Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ступища у старих записах також Ступищі Ступище Ступице Струпица польськ Stupiszcze колишнє село Народицького району Жито

Ступища

Ступища

Ступища, у старих записах також Ступищі, Ступище, Ступице, Струпица, польськ. Stupiszcze — колишнє село Народицького району Житомирської області, Україна, що у 1965 році об'єднане з сусіднім селом Мотійки та у сучасному місцевому побуті називається "хутір Ступища".

село Ступища
Країна image Україна
Область Житомирська
Район/міськрада Народицький
Рада Мотійківська сільська рада
Основні дані
Населення 0
Зняте з обліку 1965
Географічні дані
Географічні координати 51°15′54″ пн. ш. 29°15′05″ сх. д. / 51.26500° пн. ш. 29.25139° сх. д. / 51.26500; 29.25139Координати: 51°15′54″ пн. ш. 29°15′05″ сх. д. / 51.26500° пн. ш. 29.25139° сх. д. / 51.26500; 29.25139
Карта
image
image
Ступища
image
image
Ступища

Походження назви

Географічна назва "Ступище" достатньо поширена на слов'янських теренах:

Серед понять, похідними від яких могла стати назва села, можна виокремити пов'язані, зокрема, з його характерним географічним розташуванням:

"ступ" - "місце, до якого доходить ріка при розливі",

"ступа" - "водна поверхня серед болотної місцевості".

"ступи" - "пастки для полювання на лося".

Історія

1616 роком датується акт-виписка про розподіл земель між братами Олізаром та Андрієм Сінгурами, згідно якого село Ступища (Stupiszcze) належить першому з них, а місцевіть Ярмолинова нива (Jarmolina niwa) у цьому ж селі - другому. Вказана копія судової справи наведена в Актовій книзі Овруцького замкового уряду 1678 року.

Близько 1650 року - віднайдення подорожніми жебраками на місці, де постало село, чудотворної ікони Божої Матері Ступищанської.

У документі, датованому кінцем 1664 року та наданому до Овруцького гродського суду 28 вересня 1688 року Каролем Тишкевичем, міститься реєстр володінь його батька, Щенсного Тишкевича. Серед інших населених пунктів в ньому згадане село Ступища та сусіднє село Христинівка.

Село, як маєток брацлавського ловчого Івана-Антонія Потоцького, згадується у акті 21 лютого 1692 року — у скарзі Потоцького на козацького полковника Ярему. Змістом скарги було те, що сотник його полку розігнав ярмарку, що зібралась у містечку Потоцького Старих Народичах, пограбував деяких жителів, а потім заставив міщан та селян навколишніх земель, в тому числі і зі Ступищ, заплатити данину. Було зауважено, що із цього села заплатили «Іван Владика злотих три та Іван Біднарь злотих три».

У тексті Тарифу подимного податку Київського воєводства 1754 року у переліку населених пунктів Овруцького повіту зазначається, що розмір податку з мешканців Ступищ визначено у шість халуп, з села стягнуто 27 грошів на видатки воєводства, а також три злотих і вісімнадцять грошей на утримання загону воєводської міліції.

За Російської імперії село належало до Волинської губернії, Овруцького повіту, Христинівської волості.

Християнські святині

У дореволюційні часи одним із святих місць Волинської єпархії для християнських паломників, були села Христинівка та Ступища. Увагу богомольців привертала Ступищанська ікона Божої Матері з місцевої Десятинної церкви та ступищанське водоймище, пов’язане із явленням Богоматері.

Чудотворна ікона Божої Матері, яка іменується Ступищанською, за місцевим переказом була принесена на Волинь благочестивими ченцями київської Десятинної церкви. Рятуючись від набігів половців, деякі з ченців згаданої церкви з іконою Божої Матері попливли вгору по Дніпру, перейшли до ріки Прип'яті і, нарешті, вступили в річку Уж (раніше - Ушь). Пропливши нею 70 верств, в тому саме місці, де знаходиться колишнє село Ступища, вони пристали до берега та заховали ікону в дубовому гаю, в дуплі вікового дуба.

Згідно того ж передання, згодом сліпі жебраки, що заблукали в лісі, знесилившись, заснули в гаю під дубом, в тому самому місці, де згодом було зведено Ступищанську церкву. Уві сні чули вони голос, що провістив їм, що в дубі, під якими вони відпочивають, зберігається ікона Божої Матері і коли вони помоляться їй та прикладуться до лику Богоматері, то отримають прозріння. Прокинувшись, сліпці підкорилися чудесному голосу, віднайшли святиню в дубовому дуплі, помолилися перед нею та отримали прозріння. Складаючи подяку за таку милість Божу, жебраки власними силами спорудили в тому місці невеличку капличку в якій і помістили святу ікону. Сталося це, за переказами, близько 1650 року.

До 1800 року підтримували у належному стані та розбудовували каплицю виключно жителі придніпровських губерній, які одержували зцілення своїх недугів від чудотворної ікони Божої Матері. У 1864 році на добровільні пожертвування прочан на місці віднайдення чудотворной ікони Божої Матері Ступищанської побудований був дерев'яний храм на честь пам'яті Успіння Божої Матері, який здобув назву Десятинної церкви. За словами старожилів, взимку, за ясної погоди, з дзвіниці було видно Києво-Печерську лавру.

Щороку 28 серпня (15 серпня за старим стилем) до Ступищанської церкви йшли пішки на прощу тисячі людей. Біля церкви вирував величезний ярмарок. Храм був спалений під час обстрілу в роки Другої світової війни.

На сучасному Ступищанському кладовищі є поховання священників з числа церковного причту.

Легенди

У колишньому селі Тараси Поліського району Київської області, що зняте з обліку в зв'язку з відселенням мешканців внаслідок аварії на ЧАЕС, побутував переказ, що через сварку поміщиків, власників села Тараси та села Ступища, останній змусив своїх селян прокопати альтернативне русло річки Уж для порушення роботи водяного млина. Спроба була невдалою, проте канал функціонував тривалий час.

Примітки

  1. . resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 18 червня 2018.
  2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 8 січня 2016.
  3. Брицун-Ходак, Микола Іванович. Тисячолітні Вєди Землі Древлян. Археологія. Історія. Етнографія/ Микола Брицун-Ходак ; Коростен. краєзн. т-во «Радогоща». — Коростень: Науменко В. А., 2006. — 459 с. : іл., фото, мал. — (Літописна Земля Древлян ; кн. 2). — ISBN 966-95987-2-
  4. . Архів оригіналу за 26 січня 2016. Процитовано 8 січня 2016.
  5. Гунин, Лев. . Архів оригіналу за 1 липня 2018.
  6. . Архів оригіналу за 14 червня 2018.
  7. 1904. Архів оригіналу за 18 червня 2018.
  8. . ІРОВ ЯРОВА ЮРОВЕ — З МИРОМ ПРИЙМАЄМО (укр.). 14 грудня 2016. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 18 червня 2018.
  9. . shatsk.rayon.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 23 червня 2018.
  10. Мосур, Оксана (2016). (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 червня 2018.
  11. А.М. Мезенко, Т.Ю. Васильева, Ю.М. Галковская, М.Л. Дорофеенко (2017). . Архів оригіналу за 18 червня 2018.
  12. moysiyenko, viktor; Makarova, Olga. (англ.). Архів оригіналу за 13 березня 2017. Процитовано 25 червня 2018.
  13. Газета «Волынские Губернские Ведомости», № 117. м. Житомир. 1893.
  14. Букет, Євген (2014). (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 листопада 2018.
  15. . Архів оригіналу за 28 січня 2016. Процитовано 8 січня 2016.
  16. Жеменецький К. (2015). . Архів оригіналу за 18 червня 2018.
  17. . lugini.zhitomir-region.gov.ua. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 18 червня 2018.
  18. . drevl.narod.ru. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 18 червня 2018.
image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Stupisha u starih zapisah takozh Stupishi Stupishe Stupice Strupica polsk Stupiszcze kolishnye selo Narodickogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Ukrayina sho u 1965 roci ob yednane z susidnim selom Motijki ta u suchasnomu miscevomu pobuti nazivayetsya hutir Stupisha selo StupishaKrayina UkrayinaOblast ZhitomirskaRajon miskrada NarodickijRada Motijkivska silska radaOsnovni daniNaselennya 0Znyate z obliku 1965Geografichni daniGeografichni koordinati 51 15 54 pn sh 29 15 05 sh d 51 26500 pn sh 29 25139 sh d 51 26500 29 25139 Koordinati 51 15 54 pn sh 29 15 05 sh d 51 26500 pn sh 29 25139 sh d 51 26500 29 25139KartaStupishaStupishaPohodzhennya nazviGeografichna nazva Stupishe dostatno poshirena na slov yanskih terenah suchasne selo Stupishe u Vitebskoyi oblasti Bilorusi selo Stupishe u Bobrujskomu starostvi selo Kaidakovskoe Stupishe u Tulskij guberniyi Rosijskoyi imperiyi selo Stupishe u Ryazanskij guberniyi Rosijskoyi imperiyi mikrotoponim Stupisha z Sambirskogo cirkulu kincya XVIII pochatku HIH st suchasna Lvivska oblast nazvu Stupishe u 1906 11 1926 rr nosiv odin z utvorenih meshkancyami s Yurove Olevskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti hutoriv viselkiv hutir Stupisha pobilya s Pulemec Shackogo rajonu Volinskoyi oblasti hutir Stupisha vid sela Chudnicya Goshanskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti tosho Sered ponyat pohidnimi vid yakih mogla stati nazva sela mozhna viokremiti pov yazani zokrema z jogo harakternim geografichnim roztashuvannyam stup misce do yakogo dohodit rika pri rozlivi stupa vodna poverhnya sered bolotnoyi miscevosti stupi pastki dlya polyuvannya na losya Istoriya1616 rokom datuyetsya akt vipiska pro rozpodil zemel mizh bratami Olizarom ta Andriyem Singurami zgidno yakogo selo Stupisha Stupiszcze nalezhit pershomu z nih a miscevit Yarmolinova niva Jarmolina niwa u comu zh seli drugomu Vkazana kopiya sudovoyi spravi navedena v Aktovij knizi Ovruckogo zamkovogo uryadu 1678 roku Blizko 1650 roku vidnajdennya podorozhnimi zhebrakami na misci de postalo selo chudotvornoyi ikoni Bozhoyi Materi Stupishanskoyi U dokumenti datovanomu kincem 1664 roku ta nadanomu do Ovruckogo grodskogo sudu 28 veresnya 1688 roku Karolem Tishkevichem mistitsya reyestr volodin jogo batka Shensnogo Tishkevicha Sered inshih naselenih punktiv v nomu zgadane selo Stupisha ta susidnye selo Hristinivka Selo yak mayetok braclavskogo lovchogo Ivana Antoniya Potockogo zgaduyetsya u akti 21 lyutogo 1692 roku u skarzi Potockogo na kozackogo polkovnika Yaremu Zmistom skargi bulo te sho sotnik jogo polku rozignav yarmarku sho zibralas u mistechku Potockogo Starih Narodichah pograbuvav deyakih zhiteliv a potim zastaviv mishan ta selyan navkolishnih zemel v tomu chisli i zi Stupish zaplatiti daninu Bulo zauvazheno sho iz cogo sela zaplatili Ivan Vladika zlotih tri ta Ivan Bidnar zlotih tri U teksti Tarifu podimnogo podatku Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku u pereliku naselenih punktiv Ovruckogo povitu zaznachayetsya sho rozmir podatku z meshkanciv Stupish viznacheno u shist halup z sela styagnuto 27 groshiv na vidatki voyevodstva a takozh tri zlotih i visimnadcyat groshej na utrimannya zagonu voyevodskoyi miliciyi Za Rosijskoyi imperiyi selo nalezhalo do Volinskoyi guberniyi Ovruckogo povitu Hristinivskoyi volosti Hristiyanski svyatiniU dorevolyucijni chasi odnim iz svyatih misc Volinskoyi yeparhiyi dlya hristiyanskih palomnikiv buli sela Hristinivka ta Stupisha Uvagu bogomolciv privertala Stupishanska ikona Bozhoyi Materi z miscevoyi Desyatinnoyi cerkvi ta stupishanske vodojmishe pov yazane iz yavlennyam Bogomateri Chudotvorna ikona Bozhoyi Materi yaka imenuyetsya Stupishanskoyu za miscevim perekazom bula prinesena na Volin blagochestivimi chencyami kiyivskoyi Desyatinnoyi cerkvi Ryatuyuchis vid nabigiv polovciv deyaki z chenciv zgadanoyi cerkvi z ikonoyu Bozhoyi Materi poplivli vgoru po Dnipru perejshli do riki Prip yati i nareshti vstupili v richku Uzh ranishe Ush Proplivshi neyu 70 verstv v tomu same misci de znahoditsya kolishnye selo Stupisha voni pristali do berega ta zahovali ikonu v dubovomu gayu v dupli vikovogo duba Zgidno togo zh peredannya zgodom slipi zhebraki sho zablukali v lisi znesilivshis zasnuli v gayu pid dubom v tomu samomu misci de zgodom bulo zvedeno Stupishansku cerkvu Uvi sni chuli voni golos sho provistiv yim sho v dubi pid yakimi voni vidpochivayut zberigayetsya ikona Bozhoyi Materi i koli voni pomolyatsya yij ta prikladutsya do liku Bogomateri to otrimayut prozrinnya Prokinuvshis slipci pidkorilisya chudesnomu golosu vidnajshli svyatinyu v dubovomu dupli pomolilisya pered neyu ta otrimali prozrinnya Skladayuchi podyaku za taku milist Bozhu zhebraki vlasnimi silami sporudili v tomu misci nevelichku kaplichku v yakij i pomistili svyatu ikonu Stalosya ce za perekazami blizko 1650 roku Do 1800 roku pidtrimuvali u nalezhnomu stani ta rozbudovuvali kaplicyu viklyuchno zhiteli pridniprovskih gubernij yaki oderzhuvali zcilennya svoyih nedugiv vid chudotvornoyi ikoni Bozhoyi Materi U 1864 roci na dobrovilni pozhertvuvannya prochan na misci vidnajdennya chudotvornoj ikoni Bozhoyi Materi Stupishanskoyi pobudovanij buv derev yanij hram na chest pam yati Uspinnya Bozhoyi Materi yakij zdobuv nazvu Desyatinnoyi cerkvi Za slovami starozhiliv vzimku za yasnoyi pogodi z dzvinici bulo vidno Kiyevo Pechersku lavru Shoroku 28 serpnya 15 serpnya za starim stilem do Stupishanskoyi cerkvi jshli pishki na proshu tisyachi lyudej Bilya cerkvi viruvav velicheznij yarmarok Hram buv spalenij pid chas obstrilu v roki Drugoyi svitovoyi vijni Na suchasnomu Stupishanskomu kladovishi ye pohovannya svyashennikiv z chisla cerkovnogo prichtu LegendiU kolishnomu seli Tarasi Poliskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti sho znyate z obliku v zv yazku z vidselennyam meshkanciv vnaslidok avariyi na ChAES pobutuvav perekaz sho cherez svarku pomishikiv vlasnikiv sela Tarasi ta sela Stupisha ostannij zmusiv svoyih selyan prokopati alternativne ruslo richki Uzh dlya porushennya roboti vodyanogo mlina Sproba bula nevdaloyu prote kanal funkcionuvav trivalij chas Primitki resource history org ua Arhiv originalu za 18 chervnya 2018 Procitovano 18 chervnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 8 sichnya 2016 Bricun Hodak Mikola Ivanovich Tisyacholitni Vyedi Zemli Drevlyan Arheologiya Istoriya Etnografiya Mikola Bricun Hodak Korosten krayezn t vo Radogosha Korosten Naumenko V A 2006 459 s il foto mal Litopisna Zemlya Drevlyan kn 2 ISBN 966 95987 2 Arhiv originalu za 26 sichnya 2016 Procitovano 8 sichnya 2016 Gunin Lev Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Arhiv originalu za 14 chervnya 2018 1904 Arhiv originalu za 18 chervnya 2018 IROV YaROVA YuROVE Z MIROM PRIJMAYeMO ukr 14 grudnya 2016 Arhiv originalu za 18 chervnya 2018 Procitovano 18 chervnya 2018 shatsk rayon in ua ukr Arhiv originalu za 23 chervnya 2018 Procitovano 23 chervnya 2018 Mosur Oksana 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 18 chervnya 2018 A M Mezenko T Yu Vasileva Yu M Galkovskaya M L Dorofeenko 2017 Arhiv originalu za 18 chervnya 2018 moysiyenko viktor Makarova Olga angl Arhiv originalu za 13 bereznya 2017 Procitovano 25 chervnya 2018 Gazeta Volynskie Gubernskie Vedomosti 117 m Zhitomir 1893 Buket Yevgen 2014 PDF Arhiv originalu PDF za 23 listopada 2018 Arhiv originalu za 28 sichnya 2016 Procitovano 8 sichnya 2016 Zhemeneckij K 2015 Arhiv originalu za 18 chervnya 2018 lugini zhitomir region gov ua Arhiv originalu za 18 chervnya 2018 Procitovano 18 chervnya 2018 drevl narod ru Arhiv originalu za 18 chervnya 2018 Procitovano 18 chervnya 2018 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ