Вільхівці-Лази — село в Україні, у Вільховецькій сільській громаді Тячівського району Закарпатської області.
село Вільхівці-Лази | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Тячівський район |
Громада | Вільховецька сільська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1848 |
Населення | 3215 |
Площа | 1,18 км² |
Густота населення | 2724,58 осіб/км² |
Поштовий індекс | 90544 |
Телефонний код | +380 03134 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 275 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 90544. с.Вільхівці-Лази, вул.Шевченка,132 |
Карта | |
Вільхівці-Лази | |
Вільхівці-Лази | |
Мапа | |
На північний схід від Вільхівців–Лазів, на однойменній горі – городище давньоруського часу.
Перша згадка у 1848 році
В 80-х роках XIX століття в східній частині села були знайдені поклади кам’яної солі, яку використовували не тільки у власних потребах, а й для продажу, обміну. І сьогодні це урочище Ропа. (Зараз це територія села Вільхівці-Лази). До речі село Вільхівці-Лази виникло внаслідок освоєння вільхівчанами земель в лісах. Лази – освоєні землі, називали в давнину наші предки. Щоб добратися до Лазів потрібно було пройти через гори, перевал. В цьому місці люди підвозили дорогу. Отже, звідси і назва Підвізний.
"Банкова дичка"
Є дані, що дуже давно в Узному находили вугілля і копали його. В цьому місці біля дороги росте дерево – пам’ятка природи Банкова дичка. Ось історія цієї груші.
Десь 160 років тому в селі Бедевля померли батьки в одного хлопчика.
Звали його Василем Банком. Щоб не залишати сироту напризволяще, взяла дитину на виховання родичка з Вільхівців.
Тяжко було сирохманові між чужими людьми. Терпів і голод, і холод, і важку працю. Та був сильним, розумним і працьовитим.
Пройшов час хлопець одружився з дочкою багатого газди. Дали за молодою посяг – часть – землю в Узному. (Так називалося урочище, що вело до Углі, мабуть тому, що там було найвужче місце між горбами). Молоді господарювали, та щось не складалося в їхньому газдівстві.
Одного разу знайшов Василь дичку в лісі. Вирішив посадити її при дорозі. Грушка прижилась, почала буйно рости. Та ось біля неї стали творитися дивні речі. Ходять легенди що не раз коні не могли зрушити воза з місця, казали, що то нечистий сідав на віз і не пускав. Вівчарі женучи вівці в полонини, спостерігали , як вся отара ставала або розбігалася в різні боки, а вівці несамовито бляяли. Потерпали і від «непивного» і поодинокі подорожні, якщо опинялися біля груші пізно в ночі.
В роки Другої світової війни біля груші застрягли німецькі гармати.
Там їх і розбили радянські війська.
«Непивне» (нечиста сила) пропала лише тоді, коли Василь Банк виділив землю під сільське (мирховище) кладовище для худоби. Кажуть що відтоді пропало непивне, тай худоба почала здихати менше.
Банкова дичка є стратегічним орієнтиром. Вона була позначена на військових «мапах» . Також є відмічена на карті села.
Сільська молодь і в наш час придумує розіграші біля груші: одягають білі простирадла і крокують на худлях.
З 2000 року на грушу поклали ще одну функцію. Вона стояла календарем третього тисячоліття, висвічуючи гірляндами рік, який настає. Хоч вона вже стара та дупласта, віриться, що простоїть вона ще не одне десятиліття, стане свідком розквіту села.
І теперішнє і наступні покоління будуть оберігати цей природний та історичний пам’ятник.
Храми
Церква св. Юрія. 1937, 1982.
У міжвоєнний період у селі були дві православні церкви. Одна з них, можливо, Вознесенська, була, споруджена, як розповідають, на цвинтарі в 1923 p., а землю для церкви та кошти дав Стефан Божа. Це була зрубна церква з дуба, хрестова в плані, вкрита бляхою. Церкву розібрали за радянської влади в кінці 1950-х років. (як розповідають, з неї побудували школу, і була вона уніатська, а не православна)
Разом з тим відомо, що восени 1937 р. освятили церкву, збудовану на кошти Івана Божі, який також купив і дзвін. Можливо, йдеться про сільську дерев’яну церкву св. Юрія, що була вкрита драницями.
Близько 1982 р. за куратора Стефана Божи-молодшого дерев’яну церкву обмурували цегляними стінами, залишивши старий дах, і таким чином спорудили нову церкву, а зруби розібрали. Іконостас зробив Йосип Довганіч у 1985 р. Двоє інших Довганичів виконали малювання у церкві. Малювання на стінах – робота Василя Кризини. Дзвін виготовлено в 1936 р.
Туристичні місця
- На північний схід від Вільхівців–Лазів, на однойменній горі – городище давньоруського часу.
- поклади кам’яної солі. урочище Ропа
- Банкова дичка
- храм св. Юрія. 1937, 1982.
- дуже давно в Узному находили вугілля і копали його
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilhivci Lazi selo v Ukrayini u Vilhoveckij silskij gromadi Tyachivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti selo Vilhivci LaziKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Tyachivskij rajonGromada Vilhovecka silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1848Naselennya 3215Plosha 1 18 km Gustota naselennya 2724 58 osib km Poshtovij indeks 90544Telefonnij kod 380 03134Geografichni daniGeografichni koordinati 48 07 33 pn sh 23 41 51 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 275 mMisceva vladaAdresa radi 90544 s Vilhivci Lazi vul Shevchenka 132KartaVilhivci LaziVilhivci LaziMapa Na pivnichnij shid vid Vilhivciv Laziv na odnojmennij gori gorodishe davnoruskogo chasu Persha zgadka u 1848 roci V 80 h rokah XIX stolittya v shidnij chastini sela buli znajdeni pokladi kam yanoyi soli yaku vikoristovuvali ne tilki u vlasnih potrebah a j dlya prodazhu obminu I sogodni ce urochishe Ropa Zaraz ce teritoriya sela Vilhivci Lazi Do rechi selo Vilhivci Lazi viniklo vnaslidok osvoyennya vilhivchanami zemel v lisah Lazi osvoyeni zemli nazivali v davninu nashi predki Shob dobratisya do Laziv potribno bulo projti cherez gori pereval V comu misci lyudi pidvozili dorogu Otzhe zvidsi i nazva Pidviznij Bankova dichka Ye dani sho duzhe davno v Uznomu nahodili vugillya i kopali jogo V comu misci bilya dorogi roste derevo pam yatka prirodi Bankova dichka Os istoriya ciyeyi grushi Des 160 rokiv tomu v seli Bedevlya pomerli batki v odnogo hlopchika Zvali jogo Vasilem Bankom Shob ne zalishati sirotu naprizvolyashe vzyala ditinu na vihovannya rodichka z Vilhivciv Tyazhko bulo sirohmanovi mizh chuzhimi lyudmi Terpiv i golod i holod i vazhku pracyu Ta buv silnim rozumnim i pracovitim Projshov chas hlopec odruzhivsya z dochkoyu bagatogo gazdi Dali za molodoyu posyag chast zemlyu v Uznomu Tak nazivalosya urochishe sho velo do Ugli mabut tomu sho tam bulo najvuzhche misce mizh gorbami Molodi gospodaryuvali ta shos ne skladalosya v yihnomu gazdivstvi Odnogo razu znajshov Vasil dichku v lisi Virishiv posaditi yiyi pri dorozi Grushka prizhilas pochala bujno rosti Ta os bilya neyi stali tvoritisya divni rechi Hodyat legendi sho ne raz koni ne mogli zrushiti voza z miscya kazali sho to nechistij sidav na viz i ne puskav Vivchari zhenuchi vivci v polonini sposterigali yak vsya otara stavala abo rozbigalasya v rizni boki a vivci nesamovito blyayali Poterpali i vid nepivnogo i poodinoki podorozhni yaksho opinyalisya bilya grushi pizno v nochi V roki Drugoyi svitovoyi vijni bilya grushi zastryagli nimecki garmati Tam yih i rozbili radyanski vijska Nepivne nechista sila propala lishe todi koli Vasil Bank vidiliv zemlyu pid silske mirhovishe kladovishe dlya hudobi Kazhut sho vidtodi propalo nepivne taj hudoba pochala zdihati menshe Bankova dichka ye strategichnim oriyentirom Vona bula poznachena na vijskovih mapah Takozh ye vidmichena na karti sela Silska molod i v nash chas pridumuye rozigrashi bilya grushi odyagayut bili prostiradla i krokuyut na hudlyah Z 2000 roku na grushu poklali she odnu funkciyu Vona stoyala kalendarem tretogo tisyacholittya visvichuyuchi girlyandami rik yakij nastaye Hoch vona vzhe stara ta duplasta viritsya sho prostoyit vona she ne odne desyatilittya stane svidkom rozkvitu sela I teperishnye i nastupni pokolinnya budut oberigati cej prirodnij ta istorichnij pam yatnik HramiCerkva sv Yuriya 1937 1982 U mizhvoyennij period u seli buli dvi pravoslavni cerkvi Odna z nih mozhlivo Voznesenska bula sporudzhena yak rozpovidayut na cvintari v 1923 p a zemlyu dlya cerkvi ta koshti dav Stefan Bozha Ce bula zrubna cerkva z duba hrestova v plani vkrita blyahoyu Cerkvu rozibrali za radyanskoyi vladi v kinci 1950 h rokiv yak rozpovidayut z neyi pobuduvali shkolu i bula vona uniatska a ne pravoslavna Razom z tim vidomo sho voseni 1937 r osvyatili cerkvu zbudovanu na koshti Ivana Bozhi yakij takozh kupiv i dzvin Mozhlivo jdetsya pro silsku derev yanu cerkvu sv Yuriya sho bula vkrita dranicyami Blizko 1982 r za kuratora Stefana Bozhi molodshogo derev yanu cerkvu obmuruvali ceglyanimi stinami zalishivshi starij dah i takim chinom sporudili novu cerkvu a zrubi rozibrali Ikonostas zrobiv Josip Dovganich u 1985 r Dvoye inshih Dovganichiv vikonali malyuvannya u cerkvi Malyuvannya na stinah robota Vasilya Krizini Dzvin vigotovleno v 1936 r Turistichni miscya Na pivnichnij shid vid Vilhivciv Laziv na odnojmennij gori gorodishe davnoruskogo chasu pokladi kam yanoyi soli urochishe Ropa Bankova dichka hram sv Yuriya 1937 1982 duzhe davno v Uznomu nahodili vugillya i kopali jogo Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi