Андрі́й Арсе́нійович Тарко́вський (4 квітня 1932, с. Завражжя, Івановська область, РРФСР — 29 грудня 1986, Париж, Франція) —український актор, кінорежисер і сценарист. Син поета Арсенія Тарковського, онук українського письменника Олександра Тарковського, внучатий племінник дружини драматурга Івана Карпенка-Карого (Тобілевича) акторки Надії Тарковської. Народний артист РРФСР.
Андрі́й Арсе́нійович Тарко́вський | |
---|---|
рос. Андре́й Арсе́ньевич Тарко́вский | |
Ім'я при народженні | англ. Andrei Arsenyevich Tarkovsky дан. Andrej Arsenjevitj Tarkovskij |
Народився | 4 квітня 1932[2][5][…] Завражжя, Іванівська промислова область, РСФРР, СРСР |
Помер | 29 грудня 1986[2][3][…] (54 роки) Париж, Франція[2] ·рак легень |
Поховання | Сент-Женев'єв-де-Буа |
Країна | СРСР Франція |
Місце проживання | Юр'євець Москва Париж |
Діяльність | кінорежисер, актор, режисер монтажу, сценарист, біограф, кіноактор, театральний режисер, режисер, кіносценарист |
Галузь | фільм[6], d[6], d[6] і акторське мистецтво[6] |
Alma mater | d і Всеросійський державний інститут кінематографії |
Знання мов | російська[7][6][8] |
Заклад | d і Мосфільм |
Роки активності | 1958 — 1986 |
Magnum opus | Соляріс, Андрій Рубльов (фільм), Дзеркало, Сталкер, Іванове дитинство, Ностальгія і Жертвопринесення |
Конфесія | православ'я |
Батько | Тарковський Арсеній Олександрович |
Мати | d |
Брати, сестри | d |
У шлюбі з | d і d |
Нагороди | |
IMDb | ID 0001789 |
|
Життєпис
Родина
Народився Андрій Арсенійович 4 квітня 1932 року в селі Завраж'є, поблизу міста Юр'євець, на той час Івановської області (тепер це село у складі Кадийського району Костромської області), батько — відомий радянський поет Арсеній Тарковський, народжений у Єлисаветграді (Кропивницький), Україна, виходець із давнього шляхетського роду.
Дід режисера Андрія Тарковського, Олександр Карлович Тарковський (1862—1924) — український прозаїк, поет, перекладач і громадський діяч. З восьми років жив і виховувався в сім'ї рідної сестри, української актриси Надії Карлівни Тарковської та її чоловіка, драматурга і корифея українського театру Івана Карпенка-Карого, які після смерті батьків з 1870 року були його офіційними опікунами. Згодом був заарештований разом із сестрою Надією, тобто дружиною Карпенка-Карого, за те, що в 1880 році звернулися з листом на підтримку української мови до історика Миколи Костомарова: «Батьку ! За Вами все: і давня слава, і дотепність, і розум, і наука, поговоріть же там тепер з московськими письменниками… що пора знять з нас покуту мовчки кусать пальці, що ми люди, а не мужики тілько, що пора нам мати своє друковане слово без заборону, що й освіту в народних школах слід дозволити на народній мові…» .
Мати — Марія Іванівна Вишнякова — належала до дворянського роду , теж писала вірші і познайомилася з майбутнім чоловіком у Москві на Вищих літературних курсах. Шлюб швидко розпався (в 1935), оскільки Арсеній Тарковський пішов із сім'ї. Мати пішла працювати в друкарню, де працювала все своє життя. Андрій ріс у тяжкій ситуації безбатченка, помноженій на голод і тягар війни. Це деякою мірою викликало в нього комплекс сирітства, який відчувається в автобіографічному фільмі «Дзеркало» (1974).
Пошуки себе і навчання
Андрій довго шукав себе, своє покликання. Мати віддала хлопця в художню школу, потім у музичну, бо бачила сина музикантом. Пошуки себе привели Андрія в Інститут східних мов. Через рік він покинув навчання, поїхав у тайгу, геологом. Потім раптом вступив на престижний режисерський факультет московського ВДІКа (ВГИКа), витримавши величезний конкурс у майстерню Михайла Ромма. Його однокурсниками були В. Шукшин, О. Мітта.
Під час навчання в інституті він створив кілька короткометражних фільмів: «Вбивці» (1957, за однойменним оповіданням Е. Хемінгуея), «Сьогодні відпустки не буде» (1958, за оригінальним сценарієм).
У 1960 році Тарковський закінчив ВДІК (ВГИК) на відмінно.
Перші кінороботи
Його дебют приголомшив тодішній кіносвіт. Дипломна робота режисера-початківця, короткометражка «Коток і скрипка», на Нью-Йоркському фестивалі студентських фільмів у 1961 році отримала головний приз. Потім він працював на кіностудії «Мосфільм». Андрій Тарковський — автор і співавтор сценаріїв «Антарктида — далека країна», «Один шанс з тисячі», «Гофманіана», «Бережися! Змій!», знявся у фільмах «Мені 20 років», «Сергій Лазо».
Етапний твір — «Іванове дитинство».
Світову популярність 29-річному Андрію Тарковському принесла вже перша його повнометражна робота — «Іванове дитинство», за мотивами військової розповіді Володимира Богомолова «Іван». Пронизливо-трагічна історія про підлітка, який потрапив на фронт з її контрастним зіставленням теплого світу дитинства і трагічних реалій війни, викликала справжню сенсацію у світовому кіно. Цей фільм удостоєний багатьох престижних кінематографічних премій, зокрема «Золотого лева» XXIII Венеційського фестивалю, золотий приз в Акапулько, золото в Сан-Франциско. Тарковський зняв свій перший шедевр «Іванове дитинство» за п'ять місяців, змінивши весь акторський склад, оператора і композитора, заощадивши 24 тисячі рублів. 11 серпня фільм був завершений. Сам великий метр радикальної культури Жан-Поль Сартр дав дебютанту гарну рецензію, а міністр культури Катерина Фурцева привітала студію з перемогою.
Натурні зйомки кінострічки зроблені в Україні.
Микола Гринько та Андрій Тарковський
Серед акторів, запрошених до створення кінострічки «Іванове дитинство» — Микола Гринько (1920—1989) з міста Київ. Тарковський мав особливість — якщо вважав актора талановитим і близьким до своїх мистецьких позицій, запрошував до створення і нових своїх кінокартин. Подібну честь отримав і Микола Гринько, якого мало і неохоче знімали на студії імені Довженка. Гринько зіграв також в кінострічках Тарковського «Соляріс», «Сталкер», «Андрій Рубльов».
«Андрій Рубльов»
Життя і твори великого іконописця стали поштовхом для роздумів Тарковського про долю творчої особистості в Росії. Створенню фільму передувала довга і копітка праця вивчення документів і реалій далекого початку XV століття. Тарковському вистачило сміливості в межах утисків тогочасної цензури звернутися до життєпису церковного художника і затвердити на головну роль невідомого провінційного актора — Анатолія Солоніцина.
Документальних свідоцтв про життя Рубльова збережено дуже мало. Тому повного і логічного відтворення біографії ченця-іконописця в фільмі нема. Кінострічка складена із декількох епізодів життєпису митця з яскравим відтворенням тогочасних подій і можливих зіткнень Рубльова з різними верствами населення. Головний герой дорослішає і мужніє в своєму прагненні прислужитися народу і зберегти талановитих нащадків, мало потрібних і владі, і пригніченим невігласам — сучасникам.
Офіційні установи сприйняли фільм несхвально, закидаючи кінорежисеру звинувачення в наклепі на російську історію, яка, нібито, ніяк не могла бути жорстокою і настояною на зрадах і злочинах. Історичні документи, покладені Тарковським в основу відтворення подій стрічки, ігнорувалися (пограбування міста Володимир, катування економа, співпраця московитських князів з монголо-татарами тощо). Фільм Тарковського від нищівної критики врятували занадто віддалені події, непрестижний для влади іконописець і незнання власної історії в СРСР широкими верствами влади і населення.
Надалі всі картини Тарковського ставали помітними подіями культурного життя країни, роблячи вплив на духовний розвиток суспільства. Картина «Пристрасті за Андрієм» з Анатолієм Солоніциним в головній ролі, вийшла в прокат 1971 року зі скороченнями під назвою «Андрій Рубльов». Пізніше кінострічка визнана серед 10 найкращих фільмів в історії кіно.
Новий етап творчості
Особливе місце в творчості режисера займають стрічки, поставлені ним за книгами видатних сучасних фантастів — Станіслава Лема і братів Стругацьких: «Соляріс» і «Сталкер». Поклавши ці твори в основу своїх фільмів, Андрій Тарковський філософськи переосмислив їх, додавши їм нового звучання. А між цими фільмами він зняв автобіографічну картину «Дзеркало».
Тарковський здійснив дві театральні постановки: в 1972 році — виставу за п'єсою В. Шекспіра «Гамлет» в московському Ленкомі, і в 1983 році — пушкінський «Борис Годунов» в Лондоні на сцені «Ковент Гарден».
Кінострічка «Ностальгія»
У 1982 році режисер виїхав до Італії, де створив кінострічку «Ностальгія», з Олегом Янковським у головній ролі, про російського поета, який помер в Італії від туги за батьківщиною. У переживаннях головного героя, відірваного від рідного коріння, практично «дзеркально» відбився його власний стан душевної гіркоти і відчаю. Перед цим Тарковський створив документальний фільм «Час подорожей», який зображає враження режисера від Італії.
В одному з інтерв'ю режисер пояснював свій задум так: «Я хотів розказати про російську форму ностальгії — про той типовий для нашої нації стан душі, який охоплює нас, росіян, коли ми знаходимося далеко від батьківщини. У цьому я бачив — якщо хочете — свій патріотичний обов'язок, так, як я його сам відчуваю і розумію. Я хотів розказати про схожий на долю зв'язок росіян зі своїми національним корінням, зі своїм минулим і своєю культурою, своєю землею, друзями і рідними, про той глибинний зв'язок, від якого вони не можуть відмовитися все своє життя — куди б не закинула їх доля…»
В Італії
З 1982 року він виїхав за кордон працювати, а в 1984 року емігрував із СРСР.
Прагнучи душевного спокою і затишку в Італії, Тарковський купив маленький двоповерховий будинок з трьома кімнатами в маленькому містечку Сан-Грегоріо, розташованому в гористій місцевості за сорок кілометрів від Рима. Ця будівля, відокремлена від містечка парком, стояла над глибоким яром і була повністю покинутою: вибиті вікна і двері, на підлозі сліди від багаття, в порожніх кімнатах шелестів торішнім листям вітер… Тарковський сам зробив креслення для перебудови дому, виявивши талант архітектора; потім почалися великі труднощі. Крім грошей, яких завжди не вистачало, був потрібен дозвіл архітектурного управління на перебудову. Після довгих зусиль дозвіл був отриманий, але… На той час Тарковський уже розпочав зйомки «Жертвопринесення». Коли фільм був знятий, у режисера знайшли невиліковну хворобу (рак легені).
Фінансовий стан родини Тарковських в Італії був далеко не блискучим. Кінокритик Ема Нері згадує, як одного разу була в гостях у Тарковських разом з Софі Лорен і продюсером Карло Понті. У Тарковських протікав дах і по всій квартирі під цівки води були розставлені каструлі й банки. За браком меблів гості мали сидіти на килимах у щойно отриманій квартирі. Пізніше акторка і продюсер розказували всім, що Андрій вів богемний спосіб життя і що він був хіпі. Іншим разом, коли Тарковського відвідав Марчелло Мастрояні, в квартирі також не було меблів — гості сиділи просто на підлозі, на подушках. «Після цього Мастрояні говорив усім в Італії про мою ексцентричність», — з гумором згадував Андрій цей випадок.
Тарковський був філософом, людиною космічного масштабу. "Я раб, а не пуп Землі, " — стверджував Тарковський. І якщо вільна людина говорить про себе: "Я раб, - значить він себе зобов'язав служінню. Служити іншій людині, служити Добру, служити Людству — без цього неможливо бути людиною. Тарковський писав: «У мене пристрасть — розглядати героїв у момент їхньої кризи, душевного перелому. Але врешті бачити людину — переможця або принаймні незламаною! Не зважаючи на кризу». Тарковський болісно страждав, бачивши людську недосконалість і разом з тим не погоджувався визнати людину переможеною, безсилою. Він вірив у людину як істинний художник, вірив у відродження і умів збирати для нього людські сили.
«Жертвопринесення»
Тема особистої жертви найбільший розвиток отримала у фільмі «Жертвопринесення», — його останній роботі. «Все почалося в Берліні, куди нас запросила німецька академія, — говорить про хворобу Андрія Лариса Тарковська. — Він став сильно кашляти; в дитинстві у нього був туберкульоз, він весь час кашляв і тому не звертав на це уваги. Але коли у вересні 1985-го він приїхав у Флоренцію працювати над монтажем „Жертвопринесення“, у нього постійно трималася невелика температура, і це його вже турбувало. Таке відчуття, як при затяжній простуді… Ось у цей момент він і захворів. Але ми ще не здогадувалися…».
Коли прийшла звістка про страшний діагноз, Тарковські знаходилися в складному фінансовому стані. Гроші за «Жертвопринесення», ще не були отримані; медичної страховки не було, а курс лікування вимагав значних коштів — 40 тисяч франків. Тільки одне обстеження коштувало 16 тисяч. Гроші на це дала акторка, росіянка по батькові, Марина Владі. Надалі чоловік Марини Владі професор став лікарем Андрія.
Книга «Закарбований час»
Андрій працював до останнього дня, зберігаючи абсолютно ясний розум. Заключний розділ книги «Закарбований час» він закінчив за дев'ять днів до смерті. Останні дні він приймав для знеболення морфій («Я пливу», — казав він), але свідомість не затьмарювалась; якась внутрішня енергія допомагала йому завжди бути зібраним. І до останньої години він був у повній свідомості…
Смерть
Тарковський помер в Парижі, у віці 54 років, 29 грудня 1986 року. Похований на цвинтарі Сент-Женев'єв-де-Буа. На його могилі напис: «Чоловіку, який бачив Ангела» , — і пам'ятник у вигляді семи сходинок, що йдуть вгору.
Містичні події
Одного разу ще в московській компанії Тарковський брав участь у такій грі: учасникам роздали невеличкі листочки, розкреслені на чотири частини. Відповідаючи на питання, хто такий геній, учасник мав закреслити певну частину на листочку. Тарковський перевернув свій листок на чисту сторону й накреслив хрест.
На спіритичному сеансі Тарковський звертався до духу Пастернака з запитанням, скільки фільмів він зніме. Відповідь була: «Сім». Сім фільмів він і зняв.
Використання музичних цитат у фільмі Андрія Тарковського «Дзеркало»
Зацікавлення музикою виникло в Андрія Тарковського ще в дитинстві. Сестра режисера — Марина Арсенівна Тарковська, звертає увагу на те, що в дитинстві її брат володів абсолютним слухом і чудовим голосом. Сам Тарковський в одному зі своїх інтерв'ю зазначив, що якби він не став режисером, однозначно обрав би професію диригента.
Цитати з різноманітних музичних творів пронизують майже всі фільми Тарковського та несуть не лише емоційне, але й смислове наповнення.
Великою кількістю цитат рясніє кінострічка Андрія Тарковського «Дзеркало». Це зовсім не випадково, оскільки фільм є автобіографічною картиною, де музика, зі слів самого Тарковського, використовується тут як частина духовного світу ліричного героя. Маестро говорив про свою роботу наступним чином: « В „Дзеркалі“ мені хотілося розказати не про себе, зовсім не про себе, а про свої почуття, пов'язані з близькими людьми, про мої взаємини з ними, про вічне співчуття до них і свою неспроможність стосовно них — про почуття невиконаного обов'язку…»
Титри з'являються не з самого початку кінострічки, а після символічного прологу — зцілення підлітка від заїкання, в якому режисер наголошує на тому, що він тепер може говорити і, ба більше, буде говорити — про Вічність та про себе, про життя і смерть, про сенс людського буття.
В титрах звучить надлюдська, піднесена і безпристрасна Хоральна прелюдія ля-мінор Й. С. Баха. Вона не лише задає певний емоційний тон всієї картини, але й укрупнює образ героя, який щоразу повертається в період свого дитинства, мучиться від усвідомлення провини перед близькими і від неможливості що-небудь виправити.
В контексті фільму Тарковського, Хоральна прелюдія — це подяка за прожите життя, пройдений шлях; політ, витання духа, що піднісся до небес і звідти спостерігає на обітовану землю з почуттям вдячності та співчуття. Цілком не випадково, що вдруге вона звучить в сцені польоту («Сон Матері»), коли мама героя здіймається над землею від любові, що переповнює її серце.
Наступна музична цитата пов'язана з «іспанською сценою» в квартирі автора. Поява національної іспанської музики в «Дзеркалі» більше ніж закономірна, оскільки тема іспанських дітей, що покинули батьківщину через війну, у фільмі тісно пов'язана з темою Матері. Музика в іспанській сцені — це фрагмент відомого фанданго: «Під час плавання я збився зі шляху й на світло твоїх очей вийшов до рідного порту». Тема туги за батьківщиною посилюється завдяки поєднанню кінохроніки з іспанською піснею.
Музична цитата зі Stabat Mater Дж. Б. Перголезі продовжує тему туги за батьківщиною, яка набуває нового сенсу — страждання матері. Цитата з твору Перголезі подібно іспанському фанданго, супроводжує кінохроніку (політ на стратостаті). Stabat Mater Перголезі по праву вважається одним з кращих зразків цього жанру. В контексті фільму цитата набуває особливого звучання: страждання Богоматері біля хреста Божого Сина виступає як прототип страждання всіх матерів Землі.
Наступна музична цитата у фільмі — уривок з опери Г. Персела «Індійська цариця». Вперше цитата з'являється в сцені спогадів героя, коли він, розмовляючи по телефону з сином, подумки повертається до першого романтичного почуття, яке зародилося ще в дитинстві. Музика підсилює ліричний характер. В поєднанні з операторським мистецтвом Георгія Рерберга вона творить диво: ми бачимо курносу рудоволосу дівчинку очима закоханого підлітка. Цікавим вирішенням стає кадрове перетворення неідеального обличчя дівчинки на обличчя юних італійок епохи Ренесансу. Повторно цей фрагмент звучить в епізоді «Продажу сережок», коли герой, залишившись один в будинку заможної лікарки, пильно вдивляється у своє відображення в дзеркалі. Музика Г. Персела пронизує душу дитини, в якому помітно сильний потяг до прекрасного. Тут же звучить інструментальний фрагмент арії «Кажуть, що ваша могутність…».
Дві останні музичні цитати фільму знову взяті з творів Й. С. Баха. Це «Речитатив Євангеліста» та вступний хор Herr, uncer Herrscher («Бог, Господь наш») з пасіону «Стасті по Іоанну».
Зі свідчень сестри режисера Марини, сцена в Передєлкіно, зокрема приїзд батька з фронту у відпустку, — це реальний епізод з життя сім'ї, який трапився на початку жовтня 1943 року, за декілька місяців до важкого поранення Арсена Олександровича — батька маестро. Певна річ, у фільмі деталі дещо модифіковані: дитяча суперечка, альбом Леонардо да Вінчі; однак головне залишилось незмінним: почувши голос батька, діти стрімголов біжать до нього і припадають до батьківських грудей. Він відвертається, аби не заплакати. Очі матері сповнені слізьми. Батько, що прийшов на побивку з небаченої донині війни, сприймається як воскреслий.
Остання музична цитата звучить у фіналі «Дзеркала». Спочатку А. Тарковський не мав наміру використовувати в цьому епізоді музику Баха. Тривалий час сцена монтувалася під Т. Альбіноні, згодом — під Г. Персела. Однак, в кінцевому результаті його вибір припав на музику Баха, через що фінал кінострічки набув оптимістичного, в духовному сенсі, звучання.
Таким чином, у фільмі «Дзеркало» він не тільки цитує музичного генія, але і сперечається з ним. Бах створив жанр Passion. І Тарковський знімає свої пристрасті. Бах розбив Passion на речитативи (коментарі євангеліста) і хори (поетичне зображення сцен із життя і смерті Христа). І в Баха, і в Тарковського, мова йде про буття перед лицем смерті. Вмирання, як Страшний Суд, на який викликана душа. Олексій — Alter ego режисера і оповідач, існуючий на екрані лише у вигляді голосу Інокентія Смоктуновського і руки самого Тарковського (в кадрі він підкидає над ліжком горобця), — доживає свої останні години. І все, що бачить глядач — сумбур в голові, охопленої агонією. Минуле стовпилося біля узголів'я, — епізоди, низкою проходять перед уявним поглядом героя, докоряють його за помилки і злочини.
Пам'ять
У 1988 році у Львові відбувся Всесоюзний круглий стіл «Погляд» з проблем філософського кіно, присвячений творчості Андрія Тарковського. У роботі конференції взяли участь понад 300 делегатів — критики, кінознавці, філософи, культурологи, члени його знімальної групи, представники кіноклубів. Це були перші в СРСР і за кордоном читання. На конференції було засновано наукове Товариство Андрія Тарковського, яке існувало до вересня 1991 року. https://kuzin-yurii.livejournal.com/48632.html
Фільми Тарковського
- 1960 — Коток і скрипка (диплом)
- 1962 — Іванове дитинство
- 1971 — Андрій Рубльов
- 1972 — Соляріс
- 1974 — Дзеркало
- 1979 — Сталкер
- 1983 — Ностальгія
- 1986 — Жертвопринесення
Друковані твори
- «О кинообразе», 1979, (рос.).
- «Запечатлённое время», 1986 (рос.), у 2011 перекладено українською («Закарбований час»).
- «Мартиролог» 2008 (рос.), посмертне видання щоденників Тарковського.
Різне
- Про хворого Тарковського жінка-режисер Донателла Баліво зняла документальну кінострічку.
- У провінційному місті Юр'євець облаштовано музей у будинку, де провів дитинство Андрій Тарковський.
- У малому місті Таруса, яке іноді називають російським Барбізоном за надзвичайну кількість талановитих митців, що навідувались сюди, Тарковський побудував домівку, аби жити тут комуною з близькими йому людьми. Комуни не вийшло і сам Тарковський жив тут нечасто. Але він навіть висловив побажання бути похованим в Тарусі після смерті.
- У 1989 році, в період значного послаблення цензури в СРСР, засновано Фонд Андрія Тарковського.
- З 1993 року Московський міжнародний кінофестиваль заснував Премію імені А. Тарковського.
- Існує музей кінорежисера А. Тарковського в місті Флоренція.
- Малій планеті № 3345, яку відкрила астроном Людмила Карачкіна, надано ім'я Андрія Тарковського.
- З 2007 року існує Міжнародний кінофестиваль «Дзеркало» імені Андрія Тарковського в російському місті Іваново.
Примітки
- (unspecified title) — Rivista del Cinematografo.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118620835 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Nationalencyklopedin — 1999.
- Andrei Tarkovski
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
Джерела
- Віталій Абліцов. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- Андрей Тарковский. Ностальгия (аривы и документы, воспоминания и статьи) составитель Паола Дмитриевна Волкова, изд. АСТ и Хранитель, 2008.(«Актёрская книга»)
- Николай Фёдорович Болдырев. Сталкер, или Труды и дни Андрея Тарковского. Челябинск: Урал-LTD, 2003.
- Паола Дмитриевна Волкова. Андрей Тарковский: Архивы, документы, воспоминания. М., изд. Подкова, Эксмо, 2002.
- Мир и фильмы Андрея Тарковского / Сост. А. М. Сандлер. М., «Искусство», 1990.
- Лейла Александер-Гарретт . — Лондон.: Cygnnet, 2011. — 206 с.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Andrej Tarkovskij |
- IMDB
- Андрій Тарковський як фотограф
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tarkovskij Andri j Arse nijovich Tarko vskij 4 kvitnya 1932 s Zavrazhzhya Ivanovska oblast RRFSR 29 grudnya 1986 Parizh Franciya ukrayinskij aktor kinorezhiser i scenarist Sin poeta Arseniya Tarkovskogo onuk ukrayinskogo pismennika Oleksandra Tarkovskogo vnuchatij pleminnik druzhini dramaturga Ivana Karpenka Karogo Tobilevicha aktorki Nadiyi Tarkovskoyi Narodnij artist RRFSR Andri j Arse nijovich Tarko vskijros Andre j Arse nevich Tarko vskijIm ya pri narodzhenni angl Andrei Arsenyevich Tarkovsky dan Andrej Arsenjevitj TarkovskijNarodivsya 4 kvitnya 1932 1932 04 04 2 5 Zavrazhzhya Ivanivska promislova oblast RSFRR SRSRPomer 29 grudnya 1986 1986 12 29 2 3 54 roki Parizh Franciya 2 rak legenPohovannya Sent Zhenev yev de BuaKrayina SRSR FranciyaMisce prozhivannya Yur yevec Moskva ParizhDiyalnist kinorezhiser aktor rezhiser montazhu scenarist biograf kinoaktor teatralnij rezhiser rezhiser kinoscenaristGaluz film 6 d 6 d 6 i aktorske mistectvo 6 Alma mater d i Vserosijskij derzhavnij institut kinematografiyiZnannya mov rosijska 7 6 8 Zaklad d i MosfilmRoki aktivnosti 1958 1986Magnum opus Solyaris Andrij Rublov film Dzerkalo Stalker Ivanove ditinstvo Nostalgiya i ZhertvoprinesennyaKonfesiya pravoslav yaBatko Tarkovskij Arsenij OleksandrovichMati dBrati sestri dU shlyubi z d i dNagorodi BAFTA IMDb ID 0001789Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisRodina Narodivsya Andrij Arsenijovich 4 kvitnya 1932 roku v seli Zavrazh ye poblizu mista Yur yevec na toj chas Ivanovskoyi oblasti teper ce selo u skladi Kadijskogo rajonu Kostromskoyi oblasti batko vidomij radyanskij poet Arsenij Tarkovskij narodzhenij u Yelisavetgradi Kropivnickij Ukrayina vihodec iz davnogo shlyahetskogo rodu Did rezhisera Andriya Tarkovskogo Oleksandr Karlovich Tarkovskij 1862 1924 ukrayinskij prozayik poet perekladach i gromadskij diyach Z vosmi rokiv zhiv i vihovuvavsya v sim yi ridnoyi sestri ukrayinskoyi aktrisi Nadiyi Karlivni Tarkovskoyi ta yiyi cholovika dramaturga i korifeya ukrayinskogo teatru Ivana Karpenka Karogo yaki pislya smerti batkiv z 1870 roku buli jogo oficijnimi opikunami Zgodom buv zaareshtovanij razom iz sestroyu Nadiyeyu tobto druzhinoyu Karpenka Karogo za te sho v 1880 roci zvernulisya z listom na pidtrimku ukrayinskoyi movi do istorika Mikoli Kostomarova Batku Za Vami vse i davnya slava i dotepnist i rozum i nauka pogovorit zhe tam teper z moskovskimi pismennikami sho pora znyat z nas pokutu movchki kusat palci sho mi lyudi a ne muzhiki tilko sho pora nam mati svoye drukovane slovo bez zaboronu sho j osvitu v narodnih shkolah slid dozvoliti na narodnij movi Mati Mariya Ivanivna Vishnyakova nalezhala do dvoryanskogo rodu tezh pisala virshi i poznajomilasya z majbutnim cholovikom u Moskvi na Vishih literaturnih kursah Shlyub shvidko rozpavsya v 1935 oskilki Arsenij Tarkovskij pishov iz sim yi Mati pishla pracyuvati v drukarnyu de pracyuvala vse svoye zhittya Andrij ris u tyazhkij situaciyi bezbatchenka pomnozhenij na golod i tyagar vijni Ce deyakoyu miroyu viklikalo v nogo kompleks siritstva yakij vidchuvayetsya v avtobiografichnomu filmi Dzerkalo 1974 Poshuki sebe i navchannya Andrij dovgo shukav sebe svoye poklikannya Mati viddala hlopcya v hudozhnyu shkolu potim u muzichnu bo bachila sina muzikantom Poshuki sebe priveli Andriya v Institut shidnih mov Cherez rik vin pokinuv navchannya poyihav u tajgu geologom Potim raptom vstupiv na prestizhnij rezhiserskij fakultet moskovskogo VDIKa VGIKa vitrimavshi velicheznij konkurs u majsternyu Mihajla Romma Jogo odnokursnikami buli V Shukshin O Mitta Pid chas navchannya v instituti vin stvoriv kilka korotkometrazhnih filmiv Vbivci 1957 za odnojmennim opovidannyam E Hemingueya Sogodni vidpustki ne bude 1958 za originalnim scenariyem U 1960 roci Tarkovskij zakinchiv VDIK VGIK na vidminno Pershi kinoroboti Jogo debyut prigolomshiv todishnij kinosvit Diplomna robota rezhisera pochatkivcya korotkometrazhka Kotok i skripka na Nyu Jorkskomu festivali studentskih filmiv u 1961 roci otrimala golovnij priz Potim vin pracyuvav na kinostudiyi Mosfilm Andrij Tarkovskij avtor i spivavtor scenariyiv Antarktida daleka krayina Odin shans z tisyachi Gofmaniana Berezhisya Zmij znyavsya u filmah Meni 20 rokiv Sergij Lazo Etapnij tvir Ivanove ditinstvo Svitovu populyarnist 29 richnomu Andriyu Tarkovskomu prinesla vzhe persha jogo povnometrazhna robota Ivanove ditinstvo za motivami vijskovoyi rozpovidi Volodimira Bogomolova Ivan Pronizlivo tragichna istoriya pro pidlitka yakij potrapiv na front z yiyi kontrastnim zistavlennyam teplogo svitu ditinstva i tragichnih realij vijni viklikala spravzhnyu sensaciyu u svitovomu kino Cej film udostoyenij bagatoh prestizhnih kinematografichnih premij zokrema Zolotogo leva XXIII Venecijskogo festivalyu zolotij priz v Akapulko zoloto v San Francisko Tarkovskij znyav svij pershij shedevr Ivanove ditinstvo za p yat misyaciv zminivshi ves aktorskij sklad operatora i kompozitora zaoshadivshi 24 tisyachi rubliv 11 serpnya film buv zavershenij Sam velikij metr radikalnoyi kulturi Zhan Pol Sartr dav debyutantu garnu recenziyu a ministr kulturi Katerina Furceva privitala studiyu z peremogoyu Naturni zjomki kinostrichki zrobleni v Ukrayini Mikola Grinko ta Andrij Tarkovskij Sered aktoriv zaproshenih do stvorennya kinostrichki Ivanove ditinstvo Mikola Grinko 1920 1989 z mista Kiyiv Tarkovskij mav osoblivist yaksho vvazhav aktora talanovitim i blizkim do svoyih misteckih pozicij zaproshuvav do stvorennya i novih svoyih kinokartin Podibnu chest otrimav i Mikola Grinko yakogo malo i neohoche znimali na studiyi imeni Dovzhenka Grinko zigrav takozh v kinostrichkah Tarkovskogo Solyaris Stalker Andrij Rublov Andrij Rublov Zhittya i tvori velikogo ikonopiscya stali poshtovhom dlya rozdumiv Tarkovskogo pro dolyu tvorchoyi osobistosti v Rosiyi Stvorennyu filmu pereduvala dovga i kopitka pracya vivchennya dokumentiv i realij dalekogo pochatku XV stolittya Tarkovskomu vistachilo smilivosti v mezhah utiskiv togochasnoyi cenzuri zvernutisya do zhittyepisu cerkovnogo hudozhnika i zatverditi na golovnu rol nevidomogo provincijnogo aktora Anatoliya Solonicina Dokumentalnih svidoctv pro zhittya Rublova zberezheno duzhe malo Tomu povnogo i logichnogo vidtvorennya biografiyi chencya ikonopiscya v filmi nema Kinostrichka skladena iz dekilkoh epizodiv zhittyepisu mitcya z yaskravim vidtvorennyam togochasnih podij i mozhlivih zitknen Rublova z riznimi verstvami naselennya Golovnij geroj doroslishaye i muzhniye v svoyemu pragnenni prisluzhitisya narodu i zberegti talanovitih nashadkiv malo potribnih i vladi i prignichenim neviglasam suchasnikam Oficijni ustanovi sprijnyali film neshvalno zakidayuchi kinorezhiseru zvinuvachennya v naklepi na rosijsku istoriyu yaka nibito niyak ne mogla buti zhorstokoyu i nastoyanoyu na zradah i zlochinah Istorichni dokumenti pokladeni Tarkovskim v osnovu vidtvorennya podij strichki ignoruvalisya pograbuvannya mista Volodimir katuvannya ekonoma spivpracya moskovitskih knyaziv z mongolo tatarami tosho Film Tarkovskogo vid nishivnoyi kritiki vryatuvali zanadto viddaleni podiyi neprestizhnij dlya vladi ikonopisec i neznannya vlasnoyi istoriyi v SRSR shirokimi verstvami vladi i naselennya Nadali vsi kartini Tarkovskogo stavali pomitnimi podiyami kulturnogo zhittya krayini roblyachi vpliv na duhovnij rozvitok suspilstva Kartina Pristrasti za Andriyem z Anatoliyem Solonicinim v golovnij roli vijshla v prokat 1971 roku zi skorochennyami pid nazvoyu Andrij Rublov Piznishe kinostrichka viznana sered 10 najkrashih filmiv v istoriyi kino Novij etap tvorchosti Osoblive misce v tvorchosti rezhisera zajmayut strichki postavleni nim za knigami vidatnih suchasnih fantastiv Stanislava Lema i brativ Strugackih Solyaris i Stalker Poklavshi ci tvori v osnovu svoyih filmiv Andrij Tarkovskij filosofski pereosmisliv yih dodavshi yim novogo zvuchannya A mizh cimi filmami vin znyav avtobiografichnu kartinu Dzerkalo Tarkovskij zdijsniv dvi teatralni postanovki v 1972 roci vistavu za p yesoyu V Shekspira Gamlet v moskovskomu Lenkomi i v 1983 roci pushkinskij Boris Godunov v Londoni na sceni Kovent Garden Pam yatna doshka na budinku v Florenciyi de zhiv A Tarkovskij Kinostrichka Nostalgiya U 1982 roci rezhiser viyihav do Italiyi de stvoriv kinostrichku Nostalgiya z Olegom Yankovskim u golovnij roli pro rosijskogo poeta yakij pomer v Italiyi vid tugi za batkivshinoyu U perezhivannyah golovnogo geroya vidirvanogo vid ridnogo korinnya praktichno dzerkalno vidbivsya jogo vlasnij stan dushevnoyi girkoti i vidchayu Pered cim Tarkovskij stvoriv dokumentalnij film Chas podorozhej yakij zobrazhaye vrazhennya rezhisera vid Italiyi V odnomu z interv yu rezhiser poyasnyuvav svij zadum tak Ya hotiv rozkazati pro rosijsku formu nostalgiyi pro toj tipovij dlya nashoyi naciyi stan dushi yakij ohoplyuye nas rosiyan koli mi znahodimosya daleko vid batkivshini U comu ya bachiv yaksho hochete svij patriotichnij obov yazok tak yak ya jogo sam vidchuvayu i rozumiyu Ya hotiv rozkazati pro shozhij na dolyu zv yazok rosiyan zi svoyimi nacionalnim korinnyam zi svoyim minulim i svoyeyu kulturoyu svoyeyu zemleyu druzyami i ridnimi pro toj glibinnij zv yazok vid yakogo voni ne mozhut vidmovitisya vse svoye zhittya kudi b ne zakinula yih dolya V Italiyi Z 1982 roku vin viyihav za kordon pracyuvati a v 1984 roku emigruvav iz SRSR Pragnuchi dushevnogo spokoyu i zatishku v Italiyi Tarkovskij kupiv malenkij dvopoverhovij budinok z troma kimnatami v malenkomu mistechku San Gregorio roztashovanomu v goristij miscevosti za sorok kilometriv vid Rima Cya budivlya vidokremlena vid mistechka parkom stoyala nad glibokim yarom i bula povnistyu pokinutoyu vibiti vikna i dveri na pidlozi slidi vid bagattya v porozhnih kimnatah shelestiv torishnim listyam viter Tarkovskij sam zrobiv kreslennya dlya perebudovi domu viyavivshi talant arhitektora potim pochalisya veliki trudnoshi Krim groshej yakih zavzhdi ne vistachalo buv potriben dozvil arhitekturnogo upravlinnya na perebudovu Pislya dovgih zusil dozvil buv otrimanij ale Na toj chas Tarkovskij uzhe rozpochav zjomki Zhertvoprinesennya Koli film buv znyatij u rezhisera znajshli nevilikovnu hvorobu rak legeni Finansovij stan rodini Tarkovskih v Italiyi buv daleko ne bliskuchim Kinokritik Ema Neri zgaduye yak odnogo razu bula v gostyah u Tarkovskih razom z Sofi Loren i prodyuserom Karlo Ponti U Tarkovskih protikav dah i po vsij kvartiri pid civki vodi buli rozstavleni kastruli j banki Za brakom mebliv gosti mali siditi na kilimah u shojno otrimanij kvartiri Piznishe aktorka i prodyuser rozkazuvali vsim sho Andrij viv bogemnij sposib zhittya i sho vin buv hipi Inshim razom koli Tarkovskogo vidvidav Marchello Mastroyani v kvartiri takozh ne bulo mebliv gosti sidili prosto na pidlozi na podushkah Pislya cogo Mastroyani govoriv usim v Italiyi pro moyu ekscentrichnist z gumorom zgaduvav Andrij cej vipadok Tarkovskij buv filosofom lyudinoyu kosmichnogo masshtabu Ya rab a ne pup Zemli stverdzhuvav Tarkovskij I yaksho vilna lyudina govorit pro sebe Ya rab znachit vin sebe zobov yazav sluzhinnyu Sluzhiti inshij lyudini sluzhiti Dobru sluzhiti Lyudstvu bez cogo nemozhlivo buti lyudinoyu Tarkovskij pisav U mene pristrast rozglyadati geroyiv u moment yihnoyi krizi dushevnogo perelomu Ale vreshti bachiti lyudinu peremozhcya abo prinajmni nezlamanoyu Ne zvazhayuchi na krizu Tarkovskij bolisno strazhdav bachivshi lyudsku nedoskonalist i razom z tim ne pogodzhuvavsya viznati lyudinu peremozhenoyu bezsiloyu Vin viriv u lyudinu yak istinnij hudozhnik viriv u vidrodzhennya i umiv zbirati dlya nogo lyudski sili Zhertvoprinesennya Tema osobistoyi zhertvi najbilshij rozvitok otrimala u filmi Zhertvoprinesennya jogo ostannij roboti Vse pochalosya v Berlini kudi nas zaprosila nimecka akademiya govorit pro hvorobu Andriya Larisa Tarkovska Vin stav silno kashlyati v ditinstvi u nogo buv tuberkuloz vin ves chas kashlyav i tomu ne zvertav na ce uvagi Ale koli u veresni 1985 go vin priyihav u Florenciyu pracyuvati nad montazhem Zhertvoprinesennya u nogo postijno trimalasya nevelika temperatura i ce jogo vzhe turbuvalo Take vidchuttya yak pri zatyazhnij prostudi Os u cej moment vin i zahvoriv Ale mi she ne zdogaduvalisya Koli prijshla zvistka pro strashnij diagnoz Tarkovski znahodilisya v skladnomu finansovomu stani Groshi za Zhertvoprinesennya she ne buli otrimani medichnoyi strahovki ne bulo a kurs likuvannya vimagav znachnih koshtiv 40 tisyach frankiv Tilki odne obstezhennya koshtuvalo 16 tisyach Groshi na ce dala aktorka rosiyanka po batkovi Marina Vladi Nadali cholovik Marini Vladi profesor stav likarem Andriya Kniga Zakarbovanij chas Andrij pracyuvav do ostannogo dnya zberigayuchi absolyutno yasnij rozum Zaklyuchnij rozdil knigi Zakarbovanij chas vin zakinchiv za dev yat dniv do smerti Ostanni dni vin prijmav dlya znebolennya morfij Ya plivu kazav vin ale svidomist ne zatmaryuvalas yakas vnutrishnya energiya dopomagala jomu zavzhdi buti zibranim I do ostannoyi godini vin buv u povnij svidomosti Smert Tarkovskij pomer v Parizhi u vici 54 rokiv 29 grudnya 1986 roku Pohovanij na cvintari Sent Zhenev yev de Bua Na jogo mogili napis Choloviku yakij bachiv Angela i pam yatnik u viglyadi semi shodinok sho jdut vgoru Mistichni podiyi Odnogo razu she v moskovskij kompaniyi Tarkovskij brav uchast u takij gri uchasnikam rozdali nevelichki listochki rozkresleni na chotiri chastini Vidpovidayuchi na pitannya hto takij genij uchasnik mav zakresliti pevnu chastinu na listochku Tarkovskij perevernuv svij listok na chistu storonu j nakresliv hrest Na spiritichnomu seansi Tarkovskij zvertavsya do duhu Pasternaka z zapitannyam skilki filmiv vin znime Vidpovid bula Sim Sim filmiv vin i znyav Vikoristannya muzichnih citat u filmi Andriya Tarkovskogo Dzerkalo Zacikavlennya muzikoyu viniklo v Andriya Tarkovskogo she v ditinstvi Sestra rezhisera Marina Arsenivna Tarkovska zvertaye uvagu na te sho v ditinstvi yiyi brat volodiv absolyutnim sluhom i chudovim golosom Sam Tarkovskij v odnomu zi svoyih interv yu zaznachiv sho yakbi vin ne stav rezhiserom odnoznachno obrav bi profesiyu dirigenta Citati z riznomanitnih muzichnih tvoriv pronizuyut majzhe vsi filmi Tarkovskogo ta nesut ne lishe emocijne ale j smislove napovnennya Velikoyu kilkistyu citat ryasniye kinostrichka Andriya Tarkovskogo Dzerkalo Ce zovsim ne vipadkovo oskilki film ye avtobiografichnoyu kartinoyu de muzika zi sliv samogo Tarkovskogo vikoristovuyetsya tut yak chastina duhovnogo svitu lirichnogo geroya Maestro govoriv pro svoyu robotu nastupnim chinom V Dzerkali meni hotilosya rozkazati ne pro sebe zovsim ne pro sebe a pro svoyi pochuttya pov yazani z blizkimi lyudmi pro moyi vzayemini z nimi pro vichne spivchuttya do nih i svoyu nespromozhnist stosovno nih pro pochuttya nevikonanogo obov yazku Titri z yavlyayutsya ne z samogo pochatku kinostrichki a pislya simvolichnogo prologu zcilennya pidlitka vid zayikannya v yakomu rezhiser nagoloshuye na tomu sho vin teper mozhe govoriti i ba bilshe bude govoriti pro Vichnist ta pro sebe pro zhittya i smert pro sens lyudskogo buttya V titrah zvuchit nadlyudska pidnesena i bezpristrasna Horalna prelyudiya lya minor J S Baha Vona ne lishe zadaye pevnij emocijnij ton vsiyeyi kartini ale j ukrupnyuye obraz geroya yakij shorazu povertayetsya v period svogo ditinstva muchitsya vid usvidomlennya provini pered blizkimi i vid nemozhlivosti sho nebud vipraviti V konteksti filmu Tarkovskogo Horalna prelyudiya ce podyaka za prozhite zhittya projdenij shlyah polit vitannya duha sho pidnissya do nebes i zvidti sposterigaye na obitovanu zemlyu z pochuttyam vdyachnosti ta spivchuttya Cilkom ne vipadkovo sho vdruge vona zvuchit v sceni polotu Son Materi koli mama geroya zdijmayetsya nad zemleyu vid lyubovi sho perepovnyuye yiyi serce Nastupna muzichna citata pov yazana z ispanskoyu scenoyu v kvartiri avtora Poyava nacionalnoyi ispanskoyi muziki v Dzerkali bilshe nizh zakonomirna oskilki tema ispanskih ditej sho pokinuli batkivshinu cherez vijnu u filmi tisno pov yazana z temoyu Materi Muzika v ispanskij sceni ce fragment vidomogo fandango Pid chas plavannya ya zbivsya zi shlyahu j na svitlo tvoyih ochej vijshov do ridnogo portu Tema tugi za batkivshinoyu posilyuyetsya zavdyaki poyednannyu kinohroniki z ispanskoyu pisneyu Muzichna citata zi Stabat Mater Dzh B Pergolezi prodovzhuye temu tugi za batkivshinoyu yaka nabuvaye novogo sensu strazhdannya materi Citata z tvoru Pergolezi podibno ispanskomu fandango suprovodzhuye kinohroniku polit na stratostati Stabat Mater Pergolezi po pravu vvazhayetsya odnim z krashih zrazkiv cogo zhanru V konteksti filmu citata nabuvaye osoblivogo zvuchannya strazhdannya Bogomateri bilya hresta Bozhogo Sina vistupaye yak prototip strazhdannya vsih materiv Zemli Nastupna muzichna citata u filmi urivok z operi G Persela Indijska caricya Vpershe citata z yavlyayetsya v sceni spogadiv geroya koli vin rozmovlyayuchi po telefonu z sinom podumki povertayetsya do pershogo romantichnogo pochuttya yake zarodilosya she v ditinstvi Muzika pidsilyuye lirichnij harakter V poyednanni z operatorskim mistectvom Georgiya Rerberga vona tvorit divo mi bachimo kurnosu rudovolosu divchinku ochima zakohanogo pidlitka Cikavim virishennyam staye kadrove peretvorennya neidealnogo oblichchya divchinki na oblichchya yunih italijok epohi Renesansu Povtorno cej fragment zvuchit v epizodi Prodazhu serezhok koli geroj zalishivshis odin v budinku zamozhnoyi likarki pilno vdivlyayetsya u svoye vidobrazhennya v dzerkali Muzika G Persela pronizuye dushu ditini v yakomu pomitno silnij potyag do prekrasnogo Tut zhe zvuchit instrumentalnij fragment ariyi Kazhut sho vasha mogutnist Dvi ostanni muzichni citati filmu znovu vzyati z tvoriv J S Baha Ce Rechitativ Yevangelista ta vstupnij hor Herr uncer Herrscher Bog Gospod nash z pasionu Stasti po Ioannu Zi svidchen sestri rezhisera Marini scena v Peredyelkino zokrema priyizd batka z frontu u vidpustku ce realnij epizod z zhittya sim yi yakij trapivsya na pochatku zhovtnya 1943 roku za dekilka misyaciv do vazhkogo poranennya Arsena Oleksandrovicha batka maestro Pevna rich u filmi detali desho modifikovani dityacha superechka albom Leonardo da Vinchi odnak golovne zalishilos nezminnim pochuvshi golos batka diti strimgolov bizhat do nogo i pripadayut do batkivskih grudej Vin vidvertayetsya abi ne zaplakati Ochi materi spovneni slizmi Batko sho prijshov na pobivku z nebachenoyi donini vijni sprijmayetsya yak voskreslij Ostannya muzichna citata zvuchit u finali Dzerkala Spochatku A Tarkovskij ne mav namiru vikoristovuvati v comu epizodi muziku Baha Trivalij chas scena montuvalasya pid T Albinoni zgodom pid G Persela Odnak v kincevomu rezultati jogo vibir pripav na muziku Baha cherez sho final kinostrichki nabuv optimistichnogo v duhovnomu sensi zvuchannya Takim chinom u filmi Dzerkalo vin ne tilki cituye muzichnogo geniya ale i sperechayetsya z nim Bah stvoriv zhanr Passion I Tarkovskij znimaye svoyi pristrasti Bah rozbiv Passion na rechitativi komentari yevangelista i hori poetichne zobrazhennya scen iz zhittya i smerti Hrista I v Baha i v Tarkovskogo mova jde pro buttya pered licem smerti Vmirannya yak Strashnij Sud na yakij viklikana dusha Oleksij Alter ego rezhisera i opovidach isnuyuchij na ekrani lishe u viglyadi golosu Inokentiya Smoktunovskogo i ruki samogo Tarkovskogo v kadri vin pidkidaye nad lizhkom gorobcya dozhivaye svoyi ostanni godini I vse sho bachit glyadach sumbur v golovi ohoplenoyi agoniyeyu Minule stovpilosya bilya uzgoliv ya epizodi nizkoyu prohodyat pered uyavnim poglyadom geroya dokoryayut jogo za pomilki i zlochini Pam yatU 1988 roci u Lvovi vidbuvsya Vsesoyuznij kruglij stil Poglyad z problem filosofskogo kino prisvyachenij tvorchosti Andriya Tarkovskogo U roboti konferenciyi vzyali uchast ponad 300 delegativ kritiki kinoznavci filosofi kulturologi chleni jogo znimalnoyi grupi predstavniki kinoklubiv Ce buli pershi v SRSR i za kordonom chitannya Na konferenciyi bulo zasnovano naukove Tovaristvo Andriya Tarkovskogo yake isnuvalo do veresnya 1991 roku https kuzin yurii livejournal com 48632 htmlFilmi Tarkovskogo1960 Kotok i skripka diplom 1962 Ivanove ditinstvo 1971 Andrij Rublov 1972 Solyaris 1974 Dzerkalo 1979 Stalker 1983 Nostalgiya 1986 ZhertvoprinesennyaDrukovani tvori O kinoobraze 1979 ros Zapechatlyonnoe vremya 1986 ros u 2011 perekladeno ukrayinskoyu Zakarbovanij chas Martirolog 2008 ros posmertne vidannya shodennikiv Tarkovskogo RizneMogila A Tarkovskogo v Sent Zhenyev yev dyu Bua Pro hvorogo Tarkovskogo zhinka rezhiser Donatella Balivo znyala dokumentalnu kinostrichku U provincijnomu misti Yur yevec oblashtovano muzej u budinku de proviv ditinstvo Andrij Tarkovskij U malomu misti Tarusa yake inodi nazivayut rosijskim Barbizonom za nadzvichajnu kilkist talanovitih mitciv sho naviduvalis syudi Tarkovskij pobuduvav domivku abi zhiti tut komunoyu z blizkimi jomu lyudmi Komuni ne vijshlo i sam Tarkovskij zhiv tut nechasto Ale vin navit visloviv pobazhannya buti pohovanim v Tarusi pislya smerti U 1989 roci v period znachnogo poslablennya cenzuri v SRSR zasnovano Fond Andriya Tarkovskogo Z 1993 roku Moskovskij mizhnarodnij kinofestival zasnuvav Premiyu imeni A Tarkovskogo Isnuye muzej kinorezhisera A Tarkovskogo v misti Florenciya Malij planeti 3345 yaku vidkrila astronom Lyudmila Karachkina nadano im ya Andriya Tarkovskogo Z 2007 roku isnuye Mizhnarodnij kinofestival Dzerkalo imeni Andriya Tarkovskogo v rosijskomu misti Ivanovo Primitki unspecified title Rivista del Cinematografo d Track Q3938001 Deutsche Nationalbibliothek Record 118620835 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Nationalencyklopedin 1999 d Track Q1165538 Andrei Tarkovski d Track Q17299517 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133DzherelaVitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s Andrej Tarkovskij Nostalgiya arivy i dokumenty vospominaniya i stati sostavitel Paola Dmitrievna Volkova izd AST i Hranitel 2008 Aktyorskaya kniga Nikolaj Fyodorovich Boldyrev Stalker ili Trudy i dni Andreya Tarkovskogo Chelyabinsk Ural LTD 2003 Paola Dmitrievna Volkova Andrej Tarkovskij Arhivy dokumenty vospominaniya M izd Podkova Eksmo 2002 Mir i filmy Andreya Tarkovskogo Sost A M Sandler M Iskusstvo 1990 Lejla Aleksander Garrett London Cygnnet 2011 206 s ISBN 978 0 9570416 0 8PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Andrej Tarkovskij IMDB Andrij Tarkovskij yak fotograf