Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Воскодави — село в Україні, у Гощанській селищній громаді Рівненського району Рівненської області, розташоване на правому березі річки Горинь. Площа населеного пункту становить 151.2 га, населення на початок 2017 року — 640 чоловік. Воскодави знаходяться на відстані 8 км від центру громади та 35 км — від обласного центру. Село надвоє розділяє автошлях Тучин — Гоща. Раніше було центром Воскодавської сільської ради, наразі у складі Гощанської селищної громади.
| село Воскодави | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Рівненська область |
| Район |  Рівненський район |
| Громада | Гощанська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1468 (перша згадка) |
| Населення | 651 |
| Поштовий індекс | 35423 |
| Телефонний код | +380 3650 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°39′10″ пн. ш. 26°38′33″ сх. д. / 50.65278° пн. ш. 26.64250° сх. д.Координати: 50°39′10″ пн. ш. 26°38′33″ сх. д. / 50.65278° пн. ш. 26.64250° сх. д. |
| Водойми | річка Горинь |
| Відстань до обласного центру | 33 км |
| Відстань до районного центру | 7 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 35400, Рівненська обл., Рівненський р-н, селище Гоща, вул. Незалежності, буд. 72 |
| Карта | |
  Воскодави | |
 Воскодави | |
| Мапа | |
| | |
Назва
Назва села походить від роду занять перших поселенців, які займались воскодавством. За уривками переказів, що залишились з давнини, ці землі колись славились природним бджолярством (бортництвом). Ремісники–воскодавці готували віск для монастирських свічників.
Історія
Своїм корінням село сягає у добу бронзи та раннього заліза. Біля Воскодав на невисокому мисі правого берега Горині в урочищах Загорбів та Залужжя було знайдено кам'яні сокири, серп, скребці, наконечники стріл. Це залишки багатошарового поселення городоцько-здовбицької культури, могилянської групи початку залізної доби, милоградської культури та давньоруського поселення.
Вперше Воскодави згадуються в 1468 році з приводу того, що село «Петрашко держав». Однак, не вдалось з'ясувати особу цього Петрашка. Можливо, це один з прихильників польсько-литовських королів, яким за особливі заслуги перед можновладцями роздаровували українські землі разом з населенням.
Згідно з реєстром Луцького повіту 1580 р. село належало пану Кердею Мнишинському, а пізніше, в 1583 р., Воскодави вже були власністю Івана Кирдея Мильського.
У XVII столітті деякий час Воскодави належали українському магнату Юрію Немиричу. Невдовзі за участь в аріанстві Ю. Немирича почала переслідувати польська влада, його позбавили значної кількості маєтків і засудили до вигнання з Речі Посполитої. Тоді Воскодави були передані іншим власникам.
Відомо, що 1649 року власником Воскодавів був Адам Кисіль, а якийсь час село було у власності Любомирських. У 1770 році котрийсь з родичів Ю. Немирича викупив маєток, розбудував Воскодави, збудував там палац і заклав парк з диковинних і довгоростучих дерев та кущів.
Мабуть, за Немиричів біля панського маєтку було встановлено і скульптуру Івана Хрестителя. Ця пам'ятка простояла близько двох століть, і лише в середині XX століття, під час реконструкції шляху на Тучин, була зруйнована.
Пізніше маєток відійшов до родини Єловицьких. В середині XIX століття Анастасія з Єловицьких Дідушицька з чоловіком Ізидором довели маєток до цілковитої руїни — від примусового продажу село врятувала виключна добровільна допомога сусідів Дідушицьких. Певний час маєтністю володів брат Анастасії Адольф, а останніми власниками Воскодавів були дочки Адольфа Єловицького: Марія, дружина князя Адама Любомирського з Рівного, та Ядвіга, дружина князя Станіслава Любомирського з Крушини.
Наприкінці XIX століття у Воскодавах було 90 домогосподарств, де мешкало 653 особи.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Гощанської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Гощанського району, село увійшло до складу новоутвореного Рівненського району.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 648 | 99.54% |
| російська | 3 | 0.46% |
| Усього | 651 | 100% |
Архітектурні пам'ятки
З давніх пам'яток культури у селі нині залишилася лише дерев'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці, збудована у XVIII столітті, в 1883 році — обновлена. Палац та інші панські приміщення були вщент знищені в період «безвластя» перед німецькою окупацією. Тоді ж було вирубано і дерева у парку.
Коли і ким була побудована Воскодавська церква на честь Покрови Пресвятої Богородиці, не відомо. Однак історичні дослідження свідчать про те, що у 1610 році вона була греко-католицькою. Відомо, що участь у її утриманні брали князі Іван Кирдей-Мильський, Любомирський, Єловицький.
Як засвідчують перекази, підтверджені документами, у 1770 році в селі з радістю зустріли православного князя Костянтина Немирича, який викупив багату садибу та навколишні землі і взявся господарювати. Насамперед поновив насадження в розлогому парку, наповнив його диковинними деревами і квітучими кущами. Імовірно, що саме за Костянтина Немирича неподалік панського маєтку, на пагорбі, було встановлено скульптуру Івана Хрестителя. Ця пам'ятка простояла в межах двох століть і була зруйнована в середині XX століття під час реконструкції і виправлення дороги на Тучин.
На кінець XVIII століття стара церква стала затісною для парафіян. Вони почали збирати кошти на її розширення чи зведення просторішої. А князь Немирич 14 липня 1773 року під це будівництво виділив земельну ділянку. Однак немає документального підтвердження, що вона була використана за призначенням. Невідомо з яких причин, але церква Покрови Пресвятої Богородиці села Воскодави чомусь випала з поля зору дослідників духовних закладів Волині XVIII століття. Однак у XVIII столітті дерев'яна церква у Воскодавах уже стояла на кам'яному фундаменті, покрита листовим залізом. А в 1883 році парафіяни її ретельно поновили. Віднайдено також інформацію, що копії церковних метричних книг зберігалися з 1806 по 1863 роки у Мнишинській церкві, а потім їх передали до Коростятинської церкви. На той час за церквою було закріплено майже 10 десятин орних ґрунтів та 6 десятин болотистих сінокосів (одна давня десятина дорівнює 1,09 гектара площі).
У 1883 році при реконструкції старої церкви було перебудовано її дерев'яне приміщення, яке виконали за модерним волинським стилем на три яруси, з головним куполом і спільною дзвіницею на вході. Церква тепер могла вмістити близько 250 парафіян. Громада подала прохання до вищого духовного керівництва краю про від'єднання своєї церкви від Костянтинської парафії та надання права утворити власну парафію, що і було зроблено дещо пізніше. Деякий час замість дзвонів парафіяни користувалися підвішеними кусками співучих металевих пластин, та з часом церкву впорядкували краще. Зокрема, на стінах був зроблений розпис олійними фарбами на релігійні сюжети, нанесли срібне й золоте оздоблення на Царські ворота, засяяло вогнями нове панікадило. Судячи з написів, залишених на стінах дзвіниці, церкву багато років якісно відновляли, фарбували, міняли покрівлю даху, куполів.
Наприкінці XX століття релігійна громада церкви Покрови Пресвятої Богородиці реєструвалася і вносила зміни до свого статуту: перший раз 25 вересня 1991 року, другий — 30 серпня 1996 року. Відтоді в церкві виконуються служби Божі та православні ритуали на державній мові. Впродовж 1806—1863 роках церква належала до Млинівської парафії Острозького повіту. Відомості про сповідь парафіянами зберігаються в церкві з 1863 року, а опис церковного майна — з 1986 року. В архіві Волинської духовної консисторії зберігається план церковного приміщення від 14 червня 1773р, що був зроблений власником села Немиричем.
Існує гіпотеза, що станом на 1593 рік церква відносилась до Дорогобузького Іллінського монастиря. За описом церква — дерев'яна, з такою ж дзвіницею на кам'яному підмурівку, покрита бляхою. Підлога в храмі дерев'яна, стелі — плоскі і склепінчасті поштукатурені, вкриті розписами, внутрішня поверхня стін поштукатурена і розписана. Зовні обшальована струганими дошками, вифарбована в синій колір.
Тоді ж було вирубано і дерева у парку. На території села є також історико-культурна спадщина: Братська могила часів німецько-радянської війни — 1941 рік (дата відкриття — 1969 рік), Могила невідомого солдата — 1944 рік (дата відкриття — 1968 рік) та Пам'ятний знак землякам, які загинули у німецько-радянській війні 1941—1945 років (дата відкриття — 1964 рік)
Пам'ятки природи
До природних пам'яток села можна віднести 300-літній в'яз та два 100-літні дуби. А в урочищі Ли́соха виявлено два види звіробою, які занесені до Червоної книги України.
Соціальна сфера
У Воскодавах функціонують:
- сільська рада (Голова сільської ради Ющук О. А.);
- школа (НВК І-ІІІ ступенів (директор — Токарець А. І.);
- дошкільний навчальний заклад;
- будинок культури (Троцька В. П);
- бібліотека (Негодюк М.);
- фельдшерсько-акушерський пункт (Веренько С. П.);
- пошта.
На території сільської ради в радянські часи функціонував колгосп «Горинь», який був одним з найкращих у Гощанському районі.
В 1998 році в селі була здана в експлуатацію дамба на річці Горинь, на відкритті якої був присутній тогочасний прем'єр-міністр України В. Пустовойтенко.
У 2006 році Воскодави було газифіковано.
Підприємства
- Підприємство з обробки природного каменю (ПП Поліщук).
- Підприємство з сушіння зернових культур (ПП Бондар).
- Виробниче підприємство з деревообробки (ПП Іванніков).
- Ковбасний цех (ПП Покровський В. Є.).
Відомі люди
- Перший голова колгоспу — П. Ковальчук.
- Перший голова сільської ради — А. Годун.
- Перший сільський вчитель — В. Олександрович.
- Голова Гощанської районної ради — Олександр Поліщук (з 2015 року).
- Майстер художнього кування — Максим Марчук, має нагороди з фестивалів у Рівному, Івано-Франківську.
- Старожил села — Вознюк Іван Дмитрович (нар. 1916).
Див. також
Посилання
- Aftanazy Roman Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. Cz. 2: Ziemie ruskie Korony. — T. 5, Województwo wołyńskie. — Wrocław, Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1994.
- Воскодави [ 23 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Замки та храми України.
- Археологія та стародавня історія Гощанського району [ 23 квітня 2021 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Рівненської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (лютий 2019) |
- . https://www.kmu.gov.ua/. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Voskodavi selo v Ukrayini u Goshanskij selishnij gromadi Rivnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti roztashovane na pravomu berezi richki Gorin Plosha naselenogo punktu stanovit 151 2 ga naselennya na pochatok 2017 roku 640 cholovik Voskodavi znahodyatsya na vidstani 8 km vid centru gromadi ta 35 km vid oblasnogo centru Selo nadvoye rozdilyaye avtoshlyah Tuchin Gosha Ranishe bulo centrom Voskodavskoyi silskoyi radi narazi u skladi Goshanskoyi selishnoyi gromadi selo Voskodavi Pokrovska cerkvaPokrovska cerkva Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Rivnenskij rajon Gromada Goshanska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1468 persha zgadka Naselennya 651 Poshtovij indeks 35423 Telefonnij kod 380 3650 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 39 10 pn sh 26 38 33 sh d 50 65278 pn sh 26 64250 sh d 50 65278 26 64250 Koordinati 50 39 10 pn sh 26 38 33 sh d 50 65278 pn sh 26 64250 sh d 50 65278 26 64250 Vodojmi richka Gorin Vidstan do oblasnogo centru 33 km Vidstan do rajonnogo centru 7 km Misceva vlada Adresa radi 35400 Rivnenska obl Rivnenskij r n selishe Gosha vul Nezalezhnosti bud 72 Karta Voskodavi Voskodavi Mapa Voskodavi u VikishovishiNazvaNazva sela pohodit vid rodu zanyat pershih poselenciv yaki zajmalis voskodavstvom Za urivkami perekaziv sho zalishilis z davnini ci zemli kolis slavilis prirodnim bdzholyarstvom bortnictvom Remisniki voskodavci gotuvali visk dlya monastirskih svichnikiv IstoriyaSvoyim korinnyam selo syagaye u dobu bronzi ta rannogo zaliza Bilya Voskodav na nevisokomu misi pravogo berega Gorini v urochishah Zagorbiv ta Zaluzhzhya bulo znajdeno kam yani sokiri serp skrebci nakonechniki stril Ce zalishki bagatosharovogo poselennya gorodocko zdovbickoyi kulturi mogilyanskoyi grupi pochatku zaliznoyi dobi milogradskoyi kulturi ta davnoruskogo poselennya Vpershe Voskodavi zgaduyutsya v 1468 roci z privodu togo sho selo Petrashko derzhav Odnak ne vdalos z yasuvati osobu cogo Petrashka Mozhlivo ce odin z prihilnikiv polsko litovskih koroliv yakim za osoblivi zaslugi pered mozhnovladcyami rozdarovuvali ukrayinski zemli razom z naselennyam Zgidno z reyestrom Luckogo povitu 1580 r selo nalezhalo panu Kerdeyu Mnishinskomu a piznishe v 1583 r Voskodavi vzhe buli vlasnistyu Ivana Kirdeya Milskogo U XVII stolitti deyakij chas Voskodavi nalezhali ukrayinskomu magnatu Yuriyu Nemirichu Nevdovzi za uchast v arianstvi Yu Nemiricha pochala peresliduvati polska vlada jogo pozbavili znachnoyi kilkosti mayetkiv i zasudili do vignannya z Rechi Pospolitoyi Todi Voskodavi buli peredani inshim vlasnikam Vidomo sho 1649 roku vlasnikom Voskodaviv buv Adam Kisil a yakijs chas selo bulo u vlasnosti Lyubomirskih U 1770 roci kotrijs z rodichiv Yu Nemiricha vikupiv mayetok rozbuduvav Voskodavi zbuduvav tam palac i zaklav park z dikovinnih i dovgorostuchih derev ta kushiv Mabut za Nemirichiv bilya panskogo mayetku bulo vstanovleno i skulpturu Ivana Hrestitelya Cya pam yatka prostoyala blizko dvoh stolit i lishe v seredini XX stolittya pid chas rekonstrukciyi shlyahu na Tuchin bula zrujnovana Piznishe mayetok vidijshov do rodini Yelovickih V seredini XIX stolittya Anastasiya z Yelovickih Didushicka z cholovikom Izidorom doveli mayetok do cilkovitoyi ruyini vid primusovogo prodazhu selo vryatuvala viklyuchna dobrovilna dopomoga susidiv Didushickih Pevnij chas mayetnistyu volodiv brat Anastasiyi Adolf a ostannimi vlasnikami Voskodaviv buli dochki Adolfa Yelovickogo Mariya druzhina knyazya Adama Lyubomirskogo z Rivnogo ta Yadviga druzhina knyazya Stanislava Lyubomirskogo z Krushini Naprikinci XIX stolittya u Voskodavah bulo 90 domogospodarstv de meshkalo 653 osobi 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 722 r vid Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Rivnenskoyi oblasti uvijshlo do skladu Goshanskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Goshanskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Rivnenskogo rajonu NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 648 99 54 rosijska 3 0 46 Usogo 651 100 Arhitekturni pam yatkiCerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Ukrayinska Pravoslavna cerkva Kiyivskij Patriarhat Z davnih pam yatok kulturi u seli nini zalishilasya lishe derev yana cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici zbudovana u XVIII stolitti v 1883 roci obnovlena Palac ta inshi panski primishennya buli vshent znisheni v period bezvlastya pered nimeckoyu okupaciyeyu Todi zh bulo virubano i dereva u parku Koli i kim bula pobudovana Voskodavska cerkva na chest Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici ne vidomo Odnak istorichni doslidzhennya svidchat pro te sho u 1610 roci vona bula greko katolickoyu Vidomo sho uchast u yiyi utrimanni brali knyazi Ivan Kirdej Milskij Lyubomirskij Yelovickij Yak zasvidchuyut perekazi pidtverdzheni dokumentami u 1770 roci v seli z radistyu zustrili pravoslavnogo knyazya Kostyantina Nemiricha yakij vikupiv bagatu sadibu ta navkolishni zemli i vzyavsya gospodaryuvati Nasampered ponoviv nasadzhennya v rozlogomu parku napovniv jogo dikovinnimi derevami i kvituchimi kushami Imovirno sho same za Kostyantina Nemiricha nepodalik panskogo mayetku na pagorbi bulo vstanovleno skulpturu Ivana Hrestitelya Cya pam yatka prostoyala v mezhah dvoh stolit i bula zrujnovana v seredini XX stolittya pid chas rekonstrukciyi i vipravlennya dorogi na Tuchin Na kinec XVIII stolittya stara cerkva stala zatisnoyu dlya parafiyan Voni pochali zbirati koshti na yiyi rozshirennya chi zvedennya prostorishoyi A knyaz Nemirich 14 lipnya 1773 roku pid ce budivnictvo vidiliv zemelnu dilyanku Odnak nemaye dokumentalnogo pidtverdzhennya sho vona bula vikoristana za priznachennyam Nevidomo z yakih prichin ale cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici sela Voskodavi chomus vipala z polya zoru doslidnikiv duhovnih zakladiv Volini XVIII stolittya Odnak u XVIII stolitti derev yana cerkva u Voskodavah uzhe stoyala na kam yanomu fundamenti pokrita listovim zalizom A v 1883 roci parafiyani yiyi retelno ponovili Vidnajdeno takozh informaciyu sho kopiyi cerkovnih metrichnih knig zberigalisya z 1806 po 1863 roki u Mnishinskij cerkvi a potim yih peredali do Korostyatinskoyi cerkvi Na toj chas za cerkvoyu bulo zakripleno majzhe 10 desyatin ornih gruntiv ta 6 desyatin bolotistih sinokosiv odna davnya desyatina dorivnyuye 1 09 gektara ploshi U 1883 roci pri rekonstrukciyi staroyi cerkvi bulo perebudovano yiyi derev yane primishennya yake vikonali za modernim volinskim stilem na tri yarusi z golovnim kupolom i spilnoyu dzviniceyu na vhodi Cerkva teper mogla vmistiti blizko 250 parafiyan Gromada podala prohannya do vishogo duhovnogo kerivnictva krayu pro vid yednannya svoyeyi cerkvi vid Kostyantinskoyi parafiyi ta nadannya prava utvoriti vlasnu parafiyu sho i bulo zrobleno desho piznishe Deyakij chas zamist dzvoniv parafiyani koristuvalisya pidvishenimi kuskami spivuchih metalevih plastin ta z chasom cerkvu vporyadkuvali krashe Zokrema na stinah buv zroblenij rozpis olijnimi farbami na religijni syuzheti nanesli sribne j zolote ozdoblennya na Carski vorota zasyayalo vognyami nove panikadilo Sudyachi z napisiv zalishenih na stinah dzvinici cerkvu bagato rokiv yakisno vidnovlyali farbuvali minyali pokrivlyu dahu kupoliv Naprikinci XX stolittya religijna gromada cerkvi Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici reyestruvalasya i vnosila zmini do svogo statutu pershij raz 25 veresnya 1991 roku drugij 30 serpnya 1996 roku Vidtodi v cerkvi vikonuyutsya sluzhbi Bozhi ta pravoslavni rituali na derzhavnij movi Vprodovzh 1806 1863 rokah cerkva nalezhala do Mlinivskoyi parafiyi Ostrozkogo povitu Vidomosti pro spovid parafiyanami zberigayutsya v cerkvi z 1863 roku a opis cerkovnogo majna z 1986 roku V arhivi Volinskoyi duhovnoyi konsistoriyi zberigayetsya plan cerkovnogo primishennya vid 14 chervnya 1773r sho buv zroblenij vlasnikom sela Nemirichem Isnuye gipoteza sho stanom na 1593 rik cerkva vidnosilas do Dorogobuzkogo Illinskogo monastirya Za opisom cerkva derev yana z takoyu zh dzviniceyu na kam yanomu pidmurivku pokrita blyahoyu Pidloga v hrami derev yana steli ploski i sklepinchasti poshtukatureni vkriti rozpisami vnutrishnya poverhnya stin poshtukaturena i rozpisana Zovni obshalovana struganimi doshkami vifarbovana v sinij kolir Todi zh bulo virubano i dereva u parku Na teritoriyi sela ye takozh istoriko kulturna spadshina Bratska mogila chasiv nimecko radyanskoyi vijni 1941 rik data vidkrittya 1969 rik Mogila nevidomogo soldata 1944 rik data vidkrittya 1968 rik ta Pam yatnij znak zemlyakam yaki zaginuli u nimecko radyanskij vijni 1941 1945 rokiv data vidkrittya 1964 rik Pam yatki prirodiDo prirodnih pam yatok sela mozhna vidnesti 300 litnij v yaz ta dva 100 litni dubi A v urochishi Li soha viyavleno dva vidi zviroboyu yaki zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Socialna sferaZupinka Voskodavi U Voskodavah funkcionuyut silska rada Golova silskoyi radi Yushuk O A shkola NVK I III stupeniv direktor Tokarec A I doshkilnij navchalnij zaklad budinok kulturi Trocka V P biblioteka Negodyuk M feldshersko akusherskij punkt Verenko S P poshta Na teritoriyi silskoyi radi v radyanski chasi funkcionuvav kolgosp Gorin yakij buv odnim z najkrashih u Goshanskomu rajoni V 1998 roci v seli bula zdana v ekspluataciyu damba na richci Gorin na vidkritti yakoyi buv prisutnij togochasnij prem yer ministr Ukrayini V Pustovojtenko U 2006 roci Voskodavi bulo gazifikovano Pidpriyemstva Pidpriyemstvo z obrobki prirodnogo kamenyu PP Polishuk Pidpriyemstvo z sushinnya zernovih kultur PP Bondar Virobniche pidpriyemstvo z derevoobrobki PP Ivannikov Kovbasnij ceh PP Pokrovskij V Ye Vidomi lyudiPershij golova kolgospu P Kovalchuk Pershij golova silskoyi radi A Godun Pershij silskij vchitel V Oleksandrovich Golova Goshanskoyi rajonnoyi radi Oleksandr Polishuk z 2015 roku Majster hudozhnogo kuvannya Maksim Marchuk maye nagorodi z festivaliv u Rivnomu Ivano Frankivsku Starozhil sela Voznyuk Ivan Dmitrovich nar 1916 Div takozhMurashkivciPosilannyaAftanazy Roman Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej Cz 2 Ziemie ruskie Korony T 5 Wojewodztwo wolynskie Wroclaw Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1994 Voskodavi 23 kvitnya 2021 u Wayback Machine Zamki ta hrami Ukrayini Arheologiya ta starodavnya istoriya Goshanskogo rajonu 23 kvitnya 2021 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Rivnenskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2019 https www kmu gov ua Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 3 grudnya 2020 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih