Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Боро́няво (застаріла назва-Укр. Боронява;Угор. Boronyava; Huszt-Baranya);— село в Хустській міській громаді Хустського району Закарпатської області Україні.
| село Бороняво | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Хустський район |
| Громада | Хустський район |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1389 |
| Населення | 3511 |
| Площа | 2,55 км² |
| Поштовий індекс | 90442 |
| Телефонний код | +380 31-42 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°09′27″ пн. ш. 23°23′07″ сх. д. / 48.15750° пн. ш. 23.38528° сх. д.Координати: 48°09′27″ пн. ш. 23°23′07″ сх. д. / 48.15750° пн. ш. 23.38528° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 243 м |
| Водойми | р.Боронява |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90442 с.Бороняво, вул.Центральна,105 |
| Карта | |
  Бороняво | |
 Бороняво | |
| Мапа | |
| | |
Історія
Старожили Боронява стверджують, що ще в 50-х роках, на околиці села видні були сліди курганів. Можливо, поховальних, ще із часів білих хорватів. А це ІІ-І тисячоліття до н. е. Люди, розрівнюючи їх під посіви, знаходили тут різні черепки, а іноді й металеві речі.
Вперше згадується в 1389 році як Baranya. Походження його назви пов'язане з колишніми пасовищами. Його першим відомим господарем була угорська родина Нодь, один із членів якої, Освальд, згадувався в 1449 році.
Тут було розвинуте видобування солі.
Місцеве урочище Шахти назване так, бо тут колись існували дві шахти, від яких залишились лише невеликі горбики. Розміщені вони були неподалік обійстя Щербанів. Цими шахтами здавна цікавились науковці. Але не могли дати однозначної відповіді, що саме видобували предки у цих шахтах. Наприкінці 1400-х років селище згадувалося лише як поле біля Хуста, і його населення почало знову зростати до кінця 18-го століття.
Господарство села ґрунтоване на вирощуванні зернових, також розвинуте тваринництво. Перша згадка про село в історичних документах припадає на 1389 р. Назва села походить від давньослов'янського кореня, який означає «боронити», тобто захищатися.
Під час нацистської окупації 20 жителів села мігрували до СРСР, де їх засудили до різних термінів ув'язнення, а частину потім завербували до диверсійних загонів. 23 жовтня 1944 р. село зайняли радянські війська. У Бороняві встановлені пам'ятники односельцям, які загинули у боротьбі з нацистами. Серед жителів села було чимало як замучених нацистами, так і репресованих НКВС.
Неподалік, в урочищі «Проба» розміщено мінеральне лікувальне джерело. У 14-15 ст. згадується про мінеральну воду названу «Безсмертна криниця». Викопувалась у землі яма й заповнювалась мінеральною водою, а підігрів її здійснювався розпеченим на вогнищі камінням. Хворі сідали у «купіль» й перебували у воді, поки вона не вистигала. У 80-ті роки планувалось пустити трубами довжиною більш як триста метрів цілющу воду із боронявського джерела в басейн на низинній місцевості, а біля них звести невеликі будиночки для відпочиваючих та добре починання, згодом було зведено нанівець.
Село до 1945 року було частиною Хуста — його сьомою вулицею — Хуст — Бороняво. Жителі села займалися домашніми ремеслами, виготовляли гуні, петеки, постоли з шкіри. Село розросталося завдяки соляним копальням, які були розташовані поблизу урочища «Проба».
В селі знаходиться ВАТ «Закарпатська рибоводна станція». В 60-х роках за стратегічних міркувань Радянського уряду в селі Бороняво на базі водних ресурсів річки створено штучне водосховище з великим запасом прісної води. 1972 року Кабінетом Міністрів УРСР на базі водосховищ було засновано Закарпатську рибоводну меліоративну станцію для вирощування малька рослиноїдних риб. Тепер[] станція займається розведенням рибо-посадкового матеріалу, маточного поголів'я товарної риби, використовуючи комплекс ставків загальною площею водного джерела 121 га.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 3473 | 98.92% |
| російська | 35 | 0.99% |
| білоруська | 1 | 0.03% |
| угорська | 1 | 0.03% |
| німецька | 1 | 0.03% |
| Усього | 3511 | 100% |
Храми
Церква Покрови пр. богородиці. 1888.
У селі стоїть кам'яна церква базилічного типу з бароковою вежею на західному фасаді. Землю для церкви дав Федір Клованич, а почали її будувати монахи та місцеві жителі в 1847 р. Близько 1866 р. йшлося про причетність до спорудження церкви тодішнього хустського пароха, а пізніше єпископа Іоана Пастелія.
У 1888 р., на свято Різдва Богородиці, дочірній храм Боронявського монастиря було благословлено, але він був без вежі та іконостаса і без жодних прикрас аж до 1902 р. Велику роль у спорудженні храму відіграв Микола Кучерявий, що був головою села та куратором упродовж 42 років.
З майстрів запам'ятався Юрій Клованич, із жертвувачів — Лемко, Дикун, а Баняс дав багато дерева на дахову конструкцію. Спочатку дахи були вкриті дранкою, аз 1910 р. — бляхою. Іконостас зробив Василь Фірцак. Художник з Львівщини Антон Пилиховський позолотив іконостас, намалював ікони і розписав стіни церкви. Закінчену церкву урочисто посвятив 4 лютого 1906 р. о. Іоан Басков разом з ігуменом монастиря о. Матвієм Врабелем та парохом Сокирниці Петром Медвецьким.
Як розповідає дяк Іван Клованич — правнук М. Кучерявого та Ф. Клованича, велику роль у будівництві відіграли монахи-василіяни ігумен Лупіш та намісник Гавріш, що першими служили у храмі.
У 1927 р. під час бурі зірвало з дахів бляху і церкву довелося перекривати. Того ж року відлито 500-кілограмовий дзвін на замовлення куратора Щадея, інший дзвін походить з 1802 р.
У 1979 р. зроблено прибудову. У 1980 р. Василь Теґза з Хуста оновив іконопис і настінне малювання, а в 1983 — позолочено іконостас.
Церква Вознесіння Господнього. 1927.
Землю для спорудження православної церкви дав Петро Попович поряд з греко-католицькою церквою. Дерев'яну церкву 14,5 м завдовжки, 7 м завширшки при висоті стін 3,5 м та висоті вежі 11,75 м збудували місцеві майстри Король, Орінчай, Форкавець, Хмара, а вів будівництво Микола Лемко, який трагічно загинув, упавши з турні. Двосхилі дахи вкрили драницями, невелику вежу увінчувало конічне бляшане шатро. Правили в церкві монахи з нанківського монастиря.
Церкву зняли з реєстрації діючих церков 5 вересня 1961 р., а в жовтні 1977 р. споруду розібрали, як аварійну.
Боронявський монастир отців василіян є однією з чотирьох діючих василіянських обителей Закарпаття. Він був закладений отцем Іваном Козаком, парохом Нижнього Селища і Копашнева, який постригся в ченці, прийнявши монаше ім'я Йосиф, та збудував 1716 р. дерев'яний монастир на полі, котре купив від хустських громадян.
У 1730-ті рр. монастир увійшов до василіянської провінції Святого Миколая. У 1788 р. монастир офіційно скасували, але він продовжив існувати як філія монастиря в Імстичеві і ченці продовжили служити для місцевої греко-католицької парохії. Будівлі обителі були оновлені у 1806 р. за адміністратора о. Авраамія Колесаря, Чину Святого Василія Великого, але за 50 років він майже розвалювався. Тож обитель знову відремонтували.
У 1851 р. Боронявський монастир офіційно відновили як самостійний завдяки старанням отця василіянина Якова Бованковича. У другій половині ХІХ ст. василіяни проводили будівництво парохіяльної церкви у центрі села, у якій з радянських часів служить православна громада.
У 1888 р. австро-угорський імператор Франц Йосип І надав обителі допомогу 250 золотими, міністерство шкільництва — 200 золотими, адміністрація с. — 68 золотими. Це дало змону відбудувати кам'яний монастир і церкву. Римський папа Лев ХІІІ декретом (бреве) від 28 березня 1893 р. приділив монастиреві відпуст на свята св. пророка Іллі, Благовіщення та Воздвиження Чесного Хреста.
6 серпня 1912 р. на свято св. Іллі монастир відвідали діячі Карпатської України Августин Штефан та Михайло Бращайко. Вони виступили з промовами, у якій схвалили те, що в стінах монастиря відчуваються добрі відносини між селянством та інтелігенцією.
Останнім довоєнним ігуменом у Бороняві був о. Йосиф Завадяк, який зазнав переслідувань з боку радянського режиму, відмовився переходити на російське православ'я, був засуджений до 25 років, але звільнений у 1956 р. за амністією. Цей чернець василіянин продовжив підпільно служити для греко-католиків Хуста, Бороняви та околиць. Через це на нього 4 грудня 1958 р. зумисне наїхали машиною, коли він повертався велосипедом із кар'єру, де працював. Монаха поховали на кладовищі на Замковій горі у Хусті. Попри насилля з боку радянської адміністрації, яка хотіла знищити монастир у Бороняві і обгородила його колючим дротом, подібно до джерела у Зарваниці, вірні постійно збиралися біля обителі на празники святого пророка Іллі 2 серпня. Їх намагалися розганяти із міліцією і собаками, щоб заглушити молитви, вмикали гучномовці з піснями Алли Пугачової тощо. У 1988 р. греко-католики у Бороняві, попри перешкоди з боку влади, зібралися відзначити 1000-ліття Хрещення Русі-України: їхали вірні як із Закарпаття, так і зі Львівщини, Івано-Франківщини, Тернопільщини. Міліція ж оточила Бороняво кордоном, скасували автобусні рейси. Біля витоків відродження монастиря стояли отці василіяни Павло Мадяр та Богдан Тодавчич (він став першим ігуменом), а також владика Іван Марґітич.
25 лютого 1992 р. о. Йосифа Завадяка ЧСВВ, було реабілітовано на підставі Закону Української РСР «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17 квітня 1991 р. 12 травня 2000 року відбулося урочисте перепоховання тлінних останків о. Йосифа ЧСВВ. Численний процесійний хід з мощами о. Завадяка, від Хуста до Боронявського монастиря, очолив єпископ Іван Маргітич, тодішній ігумен Боронявського монастиря о. Атанасій Чейпеш і близько 50 священиків, монахів і монахинь та вірних.
Історії Боронявського монастиря присвячена книга «Світильник віри: історія Боронявського монастиря на тлі епох», що вийшла друком у Видавництві Українського католицького університету у 2017 р. Її автором є науковий співробітник Інституту Історії Церкви Українського католицького університету Володимир Мороз, який за сприяння Василіянської Провінції святого Миколая в Україні працював над книгою упродовж трьох років. Презентація видання відбулася під час прощі у Боронявському монастирі 1 серпня 2017 р.
Відомі уродженці
- Фіца Михайло Іванович (1962) — український актор театру і кіно, заслужений артист України.
Туристичні місця
— Старожили Боронява стверджують, що ще в 50-х роках, на околиці села видні були сліди курганів. Можливо, поховальних, ще із часів білих хорватів. А це ІІ-І тисячоліття до н. е. Люди, розрівнюючи їх під посіви, знаходили тут різні черепки, а іноді й металеві речі.
- видобування солі.
- в урочищі «Проба» розміщено мінеральне лікувальне джерело.
- «Безсмертна криниця». Викопувалась у землі яма й заповнювалась мінеральною водою, а підігрів її здійснювався розпеченим на вогнищі камінням.
- «Закарпатська рибоводна станція».
- храм Покрови пр. богородиці. 1888.
- храм Вознесіння Господнього. 1927
- Боронявський монастир отців василіян
Примітки
- Moroz, Volodymyr. Заснування і становлення Боронявського монастиря: історія обителі на тлі епохи. Scientific Notes of Uzhhorod University. Series: historical and religious studies (англ.). Процитовано 23 березня 2017.
- . www.osbm.org.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 23 березня 2017.
- Мороз, Володимир. . risu.org.ua (англ.). Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 23 березня 2017.
- Мороз, Володимир; Скленар, Ігор; Заславський, Віктор (2015). Василіянські монастирі України. Книга перша: Галичина і Закарпаття (Українська) . Тернопіль: Підручники & Посібники. с. 11. ISBN .
- . press.ucu.edu.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 25 серпня 2017.
- Адміністратор. . www.osbm.org.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 25 серпня 2017.
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К., 1982.
- Мороз В. Заснування і становлення Боронявського монастиря: історія обителі на тлі епохи // Наукові записки Ужгородського університету. Серія: історико-релігійні студії 5. — 2016. — С. 154—177.
- Мороз В., Скленар І., Заславський В. Василіянські монастирі України. Книга перша: Галичина і Закарпаття. — Тернопіль, 2015.
- Штефан А. За правду і волю. Спомини і дещо з історії Карпатської України. — Торонто : Гармонія, 1973.
Посилання
- Погода в селі Бороняво [ 5 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Володимир Мороз. Віра супроти системи: як греко-католики вберегли давній монастир за СРСР [ 24 березня 2017 у Wayback Machine.] // Релігійно-Інформаційна Служба України, 30 червня 2016 року.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Boro nyavo zastarila nazva Ukr Boronyava Ugor Boronyava Huszt Baranya selo v Hustskij miskij gromadi Hustskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini selo BoronyavoKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Hustskij rajonGromada Hustskij rajonOblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane 1389Naselennya 3511Plosha 2 55 km Poshtovij indeks 90442Telefonnij kod 380 31 42Geografichni daniGeografichni koordinati 48 09 27 pn sh 23 23 07 sh d 48 15750 pn sh 23 38528 sh d 48 15750 23 38528 Koordinati 48 09 27 pn sh 23 23 07 sh d 48 15750 pn sh 23 38528 sh d 48 15750 23 38528Serednya visota nad rivnem morya 243 mVodojmi r BoronyavaMisceva vladaAdresa radi 90442 s Boronyavo vul Centralna 105KartaBoronyavoBoronyavoMapa Boronyava u VikishovishiIstoriyaBoronyavskij monastir gravyura Starozhili Boronyava stverdzhuyut sho she v 50 h rokah na okolici sela vidni buli slidi kurganiv Mozhlivo pohovalnih she iz chasiv bilih horvativ A ce II I tisyacholittya do n e Lyudi rozrivnyuyuchi yih pid posivi znahodili tut rizni cherepki a inodi j metalevi rechi Vpershe zgaduyetsya v 1389 roci yak Baranya Pohodzhennya jogo nazvi pov yazane z kolishnimi pasovishami Jogo pershim vidomim gospodarem bula ugorska rodina Nod odin iz chleniv yakoyi Osvald zgaduvavsya v 1449 roci Tut bulo rozvinute vidobuvannya soli Misceve urochishe Shahti nazvane tak bo tut kolis isnuvali dvi shahti vid yakih zalishilis lishe neveliki gorbiki Rozmisheni voni buli nepodalik obijstya Sherbaniv Cimi shahtami zdavna cikavilis naukovci Ale ne mogli dati odnoznachnoyi vidpovidi sho same vidobuvali predki u cih shahtah Naprikinci 1400 h rokiv selishe zgaduvalosya lishe yak pole bilya Husta i jogo naselennya pochalo znovu zrostati do kincya 18 go stolittya Gospodarstvo sela gruntovane na viroshuvanni zernovih takozh rozvinute tvarinnictvo Persha zgadka pro selo v istorichnih dokumentah pripadaye na 1389 r Nazva sela pohodit vid davnoslov yanskogo korenya yakij oznachaye boroniti tobto zahishatisya Pid chas nacistskoyi okupaciyi 20 zhiteliv sela migruvali do SRSR de yih zasudili do riznih terminiv uv yaznennya a chastinu potim zaverbuvali do diversijnih zagoniv 23 zhovtnya 1944 r selo zajnyali radyanski vijska U Boronyavi vstanovleni pam yatniki odnoselcyam yaki zaginuli u borotbi z nacistami Sered zhiteliv sela bulo chimalo yak zamuchenih nacistami tak i represovanih NKVS Nepodalik v urochishi Proba rozmisheno mineralne likuvalne dzherelo U 14 15 st zgaduyetsya pro mineralnu vodu nazvanu Bezsmertna krinicya Vikopuvalas u zemli yama j zapovnyuvalas mineralnoyu vodoyu a pidigriv yiyi zdijsnyuvavsya rozpechenim na vognishi kaminnyam Hvori sidali u kupil j perebuvali u vodi poki vona ne vistigala U 80 ti roki planuvalos pustiti trubami dovzhinoyu bilsh yak trista metriv cilyushu vodu iz boronyavskogo dzherela v basejn na nizinnij miscevosti a bilya nih zvesti neveliki budinochki dlya vidpochivayuchih ta dobre pochinannya zgodom bulo zvedeno nanivec Selo do 1945 roku bulo chastinoyu Husta jogo somoyu vuliceyu Hust Boronyavo Zhiteli sela zajmalisya domashnimi remeslami vigotovlyali guni peteki postoli z shkiri Selo rozrostalosya zavdyaki solyanim kopalnyam yaki buli roztashovani poblizu urochisha Proba V seli znahoditsya VAT Zakarpatska ribovodna stanciya V 60 h rokah za strategichnih mirkuvan Radyanskogo uryadu v seli Boronyavo na bazi vodnih resursiv richki stvoreno shtuchne vodoshovishe z velikim zapasom prisnoyi vodi 1972 roku Kabinetom Ministriv URSR na bazi vodoshovish bulo zasnovano Zakarpatsku ribovodnu meliorativnu stanciyu dlya viroshuvannya malka roslinoyidnih rib Teper koli stanciya zajmayetsya rozvedennyam ribo posadkovogo materialu matochnogo pogoliv ya tovarnoyi ribi vikoristovuyuchi kompleks stavkiv zagalnoyu plosheyu vodnogo dzherela 121 ga NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 3473 98 92 rosijska 35 0 99 biloruska 1 0 03 ugorska 1 0 03 nimecka 1 0 03 Usogo 3511 100 HramiCerkva Pokrovi pr bogorodici 1888 U seli stoyit kam yana cerkva bazilichnogo tipu z barokovoyu vezheyu na zahidnomu fasadi Zemlyu dlya cerkvi dav Fedir Klovanich a pochali yiyi buduvati monahi ta miscevi zhiteli v 1847 r Blizko 1866 r jshlosya pro prichetnist do sporudzhennya cerkvi todishnogo hustskogo paroha a piznishe yepiskopa Ioana Pasteliya U 1888 r na svyato Rizdva Bogorodici dochirnij hram Boronyavskogo monastirya bulo blagoslovleno ale vin buv bez vezhi ta ikonostasa i bez zhodnih prikras azh do 1902 r Veliku rol u sporudzhenni hramu vidigrav Mikola Kucheryavij sho buv golovoyu sela ta kuratorom uprodovzh 42 rokiv Z majstriv zapam yatavsya Yurij Klovanich iz zhertvuvachiv Lemko Dikun a Banyas dav bagato dereva na dahovu konstrukciyu Spochatku dahi buli vkriti drankoyu az 1910 r blyahoyu Ikonostas zrobiv Vasil Fircak Hudozhnik z Lvivshini Anton Pilihovskij pozolotiv ikonostas namalyuvav ikoni i rozpisav stini cerkvi Zakinchenu cerkvu urochisto posvyativ 4 lyutogo 1906 r o Ioan Baskov razom z igumenom monastirya o Matviyem Vrabelem ta parohom Sokirnici Petrom Medveckim Yak rozpovidaye dyak Ivan Klovanich pravnuk M Kucheryavogo ta F Klovanicha veliku rol u budivnictvi vidigrali monahi vasiliyani igumen Lupish ta namisnik Gavrish sho pershimi sluzhili u hrami U 1927 r pid chas buri zirvalo z dahiv blyahu i cerkvu dovelosya perekrivati Togo zh roku vidlito 500 kilogramovij dzvin na zamovlennya kuratora Shadeya inshij dzvin pohodit z 1802 r U 1979 r zrobleno pribudovu U 1980 r Vasil Tegza z Husta onoviv ikonopis i nastinne malyuvannya a v 1983 pozolocheno ikonostas Cerkva Voznesinnya Gospodnogo 1927 Zemlyu dlya sporudzhennya pravoslavnoyi cerkvi dav Petro Popovich poryad z greko katolickoyu cerkvoyu Derev yanu cerkvu 14 5 m zavdovzhki 7 m zavshirshki pri visoti stin 3 5 m ta visoti vezhi 11 75 m zbuduvali miscevi majstri Korol Orinchaj Forkavec Hmara a viv budivnictvo Mikola Lemko yakij tragichno zaginuv upavshi z turni Dvoshili dahi vkrili dranicyami neveliku vezhu uvinchuvalo konichne blyashane shatro Pravili v cerkvi monahi z nankivskogo monastirya Cerkvu znyali z reyestraciyi diyuchih cerkov 5 veresnya 1961 r a v zhovtni 1977 r sporudu rozibrali yak avarijnu Boronyavskij monastirBoronyavskij monastir otciv vasiliyan ye odniyeyu z chotiroh diyuchih vasiliyanskih obitelej Zakarpattya Vin buv zakladenij otcem Ivanom Kozakom parohom Nizhnogo Selisha i Kopashneva yakij postrigsya v chenci prijnyavshi monashe im ya Josif ta zbuduvav 1716 r derev yanij monastir na poli kotre kupiv vid hustskih gromadyan U 1730 ti rr monastir uvijshov do vasiliyanskoyi provinciyi Svyatogo Mikolaya U 1788 r monastir oficijno skasuvali ale vin prodovzhiv isnuvati yak filiya monastirya v Imstichevi i chenci prodovzhili sluzhiti dlya miscevoyi greko katolickoyi parohiyi Budivli obiteli buli onovleni u 1806 r za administratora o Avraamiya Kolesarya Chinu Svyatogo Vasiliya Velikogo ale za 50 rokiv vin majzhe rozvalyuvavsya Tozh obitel znovu vidremontuvali U 1851 r Boronyavskij monastir oficijno vidnovili yak samostijnij zavdyaki starannyam otcya vasiliyanina Yakova Bovankovicha U drugij polovini HIH st vasiliyani provodili budivnictvo parohiyalnoyi cerkvi u centri sela u yakij z radyanskih chasiv sluzhit pravoslavna gromada U 1888 r avstro ugorskij imperator Franc Josip I nadav obiteli dopomogu 250 zolotimi ministerstvo shkilnictva 200 zolotimi administraciya s 68 zolotimi Ce dalo zmonu vidbuduvati kam yanij monastir i cerkvu Rimskij papa Lev HIII dekretom breve vid 28 bereznya 1893 r pridiliv monastirevi vidpust na svyata sv proroka Illi Blagovishennya ta Vozdvizhennya Chesnogo Hresta 6 serpnya 1912 r na svyato sv Illi monastir vidvidali diyachi Karpatskoyi Ukrayini Avgustin Shtefan ta Mihajlo Brashajko Voni vistupili z promovami u yakij shvalili te sho v stinah monastirya vidchuvayutsya dobri vidnosini mizh selyanstvom ta inteligenciyeyu Ostannim dovoyennim igumenom u Boronyavi buv o Josif Zavadyak yakij zaznav peresliduvan z boku radyanskogo rezhimu vidmovivsya perehoditi na rosijske pravoslav ya buv zasudzhenij do 25 rokiv ale zvilnenij u 1956 r za amnistiyeyu Cej chernec vasiliyanin prodovzhiv pidpilno sluzhiti dlya greko katolikiv Husta Boronyavi ta okolic Cherez ce na nogo 4 grudnya 1958 r zumisne nayihali mashinoyu koli vin povertavsya velosipedom iz kar yeru de pracyuvav Monaha pohovali na kladovishi na Zamkovij gori u Husti Popri nasillya z boku radyanskoyi administraciyi yaka hotila znishiti monastir u Boronyavi i obgorodila jogo kolyuchim drotom podibno do dzherela u Zarvanici virni postijno zbiralisya bilya obiteli na prazniki svyatogo proroka Illi 2 serpnya Yih namagalisya rozganyati iz miliciyeyu i sobakami shob zaglushiti molitvi vmikali guchnomovci z pisnyami Alli Pugachovoyi tosho U 1988 r greko katoliki u Boronyavi popri pereshkodi z boku vladi zibralisya vidznachiti 1000 littya Hreshennya Rusi Ukrayini yihali virni yak iz Zakarpattya tak i zi Lvivshini Ivano Frankivshini Ternopilshini Miliciya zh otochila Boronyavo kordonom skasuvali avtobusni rejsi Bilya vitokiv vidrodzhennya monastirya stoyali otci vasiliyani Pavlo Madyar ta Bogdan Todavchich vin stav pershim igumenom a takozh vladika Ivan Margitich 25 lyutogo 1992 r o Josifa Zavadyaka ChSVV bulo reabilitovano na pidstavi Zakonu Ukrayinskoyi RSR Pro reabilitaciyu zhertv politichnih represij na Ukrayini vid 17 kvitnya 1991 r 12 travnya 2000 roku vidbulosya urochiste perepohovannya tlinnih ostankiv o Josifa ChSVV Chislennij procesijnij hid z moshami o Zavadyaka vid Husta do Boronyavskogo monastirya ocholiv yepiskop Ivan Margitich todishnij igumen Boronyavskogo monastirya o Atanasij Chejpesh i blizko 50 svyashenikiv monahiv i monahin ta virnih Istoriyi Boronyavskogo monastirya prisvyachena kniga Svitilnik viri istoriya Boronyavskogo monastirya na tli epoh sho vijshla drukom u Vidavnictvi Ukrayinskogo katolickogo universitetu u 2017 r Yiyi avtorom ye naukovij spivrobitnik Institutu Istoriyi Cerkvi Ukrayinskogo katolickogo universitetu Volodimir Moroz yakij za spriyannya Vasiliyanskoyi Provinciyi svyatogo Mikolaya v Ukrayini pracyuvav nad knigoyu uprodovzh troh rokiv Prezentaciya vidannya vidbulasya pid chas proshi u Boronyavskomu monastiri 1 serpnya 2017 r Boronyavskij monastir u nashi dniVidomi urodzhenciFica Mihajlo Ivanovich 1962 ukrayinskij aktor teatru i kino zasluzhenij artist Ukrayini Turistichni miscya Starozhili Boronyava stverdzhuyut sho she v 50 h rokah na okolici sela vidni buli slidi kurganiv Mozhlivo pohovalnih she iz chasiv bilih horvativ A ce II I tisyacholittya do n e Lyudi rozrivnyuyuchi yih pid posivi znahodili tut rizni cherepki a inodi j metalevi rechi vidobuvannya soli v urochishi Proba rozmisheno mineralne likuvalne dzherelo Bezsmertna krinicya Vikopuvalas u zemli yama j zapovnyuvalas mineralnoyu vodoyu a pidigriv yiyi zdijsnyuvavsya rozpechenim na vognishi kaminnyam Zakarpatska ribovodna stanciya hram Pokrovi pr bogorodici 1888 hram Voznesinnya Gospodnogo 1927 Boronyavskij monastir otciv vasiliyan PrimitkiRidni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Moroz Volodymyr Zasnuvannya i stanovlennya Boronyavskogo monastirya istoriya obiteli na tli epohi Scientific Notes of Uzhhorod University Series historical and religious studies angl Procitovano 23 bereznya 2017 www osbm org ua uk ua Arhiv originalu za 5 bereznya 2017 Procitovano 23 bereznya 2017 Moroz Volodimir risu org ua angl Arhiv originalu za 24 bereznya 2017 Procitovano 23 bereznya 2017 Moroz Volodimir Sklenar Igor Zaslavskij Viktor 2015 Vasiliyanski monastiri Ukrayini Kniga persha Galichina i Zakarpattya Ukrayinska Ternopil Pidruchniki amp Posibniki s 11 ISBN 9789660728745 press ucu edu ua ukr Arhiv originalu za 24 serpnya 2017 Procitovano 25 serpnya 2017 Administrator www osbm org ua uk ua Arhiv originalu za 25 serpnya 2017 Procitovano 25 serpnya 2017 DzherelaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zakarpatska oblast K 1982 Moroz V Zasnuvannya i stanovlennya Boronyavskogo monastirya istoriya obiteli na tli epohi Naukovi zapiski Uzhgorodskogo universitetu Seriya istoriko religijni studiyi 5 2016 S 154 177 Moroz V Sklenar I Zaslavskij V Vasiliyanski monastiri Ukrayini Kniga persha Galichina i Zakarpattya Ternopil 2015 Shtefan A Za pravdu i volyu Spomini i desho z istoriyi Karpatskoyi Ukrayini Toronto Garmoniya 1973 PosilannyaPogoda v seli Boronyavo 5 bereznya 2008 u Wayback Machine Volodimir Moroz Vira suproti sistemi yak greko katoliki vberegli davnij monastir za SRSR 24 bereznya 2017 u Wayback Machine Religijno Informacijna Sluzhba Ukrayini 30 chervnya 2016 roku