Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Таємни ці письме нницьких шухля д Детекти вна істо рія украї нської літерату ри художньо документальна книжка Станіслава

Таємниці письменницьких шухляд

Таємниці письменницьких шухляд

«Таємни́ці письме́нницьких шухля́д: Детекти́вна істо́рія украї́нської літерату́ри» — художньо-документальна книжка Станіслава Цалика й Пилипа Селігея, що вийшла 2010 р. в серії «Невідома Україна» (видавництво — інформаційно-аналітична агенція ; 2-ге вид. — 2011 р.). Містить розвідки про життя українських літературних класиків XX століття — мешканців будинку письменників Роліт у Києві. Уже невдовзі по виході книжка дістала резонанс у пресі й стала предметом обговорення в літературних колах.

«»
image
АвторСтаніслав Цалик, Пилип Селігей
Дизайн обкладинкиНіна Бридня
КраїнаУкраїна
Моваукраїнська
Серія«Невідома Україна»
Жанрхудожня документалістика
Видавництво
Видано2010 р.
(2-ге вид. — 2011 р.)
Сторінок352
ISBN978-966-1530-52-1

Історія написання

Протягом багатьох років С. Цалик і П. Селігей брали інтерв'ю в носіїв «усної історії» — багаторічних мешканців Роліту та інших людей, які особисто знали героїв книжки, були учасниками або свідками описуваних подій. Загалом автори опитали майже 100 осіб. До відомостей, зібраних у такий спосіб, були долучені архівні знахідки. У результаті в обіг запроваджено чимало маловідомих, а часом і зовсім невідомих фактів і документів, що додають несподівані штрихи до портретів відомих письменників.

Анотація

Книжку написано в річищі «зовнішньої» історії літератури. Автори розкривають панораму літературного побуту в Радянській Україні, пропонують зазирнути за лаштунки тогочасного письменницького життя, виявляють його «непарадний» бік і потаємні пружини. Ідеться про стосунки митців із владою, колегами по перу та сусідами по Роліту, вивищення «провідних» і цькування «невгодних» письменників, вияви заздрощів і випадки плагіату, сприятливий або несприятливий вплив побуту й перипетій особистого життя на художню творчість. Автори будують дослідження як захопливий детектив: розглядають різні версії, зіставляють суперечливі факти й свідчення, намагаються розкрити таємниці радянського літпроцесу.

Зміст

Розділ 1. Що таке Роліт і чому саме там писалися шедеври?

Розділ 2. Про що змовчали біографи Миколи Бажана.

Розділ 3. «Заслуживают внимания материалы, компрометирующие Рыльского».

Розділ 4. Новорічні містерії Івана Кочерги.

Розділ 5. Як Павло Тичина випередив Джорджа Орвелла, і що з того вийшло.

Розділ 6. Олександр Корнійчук: таємниці червоного Шекспіра.

Розділ 7. Київська глорія Уласа Самчука.

Розділ 8. Куля в Максима Рильського.

Розділ 9. Юрій Яновський: биття й буття на літературному вулкані.

Розділ 10. І сміх, і сльози, і любов Остапа Вишні.

Розділ 11. «Кундзіча можна знищити безперешкодно…».

Розділ 12. Собор із «Собору», або Подорож Олеся Гончара до Мадонни.

Уривки з книги

«Бажан відчував, що й за ним ось-ось мають прийти. Зібрав речі про всяк випадок і… понад рік щоночі (!) спав у штанях, бо не хотів виглядати нещасним перед своїми екзекуторами – стояти в спідній білизні й безпомічно намацувати в темряві окуляри (він з дитинства недобачав). Наприкінці літа 1938-го Бажан упевнився, що інтуїція не зраджує його – він і справді стояв лише за крок до смерті» (стор. 41).
«Михайла Булгакова вважають піонером “дияволіади” в радянській літературі. Йдеться насамперед про роман “Майстер і Маргарита” (лишився незавершеним через смерть автора в 1940 р., перша покалічена цензурою публікація – журнал “Москва”, 1966–67 рр., перше в СРСР повне видання – видавництво “Художественная література”, 1973 р.). Насправді ж пальма першості належить Іванові Кочерзі: глядачі спектаклю за його п’єсою “Майстри часу” ще в 1934 р. стали “свідками” відвідин сатаною СРСР» (стор. 75).
«Як нещодавно виявилося, «Партія веде» насправді є… своєрідним римейком твору 13-річної давнини і протилежного спрямування. Ще в травні 1920-го на Софійському майдані Павло Григорович палко вітав українсько-польське військо, яке витурило з Києва більшовиків. Переповідають, що ту промову він завершив так: “А червону гидь // будем, будем бить!” (стор. 98).
«Обидва мали невдалий досвід подружнього життя. У Вишні фактично розпався шлюб з Оленою Смирновою, дочкою хатньої господині, в якої він квартирував, а у Варвари – з режисером Михайлом Тінським. Дізнавшись, що чоловік закрутив роман з артисткою Наталею Ужвій, Варвара забрала 8-місячну доньку Машу й пішла від зрадника» (стор. 241).
«Юнка стояла біля навчального корпусу серед дівчат. Гончар побачив її з вікна університетської бібліотеки. Підійшов до гурту, викликав привабливу незнайомку, назвався. “Далі, – посміхається пані Валентина, – нічого не пам’ятаю”. Про те, яке враження тоді справив на неї цей рішучий старшокурсник, відповіла нам коротко: “Вбив наповал!”» (стор. 322).

Оформлення

Книжка налічує близько 150 ілюстрацій: портрети, сімейні знімки, зображення документів, шаржі, карикатури. Майже третина ілюстрацій (з родинних і державних архівів) друкуються вперше.

Резонанс

Судячи з рецензій та обговорень книжки на форумах, найбільшу цікавість викликали такі епізоди.

Далеким пращуром П. Тичини був полковий старшина Гнат Тичина — один із найближчих соратників гетьмана П. Полуботка. Сам поет писав, що його прізвище фігурувало в переліку спадкоємців гетьмана, який 1907 р. опублікував професор О. Рубець. Якби уряду СРСР вдалося домовився з британськими властями про видачу золота П. Полуботка (а такі спроби робилися й неодноразово), то П. Тичина цілком міг би виступити в ролі особи, в чиї руки формально належало передати спадщину. Відомо, що 1935 р. він відвідував Лондон. Для радянської влади поет став незамінним. Через це його прізвище ніколи не фігурувало в протоколах допитів письменників, ув'язнених НКВС, і репресії йому не загрожували.

У працях з історії спецслужб згадується лист М. Рильському від імені «Проводу ОУН на східних землях», автори якого називають поета «справжнім зразком українського запроданства» й погрожують смертною карою, якщо той не припинить співпраці з комуністами. Встановлено, що «Провід ОУН на східних землях» існував виключно на папері, а листа насправді склали працівники МГБ. С. Цалик і П. Селігей обґрунтовують версію, як і для чого чекісти готували вбивство М. Рильського. Як і в випадку з убивством Я. Галана, куратором цих заходів була та сама людина — полковник держбезпеки С. Карін-Даниленко.

Автори наводять свідчення сучасників О. Корнійчука й власні міркування на користь того, що задум, сюжет і перший варіант відомої п'єси «Загибель ескадри» (1934) насправді належать не йому. Молодий драматург підключився до роботи вже на завершальному етапі, коли кінорежисер А. Кордюм попрохав його доробити сценарій для фільму «Загибель ескадри». П'єсу, зроблену на основі цього сценарію, О. Корнійчук таємно подав як свою власну на Всесоюзний конкурс драматургів. Там вона посіла друге місце, принісши О. Корнійчукові гучну славу. Згодом п'єсу допоміг удосконалити російський письменник О. Толстой.

З 1948 р. й до кінця життя Остап Вишня вів щоденник, який і досі повністю не надруковано. Поряд із описом прикметних літературних подій він не раз єлейно славословить Сталіна й компартію. Складається враження, буцімто з ГУЛАГу письменник повернувся твердокам'яним сталіністом. Утім, за досвідом арешту 1933 р. Остап Вишня напевно знав, що слідчі серед іншого уважно вивчають особисті папери заарештованого. Як припускають С. Цалик і П. Селігей, співаючи осанну кремлівському диктаторові, видатний гуморист у такий хитромудрий спосіб намагався забезпечити собі своєрідне «ідеологічне алібі» на випадок можливого другого арешту.

Відгуки

Книжка дістала високу, хоч і неоднозначну оцінку рецензентів та читачів.

«Автори запрошують читача думати й шукати разом з ними, не підказують готової відповіді, а використовують механізм детективної інтриги. Рішуче ламають доволі поширений у нас стандарт “нецікаво розповідати про цікавих людей” і доводять, що “документальна розповідь – зовсім не те саме, що нудна розповідь”».
С. Цалик і П. Селігей «постаралися бути безсторонніми оповідачами і це вдалося майже у всьому тексті книги. Автори надають простір для оцінювання персонажів читачеві, пропонуючи свідчення документів та часом суперечливі погляди різних людей на ті чи ті події».
«Популярний виклад, у кращому розумінні цього слова, поєднаний із прискіпливою роботою з архівами, дає вельми цікавий результат… Звичайні люди зі своїми святами, радощами – або ж справжніми драмами й трагедіями, у тому числі й творчими».
«Збірка біографічних сюжетів «Таємниці письменницьких шухляд» знайомить із такими моментами в життєписах літераторів «офіційного іконостасу», які навряд чи можна прочитати у підручниках або почути на уроках літератури. …Колорит, дух часу, побут, антураж – завдяки належному вивченню документів та копіткій праці авторів читач усе це може відчути, гортаючи сторінки книжки».
«Варто подякувати авторам не тільки за добірку цікавих фактів із життя письменників, а й за те, що вони додали “людяності” постатям, які, завдяки старанням літературознавців радянського періоду, могли б так і залишитися в історії літератури бронзовими бюстами без будь-яких ознак індивідуальності».

Примітки

  1. Михайлина Коцюбинська. «Людина в радянському футлярі», або «Биття і буття на літературнім вулкані» // День, № 212–213, 19 листопада 2010.
  2. Тетяна Лампік. Про що знав увесь Київ // Буквоїд, 16 липня 2010.
  3. Сергій Махун. Муки і радощі «Роліту» // Дзеркало тижня, № 33 (813), 11–17 вересня 2010.
  4. Любов Багацька. Альтернативна історія: Українські сучасні автори продовжують традицію попередників // Український тиждень, 29 березня, 2012.
  5. Євгенія Ааврамич. Зазираючи до письменницьких шухляд // Друг читача, 5 вересня 2010.

Література

  • Роліт і його славетні мешканці // Літературна Україна. – 2010. – 28 жовтня (№ 39). – С. 1, 7.
  • Станіслав Цалик і Пилип Селігей: Хотіли прочистити історичну оптику... [ 11 листопада 2011 у Wayback Machine.]
  • Відео-огляд "Таємниці письменницьких шухляд"
  • Станіслав Цалик, Пилип Селігей. Таємниці письменницьких шухляд. Серія «Невідома Україна». Київ: видавництво — інформаційно-аналітична агенція «Наш час»; 2-ге вид. — 2011 р.

Див. також

Посилання

  • С.М. Цалик на сайті «Київський календар» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • П.О. Селігей на сайті «Київський календар» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tayemni ci pisme nnickih shuhlya d Detekti vna isto riya ukrayi nskoyi literatu ri hudozhno dokumentalna knizhka Stanislava Calika j Pilipa Seligeya sho vijshla 2010 r v seriyi Nevidoma Ukrayina vidavnictvo informacijno analitichna agenciya 2 ge vid 2011 r Mistit rozvidki pro zhittya ukrayinskih literaturnih klasikiv XX stolittya meshkanciv budinku pismennikiv Rolit u Kiyevi Uzhe nevdovzi po vihodi knizhka distala rezonans u presi j stala predmetom obgovorennya v literaturnih kolah AvtorStanislav Calik Pilip SeligejDizajn obkladinkiNina BridnyaKrayinaUkrayinaMovaukrayinskaSeriya Nevidoma Ukrayina Zhanrhudozhnya dokumentalistikaVidavnictvoVidano2010 r 2 ge vid 2011 r Storinok352ISBN978 966 1530 52 1Istoriya napisannyaProtyagom bagatoh rokiv S Calik i P Seligej brali interv yu v nosiyiv usnoyi istoriyi bagatorichnih meshkanciv Rolitu ta inshih lyudej yaki osobisto znali geroyiv knizhki buli uchasnikami abo svidkami opisuvanih podij Zagalom avtori opitali majzhe 100 osib Do vidomostej zibranih u takij sposib buli dolucheni arhivni znahidki U rezultati v obig zaprovadzheno chimalo malovidomih a chasom i zovsim nevidomih faktiv i dokumentiv sho dodayut nespodivani shtrihi do portretiv vidomih pismennikiv AnotaciyaKnizhku napisano v richishi zovnishnoyi istoriyi literaturi Avtori rozkrivayut panoramu literaturnogo pobutu v Radyanskij Ukrayini proponuyut zazirnuti za lashtunki togochasnogo pismennickogo zhittya viyavlyayut jogo neparadnij bik i potayemni pruzhini Idetsya pro stosunki mitciv iz vladoyu kolegami po peru ta susidami po Rolitu vivishennya providnih i ckuvannya nevgodnih pismennikiv viyavi zazdroshiv i vipadki plagiatu spriyatlivij abo nespriyatlivij vpliv pobutu j peripetij osobistogo zhittya na hudozhnyu tvorchist Avtori buduyut doslidzhennya yak zahoplivij detektiv rozglyadayut rizni versiyi zistavlyayut superechlivi fakti j svidchennya namagayutsya rozkriti tayemnici radyanskogo litprocesu ZmistRozdil 1 Sho take Rolit i chomu same tam pisalisya shedevri Rozdil 2 Pro sho zmovchali biografi Mikoli Bazhana Rozdil 3 Zasluzhivayut vnimaniya materialy komprometiruyushie Rylskogo Rozdil 4 Novorichni misteriyi Ivana Kochergi Rozdil 5 Yak Pavlo Tichina viperediv Dzhordzha Orvella i sho z togo vijshlo Rozdil 6 Oleksandr Kornijchuk tayemnici chervonogo Shekspira Rozdil 7 Kiyivska gloriya Ulasa Samchuka Rozdil 8 Kulya v Maksima Rilskogo Rozdil 9 Yurij Yanovskij bittya j buttya na literaturnomu vulkani Rozdil 10 I smih i slozi i lyubov Ostapa Vishni Rozdil 11 Kundzicha mozhna znishiti bezpereshkodno Rozdil 12 Sobor iz Soboru abo Podorozh Olesya Gonchara do Madonni Urivki z knigi Bazhan vidchuvav sho j za nim os os mayut prijti Zibrav rechi pro vsyak vipadok i ponad rik shonochi spav u shtanyah bo ne hotiv viglyadati neshasnim pered svoyimi ekzekutorami stoyati v spidnij bilizni j bezpomichno namacuvati v temryavi okulyari vin z ditinstva nedobachav Naprikinci lita 1938 go Bazhan upevnivsya sho intuyiciya ne zradzhuye jogo vin i spravdi stoyav lishe za krok do smerti stor 41 Mihajla Bulgakova vvazhayut pionerom diyavoliadi v radyanskij literaturi Jdetsya nasampered pro roman Majster i Margarita lishivsya nezavershenim cherez smert avtora v 1940 r persha pokalichena cenzuroyu publikaciya zhurnal Moskva 1966 67 rr pershe v SRSR povne vidannya vidavnictvo Hudozhestvennaya literatura 1973 r Naspravdi zh palma pershosti nalezhit Ivanovi Kocherzi glyadachi spektaklyu za jogo p yesoyu Majstri chasu she v 1934 r stali svidkami vidvidin satanoyu SRSR stor 75 Yak neshodavno viyavilosya Partiya vede naspravdi ye svoyeridnim rimejkom tvoru 13 richnoyi davnini i protilezhnogo spryamuvannya She v travni 1920 go na Sofijskomu majdani Pavlo Grigorovich palko vitav ukrayinsko polske vijsko yake viturilo z Kiyeva bilshovikiv Perepovidayut sho tu promovu vin zavershiv tak A chervonu gid budem budem bit stor 98 Obidva mali nevdalij dosvid podruzhnogo zhittya U Vishni faktichno rozpavsya shlyub z Olenoyu Smirnovoyu dochkoyu hatnoyi gospodini v yakoyi vin kvartiruvav a u Varvari z rezhiserom Mihajlom Tinskim Diznavshis sho cholovik zakrutiv roman z artistkoyu Nataleyu Uzhvij Varvara zabrala 8 misyachnu donku Mashu j pishla vid zradnika stor 241 Yunka stoyala bilya navchalnogo korpusu sered divchat Gonchar pobachiv yiyi z vikna universitetskoyi biblioteki Pidijshov do gurtu viklikav privablivu neznajomku nazvavsya Dali posmihayetsya pani Valentina nichogo ne pam yatayu Pro te yake vrazhennya todi spraviv na neyi cej rishuchij starshokursnik vidpovila nam korotko Vbiv napoval stor 322 OformlennyaKnizhka nalichuye blizko 150 ilyustracij portreti simejni znimki zobrazhennya dokumentiv sharzhi karikaturi Majzhe tretina ilyustracij z rodinnih i derzhavnih arhiviv drukuyutsya vpershe RezonansSudyachi z recenzij ta obgovoren knizhki na forumah najbilshu cikavist viklikali taki epizodi Dalekim prashurom P Tichini buv polkovij starshina Gnat Tichina odin iz najblizhchih soratnikiv getmana P Polubotka Sam poet pisav sho jogo prizvishe figuruvalo v pereliku spadkoyemciv getmana yakij 1907 r opublikuvav profesor O Rubec Yakbi uryadu SRSR vdalosya domovivsya z britanskimi vlastyami pro vidachu zolota P Polubotka a taki sprobi robilisya j neodnorazovo to P Tichina cilkom mig bi vistupiti v roli osobi v chiyi ruki formalno nalezhalo peredati spadshinu Vidomo sho 1935 r vin vidviduvav London Dlya radyanskoyi vladi poet stav nezaminnim Cherez ce jogo prizvishe nikoli ne figuruvalo v protokolah dopitiv pismennikiv uv yaznenih NKVS i represiyi jomu ne zagrozhuvali U pracyah z istoriyi specsluzhb zgaduyetsya list M Rilskomu vid imeni Provodu OUN na shidnih zemlyah avtori yakogo nazivayut poeta spravzhnim zrazkom ukrayinskogo zaprodanstva j pogrozhuyut smertnoyu karoyu yaksho toj ne pripinit spivpraci z komunistami Vstanovleno sho Provid OUN na shidnih zemlyah isnuvav viklyuchno na paperi a lista naspravdi sklali pracivniki MGB S Calik i P Seligej obgruntovuyut versiyu yak i dlya chogo chekisti gotuvali vbivstvo M Rilskogo Yak i v vipadku z ubivstvom Ya Galana kuratorom cih zahodiv bula ta sama lyudina polkovnik derzhbezpeki S Karin Danilenko Avtori navodyat svidchennya suchasnikiv O Kornijchuka j vlasni mirkuvannya na korist togo sho zadum syuzhet i pershij variant vidomoyi p yesi Zagibel eskadri 1934 naspravdi nalezhat ne jomu Molodij dramaturg pidklyuchivsya do roboti vzhe na zavershalnomu etapi koli kinorezhiser A Kordyum poprohav jogo dorobiti scenarij dlya filmu Zagibel eskadri P yesu zroblenu na osnovi cogo scenariyu O Kornijchuk tayemno podav yak svoyu vlasnu na Vsesoyuznij konkurs dramaturgiv Tam vona posila druge misce prinisshi O Kornijchukovi guchnu slavu Zgodom p yesu dopomig udoskonaliti rosijskij pismennik O Tolstoj Z 1948 r j do kincya zhittya Ostap Vishnya viv shodennik yakij i dosi povnistyu ne nadrukovano Poryad iz opisom prikmetnih literaturnih podij vin ne raz yelejno slavoslovit Stalina j kompartiyu Skladayetsya vrazhennya bucimto z GULAGu pismennik povernuvsya tverdokam yanim stalinistom Utim za dosvidom areshtu 1933 r Ostap Vishnya napevno znav sho slidchi sered inshogo uvazhno vivchayut osobisti paperi zaareshtovanogo Yak pripuskayut S Calik i P Seligej spivayuchi osannu kremlivskomu diktatorovi vidatnij gumorist u takij hitromudrij sposib namagavsya zabezpechiti sobi svoyeridne ideologichne alibi na vipadok mozhlivogo drugogo areshtu VidgukiKnizhka distala visoku hoch i neodnoznachnu ocinku recenzentiv ta chitachiv Avtori zaproshuyut chitacha dumati j shukati razom z nimi ne pidkazuyut gotovoyi vidpovidi a vikoristovuyut mehanizm detektivnoyi intrigi Rishuche lamayut dovoli poshirenij u nas standart necikavo rozpovidati pro cikavih lyudej i dovodyat sho dokumentalna rozpovid zovsim ne te same sho nudna rozpovid S Calik i P Seligej postaralisya buti bezstoronnimi opovidachami i ce vdalosya majzhe u vsomu teksti knigi Avtori nadayut prostir dlya ocinyuvannya personazhiv chitachevi proponuyuchi svidchennya dokumentiv ta chasom superechlivi poglyadi riznih lyudej na ti chi ti podiyi Populyarnij viklad u krashomu rozuminni cogo slova poyednanij iz priskiplivoyu robotoyu z arhivami daye velmi cikavij rezultat Zvichajni lyudi zi svoyimi svyatami radoshami abo zh spravzhnimi dramami j tragediyami u tomu chisli j tvorchimi Zbirka biografichnih syuzhetiv Tayemnici pismennickih shuhlyad znajomit iz takimi momentami v zhittyepisah literatoriv oficijnogo ikonostasu yaki navryad chi mozhna prochitati u pidruchnikah abo pochuti na urokah literaturi Kolorit duh chasu pobut anturazh zavdyaki nalezhnomu vivchennyu dokumentiv ta kopitkij praci avtoriv chitach use ce mozhe vidchuti gortayuchi storinki knizhki Varto podyakuvati avtoram ne tilki za dobirku cikavih faktiv iz zhittya pismennikiv a j za te sho voni dodali lyudyanosti postatyam yaki zavdyaki starannyam literaturoznavciv radyanskogo periodu mogli b tak i zalishitisya v istoriyi literaturi bronzovimi byustami bez bud yakih oznak individualnosti PrimitkiMihajlina Kocyubinska Lyudina v radyanskomu futlyari abo Bittya i buttya na literaturnim vulkani Den 212 213 19 listopada 2010 Tetyana Lampik Pro sho znav uves Kiyiv Bukvoyid 16 lipnya 2010 Sergij Mahun Muki i radoshi Rolitu Dzerkalo tizhnya 33 813 11 17 veresnya 2010 Lyubov Bagacka Alternativna istoriya Ukrayinski suchasni avtori prodovzhuyut tradiciyu poperednikiv Ukrayinskij tizhden 29 bereznya 2012 Yevgeniya Aavramich Zazirayuchi do pismennickih shuhlyad Drug chitacha 5 veresnya 2010 LiteraturaRolit i jogo slavetni meshkanci Literaturna Ukrayina 2010 28 zhovtnya 39 S 1 7 Stanislav Calik i Pilip Seligej Hotili prochistiti istorichnu optiku 11 listopada 2011 u Wayback Machine Video oglyad Tayemnici pismennickih shuhlyad Stanislav Calik Pilip Seligej Tayemnici pismennickih shuhlyad Seriya Nevidoma Ukrayina Kiyiv vidavnictvo informacijno analitichna agenciya Nash chas 2 ge vid 2011 r Div takozhRolitPosilannyaS M Calik na sajti Kiyivskij kalendar 4 bereznya 2016 u Wayback Machine P O Seligej na sajti Kiyivskij kalendar 4 bereznya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ