Пано́вичі — село в Україні, у Підгаєцькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на південному заході району. До 2020 р. було підпорядковане Гнильченській сільраді. До 1990 року належало до Бережанського району.
село Пановичі | |
---|---|
Церква Святих Верховних Апостолів Петра і Павла | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Підгаєцька міська громада |
Основні дані | |
Населення | 132 |
Територія | 4.072 км² |
Густота населення | 32.42 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48034 |
Телефонний код | +380 03542 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°11′01″ пн. ш. 24°58′06″ сх. д. / 49.18361° пн. ш. 24.96833° сх. д.Координати: 49°11′01″ пн. ш. 24°58′06″ сх. д. / 49.18361° пн. ш. 24.96833° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 309 м |
Відстань до районного центру | 20 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48000, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м Підгайці, вул Шевченка, буд. 39 |
Карта | |
Пановичі | |
Пановичі | |
Мапа | |
Пановичі у Вікісховищі |
Населення — 169 осіб (2007).
Історія
Перша писемна згадка — 1395.
У серпні 1944 в Пановичах відбувся бій сотні «Сірі вовки» - «Сіроманці» та чоти сотні «Орли» (командир «Бистрий») із більшовиками.
З 15 на 16 серпня 1944 року на Храмовий празник відбувся напад на мирне населення в с. Пановичі групи осіб, які входили в угрупування «Ястрибки». В дане угрупування увійшли: військові Червоної Армії, військові Армії Крайової, а також - кримінальні елементи Підгаєччини, а також партизани Червоної Армії Мєдвєдєва та з'єднання Ковпака Сидіра. Всі дії були узгодженні із керівництвом НКВД та під контролем в міста Підгайці. В даному селі проживали жителі за національністю - поляки, і лишень кілька хат були за національністю - українці. Напад був підготовлений із села Гнильче військовим, диверсійним підрозділом «Ястребки». В ході диверсійних робіт НКВД м. Підгайці було вбито 60 місцевих жителів, хати пограбовано і спалено. Решта населення врятувалося втечею до м. Підгаєць. Даний підрозділ в народі отримав назву "Бандити з Гнильчого". А серед місцевого населення була поширена пропаганда - «Бандерівці». Причини створення різанини між селами Підгаєччини - Гнильче та Пановичі: 1. План НКВД стосовно повернення поляків до Польщі; 2. Скомпроментувати ОУН-УПА - «Бистрого», «Орла», яка начеб то вбивала своїх у свіпраці з НКВД та Армією Краєвою; 3. Вбивство зв'язкового ОУН-УПА - МУЛЯКА, яке було «перенаправлено», як дії поляків проти українців. 4. Відповідні дії- різанина поляків супроти ОУН-УПА та українців, які стали жертвами диверсійної роботи НКВД, підпільників Ковпака С., Медвєдьєва Д.
Залищилось двоє свідків, які можуть довести правду стосовно УКРАЇНО-ПОЛЬСЬКОГО протистояння6 1. Залишився проживати на територіїх Підгаєччини у зв'язку із сіменими обставинами , за національніст. українець, військовий ЧА і поляк, свідок, який був запроторений до ВОРКУТАЛАГ, а піжніше перебрався до рідної Польщі.
Дані дії НКВД стосовно різанин у селі Біла Криниця та с. Детятин (М. Галич) були попереджені військовими ОУН-УПА. Таким чином злочини вдалося попередити і запобігти, а сотні сімей вдалося врятувати і добровільно зі згодою двох сторін переправити до Польщі. Більшість поляків були дуже вдячні українцям стосовно спасіння своїх життів до створення ПРОПОГАНДИ СРСР проти українців та ОУН-УПА.
З 1991 року в складі незалежної України.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підгаєцької міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підгаєцького району, село увійшло до складу Тернопільського району.
Пам'ятки
Є церква святих верховних апостолів Петра і Павла (реконструйована з костьолу, 1935).
Встановлено пам'ятний знак Борцям за волю України.
Соціальна сфера
Діють бібліотека, ФАП.
Галерея
- Церква Святих Верховних Апостолів Петра і Павла
- Церква Святих Верховних Апостолів Петра і Павла
- Автобусна зупинка біля села
- Сільський пейзаж
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Література
- П. Гуцал, В. Уніят. Пановичі // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — . — С. 23.
- Hnilcze (z Sieniawką i Panowicami) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 81. (пол.)}
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pano vichi selo v Ukrayini u Pidgayeckij miskij gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na pivdennomu zahodi rajonu Do 2020 r bulo pidporyadkovane Gnilchenskij silradi Do 1990 roku nalezhalo do Berezhanskogo rajonu selo Panovichi Cerkva Svyatih Verhovnih Apostoliv Petra i PavlaCerkva Svyatih Verhovnih Apostoliv Petra i Pavla Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Ternopilskij rajon Gromada Pidgayecka miska gromada Osnovni dani Naselennya 132 Teritoriya 4 072 km Gustota naselennya 32 42 osib km Poshtovij indeks 48034 Telefonnij kod 380 03542 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 11 01 pn sh 24 58 06 sh d 49 18361 pn sh 24 96833 sh d 49 18361 24 96833 Koordinati 49 11 01 pn sh 24 58 06 sh d 49 18361 pn sh 24 96833 sh d 49 18361 24 96833 Serednya visota nad rivnem morya 309 m Vidstan do rajonnogo centru 20 km Misceva vlada Adresa radi 48000 Ternopilska obl Ternopilskij r n m Pidgajci vul Shevchenka bud 39 Karta Panovichi Panovichi Mapa Panovichi u Vikishovishi Naselennya 169 osib 2007 IstoriyaPersha pisemna zgadka 1395 Teritoriya navkolo Panovichiv na vijskovij avstrijskij karti U serpni 1944 v Panovichah vidbuvsya bij sotni Siri vovki Siromanci ta choti sotni Orli komandir Bistrij iz bilshovikami Z 15 na 16 serpnya 1944 roku na Hramovij praznik vidbuvsya napad na mirne naselennya v s Panovichi grupi osib yaki vhodili v ugrupuvannya Yastribki V dane ugrupuvannya uvijshli vijskovi Chervonoyi Armiyi vijskovi Armiyi Krajovoyi a takozh kriminalni elementi Pidgayechchini a takozh partizani Chervonoyi Armiyi Myedvyedyeva ta z yednannya Kovpaka Sidira Vsi diyi buli uzgodzhenni iz kerivnictvom NKVD ta pid kontrolem v mista Pidgajci V danomu seli prozhivali zhiteli za nacionalnistyu polyaki i lishen kilka hat buli za nacionalnistyu ukrayinci Napad buv pidgotovlenij iz sela Gnilche vijskovim diversijnim pidrozdilom Yastrebki V hodi diversijnih robit NKVD m Pidgajci bulo vbito 60 miscevih zhiteliv hati pograbovano i spaleno Reshta naselennya vryatuvalosya vtecheyu do m Pidgayec Danij pidrozdil v narodi otrimav nazvu Banditi z Gnilchogo A sered miscevogo naselennya bula poshirena propaganda Banderivci Prichini stvorennya rizanini mizh selami Pidgayechchini Gnilche ta Panovichi 1 Plan NKVD stosovno povernennya polyakiv do Polshi 2 Skompromentuvati OUN UPA Bistrogo Orla yaka nacheb to vbivala svoyih u svipraci z NKVD ta Armiyeyu Krayevoyu 3 Vbivstvo zv yazkovogo OUN UPA MULYaKA yake bulo perenapravleno yak diyi polyakiv proti ukrayinciv 4 Vidpovidni diyi rizanina polyakiv suproti OUN UPA ta ukrayinciv yaki stali zhertvami diversijnoyi roboti NKVD pidpilnikiv Kovpaka S Medvyedyeva D Zalishilos dvoye svidkiv yaki mozhut dovesti pravdu stosovno UKRAYiNO POLSKOGO protistoyannya6 1 Zalishivsya prozhivati na teritoriyih Pidgayechchini u zv yazku iz simenimi obstavinami za nacionalnist ukrayinec vijskovij ChA i polyak svidok yakij buv zaprotorenij do VORKUTALAG a pizhnishe perebravsya do ridnoyi Polshi Dani diyi NKVD stosovno rizanin u seli Bila Krinicya ta s Detyatin M Galich buli poperedzheni vijskovimi OUN UPA Takim chinom zlochini vdalosya poperediti i zapobigti a sotni simej vdalosya vryatuvati i dobrovilno zi zgodoyu dvoh storin perepraviti do Polshi Bilshist polyakiv buli duzhe vdyachni ukrayincyam stosovno spasinnya svoyih zhittiv do stvorennya PROPOGANDI SRSR proti ukrayinciv ta OUN UPA Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Pidgayeckoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Pidgayeckogo rajonu selo uvijshlo do skladu Ternopilskogo rajonu Pam yatkiYe cerkva svyatih verhovnih apostoliv Petra i Pavla rekonstrujovana z kostolu 1935 Vstanovleno pam yatnij znak Borcyam za volyu Ukrayini Socialna sferaDiyut biblioteka FAP GalereyaCerkva Svyatih Verhovnih Apostoliv Petra i Pavla Cerkva Svyatih Verhovnih Apostoliv Petra i Pavla Avtobusna zupinka bilya sela Silskij pejzazhPrimitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv LiteraturaPortal Ternopilshina P Gucal V Uniyat Panovichi Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya 708 s ISBN 978 966 528 279 2 S 23 Hnilcze z Sieniawka i Panowicami Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 81 pol