Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чу́дниця — село в Україні. у Гощанській селищній громаді Рівненського району Рівненської області. Знаходиться за 4 км від центру громади смт. Гоща. У 180 селянських господарствах Чудниці мешкає близько 600 чол. В селі розміщені: центральна садиба агрофірми «Мир», , Будинок культури, бібліотека, комплекс «Школа — дитячий садок», фельдшерсько-акушерський пункт, заклади торгівлі, виробничі підрозділи агрофірми «Мир» — відділок, зернотік, тваринницька ферма, автотракторний парк, млин, пилорама, птахоферма.
| село Чудниця | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Рівненська область |
| Район |  Рівненський район |
| Громада | Гощанська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA56060170390079353 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1747 |
| Населення | 602 |
| Площа | 1,363 км² |
| Густота населення | 441,67 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 35425 |
| Телефонний код | +380 3650 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°37′57″ пн. ш. 26°39′40″ сх. д. / 50.63250° пн. ш. 26.66111° сх. д.Координати: 50°37′57″ пн. ш. 26°39′40″ сх. д. / 50.63250° пн. ш. 26.66111° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 198 м |
| Водойми | річки: Рудка, Горинь |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 35400, Рівненська обл., Рівненський р-н, селище Гоща, вул. Незалежності, буд. 72 |
| Карта | |
  Чудниця | |
 Чудниця | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Селом протікає річка Рудка.
Історія села
Неподалік від сучасної Чудниці у 1988 році археологи на правому березі Горині виявили поселення періодів бронзи і раннього заліза. Тут є також сліди проживання людей за часів Київської Русі. Про це свідчать і кам'яні та крем'яні знахідки побуту й мисливства періоду первісно-общинного ладу. Тож можна стверджувати, що у цих місцях давно з'явилися люди. Проте оселилися на сучасній території села значно пізніше.
Причиною може бути те, що спершу племена, а потім володарі Дорогобужа й Гощі не дозволяли вирубувати ліси, що міцною стіною стояли на правому березі Горині на величезних площах і собою затуляли східно-північний простір від раптового нападу ворогів. Найімовірніше, що родючі землі під поля тут почали люди освоювати за . Зокрема, при володінні цими просторами князів Острозьких, які на території успішно використовували річки для перевезення баржами й човнами деревини, зерна, шкіри диких звірів, меду та воску до Києва і західноєвропейських міст.
До подібної торгівлі вдавався й хрещений та його спадкоємці, що мали королівські наділи в Погоринні. Хтось з них чи їх спільників й заснували Чудницю. За переказами, що дійшли з давнини до наших днів, то був якийсь пан Чудник з Гощі. У такий спосіб на вільних від лісів площі на південь від Чудниці неподалік оселився і пан чи його вірний слуга Ян (Іван), утворивши (Іванівну, Світлоянівку). Від тих першопоселенців і походять назви села й цього хутора.
Перша документальна згадка про Чудницю датована 1570 роком, це село тоді і дещо пізніше заодно з Воскодавами, Мнишином, , Володимирівкою було власністю . Цей пан, як свідчать інші записи, в 1583 році платив до державної казни податок з кожного диму (житла) і городу. А перейшло до його рук село з якихось важливих на те причин, можливо, й після чергового нападу , котра повбивала чи полонила місцеве населення і його господарів, попалила будівлі. Бо, як згадується у праці Миколи Теодоровича «Історико-статистичний опис церков і приходів Волинської єпархії», оселилися у нашім краї «на пустопорожніх землях». Такими вони могли стати тільки після руйнування татаро-монголами. Від рук нахабних і озвірілих кочівників, мабуть, загинув і засновник Чудниці.
Багатствами цього та довколишніх сіл Кирдеї володіли, передаючи у спадок від покоління до покоління, більше двох століть. Потім і вони, надбавши великі маєтності, не змогли ними розпорядитися. Також були розорені. Виною тому, вочевидь, стала козацько-селянська війна з польськими поневолювачами України. Бо відомо, що у той бурхливий період в Чудниці перебував великий загін повстанських військ спершу Максима Кривоноса, а потім Івана Богуна. Є відомості, що козаки тут перепочивали після невдалої битви під Берестечком у 1651 році. Тоді від ран померло три полковники Богдана Хмельницького. Козаки, поховавши своїх бойових побратимів на сільському кладовищі (нині центр села), звели капличку, яка простояла понад 300 років (зруйнована партійно-радянським активом в 1962 p.), встановили кам'яні хрести, що збереглися й досі. Нині тут вибудовано меморіальний комплекс.
Розорений Кирдей-Мильський змушений продавати село і землю. Покупцем став заможний поміщик, що деякий час жив у Гощі, на прізвище Кв'ятковський. Мабуть, у післявоєнний період в цьому селі не вистачало робочих рук. Бо новий власник у селі Тудорів закупив більше десяти багатодітних кріпацьких сімей. Перевіз їх до Чудниці. Оселив на котромусь з хуторів (крім Іванівни Янівки, були Зарічка, Ступища, Польце, Одбережки).
Наприкінці XVIII — початку XIX століття Чудницею володіли поміщики Іпохорські-Ленкевичі, , яка віддала землі в оренду Олександру Злотницькому. Потім багатствами у селі володів поміщик Ісаков. Він оновив й розширив стави, побудував суконну фабрику, заклав панський маєток з парком і садом. А в роки років все це перейшло до рук пана Неймана. Щоправда він володів лише частиною полів, маючи у своєму віданні 90 гектарів землі.
Крім панів, у селі знайшлося немало кмітливих людей, які серйозно бралися за сільськогосподарське та промислове виробництво. Зокрема, село Чудницю і хутір Янівку розділяв великий став. На річечці була створена висока гребля і води ставу, спливаючи, приводили в рух технологічне обладнання млина, якого орендував у громади Артем Климець. Неподалік стояв вітряк, цегельний завод підприємця Лайзера. А посеред села — давня корчма. Кажуть місцеві люди, що в тій корчмі колись зупинялися чумаки, що возили сіль з півдня — від самого Чорного моря та з Карпат, направляючись у північні землі Волині. Біля цього злачного місця діяв і постоялий двір для перепочинку чумацьких валок.
У 1939 році з окупацією села Червоною армією і встановленням радянської влади, пана Неймана заарештували, а його майно роздали найбіднішим з селян. Дружина й діти останнього у війну перебралися до Польщі. Тоді ж люди розібрали маєток, зрізали дерева в парку та саду. Те, що залишилося, при наступі Червоної армії, доруйнували солдати, використавши деревину для будівництва бліндажів в окопах вздовж Горині. Для цього вони розібрали і млина, вирубали рештки колишнього лісу в . На краю того місця зведені (1985 р.) очисні споруди Гощі.
За панської Польщі в центрі села стояла школа і кузня. Так, що Чудниця загалом за насиченням різних послуг та виробництв виглядала непогано. Життєвий рівень населення також утримувався на задовільній межі. Були й бідняки — це ті, в кого не вистачало поля, не мали здоров'я. Такі найчастіше виступали проти режиму, входили у різні політичні спілки та партії. Активно діяли осередок товариства «Просвіта», партії ОУН та КПЗУ. Їх переслідувала поліція. У 1937—1938 роках кілька комуністів села перебралися за кордон на територію Радянської України. Більшовицька влада частину з них повернула назад до Чудниці, аби тут продовжували боротьбу проти поляків, а деяких там же судила як зрадників і відправляла на довгі роки до тюрем Сибіру. Більше їх ніхто у селі не бачив.
Восени 1939 року школу перевели у залишений панський маєток, а в роки війни у старому її приміщенні створили православну церкву. Тут службу Божу правили вчитель — священик Петро Герасимчук та дяк Максим Бенедюк. Цю церкву радянська влада закрила у 1951 році.
Неспокійно було у Чудниці під час німецької окупації. Адже тут діяло добре організоване антифашистське підпілля. Воно зародилося під рукою сотника УПА Дмитра Шевчука на псевдонім Очмана, сім'ю якого за доносом провокаторки німці знищили влітку 1941 року. Тож під ними і горіла земля.
Село від німців звільнили підрозділи Червоної армії 19 січня 1944 року. Проте неспокій ще довго не улягався через акції сталінських каральних органів, котрі виловлювали учасників антинімецького підпілля та їх прихильників, наборами молодих і дужих чоловіків та хлопців на війну з німцями і японцями. А невдовзі розпочалися акції залучення населення до колгоспу. Перше таке господарство у Чудниці було створене весною 1940 року, де головував Іван Володько. Поновлено таку ж артіль 1949 року, її спершу очолив Фадей Марчук, а потім — Василь Подобайло, Борис Музичук.
З 40 людей, забраних у березні 1944 року на війну, 23 хлопців заарештували згодом у Харкові радянські спецслужби. Після цього їх судили за зв'язки з підпільними загонами УПА. Велика частина з них так і не повернулася до рідного села.
Після об'єднання Чудниці з сусідніми селами, колгоспом імені Горького з 1959 по 1982 роки керував Юрій Тальчук. Двір господарства розрісся на тому місці, де був колись панський маєток. Поруч посаджено 22 гектари саду. У 1982 році головою колгоспу селяни обрали Миколу Поліщука. За його участю оновлено господарство, примножені багатства. Починаючи з 1996 року розпайовано землі колгоспу між трудівниками і створено у 1997 році пайгосп «Мир». А через кілька років це господарство реформовано в приватну агрофірму «Мир». Це чи не єдине з усіх нових сільськогосподарських утворень району, де не зруйновано попередню матеріально-технічну базу села, примножено її, заодно збережено робочі місця для селян.
У Чудниці безперебійно функціонують комплекс «Школа — дитячий садок» (у новому приміщенні з 1992 року), будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт. Далеко за межами області відомий народний аматорський агрофірми «Мир», учасник та дипломант багатьох міжнародних та всеукраїнських пісенних конкурсів і фестивалів. За роки незалежності України з допомогою агрофірми «Мир» зведено церкву. З 2001 року село газифіковане. Тут же знаходиться і центральна садиба приватно-орендного сільгосппідприємства, хоча центр сільської ради, до якої належить село Чудниця за адміністративно-територіальним поділом, знаходиться у Красносіллі.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Гощанської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Гощанського району, село увійшло до складу новоутвореного Рівненського району.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 593 | 98.51% |
| білоруська | 4 | 0.67% |
| російська | 3 | 0.50% |
| вірменська | 2 | 0.32% |
| Усього | 602 | 100% |
Відомі люди
- Шевчук Дмитро Несторович — сотенний УПА, який командував сотнею «Очмани»
- Матвійчук Максим Тарасович (MaxPersiano) — артист, репер, бітмейкер, автор багатьох пісень
Джерела
- Czudnica // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 379. (пол.).— S. 379. (пол.)
- Zródla dziejowe. Tom XIX. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Tom VIII. Ziemie ruskie. opisane przez Alexandra Jabłonowskiego. Wołyn i Podole [ 18 січня 2020 у Wayback Machine.]. Powiat Łucki. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1889. — S. 96.
- Облікова картка на сайті ВРУ
- Книга Пам'яті і Слави Волині [Текст] : в 16 т. / О. С. Денищук ; ред. І. Пестонюк. - Рівне : Волинські обереги, 2001 . Т. 4 : Рівненська область. Гощанський район. - [Б. м.] : [б.в.], 2002. - С.377 – 385 . —
Примітки
- . dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 19 листопада 2019.
- . dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 19 листопада 2019.
- ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 20 січня 2020. Процитовано 18 грудня 2019.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 грудня 2019. Процитовано 19 грудня 2019.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . www.reabit.org.ua. Архів оригіналу за 24 листопада 2019. Процитовано 19 листопада 2019.
- . https://www.kmu.gov.ua/. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chu dnicya selo v Ukrayini u Goshanskij selishnij gromadi Rivnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Znahoditsya za 4 km vid centru gromadi smt Gosha U 180 selyanskih gospodarstvah Chudnici meshkaye blizko 600 chol V seli rozmisheni centralna sadiba agrofirmi Mir Budinok kulturi biblioteka kompleks Shkola dityachij sadok feldshersko akusherskij punkt zakladi torgivli virobnichi pidrozdili agrofirmi Mir viddilok zernotik tvarinnicka ferma avtotraktornij park mlin pilorama ptahoferma selo Chudnicya Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Rivnenskij rajon Gromada Goshanska selishna gromada Kod KATOTTG UA56060170390079353 Osnovni dani Zasnovane 1747 Naselennya 602 Plosha 1 363 km Gustota naselennya 441 67 osib km Poshtovij indeks 35425 Telefonnij kod 380 3650 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 37 57 pn sh 26 39 40 sh d 50 63250 pn sh 26 66111 sh d 50 63250 26 66111 Koordinati 50 37 57 pn sh 26 39 40 sh d 50 63250 pn sh 26 66111 sh d 50 63250 26 66111 Serednya visota nad rivnem morya 198 m Vodojmi richki Rudka Gorin Misceva vlada Adresa radi 35400 Rivnenska obl Rivnenskij r n selishe Gosha vul Nezalezhnosti bud 72 Karta Chudnicya Chudnicya Mapa Chudnicya u VikishovishiGeografiyaSelom protikaye richka Rudka Istoriya selaPam yatnik voyinam odnoselchanam s Chudnicya 1 jpg Pam yatnik voyinam odnoselchanam s Chudnicya 2 jpg Nepodalik vid suchasnoyi Chudnici u 1988 roci arheologi na pravomu berezi Gorini viyavili poselennya periodiv bronzi i rannogo zaliza Tut ye takozh slidi prozhivannya lyudej za chasiv Kiyivskoyi Rusi Pro ce svidchat i kam yani ta krem yani znahidki pobutu j mislivstva periodu pervisno obshinnogo ladu Tozh mozhna stverdzhuvati sho u cih miscyah davno z yavilisya lyudi Prote oselilisya na suchasnij teritoriyi sela znachno piznishe Prichinoyu mozhe buti te sho spershu plemena a potim volodari Dorogobuzha j Goshi ne dozvolyali virubuvati lisi sho micnoyu stinoyu stoyali na pravomu berezi Gorini na velicheznih ploshah i soboyu zatulyali shidno pivnichnij prostir vid raptovogo napadu vorogiv Najimovirnishe sho rodyuchi zemli pid polya tut pochali lyudi osvoyuvati za Zokrema pri volodinni cimi prostorami knyaziv Ostrozkih yaki na teritoriyi uspishno vikoristovuvali richki dlya perevezennya barzhami j chovnami derevini zerna shkiri dikih zviriv medu ta vosku do Kiyeva i zahidnoyevropejskih mist Do podibnoyi torgivli vdavavsya j hreshenij ta jogo spadkoyemci sho mali korolivski nadili v Pogorinni Htos z nih chi yih spilnikiv j zasnuvali Chudnicyu Za perekazami sho dijshli z davnini do nashih dniv to buv yakijs pan Chudnik z Goshi U takij sposib na vilnih vid lisiv ploshi na pivden vid Chudnici nepodalik oselivsya i pan chi jogo virnij sluga Yan Ivan utvorivshi Ivanivnu Svitloyanivku Vid tih pershoposelenciv i pohodyat nazvi sela j cogo hutora Persha dokumentalna zgadka pro Chudnicyu datovana 1570 rokom ce selo todi i desho piznishe zaodno z Voskodavami Mnishinom Volodimirivkoyu bulo vlasnistyu Cej pan yak svidchat inshi zapisi v 1583 roci plativ do derzhavnoyi kazni podatok z kozhnogo dimu zhitla i gorodu A perejshlo do jogo ruk selo z yakihos vazhlivih na te prichin mozhlivo j pislya chergovogo napadu kotra povbivala chi polonila misceve naselennya i jogo gospodariv popalila budivli Bo yak zgaduyetsya u praci Mikoli Teodorovicha Istoriko statistichnij opis cerkov i prihodiv Volinskoyi yeparhiyi oselilisya u nashim krayi na pustoporozhnih zemlyah Takimi voni mogli stati tilki pislya rujnuvannya tataro mongolami Vid ruk nahabnih i ozvirilih kochivnikiv mabut zaginuv i zasnovnik Chudnici Bagatstvami cogo ta dovkolishnih sil Kirdeyi volodili peredayuchi u spadok vid pokolinnya do pokolinnya bilshe dvoh stolit Potim i voni nadbavshi veliki mayetnosti ne zmogli nimi rozporyaditisya Takozh buli rozoreni Vinoyu tomu vochevid stala kozacko selyanska vijna z polskimi ponevolyuvachami Ukrayini Bo vidomo sho u toj burhlivij period v Chudnici perebuvav velikij zagin povstanskih vijsk spershu Maksima Krivonosa a potim Ivana Boguna Ye vidomosti sho kozaki tut perepochivali pislya nevdaloyi bitvi pid Berestechkom u 1651 roci Todi vid ran pomerlo tri polkovniki Bogdana Hmelnickogo Kozaki pohovavshi svoyih bojovih pobratimiv na silskomu kladovishi nini centr sela zveli kaplichku yaka prostoyala ponad 300 rokiv zrujnovana partijno radyanskim aktivom v 1962 p vstanovili kam yani hresti sho zbereglisya j dosi Nini tut vibudovano memorialnij kompleks Rozorenij Kirdej Milskij zmushenij prodavati selo i zemlyu Pokupcem stav zamozhnij pomishik sho deyakij chas zhiv u Goshi na prizvishe Kv yatkovskij Mabut u pislyavoyennij period v comu seli ne vistachalo robochih ruk Bo novij vlasnik u seli Tudoriv zakupiv bilshe desyati bagatoditnih kripackih simej Pereviz yih do Chudnici Oseliv na kotromus z hutoriv krim Ivanivni Yanivki buli Zarichka Stupisha Polce Odberezhki Naprikinci XVIII pochatku XIX stolittya Chudniceyu volodili pomishiki Ipohorski Lenkevichi yaka viddala zemli v orendu Oleksandru Zlotnickomu Potim bagatstvami u seli volodiv pomishik Isakov Vin onoviv j rozshiriv stavi pobuduvav sukonnu fabriku zaklav panskij mayetok z parkom i sadom A v roki rokiv vse ce perejshlo do ruk pana Nejmana Shopravda vin volodiv lishe chastinoyu poliv mayuchi u svoyemu vidanni 90 gektariv zemli Krim paniv u seli znajshlosya nemalo kmitlivih lyudej yaki serjozno bralisya za silskogospodarske ta promislove virobnictvo Zokrema selo Chudnicyu i hutir Yanivku rozdilyav velikij stav Na richechci bula stvorena visoka greblya i vodi stavu splivayuchi privodili v ruh tehnologichne obladnannya mlina yakogo orenduvav u gromadi Artem Klimec Nepodalik stoyav vitryak cegelnij zavod pidpriyemcya Lajzera A posered sela davnya korchma Kazhut miscevi lyudi sho v tij korchmi kolis zupinyalisya chumaki sho vozili sil z pivdnya vid samogo Chornogo morya ta z Karpat napravlyayuchis u pivnichni zemli Volini Bilya cogo zlachnogo miscya diyav i postoyalij dvir dlya perepochinku chumackih valok U 1939 roci z okupaciyeyu sela Chervonoyu armiyeyu i vstanovlennyam radyanskoyi vladi pana Nejmana zaareshtuvali a jogo majno rozdali najbidnishim z selyan Druzhina j diti ostannogo u vijnu perebralisya do Polshi Todi zh lyudi rozibrali mayetok zrizali dereva v parku ta sadu Te sho zalishilosya pri nastupi Chervonoyi armiyi dorujnuvali soldati vikoristavshi derevinu dlya budivnictva blindazhiv v okopah vzdovzh Gorini Dlya cogo voni rozibrali i mlina virubali reshtki kolishnogo lisu v Na krayu togo miscya zvedeni 1985 r ochisni sporudi Goshi Za panskoyi Polshi v centri sela stoyala shkola i kuznya Tak sho Chudnicya zagalom za nasichennyam riznih poslug ta virobnictv viglyadala nepogano Zhittyevij riven naselennya takozh utrimuvavsya na zadovilnij mezhi Buli j bidnyaki ce ti v kogo ne vistachalo polya ne mali zdorov ya Taki najchastishe vistupali proti rezhimu vhodili u rizni politichni spilki ta partiyi Aktivno diyali oseredok tovaristva Prosvita partiyi OUN ta KPZU Yih peresliduvala policiya U 1937 1938 rokah kilka komunistiv sela perebralisya za kordon na teritoriyu Radyanskoyi Ukrayini Bilshovicka vlada chastinu z nih povernula nazad do Chudnici abi tut prodovzhuvali borotbu proti polyakiv a deyakih tam zhe sudila yak zradnikiv i vidpravlyala na dovgi roki do tyurem Sibiru Bilshe yih nihto u seli ne bachiv Voseni 1939 roku shkolu pereveli u zalishenij panskij mayetok a v roki vijni u staromu yiyi primishenni stvorili pravoslavnu cerkvu Tut sluzhbu Bozhu pravili vchitel svyashenik Petro Gerasimchuk ta dyak Maksim Benedyuk Cyu cerkvu radyanska vlada zakrila u 1951 roci Nespokijno bulo u Chudnici pid chas nimeckoyi okupaciyi Adzhe tut diyalo dobre organizovane antifashistske pidpillya Vono zarodilosya pid rukoyu sotnika UPA Dmitra Shevchuka na psevdonim Ochmana sim yu yakogo za donosom provokatorki nimci znishili vlitku 1941 roku Tozh pid nimi i gorila zemlya Selo vid nimciv zvilnili pidrozdili Chervonoyi armiyi 19 sichnya 1944 roku Prote nespokij she dovgo ne ulyagavsya cherez akciyi stalinskih karalnih organiv kotri vilovlyuvali uchasnikiv antinimeckogo pidpillya ta yih prihilnikiv naborami molodih i duzhih cholovikiv ta hlopciv na vijnu z nimcyami i yaponcyami A nevdovzi rozpochalisya akciyi zaluchennya naselennya do kolgospu Pershe take gospodarstvo u Chudnici bulo stvorene vesnoyu 1940 roku de golovuvav Ivan Volodko Ponovleno taku zh artil 1949 roku yiyi spershu ocholiv Fadej Marchuk a potim Vasil Podobajlo Boris Muzichuk Z 40 lyudej zabranih u berezni 1944 roku na vijnu 23 hlopciv zaareshtuvali zgodom u Harkovi radyanski specsluzhbi Pislya cogo yih sudili za zv yazki z pidpilnimi zagonami UPA Velika chastina z nih tak i ne povernulasya do ridnogo sela Pislya ob yednannya Chudnici z susidnimi selami kolgospom imeni Gorkogo z 1959 po 1982 roki keruvav Yurij Talchuk Dvir gospodarstva rozrissya na tomu misci de buv kolis panskij mayetok Poruch posadzheno 22 gektari sadu U 1982 roci golovoyu kolgospu selyani obrali Mikolu Polishuka Za jogo uchastyu onovleno gospodarstvo primnozheni bagatstva Pochinayuchi z 1996 roku rozpajovano zemli kolgospu mizh trudivnikami i stvoreno u 1997 roci pajgosp Mir A cherez kilka rokiv ce gospodarstvo reformovano v privatnu agrofirmu Mir Ce chi ne yedine z usih novih silskogospodarskih utvoren rajonu de ne zrujnovano poperednyu materialno tehnichnu bazu sela primnozheno yiyi zaodno zberezheno robochi miscya dlya selyan U Chudnici bezperebijno funkcionuyut kompleks Shkola dityachij sadok u novomu primishenni z 1992 roku budinok kulturi biblioteka feldshersko akusherskij punkt Daleko za mezhami oblasti vidomij narodnij amatorskij agrofirmi Mir uchasnik ta diplomant bagatoh mizhnarodnih ta vseukrayinskih pisennih konkursiv i festivaliv Za roki nezalezhnosti Ukrayini z dopomogoyu agrofirmi Mir zvedeno cerkvu Z 2001 roku selo gazifikovane Tut zhe znahoditsya i centralna sadiba privatno orendnogo silgosppidpriyemstva hocha centr silskoyi radi do yakoyi nalezhit selo Chudnicya za administrativno teritorialnim podilom znahoditsya u Krasnosilli 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 722 r vid Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Rivnenskoyi oblasti uvijshlo do skladu Goshanskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Goshanskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Rivnenskogo rajonu NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 593 98 51 biloruska 4 0 67 rosijska 3 0 50 virmenska 2 0 32 Usogo 602 100 Vidomi lyudiShevchuk Dmitro Nestorovich sotennij UPA yakij komanduvav sotneyu Ochmani Matvijchuk Maksim Tarasovich MaxPersiano artist reper bitmejker avtor bagatoh pisenDzherelaCzudnica Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 379 pol S 379 pol Zrodla dziejowe Tom XIX Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Tom VIII Ziemie ruskie opisane przez Alexandra Jablonowskiego Wolyn i Podole 18 sichnya 2020 u Wayback Machine Powiat Lucki Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1889 S 96 Oblikova kartka na sajti VRU Kniga Pam yati i Slavi Volini Tekst v 16 t O S Denishuk red I Pestonyuk Rivne Volinski oberegi 2001 T 4 Rivnenska oblast Goshanskij rajon B m b v 2002 S 377 385 ISBN 966 96174 0 5Primitki dir icm edu pl Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 19 listopada 2019 dir icm edu pl Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 19 listopada 2019 InfoRost N P elib shpl ru Arhiv originalu za 20 sichnya 2020 Procitovano 18 grudnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 18 grudnya 2019 Procitovano 19 grudnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya www reabit org ua Arhiv originalu za 24 listopada 2019 Procitovano 19 listopada 2019 https www kmu gov ua Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 3 grudnya 2020 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih