Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тимоте́й Стару́х (27 лютого 1860, с. Бережниця Вишня — 21 квітня 1923 м. Бережани) — український громадсько-політичний діяч. Брат Антона Старуха.
| Тимотей Михайлович Старух | |
|---|---|
 | |
| Посол до Австрійського парламенту | |
| 17.06.1907 — 12.11.1918 | |
| Посол до Галицького сейму | |
| 1908 — 1914 | |
| Попередник | Казімєж Трачевський |
| Делегат УНРади | |
| 18.10.1918 — 9.06.1919 | |
| Народився | 27 лютого 1860 с. Бережниця Вишня, Балигородський повіт, Перемиський округ, Королівство Галичини і Володимирії, Австрійська імперія, тепер  Польща |
| Помер | 21 квітня 1923 (63 роки) м. Бережани, Бережанський повіт, Тернопільське воєводство, Польська Республіка |
| Виборчий округ | 67 |
| Відомий як | громадський і політичний діяч |
| Громадянство |  Австрійська імперія →  Австро-Угорщина →  ЗУНР →  II Польська Республіка |
| Національність | українець |
| Політична партія | Українська національно-демократична партія |
| Рід Старухи | |
| Батько | Михайло Старух |
| У шлюбі з | Олена Юлія Топольницька, |
| Діти | Микола-Теофіл, Іванна, Ольга, Софія, Богдан, Ярослав |
| Релігія | греко-католик |
 Роботи у Вікіджерелах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Тимоте́й Стару́х народився 27 лютого 1860 року в с. Бережниця Вишня (повіт Лісько). Батько — Михайло Старух — був заможним селянином, послом до Галицького сейму 1-го скликання від округу Лісько — Балигород — Літовищі (обраний від IV курії, входив до «Руського клубу»); мав 14 дітей, наймолодшими з яких були Антін і Тимотей. Початкову освіту вони здобули у місцевого дідича, де навчалися разом з його дітьми.
20-річного хлопця 1880 року призвали в армію, призначили до 2-го полку князя Шварценберґа. Під час служби (1880-83) вивчив німецьку мову, багато читав, спілкувався з віденцями. Після звільнення не захотів бути у рідному селі, вступив на службу до жандармерії. У 1884-96 роках лужив жандармом на постерунку в Усті-Зеленому, начальником постерунків у Нараєві, Підгайцях, Делятині, Бурштині,Козові, Бурштині, Бережанах, Бучачі.
Через постійні переслідування закинув державну службу (або вийшов на пенсію за станом здоров'я у 1896 р.), повернувся до улюбленої господарки, осів у Слободі Золотій Бережанської округи (нині — Козівський район). Одружився з вродливою дочкою Топольницького — економа дідицького фільварку.
З приходом Т. Старуха для Слободи Золотої почалася нова доба в освітньому і політичному житті. Став членом управи читальні ім. Качковського, через 1 рік, під його впливом, селяни її «розв'язали», замість неї було утворено читальню «Просвіти» (селяни «стояли за ним горою»). Читальня «Просвіти», заснована Т. Старухом, об'єднувала навколо себе 132 просвітян, мала 205 книг, постійно надходили львівські патріотичні видання, діяв хор, аматорський гурток.
Тимотей Старух зумів організувати навколо себе селян, власним коштом заклав фундамент споруди читальні, очолив «комітет будови». З новою силою розгорнув політичну діяльність у 1907 році на виборах до австрійського парламенту, в результаті чого був обраний послом (незважаючи на тиск проводу УНДП через участь у виборах у 66-му двомандатному сільському окрузі Костя Левицького; оскільки пройшли обидвоє, провід перепросив Т. Старуха.). Також був обраний від Бережанського повіту до Крайового сейму.
1910 року: вперше в австрійському парламенті була виголошена промова українською мовою (28 червня, виступив митрополит Андрей Шептицький); створено «Український клюб», що об'єднав у парламенті галицьких послів, очільник Тимотей Старух. Брав безпосередню участь в організації українського стрілецтва на теренах Бережанського повіту. 1911 р. — переобраний послом до парламенту Австро-Угорщини у тому ж 66-му двомандатному сільському окрузі (судові повіти Бережани, Рогатин, Болехів, Бурштин, Більшівці, Журавно, а також села Боків, Божиків, Гнильче, Слов'ятин, Шумляни і Литвинів з судового повіту Підгайці та села Подусільна, Бачів, Болотня, Янчин, Новосілка, Брюховичі, Костенів, Кореличі, Добряничі й Войцеховичі з судового повіту Перемишляни.1913 р. знову став послом до Крайового сейму у м. Львові, Один з найактивніших українських послів, меценат українського студентства та преси.
З початком Першої світової війни родина Старухів переїхала у рідне село Бережницю Вижну, згодом повернулась до Бережан. 15 червня 1915 року Тимотея й сина Миколу заарештували, повезли до Сибіру.
Після повернення в Україну 1917 р. брав участь у Всеукраїнському з'їзді (м. Київ), 1918–1919 рр. комісар (ЗУНР) міста Бережани (або Бережанського повіту ЗУНР). Був головою Ширшої повітової Ради у Бережанах в час існування ЗУНР. У січні 1919 року на Трудовому Конгресі України в Києві Тимотея Старуха обрано заступником голови Конгресу.
1920 р. був заарештований польською владою (в Оринині неподалік Кам'янця-Подільського). Сидів у тюрмах Бережан, Львова (тодішня вул. Баторія, 3; звільнений через погіршення здоров'я після внесення родиною грошової застави). 5 січня 1921 року, за сприяння Митрополита Андрея Шептицького, випущений на волю під нагляд. В тюрмах до нього підсаджували інфекційних хворих. В ув'язненні написав спогади (манускрипт у у Львові, фонд 309, опис 1, справа 227).
Після тяжкої хвороби Тимотей Старух помер 21 квітня 1923 року у м. Бережани. Похований на .
Газета «Український Прапор» писала: «В похоронному обряді було 7 священиків. Співали гімназійний хор і великий селянський хор із Слободи Золотої. Домовину зложено між зелень та вінки на великого господарського воза, запряженого у три пари білих круторогих волів. Безліч вінків — а між ними звертав увагу великий терновий вінок з червоною лентою „Мученикові за народ — Слободяни“… Заплакала українська земля Галича, насипаючи свіжу могилу одному з найкращих своїх синів. Та пам'ять діл визначного трибуна перейде з роду в рід».
Вшанування
Родина Старухів глибоко пошанована у Бережанському краї: за заслуги перед бережанцями Тимотею Старуху надано ім'я почесного громадянина міста Бережани, одну із вулиць міста названо вулицею Родини Старухів.
Як данину пам'яті про визначну громадсько-просвітницьку та політичну діяльність і вагомий внесок у національно-визвольну боротьбу українського народу видатних бережанців Тимотея Старуха, сина Ярослава районна рада оголосила 2010 рік на території району Роком родини Старухів.
Засновано щорічну премію Тимотея та Ярослава Старухів — у галузі літератури, за громадсько-просвітницьку діяльність.
Примітки
- Літопис УПА… — Т. 21. — С. 31.
- І. Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму… — C. 91.
- Franz Adlgasser. Kurzbiografie Staruch, Tymotei (Tymofij) на сайті Parlament Österreich Republik. Parlamentarier 1848—1918.(нім.)
- І. Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму… — С. 184.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 23 лютого 2015.
- Там само
- . Символ вічності та пам'яті: Бережанський цвинтар // Бережани. Місто біля Раю / Пам'ятки України. — К., 2013. — спецвипуск № 2 (191) (лип.). — С. 68.
- Д-р Володимир Бемко. Бережани — Бережанщина. Гімназія // Бережанська Земля. — С. 56-68 (у файлі стор. 21-33) / Галичина Непохитна. Упорядник Роман Король [ 2015-09-25 у Wayback Machine.]
- Українська земля Галича — тут метафорична назва Східної Галичини, історично — синонім назви Галицька земля
- Д-р Володимир Бемко. Бережани — Бережанщина. Тимотей Старух // Бережанська Земля. — С. 46-49 (у файлі стор. 8-12) / Галичина Непохитна. Упорядник Роман Король [ 2015-09-25 у Wayback Machine.]
- «Український Прапор», Відень, квітень, 1923 рік, число 17
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Літопис УПА. — Київ-Торонто, 2012. — Т. 21. — 1008 с. — С. 30-37. — (Canada), (Ukraine).
- Тимотей Старух. (1860–1923): бібліографічна довідка / Бережанська централізована бібліотечна система. — Бережани, 2010.
- Павлишин О. Старух Тимотей Михайлович // Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 3: П - С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. С. 489-490.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с.; іл. — С. 183—184.
- Штокало В., Щербак Л. Старух Тимотей // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 337–340. — .
Посилання
- Старух Тимотей // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1835. — 1000 екз.
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Staruh Timote j Staru h 27 lyutogo 1860 18600227 s Berezhnicya Vishnya 21 kvitnya 1923 m Berezhani ukrayinskij gromadsko politichnij diyach Brat Antona Staruha Timotej Mihajlovich StaruhTimotej Mihajlovich StaruhPosol do Avstrijskogo parlamentu17 06 1907 12 11 1918Posol do Galickogo sejmu1908 1914PoperednikKazimyezh TrachevskijDelegat UNRadi18 10 1918 9 06 1919Narodivsya27 lyutogo 1860 1860 02 27 s Berezhnicya Vishnya Baligorodskij povit Peremiskij okrug Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi Avstrijska imperiya teper PolshaPomer21 kvitnya 1923 1923 04 21 63 roki m Berezhani Berezhanskij povit Ternopilske voyevodstvo Polska RespublikaViborchij okrug67Vidomij yakgromadskij i politichnij diyachGromadyanstvo Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina ZUNR II Polska RespublikaNacionalnistukrayinecPolitichna partiyaUkrayinska nacionalno demokratichna partiyaRid StaruhiBatkoMihajlo StaruhU shlyubi zOlena Yuliya Topolnicka DitiMikola Teofil Ivanna Olga Sofiya Bogdan YaroslavReligiyagreko katolik Roboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisTimote j Staru h narodivsya 27 lyutogo 1860 roku v s Berezhnicya Vishnya povit Lisko Batko Mihajlo Staruh buv zamozhnim selyaninom poslom do Galickogo sejmu 1 go sklikannya vid okrugu Lisko Baligorod Litovishi obranij vid IV kuriyi vhodiv do Ruskogo klubu mav 14 ditej najmolodshimi z yakih buli Antin i Timotej Pochatkovu osvitu voni zdobuli u miscevogo didicha de navchalisya razom z jogo ditmi 20 richnogo hlopcya 1880 roku prizvali v armiyu priznachili do 2 go polku knyazya Shvarcenberga Pid chas sluzhbi 1880 83 vivchiv nimecku movu bagato chitav spilkuvavsya z videncyami Pislya zvilnennya ne zahotiv buti u ridnomu seli vstupiv na sluzhbu do zhandarmeriyi U 1884 96 rokah luzhiv zhandarmom na posterunku v Usti Zelenomu nachalnikom posterunkiv u Narayevi Pidgajcyah Delyatini Burshtini Kozovi Burshtini Berezhanah Buchachi Cherez postijni peresliduvannya zakinuv derzhavnu sluzhbu abo vijshov na pensiyu za stanom zdorov ya u 1896 r povernuvsya do ulyublenoyi gospodarki osiv u Slobodi Zolotij Berezhanskoyi okrugi nini Kozivskij rajon Odruzhivsya z vrodlivoyu dochkoyu Topolnickogo ekonoma didickogo filvarku Z prihodom T Staruha dlya Slobodi Zolotoyi pochalasya nova doba v osvitnomu i politichnomu zhitti Stav chlenom upravi chitalni im Kachkovskogo cherez 1 rik pid jogo vplivom selyani yiyi rozv yazali zamist neyi bulo utvoreno chitalnyu Prosviti selyani stoyali za nim goroyu Chitalnya Prosviti zasnovana T Staruhom ob yednuvala navkolo sebe 132 prosvityan mala 205 knig postijno nadhodili lvivski patriotichni vidannya diyav hor amatorskij gurtok Timotej Staruh zumiv organizuvati navkolo sebe selyan vlasnim koshtom zaklav fundament sporudi chitalni ocholiv komitet budovi Z novoyu siloyu rozgornuv politichnu diyalnist u 1907 roci na viborah do avstrijskogo parlamentu v rezultati chogo buv obranij poslom nezvazhayuchi na tisk provodu UNDP cherez uchast u viborah u 66 mu dvomandatnomu silskomu okruzi Kostya Levickogo oskilki projshli obidvoye provid pereprosiv T Staruha Takozh buv obranij vid Berezhanskogo povitu do Krajovogo sejmu 1910 roku vpershe v avstrijskomu parlamenti bula vigoloshena promova ukrayinskoyu movoyu 28 chervnya vistupiv mitropolit Andrej Sheptickij stvoreno Ukrayinskij klyub sho ob yednav u parlamenti galickih posliv ochilnik Timotej Staruh Brav bezposerednyu uchast v organizaciyi ukrayinskogo strilectva na terenah Berezhanskogo povitu 1911 r pereobranij poslom do parlamentu Avstro Ugorshini u tomu zh 66 mu dvomandatnomu silskomu okruzi sudovi poviti Berezhani Rogatin Bolehiv Burshtin Bilshivci Zhuravno a takozh sela Bokiv Bozhikiv Gnilche Slov yatin Shumlyani i Litviniv z sudovogo povitu Pidgajci ta sela Podusilna Bachiv Bolotnya Yanchin Novosilka Bryuhovichi Kosteniv Korelichi Dobryanichi j Vojcehovichi z sudovogo povitu Peremishlyani 1913 r znovu stav poslom do Krajovogo sejmu u m Lvovi Odin z najaktivnishih ukrayinskih posliv mecenat ukrayinskogo studentstva ta presi Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni rodina Staruhiv pereyihala u ridne selo Berezhnicyu Vizhnu zgodom povernulas do Berezhan 15 chervnya 1915 roku Timoteya j sina Mikolu zaareshtuvali povezli do Sibiru Pislya povernennya v Ukrayinu 1917 r brav uchast u Vseukrayinskomu z yizdi m Kiyiv 1918 1919 rr komisar ZUNR mista Berezhani abo Berezhanskogo povitu ZUNR Buv golovoyu Shirshoyi povitovoyi Radi u Berezhanah v chas isnuvannya ZUNR U sichni 1919 roku na Trudovomu Kongresi Ukrayini v Kiyevi Timoteya Staruha obrano zastupnikom golovi Kongresu 1920 r buv zaareshtovanij polskoyu vladoyu v Orinini nepodalik Kam yancya Podilskogo Sidiv u tyurmah Berezhan Lvova todishnya vul Batoriya 3 zvilnenij cherez pogirshennya zdorov ya pislya vnesennya rodinoyu groshovoyi zastavi 5 sichnya 1921 roku za spriyannya Mitropolita Andreya Sheptickogo vipushenij na volyu pid naglyad V tyurmah do nogo pidsadzhuvali infekcijnih hvorih V uv yaznenni napisav spogadi manuskript u u Lvovi fond 309 opis 1 sprava 227 Pislya tyazhkoyi hvorobi Timotej Staruh pomer 21 kvitnya 1923 roku u m Berezhani Pohovanij na Gazeta Ukrayinskij Prapor pisala V pohoronnomu obryadi bulo 7 svyashenikiv Spivali gimnazijnij hor i velikij selyanskij hor iz Slobodi Zolotoyi Domovinu zlozheno mizh zelen ta vinki na velikogo gospodarskogo voza zapryazhenogo u tri pari bilih krutorogih voliv Bezlich vinkiv a mizh nimi zvertav uvagu velikij ternovij vinok z chervonoyu lentoyu Muchenikovi za narod Slobodyani Zaplakala ukrayinska zemlya Galicha nasipayuchi svizhu mogilu odnomu z najkrashih svoyih siniv Ta pam yat dil viznachnogo tribuna perejde z rodu v rid VshanuvannyaRodina Staruhiv gliboko poshanovana u Berezhanskomu krayi za zaslugi pered berezhancyami Timoteyu Staruhu nadano im ya pochesnogo gromadyanina mista Berezhani odnu iz vulic mista nazvano vuliceyu Rodini Staruhiv Yak daninu pam yati pro viznachnu gromadsko prosvitnicku ta politichnu diyalnist i vagomij vnesok u nacionalno vizvolnu borotbu ukrayinskogo narodu vidatnih berezhanciv Timoteya Staruha sina Yaroslava rajonna rada ogolosila 2010 rik na teritoriyi rajonu Rokom rodini Staruhiv Zasnovano shorichnu premiyu Timoteya ta Yaroslava Staruhiv u galuzi literaturi za gromadsko prosvitnicku diyalnist PrimitkiLitopis UPA T 21 S 31 I Chornovol 199 deputativ Galickogo sejmu C 91 Franz Adlgasser Kurzbiografie Staruch Tymotei Tymofij na sajti Parlament Osterreich Republik Parlamentarier 1848 1918 nim I Chornovol 199 deputativ Galickogo sejmu S 184 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 23 lyutogo 2015 Tam samo Simvol vichnosti ta pam yati Berezhanskij cvintar Berezhani Misto bilya Rayu Pam yatki Ukrayini K 2013 specvipusk 2 191 lip S 68 D r Volodimir Bemko Berezhani Berezhanshina Gimnaziya Berezhanska Zemlya S 56 68 u fajli stor 21 33 Galichina Nepohitna Uporyadnik Roman Korol 2015 09 25 u Wayback Machine Ukrayinska zemlya Galicha tut metaforichna nazva Shidnoyi Galichini istorichno sinonim nazvi Galicka zemlya D r Volodimir Bemko Berezhani Berezhanshina Timotej Staruh Berezhanska Zemlya S 46 49 u fajli stor 8 12 Galichina Nepohitna Uporyadnik Roman Korol 2015 09 25 u Wayback Machine Ukrayinskij Prapor Viden kviten 1923 rik chislo 17LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Litopis UPA Kiyiv Toronto 2012 T 21 1008 s S 30 37 ISBN 978 1 897431 44 3 Canada ISBN 978 966 2105 42 1 Ukraine Timotej Staruh 1860 1923 bibliografichna dovidka Berezhanska centralizovana bibliotechna sistema Berezhani 2010 Pavlishin O Staruh Timotej Mihajlovich Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya T 3 P S Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2020 S 489 490 ISBN 978 966 2067 65 1 Chornovol I 199 deputativ Galickogo sejmu Seriya Lvivska sotnya Lviv Triada plyus 2010 228 s il S 183 184 Shtokalo V Sherbak L Staruh Timotej Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 337 340 ISBN 978 966 528 279 2 PosilannyaStaruh Timotej Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1835 1000 ekz Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi