Степа́н Микола́йович Ва́йда також: Vajda Штепан (нар. 17 січня 1922, с.Дулово на Закарпатті — 6 квітня 1945, м. Творкув) — командир 2-го танкового батальйону Першої окремої чехословацької танкової бригади 1-го чехословацького армійського корпусу в складі 101-го стрілецького корпусу 38-ї армії 4-го Українського фронту, поручик (посмертно капітан). Герой Радянського Союзу (1945, посмертно).
Степан Миколайович Вайда | |
---|---|
Народження | 17 січня 1922 Дулово, Чехословацька Республіка |
Смерть | 6 квітня 1945 (23 роки) Творкув (Tworków) |
Поховання | d |
Країна | Чехословаччина |
Рід військ | танкові війська |
Роки служби | 1942—1945 |
Звання | надпоручник (капітан— посмертно) |
Командування | 2-й танковий батальйон |
Війни / битви | Друга Світова війна |
Нагороди | |
Вайда Степан Миколайович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 17 січня 1922 в селі Дулово на Закарпатті, (на той час під владою Чехословацької Республіки). Українець.
Після окупації Карпатської України угорськими військами Степан Вайда перетнув польський кордон.
В'язень
В тоді вже радянській Галичині колишній член націоналістичних організацій був інтернований до Росії, в Оренбурзьку область.
Доброволець
Від повного фізичного винищення закарпатців рятувала можливість вступити в чехословацьку армію, яка почала формуватися на підставі домовленості між урядами Чехословацької республіки (її автономною частиною була Закарпатська Україна до окупації Королівством Угорщина і проголошення незалежності) та СРСР. Для засуджених за «нелегальний перетин кордону» була проголошено окрема амністія.
Скориставшись нагодою врятуватися від таборів, у лютому 1942 вступає до 1-го окремого чехословацього батальйону Людвіка Свободи, який формувався в місті Бузулук Оренбурзької області Російської РФСР. З метою конспірації Вайда записався як чех — допомогло нетипове для українця прізвище. Наприкінці 1942 року національний склад батальйону виглядав так: 277 чехів, 21 словаків, 286 євреїв і 1.780 українців із Закарпаття.
Батальйон прийняв бойове хрещення у боях під Харковом, в районі села Соколове, вступивши у бій 8 березня 1943 року. Йому була виділена ділянка фронту приблизно на 15 км, що відповідало смузі оборони для цілої дивізії. На основі батальйону сформували Першу чехословацьку танкову бригаду. Доброволець Степан Вайда став танкістом. А в 1943 році оунівець Вайда — вже командир танкового взводу. На початку листопада 1943 року він уже як підпоручик бере участь в боях за звільнення столиці України — міста Києва, грудні 1943 року — важкі бої під Білою Церквою, потім — під Корсунь-Шевченківським.
На початку 1945 року С. Вайда — командир танкової роти, пізніше — батальйону. З 24 березня 1945 року 1-ша окрема чехословацька бригада знаходилась в безперервних боях, проривалась через Польщу на кордон Чехословаччини. В одному з таких боїв за місто Творкув (пол. Tworków), увечері 6 квітня 1945 року С. Вайда загинув. У своїх спогадах Людвік Свобода напише: «Увечері 6 квітня 1945 р. ми понесли велику втрату. Командувач 2-го танкового батальйону надпоручник Вайда, який попереднього дня сам знищив два танки, самоходку, дві зенітні гармати й декілька мінометів і кулеметних гнізд, цей відважний закарпатський українець сьогодні був вбитий німецьким ворогом».
Герой Радянського Союзу
Наказом Президії Верховної Ради СРСР від 10 серпня 1945 року за вміле командування підрозділом та героїзм, громадянину Чехословаччини, Вайді Степану Миколайовичу посмертно присвоєне звання Героя Радянського Союзу.
Вшанування пам'яті
Вулиці Степана Вайди:
- м. Ужгород
- м. Виноградів
- м. Свалява
- м. Тячів
- м. Хуст
- селище Буштино
- селище Тересва
- с. Біловарці
- с. Богдан
- с. Боронява
- с. Велика Копаня
- с. Верхнє Водяне
- с. Веряця
- с. Вільхівці
- с. Вільхівці-Лази
- с. Грушово
- с. Добрянське
- с. Драгово
- с. Дулово
- с. Золотарьово
- с. Колодне
- с. Крива
- с. Кричово
- с. Липча
- с. Нове Давидково
- с. Новоселиця Тячівський район
- с. Мала Копаня
- с. Нижня Апша
- с. Округла
- с. Підвиноградів
- с. Поляна
- с. Ракошино
- с. Руське Поле
- с. Страбичово
- с. Теребля
- с. Терново
- с. Угля
- с. Чумальово
У місті Тячів встановлено пам'ятник.
Джерело
- Свобода Л. От Бузулука до Праги. — М.: Воениздат , 1963. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vajda Stepa n Mikola jovich Va jda takozh Vajda Shtepan nar 17 sichnya 1922 19220117 s Dulovo na Zakarpatti 6 kvitnya 1945 m Tvorkuv komandir 2 go tankovogo bataljonu Pershoyi okremoyi chehoslovackoyi tankovoyi brigadi 1 go chehoslovackogo armijskogo korpusu v skladi 101 go strileckogo korpusu 38 yi armiyi 4 go Ukrayinskogo frontu poruchik posmertno kapitan Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 posmertno Stepan Mikolajovich VajdaNarodzhennya17 sichnya 1922 1922 01 17 Dulovo Chehoslovacka RespublikaSmert6 kvitnya 1945 1945 04 06 23 roki Tvorkuv Tworkow PohovannyadKrayina ChehoslovachchinaRid vijsktankovi vijskaRoki sluzhbi1942 1945Zvannyanadporuchnik kapitan posmertno Komanduvannya2 j tankovij bataljonVijni bitviDruga Svitova vijnaNagorodi Vajda Stepan Mikolajovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 17 sichnya 1922 v seli Dulovo na Zakarpatti na toj chas pid vladoyu Chehoslovackoyi Respubliki Ukrayinec Pislya okupaciyi Karpatskoyi Ukrayini ugorskimi vijskami Stepan Vajda peretnuv polskij kordon V yazen V todi vzhe radyanskij Galichini kolishnij chlen nacionalistichnih organizacij buv internovanij do Rosiyi v Orenburzku oblast Dobrovolec Areshtant Stepan Vajda Vid povnogo fizichnogo vinishennya zakarpatciv ryatuvala mozhlivist vstupiti v chehoslovacku armiyu yaka pochala formuvatisya na pidstavi domovlenosti mizh uryadami Chehoslovackoyi respubliki yiyi avtonomnoyu chastinoyu bula Zakarpatska Ukrayina do okupaciyi Korolivstvom Ugorshina i progoloshennya nezalezhnosti ta SRSR Dlya zasudzhenih za nelegalnij peretin kordonu bula progolosheno okrema amnistiya Skoristavshis nagodoyu vryatuvatisya vid taboriv u lyutomu 1942 vstupaye do 1 go okremogo chehoslovacogo bataljonu Lyudvika Svobodi yakij formuvavsya v misti Buzuluk Orenburzkoyi oblasti Rosijskoyi RFSR Z metoyu konspiraciyi Vajda zapisavsya yak cheh dopomoglo netipove dlya ukrayincya prizvishe Naprikinci 1942 roku nacionalnij sklad bataljonu viglyadav tak 277 chehiv 21 slovakiv 286 yevreyiv i 1 780 ukrayinciv iz Zakarpattya Bataljon prijnyav bojove hreshennya u boyah pid Harkovom v rajoni sela Sokolove vstupivshi u bij 8 bereznya 1943 roku Jomu bula vidilena dilyanka frontu priblizno na 15 km sho vidpovidalo smuzi oboroni dlya ciloyi diviziyi Na osnovi bataljonu sformuvali Pershu chehoslovacku tankovu brigadu Dobrovolec Stepan Vajda stav tankistom A v 1943 roci ounivec Vajda vzhe komandir tankovogo vzvodu Na pochatku listopada 1943 roku vin uzhe yak pidporuchik bere uchast v boyah za zvilnennya stolici Ukrayini mista Kiyeva grudni 1943 roku vazhki boyi pid Biloyu Cerkvoyu potim pid Korsun Shevchenkivskim Na pochatku 1945 roku S Vajda komandir tankovoyi roti piznishe bataljonu Z 24 bereznya 1945 roku 1 sha okrema chehoslovacka brigada znahodilas v bezperervnih boyah prorivalas cherez Polshu na kordon Chehoslovachchini V odnomu z takih boyiv za misto Tvorkuv pol Tworkow uvecheri 6 kvitnya 1945 roku S Vajda zaginuv U svoyih spogadah Lyudvik Svoboda napishe Uvecheri 6 kvitnya 1945 r mi ponesli veliku vtratu Komanduvach 2 go tankovogo bataljonu nadporuchnik Vajda yakij poperednogo dnya sam znishiv dva tanki samohodku dvi zenitni garmati j dekilka minometiv i kulemetnih gnizd cej vidvazhnij zakarpatskij ukrayinec sogodni buv vbitij nimeckim vorogom Geroj Radyanskogo Soyuzu Nakazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 10 serpnya 1945 roku za vmile komanduvannya pidrozdilom ta geroyizm gromadyaninu Chehoslovachchini Vajdi Stepanu Mikolajovichu posmertno prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Vshanuvannya pam yatiVulici Stepana Vajdi m Uzhgorod m Vinogradiv m Svalyava m Tyachiv m Hust selishe Bushtino selishe Teresva s Bilovarci s Bogdan s Boronyava s Velika Kopanya s Verhnye Vodyane s Veryacya s Vilhivci s Vilhivci Lazi s Grushovo s Dobryanske s Dragovo s Dulovo s Zolotarovo s Kolodne s Kriva s Krichovo s Lipcha s Nove Davidkovo s Novoselicya Tyachivskij rajon s Mala Kopanya s Nizhnya Apsha s Okrugla s Pidvinogradiv s Polyana s Rakoshino s Ruske Pole s Strabichovo s Tereblya s Ternovo s Uglya s Chumalovo U misti Tyachiv vstanovleno pam yatnik DzhereloSvoboda L Ot Buzuluka do Pragi M Voenizdat 1963 ros