Фіца Михайло Іванович

Михайло Іванович Фіца (нар. 24 лютого 1962, село Боронява, Хустський район, Закарпатська область, Україна) — український актор театру і кіно, заслужений артист України (2012).

Фіца Михайло Іванович
Вистава «Пропозиція»
Народився	24 лютого 1962(1962-02-24) (62 роки) село Боронява, Хустський район, Закарпатська область
Громадянство	Україна
Діяльність	актор
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності	1990 — тепер. час
Нагороди та премії
www.mif.ucoz.com
Фіца Михайло Іванович у Вікісховищі

Біографія

Михайло Фіца народився 24 лютого 1962 року у селі Боронява, Хустського району, Закарпатської області. У 1990 році закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, керівник курсу — Народна артистка України Ткаченко Юлія Семенівна. Після закінчення інституту був запрошений до Львова в Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької, у якому пропрацював п'ять років. Потім були: Кримський академічний російський драматичний театр імені Максима Горького, Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки, .

У 2007 році заснував власний монотеатр «МІФ». В репертуарі театру є твори М. Гоголя, А. Чехова і «Дон Кіхот» Сервантеса.

Ролі

Театральні постановки

Зіграв 74 театральних ролей, з них 29 головних.

Моновистави:

• «Записки божевільного», М. В. Гоголь
• «Сповідь», Жан Жене «Щоденник злодія»
• Композиція на вірші В.Палінского
• «Макбет», Вільям Шекспір
• Моновистави на вірші Т. Г. Шевченко і Лесі Українки
• «Пропозиція» (комедія), А. П. Чехов
• «Лагідна», Ф. М. Достоєвський
• «Синій автомобіль», Я. М. Стельмах
• «Послання», Т. Г. Шевченко
• «Крейцерова соната», Л.М.Толстой
• «Ревізор», М.В.Гоголь
• «Дон Кіхот», Мігель де Сервантес
• «Гамлет», Вільям Шекспір

Фільми та серіали

1. 1993 — Пастка — епізод
2. 1993 — Злочин з багатьма невідомими
3. 2006 — Повернення Мухтара-2 — оператор
4. 2007 — (Україна) — епізод
5. 2007 — (Україна) — епізод
6. 2007 —  — лікар (епізод)
7. 2007 —  — епізод
8. 2007 — Повернення Мухтара- 3 — фальшивомонетник
9. 2007 — Колишня — міліціонер
10. 2008 — Ангел-охоронець — експерт
11. 2008 — Рідні люди — незнайомець
12. 2008 — Хімія почуттів — епізод
13. 2009 — (Україна) — Павло Острогін (17 серія)
14. 2009 — Брат за брата — бізнесмен (? Серія)
15. 2009 — Повернення Мухтара-4 — громадянин (17серія)
16. 2009 — Повернення Мухтара-5 — Лапшин (10 серія)
17. 2009 — Тільки любов — міліціонер
18. 2009 — Чудо — капітан міліції
19. 2010 — Повернення Мухтара-6 — лікар в лікарні (78 серія)
20. 2010 — Свати — тирник (? Серія)
21. 2010 —  — дільничний міліціонер (? Серія)
22. 2010 —  — портьє (? Серія)
23. 2010 —  — свідок нареченого (епізод)
24. 2011 — Повернення Мухтара-7 — алкоголік (44 серія)
25. 2011 —  — пасажир (? Серія)
26. 2011 —  — майор Левін (головна роль, 4 серія)
27. 2012 —  — Семен-циган (епізод)
28. 2012 — Джамайка — інспектор санепідемстанції (епізод)
29. 2012 — Жіночий лікар — батько Дениса.
30. 2013 — Мажор — лікар Кирилова (епізод)
31. 2013 — Брат за брата 3 — прокурор
32. 2013 — Повернення Мухтара-8 — Крутиков
33. 2015 — Пес — Наглядач (16 серія)

Документальні детективи на СТБ

• «У пошуках істини» (документальний детектив телеканалу СТБ), роль маршала Рокосовського
• (документальний детектив телеканалу СТБ), 2 головні ролі

Документальний проект «Речдок» телеканалу Інтер

Головна роль слідчого І. І. Забродського в серіях:

• Дар переконання
• Перлина Києва
• Вірний розрахунок
• Аромат фіалки
• У нестямі
• Сімейні цінності

Нагороди

• Заслужений артист України 21 січня 2012 року — № 28/2012;
• Лауреат III Міжнародного фестивалю «Золотий лев» (з моноспектаклем за Жаном Жене «Сповідь»), 1994;
• Лауреат Всеукраїнського конкурсу читців ім. Лесі Українки (ІІ премія), м Ялта, 1999;
• Лауреат Всеукраїнського фестивалю моно-мистецтв «Розкуття»;
• Лауреат Міжнародного фестивалю етнічних театрів національних меншин, м Мукачево, травень 2010;
• Лауреат Міжнародного театрального фестивалю «Етносфера» (з моноспектаклем за М. В. Гоголем «Записки божевільного»), 2010.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 23 травня 2017.
2. . Архів оригіналу за 23 січня 2012. Процитовано 23 травня 2017.
3. Чи не пожадай дочка начальника свого & gt; Театр & gt; Тижневик 2000^{[недоступне посилання з травня 2019]}
4. На київській сцені з'явився ще один "Синій автомобіль". Рецензія на виставу.
5. Один актор – багато вражень.
6. Прагну працювати з класикою, вона вічна.
7. Жорстока гра за владу.

Посилання

• [www.mif.ucoz.com Офіційний сайт]