Т-4 (виріб "100", або "сотка") — радянський ударно-розвідувальний бомбардувальник-ракетоносій ОКБ Сухого. Т-4 розроблявся для знаходження та знищення авіаносних з'єднань противника та ведення стратегічної розвідки.
Т-4 | |
---|---|
Т-4 в Моніно | |
Тип | Бомбардувальник-ракетоносій |
Країна походження | СРСР |
Розробник | ДКБ Сухого |
Виробник | |
Перший політ | 22 серпня 1972 року |
Початок експлуатації | 1972 |
Статус | Проект закритий |
Основні експлуатанти | ВПС СРСР |
Роки виробництва | 1966 - 1974 |
Т-4 у Вікісховищі |
Історія
Міністерство оборони Радянського Союзу в середині 1960-х років поставило ціль розробити новий авіаційний комплекс, здатний вести розвідку та пошук малорозмірних, нерухомих та рухомих морських та сухопутних цілей з дальністю польоту близько 7000 км. Цей літак мав використовуватися для знищення авіаносних ударних з'єднань ймовірного ворога, а також для ведення стратегічної розвідки. Також літак розвивати швидкість польоту до 3200 км/год, що ускладнювало б роботу ворожих сил ППО.
Проєкт "100" створювався в конкурсі, основним завданням якого було розробити надзвуковий винищувач авіаносців. У конкурсі брали участь: ДКБ Сухого (Т-4), ДКБ Туполєва (Ту-135), ДКБ Яковлева (, та ) Конкурс виграв Т-4. Традиційно в ДКБ Сухого всі проєкти поділялись на 2 групи: "програма-Т" (трикутне крило), та "програма-С( стріловидне крило), звідси і походять індекси дослідних літаків. Літак мав нести дві крилаті ракети . Т-4 був в багатьох сферах новаторським літаком — корпус мав виготовлятися з використанням титанових сплавів, найсучасніша електроніка, нові принципи керування. Тільки винаходів в Т-4 було більше шестисот. Збирався літак на .
Восени 1971 року був побудований дослідний Т-4. 22 серпня 1972 року головний льотчик-випробовувач ДКБ Сухого та штурман здійснили перший політ. Початок випробувань був вдалим, військові коли задоволені та замовили 250 літаків, які планувались побудувати в наступній п'ятирічці. До січня 1974 року було здійснено 10 польотів. Максимальна швидкість склала М=1,36 на висоті 12000 м.
28 лютого 1976 року надійшов указ Міністра авіаційної промисловості СРСР Дементьєва про закриття "виробу 100" з метою зосередження сил та засобів на розробку Ту-160. Після цього ДКБ Сухого передало схему по витратам Т-4, яка склала фантастичну на той час суму 1,3 мільярдів рублів. В подальшому розроблялись варіанти Т-4М(головні зміни стосувалися в стріловидності крила, переробленій Силовій установці, пізніше був розроблений концепт Т-4МС (фактично вже інша машина, від початкового задуму нічого не лишилося), але і вони були відхилені. Місце Т-4М спочатку зайняв Ту-22М, а Т-4МС — , , а пізніше Ту-160. Існував проєкт пасажирського варіанту Т-4, конкренто реалізований Ту-144. Модифікований Т-4 також розглядався як майданчик для ааіаційно-космічної системи "Спіраль".
Закриття проєкту пов'язується з декількома проблемами (жодна з них не підтверджена, але й не спростована):
- Зміни технічних вимог до машини та завантаженості КБ Сухого розробкою Т-10 (Су-27).
- ВПС та оборонний відділ ЦК КПРС вважали проєкт неперспективним.
- У ДКБ Сухого не було виробничих потужностей щодо розширених державних випробувань Т-4. Базовий для КБ Тушинський машинобудівний завод таке замовлення виконати не міг, передбачуваний для цього Казанський авіаційний завод Сухому не був переданий. Як тільки почала готуватися постанова про підготовку Казанського авіаційного заводу до складання установчої партії Т-4, А. М. Туполєв, розуміючи, що він втрачає серійний завод, на якому випускали Ту-22, запропонував ініціативну його модифікацію Ту-22М, для чого, нібито, трохи перепрофілювати виробництво. Ту-22М був розроблений як абсолютно новий літак, але рішення про передачу казанського заводу Сухому свого часу не було прийнято.
- Літак вийшов дуже дорогим, але все-таки підйомним проєктом у силу нових технологій ОКБ Сухого зі скорочення відходів титану у виробництві та його зварюванні , чого не вміли тоді робити інші підприємства. До того ж Т-4 не потрібно було виробляти масово.
- В 1969 представлені нові тактико-технічні вимоги ВПС до перспективного багаторежимного стратегічного літака. На той момент Т-4, що був у розробці, за своїми ЛТХ вже не відповідав цим вимогам, тому в КБ Сухого почалася робота над варіантом літака з крилом змінної стріловидності — Т-4М. Потім розроблено проєкт Т-4МС («виріб 200»), який суттєво відрізнявся від початкового Т-4. У 1972 році Т-4МС брав участь у конкурсі на новий стратегічний бомбардувальник, але найкращим було визнано проєкт .
Єдиний екземпляр зберігся в , в Моніно.
Конструкція
Т-4 виконаний за схемою безхвосткі з трикутним крилом з тонкою передньою кромкою та переднім горизонтальним оперенням. Екіпаж літака складається із двох осіб. У конструкції літака активно використані титанові сплави, нержавіюча та конструкційна сталь.
Планер літака складається з наступних агрегатів: фюзеляж, , крило, переднє горизонтальне оперення, кіль, основні та передня опори шасі. Агрегати планера також поділяються на технологічні відсіки.
Фюзеляж складається з семи основних відсіків: носова частина, що відхиляється, кабінний відсік, приладовий відсік, відсік центрального паливного бака, хвостовий відсік і відсік хвостового парашута.
У носовій частині фюзеляжу, що відхилялась, під радіопрозорим обтічником встановлені антена і блоки РЛС, також тут розташовані стелажі з блоками пілотажно-навігаційної системи, системи управління зброєю та агрегати системи кондиціювання. Тут же розміщено штангу дозаправки літака паливом у повітрі.
У верхній частині кабінного відсіку фюзеляжу тандемно були розташовані кабіни льотчика та штурмана. Кожна кабіна мала власний відкидний люк, призначений для аварійного покидання літака та посадки екіпажу на свої робочі місця. Аварійний порятунок льотчика та штурмана здійснювався катапультними кріслами, які забезпечували безпечне покидання літака у всьому діапазоні швидкостей та висот польоту. У підкабінних відсіках встановлені системи життєзабезпечення екіпажу та система охолодження та кондиціювання.
Фюзеляж у зоні приладового відсіку має круглий перетин діаметром два метри та довжиною майже сім метрів. Відсік виконаний герметичним теплоізоляційним покриттям по всій поверхні відсіку, тут встановлена основна частина радіоелектронного обладнання.
Відсік центрального паливного бака розташований за відсіком приладів і містить паливні баки-відсіки, які з'єднані між собою системою трубопроводів. Над баками розташований гаргрот, де знаходяться основні транзитні комунікації літака. Гаргрот має форму напівциліндра.
У хвостовій частині розміщується відсік, у якому знаходиться чотирикутна парашутно-гальмівна системи. Стулки парашутно-гальмівної системи при приземленні розкриваються убік.
Крило літака складається з центроплану та двох відокремлених консолей крила. У консолях крила розміщені виконавчі органи системи управління елевонами та бортові аеронавігаційні вогні.
Гондола із чотирма турбореактивними двигунами розміщена під центропланом. Двигуни з протипожежними перегородками займали хвостову частину гондоли. У носінні передньої частини гондоли встановлено регульовані стулки повітрозабірника. У носінні передньої частини розміщена ніша передньої опори шасі. За нішою розташований відсік обладнання, де знаходяться агрегати літакових систем. У центральній частині гондоли між повітряними каналами знаходиться видатковий паливний бак. З боків центральної частини гондоли під центропланом розташовані ліва та права ніші головних опор шасі.
Хвостове оперення бомбардувальника виконано за схемою «качка» з переднім розташуванням горизонтального оперення та трикутним крилом. Переднє горизонтальне оперення необхідне забезпечення поздовжнього балансування літака. У кілі розміщені агрегати радіоелектронних комплексів, троси та виконавчі органи системи управління кермом напрямку. Вертикальне оперення забезпечувало мінімальну величину запасу колійної стійкості, а необхідні характеристики стійкості та керованості забезпечувалися системою електродистанційного керування.
Шасі - триопорне з носовим колесом. Шасі літака забезпечувало можливість зльоту та посадки з аеродромів 1-го класу з бетонним покриттям. Основні стійки шасі мали двовісні візки із чотирма гальмівними колесами, на кожному колесі була спарена шина. Носова опора має важільно-підвішені спарені колеса зі стартовими гальмами.
Двигуни - чотири турбореактивні двигуни РД-36-41, тягою 16 500 кгс кожен, які розміщені в одній гондолі. На кожну пару двигунів припадає один повітрозабірник. На літаку вперше в радянській практиці авіабудування було застосовано надзвуковий регульований повітрозабірник змішаного стиску з автозапуском для розрахункового числа М = 3,0. Застосоване на двигунах багаторежимне надзвукове сопло має три вінці підвішених стулок, що утворюють дозвукову та надзвукову частини сопла, що забезпечує високу ефективність тяги у всіх діапазонах швидкостей польоту.
Паливна система складається із системи паливного живлення — заправки паливом на землі та в повітрі, системи аварійного скидання палива, системи наддуву баків нейтральним газом та системи перекачування палива, що забезпечує задане центрування літака. Усі агрегати паливної системи виконані теплостійкими. Паливні баки розташовані у фюзеляжі та в центроплані. Для Т-4 було розроблено новий сорт термостабільного палива РГ-1 ().
На літаку встановлена електрична дистанційна система контролю управління двигунами, що працює в ручному режимі і від автомата тяги. Також силова установка літака включає системи пожежогасіння, охолодження, захисту повітрозабірників від зледеніння, запуску двигунів на землі і в повітрі, автоматичного регулювання повітрозабірників.
Система електропостачання - основна система електропостачання літака - система трифазного змінного струму напругою 220/115 і частотою 400 Гц. Джерело струму - чотири синхронні генератори з масляним охолодженням 60 кВт кожен. Стабілізація частоти забезпечується роботою генератора із гідравлічним приводом постійних обертів. Живлення споживачів постійного струму 27 і змінного 36 В частотою 400 Гц здійснюється за допомогою чотирьох випрямляльних пристроїв і двох трифазних трансформаторів. Аварійні джерела живлення – три акумуляторні батареї та перетворювач.
Гідросистема: живлення системи керування літаком та інших систем забезпечувалося двоканальною гідросистемою із застосуванням нової високотемпературної рідини . Вперше тиск у системі підняли до 280 атмосфер. На літаку застосоване чотириразове резервування автоматичної системи керування літаком.
Система життєзабезпечення складається із системи кисневого забезпечення, кондиціювання повітря та спецспорядження екіпажу
- Киснева система - два газифікатори рідкого кисню і регулятори бортового уніфікованого комплекту кисневих приладів.
- Система кондиціонування повітря замкнутого типу із застосуванням палива як первинний хладогент для створення необхідних температурних умов у гермокабіні та відсіках обладнання.
- Основним видом спорядження екіпажу є скафандр.
Радіоелектронне обладнання: літак Т-4 оснащений декількома комплексами радіоелектронного обладнання:
- Навігаційне — на базі астроінерціальної системи з індикацією на планшеті та багатофункціональними пультами управління, забезпечує безперервне визначення місця розташування літака в просторі, видачу навігаційних даних у систему автоматичного управління, видачу пілотажної інформації екіпажу, взаємодіючи при цьому з радіоелектронним комплексом літака.
- Прицільне - на базі радіолокатора переднього огляду з великою дальністю виявлення, для управління ракетами класу «повітря - поверхня».
- Розвідка — включає оптичні, інфрачервоні, радіотехнічні датчики і радіолокаційну станцію бічного огляду, що вперше застосовувалася.
- Літак передбачалося оснащувати системою автоматичного обходу наземних перешкод під час польоту на малій висоті.
- Комплексування та автоматизація управління бортовим обладнанням були настільки високі, що дозволили обмежити екіпаж літака льотчиком та штурманом-оператором.
Озброєння:
Озброєння Т-4 складалося з двох гіперзвукових протикорабельних ракет дальністю пуску 500 км, що розміщуються на двох пілонах під крилами. Вільно падаючі бомби були розташовані в підфюзеляжному контейнері, що скидається. Інтегральна бортова система літака дозволяла мати автономну інформацію про цільову обстановку та вражати цілі, не заходячи до зони ППО супротивника.
Технічні характеристики
Дані для Т-4М та Т-4МС розраховані, деякі дані для Т-4 також розраховані.
ТХ Т-4 різних модифікацій | |||
Характеристика | Т-4 | Т-4М | Т-4МС |
---|---|---|---|
Технічні характеристики | |||
2 | 3 | ||
Довжина, м | 44,5 | н/д | 41,2 |
Висота, м | 11,2 | н/д | 8,0 |
Розмах крила, м | 22,7 | н/д | 40,8 / 25,0 |
Коефіцієнт видовження крила | н/д | 3,3 / 1,4 | |
Кут стріловидності по передній кромці | н/д | 30° / 72° | |
Площа крила, м² | 295,7 | н/д | 506,8 / 482,3 |
База шасі, м | н/д | 12,0 | |
Колія шасі, м | н/д | 6,0 | |
Маса пустого, кг | 55 600 | н/д | 123 000 |
Маса спорядженого, кг | 57 000 | 49 000 | н/д |
Нормальна злітна маса, кг | 114 000 | 131 000 | 170 000 |
Максимальна злітна маса, кг | 135 000 | 145 000 | 170 000 |
Маса палива, кг | 57 000 | 82 000 | 97 000 |
Двигуни | 4× РД36-41 | 4× НК-101 | |
Тяга, кгс | 4× 16 150 | 4× 20 000 | |
Льотні характеристики | |||
Максимальна швидкість, км/ч | 3200 (розрахована) | ||
Крейсерська швидкість, км/ч | 3000 (розрахована) | 850—900 / 3000 | 3000-3200 / 800—900 |
Практична дальність, км | 6000 | 7000 / 10 000 | 9000 / 14 000 |
Перегонна дальність, км | 7000 | н/д | |
Практична стеля, м | 25 000 | 23 000 | 24 000 |
Довжина розбігу, м | 950—1050 | н/д | 1100 |
Довжина пробігу, м | 800—900 | н/д | 950 |
Навантаження на крило, кг/м² | 184 | н/д | 335 |
Тягооснащеність | 0,56 | н/д | 0,47 |
аеродинамічна якість | н/д | 17,5 / 7,3 | |
Озброєння | |||
Бойове навантаження, кг | н/д | 4000 / 18000 | 9000 / 45000 |
Ракети | 2× | 2× або 8× Х-15 | 4× або 24× Х-15 |
Т-4 цікавий тим, що після зльоту та підйому носового обтічника в робоче положення (для надзвукового польоту) екіпаж міг дивитися вперед тільки через перископ, скління кабіни давало можливість дивитися тільки вбік-вгору через 4 ілюмінатори, так як, на відміну від Ту- 144 носовий обтічник скління не мав.
Реакція на Заході
На Заході Т-4 вважався радянським аналогом більш раннього американського бомбардувальника-ракетоносця XB-70 «Валькірія» і тому літак почали називати відповідно «Російська Валькірія»
Примітки
- Ефим Гордон. Ту-160. — «ПОЛИГОН-ПРЕСС», 2003. — С. 6. — 184 с. — .
- При мінімальном / при максимальному куті стрілоподібності.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюКрило
не вказано текст - Сумарна площа центроплана та поворотних консолей крила.
- Дозвукова / надзвукова крейсерська швидкість.
- На висоті більше 18 000 м / на середніх висотах.
- На дозвуковій швидкості / на надзвуковій швидкості.
- Максимальні навантаження на загальну площу несучої поверхні центроплана та поворотних консолей крила.
- На скорости М=0,8 / М=3,0
- Нормальне / максимальне бойове навантаження.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюБойове навантаження
не вказано текст
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
T 4 virib 100 abo sotka radyanskij udarno rozviduvalnij bombarduvalnik raketonosij OKB Suhogo T 4 rozroblyavsya dlya znahodzhennya ta znishennya avianosnih z yednan protivnika ta vedennya strategichnoyi rozvidki T 4T 4 v MoninoTipBombarduvalnik raketonosijKrayina pohodzhennyaSRSRRozrobnikDKB SuhogoVirobnikPershij polit22 serpnya 1972 rokuPochatok ekspluataciyi1972StatusProekt zakritijOsnovni ekspluatantiVPS SRSRRoki virobnictva1966 1974 T 4 u VikishovishiIstoriyaMinisterstvo oboroni Radyanskogo Soyuzu v seredini 1960 h rokiv postavilo cil rozrobiti novij aviacijnij kompleks zdatnij vesti rozvidku ta poshuk malorozmirnih neruhomih ta ruhomih morskih ta suhoputnih cilej z dalnistyu polotu blizko 7000 km Cej litak mav vikoristovuvatisya dlya znishennya avianosnih udarnih z yednan jmovirnogo voroga a takozh dlya vedennya strategichnoyi rozvidki Takozh litak rozvivati shvidkist polotu do 3200 km god sho uskladnyuvalo b robotu vorozhih sil PPO Proyekt 100 stvoryuvavsya v konkursi osnovnim zavdannyam yakogo bulo rozrobiti nadzvukovij vinishuvach avianosciv U konkursi brali uchast DKB Suhogo T 4 DKB Tupolyeva Tu 135 DKB Yakovleva ta Konkurs vigrav T 4 Tradicijno v DKB Suhogo vsi proyekti podilyalis na 2 grupi programa T trikutne krilo ta programa S strilovidne krilo zvidsi i pohodyat indeksi doslidnih litakiv Litak mav nesti dvi krilati raketi T 4 buv v bagatoh sferah novatorskim litakom korpus mav vigotovlyatisya z vikoristannyam titanovih splaviv najsuchasnisha elektronika novi principi keruvannya Tilki vinahodiv v T 4 bulo bilshe shestisot Zbiravsya litak na Voseni 1971 roku buv pobudovanij doslidnij T 4 22 serpnya 1972 roku golovnij lotchik viprobovuvach DKB Suhogo ta shturman zdijsnili pershij polit Pochatok viprobuvan buv vdalim vijskovi koli zadovoleni ta zamovili 250 litakiv yaki planuvalis pobuduvati v nastupnij p yatirichci Do sichnya 1974 roku bulo zdijsneno 10 polotiv Maksimalna shvidkist sklala M 1 36 na visoti 12000 m 28 lyutogo 1976 roku nadijshov ukaz Ministra aviacijnoyi promislovosti SRSR Dementyeva pro zakrittya virobu 100 z metoyu zoseredzhennya sil ta zasobiv na rozrobku Tu 160 Pislya cogo DKB Suhogo peredalo shemu po vitratam T 4 yaka sklala fantastichnu na toj chas sumu 1 3 milyardiv rubliv V podalshomu rozroblyalis varianti T 4M golovni zmini stosuvalisya v strilovidnosti krila pereroblenij Silovij ustanovci piznishe buv rozroblenij koncept T 4MS faktichno vzhe insha mashina vid pochatkovogo zadumu nichogo ne lishilosya ale i voni buli vidhileni Misce T 4M spochatku zajnyav Tu 22M a T 4MS a piznishe Tu 160 Isnuvav proyekt pasazhirskogo variantu T 4 konkrento realizovanij Tu 144 Modifikovanij T 4 takozh rozglyadavsya yak majdanchik dlya aaiacijno kosmichnoyi sistemi Spiral Zakrittya proyektu pov yazuyetsya z dekilkoma problemami zhodna z nih ne pidtverdzhena ale j ne sprostovana Zmini tehnichnih vimog do mashini ta zavantazhenosti KB Suhogo rozrobkoyu T 10 Su 27 VPS ta oboronnij viddil CK KPRS vvazhali proyekt neperspektivnim U DKB Suhogo ne bulo virobnichih potuzhnostej shodo rozshirenih derzhavnih viprobuvan T 4 Bazovij dlya KB Tushinskij mashinobudivnij zavod take zamovlennya vikonati ne mig peredbachuvanij dlya cogo Kazanskij aviacijnij zavod Suhomu ne buv peredanij Yak tilki pochala gotuvatisya postanova pro pidgotovku Kazanskogo aviacijnogo zavodu do skladannya ustanovchoyi partiyi T 4 A M Tupolyev rozumiyuchi sho vin vtrachaye serijnij zavod na yakomu vipuskali Tu 22 zaproponuvav iniciativnu jogo modifikaciyu Tu 22M dlya chogo nibito trohi pereprofilyuvati virobnictvo Tu 22M buv rozroblenij yak absolyutno novij litak ale rishennya pro peredachu kazanskogo zavodu Suhomu svogo chasu ne bulo prijnyato Litak vijshov duzhe dorogim ale vse taki pidjomnim proyektom u silu novih tehnologij OKB Suhogo zi skorochennya vidhodiv titanu u virobnictvi ta jogo zvaryuvanni chogo ne vmili todi robiti inshi pidpriyemstva Do togo zh T 4 ne potribno bulo viroblyati masovo V 1969 predstavleni novi taktiko tehnichni vimogi VPS do perspektivnogo bagatorezhimnogo strategichnogo litaka Na toj moment T 4 sho buv u rozrobci za svoyimi LTH vzhe ne vidpovidav cim vimogam tomu v KB Suhogo pochalasya robota nad variantom litaka z krilom zminnoyi strilovidnosti T 4M Potim rozrobleno proyekt T 4MS virib 200 yakij suttyevo vidriznyavsya vid pochatkovogo T 4 U 1972 roci T 4MS brav uchast u konkursi na novij strategichnij bombarduvalnik ale najkrashim bulo viznano proyekt Yedinij ekzemplyar zberigsya v v Monino KonstrukciyaT 4 vikonanij za shemoyu bezhvostki z trikutnim krilom z tonkoyu perednoyu kromkoyu ta perednim gorizontalnim operennyam Ekipazh litaka skladayetsya iz dvoh osib U konstrukciyi litaka aktivno vikoristani titanovi splavi nerzhaviyucha ta konstrukcijna stal Planer litaka skladayetsya z nastupnih agregativ fyuzelyazh krilo perednye gorizontalne operennya kil osnovni ta perednya opori shasi Agregati planera takozh podilyayutsya na tehnologichni vidsiki Fyuzelyazh skladayetsya z semi osnovnih vidsikiv nosova chastina sho vidhilyayetsya kabinnij vidsik priladovij vidsik vidsik centralnogo palivnogo baka hvostovij vidsik i vidsik hvostovogo parashuta U nosovij chastini fyuzelyazhu sho vidhilyalas pid radioprozorim obtichnikom vstanovleni antena i bloki RLS takozh tut roztashovani stelazhi z blokami pilotazhno navigacijnoyi sistemi sistemi upravlinnya zbroyeyu ta agregati sistemi kondiciyuvannya Tut zhe rozmisheno shtangu dozapravki litaka palivom u povitri U verhnij chastini kabinnogo vidsiku fyuzelyazhu tandemno buli roztashovani kabini lotchika ta shturmana Kozhna kabina mala vlasnij vidkidnij lyuk priznachenij dlya avarijnogo pokidannya litaka ta posadki ekipazhu na svoyi robochi miscya Avarijnij poryatunok lotchika ta shturmana zdijsnyuvavsya katapultnimi krislami yaki zabezpechuvali bezpechne pokidannya litaka u vsomu diapazoni shvidkostej ta visot polotu U pidkabinnih vidsikah vstanovleni sistemi zhittyezabezpechennya ekipazhu ta sistema oholodzhennya ta kondiciyuvannya Fyuzelyazh u zoni priladovogo vidsiku maye kruglij peretin diametrom dva metri ta dovzhinoyu majzhe sim metriv Vidsik vikonanij germetichnim teploizolyacijnim pokrittyam po vsij poverhni vidsiku tut vstanovlena osnovna chastina radioelektronnogo obladnannya Vidsik centralnogo palivnogo baka roztashovanij za vidsikom priladiv i mistit palivni baki vidsiki yaki z yednani mizh soboyu sistemoyu truboprovodiv Nad bakami roztashovanij gargrot de znahodyatsya osnovni tranzitni komunikaciyi litaka Gargrot maye formu napivcilindra U hvostovij chastini rozmishuyetsya vidsik u yakomu znahoditsya chotirikutna parashutno galmivna sistemi Stulki parashutno galmivnoyi sistemi pri prizemlenni rozkrivayutsya ubik Krilo litaka skladayetsya z centroplanu ta dvoh vidokremlenih konsolej krila U konsolyah krila rozmisheni vikonavchi organi sistemi upravlinnya elevonami ta bortovi aeronavigacijni vogni Gondola iz chotirma turboreaktivnimi dvigunami rozmishena pid centroplanom Dviguni z protipozhezhnimi peregorodkami zajmali hvostovu chastinu gondoli U nosinni perednoyi chastini gondoli vstanovleno regulovani stulki povitrozabirnika U nosinni perednoyi chastini rozmishena nisha perednoyi opori shasi Za nishoyu roztashovanij vidsik obladnannya de znahodyatsya agregati litakovih sistem U centralnij chastini gondoli mizh povitryanimi kanalami znahoditsya vidatkovij palivnij bak Z bokiv centralnoyi chastini gondoli pid centroplanom roztashovani liva ta prava nishi golovnih opor shasi Hvostove operennya bombarduvalnika vikonano za shemoyu kachka z perednim roztashuvannyam gorizontalnogo operennya ta trikutnim krilom Perednye gorizontalne operennya neobhidne zabezpechennya pozdovzhnogo balansuvannya litaka U kili rozmisheni agregati radioelektronnih kompleksiv trosi ta vikonavchi organi sistemi upravlinnya kermom napryamku Vertikalne operennya zabezpechuvalo minimalnu velichinu zapasu kolijnoyi stijkosti a neobhidni harakteristiki stijkosti ta kerovanosti zabezpechuvalisya sistemoyu elektrodistancijnogo keruvannya Shasi trioporne z nosovim kolesom Shasi litaka zabezpechuvalo mozhlivist zlotu ta posadki z aerodromiv 1 go klasu z betonnim pokrittyam Osnovni stijki shasi mali dvovisni vizki iz chotirma galmivnimi kolesami na kozhnomu kolesi bula sparena shina Nosova opora maye vazhilno pidvisheni spareni kolesa zi startovimi galmami Dviguni chotiri turboreaktivni dviguni RD 36 41 tyagoyu 16 500 kgs kozhen yaki rozmisheni v odnij gondoli Na kozhnu paru dviguniv pripadaye odin povitrozabirnik Na litaku vpershe v radyanskij praktici aviabuduvannya bulo zastosovano nadzvukovij regulovanij povitrozabirnik zmishanogo stisku z avtozapuskom dlya rozrahunkovogo chisla M 3 0 Zastosovane na dvigunah bagatorezhimne nadzvukove soplo maye tri vinci pidvishenih stulok sho utvoryuyut dozvukovu ta nadzvukovu chastini sopla sho zabezpechuye visoku efektivnist tyagi u vsih diapazonah shvidkostej polotu Palivna sistema skladayetsya iz sistemi palivnogo zhivlennya zapravki palivom na zemli ta v povitri sistemi avarijnogo skidannya paliva sistemi nadduvu bakiv nejtralnim gazom ta sistemi perekachuvannya paliva sho zabezpechuye zadane centruvannya litaka Usi agregati palivnoyi sistemi vikonani teplostijkimi Palivni baki roztashovani u fyuzelyazhi ta v centroplani Dlya T 4 bulo rozrobleno novij sort termostabilnogo paliva RG 1 Na litaku vstanovlena elektrichna distancijna sistema kontrolyu upravlinnya dvigunami sho pracyuye v ruchnomu rezhimi i vid avtomata tyagi Takozh silova ustanovka litaka vklyuchaye sistemi pozhezhogasinnya oholodzhennya zahistu povitrozabirnikiv vid zledeninnya zapusku dviguniv na zemli i v povitri avtomatichnogo regulyuvannya povitrozabirnikiv Sistema elektropostachannya osnovna sistema elektropostachannya litaka sistema trifaznogo zminnogo strumu naprugoyu 220 115 i chastotoyu 400 Gc Dzherelo strumu chotiri sinhronni generatori z maslyanim oholodzhennyam 60 kVt kozhen Stabilizaciya chastoti zabezpechuyetsya robotoyu generatora iz gidravlichnim privodom postijnih obertiv Zhivlennya spozhivachiv postijnogo strumu 27 i zminnogo 36 V chastotoyu 400 Gc zdijsnyuyetsya za dopomogoyu chotiroh vipryamlyalnih pristroyiv i dvoh trifaznih transformatoriv Avarijni dzherela zhivlennya tri akumulyatorni batareyi ta peretvoryuvach Gidrosistema zhivlennya sistemi keruvannya litakom ta inshih sistem zabezpechuvalosya dvokanalnoyu gidrosistemoyu iz zastosuvannyam novoyi visokotemperaturnoyi ridini Vpershe tisk u sistemi pidnyali do 280 atmosfer Na litaku zastosovane chotirirazove rezervuvannya avtomatichnoyi sistemi keruvannya litakom Sistema zhittyezabezpechennya skladayetsya iz sistemi kisnevogo zabezpechennya kondiciyuvannya povitrya ta specsporyadzhennya ekipazhu Kisneva sistema dva gazifikatori ridkogo kisnyu i regulyatori bortovogo unifikovanogo komplektu kisnevih priladiv Sistema kondicionuvannya povitrya zamknutogo tipu iz zastosuvannyam paliva yak pervinnij hladogent dlya stvorennya neobhidnih temperaturnih umov u germokabini ta vidsikah obladnannya Osnovnim vidom sporyadzhennya ekipazhu ye skafandr Radioelektronne obladnannya litak T 4 osnashenij dekilkoma kompleksami radioelektronnogo obladnannya Navigacijne na bazi astroinercialnoyi sistemi z indikaciyeyu na plansheti ta bagatofunkcionalnimi pultami upravlinnya zabezpechuye bezperervne viznachennya miscya roztashuvannya litaka v prostori vidachu navigacijnih danih u sistemu avtomatichnogo upravlinnya vidachu pilotazhnoyi informaciyi ekipazhu vzayemodiyuchi pri comu z radioelektronnim kompleksom litaka Pricilne na bazi radiolokatora perednogo oglyadu z velikoyu dalnistyu viyavlennya dlya upravlinnya raketami klasu povitrya poverhnya Rozvidka vklyuchaye optichni infrachervoni radiotehnichni datchiki i radiolokacijnu stanciyu bichnogo oglyadu sho vpershe zastosovuvalasya Litak peredbachalosya osnashuvati sistemoyu avtomatichnogo obhodu nazemnih pereshkod pid chas polotu na malij visoti Kompleksuvannya ta avtomatizaciya upravlinnya bortovim obladnannyam buli nastilki visoki sho dozvolili obmezhiti ekipazh litaka lotchikom ta shturmanom operatorom Ozbroyennya Ozbroyennya T 4 skladalosya z dvoh giperzvukovih protikorabelnih raket dalnistyu pusku 500 km sho rozmishuyutsya na dvoh pilonah pid krilami Vilno padayuchi bombi buli roztashovani v pidfyuzelyazhnomu kontejneri sho skidayetsya Integralna bortova sistema litaka dozvolyala mati avtonomnu informaciyu pro cilovu obstanovku ta vrazhati cili ne zahodyachi do zoni PPO suprotivnika Tehnichni harakteristikiDani dlya T 4M ta T 4MS rozrahovani deyaki dani dlya T 4 takozh rozrahovani TH T 4 riznih modifikacijHarakteristika T 4 T 4M T 4MSTehnichni harakteristiki2 3Dovzhina m 44 5 n d 41 2Visota m 11 2 n d 8 0Rozmah krila m 22 7 n d 40 8 25 0Koeficiyent vidovzhennya krila n d 3 3 1 4Kut strilovidnosti po perednij kromci n d 30 72 Plosha krila m 295 7 n d 506 8 482 3Baza shasi m n d 12 0Koliya shasi m n d 6 0Masa pustogo kg 55 600 n d 123 000Masa sporyadzhenogo kg 57 000 49 000 n dNormalna zlitna masa kg 114 000 131 000 170 000Maksimalna zlitna masa kg 135 000 145 000 170 000Masa paliva kg 57 000 82 000 97 000Dviguni 4 RD36 41 4 NK 101Tyaga kgs 4 16 150 4 20 000Lotni harakteristikiMaksimalna shvidkist km ch 3200 rozrahovana Krejserska shvidkist km ch 3000 rozrahovana 850 900 3000 3000 3200 800 900Praktichna dalnist km 6000 7000 10 000 9000 14 000Peregonna dalnist km 7000 n dPraktichna stelya m 25 000 23 000 24 000Dovzhina rozbigu m 950 1050 n d 1100Dovzhina probigu m 800 900 n d 950Navantazhennya na krilo kg m 184 n d 335Tyagoosnashenist 0 56 n d 0 47aerodinamichna yakist n d 17 5 7 3OzbroyennyaBojove navantazhennya kg n d 4000 18000 9000 45000Raketi 2 2 abo 8 H 15 4 abo 24 H 15 T 4 cikavij tim sho pislya zlotu ta pidjomu nosovogo obtichnika v roboche polozhennya dlya nadzvukovogo polotu ekipazh mig divitisya vpered tilki cherez periskop sklinnya kabini davalo mozhlivist divitisya tilki vbik vgoru cherez 4 ilyuminatori tak yak na vidminu vid Tu 144 nosovij obtichnik sklinnya ne mav Reakciya na ZahodiNa Zahodi T 4 vvazhavsya radyanskim analogom bilsh rannogo amerikanskogo bombarduvalnika raketonoscya XB 70 Valkiriya i tomu litak pochali nazivati vidpovidno Rosijska Valkiriya PrimitkiEfim Gordon Tu 160 POLIGON PRESS 2003 S 6 184 s ISBN 5 94384 019 2 Pri minimalnom pri maksimalnomu kuti strilopodibnosti Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu Krilo ne vkazano tekst Sumarna plosha centroplana ta povorotnih konsolej krila Dozvukova nadzvukova krejserska shvidkist Na visoti bilshe 18 000 m na serednih visotah Na dozvukovij shvidkosti na nadzvukovij shvidkosti Maksimalni navantazhennya na zagalnu ploshu nesuchoyi poverhni centroplana ta povorotnih konsolej krila Na skorosti M 0 8 M 3 0 Normalne maksimalne bojove navantazhennya Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu Bojove navantazhennya ne vkazano tekst