Пльзень (чеськ. Plzeň) — четверте за величиною місто в Чехії, розташоване на місці злиття річок Мже, Радбуза, Углава й Услава, які утворюють річку Бероунку. Засноване близько 1292 року чеським королем Вацлавом ІІ. Промисловий, комерційний, культурний й адміністративний центр Західної Чехії. Місто відоме традиціями пивоваріння, однією з туристичних пам'яток є Музей пивоваріння. Тут виробляється всесвітньовідоме пиво Pilsner Urquell, назва якого перекладається як «пльзенське першоджерело». Пам'ятки — готичний собор Святого Варфоломія. Вежа цієї церкви (близько 102 м) є найвищою церковною вежею в Чехії.
Пльзень чеськ. Plzeň | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
49°44′53″ пн. ш. 13°22′27″ сх. д. / 49.74806° пн. ш. 13.37417° сх. д.Координати: 49°44′53″ пн. ш. 13°22′27″ сх. д. / 49.74806° пн. ш. 13.37417° сх. д. | ||||||||
Країна | Чехія | |||||||
Адмінодиниця | Пльзень-місто[1] | |||||||
Столиця для | Пльзенський край і Західно-Чеська область | |||||||
Межує з
| ||||||||
Поділ | | |||||||
Засновано | 976 | |||||||
Перша згадка | 1295 | |||||||
Площа | 137,65 км² | |||||||
Населення | 163 362 (2006) | |||||||
· густота | 1,187 осіб/км² | |||||||
Висота НРМ | 308 м | |||||||
Водойма | Мже, Радбуза, Углава, d, d, Бероунка, d | |||||||
Міста-побратими | Генґело, Вінтертур, Лімож, Реґенсбурґ (1993), Ґера (1970)[4], Бірмінґем, Ізмір (1987)[5], Жиліна, Льєж (1965)[6], Монтеррей (8 лютого 2002)[7] | |||||||
Телефонний код | 37 | |||||||
Часовий пояс | і | |||||||
Номери автомобілів | P | |||||||
Код LAU (NUTS) | CZ554791 | |||||||
GeoNames | 3068160 | |||||||
OSM | r438344 ·R | |||||||
Поштові індекси | 301 00 | |||||||
Міська влада | ||||||||
Мер міста | d[8] | |||||||
Вебсайт | info.plzen-city.cz | |||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Пльзень у Вікісховищі |
Назва
- Пльзень (чеськ. Plzeň, [ˈpl̩zɛɲ] ( прослухати))
- Плзень (чеськ. Plzeň) — назва за ДНВП «Картографія».
- Плізень (чеськ. Plizen) — старочеська назва.
- Нова Плізень (чеськ. Nová Plzeň) — первісна назва 1295 року, на противагу .
- Пі́льзен (нім. Pilsen) — історична німецька назва.
- Пі́льзень — староукраїнська назва, що походить від німецької.
- Пілісна (лат. Pilisna), Пілсна (лат. Pilsna) — латинські назви.
Географія
Пльзень лежить біля злиття річок Мже, Радбуза, Углава й Услава. На південно-західній околиці міста знаходиться гребля Чеське Удолі. Центр міста розташований на висоті близько 310 м над рівнем моря. Кілька висот у межах міста досягають до 452 м нм. Старе місто стоїть на аркозовому пісковику.
Клімат
Клімат Пльзеня | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | 0,4 | 2,4 | 6,9 | 12,3 | 17,5 | 20,7 | 22,7 | 22,7 | 18,4 | 12,4 | 5,2 | 1,4 | 11,9 |
Середня температура, °C | −2,4 | −1,1 | 2,5 | 7,0 | 12,0 | 15,2 | 16,9 | 16,5 | 12,6 | 7,5 | 2,2 | −1,2 | 7,3 |
Середній мінімум, °C | −5,2 | −4,3 | −1,2 | 2,3 | 6,6 | 9,8 | 11,4 | 11,1 | 8,0 | 3,7 | −0,5 | −3,8 | 3,2 |
Днів з опадами | 8 | 6 | 8 | 8 | 9 | 11 | 11 | 9 | 8 | 6 | 8 | 8 | 100 |
Джерело: www.yr.no |
Історія
Цей розділ не містить . (грудень 2020) |
Місто Пльзень було засновано близько 1292 року чеським королем Вацлавом II і будувалося в 10 км від селища Старий Пльзенець. Королівський замок Радіне на високому пагорбі нависає над містом, хоча й розташований майже в 10 кілометрах від нього. Місто не виросло на місці поселення або городища, а було побудоване за королівським указом на рівнині. За розробленим планом, місто було розбите на квартали з величезною центральною площею, найбільшою в Західній Європі. Вулиці Пльзеня перетиналися в старому місті виключно під прямим кутом. Площа в ті роки була не тільки торговим місцем — біля неї розташовувалися кладовище, кілька озер із запасами води, собор Святого Варфоломія. Особливої уваги також заслуговують Пльзенські історичні підземелля, загальна довжина яких становить 24 км.
З 1419 року — один з основних центрів руху гуситів.
Після Грюнвальдської битви польський король Ягайло чеським воїнам, які брали участь у битві, подарував верблюда. Його зображення досі присутнє на гербі Пльзеня.
Друга світова війна
У 1938 р. Чехословацька Республіка передала свої прикордонні території Німеччині. Хоча в основному чеський Пльзень залишався на території Чехословаччини, він став містом на самому кордоні та з трьох боків був оточений Німеччиною. Села в північно-західному та південно-західному напрямках вже належали Рейху, а також сьогоднішнім міським районам Пльзень-Літиці та Пльзень-Лхота. Урядовим указом Пльзень був розширений 1 травня 1942 року, включивши муніципалітети Болевець, Божков, Буковець, Черниці, Градіште, Котеров, Радобичиці, Єзд та територіальні залишки муніципалітету Літиці (муніципалітет, включений до складу Імперії) і став статутним містом з 130 000 жителів. На той час заводи Škoda були важливою зброєю для постачання німецької армії. Попри це, Пльзень тривалий час уникав бомбардування, перший великий повітряний наліт відбувся лише 20 грудня 1944 р. Але найбільше зносили пивоварний комплекс, особливо Праздрой (18 загиблих). Завод Škoda не постраждав від бомбардування до самого кінця війни.
Протягом усієї війни було здійснено одинадцять повітряних нальотів, які забрали 926 жертв.
Повоєнна доба
Американські війська на чолі з генералом Паттоном звільнили Пльзень 6 травня 1945 р. Відповідно до американсько-радянської угоди Паттону.
1 червня 1953 р. у Пльзені відбулися перші масові заворушення проти комуністів у зв'язку з грошовою реформою, відбулась стрілянина в демонстрантів.
Наприкінці 50-х років розпочався масовий розвиток житлового будівництва у формі житлових масивів.
У 1990-х автострада D5 була побудована до Пльзеня, яка з'єднала Прагу з колишньою Західною Німеччиною. Однак завершення робіт цієї важливої транспортної артерії, яка частково вирішила катастрофічну на той час дорожню ситуацію в Пльзені, через ускладнення тривала до першого десятиліття 21 століття.
Культурна столиця Європи 2015
У вересні 2010 року представники міжнародного журі в Празі оголосили місто Пльзень переможцем у конкурсі на звання Культурної столиці Європи 2015 року. У фіналі Пльзень отримав перевагу над Остравою. У рамках проєкту було побудовано Новий театр та створено спортивно-оздоровчий центр у Штрунцових садах навколо футбольного стадіону.
На місці колишньої пивоварні повинен був бути побудований комплекс будівель зі студіями та квартирами для художників, але цей проєкт було скасовано наприкінці 2014 року. Натомість на території колишнього складу транспортних компаній, який тепер має назву [cs], реалізували будівництво зони для творчості. DEPO2015 проводить концерти, виставки, лекції, конференції. Він включає відкриті роботи Makerspace DEPO2015, відкритий офіс Коворкінг, освітню програму для креативних індустрій, програму художників в резиденції Open A.i.R. або громадський сад. У 2015 році тут також відбувся фестиваль «Рок для людей Європа», а через два місяці тут закінчилася театралізована вистава «Гігантські ляльки в Пльзені», яку, за словами організаторів, побачили 100 000 людей.
Наприкінці квітня 2014 року проєкт виграв премію Меліни Меркурі (див. Меліна Меркурі), рекомендовану групою культурних експертів проєкту Культурних столиць Європи. Умовою було виконання заздалегідь визначених критеріїв. Таким чином, «Пльзень 2015» отримав субсидію в розмірі 1,5 мільйона євро для свого проєкту.
За даними організації «Pilsen-Turismus», місто відвідало майже 3,4 мільйона відвідувачів у «культурному» 2015 році. З них понад 2,8 мільйона — одноденні. Приблизно 540 000 туристів провели тут принаймні одну ніч. Чверть одноденних відвідувачів були гостями з-за кордону, половина з яких прибула з Німеччини. Цифри були показані за допомогою аналізу даних сигналу від операторів мобільного зв'язку.
Економіка
Після 1995 року в місті значно збільшився приріст іноземних інвестицій. Пльзень привносить приблизно двох третин ВВП у регіоні Пльзень, це місто як і раніше одне з найбагатших у Чехії. Компанія Škoda, заснована в Пльзені в 1859 році, мала значний вплив на економіку Австро-Угорщини та Чехословаччини. Виробництво компанії було направлено в країни Східного блоку, але знизилися після Оксамитової революції через відсутність стабільного ринку.
У Пльзені також знаходиться найбільша гуральня (спиртово-горілчаний завод) в Чехії.
Багато іноземних компаній мали виробничі бази в місті Пльзені, зокрема Panasonic і Daikin.
Культура
Цей розділ потребує доповнення. |
Театри
Найбільшим театром є [cz]. Має дві постійні сцени: [cz] в неоренесансній споруді 1897–1902 років, і Новий театр у сучасній будівлі 2014-го року.[]
Також у місті існує традиція традиція лялькового театру й багато менших театрів: альтернативний театр Діалог, камерний [cz]. Одним із найстаріших колективів є аматорське [cz].[]
Цей розділ потребує доповнення. |
Відомі люди
- Фелікс ле Бре — чеський актор.
- Петр Чех — чеський футболіст, воротар лондонського «Челсі» та національної збірної Чехії.
- Мартин Страка — чеський хокеїст, Олімпійський чемпіон 1998 р., Чемпіон світу 2005 р.
- Філіп Їха (1982) — чеський гандболіст.
Міста-побратими
Світлини
|
Див. також
- 2613 Пльзень — астероїд, названий на честь міста.
- Західночеський університет у Пльзені
Примітки
- Register of territorial identification, addresses and real estates
- Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
- https://www.gera.de/sixcms/detail.php?id=17954
- https://www.izmir.bel.tr/tr/KardesKentler/62
- https://www.liege.be/fr/vie-communale/services-communaux/international/jumelages-et-partenaires/plzen-republique-tcheque
- https://portales.sre.gob.mx/coordinacionpolitica/images/stories/documentos_gobiernos/rai/nle/nl31a.pdf
- Zastupitelé zvolili primátora Plzně, stal se jím Roman Zarzycký z ANO — 2022.
- Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с.
- Чехія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Пльзень // УКРАЇНСЬКИЙ МОВНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФОНД НАН УКРАЇНИ. lcorp.ulif.org.ua. Процитовано 4 лютого 2024.
- Що таке ПЛЬЗЕНЬ - УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 4 лютого 2024.
- Довідковий атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с.
- . www.ceskedalnice.cz. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 18 грудня 2020.
- . TÝDEN.cz (чес.). 26 квітня 2014. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 27 липня 2023.
{{}}
:|first=
з пропущеним|last=
() - Centrem Plzně pochodovaly dvacetimetrové obří loutky. Novinky.cz (чес.). Процитовано 14 квітня 2023.
{{}}
: Проігноровано невідомий параметр|видавник=
() - OBŘÍ LOUTKY V PLZNI STÁLY ZA PODÍVANOU! (чес.). 29 серпня 2015. Процитовано 14 квітня 2023.
- Hlavní město kultury: Plzeň vyřešila problémy, Brusel ji chválí (чес.). Týden. 26 квітня 2014. Процитовано 27 липня 2023.
- European Capitals of Culture | Culture and Creativity (англ.). Culture and Creativity.
- Plzeň 2015 získala evropskou dotaci. 40 milionů použije zřejmě na program. Hospodářské noviny (HN.cz) (чес.). 30 вересня 2014. Процитовано 27 липня 2023.
{{}}
:|ім'я=
з пропущеним|ім'я=
() - Prokopová, Helena. (чес.). Архів оригіналу за 24 червня 2016.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пльзень
- Історія та туристичні пам'ятки міста [ 24 лютого 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Пльзень [ 11 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Офіційний сайт міста [ 10 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Пльзень на сайті tokatema [ 8 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Опис міста [ 5 травня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
Це незавершена стаття з географії Чехії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Plzen chesk Plzen chetverte za velichinoyu misto v Chehiyi roztashovane na misci zlittya richok Mzhe Radbuza Uglava j Uslava yaki utvoryuyut richku Berounku Zasnovane blizko 1292 roku cheskim korolem Vaclavom II Promislovij komercijnij kulturnij j administrativnij centr Zahidnoyi Chehiyi Misto vidome tradiciyami pivovarinnya odniyeyu z turistichnih pam yatok ye Muzej pivovarinnya Tut viroblyayetsya vsesvitnovidome pivo Pilsner Urquell nazva yakogo perekladayetsya yak plzenske pershodzherelo Pam yatki gotichnij sobor Svyatogo Varfolomiya Vezha ciyeyi cerkvi blizko 102 m ye najvishoyu cerkovnoyu vezheyu v Chehiyi Plzen chesk Plzen d praporPlzenOsnovni dani49 44 53 pn sh 13 22 27 sh d 49 74806 pn sh 13 37417 sh d 49 74806 13 37417 Koordinati 49 44 53 pn sh 13 22 27 sh d 49 74806 pn sh 13 37417 sh d 49 74806 13 37417 Krayina ChehiyaAdminodinicya Plzen misto 1 Stolicya dlya Plzenskij kraj i Zahidno Cheska oblastMezhuye z susidni nas punktid d d d d d d d d d d d d d d d d d d Podil d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 Zasnovano 976Persha zgadka 1295Plosha 137 65 km Naselennya 163 362 2006 gustota 1 187 osib km Visota NRM 308 mVodojma Mzhe Radbuza Uglava d d Berounka dMista pobratimi Gengelo Vintertur Limozh Regensburg 1993 Gera 1970 4 Birmingem Izmir 1987 5 Zhilina Lyezh 1965 6 Monterrej 8 lyutogo 2002 7 Telefonnij kod 37Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv PKod LAU NUTS CZ554791GeoNames 3068160OSM r438344 RPoshtovi indeksi 301 00 Miska vlada Mer mista d 8 Vebsajt info plzen city cz Mapa Plzen u VikishovishiNazvaPlzen chesk Plzen ˈpl zɛɲ prosluhati Plzen chesk Plzen nazva za DNVP Kartografiya Plizen chesk Plizen starocheska nazva Nova Plizen chesk Nova Plzen pervisna nazva 1295 roku na protivagu Pi lzen nim Pilsen istorichna nimecka nazva Pi lzen staroukrayinska nazva sho pohodit vid nimeckoyi Pilisna lat Pilisna Pilsna lat Pilsna latinski nazvi GeografiyaPlzen lezhit bilya zlittya richok Mzhe Radbuza Uglava j Uslava Na pivdenno zahidnij okolici mista znahoditsya greblya Cheske Udoli Centr mista roztashovanij na visoti blizko 310 m nad rivnem morya Kilka visot u mezhah mista dosyagayut do 452 m nm Stare misto stoyit na arkozovomu piskoviku Klimat Klimat Plzenya Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 0 4 2 4 6 9 12 3 17 5 20 7 22 7 22 7 18 4 12 4 5 2 1 4 11 9 Serednya temperatura C 2 4 1 1 2 5 7 0 12 0 15 2 16 9 16 5 12 6 7 5 2 2 1 2 7 3 Serednij minimum C 5 2 4 3 1 2 2 3 6 6 9 8 11 4 11 1 8 0 3 7 0 5 3 8 3 2 Dniv z opadami 8 6 8 8 9 11 11 9 8 6 8 8 100 Dzherelo www yr noIstoriyaCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2020 Misto Plzen bulo zasnovano blizko 1292 roku cheskim korolem Vaclavom II i buduvalosya v 10 km vid selisha Starij Plzenec Korolivskij zamok Radine na visokomu pagorbi navisaye nad mistom hocha j roztashovanij majzhe v 10 kilometrah vid nogo Misto ne viroslo na misci poselennya abo gorodisha a bulo pobudovane za korolivskim ukazom na rivnini Za rozroblenim planom misto bulo rozbite na kvartali z velicheznoyu centralnoyu plosheyu najbilshoyu v Zahidnij Yevropi Vulici Plzenya peretinalisya v staromu misti viklyuchno pid pryamim kutom Plosha v ti roki bula ne tilki torgovim miscem bilya neyi roztashovuvalisya kladovishe kilka ozer iz zapasami vodi sobor Svyatogo Varfolomiya Osoblivoyi uvagi takozh zaslugovuyut Plzenski istorichni pidzemellya zagalna dovzhina yakih stanovit 24 km Z 1419 roku odin z osnovnih centriv ruhu gusitiv Pislya Gryunvaldskoyi bitvi polskij korol Yagajlo cheskim voyinam yaki brali uchast u bitvi podaruvav verblyuda Jogo zobrazhennya dosi prisutnye na gerbi Plzenya Druga svitova vijna U 1938 r Chehoslovacka Respublika peredala svoyi prikordonni teritoriyi Nimechchini Hocha v osnovnomu cheskij Plzen zalishavsya na teritoriyi Chehoslovachchini vin stav mistom na samomu kordoni ta z troh bokiv buv otochenij Nimechchinoyu Sela v pivnichno zahidnomu ta pivdenno zahidnomu napryamkah vzhe nalezhali Rejhu a takozh sogodnishnim miskim rajonam Plzen Litici ta Plzen Lhota Uryadovim ukazom Plzen buv rozshirenij 1 travnya 1942 roku vklyuchivshi municipaliteti Bolevec Bozhkov Bukovec Chernici Gradishte Koterov Radobichici Yezd ta teritorialni zalishki municipalitetu Litici municipalitet vklyuchenij do skladu Imperiyi i stav statutnim mistom z 130 000 zhiteliv Na toj chas zavodi Skoda buli vazhlivoyu zbroyeyu dlya postachannya nimeckoyi armiyi Popri ce Plzen trivalij chas unikav bombarduvannya pershij velikij povitryanij nalit vidbuvsya lishe 20 grudnya 1944 r Ale najbilshe znosili pivovarnij kompleks osoblivo Prazdroj 18 zagiblih Zavod Skoda ne postrazhdav vid bombarduvannya do samogo kincya vijni Protyagom usiyeyi vijni bulo zdijsneno odinadcyat povitryanih nalotiv yaki zabrali 926 zhertv Povoyenna doba Amerikanski vijska na choli z generalom Pattonom zvilnili Plzen 6 travnya 1945 r Vidpovidno do amerikansko radyanskoyi ugodi Pattonu 1 chervnya 1953 r u Plzeni vidbulisya pershi masovi zavorushennya proti komunistiv u zv yazku z groshovoyu reformoyu vidbulas strilyanina v demonstrantiv Naprikinci 50 h rokiv rozpochavsya masovij rozvitok zhitlovogo budivnictva u formi zhitlovih masiviv U 1990 h avtostrada D5 bula pobudovana do Plzenya yaka z yednala Pragu z kolishnoyu Zahidnoyu Nimechchinoyu Odnak zavershennya robit ciyeyi vazhlivoyi transportnoyi arteriyi yaka chastkovo virishila katastrofichnu na toj chas dorozhnyu situaciyu v Plzeni cherez uskladnennya trivala do pershogo desyatilittya 21 stolittya Kulturna stolicya Yevropi 2015 U veresni 2010 roku predstavniki mizhnarodnogo zhuri v Prazi ogolosili misto Plzen peremozhcem u konkursi na zvannya Kulturnoyi stolici Yevropi 2015 roku U finali Plzen otrimav perevagu nad Ostravoyu U ramkah proyektu bulo pobudovano Novij teatr ta stvoreno sportivno ozdorovchij centr u Shtruncovih sadah navkolo futbolnogo stadionu zona dlya tvorchosti DEPO2015 Na misci kolishnoyi pivovarni povinen buv buti pobudovanij kompleks budivel zi studiyami ta kvartirami dlya hudozhnikiv ale cej proyekt bulo skasovano naprikinci 2014 roku Natomist na teritoriyi kolishnogo skladu transportnih kompanij yakij teper maye nazvu cs realizuvali budivnictvo zoni dlya tvorchosti DEPO2015 provodit koncerti vistavki lekciyi konferenciyi Vin vklyuchaye vidkriti roboti Makerspace DEPO2015 vidkritij ofis Kovorking osvitnyu programu dlya kreativnih industrij programu hudozhnikiv v rezidenciyi Open A i R abo gromadskij sad U 2015 roci tut takozh vidbuvsya festival Rok dlya lyudej Yevropa a cherez dva misyaci tut zakinchilasya teatralizovana vistava Gigantski lyalki v Plzeni yaku za slovami organizatoriv pobachili 100 000 lyudej Naprikinci kvitnya 2014 roku proyekt vigrav premiyu Melini Merkuri div Melina Merkuri rekomendovanu grupoyu kulturnih ekspertiv proyektu Kulturnih stolic Yevropi Umovoyu bulo vikonannya zazdalegid viznachenih kriteriyiv Takim chinom Plzen 2015 otrimav subsidiyu v rozmiri 1 5 miljona yevro dlya svogo proyektu Za danimi organizaciyi Pilsen Turismus misto vidvidalo majzhe 3 4 miljona vidviduvachiv u kulturnomu 2015 roci Z nih ponad 2 8 miljona odnodenni Priblizno 540 000 turistiv proveli tut prinajmni odnu nich Chvert odnodennih vidviduvachiv buli gostyami z za kordonu polovina z yakih pribula z Nimechchini Cifri buli pokazani za dopomogoyu analizu danih signalu vid operatoriv mobilnogo zv yazku EkonomikaPislya 1995 roku v misti znachno zbilshivsya pririst inozemnih investicij Plzen privnosit priblizno dvoh tretin VVP u regioni Plzen ce misto yak i ranishe odne z najbagatshih u Chehiyi Kompaniya Skoda zasnovana v Plzeni v 1859 roci mala znachnij vpliv na ekonomiku Avstro Ugorshini ta Chehoslovachchini Virobnictvo kompaniyi bulo napravleno v krayini Shidnogo bloku ale znizilisya pislya Oksamitovoyi revolyuciyi cherez vidsutnist stabilnogo rinku U Plzeni takozh znahoditsya najbilsha guralnya spirtovo gorilchanij zavod v Chehiyi Bagato inozemnih kompanij mali virobnichi bazi v misti Plzeni zokrema Panasonic i Daikin KulturaCej rozdil potrebuye dopovnennya Teatri Velikij teatr Novij teatr Najbilshim teatrom ye cz Maye dvi postijni sceni cz v neorenesansnij sporudi 1897 1902 rokiv i Novij teatr u suchasnij budivli 2014 go roku dzherelo Takozh u misti isnuye tradiciya tradiciya lyalkovogo teatru j bagato menshih teatriv alternativnij teatr Dialog kamernij cz Odnim iz najstarishih kolektiviv ye amatorske cz dzherelo Cej rozdil potrebuye dopovnennya Vidomi lyudiFeliks le Bre cheskij aktor Petr Cheh cheskij futbolist vorotar londonskogo Chelsi ta nacionalnoyi zbirnoyi Chehiyi Martin Straka cheskij hokeyist Olimpijskij chempion 1998 r Chempion svitu 2005 r Filip Yiha 1982 cheskij gandbolist Mista pobratimiGera Izmir Regensburg Birmingem Vintertur Gengelo Zhilina LimozhSvitlini Velika sinagogaVelika sinagoga Sobor svyatogo VarfolomiyaSobor svyatogo Varfolomiya Pam yatnik na chest vizvolennya mista amerikanskoyu armiyeyuPam yatnik na chest vizvolennya mista amerikanskoyu armiyeyu Div takozh2613 Plzen asteroyid nazvanij na chest mista Zahidnocheskij universitet u PlzeniPrimitkiRegister of territorial identification addresses and real estates d Track Q12049125 Czech location identification system Czech Office of Surveying and Cadastre d Track Q11379528d Track Q24023889 Jakl L Jak stara jsou ceska mesta Legendy a fakta iDNES cz 2011 d Track Q31271037d Track Q12021344d Track Q12032511 https www gera de sixcms detail php id 17954 https www izmir bel tr tr KardesKentler 62 https www liege be fr vie communale services communaux international jumelages et partenaires plzen republique tcheque https portales sre gob mx coordinacionpolitica images stories documentos gobiernos rai nle nl31a pdf Zastupitele zvolili primatora Plzne stal se jim Roman Zarzycky z ANO 2022 Atlas svitu K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 966 631 546 7 Chehiya Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Plzen UKRAYiNSKIJ MOVNO INFORMACIJNIJ FOND NAN UKRAYiNI lcorp ulif org ua Procitovano 4 lyutogo 2024 Sho take PLZEN USE Universalnij slovnik enciklopediya Slovniki Slovopediya slovopedia org ua Procitovano 4 lyutogo 2024 Dovidkovij atlas svitu K DNVP Kartografiya 2010 328 s ISBN 978 966 475 507 5 www ceskedalnice cz Arhiv originalu za 5 grudnya 2020 Procitovano 18 grudnya 2020 TYDEN cz ches 26 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 22 veresnya 2016 Procitovano 27 lipnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a first z propushenim last dovidka Centrem Plzne pochodovaly dvacetimetrove obri loutky Novinky cz ches Procitovano 14 kvitnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano nevidomij parametr vidavnik dovidka OBRI LOUTKY V PLZNI STALY ZA PODIVANOU ches 29 serpnya 2015 Procitovano 14 kvitnya 2023 Hlavni mesto kultury Plzen vyresila problemy Brusel ji chvali ches Tyden 26 kvitnya 2014 Procitovano 27 lipnya 2023 European Capitals of Culture Culture and Creativity angl Culture and Creativity Plzen 2015 ziskala evropskou dotaci 40 milionu pouzije zrejme na program Hospodarske noviny HN cz ches 30 veresnya 2014 Procitovano 27 lipnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a im ya z propushenim im ya dovidka Prokopova Helena ches Arhiv originalu za 24 chervnya 2016 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Plzen Istoriya ta turistichni pam yatki mista 24 lyutogo 2007 u Wayback Machine ros Plzen 11 lyutogo 2017 u Wayback Machine angl Oficijnij sajt mista 10 lyutogo 2011 u Wayback Machine Plzen na sajti tokatema 8 chervnya 2020 u Wayback Machine ros Opis mista 5 travnya 2007 u Wayback Machine angl angl Ce nezavershena stattya z geografiyi Chehiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi