Гни льче село в Україні у Підгаєцькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області Розташоване у півден

Гни́льче — село в Україні, у Підгаєцькій міській громаді, Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване у південній частині району поблизу межі з Івано-Франківською областю. До 1990 року належало до Бережанського району.

село Гнильче

Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Громада	Підгаєцька міська громада
Код КАТОТТГ	UA61040370090059956
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1395
Населення	593
Площа	27,231 км²
Густота населення	21.78 осіб/км²
Поштовий індекс	48034
Телефонний код	+380 3542
Географічні дані
Географічні координати	49°11′32″ пн. ш. 24°55′40″ сх. д. / 49.19222° пн. ш. 24.92778° сх. д. / 49.19222; 24.92778Координати: 49°11′32″ пн. ш. 24°55′40″ сх. д. / 49.19222° пн. ш. 24.92778° сх. д. / 49.19222; 24.92778
Середня висота над рівнем моря	384 м
Відстань до районного центру	21 км


Місцева влада
Адреса ради	48000, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м Підгайці, вул Шевченка, буд. 39
Карта
Гнильче
Гнильче
Мапа

Гнильче у Вікісховищі

Поштове відділення — Гнильченське. Адміністративний центр колишньої Гнильченської сільради, якій були підпорядковані села Пановичі та Червень.

Населення — 593 особи (2001).

Назва

Назва походить, ймовірно, від болотистої (гнилої) місцевості, на якій колись було розміщене село. Згодом Гнильче пересунулося на родючіші і не болотисті землі. На території Гнильча і села Червень знаходиться урочище В'їзда, які, за легендою були в'їздом до Галицько-Волинського князівства.

Історія

Перша писемна згадка — 1395. Згадується в записах галицького суду 4 березня 1437 року.

У 1438 році Гнильче перебувало у власності Івана Завиші, старшого внука Іваниша Унгаруса (Іван Угрин), шляхтича гербу і роду Сас.

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 1/2 лану (близько 12 га) оброблюваної землі.

Діяли українські товариства «Просвіта», «Луг», «Рідна школа».

У червні 1915 року в селі побував престолонаслідник ерцгерцог Карл Габсбург на перегляді сотні УСС під командою Романа Дудинського.

В ніч з 18 на 19 серпня 1944 року на релігійне свято СПАС на мирне населення села, більшість з яких були українців - напала банда-угрупування "ястребки" з території с. Пановичі де більшість населення були поляки за національністю і лишень дві, три хати українці. Дане угрупування було створено і підтримане членами НКВД в м. Підгайці. Також до цього угрупування ввішли військові Армії Крайової, радянські підпільники та члени НКВД. Приводом стала подія - зникнення та вбивство зв'язкового ОУН-УПА. Причинами цієї різні та різні в с. Пановичі: план НКВД по витісненню поляків, які проживали в Підгаєччини до Польщі; меркантильність членів угрупування "ястребків". Підгаєцьке НКВД дало 2 (дві) години "ястребками" для вчинення даного злочину. Після двох годин, з'явилося керівництво "визволителів" у с. Гнильче зафіксувати факт "злочину" військовими ОУН-УПА без слідства. Загинуло 22 українці, помешкання багатьох були пограбовані і спалені. У даному злочині НКВД поширило диверсійну версію - помста ОУН-УПА, а саме сотню "Бистрого" і сотню "Орла" у співпраці мешканців села з НКВД та вбивства ними зв'язкового ОУН-УПА.

Село почали заселяти знову в середині 1945 р.

У 1989 році була облаштована "Криниця пам'яті" в пам'ять до 45-річчя загиблих українців.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підгаєцької міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підгаєцького району, село увійшло до складу Тернопільського району.

Пам'ятки

Є церква святого архістратига Михаїла (1950; мурована).

Пам'ятники

Споруджено пам'ятники:

полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967)
Борцям за волю України (1996)
Почато будування пам'ятника до дня 65-річчя спалення села поляками (2009).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа I-II ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.

Відомі люди

Народилися

Григорович Іван (1876—1937) — актор, співак;
Сроковський Станіслав- польський письменник, громадський діяч
Микола Плекан, соліст Національної капели бандуристів України ім. П.Майбороди. Разом з колективом капели і Київського академічного театру українського фольклору «Берегиня» гастролював з концертами в країнах Європи, гордо виконуючи твори українського кобзарського мистецтва на торбані, єдиному в Україні інструменті.

Галерея

Церква Святого Архістратига Михаїла
Костел 19ст.
Школа
Символічна могила Борцям за волю України.
Автобусна зупинка

Виноски

. Архів оригіналу за 3 січня 2010. Процитовано 12 листопада 2009.
Akta grodzkie i ziemskie [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]… — T. XII. — S. 20. — № 165.
Підгаєцька земля. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. проф. Тарас Гунчак. — Головний комітет підгаєчан, Дітройт, ЗСА 1980 року. — Друкарня «Київ», Торонто, Канада. — С. 482
Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa : Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 170.
. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Adamski A. Stanisław Srokowski [ 27 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Encyklopedia Solidarności. (пол.)

Джерела

Гнильче // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — .
Андрій Сміжак. Прикарпаття в період Першої світової війни 1914—1918 рр.
Hnilcze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 81. (пол.)
Panowice, wś, pow. podhajecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 844. (пол.) — S. 844
https://www.youtube.com/watch?v=S3hm81fLeZw&t - Походження назви села. Авторка - польська професорка, яка нещодавно знайшла документи своїх бабусь і дідусів і таким чином знайшла своє коріння.
https://www.youtube.com/watch?v=NpSRNMhA6bo&t=8s - Про королеву гектарів Підгаєцької землі - картоплю. Про скарби з городу, які потрапили до Львівського музею.....
https://www.youtube.com/watch?v=BozvM8Aia94 - Як рідні оповідачки знайшли скарб в себе на городі обробляючи картоплю з сусідками (правдива історія).
https://www.youtube.com/watch?v=QrWPtIj_SoI - Сватання в Гнильче. Як то було тоді. Яке придане давали молодятам.
https://www.youtube.com/watch?v=u3WnegrsgdQ - Архітектура та побудова житла в с. Гнильче др 2 Світової війни.

У Вікіджерелах є

Категорія:Фольклор, записаний у Гнильчі Підгаєцького району

[1] . Архів оригіналу за 3 січня 2010. Процитовано 12 листопада 2009.

[2] Akta grodzkie i ziemskie [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]… — T. XII. — S. 20. — № 165.

[3] Підгаєцька земля. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. проф. Тарас Гунчак. — Головний комітет підгаєчан, Дітройт, ЗСА 1980 року. — Друкарня «Київ», Торонто, Канада. — С. 482

[4] Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa : Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 170.

[5] . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.

[6] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[7] Adamski A. Stanisław Srokowski [ 27 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Encyklopedia Solidarności. (пол.)