Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Миха́йло Миха́йлович Браща́йко (* 14 жовтня 1883, с. Балажер, Березький комітат, Угорське королівство — † 5 січня 1969, м. Ужгород) — український політичний діяч Закарпаття, Голова конституційно-правничої комісії Сойму Карпатської України.
| Михайло Бращайко | |
|---|---|
 | |
 Голова конституційно-правничої комісії Сойму Карпатської України | |
| 15 березня 1939 — 16 березня 1939 | |
| Попередник | посада запроваджена |
| Наступник | посада скасована |
| Народився | 14 жовтня 1883 с. Балажер, Березький комітат, Угорське королівство,  Австро-Угорщина |
| Помер | 5 січня 1969 (85 років) Ужгород, Закарпатська область, Українська РСР,  СРСР |
| Похований | Ужгород |
| Відомий як | адвокат, правник, політик, перекладач |
| Країна | Угорщина, Чехословаччина і СРСР |
| Національність | українець |
| Політична партія | Українське Національне Об'єднання |
| Професія | адвокат |
Життєпис
По центру: Президент Карпатської України о. Августин Волошин; Перший ряд зліва направо: Микола Долинай, Юлій Бращайко, Юліян Ревай, Августин Штефан, Степан Клочурак; Другий ряд: Федір Ревай, Степан Росоха, Леонід Романюк, Августин Дутка, Михайло Тулик, Дмитро Німчук, Михайло Бращайко, Іван Грига, Микола Мандзюк; Третій ряд: Володимир Комаринський, Микола Різдорфер, Антон Ернест Олдофреді, Мілош Дрбал, Григорій Мойш, Михайло Марущак, Кирило Феделеш, Василь Климпуш, о. Юрій Станинець; Четвертий ряд: Василь Щобей, Іван Ігнатко, Юрій Пазуханич, Іван Перевузник, Адальберт Довбак, Петро Попович, Іван Качала, Василь Лацанич
Навчання і професійна діяльність
Загальну школу закінчив у селі Нанково та в місті Хусті. Навчався в Ужгородській і Мараморош-Сиґетській гімназіях. Правничу освіту отримав на юридичному факультеті Клузького (Коложварського) й Віденського університетів. Під час навчання у Віденському університеті познайомився із провідними українськими громадськими діячами, депутатами віденського парламенту Кирилом Трильовським, Теофілом Окуневським, Миколою фон Васильком.
У березні 1910 року здобув ступінь доктора права. У жовтні 1913 року склав адвокатський іспит та відкрив власну адвокатську канцелярію в місті Рахові на Закарпатті. Наприкінці року був мобілізований до австрійської армії, в якій прослужив до 1918 р.
Один із ініціаторів злуки Закарпаття із ЗУНР, УНР
18 грудня 1918 р. виступав на з'їзді Мараморощини у Сигіті, де було обрано Сигітську Народну Раду (також мали слово Клочурак Степан , Климпуш Василь — Ясіня, Августин Штефан — Рахів, — Великий Бичків).
У 1919 році — один з ініціаторів проведення Всенародного конгресу угорських русинів, у 1918–1919 рр. — делегат від Закарпаття в уряді ЗУНР. Був головою «Всенародних зборів угро-руського народу» в Хусті, на яких 21 січня 1919 р. прийнято рішення про возз'єднання краю з Українською народною республікою.
Громадсько-політична діяльність при чеській владі
За чеської окупації Закарпаття у квітні 1921 р. був членом чехословацько-румунської демілітаризаційної комісії з урегулювання питань кордонів. 22 березня 1922 р. брав участь у міжпартійній нараді з обговорення «Плану програми уряду Чехословацької республіки відносно проблеми Підкарпатської Русі». У 1923 р. переїхав до Ужгорода, де відкрив власну адвокатську канцелярію, діяльність в якій вів до жовтня 1938 р.
Проводив активну українську громадсько-політичну та культурно-освітню діяльність:
- один із засновників Руської хліборобської партії та її секретар, а згодом і голова;
- редактор її партійного органу «Руська Нива» (1920–24), в якому публікував чисельні публіцистичні статті;
- заступник голови Християнської народної партії (1924–38);
- член партії Українське Національне Об'єднання (1938–39).
- член «Українського Правничого Товариства в Ч. С.Р.» (Прага) та «Союзу Українських Адвокатів у Львові».
У 1932–38 роках — видавець і редактор суспільно-політичного двотижневика національно-демократичного напряму «Українське слово». Також був у цей період директором «Руського театру» і членом товариства «Просвіта» в Ужгороді. Входив до правління «Просвіти», допомагав товариству власними коштами, що врятувало від продажу його майна у грудні 1934 р.
Діяльність в Карпатській Україні
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Виступ доктора Михайла Бращайка на Соймі Карпатської України (1939) |
У жовтні 1938 р. Михайло Бращайко разом з урядом Августина Волошина переїхав до Хуста. Тут працював нотаріусом, обраний депутатом до першого Сейму Карпатської України, в якому був головою конституційно-правничої комісії.
Став автором проекту закону про назву, мову, прапор, герб та гімн Карпатської України, який сейм прийняв одноголосно 15 березня 1939. Того самого дня зачитав маніфест, який проголосив незалежність Карпатської України.
Після окупації Карпатської України угорцями зазнав переслідувань та декілька місяців провів у в'язниці. Від 1940 працював при сирітській секції — опікунському уряді, який входив до складу жупної адміністрації у різних містах Закарпаття (10.01.1941 — 25.10.1944 в Хусті).
Після встановлення радянської влади
У 1945 радянська влада призначила Михайла Бращайка керівником групи у відділі уповноваженого Народної ради Закарпатської України (НРЗУ) у справах юстиції в Ужгороді. Входив до першого складу «Організаційного бюро народної адвокатури Закарпатської України», яке займалося процедурою прийому до числа адвокатів. Працював адвокатом в юридичній консультації, однак 1948 року його звільнили.
Жив на випадкові заробітки, зокрема, перекладав з української та російської на угорську мову та з угорської на українську мову.
Помер 5 січня 1969 року. Похований в Ужгороді.
Праці
- «Чесько-руські взаємини» (1923),
- «Мадярсько-руський словарь» (1928, співавт.),
- «Тарас Шевченко» (1931).
Література
- Вегеш М. М. Бращайки // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — С. 374.
Посилання
- Біографія на сайті 1939.IN.UA [ 26 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Коротка біографія Михайла Бращайка [ 10 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Бращайко Михайло Михайлович [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Виступ д-ра М.Бращайка на Сеймі Карпатської України (1939) на YouTube
Примітки
- М.Литвин, К.Науменко. Історія ЗУНР.- Львів: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.- 368 с., іл. с. 71
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miha jlo Miha jlovich Brasha jko 14 zhovtnya 1883 s Balazher Berezkij komitat Ugorske korolivstvo 5 sichnya 1969 m Uzhgorod ukrayinskij politichnij diyach Zakarpattya Golova konstitucijno pravnichoyi komisiyi Sojmu Karpatskoyi Ukrayini Mihajlo BrashajkoMihajlo BrashajkoGolova konstitucijno pravnichoyi komisiyi Sojmu Karpatskoyi Ukrayini15 bereznya 1939 16 bereznya 1939Poperednikposada zaprovadzhenaNastupnikposada skasovanaNarodivsya14 zhovtnya 1883 1883 10 14 s Balazher Berezkij komitat Ugorske korolivstvo Avstro UgorshinaPomer5 sichnya 1969 1969 01 05 85 rokiv Uzhgorod Zakarpatska oblast Ukrayinska RSR SRSRPohovanijUzhgorodVidomij yakadvokat pravnik politik perekladachKrayinaUgorshina Chehoslovachchina i SRSRNacionalnistukrayinecPolitichna partiyaUkrayinske Nacionalne Ob yednannyaProfesiyaadvokat U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Brashajko ZhittyepisPosli Sojmu Karpatskoyi Ukrayini Po centru Prezident Karpatskoyi Ukrayini o Avgustin Voloshin Pershij ryad zliva napravo Mikola Dolinaj Yulij Brashajko Yuliyan Revaj Avgustin Shtefan Stepan Klochurak Drugij ryad Fedir Revaj Stepan Rosoha Leonid Romanyuk Avgustin Dutka Mihajlo Tulik Dmitro Nimchuk Mihajlo Brashajko Ivan Griga Mikola Mandzyuk Tretij ryad Volodimir Komarinskij Mikola Rizdorfer Anton Ernest Oldofredi Milosh Drbal Grigorij Mojsh Mihajlo Marushak Kirilo Fedelesh Vasil Klimpush o Yurij Staninec Chetvertij ryad Vasil Shobej Ivan Ignatko Yurij Pazuhanich Ivan Perevuznik Adalbert Dovbak Petro Popovich Ivan Kachala Vasil Lacanich Navchannya i profesijna diyalnist Zagalnu shkolu zakinchiv u seli Nankovo ta v misti Husti Navchavsya v Uzhgorodskij i Maramorosh Sigetskij gimnaziyah Pravnichu osvitu otrimav na yuridichnomu fakulteti Kluzkogo Kolozhvarskogo j Videnskogo universitetiv Pid chas navchannya u Videnskomu universiteti poznajomivsya iz providnimi ukrayinskimi gromadskimi diyachami deputatami videnskogo parlamentu Kirilom Trilovskim Teofilom Okunevskim Mikoloyu fon Vasilkom U berezni 1910 roku zdobuv stupin doktora prava U zhovtni 1913 roku sklav advokatskij ispit ta vidkriv vlasnu advokatsku kancelyariyu v misti Rahovi na Zakarpatti Naprikinci roku buv mobilizovanij do avstrijskoyi armiyi v yakij prosluzhiv do 1918 r Odin iz iniciatoriv zluki Zakarpattya iz ZUNR UNR 18 grudnya 1918 r vistupav na z yizdi Maramoroshini u Sigiti de bulo obrano Sigitsku Narodnu Radu takozh mali slovo Klochurak Stepan Klimpush Vasil Yasinya Avgustin Shtefan Rahiv Velikij Bichkiv U 1919 roci odin z iniciatoriv provedennya Vsenarodnogo kongresu ugorskih rusiniv u 1918 1919 rr delegat vid Zakarpattya v uryadi ZUNR Buv golovoyu Vsenarodnih zboriv ugro ruskogo narodu v Husti na yakih 21 sichnya 1919 r prijnyato rishennya pro vozz yednannya krayu z Ukrayinskoyu narodnoyu respublikoyu Gromadsko politichna diyalnist pri cheskij vladi Za cheskoyi okupaciyi Zakarpattya u kvitni 1921 r buv chlenom chehoslovacko rumunskoyi demilitarizacijnoyi komisiyi z uregulyuvannya pitan kordoniv 22 bereznya 1922 r brav uchast u mizhpartijnij naradi z obgovorennya Planu programi uryadu Chehoslovackoyi respubliki vidnosno problemi Pidkarpatskoyi Rusi U 1923 r pereyihav do Uzhgoroda de vidkriv vlasnu advokatsku kancelyariyu diyalnist v yakij viv do zhovtnya 1938 r Provodiv aktivnu ukrayinsku gromadsko politichnu ta kulturno osvitnyu diyalnist odin iz zasnovnikiv Ruskoyi hliborobskoyi partiyi ta yiyi sekretar a zgodom i golova redaktor yiyi partijnogo organu Ruska Niva 1920 24 v yakomu publikuvav chiselni publicistichni statti zastupnik golovi Hristiyanskoyi narodnoyi partiyi 1924 38 chlen partiyi Ukrayinske Nacionalne Ob yednannya 1938 39 chlen Ukrayinskogo Pravnichogo Tovaristva v Ch S R Praga ta Soyuzu Ukrayinskih Advokativ u Lvovi U 1932 38 rokah vidavec i redaktor suspilno politichnogo dvotizhnevika nacionalno demokratichnogo napryamu Ukrayinske slovo Takozh buv u cej period direktorom Ruskogo teatru i chlenom tovaristva Prosvita v Uzhgorodi Vhodiv do pravlinnya Prosviti dopomagav tovaristvu vlasnimi koshtami sho vryatuvalo vid prodazhu jogo majna u grudni 1934 r Diyalnist v Karpatskij Ukrayini Zovnishni videofajli Vistup doktora Mihajla Brashajka na Sojmi Karpatskoyi Ukrayini 1939 U zhovtni 1938 r Mihajlo Brashajko razom z uryadom Avgustina Voloshina pereyihav do Husta Tut pracyuvav notariusom obranij deputatom do pershogo Sejmu Karpatskoyi Ukrayini v yakomu buv golovoyu konstitucijno pravnichoyi komisiyi Stav avtorom proektu zakonu pro nazvu movu prapor gerb ta gimn Karpatskoyi Ukrayini yakij sejm prijnyav odnogolosno 15 bereznya 1939 Togo samogo dnya zachitav manifest yakij progolosiv nezalezhnist Karpatskoyi Ukrayini Pislya okupaciyi Karpatskoyi Ukrayini ugorcyami zaznav peresliduvan ta dekilka misyaciv proviv u v yaznici Vid 1940 pracyuvav pri siritskij sekciyi opikunskomu uryadi yakij vhodiv do skladu zhupnoyi administraciyi u riznih mistah Zakarpattya 10 01 1941 25 10 1944 v Husti Pislya vstanovlennya radyanskoyi vladi U 1945 radyanska vlada priznachila Mihajla Brashajka kerivnikom grupi u viddili upovnovazhenogo Narodnoyi radi Zakarpatskoyi Ukrayini NRZU u spravah yusticiyi v Uzhgorodi Vhodiv do pershogo skladu Organizacijnogo byuro narodnoyi advokaturi Zakarpatskoyi Ukrayini yake zajmalosya proceduroyu prijomu do chisla advokativ Pracyuvav advokatom v yuridichnij konsultaciyi odnak 1948 roku jogo zvilnili Zhiv na vipadkovi zarobitki zokrema perekladav z ukrayinskoyi ta rosijskoyi na ugorsku movu ta z ugorskoyi na ukrayinsku movu Pomer 5 sichnya 1969 roku Pohovanij v Uzhgorodi Praci Chesko ruski vzayemini 1923 Madyarsko ruskij slovar 1928 spivavt Taras Shevchenko 1931 LiteraturaVegesh M M Brashajki Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il S 374 PosilannyaBiografiya na sajti 1939 IN UA 26 grudnya 2016 u Wayback Machine Korotka biografiya Mihajla Brashajka 10 sichnya 2012 u Wayback Machine Brashajko Mihajlo Mihajlovich 23 sichnya 2022 u Wayback Machine Vistup d ra M Brashajka na Sejmi Karpatskoyi Ukrayini 1939 na YouTubePrimitkiM Litvin K Naumenko Istoriya ZUNR Lviv Institut ukrayinoznavstva NANU vidavnicha firma Olir 1995 368 s il ISBN 5 7707 7867 9 s 71