Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тараси — колишнє село Поліського району Київської області, Україна, що знято з обліку в зв'язку з відселенням мешканців внаслідок аварії на ЧАЕС.
| село Тараси | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Київська |
| Район/міськрада | Поліський |
| Рада | Тарасівська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 18 століття |
| Населення | 0 |
| Зняте з обліку | 1999 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°15′50″ пн. ш. 29°17′17″ сх. д. / 51.263952° пн. ш. 29.287952° сх. д.Координати: 51°15′50″ пн. ш. 29°17′17″ сх. д. / 51.263952° пн. ш. 29.287952° сх. д. |
| Найближча залізнична станція | Вільча |
| Відстань до залізничної станції | 22 км |
| Карта | |
  Тараси | |
 Тараси | |
| Мапа | |
| | |
Село розміщується за 7 км від колишнього районного центру Поліське (Хабне), і за 22 км від залізничної станції Вільча. Розташоване вздовж правого берега річки Уж. Через річку межує з селом Ступища (тепер частина села Мотійки) Народицького району Житомирської області.
Виникнення села
Село було засноване у 18-му столітті. Першим жителем був чоловік на ім'я Тарас. Спочатку місце мало назву Тарасів хутір, зі збільшенням кількості населення — село Тараси. Воно розміщувалось серед боліт та лісів (здебільшого дубових), на березі річки Уж (тоді Уш). До цього часу на дні цієї річки значна кількість дубів. Ґрунт здебільшого піщаний. У заболочених місцях були торфовища. У південній частині села було велике болото, що називали «панським» (у середині 1950-х проведено меліорацію).
Розвиток села
З 1850 належало до Хабенського маєтку поміщика Горвата, фільварку Каролін (тепер село Володимирівка). У фільварку вирощували жито, хміль, картоплю. 1864 року у селі мешкало 427 мешканців, 1887 року — 580 осіб. На річці діяв водяний крупчастий млин (51°15′46″ пн. ш. 29°16′51″ сх. д. / 51.262734° пн. ш. 29.280710° сх. д.). 1900 року село було у складі маєтку поміщика Горвата та мало 130 дворів та населення 976 мешканців (485 чоловіків та 491 жінка). Селяни займалися хліборобством. У селі була школа грамоти, один хлібний магазин. Пожежний інвентар складався з 3 бочок і 3 багрів.
14 листопада 1935 р. Президія ЦВК УРСР видала постанову «Про часткові зміни районних меж Київської області», згідно з якою Хутір Пліток Давидківської сільради Народицького району — переміщено до складу Тарасівської сільради Кагановицького району. Хутір Пліток згодом тав частиною села Тараси.
Спочатку будівля школи була дерев'яною (51°15′45″ пн. ш. 29°18′11″ сх. д. / 51.262609° пн. ш. 29.303031° сх. д.), недалеково від озера «Ковалеве» (51°15′54″ пн. ш. 29°18′09″ сх. д. / 51.264884° пн. ш. 29.302494° сх. д.). Учителями у школі були Соломаха, потім Дробницька. За Жовтневого перевороту школа не працювала. Після її знову відкрили, вчителем був Мошківський Захар Васильович. У 1932 відкрито 5-й клас. Першим директором був Андрійченко Іван Омельянович. В школі навчалось 140 учнів. Багато учнів пізніше отримали середню та вищу освіту. Випускниця Кисельова Фросина Семенівна закінчила медичний технікум і була завідувачкою місцевого ФАПу. Майстренко Іван Кузьмич закінчив технікум зв'язку, дружина була вчителькою у школі. Сизоненко Ганна Овсіївна закінчила педагогічне училище, скерована на роботу учителькою у с. Хабенська Грезля. Гришман Іван Васильович закінчив льотне училище, учасник Другої світової війни. У 1950-х роках збудували цегляне приміщення школи (51°15′44″ пн. ш. 29°18′07″ сх. д. / 51.262327° пн. ш. 29.301840° сх. д.).
Унаслідок колективізації у 1931 році у селі було організовано колгосп ім. Петровського, що спеціалізувався на конярстві та виробництві льону. Частину селян було розкуркулено. Зокрема, Купрієнка Володимира було засуджено лише за відвідини затриманого у Народичах друга Федора Офсійовича Приходька. Останнього було відпущено, а першого заслано на виправні роботи з конфіскацією майна. Після початку Другої світової війни село було окуповане. У листопаді 1943 року повернулась радянська влада.
Стараннями сільського майстра Купрієнка Федора Володимировича (1912-1984), інваліда Радянсько-фінської війни, ще до Другої світової війни у Тарасах збудовано новий водяний млин (51°15′57″ пн. ш. 29°17′20″ сх. д. / 51.265791° пн. ш. 29.288940° сх. д.), функціонував льонопереробний пункт з гідросиловою установкою, а село було електрифікаціковано ще у кінці 1940-х за рахунок міні-ГЕС.
У 1973 році закінчено будівництво двоповерхового будинку культури (51°15′54″ пн. ш. 29°17′19″ сх. д. / 51.264873° пн. ш. 29.288588° сх. д.). На першому поверсі були бібліотека, зал для глядачів з кіноустановкою (кіномеханік Смолярчук Володимир Михайлович та його дружина Віра), фоє, гримерною. На другому поверсі були сільська рада, кімната відділу колгоспу «Зоря комунізму», кімната обрядових дій, кімната побуткомбінату (продавець Маярчук Ольга Федорівна), поштове відділення (завідувачка Майстренко Валентина Василівна, що пропрацювала на посаді 28 років). Головами сільської ради у різні роки були:
- Пархоменко Марія Пилипівна,
- Сиротина Надія Трохимівна,
- Дурицький Михайло Іванович,
- Потій Микола Михайлович,
- Любченко Олександр Васильович,
- Кривенко Марія Яківна (1986-1992, до закриття сільської ради).
За даними «Історії міст і сіл УРСР», «Тараси — село, центр сільської Ради. Населення — 760 чоловік. Сільській Раді підпорядковане с. Володимирівка. На території Тарасів розташована виробнича бригада колгоспу „Зоря комунізму“ (51°15′45″ пн. ш. 29°18′11″ сх. д. / 51.262609° пн. ш. 29.303031° сх. д.), центральна садиба якого — у Володимирівці. За успіхи в розвитку сільського господарства 11 колгоспників нагороджені орденами й медалями СРСР. У Тарасах працюють восьмирічна школа, клуб, бібліотека. 57 жителів — учасників Великої Вітчизняної війни — удостоєні урядових нагород.» (дані 1971 року).
Напередодні аварії на ЧАЕС у селі проживало бл. 630 осіб. З 1987 року в селі будувалась нова школа з теплицею (51°15′39″ пн. ш. 29°17′41″ сх. д. / 51.260824° пн. ш. 29.294760° сх. д.), дитячий садок (51°15′55″ пн. ш. 29°17′11″ сх. д. / 51.265294° пн. ш. 29.286454° сх. д.), банно-пральний комбінат (51°15′50″ пн. ш. 29°17′17″ сх. д. / 51.263952° пн. ш. 29.287952° сх. д.). Було проведено газ та воду, дороги заасфальтовано.
Внаслідок сильного радіаційного забруднення село віднесено до зони безумовного (обов'язкового) відселення, виселення почато 1992 року. Воно офіційно зняте з обліку 1999 року.
Легенди села
Згідно з одною з легенд, Три брати, першого з яких звали Тарас, другого Стебель, третього Святко, поселились на місцевості, що зараз належить до Поліського району. Тарас заснував хутір, що пізніше перетворився у село Тараси, Стебель заснував хутір Стебли (пізніше село Стебли), Святко — хутір Святоцьке (пізніше село Святоцьке).
Також у селі була легенда, що через сварку поміщиків, власників села Тараси та села Ступища, останній змусив своїх селян прокопати альтернативне русло річки Уж для порушення роботи водяного млина. Спроба була невдалою, проте канал функціонував тривалий час.
Джерела
- Список населенных мест Киевской губернии. К,1900;
- Лаврентій Похилевич. Краєзнавчі праці. Видавець О.Пшонківський. Біла Церква, 2007.
- Андрієвський Б.А. Музей пам`яті Поліського району. – Переяслав – Хмельницький, 2007.
- Андрієвський Б.А. (керівник) Дубович М.І. Ткаченко С.О. Денисюк Н.Ф. Юхименко Н.О. Ярошевич В.С. Пам'ять (частина 2-га) — Переяслав-Хмельницький, 2010 р.
Посилання
- Рішення про офіційне зняття з обліку села Тараси[недоступне посилання з травня 2019]
- Тараси
- Музей пам'яті Поліського району
Примітки
- ББК 63.3 (4 УКР) П15 Пам'ять (частина 2-га) — Переяслав-Хмельницький, 2010 р. Редакційна колегія: Андрієвський Б.А. (керівник) Дубович М.І. Ткаченко С.О. Денисюк Н.Ф. Юхименко Н.О. Ярошевич В.С.
 | Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tarasi Tarasi kolishnye selo Poliskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Ukrayina sho znyato z obliku v zv yazku z vidselennyam meshkanciv vnaslidok avariyi na ChAES selo TarasiKrayina UkrayinaOblast KiyivskaRajon miskrada PoliskijRada Tarasivska silska radaOsnovni daniZasnovane 18 stolittyaNaselennya 0Znyate z obliku 1999Geografichni daniGeografichni koordinati 51 15 50 pn sh 29 17 17 sh d 51 263952 pn sh 29 287952 sh d 51 263952 29 287952 Koordinati 51 15 50 pn sh 29 17 17 sh d 51 263952 pn sh 29 287952 sh d 51 263952 29 287952Najblizhcha zaliznichna stanciya VilchaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 22 kmKartaTarasiTarasiMapa Tarasi u Vikishovishi Selo rozmishuyetsya za 7 km vid kolishnogo rajonnogo centru Poliske Habne i za 22 km vid zaliznichnoyi stanciyi Vilcha Roztashovane vzdovzh pravogo berega richki Uzh Cherez richku mezhuye z selom Stupisha teper chastina sela Motijki Narodickogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Viniknennya selaSelo bulo zasnovane u 18 mu stolitti Pershim zhitelem buv cholovik na im ya Taras Spochatku misce malo nazvu Tarasiv hutir zi zbilshennyam kilkosti naselennya selo Tarasi Vono rozmishuvalos sered bolit ta lisiv zdebilshogo dubovih na berezi richki Uzh todi Ush Do cogo chasu na dni ciyeyi richki znachna kilkist dubiv Grunt zdebilshogo pishanij U zabolochenih miscyah buli torfovisha U pivdennij chastini sela bulo velike boloto sho nazivali panskim u seredini 1950 h provedeno melioraciyu Rozvitok selaZ 1850 nalezhalo do Habenskogo mayetku pomishika Gorvata filvarku Karolin teper selo Volodimirivka U filvarku viroshuvali zhito hmil kartoplyu 1864 roku u seli meshkalo 427 meshkanciv 1887 roku 580 osib Na richci diyav vodyanij krupchastij mlin 51 15 46 pn sh 29 16 51 sh d 51 262734 pn sh 29 280710 sh d 51 262734 29 280710 1900 roku selo bulo u skladi mayetku pomishika Gorvata ta malo 130 dvoriv ta naselennya 976 meshkanciv 485 cholovikiv ta 491 zhinka Selyani zajmalisya hliborobstvom U seli bula shkola gramoti odin hlibnij magazin Pozhezhnij inventar skladavsya z 3 bochok i 3 bagriv 14 listopada 1935 r Prezidiya CVK URSR vidala postanovu Pro chastkovi zmini rajonnih mezh Kiyivskoyi oblasti zgidno z yakoyu Hutir Plitok Davidkivskoyi silradi Narodickogo rajonu peremisheno do skladu Tarasivskoyi silradi Kaganovickogo rajonu Hutir Plitok zgodom tav chastinoyu sela Tarasi Primishennya staroyi shkoli u s Tarasi Foto 2007 roku Spochatku budivlya shkoli bula derev yanoyu 51 15 45 pn sh 29 18 11 sh d 51 262609 pn sh 29 303031 sh d 51 262609 29 303031 nedalekovo vid ozera Kovaleve 51 15 54 pn sh 29 18 09 sh d 51 264884 pn sh 29 302494 sh d 51 264884 29 302494 Uchitelyami u shkoli buli Solomaha potim Drobnicka Za Zhovtnevogo perevorotu shkola ne pracyuvala Pislya yiyi znovu vidkrili vchitelem buv Moshkivskij Zahar Vasilovich U 1932 vidkrito 5 j klas Pershim direktorom buv Andrijchenko Ivan Omelyanovich V shkoli navchalos 140 uchniv Bagato uchniv piznishe otrimali serednyu ta vishu osvitu Vipusknicya Kiselova Frosina Semenivna zakinchila medichnij tehnikum i bula zaviduvachkoyu miscevogo FAPu Majstrenko Ivan Kuzmich zakinchiv tehnikum zv yazku druzhina bula vchitelkoyu u shkoli Sizonenko Ganna Ovsiyivna zakinchila pedagogichne uchilishe skerovana na robotu uchitelkoyu u s Habenska Grezlya Grishman Ivan Vasilovich zakinchiv lotne uchilishe uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni U 1950 h rokah zbuduvali ceglyane primishennya shkoli 51 15 44 pn sh 29 18 07 sh d 51 262327 pn sh 29 301840 sh d 51 262327 29 301840 Unaslidok kolektivizaciyi u 1931 roci u seli bulo organizovano kolgosp im Petrovskogo sho specializuvavsya na konyarstvi ta virobnictvi lonu Chastinu selyan bulo rozkurkuleno Zokrema Kupriyenka Volodimira bulo zasudzheno lishe za vidvidini zatrimanogo u Narodichah druga Fedora Ofsijovicha Prihodka Ostannogo bulo vidpusheno a pershogo zaslano na vipravni roboti z konfiskaciyeyu majna Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni selo bulo okupovane U listopadi 1943 roku povernulas radyanska vlada Pam yatnik zhitelyam s Tarasi sho voyuvali i zaginuli u Drugij svitovij vijni Starannyami silskogo majstra Kupriyenka Fedora Volodimirovicha 1912 1984 invalida Radyansko finskoyi vijni she do Drugoyi svitovoyi vijni u Tarasah zbudovano novij vodyanij mlin 51 15 57 pn sh 29 17 20 sh d 51 265791 pn sh 29 288940 sh d 51 265791 29 288940 funkcionuvav lonopererobnij punkt z gidrosilovoyu ustanovkoyu a selo bulo elektrifikacikovano she u kinci 1940 h za rahunok mini GES Primishennya budinku kulturi Foto 2007 roku U 1973 roci zakincheno budivnictvo dvopoverhovogo budinku kulturi 51 15 54 pn sh 29 17 19 sh d 51 264873 pn sh 29 288588 sh d 51 264873 29 288588 Na pershomu poversi buli biblioteka zal dlya glyadachiv z kinoustanovkoyu kinomehanik Smolyarchuk Volodimir Mihajlovich ta jogo druzhina Vira foye grimernoyu Na drugomu poversi buli silska rada kimnata viddilu kolgospu Zorya komunizmu kimnata obryadovih dij kimnata pobutkombinatu prodavec Mayarchuk Olga Fedorivna poshtove viddilennya zaviduvachka Majstrenko Valentina Vasilivna sho propracyuvala na posadi 28 rokiv Golovami silskoyi radi u rizni roki buli Parhomenko Mariya Pilipivna Sirotina Nadiya Trohimivna Durickij Mihajlo Ivanovich Potij Mikola Mihajlovich Lyubchenko Oleksandr Vasilovich Krivenko Mariya Yakivna 1986 1992 do zakrittya silskoyi radi Za danimi Istoriyi mist i sil URSR Tarasi selo centr silskoyi Radi Naselennya 760 cholovik Silskij Radi pidporyadkovane s Volodimirivka Na teritoriyi Tarasiv roztashovana virobnicha brigada kolgospu Zorya komunizmu 51 15 45 pn sh 29 18 11 sh d 51 262609 pn sh 29 303031 sh d 51 262609 29 303031 centralna sadiba yakogo u Volodimirivci Za uspihi v rozvitku silskogo gospodarstva 11 kolgospnikiv nagorodzheni ordenami j medalyami SRSR U Tarasah pracyuyut vosmirichna shkola klub biblioteka 57 zhiteliv uchasnikiv Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni udostoyeni uryadovih nagorod dani 1971 roku Primishennya novoyi shkoli Foto 2007 roku Naperedodni avariyi na ChAES u seli prozhivalo bl 630 osib Z 1987 roku v seli buduvalas nova shkola z tepliceyu 51 15 39 pn sh 29 17 41 sh d 51 260824 pn sh 29 294760 sh d 51 260824 29 294760 dityachij sadok 51 15 55 pn sh 29 17 11 sh d 51 265294 pn sh 29 286454 sh d 51 265294 29 286454 banno pralnij kombinat 51 15 50 pn sh 29 17 17 sh d 51 263952 pn sh 29 287952 sh d 51 263952 29 287952 Bulo provedeno gaz ta vodu dorogi zaasfaltovano Vnaslidok silnogo radiacijnogo zabrudnennya selo vidneseno do zoni bezumovnogo obov yazkovogo vidselennya viselennya pochato 1992 roku Vono oficijno znyate z obliku 1999 roku Legendi selaZgidno z odnoyu z legend Tri brati pershogo z yakih zvali Taras drugogo Stebel tretogo Svyatko poselilis na miscevosti sho zaraz nalezhit do Poliskogo rajonu Taras zasnuvav hutir sho piznishe peretvorivsya u selo Tarasi Stebel zasnuvav hutir Stebli piznishe selo Stebli Svyatko hutir Svyatocke piznishe selo Svyatocke Takozh u seli bula legenda sho cherez svarku pomishikiv vlasnikiv sela Tarasi ta sela Stupisha ostannij zmusiv svoyih selyan prokopati alternativne ruslo richki Uzh dlya porushennya roboti vodyanogo mlina Sproba bula nevdaloyu prote kanal funkcionuvav trivalij chas DzherelaSpisok naselennyh mest Kievskoj gubernii K 1900 Lavrentij Pohilevich Krayeznavchi praci Vidavec O Pshonkivskij Bila Cerkva 2007 Andriyevskij B A Muzej pam yati Poliskogo rajonu Pereyaslav Hmelnickij 2007 Andriyevskij B A kerivnik Dubovich M I Tkachenko S O Denisyuk N F Yuhimenko N O Yaroshevich V S Pam yat chastina 2 ga Pereyaslav Hmelnickij 2010 r PosilannyaRishennya pro oficijne znyattya z obliku sela Tarasi nedostupne posilannya z travnya 2019 Tarasi Muzej pam yati Poliskogo rajonuPrimitkiBBK 63 3 4 UKR P15 Pam yat chastina 2 ga Pereyaslav Hmelnickij 2010 r Redakcijna kolegiya Andriyevskij B A kerivnik Dubovich M I Tkachenko S O Denisyuk N F Yuhimenko N O Yaroshevich V S Ce nezavershena stattya z geografiyi Kiyivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi