Авіаційно-космічна система «Спіраль» — система, що складалась з орбітального літака, який мав виводитись у космос гіперзвуковим літаком-розгінником, а потім розгінним блоком на орбіту.
Проєкт «Спіраль» з'явився як відповідь на американську програму створення космічного перехоплювача-розвідника-бомбардувальника X-20 «Dyna Soar».
У США і у СРСР ці програми були згорнуті на різних стадіях розробки.
Керівником проєкту «Спіраль» був Гліб Євгенович Лозино-Лозинський.
Розробки орбітального літака почались влітку 1966 року в конструкторському бюро Мікояна, у якому працював Лозино-Лозинський.
Літак-розгінник
Потужний повітряний корабель-розгінник (маса 52 т, довжина 38 м, розмах 16,5 м) мав розганятись до шестикратної швидкості звуку (М = 6), потім з його «спини» на висоті 28—30 км мав стартувати 10-тонний пілотований орбітальний літак довжиною 8 м і розмахом 7,4 м.
Літак-розгінник до 6 махів передбачалося можливим використовувати і як пасажирський літак, що, безумовно, було раціонально: його високі швидкісні характеристики дозволили б збільшити швидкість цивільної авіації.
Літак-розгінник був першим проєктом гіперзвукового літального апарата з повітряно-реактивними двигунами. На 40-му конгресі Міжнародної авіаційної федерації (FAI), що відбувся 1989 року у Малазі (Іспанія) представники американського Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (НАСА) високо оцінили літак-розгінник, відзначивши, що він «проєктувався відповідно до сучасних вимог».
Орбітальний літак
Орбітальний літак був літальним апаратом зі стрілоподібними крилами з консолями, що відхилялись догори для зміни поперечного кута атаки. При спуску з орбіти літак самобалансувався на різних ділянках траєкторії. Фюзеляж був виконаний за схемою несучого корпусу зі значно затупленою опереною трикутною формою в плані, через що отримав прізвисько «лапоть».
Теплозахист був виконаний із застосуванням плакованих пластин (матеріалу, вкритого шаром металу методом гарячої прокатки поверхні) з ніобієвих сплавів з покриттям на основі . Температура поверхні носової частини фюзеляжу на різних стадіях спуску з орбіти могла досягати 1600 °C.
Рушійна установка складалась з рідинного ракетного двигуна (РРД) орбітального маневрування, двох аварійних гальмівних РРД з витискувальною системою подачі компонентів палива стиснутим гелієм, блоку орієнтації, що складався з 6 двигунів грубої орієнтації і 10 двигунів точної орієнтації; і турбореактивного двигуна для польоту на дозвукових швидкостях і посадці, що працював на гасі.
На дозвуковому аналозі орбітального літака () здійснювали випробування льотчики Петро Остапенко, Ігор Волк, Валерій Меніцький, Олександр Федотов. На літаку МіГ-105.11 стартував з-під фюзеляжу важкого бомбардувальника Ту-95К, остаточний етап випробувань аналога здійснював Василь Уряд.
Для порятунку пілота у випадку аварії орбітального літака передбачалась відокремлювана кабіна у вигляді капсули з власними пороховими двигунами для відстрілу від літака на всіх етапах його руху від старту до посадки, а також із керівними двигунами для входу в щільні шари атмосфери.
Були розроблені проєкти орбітальних літаків:
- Фото- і радіорозвідники;
- Для ураження авіаносців, що мають ракети з ядерною бойовою частиною і системою наведення з супутника;
- Перехоплювачі космічних цілей у двох варіантах. Перший варіант для фотографування та передачі фотографій каналами зв'язку, другий — для ураження цілі.
Космонавти проєкту
Для підготовки пілотів орбітального літака 1966 року в Центрі підготовки космонавтів була сформована група, до якої увійшли члени загону космонавтів, що мали достатню льотну підготовку. До першого складу групи увійшли:
- Титов Герман Степанович, що вже побував у космосі
- Лазарев Василь Григорович
- Філіпченко Анатолій Васильович
Після реорганізації 1969 року Центру підготовки космонавтів був створений 4-й відділ 1-го управління ЦПК, начальником якого призначили Титова. До відділу набрали молодих льотчиків, що проходили космічну підготовку:
- Кизим Леонід Денисович (підготовка в 1969—1973)
- Березовий Анатолій Миколайович (1972—1974)
- (1972—1974)
- Джанібеков Володимир Олександрович (липень — грудень 1972 року)
- (серпень 1969 року — жовтень 1971 року)
- Ляхов Володимир Афанасійович (1969—1973)
- Малишев Юрій Васильович (1969—1973)
- (1970—1973)
- Романенко Юрій Вікторович (1972)
7 січня 1971 року у зв'язку з виходом Титова із загону космонавтів начальником відділу призначили Філіпченка, а 11 квітня 1973 року — інструктора-космонавта-випробувача . 1973 року відділ було розформовано у зв'язку з припиненням робіт за проєктом.
Підсумки проєкту
Під час розробок для демонстрації реалізованості проєкту були створені підпроєкти: літака-аналога 50-11 (МіГ-105.11); суборбітальних апаратів-аналогів БОР-1 (Безпілотний орбітальний ракетоплан), БОР-2, БОР-3; космічних апартів-аналогів «ЭПОС» (рос. Экспериментальный пилотируемый орбитальный самолёт, Експериментальний пілотований орбітальний літак) БОР-4, БОР-6.
Міністр оборони СРСР Гречко не дозволив запуск майже готового до випробувань корабля у космос, зазначивши, за різними джерелами, резолюцію «Фантазіями ми займатись не будемо» або «Це — фантастика. Потрібно займатись реальною справою».
За 15 років до американської програми шатла в рамках проєкту «Спіраль» велися розробки жаростійких теплозахисних матеріалів «типу пінокераміка», що відображено в документі 1966 року. Це сталося за 16 років до першого випробування радянських кварцових плиток на , за 22 роки до польоту «Бурана».
Космічний апарат БОР-4 (у рамках проєкту «Буран») був безпілотним експериментальним апаратом — зменшеною копією орбітального літака «Спіраль» у масштабі 1:2. БОР-4 був моделлю-аналогом бойового орбітального літака «Спіраль», на якому відпрацьовувався теплозахист для «Бурана». Технічні рішення, отримані під час розробок рідинних ракетних двигунів фахівцями ОКБ Заводу Клімова, також були використані при будівництві «Бурана».
На базі БОРа-4 розроблялися маневрені бойові блоки космічного базування, основним завданням яких було бомбардування Америки з космосу з мінімальним підлітним часом до цілей (5—7 хвилин).
(Лукашевич В. П., фінансовий директор ВАТ «Міжнародний консорціум Багатоцільові авіаційно-космічні системи».)
Роботи зі створення, зупинені 1969 року, відновились 1974 року. У 1976—1978 роках було проведено вісім випробувальних польотів, під час яких апарат жодного разу не літав у космос. Роботи над «Спіраллю» остаточно припинились після початку розробки сучаснішого проєкту «Енергія-Буран», що здавався тоді перспективнішим. Основні фахівці, які раніше працювали за проєктом «Спіраль», були переведені з ОКБ Мікояна і ОКБ «Радуга» (рос. Радуга, Веселка) наказом міністра авіаційної промисловості до НВО «Молния» (рос. Молния, Блискавка). Станом на 2013 рік аналог бойового орбітального літака можна бачити у у Моніно.
Див. також
Примітки
- Dyna-Soar (англ. Dynamic Soaring — «розгін і планування») відповідно до методики повторного входу в атмосферу Ойґена Зенґера (німецький проєкт міжконтинентального реактивного бомбардувальника, відомий як «проєкт Зенґер» 1944 року).
- Повітряно-космічний літак «Спіраль» [ 19 квітня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- Лозино-Лозинський. http://www.buran.ru/htm/archivl.htm [ 23 січня 2009 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2012. Процитовано 8 травня 2012.
- ЕПОС (105.11) на відео [ 27 травня 2011 у Wayback Machine.] — Скидання з ТУ-135К, політ, посадка
- 50 «Спіраль» [ 17 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- М. Ф. Ребров. Космічні катастрофи. Сторінки з секретного досьє: Лебедина пісня «Бурана» [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] Космічна енциклопедія(рос.)
- . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 2 квітня 2011.
- . Архів оригіналу за 12 січня 2011. Процитовано 2 квітня 2011.
- . Архів оригіналу за 4 січня 2011. Процитовано 2 квітня 2011.
- . Архів оригіналу за 8 серпня 2011. Процитовано 2 квітня 2011.
Література
- Лукашевич В. П., Афанасьєв А. Б. Космічні крила — М.: Стрічка Мандрів, 2009, 496 с. — іл. [ 19 березня 2011 у Wayback Machine.]
- Розділ 10 Повітряно-орбітальний літак «Спіраль» (с. 201—218)
- Розділ 11 Експериментальні літаки-аналоги (с. 219—244)
- Розділ 12 Бойові пілотовані орбітальний літаки (с. 245—255)
- Розділ 13 Створення епосу (с. 257—278)
- Розділ 15 Перші безпілотні орбітальні ракетоплани (с. 287—300)
- Розділ 16 Літаючий «лапоть» (с. 301—344)
- Мікоян С. А. Ми — діти війни. Спогади військового льотчика-випробувача — М.: Яуза, Ексмо, 2006
- Розділ 23 Освоєння космосу і авіація [ 15 червня 2013 у Wayback Machine.] (с. 438—456), і Розділ 28 На новій роботі [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] (c. 539—566)
Посилання
- Проєкт «Спіраль» [ 19 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- ЕПОС (105.11) експериментальний пілотований орбітальний літак [ 4 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Фото МіГ-105 «Спіраль» в Моніно [ 14 травня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Spiral znachennya Aviacijno kosmichna sistema Spiral sistema sho skladalas z orbitalnogo litaka yakij mav vivoditis u kosmos giperzvukovim litakom rozginnikom a potim rozginnim blokom na orbitu Proyekt Spiral z yavivsya yak vidpovid na amerikansku programu stvorennya kosmichnogo perehoplyuvacha rozvidnika bombarduvalnika X 20 Dyna Soar U SShA i u SRSR ci programi buli zgornuti na riznih stadiyah rozrobki Kerivnikom proyektu Spiral buv Glib Yevgenovich Lozino Lozinskij Rozrobki orbitalnogo litaka pochalis vlitku 1966 roku v konstruktorskomu byuro Mikoyana u yakomu pracyuvav Lozino Lozinskij Litak rozginnikPotuzhnij povitryanij korabel rozginnik masa 52 t dovzhina 38 m rozmah 16 5 m mav rozganyatis do shestikratnoyi shvidkosti zvuku M 6 potim z jogo spini na visoti 28 30 km mav startuvati 10 tonnij pilotovanij orbitalnij litak dovzhinoyu 8 m i rozmahom 7 4 m Litak rozginnik do 6 mahiv peredbachalosya mozhlivim vikoristovuvati i yak pasazhirskij litak sho bezumovno bulo racionalno jogo visoki shvidkisni harakteristiki dozvolili b zbilshiti shvidkist civilnoyi aviaciyi Litak rozginnik buv pershim proyektom giperzvukovogo litalnogo aparata z povitryano reaktivnimi dvigunami Na 40 mu kongresi Mizhnarodnoyi aviacijnoyi federaciyi FAI sho vidbuvsya 1989 roku u Malazi Ispaniya predstavniki amerikanskogo Nacionalnogo upravlinnya z aeronavtiki i doslidzhennya kosmichnogo prostoru NASA visoko ocinili litak rozginnik vidznachivshi sho vin proyektuvavsya vidpovidno do suchasnih vimog Orbitalnij litakDokladnishe Orbitalnij litak dozvukovij analog bojovogo orbitalnogo litaka proyektu Spiral u Moskovska oblast Orbitalnij litak buv litalnim aparatom zi strilopodibnimi krilami z konsolyami sho vidhilyalis dogori dlya zmini poperechnogo kuta ataki Pri spusku z orbiti litak samobalansuvavsya na riznih dilyankah trayektoriyi Fyuzelyazh buv vikonanij za shemoyu nesuchogo korpusu zi znachno zatuplenoyu operenoyu trikutnoyu formoyu v plani cherez sho otrimav prizvisko lapot Teplozahist buv vikonanij iz zastosuvannyam plakovanih plastin materialu vkritogo sharom metalu metodom garyachoyi prokatki poverhni z niobiyevih splaviv z pokrittyam na osnovi Temperatura poverhni nosovoyi chastini fyuzelyazhu na riznih stadiyah spusku z orbiti mogla dosyagati 1600 C Rushijna ustanovka skladalas z ridinnogo raketnogo dviguna RRD orbitalnogo manevruvannya dvoh avarijnih galmivnih RRD z vitiskuvalnoyu sistemoyu podachi komponentiv paliva stisnutim geliyem bloku oriyentaciyi sho skladavsya z 6 dviguniv gruboyi oriyentaciyi i 10 dviguniv tochnoyi oriyentaciyi i turboreaktivnogo dviguna dlya polotu na dozvukovih shvidkostyah i posadci sho pracyuvav na gasi Na dozvukovomu analozi orbitalnogo litaka zdijsnyuvali viprobuvannya lotchiki Petro Ostapenko Igor Volk Valerij Menickij Oleksandr Fedotov Na litaku MiG 105 11 startuvav z pid fyuzelyazhu vazhkogo bombarduvalnika Tu 95K ostatochnij etap viprobuvan analoga zdijsnyuvav Vasil Uryad Dlya poryatunku pilota u vipadku avariyi orbitalnogo litaka peredbachalas vidokremlyuvana kabina u viglyadi kapsuli z vlasnimi porohovimi dvigunami dlya vidstrilu vid litaka na vsih etapah jogo ruhu vid startu do posadki a takozh iz kerivnimi dvigunami dlya vhodu v shilni shari atmosferi Buli rozrobleni proyekti orbitalnih litakiv Foto i radiorozvidniki Dlya urazhennya avianosciv sho mayut raketi z yadernoyu bojovoyu chastinoyu i sistemoyu navedennya z suputnika Perehoplyuvachi kosmichnih cilej u dvoh variantah Pershij variant dlya fotografuvannya ta peredachi fotografij kanalami zv yazku drugij dlya urazhennya cili Kosmonavti proyektuDlya pidgotovki pilotiv orbitalnogo litaka 1966 roku v Centri pidgotovki kosmonavtiv bula sformovana grupa do yakoyi uvijshli chleni zagonu kosmonavtiv sho mali dostatnyu lotnu pidgotovku Do pershogo skladu grupi uvijshli Titov German Stepanovich sho vzhe pobuvav u kosmosi Lazarev Vasil Grigorovich Filipchenko Anatolij Vasilovich Pislya reorganizaciyi 1969 roku Centru pidgotovki kosmonavtiv buv stvorenij 4 j viddil 1 go upravlinnya CPK nachalnikom yakogo priznachili Titova Do viddilu nabrali molodih lotchikiv sho prohodili kosmichnu pidgotovku Kizim Leonid Denisovich pidgotovka v 1969 1973 Berezovij Anatolij Mikolajovich 1972 1974 1972 1974 Dzhanibekov Volodimir Oleksandrovich lipen gruden 1972 roku serpen 1969 roku zhovten 1971 roku Lyahov Volodimir Afanasijovich 1969 1973 Malishev Yurij Vasilovich 1969 1973 1970 1973 Romanenko Yurij Viktorovich 1972 7 sichnya 1971 roku u zv yazku z vihodom Titova iz zagonu kosmonavtiv nachalnikom viddilu priznachili Filipchenka a 11 kvitnya 1973 roku instruktora kosmonavta viprobuvacha 1973 roku viddil bulo rozformovano u zv yazku z pripinennyam robit za proyektom Pidsumki proyektuPid chas rozrobok dlya demonstraciyi realizovanosti proyektu buli stvoreni pidproyekti litaka analoga 50 11 MiG 105 11 suborbitalnih aparativ analogiv BOR 1 Bezpilotnij orbitalnij raketoplan BOR 2 BOR 3 kosmichnih apartiv analogiv EPOS ros Eksperimentalnyj pilotiruemyj orbitalnyj samolyot Eksperimentalnij pilotovanij orbitalnij litak BOR 4 BOR 6 Ministr oboroni SRSR Grechko ne dozvoliv zapusk majzhe gotovogo do viprobuvan korablya u kosmos zaznachivshi za riznimi dzherelami rezolyuciyu Fantaziyami mi zajmatis ne budemo abo Ce fantastika Potribno zajmatis realnoyu spravoyu Za 15 rokiv do amerikanskoyi programi shatla v ramkah proyektu Spiral velisya rozrobki zharostijkih teplozahisnih materialiv tipu pinokeramika sho vidobrazheno v dokumenti 1966 roku Ce stalosya za 16 rokiv do pershogo viprobuvannya radyanskih kvarcovih plitok na za 22 roki do polotu Burana Kosmichnij aparat BOR 4 u ramkah proyektu Buran buv bezpilotnim eksperimentalnim aparatom zmenshenoyu kopiyeyu orbitalnogo litaka Spiral u masshtabi 1 2 BOR 4 buv modellyu analogom bojovogo orbitalnogo litaka Spiral na yakomu vidpracovuvavsya teplozahist dlya Burana Tehnichni rishennya otrimani pid chas rozrobok ridinnih raketnih dviguniv fahivcyami OKB Zavodu Klimova takozh buli vikoristani pri budivnictvi Burana Na bazi BORa 4 rozroblyalisya manevreni bojovi bloki kosmichnogo bazuvannya osnovnim zavdannyam yakih bulo bombarduvannya Ameriki z kosmosu z minimalnim pidlitnim chasom do cilej 5 7 hvilin Lukashevich V P finansovij direktor VAT Mizhnarodnij konsorcium Bagatocilovi aviacijno kosmichni sistemi Roboti zi stvorennya zupineni 1969 roku vidnovilis 1974 roku U 1976 1978 rokah bulo provedeno visim viprobuvalnih polotiv pid chas yakih aparat zhodnogo razu ne litav u kosmos Roboti nad Spirallyu ostatochno pripinilis pislya pochatku rozrobki suchasnishogo proyektu Energiya Buran sho zdavavsya todi perspektivnishim Osnovni fahivci yaki ranishe pracyuvali za proyektom Spiral buli perevedeni z OKB Mikoyana i OKB Raduga ros Raduga Veselka nakazom ministra aviacijnoyi promislovosti do NVO Molniya ros Molniya Bliskavka Stanom na 2013 rik analog bojovogo orbitalnogo litaka mozhna bachiti u u Monino Div takozhPortal Kosmonavtika Bagatorazova aviacijno kosmichna sistema Buran orbitalnij korabel Raks SpaceShipOne SpaceShipTwo North American X 15 Boeing X 20 Dyna SoarPrimitkiDyna Soar angl Dynamic Soaring rozgin i planuvannya vidpovidno do metodiki povtornogo vhodu v atmosferu Ojgena Zengera nimeckij proyekt mizhkontinentalnogo reaktivnogo bombarduvalnika vidomij yak proyekt Zenger 1944 roku Povitryano kosmichnij litak Spiral 19 kvitnya 2011 u Wayback Machine ros Lozino Lozinskij http www buran ru htm archivl htm 23 sichnya 2009 u Wayback Machine Arhiv originalu za 2 lyutogo 2012 Procitovano 8 travnya 2012 EPOS 105 11 na video 27 travnya 2011 u Wayback Machine Skidannya z TU 135K polit posadka 50 Spiral 17 lyutogo 2020 u Wayback Machine ros M F Rebrov Kosmichni katastrofi Storinki z sekretnogo dosye Lebedina pisnya Burana 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Kosmichna enciklopediya ros Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 2 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 12 sichnya 2011 Procitovano 2 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 4 sichnya 2011 Procitovano 2 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 8 serpnya 2011 Procitovano 2 kvitnya 2011 LiteraturaLukashevich V P Afanasyev A B Kosmichni krila M Strichka Mandriv 2009 496 s il 19 bereznya 2011 u Wayback Machine Rozdil 10 Povitryano orbitalnij litak Spiral s 201 218 Rozdil 11 Eksperimentalni litaki analogi s 219 244 Rozdil 12 Bojovi pilotovani orbitalnij litaki s 245 255 Rozdil 13 Stvorennya eposu s 257 278 Rozdil 15 Pershi bezpilotni orbitalni raketoplani s 287 300 Rozdil 16 Litayuchij lapot s 301 344 Mikoyan S A Mi diti vijni Spogadi vijskovogo lotchika viprobuvacha M Yauza Eksmo 2006 Rozdil 23 Osvoyennya kosmosu i aviaciya 15 chervnya 2013 u Wayback Machine s 438 456 i Rozdil 28 Na novij roboti 20 listopada 2016 u Wayback Machine c 539 566 PosilannyaProyekt Spiral 19 kvitnya 2011 u Wayback Machine EPOS 105 11 eksperimentalnij pilotovanij orbitalnij litak 4 sichnya 2011 u Wayback Machine Foto MiG 105 Spiral v Monino 14 travnya 2011 u Wayback Machine