 році була відремонтована дерев'яна церква Введення, ікона Богородиці, яка там знаходилася, вважалася чудотворною.
Тихомель в часи Російської імперії
Після Другого поділу Речі Посполитої Тихомель став селом Острозького повіту Волинської губернії у складі Російської імперії.
У другій половині ХІХ століття у селі побував художник Наполеон Орда, який зробив малюнок аріанської вежі. Малюнок зберігається у Національному музею у Кракові.
У 1871 році була побудована дерев'яна церква Воскресіння Христового.
В кінці ХІХ століття село мало 42 будинки, мешканців - 834 православних i 71 католика.
На найвищій точці села — садиба з флігелем і садибними будівлями, навколо якої з півночі знаходився великий сад.
Селяни займалися землеробством, розводили коней, велику рогату худобу та овець
Період національно-визвольних змагань українців та радянська окупація
Комуністичні репресії та Голодомор в Тихомелі
Події Другої світової війни та після закінчення війни
Сучасний Тихомель
В селі існує Введенська церква УПЦ (МП)
3 вересня 2009 року Городище літописного міста Тихомеля IХ—ХIII століття було внесено до переліку об’єктів культурної спадщини національного значення
Пам'ятки історії та культури Тихомеля
- Тихомельське городище — пам'ятка архітектури національного значення (IX—XIII ст.), охоронний номер 220002-Н
- Аріанська вежа-каплиця — XVI ст., охоронний номер 220020-Н
Установи та інфраструктура села
Примітки
- Janusz Tazbir. Sieniuta Abraham h. własnego (1587–1632) / Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: Polska Akademia Nauk, Instytut historii im. Tadeusza Manteuffla, 1996. — Tom XXXVII/2. — Zeszyt 153. — S. 195. (пол.)
- J. Dobrzyniecka. Jabłonowski Józef Aleksander (1711–1777) h. Prus III // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków, 1963. — Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom Х/2, zeszyt 45. — 161–320 s. — S. 225. (пол.)
- ТИХОМЕЛЬ. resource.history.org.ua. Процитовано 23 лютого 2023.
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XII - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Процитовано 23 лютого 2023.
- Тихомель с Аріанський надгробок. www.pslava.info. Процитовано 23 лютого 2023.
- РЕЛИГИЙНА ГРОМАДА УКРАИНСЬКОИ ПРАВОСЛАВНОИ ЦЕРКВИ СВЯТО-ВВЕДЕНСЬКОИ ПАРАФИИ С.ТИХОМЕЛЬ БИЛОГИРСЬКОГО РАЙОНУ ХМЕЛЬНИЦЬКОИ ОБЛАСТИ. youcontrol. Процитовано 23.02.2023.
- Кабінет Міністрів України - ПЕРЕЛІК об'єктів культурної спадщини національного значення, які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 23 лютого 2023.
Література
- Котляр М.Ф., Тесленко І.А. Тихомель [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 88. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Цинкаловський Олександр. Тихомель, або Тихомль // Стара Волинь і Волинське Полісся. — Т. 2. — Вінніпег, 1986. [ 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] — С. 445—447.
Посилання
- Село Тихомель // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- .
- Ямпіль (Тихомль). Замки та храми України [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Тихомель — княже місто України-Русі [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Шляхами Білогірщини /А. Артемчук, Н. Качуровська. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Tychoml // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 690. (пол.) — S. 690—691. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tihomel selo v Ukrayini u Yampilskij selishnij gromadi Shepetivskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Ukrayini Istorichnij naselenij punkt Ukrayini selo Tihomel Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Shepetivskij rajon Gromada Yampilska selishna gromada Kod KATOTTG UA68060350130047791 Oblikova kartka selo Tihomel Osnovni dani Zasnovane 1152 Persha zgadka 1152 Naselennya 272 osobi 2001 Plosha 0 074 km Gustota naselennya 3675 68 osib km Poshtovij indeks 30231 Telefonnij kod 380 3841 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 57 48 pn sh 26 15 26 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 251 m Vodojmi richka Gorin Misceva vlada Adresa radi 30231 Hmelnicka obl Shepetivskij r n smt Yampil vul Miru 8 Karta Tihomel Tihomel Mapa Tihomel u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tihomel znachennya Geografichne roztashuvannya TihomelyaSelo roztashovane na pivnichnomu zahodi Hmelnickoyi oblasti v zahidnij chastini Shepetivskogo rajonu na pravomu berezi richki Gorini NaselennyaNaselennya sela za perepisom 2001 roku stanovilo 272 osobi v 2011 roci 255 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 269 98 9 rosijska 3 1 1 Usogo 272 100 Istoriya sela TihomelyaRannya istoriya Tihomelya ta navkolishnih zemel Tiho mel Tihoml ridshe Tihomlya starodavnye ukrayinske selo velika istoriya yakogo syagaye glibokoyi davnini Na zemlyah prinalezhnih Tihomlyu ta susidnim Lepesivci ta Yampolyu doslidzheno arheologochini kulturi riznih epoh V okolicyah cih naselenih punktiv doslidzheno pohovannya ta kurgani epohi bronzi a 1967 1958 rr bilya susidnoyi Lepesivki bulo provedeno rozkopki znachnogo poselennya nosiyiv chernyahivskoyi kulturi de znajdeno ritualnu vazu IV st iz zobrazhennyam rannoslov yanskogo kalendarya Z davnih chasiv na zemlyah Tihomlya yak i vsiyeyi suchasnoyi Bilogirshini prozhivali slov yanski plemena dulibiv ta yihni nashadki volinyani yaki v procesi etnogenezu ukrayinskoyi rutenskoyi etnichnoyi naciyi stali bezposerednimi predkami suchasnogo ukrayinskogo naselennya Pogorinnya ta vsiyeyi Volini V VI VII st dulibi buli osnovoyu mogutnogo slov yanskogo derzhavnogo ob yednannya v yake vhodili zemli suchasnogo Tihomelya z Pogorinnyam Ale vnaslidok vtorgnennya dikoyi azijskoyi ordi avariv vidomih iz litopisu yak obri cya derzhavna formaciya predkiv suchasnih ukrayinciv zaznala rujnaciyi Stvorivshi svij kaganat na Dunayi avari prodovzhuvali terorizuvati navkolishnye yevropejske naselennya zokrema dulibiv Yak pishe litopisec Nestor obri pidkoriv slov yanski plemena stali tvoriti rizni nasilstva nad slov yanami a zhinok dulibskih zapryagati u vozi I yak pishe Nestor Bog znishiv zagarbnikiv Ne zostalosya ni yednogo obrina i yest pritcha na Rusi do sego dnya pogibosha yako obri yih zhe ne yest plemeni ni naslidka Avarskij kaganat pripiniv svoye isnuvannya koli zaznav nishivnoyi porazki vid korolya frankiv Karla Velikogo Ce dalo zmogu dulibam vidnoviti svoyu derzhavnist yaka zgaduyetsya navit v hronikah arabskogo istorika i geografa al Masudi pid nazvoyu Valinana Na pochatku H st zemli pryamih nashadkiv dulibiv volinyan vidomi piznishe yak Rus Chervenska razom iz Tihomelem uvijshli do skladu Rusi Kiyivskoyi de bulo stvorene Volodimirske knyazivstvo Serednovichnij Tihomel Daniliv grad Starodavnij Tihomel litopisne misto na Volini trivalij chas buv predmetom superechok mizh Galickim ta Volodimirskim knyazivstvami Zasnovane mozhlivo v H st v period priyednannya Volini do Rusi Kiyivskoyi 981 r Vpershe v litopisah zgaduyetsya v 1152 roci yak misto Volinskogo knyazivstva pid chas vijni kiyivsko volinskogo knyazya Izyaslava Pantelejmona Mstislavovicha z galickim knyazem Volodimirkom Volodarovichem Zavdyaki zusillyam Izyaslava Mstislavicha Volin nadovgo stala votchinoyu Izyaslavichiv Prote yaksho prava Izyaslavichiv na Volodimir ta Luck zaperechuvati bulo vazhko to za prikordonni z todishnoyu Galichinoyu zemli Pivdennoyi Volini tochilasya zapekla borotba V seredini HII st na misto Tihomel z usiyeyu Pogorinoyu pretenduvali Galicke Volinske a takozh Kiyivske knyazivstva Koristuyuchis porazkoyu Izyaslava Mstislavicha pid Kiyevom knyaz galickij Volodimir Yaroslavich zahoplyuye sumizhni pivdenni volosti Volini zokrema zemli Verhnoyi Pogorini yakoyu nedovgo volodiv Izyaslav povernuvshis na kiyivskij prestol namagavsya povernuti sobi vtrachene i vstupiv u soyuz z ugorskim korolem Gejzoyu II ta peremig galichan pid Syanom u 1152 roci Popri nezhorstki umovi Peremishlskogo peremir ya dlya Volodimira ugoda nim ne bula vikonana V 1152 roci Volodimir Yaroslavich pomer a jogo nastupnik Yaroslav Volodimirovich viznaye zalezhnist vid kiyivskogo knyazya prote volostej yaki nalezhali batkovi ne viddaye Tomu Izyaslav zbiraye vijsko i yak pishe litopisec bist sicha zla i bishasya ot poludnya do vechera V cij bitvi Izyaslav Mstislavich peremagaye Yaroslava Volodimirovicha i zabiraye u nogo mista Pogorini Z 1157 roku Pogorina viokremlyuyetsya v okremu volost iz centrom u Tihomeli Pochinayuchi z 1199 roku Tihomel stav chastinoyu z yedinenogo Galicko Volinskogo knyazivstva yake ocholyuvav knyaz Roman II Mstislavich Prote nedovge shestilitnye z 1199 po 1205 rr pravlinnya kn Romana ne dalo zmogi zakripiti na politichnij karti serednovichnoyi Yevropi novu Rus Galicko Volinsku Dvoye nepovnolitnih spadkoyemciv Danilo i Vasilko Romanovichi razom iz matir yu ne mogli utrimati v derzhavi situaciyu koli pochalisya boyarski mizhusobici i tisk zovnishnih vorogiv sho pochali borotbu za galicko volinskij prestol Z 1212 roku Tihomel znahoditsya u skladi Volodimirskogo Volinskogo knyazivstva pid knyazyuvannyam Oleksandra Belzkogo yakomu viddav ce knyazivstvo polskij korol Leshek Bilij Ce trapilosya nevdovzi pislya smerti Romana Mstislavovicha knyazya Galicko Volinskogo Shob zavoloditi Galichinoyu spadkoyemciv galickogo prestolu Danila i Vasilka siniv Romana razom iz matir yu vislali na Volin v 1214 roci i dali yim volosti Tihomel i Peremil Peremishel dzherelo na Volini V cej chas Tihomel staye rezidenciyeyu samogo molodogo knyazya Danila Romanovicha pislya chogo misto stalo dobre ukriplenim iz rozvinutimi torgivleyu i remeslami Same v Tihomli prohodyat ditinstvo ta otrocki lita velikogo ukrayinskogo knyazya derzhavotvorcya i piznishe pershogo korolya v istoriyi Ukrayini Povernuti Galichinu Romanovicham dopomig Novgorodskij knyaz Mstislav Udatnij sho v 1218 roci pribuv u Kiyiv i zvernuvsya do knyaziv ruskih iz vimogoyu zastupitisya za galichan Prognavshi ugorskogo korolya z Galicha Mstislav Udatnij zabrav sobi Galicke knyazivstvo a Danilovi ta Vasilkovi Romanovicham viddav Volodimirske knyazivstvo Prote ugorski ta polski koroli ne perestayut pretenduvati na ruski zemli v pershu chergu na Galichinu Vnaslidok neobdumanih dij Mstislava i jogo hvorobi ugorci znovu zahoplyuyut galickij prestol i v 1227 roci Tihomel potrapiv pid vladu ugorskogo korolya Andriya Danilo zh prodovzhuvav borotisya za nezalezhnist Galickogo knyazivstva I lishe pislya smerti ugorskogo korolya Danilo Romanovich ostatochno utverdivsya na galickomu prestoli viddavshi Volodimirske knyazivstvo svoyemu molodshomu bratovi Vasilku 1233 roku Danilo zaprosiv chergovogo Kiyivskogo knyazya Izyaslava i poloveckogo hana Kotyana na dopomogu v borotbi z ugorcyami Ale ne zvazhayuchi na klyatvi kiyivskogo knyazya knyaz Izyaslav Mstislavovich lest zradu sotvori i vzyasha Tihoml i vozratishasya Ce bula ostannya zgadka pro Tihomel yak znachne misto Galicko Volinskoyi Rusi Z cogo chasu vono pochinaye vtrachati svoyu znachushist i zanepadati a vnaslidok nashestya tatar zrujnovane misto z chasom peretvorilosya na zvichajne selo Pislya koronaciyi Danila Romanovicha v 1253 roci v Dorogochini i otrimannya titulu korolya Rusi Tihomel stav chastinoyu Ruskogo korolivstva prote vzhe ne mav vazhlivogo znachennya dlya korolivstva yak ranishe Po zanepadi v seredini XIV st pershogo v istoriyi ukrayinskogo korolivstva Galicko Volinskogo korolivstva Tihomel yak i vsya Volin vvijshov do skladu Velikogo Knyazivstva Litovskogo i cherez deyakij chas stav vlasnistyu rodu Senyut Tihomel v epohu litovskogo ta polskogo panuvannya V 40 h rokah XIV st pislya ostatochnogo padinnya tataro mongolskogo iga na Rusi Tihomel vvijshov do skladu Litovsko Ruskoyi Derzhavi Ce poznachilosya na postupovomu vidrodzhenni mista yake bulo u vlasnosti nablizhenogo do domu knyaziv Ostrozkih rodu Kobakovichiv Senyut yaki utrimuvali 15 mist i 100 sil Pislya Lyublinskoyi Uniyi v 1569 r mistechko vhodit pid vladu Polskoyi koroni Rechi Pospolitoyi i znahoditsya u skladi Kremeneckogo povitu Volinskogo voyevodstva U XVI st Zahidnu ta Centralnu Yevropu ohopiv reformatorskij ruh yakij ohopiv takozh ukrayinski zemli sho na toj chas vhodili do skladu Rechi Pospolitoyi Osnovnimi napryamkami protestantizmu na teritoriyi Rechi Pospolitoyi buli kalvinizm lyuteranstvo ta antitrinitarstvo socinianstvo Antitrinitariyi vidriznyalis znachnim vidhilennyam vid dogmativ tradicijnogo hristiyanstva i osnovnimi takimi vidhilennyami buli zaperechennya yednosti Trijci ta viznannya lyudskoyi prirodi Isusa Hrista V narodi yih prozvali arianami po imeni Aleksandrijskogo svyashenika Ariya Z chasom pid viyannyami Reformaciyi ta Protestantizmu pravoslavnij rid Kobakovichiv Senyut prijnyav sociniansku yeres Vidrodzhene ta rozvinute na hvili Reformaciyi arianstvo znajshlo chimalo prihilnikiv u Rechi Pospolitij zokrema v seredovishi shlyahti V Ukrayini yeres znachno poshirilasya na Volini de buli osnovni gromadi socinianstva Lyahivci Tihomel Ostrog Gosha Shumsk ta in Vidomimi ukrayinskimi shlyahetnimi rodami sho pidtrimuvali socinianstvo buli Chaplichi Gojski Holonevski Senyuti Lyubenecki Negalevski ta inshi Prote socinianstvo ne stalo masovoyu narodnoyu religiyeyu zalishivshis lishe virospovidannyam pevnogo kola shlyahti ta mishan V 1535 roci 30 sichnya brati Gricko ta Roman Senyuti prodali Tihomelske gorodishe vilenskomu yepiskopu knyazyu Yanushu sinu polskogo korolya Sigizmunda I Starogo ta Katazhini Telnich z Sileziyi Novij vlasnik Tihomlya na protilezhnomu berezi Gorini buduye nove mistechko yake zgodom otrimalo nazvu Yanushpol misto Yanusha piznishe Yanpol Yampol a zaraz Yampil mistechko suputnik Tihomlya Prote peredchasna smert Yanusha v 1538 roci ne dozvolila jomu rozbuduvati Yanushpol iz Tihomlem a same mistechko z navkolishnimi zemlyami perejshlo do vlasnosti sestri Yanusha Beati Kosteleckoyi majbutnoyi druzhini Illi Ostrozkogo i materi Galshki Ostrozkoyi yaka rozbuduvala mistechko U majbutnomu Tihomel zi susidnim Yanushpolem nalezhatimut knyazyam Zbarazkim 2 chervnya 1616 roku korol na prohannya didicha Avraama Senyuti vidav privilej za yakim poselennya otrimuvalo magdeburzke pravo na 15 rokiv zvilnyalos vid podatkiv Z 1631 roku mistechko nalezhalo knyazyam Vishneveckim piznishe Yablonovskim zokrema v mayetku u Tihomli narodivsya vidomij mecenat Yuzef Aleksandr Yablonovskij z 1741 r Radzivillam z 1806 roku grafam Hodkevicham Takozh sered vlasnikiv buli Sapigi U 1731 roci bula vidremontovana derev yana cerkva Vvedennya ikona Bogorodici yaka tam znahodilasya vvazhalasya chudotvornoyu Tihomel v chasi Rosijskoyi imperiyi Pislya Drugogo podilu Rechi Pospolitoyi Tihomel stav selom Ostrozkogo povitu Volinskoyi guberniyi u skladi Rosijskoyi imperiyi U drugij polovini HIH stolittya u seli pobuvav hudozhnik Napoleon Orda yakij zrobiv malyunok arianskoyi vezhi Malyunok zberigayetsya u Nacionalnomu muzeyu u Krakovi U 1871 roci bula pobudovana derev yana cerkva Voskresinnya Hristovogo V kinci HIH stolittya selo malo 42 budinki meshkanciv 834 pravoslavnih i 71 katolika Na najvishij tochci sela sadiba z fligelem i sadibnimi budivlyami navkolo yakoyi z pivnochi znahodivsya velikij sad Selyani zajmalisya zemlerobstvom rozvodili konej veliku rogatu hudobu ta ovec Period nacionalno vizvolnih zmagan ukrayinciv ta radyanska okupaciya Komunistichni represiyi ta Golodomor v Tihomeli Podiyi Drugoyi svitovoyi vijni ta pislya zakinchennya vijni Suchasnij Tihomel V seli isnuye Vvedenska cerkva UPC MP 3 veresnya 2009 roku Gorodishe litopisnogo mista Tihomelya IH HIII stolittya bulo vneseno do pereliku ob yektiv kulturnoyi spadshini nacionalnogo znachennyaPam yatki istoriyi ta kulturi TihomelyaArianska vezha kaplicya Tihomelske gorodishe pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya IX XIII st ohoronnij nomer 220002 N Arianska vezha kaplicya XVI st ohoronnij nomer 220020 NUstanovi ta infrastruktura selaPrimitkiRidni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Janusz Tazbir Sieniuta Abraham h wlasnego 1587 1632 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Polska Akademia Nauk Instytut historii im Tadeusza Manteuffla 1996 Tom XXXVII 2 Zeszyt 153 S 195 pol J Dobrzyniecka Jablonowski Jozef Aleksander 1711 1777 h Prus III Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow 1963 Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk Tom H 2 zeszyt 45 161 320 s S 225 pol TIHOMEL resource history org ua Procitovano 23 lyutogo 2023 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom XII wynik wyszukiwania DIR dir icm edu pl Procitovano 23 lyutogo 2023 Tihomel s Arianskij nadgrobok www pslava info Procitovano 23 lyutogo 2023 RELIGIJNA GROMADA UKRAINSKOI PRAVOSLAVNOI CERKVI SVYaTO VVEDENSKOI PARAFII S TIHOMEL BILOGIRSKOGO RAJONU HMELNICKOI OBLASTI youcontrol Procitovano 23 02 2023 Kabinet Ministriv Ukrayini PERELIK ob yektiv kulturnoyi spadshini nacionalnogo znachennya yaki zanosyatsya do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini www kmu gov ua ua Procitovano 23 lyutogo 2023 LiteraturaKotlyar M F Teslenko I A Tihomel 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 88 ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Cinkalovskij Oleksandr Tihomel abo Tihoml Stara Volin i Volinske Polissya T 2 Vinnipeg 1986 26 lyutogo 2019 u Wayback Machine S 445 447 PosilannyaSelo Tihomel Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Yampil Tihoml Zamki ta hrami Ukrayini 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Tihomel knyazhe misto Ukrayini Rusi 23 veresnya 2015 u Wayback Machine Shlyahami Bilogirshini A Artemchuk N Kachurovska 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Tychoml Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 690 pol S 690 691 pol