Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Балажер (у 1967-1993 — у складі села Іванівка) — село в Берегівській громаді Берегівського району Закарпатської області України.
| село Балажер | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Закарпатська область | ||
| Район | Берегівський район | ||
| Громада | Берегівська громада | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1323 | ||
| Населення | 816 | ||
| Площа | 2,2 км² | ||
| Густота населення | 370,91 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 90233 | ||
| Телефонний код | +380 03141 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | H G O | ||
| Середня висота над рівнем моря | 109 м | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 90233, с.Яноші, вул. Шевченка, 41 | ||
| Карта | |||
  Балажер | |||
 Балажер | |||
| Мапа | |||
| | |||
Колишні назви — Белашей, Белашієво.
Історія
Балажер вперше згадується в 1323 році як Болошей.
Інші згадки: 1323: Balasey, 1349: Balase, 1461: Balasce, 1542: Balaſe, 1550: Balaſer, 1552: Balaſe, 1564: Balaſſe, 1570: Balaſe, 1773: Balasér, 1808: Balazsér, Baláţiowa, Balazsiova, 1851: Balazsér, Balasijovo, 1864/65: Balazsér, 1877: Balazsér, 1913: Balazsér, 1925: Balaţer, 1930: Blaţejovo, 1944: Balazsér, 1983: Кузьмине, Кузьмино, 1995: Балажер.
Поселення було успадкованим маєтком Габріеля, сина Томаша Яноші, що доглядав за королівськими лісами.
У 1327 році король Карл Роберт повернув маєток попереднім власникам.
В минулому село Балажер (Балаше) простягнулося по березі річки Верке. В кінці вулиці Руської був водяний млин, про який згадується вже в 1429 році, коли оновлений млин силою відняла поміщиця Керестурі Гелеле від Чарнавадаі Петра. Недалеко від цього місця і археологом Т.Легоцьким в 1909 році були знайдені предмети бронзової епохи.
Про село Балажер в «Берегвармедє моногрфіяйо» Т.Легоцького згадується, що воно в кінці сімдесятих років XIX століття (1880) мало 1557 гольдів земельних угідь, 82 жилих будинків та 500 жителів, які розмовляли на українській (орос) та угорській мовах.
За документами, в 1348 році село Балажер за присутністю королівського намісника та єгерського капітула було поділено між синами поміщиків Лазара та Чарнавадаі. Міжусобиці феодалів, що тривали понад 200 років, закінчились кровопролиттям та захватом рухомого і нерухомого майна. Тому, селом часто володіли все нові поміщики, що тяжким ярмом лягало на плечі кріпосних селян.
В 1566 році село було розграбовано татарами (під правлінням турецького султана Сулеймана I Кануні), а через рік, в 1567 році королівські війська короля Мікши Кароля (1564—1576) під керівництвом Борнемісси Яноша і Салаї Ференца знову спустошили село, вісім господарств спалено.
У 1461 році ним володів Жігмонд Шурані і його сини.
В 1566 році, було розграбовано татарами.
У 1567 році угорський король Максиміліан ІІ під час рейдів його армій зруйнував це село.
На завершення, в 1569 році, управляючий Мукачівським замком Сентбенедекі Янош з Сентйанош Лайошом, керуючи озброєними селянами міста Берегсас, напали на володіння Шурані Ласло в селі Балажер, багатьох селян взяли в полон, забравши їх з собою, за що Шурані подав в суд.
Дальше в Монографії розповідається, кому в подальшому в володіння переходило село. Так, наприклад, в 1651 р.за рішенням короля Фердінанда III (1637—1657) у володіння село отримали сім"ї поміщиків Перені та Б. Калоі, в 1687 році половина села перейшла у володіння поміщику Петру Мартину, який володів ним та ще й такими селами: Кальником, Пацканьовом, Бистрим, Шурань, Попі, Астей, та ін.
Через кілька десятиліть в селі Балажер з'явились нові землевласники, такі як Погань Пал, затім його дружина Погань Етелка, яка ще й при Чехословацькій республіці здавала землі в оренду. В кінці другої світової війни вона виїхала в Угорщину. В селі Балажер від її володінь залишилась садиба, яка й до сьогодні існує, в даний час вона, за рішенням сесії Яношівської сільської ради, в 2000 році перейшла у власність Балажерської реформатської релігійної громади, які здали її в довгострокову оренду Закарпатській реформатській релігійній громаді. Садиба розквітла, в результаті довгочасних реставраційних та ремонтних робіт, тут проводяться релігійні заходи, літнє таборування дітей, тощо.
До 1770 року село Балажер мало свій реформатський приход та священика. Приход мав свою круглу печатку «A balazséri református egyházközség pecsétje — 1558», (Печатка Балажерської реформатської релігійної громади — 1558).З 1773 року Балажерські реформати належали до Яношівської реформатської релігійної громади (приходу), вони мали свою часовню, яку в 1911 році розібрали на будівельні матеріали з такою метою, що почнуть з нього будувати свою церкву. В селі були й католики, вони теж належали до Яношівського релігійного приходу. В 1897 році греко-католики села Балажер збудували собі церкву і мали свого священика до 1953 року. З цієї дати вони належали до Яношівського греко-католицького приходу.
Культурних закладів (бібліотек, клубу, школи) село не мало. В селі, в будинках дяків функціонували дві школи (реформатів і греко-католиків), в яких дітей навчали кантори -дяки. Навчання було платним, тому вчилися тільки діти з багатих сімей. Початкова школа на державному утриманні була відкрита тільки за часів Чехословацької республіки, в 1926 році. Учні 5-6 класів навчалися в Яношівській початковій школі. З приходом радянської влади в селі були засновані 2 початкові школи, одна з українською, інша — з угорською мовою навчання, був відкритий клуб, бібліотека та фельдшерсько-акушерський пункт.
В першій світовій війні з села брало участь 50 чоловік, 5 з них загинули.
Пам'ятки
- В селі розташований невеликий палац із парком — маєток часів 20-х років 20-го століття, що належив родині Чебі Погань.
Мешканці села називають маєток угорським словом «Каштей» (палац), і знаходиться він на однойменній вулиці. Після 2-ї світової війни тут розташували школу, а потім — центр для військової підготовки старшокласників. Той період негативно відобразився на садибі: значну частину великого парку було вирубано, на звільнених місцях було побудовано низку будиночків для літнього таборування молоді, яка готувалась до призову в армію. До палацу ж з тилу приєднали недоречні прибудови, які сильно псують його задню частину, тому урочисто і шляхетно він виглядає лише з фасаду. За переказами, під одним із вцілілих дерев, за заповітом був розвіяний прах представника роду власників маєтку.
На початку 2000-х років приміщення колишньої садиби отримала реформатська церква, і влаштувала в ньому Центр Конференцій «Бейтел». Тепер тут проводяться семінари та лекції з релігійної тематики, а влітку в колишньому маєтку відпочиває, навчається та розважається позмінно понад тисяча підлітків реформатського віросповідання, з Берегівщини та Мукачівщини. Живуть вони в зручних кімнатах на 6-8 ліжок, з усіма вигодами, розміщеними як у палаці, так і в колишніх будиночках «курсантів», а також у переробленому на комфортний гуртожиток колишньому стрілецькому тирі. В міжсезоння частина приміщень використовується в якості гостелу.
Храми
В XV ст. в селі була побудувала римо-католицька церква на честь Святого Борнобаша. В 1558 р. місцеві жителі прийняли реформаторську віру, і храм змінив конфесію. В 1801—1803 рр. церква була відреставрована та перебудована. З 1991 р. в селі діє також новозбудований реформаторський храм.
Греко-католицький храм був побудований в 1897 р., на честь Св. Петра і Павла. В радянські часи храм відібраний в православну парафію.
Туристичні місця
- палац із парком 20-х років 20-го століття, що належив родині Чебі Погань.
- під одним із вцілілих дерев, за заповітом був розвіяний прах представника роду власників маєтку.
- документальний фільм «Балажер. Корегування реальності» про село Балажер, який виграв нагороду «Кращий документальний фільм» на 33-у Інтернаціональному фестивалі студентських фільмів у Мюнхені.
- у XV ст. в селі була побудувана римо-католицька церква на честь Святого Борнобаша
- греко-католицький храм 1897 р., Св. Петра і Павла
- з 1991 р. в селі діє реформаторський храм.
Відомі люди
- Бращайко Михайло — український політичний діяч Закарпаття, Голова конституційно-правничої комісії Сойму Карпатської України.
- Берегівчанка, студентка Цюріхського інституту мистецтв, Леся Кордонець зняла документальний фільм «Балажер. Корегування реальності» про село Балажер, який виграв нагороду «Кращий документальний фільм» на 33-у Інтернаціональному фестивалі студентських фільмів у Мюнхені. Режисеру на прикладі старого громадського автобуса вдалося показати історію віддаленого прикордонного регіону в Європі та утопічні сподівання соціалістичної держави.
Посилання
- Яноші та Балажер — туристичне передмістя Берегова [ 19 січня 2019 у Wayback Machine.]
- «Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини»
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ivanivka Balazher u 1967 1993 u skladi sela Ivanivka selo v Beregivskij gromadi Beregivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini selo Balazher Gerb Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Beregivskij rajon Gromada Beregivska gromada Osnovni dani Zasnovane 1323 Naselennya 816 Plosha 2 2 km Gustota naselennya 370 91 osib km Poshtovij indeks 90233 Telefonnij kod 380 03141 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 14 47 pn sh 22 36 31 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 109 m Misceva vlada Adresa radi 90233 s Yanoshi vul Shevchenka 41 Karta Balazher Balazher Mapa Balazher u Vikishovishi Kolishni nazvi Belashej Belashiyevo IstoriyaPalac rodini Pogani Balazher vpershe zgaduyetsya v 1323 roci yak Boloshej Inshi zgadki 1323 Balasey 1349 Balase 1461 Balasce 1542 Balaſe 1550 Balaſer 1552 Balaſe 1564 Balaſſe 1570 Balaſe 1773 Balaser 1808 Balazser Balaţiowa Balazsiova 1851 Balazser Balasijovo 1864 65 Balazser 1877 Balazser 1913 Balazser 1925 Balaţer 1930 Blaţejovo 1944 Balazser 1983 Kuzmine Kuzmino 1995 Balazher Poselennya bulo uspadkovanim mayetkom Gabrielya sina Tomasha Yanoshi sho doglyadav za korolivskimi lisami U 1327 roci korol Karl Robert povernuv mayetok poperednim vlasnikam V minulomu selo Balazher Balashe prostyagnulosya po berezi richki Verke V kinci vulici Ruskoyi buv vodyanij mlin pro yakij zgaduyetsya vzhe v 1429 roci koli onovlenij mlin siloyu vidnyala pomishicya Keresturi Gelele vid Charnavadai Petra Nedaleko vid cogo miscya i arheologom T Legockim v 1909 roci buli znajdeni predmeti bronzovoyi epohi Pro selo Balazher v Beregvarmedye monogrfiyajo T Legockogo zgaduyetsya sho vono v kinci simdesyatih rokiv XIX stolittya 1880 malo 1557 goldiv zemelnih ugid 82 zhilih budinkiv ta 500 zhiteliv yaki rozmovlyali na ukrayinskij oros ta ugorskij movah Za dokumentami v 1348 roci selo Balazher za prisutnistyu korolivskogo namisnika ta yegerskogo kapitula bulo podileno mizh sinami pomishikiv Lazara ta Charnavadai Mizhusobici feodaliv sho trivali ponad 200 rokiv zakinchilis krovoprolittyam ta zahvatom ruhomogo i neruhomogo majna Tomu selom chasto volodili vse novi pomishiki sho tyazhkim yarmom lyagalo na plechi kriposnih selyan V 1566 roci selo bulo rozgrabovano tatarami pid pravlinnyam tureckogo sultana Sulejmana I Kanuni a cherez rik v 1567 roci korolivski vijska korolya Mikshi Karolya 1564 1576 pid kerivnictvom Bornemissi Yanosha i Salayi Ferenca znovu spustoshili selo visim gospodarstv spaleno U 1461 roci nim volodiv Zhigmond Shurani i jogo sini V 1566 roci bulo rozgrabovano tatarami U 1567 roci ugorskij korol Maksimilian II pid chas rejdiv jogo armij zrujnuvav ce selo Na zavershennya v 1569 roci upravlyayuchij Mukachivskim zamkom Sentbenedeki Yanosh z Sentjanosh Lajoshom keruyuchi ozbroyenimi selyanami mista Beregsas napali na volodinnya Shurani Laslo v seli Balazher bagatoh selyan vzyali v polon zabravshi yih z soboyu za sho Shurani podav v sud Dalshe v Monografiyi rozpovidayetsya komu v podalshomu v volodinnya perehodilo selo Tak napriklad v 1651 r za rishennyam korolya Ferdinanda III 1637 1657 u volodinnya selo otrimali sim yi pomishikiv Pereni ta B Kaloi v 1687 roci polovina sela perejshla u volodinnya pomishiku Petru Martinu yakij volodiv nim ta she j takimi selami Kalnikom Packanovom Bistrim Shuran Popi Astej ta in Cherez kilka desyatilit v seli Balazher z yavilis novi zemlevlasniki taki yak Pogan Pal zatim jogo druzhina Pogan Etelka yaka she j pri Chehoslovackij respublici zdavala zemli v orendu V kinci drugoyi svitovoyi vijni vona viyihala v Ugorshinu V seli Balazher vid yiyi volodin zalishilas sadiba yaka j do sogodni isnuye v danij chas vona za rishennyam sesiyi Yanoshivskoyi silskoyi radi v 2000 roci perejshla u vlasnist Balazherskoyi reformatskoyi religijnoyi gromadi yaki zdali yiyi v dovgostrokovu orendu Zakarpatskij reformatskij religijnij gromadi Sadiba rozkvitla v rezultati dovgochasnih restavracijnih ta remontnih robit tut provodyatsya religijni zahodi litnye taboruvannya ditej tosho Do 1770 roku selo Balazher malo svij reformatskij prihod ta svyashenika Prihod mav svoyu kruglu pechatku A balazseri reformatus egyhazkozseg pecsetje 1558 Pechatka Balazherskoyi reformatskoyi religijnoyi gromadi 1558 Z 1773 roku Balazherski reformati nalezhali do Yanoshivskoyi reformatskoyi religijnoyi gromadi prihodu voni mali svoyu chasovnyu yaku v 1911 roci rozibrali na budivelni materiali z takoyu metoyu sho pochnut z nogo buduvati svoyu cerkvu V seli buli j katoliki voni tezh nalezhali do Yanoshivskogo religijnogo prihodu V 1897 roci greko katoliki sela Balazher zbuduvali sobi cerkvu i mali svogo svyashenika do 1953 roku Z ciyeyi dati voni nalezhali do Yanoshivskogo greko katolickogo prihodu Kulturnih zakladiv bibliotek klubu shkoli selo ne malo V seli v budinkah dyakiv funkcionuvali dvi shkoli reformativ i greko katolikiv v yakih ditej navchali kantori dyaki Navchannya bulo platnim tomu vchilisya tilki diti z bagatih simej Pochatkova shkola na derzhavnomu utrimanni bula vidkrita tilki za chasiv Chehoslovackoyi respubliki v 1926 roci Uchni 5 6 klasiv navchalisya v Yanoshivskij pochatkovij shkoli Z prihodom radyanskoyi vladi v seli buli zasnovani 2 pochatkovi shkoli odna z ukrayinskoyu insha z ugorskoyu movoyu navchannya buv vidkritij klub biblioteka ta feldshersko akusherskij punkt V pershij svitovij vijni z sela bralo uchast 50 cholovik 5 z nih zaginuli Pam yatki V seli roztashovanij nevelikij palac iz parkom mayetok chasiv 20 h rokiv 20 go stolittya sho nalezhiv rodini Chebi Pogan Meshkanci sela nazivayut mayetok ugorskim slovom Kashtej palac i znahoditsya vin na odnojmennij vulici Pislya 2 yi svitovoyi vijni tut roztashuvali shkolu a potim centr dlya vijskovoyi pidgotovki starshoklasnikiv Toj period negativno vidobrazivsya na sadibi znachnu chastinu velikogo parku bulo virubano na zvilnenih miscyah bulo pobudovano nizku budinochkiv dlya litnogo taboruvannya molodi yaka gotuvalas do prizovu v armiyu Do palacu zh z tilu priyednali nedorechni pribudovi yaki silno psuyut jogo zadnyu chastinu tomu urochisto i shlyahetno vin viglyadaye lishe z fasadu Za perekazami pid odnim iz vcililih derev za zapovitom buv rozviyanij prah predstavnika rodu vlasnikiv mayetku Na pochatku 2000 h rokiv primishennya kolishnoyi sadibi otrimala reformatska cerkva i vlashtuvala v nomu Centr Konferencij Bejtel Teper tut provodyatsya seminari ta lekciyi z religijnoyi tematiki a vlitku v kolishnomu mayetku vidpochivaye navchayetsya ta rozvazhayetsya pozminno ponad tisyacha pidlitkiv reformatskogo virospovidannya z Beregivshini ta Mukachivshini Zhivut voni v zruchnih kimnatah na 6 8 lizhok z usima vigodami rozmishenimi yak u palaci tak i v kolishnih budinochkah kursantiv a takozh u pereroblenomu na komfortnij gurtozhitok kolishnomu strileckomu tiri V mizhsezonnya chastina primishen vikoristovuyetsya v yakosti gostelu HramiV XV st v seli bula pobuduvala rimo katolicka cerkva na chest Svyatogo Bornobasha V 1558 r miscevi zhiteli prijnyali reformatorsku viru i hram zminiv konfesiyu V 1801 1803 rr cerkva bula vidrestavrovana ta perebudovana Z 1991 r v seli diye takozh novozbudovanij reformatorskij hram Reformatska cerkva 1801 1803 rr Greko katolickij hram buv pobudovanij v 1897 r na chest Sv Petra i Pavla V radyanski chasi hram vidibranij v pravoslavnu parafiyu Greko katolicka cerkva 1897 r Turistichni miscya palac iz parkom 20 h rokiv 20 go stolittya sho nalezhiv rodini Chebi Pogan pid odnim iz vcililih derev za zapovitom buv rozviyanij prah predstavnika rodu vlasnikiv mayetku dokumentalnij film Balazher Koreguvannya realnosti pro selo Balazher yakij vigrav nagorodu Krashij dokumentalnij film na 33 u Internacionalnomu festivali studentskih filmiv u Myunheni u XV st v seli bula pobuduvana rimo katolicka cerkva na chest Svyatogo Bornobasha greko katolickij hram 1897 r Sv Petra i Pavla z 1991 r v seli diye reformatorskij hram Vidomi lyudiBrashajko Mihajlo ukrayinskij politichnij diyach Zakarpattya Golova konstitucijno pravnichoyi komisiyi Sojmu Karpatskoyi Ukrayini Beregivchanka studentka Cyurihskogo institutu mistectv Lesya Kordonec znyala dokumentalnij film Balazher Koreguvannya realnosti pro selo Balazher yakij vigrav nagorodu Krashij dokumentalnij film na 33 u Internacionalnomu festivali studentskih filmiv u Myunheni Rezhiseru na prikladi starogo gromadskogo avtobusa vdalosya pokazati istoriyu viddalenogo prikordonnogo regionu v Yevropi ta utopichni spodivannya socialistichnoyi derzhavi PosilannyaYanoshi ta Balazher turistichne peredmistya Beregova 19 sichnya 2019 u Wayback Machine Arhitekturni istorichni ta prirodni cinnosti Beregivshini Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi