Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Було запропоновано цю статтю або розділ з Тереза Аркель, але, можливо, це варто додатково . |
Тере́за Аркль (нім. Theresa Arkl, пол. Teresa Arkl; *1861, Львів — † липень 1929, Мілан) — польська оперна співачка (сопрано), піаністка й педагог.
| Тереза Аркль | |
|---|---|
| нім. Theresa Arkl, пол. Teresa Arkl | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1861 |
| Місце народження | Львів |
| Дата смерті | липень 1929 |
| Місце смерті | Мілан |
| Роки активності | 1883—1902 |
| Громадянство |  Австро-Угорщина→ Італія |
| Національність | єврейка |
| Професія | співачка, піаністка, вчителька музики |
| Співацький голос | сопрано |
| Інструменти | фортепіано |
| Мова | польська, їдиш, німецька, італійська |
| Жанр | класична музика |
Біографічні дані
Тереза Аркль народилася в єврейській сім'ї львівського адвоката Емануеля Блюменфельда. 1882 року вийшла заміж за австрійського військового лікаря Зіґмунда Аркля. Після того поїхала до Відня, щоб навчатись у співочій школі Марії Луїзи Дустманн. Завдяки незвичайним вокальним даним Терези її кар'єра співачки стрімко розвивалася. У квітні 1883 року вона дала концерт у Кракові, а 13 листопада 1884 року успішно дебютувала на оперній сцені львівського Скарбківського театру як Валентина в опері «Гуґеноти» Джакомо Меєрбера. До березня 1885 року Тереза Аркль виконала, зокрема, партії Леонори («Трубадур»), Селіки («Африканка»), Альдони («Конрад Валленрод»), Маргарити («Фауст») й титульні партії в «Аїді» та «Нормі». У квітні 1885 року вона знову концертувала в Кракові, а з 16 квітня по 6 травня цього ж року — у Варшаві, співаючи в «Гугенотах», «Аїді», «Трубадурі», «Африканці» та «Фаусті». Тоді повернулася до Львова, де в сезоні 1885—1886 років виконала роль Амелії («Бал-маскарад») і титульні ролі в «Ядвізі» та «Лукреції Борджі». У березні 1886 року Тереза Аркль поїхала до Праги й відтоді виступала переважно за кордоном: у Парижі та Відні (1886), Празі (1887), Будапешті (1888) й Гамбурзі (1889). 1890 року вона взяла участь у прем'єрі опери [es] «Донья Хуана ла Лока», поставленій у Мадридському королівському театрі «Театро Реаль», і виступила у Більбао (1890). 1891 року в Терези Аркль були турне в Одесі, Лондоні й Мілані, де 29 грудня вона виконала партію Венери в «Тангойзері» Ріхарда Вагнера, 5 січня 1892 року — партію Норми в однойменній опері Вінченцо Белліні, а 15 лютого — партію Дездемони в опері «Отелло» Джузеппе Верді. Цей тріумф у театрі «Ла Скала» тривав 32 дні. Далі її чекали сцени Барселони (1892), Лісабона (1893), Мадрида й Буенос-Айреса, де в столичному театрі «Колон» Тереза Аркль співала в операх «Отелло» і «Лоенгрін» (1894), знову Лісабона та Мадрида (1896) й Болоньї (1897). 1898 року Тереза Аркль виконала головну партію у прем'єрі опери Зиґмунта Носковського «Лівія Квінтілла», поставленій у Львові, у Скарбківському театрі. У лютому 1899 року вона виступила у Варшаві, а в березні того ж року дала концерт у Кракові. 1900 року вона аиконала партію Брунгільди в «Загибелі богів» у генуезькому театрі Карло Феліче. До найзначніших належать її партії Ельзи («Лоенґрін»), Елізабет («Тангойзер»), Сенти в «Летючому голландці» й Гальки в однойменній опері Станіслава Монюшка. Тереза Аркль здобула велике визнання. Слухачі й критики високо цінували її драматичне сопрано з широким діапазоном і виразну театральну гру. Останній відомий виступ Терези Аркль відбувся 1902 року в Мадриді. 1900 року вона переїхала до Мілана й там відкрила школу співу, якою керувала до кінця життя. До її учениць належали, зокрема, Євгенія Бронська, Ірен Іден, Клер Дакс, Люсетт Корсофф, Ніна Моргана, Роза Понселль. У 1903—1905 роках Тереза Аркль записала кілька грамофонних пластинок для фірм G&T і «Fonotipia». Померла в Мілані у липні 1929 року.
Джерела
- Encyklopedia Muzyczna PWM. T. 1. Część biograficzna ab. Kraków: Polskie Wydawnictwo Muzyczne, 1979,
- Słownik biograficzny teatru polskiego 1765—1965. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1973,
- L.T. Błaszczyk, Żydzi w kulturze muzycznej działający na ziemiach polskich w XIX i XX wieku
Примітки
- Encyklopedia Muzyczna PWM. T. 1. Część biograficzna ab. Kraków: Polskie Wydawnictwo Muzyczne, 1979, s. 69–70.
- Słownik biograficzny teatru polskiego 1765—1965. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1973, s. 9.
- «Arklowa Teresa». Strona «Wirtualny Sztetl». Прочитано 25.04.2024
- Adam Czopek. «Polscy śpiewacy na scenie La Scali — cz I». Strona «Magazyn Operowy Adama Czopka». Опубліковано 12.02.2023. Прочитано 26.04.2024
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bulo zaproponovano ob yednati cyu stattyu abo rozdil z Tereza Arkel ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Tere za Arkl nim Theresa Arkl pol Teresa Arkl 1861 Lviv lipen 1929 Milan polska operna spivachka soprano pianistka j pedagog Tereza Arklnim Theresa Arkl pol Teresa ArklOsnovna informaciyaData narodzhennya1861Misce narodzhennyaLvivData smertilipen 1929Misce smertiMilanRoki aktivnosti1883 1902Gromadyanstvo Avstro Ugorshina ItaliyaNacionalnistyevrejkaProfesiyaspivachka pianistka vchitelka muzikiSpivackij golossopranoInstrumentifortepianoMovapolska yidish nimecka italijskaZhanrklasichna muzikaBiografichni daniTereza Arkl narodilasya v yevrejskij sim yi lvivskogo advokata Emanuelya Blyumenfelda 1882 roku vijshla zamizh za avstrijskogo vijskovogo likarya Zigmunda Arklya Pislya togo poyihala do Vidnya shob navchatis u spivochij shkoli Mariyi Luyizi Dustmann Zavdyaki nezvichajnim vokalnim danim Terezi yiyi kar yera spivachki strimko rozvivalasya U kvitni 1883 roku vona dala koncert u Krakovi a 13 listopada 1884 roku uspishno debyutuvala na opernij sceni lvivskogo Skarbkivskogo teatru yak Valentina v operi Gugenoti Dzhakomo Meyerbera Do bereznya 1885 roku Tereza Arkl vikonala zokrema partiyi Leonori Trubadur Seliki Afrikanka Aldoni Konrad Vallenrod Margariti Faust j titulni partiyi v Ayidi ta Normi U kvitni 1885 roku vona znovu koncertuvala v Krakovi a z 16 kvitnya po 6 travnya cogo zh roku u Varshavi spivayuchi v Gugenotah Ayidi Trubaduri Afrikanci ta Fausti Todi povernulasya do Lvova de v sezoni 1885 1886 rokiv vikonala rol Ameliyi Bal maskarad i titulni roli v Yadvizi ta Lukreciyi Bordzhi U berezni 1886 roku Tereza Arkl poyihala do Pragi j vidtodi vistupala perevazhno za kordonom u Parizhi ta Vidni 1886 Prazi 1887 Budapeshti 1888 j Gamburzi 1889 1890 roku vona vzyala uchast u prem yeri operi es Donya Huana la Loka postavlenij u Madridskomu korolivskomu teatri Teatro Real i vistupila u Bilbao 1890 1891 roku v Terezi Arkl buli turne v Odesi Londoni j Milani de 29 grudnya vona vikonala partiyu Veneri v Tangojzeri Riharda Vagnera 5 sichnya 1892 roku partiyu Normi v odnojmennij operi Vinchenco Bellini a 15 lyutogo partiyu Dezdemoni v operi Otello Dzhuzeppe Verdi Cej triumf u teatri La Skala trivav 32 dni Dali yiyi chekali sceni Barseloni 1892 Lisabona 1893 Madrida j Buenos Ajresa de v stolichnomu teatri Kolon Tereza Arkl spivala v operah Otello i Loengrin 1894 znovu Lisabona ta Madrida 1896 j Bolonyi 1897 1898 roku Tereza Arkl vikonala golovnu partiyu u prem yeri operi Zigmunta Noskovskogo Liviya Kvintilla postavlenij u Lvovi u Skarbkivskomu teatri U lyutomu 1899 roku vona vistupila u Varshavi a v berezni togo zh roku dala koncert u Krakovi 1900 roku vona aikonala partiyu Brungildi v Zagibeli bogiv u genuezkomu teatri Karlo Feliche Do najznachnishih nalezhat yiyi partiyi Elzi Loengrin Elizabet Tangojzer Senti v Letyuchomu gollandci j Galki v odnojmennij operi Stanislava Monyushka Tereza Arkl zdobula velike viznannya Sluhachi j kritiki visoko cinuvali yiyi dramatichne soprano z shirokim diapazonom i viraznu teatralnu gru Ostannij vidomij vistup Terezi Arkl vidbuvsya 1902 roku v Madridi 1900 roku vona pereyihala do Milana j tam vidkrila shkolu spivu yakoyu keruvala do kincya zhittya Do yiyi uchenic nalezhali zokrema Yevgeniya Bronska Iren Iden Kler Daks Lyusett Korsoff Nina Morgana Roza Ponsell U 1903 1905 rokah Tereza Arkl zapisala kilka gramofonnih plastinok dlya firm G amp T i Fonotipia Pomerla v Milani u lipni 1929 roku DzherelaEncyklopedia Muzyczna PWM T 1 Czesc biograficzna ab Krakow Polskie Wydawnictwo Muzyczne 1979 ISBN 83 224 0113 2 Slownik biograficzny teatru polskiego 1765 1965 Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1973 ISBN 0 02 865529 X L T Blaszczyk Zydzi w kulturze muzycznej dzialajacy na ziemiach polskich w XIX i XX wiekuPrimitkiEncyklopedia Muzyczna PWM T 1 Czesc biograficzna ab Krakow Polskie Wydawnictwo Muzyczne 1979 s 69 70 ISBN 83 224 0113 2 Slownik biograficzny teatru polskiego 1765 1965 Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1973 s 9 ISBN 0 02 865529 X Arklowa Teresa Strona Wirtualny Sztetl Prochitano 25 04 2024 Adam Czopek Polscy spiewacy na scenie La Scali cz I Strona Magazyn Operowy Adama Czopka Opublikovano 12 02 2023 Prochitano 26 04 2024