Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Східногімалайські субальпійські хвойні ліси ідентифікатор WWF IM0501 індомалайський екорегіон хвойних лісів помірної зон

Східногімалайські субальпійські хвойні ліси

Східногімалайські субальпійські хвойні ліси

Східногімалайські субальпійські хвойні ліси (ідентифікатор WWF: IM0501) — індомалайський екорегіон хвойних лісів помірної зони, розташований в [en], на території Північно-Східної Індії, Непалу та Бутану.

Східногімалайські субальпійські хвойні ліси
imageВид на гору Гангкхар-Пуенсум з перевалу Ура-Ла (Бутан)
Екозона Індомалайя
Біом Хвойні ліси помірної зони
Статус збереження вразливий
 WWF IM0501
Межі Східногімалайські широколистяні ліси
Західногімалайські широколистяні ліси
Гімалайські субтропічні широколистяні ліси
Гімалайські субтропічні соснові ліси
Східногімалайські альпійські чагарники та луки
Субальпійські хвойні ліси Північно-Східних Гімалаїв
Площа, км² 27 436
Країни Індія, Непал, Бутан
Охороняється 10 132 км² (37 %)
imageРозташування екорегіону (фіолетовим)

Географія

Екорегіон східногімалайських субальпійських хвойних лісів охоплює смугу гірських хвойних лісів, що ростуть на стрімких південних схилах Гімалаїв, переважно на висоті від 3000 до 4000 м над рівнем моря. Він простягається приблизно на 1300 км із заходу на схід, від [en] в Непалі через Сіккім та Бутан до долини річки [en] на сході Аруначал-Прадешу. На більш низьких висотах екорегіон переходить у східногімалайські широколистяні ліси, а на більших висотах — у східногімалайські альпійські чагарники та луки.

Клімат

В межах екорегіону переважає високогірний субтропічний клімат. Середня температура влітку становить 20-25 °C, а взимку опускається ниже 0 °C. Середньорічна кількість опадів на заході екорегіону може досягати 3600 мм, а на сході — 4500 мм, більшість яких випадає з травня по вересень разом з мусонами, що надходять із Бенгальської затоки.

Флора

Основу хвойних лісів екорегіону складають східногімалайські ялиці (Abies spectabilis), сіккімські модрини (Larix griffithii), гімалайські тсуґи (Tsuga dumosa), гімалайські яловці (Juniperus recurva) та чорні яловці (Juniperus indica). В підліску цих лісів росте [en] (Viburnum grandiflorum), [sv] (Lonicera angustifolia), гімалайська береза (Betula utilis), чорний яловець (Juniperus indica), гімалайський яловець (Juniperus recurva), клен (Acer spp.) та горобина (Sorbus spp.). Також в підліску рясно цвітуть різноманітні рододендрони, зокрема [sv], [sv], [en], [en], [en] та [en]. Вздовж Гімалайського хребта із заходу на схід спостерігається зміна видів рододендронів, що сприяє загальному видовому різноманіттю екорегіону. Так, види, поширені в центральному Непалі, можуть бути відсутніими в лісах східного Бутану.

На висоті від 2500 до 3000 м над рівнем моря у більш вологих районах переважає гімалайська тсуґа (Tsuga dumosa), яка також утворює змішані деревостани разом з ялицею. У більш сухих внутрішніх долинах ближче до Тибету зустрічається гімалайська сосна (Pinus wallichiana). Вона особливо поширена в регіоні Кхумбу на північному сході Непалу, де утворює окреме угруповання. На місцях нещодавніх пожеж зустрічаються чисті насадження гімалайської берези (Betula utilis), які з часом перетворюються у мішаний березово-ялицевий ліс. Важливим видом, що зустрічається у цьому типі лісів, є звичайний тис (Taxus baccata).

Іншим лісовим угрупованням, яке зустрічається у цій субальпійській хвойній зоні, є ялівцевий ліс. Він поширений вздовж пласких внутрішніх річкових долин разом з вербою (Salix spp.) та сливою (Prunus spp.).

Фауна

В межах екорегіону зустрічається 89 видів ссавців та понад 200 видів птахів. Східногімалайські субальпійські хвойні ліси є перехідною зоною між індомалайською та палеарктичною зоогеографічними зонами, тому тут зустрічаються представники обох областей. Бенгальські тигри (Panthera tigris tigris) в регіоні поступаються місцем сніговим барсам (Panthera uncia), а індійського замбара (Rusa unicolor) змінюють блакитні нахури (Pseudois nayaur). Серед рідкісних ссавців, поширених в екорегіоні, слід відзначити [en] (Budorcas taxicolor whitei), гімалайського серау (Capricornis sumatraensis thar), гімалайського тара (Hemitragus jemlahicus), гімалайського ведмедя (Ursus thibetanus laniger), гірського куона (Cuon alpinus) та пістряву політуху (Hylopetes alboniger).

Характерними представниками екорегіону є червоні панди (Ailurus fulgens) та [en] (Moschus chrysogaster), які хоча і не є ендеміками регіону, однак віддають перевагу зрілим ялицевим лісам. Червоні панди зустрічаються в підліску ялицевих лісів, де ростуть [en] (Himalayacalamus spp.). Серед майже ендемічних ссавців, поширених в екорегіоні, слід відзначити [en] (Petaurista magnificus), [en] (Petaurista nobilis) та білощокого макаку (Macaca leucogenys). Ендеміком екорегіону є гімалайський житник (Apodemus gurkha), поширений в лісах Непалу.

В підліску хвойних лісів регіону зустрічаються різноманітні фазани, зокрема ітагіни (Ithaginis cruentus), [en] (Lophophorus sclateri), [en] (Crossoptilon harmani), [en] (Tragopan blythii) та трагопани-сатири (Tragopan satyra). Ці птахи, разом з деякими іншими видами, такими як рожевохвості трогони (Harpactes wardi), зустрічаються лише у зрілих лісах з великою кількістю старих дерев, отже, можуть вважатися індикаторами цілісності природного середовища та заслуговують на особливу увагу природоохоронців. Серед рідкісних хижих птахів, поширених в екорегіоні, слід відзначити ягнятника (Gypaetus barbatus) та кумая (Gyps himalayensis). Також в екорегіоні зустрічається багато майже ендемічних птахів, серед яких слід відзначити рудогруду куріпку (Arborophila mandellii), жовтогорлого кундика (Tetraophasis szechenyii), непальську сибію (Actinodura nipalensis), бутанську фульвету (Alcippe ludlowi), непальську тимелію-куцохвоста (Pnoepyga immaculata) та [en] (Psittacula derbiana).

Екорегіон східногімалайських субальпійських хвойних лісів відіграє важливу роль у підтримці висотного зв'язку між різними типами природних середовищ, які загалом складають більшу гімалайську екосистему. Багато ссавців та птахів Східних Гімалаїв здійснюють сезонні [en] і залежать від збереження різних екорегіонів, поширених на стрімких гірських схилах на різній висоті, їх безперервного сполучення та недоторканості різних природних середовищ. Якщо рослинний покрив будь-якого зі східногімалайських екорегіонів, від саван та луків Тераї-Дуару в передгір'ях через широколистяні та хвойні ліси до альпійських луків у високогір'ях, буде втрачено, або він буде значно деградований, процеси висотної міграції будуть порушені.

Збереження

Оцінка 2017 року показала, що 10 132 км², або 37 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Аннапурський природний заповідник, [en] та [en] в Непалі, Національний парк Канченджанґа, [en] та [en] в Індії, а також [en], [en] та [en] в Бутані.

Примітки

  1. Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
  2. Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 12 листопада 2023.

Посилання

  • «Eastern Himalayan subalpine conifer forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
  • «Eastern Himalayan Subalpine Conifer Forests» — One Earth.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shidnogimalajski subalpijski hvojni lisi identifikator WWF IM0501 indomalajskij ekoregion hvojnih lisiv pomirnoyi zoni roztashovanij v en na teritoriyi Pivnichno Shidnoyi Indiyi Nepalu ta Butanu Shidnogimalajski subalpijski hvojni lisi Vid na goru Gangkhar Puensum z perevalu Ura La Butan Ekozona Indomalajya Biom Hvojni lisi pomirnoyi zoni Status zberezhennya vrazlivij WWF IM0501 Mezhi Shidnogimalajski shirokolistyani lisi Zahidnogimalajski shirokolistyani lisi Gimalajski subtropichni shirokolistyani lisi Gimalajski subtropichni sosnovi lisi Shidnogimalajski alpijski chagarniki ta luki Subalpijski hvojni lisi Pivnichno Shidnih Gimalayiv Plosha km 27 436 Krayini Indiya Nepal Butan Ohoronyayetsya 10 132 km 37 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim GeografiyaEkoregion shidnogimalajskih subalpijskih hvojnih lisiv ohoplyuye smugu girskih hvojnih lisiv sho rostut na strimkih pivdennih shilah Gimalayiv perevazhno na visoti vid 3000 do 4000 m nad rivnem morya Vin prostyagayetsya priblizno na 1300 km iz zahodu na shid vid en v Nepali cherez Sikkim ta Butan do dolini richki en na shodi Arunachal Pradeshu Na bilsh nizkih visotah ekoregion perehodit u shidnogimalajski shirokolistyani lisi a na bilshih visotah u shidnogimalajski alpijski chagarniki ta luki KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye visokogirnij subtropichnij klimat Serednya temperatura vlitku stanovit 20 25 C a vzimku opuskayetsya nizhe 0 C Serednorichna kilkist opadiv na zahodi ekoregionu mozhe dosyagati 3600 mm a na shodi 4500 mm bilshist yakih vipadaye z travnya po veresen razom z musonami sho nadhodyat iz Bengalskoyi zatoki FloraOsnovu hvojnih lisiv ekoregionu skladayut shidnogimalajski yalici Abies spectabilis sikkimski modrini Larix griffithii gimalajski tsugi Tsuga dumosa gimalajski yalovci Juniperus recurva ta chorni yalovci Juniperus indica V pidlisku cih lisiv roste en Viburnum grandiflorum sv Lonicera angustifolia gimalajska bereza Betula utilis chornij yalovec Juniperus indica gimalajskij yalovec Juniperus recurva klen Acer spp ta gorobina Sorbus spp Takozh v pidlisku ryasno cvitut riznomanitni rododendroni zokrema sv sv en en en ta en Vzdovzh Gimalajskogo hrebta iz zahodu na shid sposterigayetsya zmina vidiv rododendroniv sho spriyaye zagalnomu vidovomu riznomanittyu ekoregionu Tak vidi poshireni v centralnomu Nepali mozhut buti vidsutniimi v lisah shidnogo Butanu Na visoti vid 2500 do 3000 m nad rivnem morya u bilsh vologih rajonah perevazhaye gimalajska tsuga Tsuga dumosa yaka takozh utvoryuye zmishani derevostani razom z yaliceyu U bilsh suhih vnutrishnih dolinah blizhche do Tibetu zustrichayetsya gimalajska sosna Pinus wallichiana Vona osoblivo poshirena v regioni Khumbu na pivnichnomu shodi Nepalu de utvoryuye okreme ugrupovannya Na miscyah neshodavnih pozhezh zustrichayutsya chisti nasadzhennya gimalajskoyi berezi Betula utilis yaki z chasom peretvoryuyutsya u mishanij berezovo yalicevij lis Vazhlivim vidom sho zustrichayetsya u comu tipi lisiv ye zvichajnij tis Taxus baccata Inshim lisovim ugrupovannyam yake zustrichayetsya u cij subalpijskij hvojnij zoni ye yalivcevij lis Vin poshirenij vzdovzh plaskih vnutrishnih richkovih dolin razom z verboyu Salix spp ta slivoyu Prunus spp FaunaV mezhah ekoregionu zustrichayetsya 89 vidiv ssavciv ta ponad 200 vidiv ptahiv Shidnogimalajski subalpijski hvojni lisi ye perehidnoyu zonoyu mizh indomalajskoyu ta palearktichnoyu zoogeografichnimi zonami tomu tut zustrichayutsya predstavniki oboh oblastej Bengalski tigri Panthera tigris tigris v regioni postupayutsya miscem snigovim barsam Panthera uncia a indijskogo zambara Rusa unicolor zminyuyut blakitni nahuri Pseudois nayaur Sered ridkisnih ssavciv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti en Budorcas taxicolor whitei gimalajskogo serau Capricornis sumatraensis thar gimalajskogo tara Hemitragus jemlahicus gimalajskogo vedmedya Ursus thibetanus laniger girskogo kuona Cuon alpinus ta pistryavu polituhu Hylopetes alboniger Harakternimi predstavnikami ekoregionu ye chervoni pandi Ailurus fulgens ta en Moschus chrysogaster yaki hocha i ne ye endemikami regionu odnak viddayut perevagu zrilim yalicevim lisam Chervoni pandi zustrichayutsya v pidlisku yalicevih lisiv de rostut en Himalayacalamus spp Sered majzhe endemichnih ssavciv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti en Petaurista magnificus en Petaurista nobilis ta biloshokogo makaku Macaca leucogenys Endemikom ekoregionu ye gimalajskij zhitnik Apodemus gurkha poshirenij v lisah Nepalu V pidlisku hvojnih lisiv regionu zustrichayutsya riznomanitni fazani zokrema itagini Ithaginis cruentus en Lophophorus sclateri en Crossoptilon harmani en Tragopan blythii ta tragopani satiri Tragopan satyra Ci ptahi razom z deyakimi inshimi vidami takimi yak rozhevohvosti trogoni Harpactes wardi zustrichayutsya lishe u zrilih lisah z velikoyu kilkistyu starih derev otzhe mozhut vvazhatisya indikatorami cilisnosti prirodnogo seredovisha ta zaslugovuyut na osoblivu uvagu prirodoohoronciv Sered ridkisnih hizhih ptahiv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti yagnyatnika Gypaetus barbatus ta kumaya Gyps himalayensis Takozh v ekoregioni zustrichayetsya bagato majzhe endemichnih ptahiv sered yakih slid vidznachiti rudogrudu kuripku Arborophila mandellii zhovtogorlogo kundika Tetraophasis szechenyii nepalsku sibiyu Actinodura nipalensis butansku fulvetu Alcippe ludlowi nepalsku timeliyu kucohvosta Pnoepyga immaculata ta en Psittacula derbiana Ekoregion shidnogimalajskih subalpijskih hvojnih lisiv vidigraye vazhlivu rol u pidtrimci visotnogo zv yazku mizh riznimi tipami prirodnih seredovish yaki zagalom skladayut bilshu gimalajsku ekosistemu Bagato ssavciv ta ptahiv Shidnih Gimalayiv zdijsnyuyut sezonni en i zalezhat vid zberezhennya riznih ekoregioniv poshirenih na strimkih girskih shilah na riznij visoti yih bezperervnogo spoluchennya ta nedotorkanosti riznih prirodnih seredovish Yaksho roslinnij pokriv bud yakogo zi shidnogimalajskih ekoregioniv vid savan ta lukiv Terayi Duaru v peredgir yah cherez shirokolistyani ta hvojni lisi do alpijskih lukiv u visokogir yah bude vtracheno abo vin bude znachno degradovanij procesi visotnoyi migraciyi budut porusheni ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 10 132 km abo 37 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Annapurskij prirodnij zapovidnik en ta en v Nepali Nacionalnij park Kanchendzhanga en ta en v Indiyi a takozh en en ta en v Butani PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 12 listopada 2023 Posilannya Eastern Himalayan subalpine conifer forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Eastern Himalayan Subalpine Conifer Forests One Earth

Дата публікації:
Топ