Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Телокактус Thelocactus Типовий вид Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Рослини Plantae Відділ Вищі

Телокактус

Телокактус
Телокактус
Thelocactus
image
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Триба:
Рід: Телокактус (Thelocactus)
(K.Schum.) Britton & Rose,
Типовий вид

(Lem.) Britton & Rose,
Види

Див. #Види

Посилання
image Вікісховище: Thelocactus
image Віківиди: Thelocactus
image EOL: 38432
IPNI: 297666-2
image ITIS: 19767
image NCBI: 130177

Телокактус (Thelocactus (K.Schum.) Britton & Rose ) — рід сукулентних рослин з родини кактусових.

Етимологія

Родова назава походить від грец. thele — «сосок», що пов'язано з тим, що всі види телокактуса мають чітко виражені туберекули.

Історія систематики

image
Ілюстрація у виданні 1904 року К. Шумана, М. Гюрке і (укр. «Квітучі кактуси»)
image
Цвітіння

Наприкінці XIX століття Карл Шуман описав цей Телокактус, зарахувавши його як підрід до роду Ехінокактус (Echinocactus). За його систематикою цей підрід містив 22 види. У 1922 році Натаніель Бріттон і Джозеф Роуз виділили цей таксон в окремий рід Thelocactus, залишивши в ньому 12, описаних Шуманом видів (тільки п'ять з них (, , , , ) залишаються на рівні виду після перегляду в 1987 році Андерсоном роду Thelocactus). Курт Бакеберг у своїй основній праці «Die Cactaceae» (томи 5 і 6) визначив 17 видів, і 8 різновидів цього роду. Чарльз Гласс і зараховували до телокактусів 10 видів і 7 різновидів. У 1978 році Едвард Андерсон і публікують монографію про рід Thelocactus (в ), в якій спробували включити види цього роду до роду (Gymnocactus). Але це припущення пізніше було спростовано, і підрід Gymnocactus був віднесений Андерсоном до роду . У 1987 році Андерсон знову звернув свою увагу на рід Thelocactus і зробив повний перегляд роду (Bradleya 5: 49-76, огляд роду Thelocactus) за допомогою сучасних технологій, використовуючи скануючий електронний мікроскоп для того, щоб ретельно вивчити форму і структуру таких майже невидимих частин рослини, як частинки пилку, структуру насінної шкірки і епідермісу. В результаті цих досліджень він повернув Телокактусу статус роду, включивши до нього 12 видів і 9 підвидів (див. розділ Види).

Загальна біоморфологічна характеристика

image
image

Рослини середньої величини, ростуть поодиноко або утворюють кущики з декількох пагонів. Стебло приплюснуто-кулясте, шароподібне, яйцеподібне, до більш-менш циліндричного, в діаметрі 3-30 (40) см, висота близько 5-35 см, 8-25 ребер, частіше 8 і 13, низьких і горбкуватих, часто повністю розділених на спірально розташовані пагорбки, більш-менш конусоподібні або пірамідальні. Ареоли круглі або овальні, спочатку з короткою білуватою шерстю, пізніше голі; квіткоутворюючі ареоли розташовані у верхній частині більш-менш витягнуті, або подовжені до щілиноподібного жолобка або борозенки. У верхній частині ареоли між колючками і жолобком у деяких видів утворюються одна дві гландули (нектарника) — залози, що виділяють чисту віскозну рідину, солодку на смак. Колючки часто дуже густі і кольорові. Радіальних колючок в ареолі 0-25, вони прямі, або вигнуті 0,5-7,5 см завдовжки, голкоподібні або шилоподібні, до дуже приплющених. Центральних колючок в ареолі 0-4, прямі або зігнуті, міцні голкоподібні або шилоподібні, близько 1-10 см завдовжки. Колір всіх колючок спочатку білий, жовтий, коричневий до коричнево-червоного, червоний, пізніше сіро-коричневий; колючки гладкі або більш-менш закручені, в старості іноді розпадаються на волокна. Квіти виростають від жолобка, над ареолою на дуже молодих горбках поблизу середини верхівки, денні, дзвонові до тарілчастоподібні, завдовжки 2-7 см, в діаметрі від 2,5 до 10 см, білі, рожеві, червоні або жовті з різними відтінками, з шовковистим блиском. Зовнішні пелюстки оцвітини зазвичай з темнішою коричневою смужкою по середині тонкими зубчастими обідками, що плавно переходять в пофарбовані лусочки на квітковій трубці і насінники. Плід сухий більш-менш кулястий, в діаметрі 1-1,5 см, на ньому 5-30 тонких лусочок і завжди суха оцвітина, в зрілому стані околоплодник твердий, але соковитий, відкривається отвором біля основи, нахил якого до осі плоду близько 45 градусів. Насіння темно-коричневе до коричнево-чорного, більш-менш несиметричної форми і не постійної величини, яйцеподібне або грушоподібне по середині більш-менш здавлене, завдовжки 1-3 мм.

image
в

Ареал і екологія

Батьківщиною телокактусів є гірські райони і плоскогір'я Мексики і півдня США. Більшість цих рослин виростає на вапняних схилах пустелі Чіуауа в Центральній і Північній Мексиці, від північного кордону до Керетаро. Ростуть на кам'янистому ґрунті, як на відкритих просторах, так і під притіненням трави, ксерофітних дерев і чагарників. Телокактуси найчастіше зустрічаються на південних схилах пагорбів у сусідстві з багатьма кактусами інших родів, на наносних ґрунтах, дренованих роздрібненими вапняними породами та продуктами вивітрювання лавового походження.

Ареал:

Види

Види роду Thelocactus за Едвардом Андерсоном (2002)
  • (Galeotti ex ) Britton & Rose 1922
    • Thelocactus bicolor subsp. flavidispinus (Backeb.) N.P.Taylor 1998
    • Thelocactus bicolor subsp. schwarzii (Backeb.) N.P.Taylor 1998
  • (Regel & ) Backeb. et F.M.Knuth 1935
    • Thelocactus conothelos subsp. argenteus (Glass & ) Glass 1998
    • Thelocactus conothelos subsp. aurantiacus (Glass & R.C.Foster) Glass 1998
  • Glass & 1998
  • ( & Boed.) F.M.Knuth 1935
  • () 1940
  • типовий () Britton & Джозеф Нельсон Роуз|Rose 1922
    • Thelocactus hexaedrophorus subsp. lloydii (Britton & Джозеф Нельсон Роуз|Rose) N.P.Taylor 1998
  • & 1986
  • (Zucc.) Britton & Джозеф Нельсон Роуз|Rose 1923
    • Thelocactus leucacanthus subsp. schmollii (Werderm.) & 1999
  • ( ex ) Glass 1969
  • () Britton & Джозеф Нельсон Роуз|Rose 1923
  • (Poselg.) Britton & Джозеф Нельсон Роуз|Rose 1923
    • Thelocactus tulensis subsp. buekii (Klein) N.P.Taylor 1998
    • Thelocactus tulensis subsp. matudae ( & A.B.Lau) N.P.Taylor 1998

Охорона у природі

Культивування

image
в Празькому ботанічному саду

Телокактуси добре ростуть у мінералізованому субстраті, що складається наполовину з глинисто-дернової землі, до 30 % гравійних складових з домішкою дробленого гіпсу або мармурової крихти, а решта — наповнювачі. pH — близько 6. При достатку тепла і сонячного світла в період вегетації рослини розвиваються порівняно швидко і вже в 3-4-х річному віці готові, у своїй більшості, до цвітіння. При поливі потрібно враховувати, що період вегетації телокактусов в природі короткий, тому після рясних поливань в кінці весни — початку літа їх обсяг різко обмежують до настання осені, потім дешо збільшують і зводять до нуля до початку зимівлі. Рослини дуже чутливі до перезволоження. Внаслідок застоювання води в горщиках загниває коренева шийка, яку потрібно обкладати промитим щебенем або керамзитом.

Зимують телокактуси всуху при температурі 6-10 °C. Найкращим способом вважається розмноження посівом насіння, хоча «дітки», зняті з пеньків маточних рослин, вкорінюються порівняно легко і вегетативний спосіб розмноження телокактусів також заслуговує на увагу. Але якщо з покоління в покоління ці кактуси розмножувати вегетативно, вони довго не входять у фазу цвітіння. Сіянці і маленькі пагони рекомендовано спочатку тимчасово щепити.

Див. також

Примітки

  1. Thelocactus в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
  2. , , Гайдаржи М. М., Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : , 2003. — 110 с. — .
  3. С. М. Приходько. Кактуси. — Київ : Наукова думка, 1974. — 207., іл. с. (укр.)
  4. У списку Андерсона проходить в ранзі підвиду Thelocactus tulensis subsp. buekii
  5. На сайті «The Plant List» проходить в ранзі підвиду Thelocactus rinconensis subsp. multicephalus, у списку Андерсона відсутній взагалі

Література

  • Curt Backeberg Die Cactaceae: Handbuch der Kakteenkunde. 2. Auflage. Band V, Gustav Fischer Verlag, Stuttgart New York 1984, (нім.)
  • David Hunt, «The New Cactus Lexicon» DH Books, 2006 , 9780953813445 (англ.)
  • Flora of North America Editorial Committee, e. 2003. Magnoliophyta: Caryophyllidae, part 1. Fl. N. Amer. 4: I—XXIV, 1-559.
  • и др. Кактусы. (Издание 2-е). Алма-Ата, «Кайнар», 1974 г. (рос.)

Джерела

Посилання


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Telokaktus Thelocactus Tipovij vid Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Vishi roslini Streptophyta Nadklas Pokritonasinni Magnoliophyta Klas Evdikoti Poryadok Gvozdikocviti Caryophyllales Rodina Kaktusovi Cactaceae Pidrodina Cactoideae Triba Rid Telokaktus Thelocactus K Schum Britton amp Rose Tipovij vid Lem Britton amp Rose Vidi Div Vidi Posilannya Vikishovishe Thelocactus Vikividi Thelocactus EOL 38432 IPNI 297666 2 ITIS 19767 NCBI 130177 Telokaktus Thelocactus K Schum Britton amp Rose rid sukulentnih roslin z rodini kaktusovih EtimologiyaRodova nazava pohodit vid grec thele sosok sho pov yazano z tim sho vsi vidi telokaktusa mayut chitko virazheni tuberekuli Istoriya sistematikiIlyustraciya u vidanni 1904 roku K Shumana M Gyurke i ukr Kvituchi kaktusi Cvitinnya Naprikinci XIX stolittya Karl Shuman opisav cej Telokaktus zarahuvavshi jogo yak pidrid do rodu Ehinokaktus Echinocactus Za jogo sistematikoyu cej pidrid mistiv 22 vidi U 1922 roci Nataniel Britton i Dzhozef Rouz vidilili cej takson v okremij rid Thelocactus zalishivshi v nomu 12 opisanih Shumanom vidiv tilki p yat z nih zalishayutsya na rivni vidu pislya pereglyadu v 1987 roci Andersonom rodu Thelocactus Kurt Bakeberg u svoyij osnovnij praci Die Cactaceae tomi 5 i 6 viznachiv 17 vidiv i 8 riznovidiv cogo rodu Charlz Glass i zarahovuvali do telokaktusiv 10 vidiv i 7 riznovidiv U 1978 roci Edvard Anderson i publikuyut monografiyu pro rid Thelocactus v v yakij sprobuvali vklyuchiti vidi cogo rodu do rodu Gymnocactus Ale ce pripushennya piznishe bulo sprostovano i pidrid Gymnocactus buv vidnesenij Andersonom do rodu U 1987 roci Anderson znovu zvernuv svoyu uvagu na rid Thelocactus i zrobiv povnij pereglyad rodu Bradleya 5 49 76 oglyad rodu Thelocactus za dopomogoyu suchasnih tehnologij vikoristovuyuchi skanuyuchij elektronnij mikroskop dlya togo shob retelno vivchiti formu i strukturu takih majzhe nevidimih chastin roslini yak chastinki pilku strukturu nasinnoyi shkirki i epidermisu V rezultati cih doslidzhen vin povernuv Telokaktusu status rodu vklyuchivshi do nogo 12 vidiv i 9 pidvidiv div rozdil Vidi Zagalna biomorfologichna harakteristikaRoslini serednoyi velichini rostut poodinoko abo utvoryuyut kushiki z dekilkoh pagoniv Steblo priplyusnuto kulyaste sharopodibne yajcepodibne do bilsh mensh cilindrichnogo v diametri 3 30 40 sm visota blizko 5 35 sm 8 25 reber chastishe 8 i 13 nizkih i gorbkuvatih chasto povnistyu rozdilenih na spiralno roztashovani pagorbki bilsh mensh konusopodibni abo piramidalni Areoli krugli abo ovalni spochatku z korotkoyu biluvatoyu sherstyu piznishe goli kvitkoutvoryuyuchi areoli roztashovani u verhnij chastini bilsh mensh vityagnuti abo podovzheni do shilinopodibnogo zholobka abo borozenki U verhnij chastini areoli mizh kolyuchkami i zholobkom u deyakih vidiv utvoryuyutsya odna dvi glanduli nektarnika zalozi sho vidilyayut chistu viskoznu ridinu solodku na smak Kolyuchki chasto duzhe gusti i kolorovi Radialnih kolyuchok v areoli 0 25 voni pryami abo vignuti 0 5 7 5 sm zavdovzhki golkopodibni abo shilopodibni do duzhe priplyushenih Centralnih kolyuchok v areoli 0 4 pryami abo zignuti micni golkopodibni abo shilopodibni blizko 1 10 sm zavdovzhki Kolir vsih kolyuchok spochatku bilij zhovtij korichnevij do korichnevo chervonogo chervonij piznishe siro korichnevij kolyuchki gladki abo bilsh mensh zakrucheni v starosti inodi rozpadayutsya na volokna Kviti virostayut vid zholobka nad areoloyu na duzhe molodih gorbkah poblizu seredini verhivki denni dzvonovi do tarilchastopodibni zavdovzhki 2 7 sm v diametri vid 2 5 do 10 sm bili rozhevi chervoni abo zhovti z riznimi vidtinkami z shovkovistim bliskom Zovnishni pelyustki ocvitini zazvichaj z temnishoyu korichnevoyu smuzhkoyu po seredini tonkimi zubchastimi obidkami sho plavno perehodyat v pofarbovani lusochki na kvitkovij trubci i nasinniki Plid suhij bilsh mensh kulyastij v diametri 1 1 5 sm na nomu 5 30 tonkih lusochok i zavzhdi suha ocvitina v zrilomu stani okoloplodnik tverdij ale sokovitij vidkrivayetsya otvorom bilya osnovi nahil yakogo do osi plodu blizko 45 gradusiv Nasinnya temno korichneve do korichnevo chornogo bilsh mensh nesimetrichnoyi formi i ne postijnoyi velichini yajcepodibne abo grushopodibne po seredini bilsh mensh zdavlene zavdovzhki 1 3 mm vAreal i ekologiyaBatkivshinoyu telokaktusiv ye girski rajoni i ploskogir ya Meksiki i pivdnya SShA Bilshist cih roslin virostaye na vapnyanih shilah pusteli Chiuaua v Centralnij i Pivnichnij Meksici vid pivnichnogo kordonu do Keretaro Rostut na kam yanistomu grunti yak na vidkritih prostorah tak i pid pritinennyam travi kserofitnih derev i chagarnikiv Telokaktusi najchastishe zustrichayutsya na pivdennih shilah pagorbiv u susidstvi z bagatma kaktusami inshih rodiv na nanosnih gruntah drenovanih rozdribnenimi vapnyanimi porodami ta produktami vivitryuvannya lavovogo pohodzhennya Areal SShA Tehas Meksika Chiuaua Koauyila Nuevo Leon Tamaulipas San Luyis Potosi Idalgo Sakatekas Keretaro VidiVidi rodu Thelocactus za Edvardom Andersonom 2002 Galeotti ex Britton amp Rose 1922 Thelocactus bicolor subsp flavidispinus Backeb N P Taylor 1998 Thelocactus bicolor subsp schwarzii Backeb N P Taylor 1998 Regel amp Backeb et F M Knuth 1935 Thelocactus conothelos subsp argenteus Glass amp Glass 1998 Thelocactus conothelos subsp aurantiacus Glass amp R C Foster Glass 1998 Glass amp 1998 amp Boed F M Knuth 1935 1940 tipovij Britton amp Dzhozef Nelson Rouz Rose 1922 Thelocactus hexaedrophorus subsp lloydii Britton amp Dzhozef Nelson Rouz Rose N P Taylor 1998 amp 1986 Zucc Britton amp Dzhozef Nelson Rouz Rose 1923 Thelocactus leucacanthus subsp schmollii Werderm amp 1999 ex Glass 1969 Britton amp Dzhozef Nelson Rouz Rose 1923 Thelocactus rinconensis subsp hintonii Engelm E F Anderson 1987 Poselg Britton amp Dzhozef Nelson Rouz Rose 1923 Thelocactus tulensis subsp buekii Klein N P Taylor 1998 Thelocactus tulensis subsp matudae amp A B Lau N P Taylor 1998Ohorona u prirodiVidi rodu Thelocactus predstavleni v Chervonomu spisku Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi status Najmenshij rizik status Najmenshij rizik status Najmenshij rizik status Vidi pid zagrozoyu vimirannya status Najmenshij rizik status Danih nedostatno status Najmenshij rizik status Vidi blizki do zagrozlivogo stanu status Najmenshij rizik status Najmenshij rizik status Najmenshij rizik status Najmenshij rizik Kultivuvannyav Prazkomu botanichnomu sadu Telokaktusi dobre rostut u mineralizovanomu substrati sho skladayetsya napolovinu z glinisto dernovoyi zemli do 30 gravijnih skladovih z domishkoyu droblenogo gipsu abo marmurovoyi krihti a reshta napovnyuvachi pH blizko 6 Pri dostatku tepla i sonyachnogo svitla v period vegetaciyi roslini rozvivayutsya porivnyano shvidko i vzhe v 3 4 h richnomu vici gotovi u svoyij bilshosti do cvitinnya Pri polivi potribno vrahovuvati sho period vegetaciyi telokaktusov v prirodi korotkij tomu pislya ryasnih polivan v kinci vesni pochatku lita yih obsyag rizko obmezhuyut do nastannya oseni potim desho zbilshuyut i zvodyat do nulya do pochatku zimivli Roslini duzhe chutlivi do perezvolozhennya Vnaslidok zastoyuvannya vodi v gorshikah zagnivaye koreneva shijka yaku potribno obkladati promitim shebenem abo keramzitom Zimuyut telokaktusi vsuhu pri temperaturi 6 10 C Najkrashim sposobom vvazhayetsya rozmnozhennya posivom nasinnya hocha ditki znyati z penkiv matochnih roslin vkorinyuyutsya porivnyano legko i vegetativnij sposib rozmnozhennya telokaktusiv takozh zaslugovuye na uvagu Ale yaksho z pokolinnya v pokolinnya ci kaktusi rozmnozhuvati vegetativno voni dovgo ne vhodyat u fazu cvitinnya Siyanci i malenki pagoni rekomendovano spochatku timchasovo shepiti Div takozhSistematika kaktusovihPrimitkiThelocactus v bazi danih Tropicos Missurijskogo botanichnogo sadu angl Gajdarzhi M M Kaktusi ta inshi sukulentni roslini K 2003 110 s ISBN 966 7015 28 9 S M Prihodko Kaktusi Kiyiv Naukova dumka 1974 207 il s ukr U spisku Andersona prohodit v ranzi pidvidu Thelocactus tulensis subsp buekii Na sajti The Plant List prohodit v ranzi pidvidu Thelocactus rinconensis subsp multicephalus u spisku Andersona vidsutnij vzagaliLiteraturaCurt Backeberg Die Cactaceae Handbuch der Kakteenkunde 2 Auflage Band V Gustav Fischer Verlag Stuttgart New York 1984 ISBN 3 437 30383 X nim David Hunt The New Cactus Lexicon DH Books 2006 ISBN 0953813444 9780953813445 angl Flora of North America Editorial Committee e 2003 Magnoliophyta Caryophyllidae part 1 Fl N Amer 4 I XXIV 1 559 i dr Kaktusy Izdanie 2 e Alma Ata Kajnar 1974 g ros Dzherela Gajdarzhi M M Kaktusi ta inshi sukulentni roslini K 2003 110 s ISBN 966 7015 28 9 S M Prihodko Kaktusi Kiyiv Naukova dumka 1974 207 il s ukr Kaktusy v gostyah i doma Feniks 2007 472 s ISBN 978 966 651 431 1 ros Kaktusy Spravochnik Kiev Naukova dumka 1986 286 s il ros Vse o kaktusah Sankt Peterburg OOO SZKEO Kristall 2004 208 s il ISBN 5 306 00348 6 stor 176 ros Edward F Anderson The Cactus Family 776 r ISBN 0 881924989 angl PosilannyaThelocactus site sajt prisvyachenij rodu Telokaktus angl Thelocactus na sajti Desert tropicals com angl angl Thelocactus na sajti The Plant List angl Germplasm Resources Information Network GRIN Ministerstva silskogo gospodarstva SShA angl Thelocactus v bazi danih Tropicos Missurijskogo botanichnogo sadu angl Thelocactus na sajti Plantsystematics angl Thelocactus na sajti Cactiguide angl Encyclopedie des Cactus Plantes Grasses et Succulentes ukr Enciklopediya kaktusiv i sukulentnih roslin i trav fr ros Telokaktus na sajti Ukrayinskogo sajtu pro kaktusi i kaktusistiv ros

Дата публікації:
Топ