Литви́нів — село в Україні, у Підгаєцькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване в північно-західній частині району, на річці Золота Липа. До 1990 року належало до Бережанського району.
село Литвинів | |
---|---|
Панорама Литвинова | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Підгаєцька міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1440 |
Населення | 909 |
Площа | 21,200 км² |
Густота населення | 42.880 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48030 |
Телефонний код | +380 3542 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°17′19″ пн. ш. 25°01′50″ сх. д. / 49.28861° пн. ш. 25.03056° сх. д.Координати: 49°17′19″ пн. ш. 25°01′50″ сх. д. / 49.28861° пн. ш. 25.03056° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 400 м |
Водойми | Золота Липа |
Відстань до районного центру | 10 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48000, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м Підгайці, вул Шевченка, буд. 39 |
Карта | |
Литвинів | |
Литвинів | |
Мапа | |
Литвинів у Вікісховищі |
Поштове відділення — . Річка Золота Липа поділяє село на дві частини: власне Литвинів і Застав'я (Заставче). До Литвинова належать хутори: Старий Литвинів, Липи, Морґи, Ланки та Скрути.
Населення — 909 осіб (2001).
Історія
Село Литвинів належить до найдавніших поселень Підгаєччини. Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури — залишки городища з XI–XIII ст., а також хроніки та записи з попередніх віків. Можна припустити, що Литвинів був у давні часи містечком, яке після багаторазового знищення татарами не відбудувалося, а залишилося селом.
Перша писемна згадка — 8 лютого 1440 року у протоколах галицького суду. 2 травня 1476 року — фундаційна грамота на костел дідича Яна Бучацького-Литвинівського, сина теребовельського старости Яна (Івана) Бучацького). У 15 ст. мало статус містечка. У XIV–XV ст. маєтки навколо Литвинова посідала могутня родина Бучацьких гербу Абданк. Ян (Іван) Бучацький зробив запис на костел і парафію при ньому. Будівництво костелу датується 1476 роком. Пізнішими дідичами села були Мушинські, Янковські, наприкінці XIX ст. — Літинські.
Про Литвинів, українське містечко, що його, під час одного з численних татарських нападів, повністю спалено, мешканців вирізано або забрано в ясир, збереглася згадка 1476 р. В одних джерелах вказується, що в період Галицько-Волинської держави був заснований недалеко села монастир оо. Василіян.
Згадок про існування церкви до середини XVIII ст. в доступних нам джерелах не зафіксовано. Серед мешканців побутує думка, що невелика дерев'яна церква була кілька раз спаленна татарами, тому, можливо, відбудовувалась на новому місці. З 1842 року розпочинає свою історію теперішня церква с. Литвинів.
Отже, особливості історичного розвитку села полягають, насамперед, у тих традиціях, що передавались з покоління в покоління ще з часів Галицько-Волинської держави, коли поблизу села був замок нащадків Данила Галицького. Ці традиції увібрали в себе чернечий дух одного з найбільших монастирів на території України, і проявилася, зокрема, у непокорі панам у зв'язку з вимогою дідичів зруйнувати монастирські стіни. Особливості розвитку даної території сприяли консолідації місцевого населення, що відбилося на подальшому ході історичних подій місцевості.
У 1909–1944 роках селом проходила залізниця Львів — Підгайці.
Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші українські товариства.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підгаєцької міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підгаєцького району, село увійшло до складу Тернопільського району.
Пам'ятки
- церква Різдва Пресвятої Богородиці (1842, кам'яна),
- костел (1930-ті рр, кам'яний),
- збереглися залишки:
- монастиря Чину святого Василія Великого (15 ст.)
- моста залізниці Львів — Підгайці.
- хрест скасування панщини 1848 р.,
- встановлено пам'ятні хрести на місті хати Г. Драбата (1992) і проголошення незалежності України (1993),
- насипано символічний курган
- пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967).
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа I–III ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, лісомисливське господарство.
Відомі люди
Народилися
- діячі ОУН і УПА Василь Бей та М. Хома, діяч ОУН
- Григорій Драбат - український журналіст, редактор журналу «Визвольний шлях»
- Іван Кураш (1985—2018) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Богдан Заставецький - український науковець, географ, ТНПУ ім. В Гнатюка
- доцент, канд. філос.наук ТНМУ імені I. Я. Горбачевського Галина Паласюк (Мороз)
- Диригент, музикант, вчитель М. В. Профецький
- Директор Підгаєцької ДМШ Задорожний В. М.
- Мирослава Хмурич - Директор Тернопільської ОДБ для дітей і юнацтва. За іншими даними народилася в с. Денисів.
- вчилися поетеса Оксана Сенатович та член спілки письменників України М. Пшенишняк
- проживає член Спілки художників України Б. Дячук
Див. також
- Старий Литвинів
- Litwinów in Galizien, Brzeżaner Kreis, Bezirk Kozowa.
- Аерозйомка села, травень 2019р: https://www.youtube.com/watch?v=SWEv4-vUFTg
Галерея
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці
- Костел (1930-ті рр)
- Руїни старого моста
- Школа
- Символічна могила Борцям за волю України.
- Сільська вулиця
- Сільський пейзаж
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.
- Mużyłów (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 821. (пол.).— S. 821. (пол.)
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Кураш Іван Іванович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 20 квітня 2024.
- ХМУРИЧ Мирослава Василівна. Тернопільщина (укр.). 25 березня 2018. Процитовано 20 квітня 2024.
Література
- Колодницький С., Кунька Г., Уніят В. Литвинів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 367—368. — .
- Litwinów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 350. (пол.) — S. 350–351. (пол.)
Це незавершена стаття з географії Тернопільської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Litvi niv selo v Ukrayini u Pidgayeckij miskij gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane v pivnichno zahidnij chastini rajonu na richci Zolota Lipa Do 1990 roku nalezhalo do Berezhanskogo rajonu selo Litviniv Panorama LitvinovaPanorama Litvinova Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Ternopilskij rajon Gromada Pidgayecka miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1440 Naselennya 909 Plosha 21 200 km Gustota naselennya 42 880 osib km Poshtovij indeks 48030 Telefonnij kod 380 3542 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 17 19 pn sh 25 01 50 sh d 49 28861 pn sh 25 03056 sh d 49 28861 25 03056 Koordinati 49 17 19 pn sh 25 01 50 sh d 49 28861 pn sh 25 03056 sh d 49 28861 25 03056 Serednya visota nad rivnem morya 400 m Vodojmi Zolota Lipa Vidstan do rajonnogo centru 10 km Misceva vlada Adresa radi 48000 Ternopilska obl Ternopilskij r n m Pidgajci vul Shevchenka bud 39 Karta Litviniv Litviniv Mapa Litviniv u Vikishovishi Poshtove viddilennya Richka Zolota Lipa podilyaye selo na dvi chastini vlasne Litviniv i Zastav ya Zastavche Do Litvinova nalezhat hutori Starij Litviniv Lipi Morgi Lanki ta Skruti Naselennya 909 osib 2001 IstoriyaSelo Litviniv nalezhit do najdavnishih poselen Pidgayechchini Poblizu sela viyavleno arheologichni pam yatki davnoruskoyi kulturi zalishki gorodisha z XI XIII st a takozh hroniki ta zapisi z poperednih vikiv Mozhna pripustiti sho Litviniv buv u davni chasi mistechkom yake pislya bagatorazovogo znishennya tatarami ne vidbuduvalosya a zalishilosya selom Persha pisemna zgadka 8 lyutogo 1440 roku u protokolah galickogo sudu 2 travnya 1476 roku fundacijna gramota na kostel didicha Yana Buchackogo Litvinivskogo sina terebovelskogo starosti Yana Ivana Buchackogo U 15 st malo status mistechka U XIV XV st mayetki navkolo Litvinova posidala mogutnya rodina Buchackih gerbu Abdank Yan Ivan Buchackij zrobiv zapis na kostel i parafiyu pri nomu Budivnictvo kostelu datuyetsya 1476 rokom Piznishimi didichami sela buli Mushinski Yankovski naprikinci XIX st Litinski Pro Litviniv ukrayinske mistechko sho jogo pid chas odnogo z chislennih tatarskih napadiv povnistyu spaleno meshkanciv virizano abo zabrano v yasir zbereglasya zgadka 1476 r V odnih dzherelah vkazuyetsya sho v period Galicko Volinskoyi derzhavi buv zasnovanij nedaleko sela monastir oo Vasiliyan Zgadok pro isnuvannya cerkvi do seredini XVIII st v dostupnih nam dzherelah ne zafiksovano Sered meshkanciv pobutuye dumka sho nevelika derev yana cerkva bula kilka raz spalenna tatarami tomu mozhlivo vidbudovuvalas na novomu misci Z 1842 roku rozpochinaye svoyu istoriyu teperishnya cerkva s Litviniv Otzhe osoblivosti istorichnogo rozvitku sela polyagayut nasampered u tih tradiciyah sho peredavalis z pokolinnya v pokolinnya she z chasiv Galicko Volinskoyi derzhavi koli poblizu sela buv zamok nashadkiv Danila Galickogo Ci tradiciyi uvibrali v sebe chernechij duh odnogo z najbilshih monastiriv na teritoriyi Ukrayini i proyavilasya zokrema u nepokori panam u zv yazku z vimogoyu didichiv zrujnuvati monastirski stini Osoblivosti rozvitku danoyi teritoriyi spriyali konsolidaciyi miscevogo naselennya sho vidbilosya na podalshomu hodi istorichnih podij miscevosti U 1909 1944 rokah selom prohodila zaliznicya Lviv Pidgajci Diyali Prosvita Silskij gospodar ta inshi ukrayinski tovaristva 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Pidgayeckoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Pidgayeckogo rajonu selo uvijshlo do skladu Ternopilskogo rajonu Pam yatkicerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici 1842 kam yana kostel 1930 ti rr kam yanij zbereglisya zalishki monastirya Chinu svyatogo Vasiliya Velikogo 15 st mosta zaliznici Lviv Pidgajci hrest skasuvannya panshini 1848 r vstanovleno pam yatni hresti na misti hati G Drabata 1992 i progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini 1993 nasipano simvolichnij kurgan pam yatnik voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni 1967 Socialna sferaDiyut zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv klub biblioteka FAP lisomislivske gospodarstvo Vidomi lyudiNarodilisya diyachi OUN i UPA Vasil Bej ta M Homa diyach OUN Grigorij Drabat ukrayinskij zhurnalist redaktor zhurnalu Vizvolnij shlyah Ivan Kurash 1985 2018 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Bogdan Zastaveckij ukrayinskij naukovec geograf TNPU im V Gnatyuka docent kand filos nauk TNMU imeni I Ya Gorbachevskogo Galina Palasyuk Moroz Dirigent muzikant vchitel M V Profeckij Direktor Pidgayeckoyi DMSh Zadorozhnij V M Miroslava Hmurich Direktor Ternopilskoyi ODB dlya ditej i yunactva Za inshimi danimi narodilasya v s Denisiv vchilisya poetesa Oksana Senatovich ta chlen spilki pismennikiv Ukrayini M Pshenishnyak prozhivaye chlen Spilki hudozhnikiv Ukrayini B DyachukDiv takozhStarij Litviniv Litwinow in Galizien Brzezaner Kreis Bezirk Kozowa Aerozjomka sela traven 2019r https www youtube com watch v SWEv4 vUFTgGalereyaCerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Kostel 1930 ti rr Ruyini starogo mosta Shkola Simvolichna mogila Borcyam za volyu Ukrayini Silska vulicya Silskij pejzazhPrimitki Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 20 grudnya 2015 Muzylow 3 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 821 pol S 821 pol www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Kurash Ivan Ivanovich Kniga pam yati zagiblih memorybook org ua Procitovano 20 kvitnya 2024 HMURICh Miroslava Vasilivna Ternopilshina ukr 25 bereznya 2018 Procitovano 20 kvitnya 2024 LiteraturaPortal Ternopilshina Kolodnickij S Kunka G Uniyat V Litviniv Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 367 368 ISBN 966 528 199 2 Litwinow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 350 pol S 350 351 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Ternopilskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi