Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Програма Спейс Шаттл англ Space Shuttle program була четвертою програмою пілотованих космічних польотів здійсненою Націо

Спейс Шаттл (програма)

Спейс Шаттл (програма)

Програма «Спейс Шаттл» (англ. Space Shuttle program) була четвертою програмою пілотованих космічних польотів, здійсненою Національним управлінням з аеронавтики і дослідження космічного простору (НАСА), у рамках якої в період з 1981 по 2011 рік виконувалися регулярні перевезення екіпажів і вантажів з Землі на орбіту. Її офіційну назву — Космічна транспортна система (Space Transportation System — STS) — було взято з плану 1969 року, де фігурувала «Система космічних кораблів багаторазового використання» — єдиний його пункт, розробка якого була профінансована. У рамках програми було здійснено космічних 135 місій; участь у цій програмі взяли 355 астронавтів із 16 країн, багато з яких здійснили кілька польотів.

Спейс Шаттл
Дата створення / заснування 1972
image
image
Країна image США
Час/дата початку 1972
Час/дата закінчення 2011
Початкова точка маршруту LC-39
Оператор Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору
Мета проєкту або місії d і пілотований космічний політ
image Спейс Шаттл у Вікісховищі

Багаторазовий космічний корабель «Спейс Шаттл» складався з орбітального корабля, який виводився на орбіту за допомогою двох багаторазових твердопаливних прискорювачів та одноразового зовнішнього паливного бака. Корабель доставляв на низьку навколоземну орбіту (ННО) до восьми астронавтів і до 23 тонн корисного вантажу. Після завершення своєї місії орбітальний корабель повертався в атмосферу Землі та приземлявся як планер у Космічному центрі імені Кеннеді або на базі ВПС США Едвардс.

Шаттл — єдиний пілотований космічний корабель, обладнаний крилами, який досягнув орбіти і здійснив посадку, і перший багаторазовий пілотований космічний корабель, який здійснив кілька польотів на орбіту (подібні можливості мав радянський орбітальний корабель «Буран», але він здійснив лише один політ у космос без екіпажу, після чого програма його розвитку була скасована). Серед місій шатлів — перевезення великогабаритних корисних вантажів на різні орбіти, зокрема на Міжнародну космічну станцію (МКС), забезпечення ротації екіпажів на ній, а також виконання сервісних місій на космічному телескопі «Габбл». Орбітальний корабель також повертав супутники та інші корисні вантажі (наприклад, з МКС) з орбіти на Землю, хоча в такій ролі його використовували рідко. Кожен корабель був розрахований на 100 запусків або 10 років експлуатації. Спочатку планувалося здійснити понад 150 запусків шатлів протягом 15-річного терміну експлуатації, а на піку програми очікувався «запуск щомісяця», але через значні затримки у будуванні Міжнародної космічної станції так часто він ніколи не літав.

Передумови

Концепція багаторазових космічних кораблів у різних варіантах досліджувалася з кінця 1960-х років. Офіційно програма розпочалася в 1972 році, ставши єдиним напрямком діяльності НАСА в галузі пілотованих польотів у космос після програм «Аполлон», «Скайлаб» і «Союз — Аполлон» у 1975 році. Шатл був спочатку задуманий і представлений громадськості в 1972 році як «космічна вантажівка», яка, серед іншого, була потрібна для побудови в 1980-х роках американської космічної станції на низькій навколоземній орбіті, а потім, на початку 1990-х років, її мав замінити новий транспортний корабель. Плани створення американської космічної станції, які зайшли в глухий кут і згодом перетворилися на Міжнародну космічну станцію(МКС), офіційно ініціював у 1983 році тодішній президент США Рональд Рейган. Однак побудова МКС супроводжувалася тривалими затримками, змінами в конструкції та перевитратами, через що довелося кілька разів подовжувати термін служби шатла аж до 2011 року, коли він був уже остаточно виведений з експлуатації. Таким чином, шатли прослужили удвічі довше, ніж було заплановано спочатку. У 2004 році, згідно з [en]» президента Джорджа Буша молодшого, використання шатлів мало бути зосереджене майже виключно на завершенні монтажу МКС, який на той момент значно відставав від графіка.

Перший експериментальний орбітальний корабель «Ентерпрайз» фактично був висотним планером: його запускали з верхньої частини спеціально модифікованого літака Boeing 747 лише з метою проведення початкових [en] (ALT). Перший випробувальний політ «Ентерпрайза» відбувся 18 лютого 1977 року, лише через п'ять років після офіційного запуску програми «Спейс Шаттл». 12 квітня 1981 року в рамках місії STS-1 був запущений перший багаторазовий космічний корабель «Колумбія». Останньою місією програми «Спейс Шаттл» стала STS-135, яку здійснив корабель «Атлантіс» у липні 2011 року; це був останній політ шатла. 31 серпня 2011 року програма «Спейс Шаттл» офіційно завершилася.

Концепція й розробка

image
Ранні концепції американських космічних шатлів.

У жовтні 1968 року, ще до висадки «Аполлона-11» на Місяць, НАСА розпочало дослідження проєктів космічних шатлів. Перші дослідження отримали назву «Фаза А», а з червня 1970 року почалася «Фаза Б» з детальнішими й конкретнішими розрахунками. Основним призначенням програми «Спейс Шаттл» була підтримка майбутньої орбітальної станції, перевезення щонайменше чотирьох членів екіпажу і близько 9100 кг вантажу, а також можливість швидкої адаптації до майбутніх польотів.

Лідерами стали два проєкти. Один був розроблений інженерами Центру пілотованих космічних польотів, і його відстоював, зокрема, [en]. Це була досить складна двоступенева система з дельтаподібним крилом. Результатом спроб спростити її конструкцію стала модель [en], спроєктована [en], який, серед іншого, розробив пілотовану капсулу проєкту «Меркурій». Численні пропозиції надійшли й від різних комерційних компаній, але переважну більшість із них відкинули, оскільки кожна лабораторія НАСА наполягала на власній версії.

Водночас інші команди НАСА пропонували широкий спектр пост-аполлонських місій, деякі з яких коштували б стільки ж, скільки й уся програма «Аполлон» або навіть більше. Кожен із цих проєктів вимагав фінансування, у той час як бюджет НАСА жорстко обмежувався. Урешті-решт у 1969 році віцепрезидентові США Спіро Агню були представлені три проєкти. Найперспективнішим із них вважався проєкт шатла, багато в чому завдяки активній кампанії його прихильників. До 1970 року шатл був обраний як єдиний великий проєкт на короткостроковий період після програми «Аполлон».

Коли фінансування програми опинилося під питанням, виникли побоювання, що проєкт може бути скасований. Це викликало спроби зацікавити Повітряні сили США (USAF) використовувати шатли для своїх місій. USAF виявили помірну зацікавленість, але зажадали більшого транспортного засобу — набагато більшого, ніж передбачали його початкові концепції. НАСА на це погодилося: це було вигідно і для його власних планів. Щоб знизити витрати на розробку отриманих проєктів, були додані бічні прискорювачі («бустери»), від'єднуваний паливний бак, а також зроблено багато інших змін, через які значно знизилася «багаторазовість» і значно збільшилася вартість апарата й експлуатаційні витрати. За сприяння ВПС США система почала набувати робочого вигляду.

Історія програми

Докладніше: Спейс Шаттл та Список польотів космічних човників
image
Президент США Річард Ніксон (праворуч) з [en][en] у січні 1972 року, за три місяці до того, як Конгрес США схвалив фінансування програми «Спейс Шаттл».
image
Екіпажі шатлів, які випробовують заходження на посадку та приземлення, 1976 рік.

Усі місії шатлів стартували з Космічного центру ім. Кеннеді (KSC) у Флориді. Деякі цивільні та військові циркумполярні польоти шатлів планувалося робити з авіабази Ванденберг у Каліфорнії, однак після катастрофи шатла «Челленджер» у 1986 році від її використання для запуску шатлів відмовилися. Погодні [en] включали, зокрема, опади, температуру й вологість повітря, хмарність, прогноз щодо блискавок, вітер тощо. Запуск шатла скасовували, коли в нього могла влучити блискавка.

Першим повністю функціональним орбітальним кораблем став шатл «Колумбія» (із номером OV-102), побудований у Палмдейлі, штат Каліфорнія. Його доставили до Космічного центру імені Кеннеді (KSC) 25 березня 1979 року і вперше запустили з екіпажем із двох осіб 12 квітня 1981 року — у 20-ту річницю польоту Юрія Гагаріна (це був збіг обставин, а не святкування ювілею: запуск був запланований на два дні раніше, але через технічну проблему затримався на два дні).

Шатли «Челленджер» (OV-099) було доставлено до KSC у липні 1982 року, «Діскавері» (OV-103) — у листопаді 1983 року, «Атлантіс» (OV-104) — у квітні 1985 року, а «Індевор» (OV-105) — у травні 1991 року. «Челленджер» спершу побудували й використовували як структурний випробувальний зразок — Structural Test Article (STA-099), але згодом його перетворили на повноцінний орбітальний корабель: виявилося, що це дешевше, ніж перетворити шатл «Ентерпрайз» з випробувального на космічний.

24 квітня 1990 року шатл «Діскавері» у рамках місій STS-31 доставив у космос космічний телескоп «Габбл».

На 135 польотів шатлів два з них — «Колумбія» і «Челленджер» — зазнали катастроф, у результаті чого загинули всі члени екіпажів, загалом 14 астронавтів. Розслідування цих катастроф і детальний аналіз їх причин здійснювалися на національному рівні. Ці події спричинили тривалі паузи в запусках: у решту шатлів були внесені відповідні зміни, перш ніж шатли повернулися до польотів. Після катастрофи «Челленджера» в січні 1986 року наступний запуск шатла був відкладений на 32 місяці. Аналогічна 29-місячна затримка сталася після катастрофи «Колумбії» в лютому 2003 року (місія STS-107).

Найдовшою місією шатла був політ STS-80, який тривав 17 днів і 15 годин. Останнім польотом програми «Спейс Шаттл» став STS-135 8 липня 2011 року.

У 2011 році, після того як програма «Спейс Шаттл» була завершена, багато задач, які вона вирішувала, почали виконувати різні державні й приватні космічні кораблі. З 2008 по 2015 рік Міжнародну космічну станцію (МКС) обслуговував автоматичний транспортний корабель ATV, розроблений і створений Європейським космічним агентством (ЄКА). Секретні військові місії виконував безпілотним орбітальний літак ВПС США X-37B. До 2012 року вантажі на МКС вже доставлялися на комерційній основі в рамках програми НАСА Commercial Resupply Services, призначеної для комерційного доставляння вантажів. Ці місії здійснювалися за допомогою частково багаторазового космічного корабля Dragon, створеного компанією SpaceX, а в кінці 2013 року — космічним кораблем Cygnus компанії Orbital Sciences. Екіпажі на МКС наразі доставляються російським кораблем «Союз», а з 2020 року — капсулою екіпажу SpaceX Dragon 2, яка запускається на багаторазовій ракеті Falcon 9 у рамках програми НАСА Commercial Crew Development, призначеної для комерційних пілотованих кораблів. Компанія Boeing теж розробляє свою капсулу Starliner для обслуговування екіпажу МКС. Її запуск було відкладено, оскільки тестовий політ без екіпажу в грудні 2019 року виявився невдалим, але 20 травня 2022 року безпілотна капсула Starliner уперше пристикувалася до Міжнародної космічної станції. Для місій за межами низької навколоземної орбіти НАСА будує Систему космічних запусків (Space Launch System) і космічний корабель «Оріон», який є частиною програми «Артеміда».

image
Адміністратор НАСА звертається до публіки на церемонії прибуття «Спейслеб» у лютому 1982 року. На трибуні поруч із ним тодішній віцепрезидент Джордж Буш старший, генеральний директор Європейського космічного агентства (ЄКА) Ерік Квістгаард (Eric Quistgaard) і директор Космічного центру імені Кеннеді [en].
image
Президент США Рональд Рейган розмовляє з астронавтами НАСА Генрі Гартсфілдом і Кеном Маттінглі на злітній смузі, а перша леді Ненсі Рейган оглядає носову частину шатла «Колумбія» після його приземлення в День незалежності на авіабазі Едвардс 4 липня 1982 року.
image
Приземлення місії STS-3, березень 1982 року.

Досягнення

image
«Галілео» у вільному польоті в космосі після відділення від шатла «Атлантіс», 1989 рік.
image
Шатл «Індевор» пристикований до Міжнародної космічної станції, 2011 рік.

Нижче перелічені місії програми «Спейс Шаттл»:

  • Місії «Спейслеб», зокрема:
    • Наукові
    • Астрономічні
    • Вирощування кристалів
    • Фізика космосу
  • Будівництво Міжнародної космічної станції (МКС)
  • Ротація екіпажу й обслуговування кораблів «Мир» та Міжнародної космічної станції (МКС)
  • Сервісні місії, як-от ремонт космічного телескопа «Габбл» (HST) та орбітальних супутників
  • Експерименти на низькій навколоземній орбіті
  • image
    Шатл «Колумбія» приземляється після завершення місії STS-73, 1995 рік.
  • image
    Художня реконструкція місії «Спейслеб-2» (STS-51-F), під час якої здійснювалися деякі експерименти у відсіку корисного навантаження. «Спейслеб» був основним європейським внеском у програму «Спейс Шаттл».
  • image
    Європейські астронавти готуються до місії «Спейслеб», 1984 рік.
  • image
    Орбітальний корабель «Спейслеб» містив герметичну лабораторію та інше обладнання, яке давало йому змогу виконувати функції пілотованої космічної обсерваторії. Місія «Астро-2» (STS-67), 1995 рік.
  • image
    Астронавти [en] і Кетрін Торнтон встановлюють коригувальну оптику на космічний телескоп «Габбл» під час місії STS-61.

Бюджет програми

image
Шатл «Атлантіс» злітає в рамках місії STS-27 2 грудня 1988 року. Приблизно за 8,5 хвилин шатл розігнався до швидкості понад 27 000 км/год і досяг орбіти.
image
Після завершення майже 17-денного космічного польоту шатл «Індевор» приземлився на злітно-посадкову смугу 22 на авіабазі Едвардс у південній Каліфорнії.

На початку розробки програми «Спейс Шаттл» НАСА підрахувало, що вона коштуватиме 7,45 млрд дол. (43 млрд дол. у цінах 2011 року з урахуванням інфляції), які підуть власне на розробку й однократні витрати, а один політ коштуватиме 9,3 млн дол. (54 млн дол. у цінах 2011 року). Згідно з початковими оцінками, вартість доставлення корисного навантаження на низьку навколоземну орбіту (ННО) мала становити 260 дол./кг корисного навантаження (1400 дол./кг у цінах 2011 року), якщо виходити з граничних та з урахуванням додаткових витрат на запуск і припускати, що вантажопідйомність ракети становитиме 30 т, а кількість запусків — 50 на рік. Згідно з більш реалістичним прогнозом, який передбачав 12 польотів на рік протягом 15-річного терміну служби в поєднанні з початковими витратами на розробку, загальна вартість програми становила приблизно 54 млрд дол. (у цінах 2011 року).

Загальна вартість фактичного 30-річного терміну експлуатації програми «Спейс Шаттл» до 2011 року з урахуванням інфляції становила 196 млрд дол. У 2010 році додаткові витрати на один політ шатла на низьку навколоземну орбіту становили 409 млн дол., або 14 186 дол./кг. Для порівняння: вартість ракети-носія «Протон» становила 141 мільйон доларів, або 6721 дол./кг до ННО, а «Союз 2.1» — 55 млн дол., або 6665 дол./кг, причому ці ракети, на відміну від шатлів, не були багаторазовими.

У [en] на 2005 рік 30 %, або 5 млрд дол., було виділено на операції із шатлами; у 2006 році ця сума була зменшена до 4,3 млрд дол. Значну частину бюджету програми становлять витрати, не пов'язані із запусками: наприклад, протягом 2004—2006 фінансових років НАСА витратило на програму «Спейс Шаттл» близько 13 млрд дол., навіть попри те, що після катастрофи «Колумбії» флот шатлів був законсервований, і за цей час було здійснено лише три запуски. У 2009 фінансовому році в бюджеті НАСА було виділено 2,98 млрд дол. на 5 запусків, у тому числі 490 млн дол. на «інтеграцію програми», 1,03 млрд дол. на «польоти та наземні операції» і 1,46 млрд дол. на «льотне обладнання», до якого входить технічне обслуговування орбітальних кораблів, двигунів і зовнішніх баків між польотами.

Сумарні витрати на один запуск можна оцінити, поділивши загальні витрати за весь час існування програми (разом із вартістю будівель, обладнання, навчання, витратами на зарплати тощо) на кількість здійснених запусків. Загалом було здійснено 135 запусків; сумарна вартість програми становила 192 млрд дол. США (у цінах 2010 року). Отже, один запуск за весь час існування програми «Спейс Шаттл» коштував приблизно 1,5 млрд дол. Згідно з дослідженням 2017 року, виведення одного кілограма вантажу на МКС на шатлах коштувало 272 000 доларів (у цінах 2017 року) — це вдвічі більше, ніж на Cygnus, і втричі більше, ніж на Dragon.

Реалізуючи програму «Спейс Шаттл», НАСА використовувало філософію управління, відому як управління, орієнтоване на успіх (success-oriented management); після катастрофи «Колумбії» історик Алекс Роланд охарактеризував її як «сподівання на краще». Відтоді управління, орієнтоване на успіх, стало об'єктом дослідження кількох аналітиків у цій галузі.

Аварії

Упродовж виконання програми було здійснено 135 польотів штлів у космос. Два шатли було зруйновано, загинули 14 астронавтів:

  • «Челленджер» — загинув 28 січня 1986 року через 73 секунди після старту, політ STS-51-L.
  • «Колумбія» — загинула 1 лютого 2003 року приблизно за 16 хвилин до очікуваної посадки, політ STS-107.

Крім цих катастроф, був також один [en] і кілька смертельних нещасних випадків на землі під час підготовки до запуску.

«Челленджер», 1986 (STS-51-L)

Докладніше: Катастрофа шатла «Челленджер»
image
«Челленджер» вибухнув через одну хвилину і 13 секунд після старту.

На відеозаписі останнього запуску «Челленджера» 28 січня 1986 року, зробленому великим планом, чітко видно, що проблеми почалися через відмову ущільнювального кільця на правому твердопаливному прискорювачі (SRB). Гарячий факел газу, який витікав із несправного зчленування, спричинив руйнування зовнішнього бака, що, своєю чергою, призвело до розпаду орбітального апарата через надмірні аеродинамічні навантаження. У цій катастрофі загинули всі сім астронавтів, які перебували на борту шатла.

На заміну «Челленджерові» був побудований шатл «Індевор» (OV-105). У ньому використовувалися конструкційні запасні частини, які спершу призначалися для інших шатлів. «Індевор» був створений у травні 1991 року; його перший запуск відбувся роком пізніше.

Після катастрофи «Челленджера» НАСА призупинило програму «Спейс Шаттл» більш ніж на два роки. У систему безпеки вносилися численні зміни, рекомендовані у [en], — зокрема, були перероблені з'єднання бічних прискорювачів, одне з яких вийшло з ладу під час аварії «Челленджера». Серед інших змін — нова аварійна система для етапу керованого польоту орбітального корабля, поліпшені шини і гальма шасі, а також відновлення використання гермокостюмів для астронавтів шатлів (від них відмовилися після місії STS-4; відтоді і аж до аварії «Челленджера» астронавти вдягали лише комбінезони та кисневі шоломи). У вересні 1988 року програму «Спейс Шаттл» продовжив запуск шатл «Діскавері» в рамках місії STS-26.

Аварії вплинули не лише на конструкцію орбітального корабля, а й на НАСА. Нижче наведено кілька рекомендацій, запропонованих комісією Роджерса.

  • Рекомендація I. Необхідно замінити несправні з'єднання й ущільнення твердопаливного двигуна — або шляхом розробки нової конструкції, у якій з'єднань узагалі немає, або шляхом переробки з'єднань і ущільнень. <…> Адміністратор НАСА повинен звернутися до Національної дослідної ради з проханням сформувати незалежний комітет з нагляду за проєктуванням твердопаливних двигунів для виконання рекомендацій Комісії з проєктування та нагляду за проєктними роботами.
  • Рекомендація II. Слід переглянути структуру програми «Спейс Шаттл». <…> НАСА має заохочувати перехід кваліфікованих астронавтів на керівні посади в агентстві.
  • Рекомендація III. НАСА і головні підрядники програми «Шаттл» повинні переглянути всі об'єкти критичності рівнів 1, 1R, 2 і 2R, а також проаналізувати небезпеки.
  • Рекомендація IV. НАСА має створити Управління з безпеки, надійності та забезпечення якості, яке очолюватиме заступник Адміністратора, підзвітний безпосередньо Адміністратору НАСА.
  • Рекомендація VI. НАСА повинно вжити заходів для підвищення безпеки під час посадки. Необхідно вдосконалити систему шин, гальм і коліс передньої опори.
  • Рекомендація VII. НАСА повинно докласти всіх зусиль, щоб забезпечити систему евакуації екіпажу для використання під час польоту на етапі керованого планерування.
  • Рекомендація VIII. Покладання країни на шатли як основний засіб космічних запусків створило перманентний тиск на НАСА, яке змушене збільшувати частоту польотів. <…> НАСА має встановити таку частоту польотів, яка б відповідала його ресурсам.

«Колумбія», 2003 (STS-107)

Докладніше: Катастрофа шатла «Колумбія»
Відео останніх моментів польоту «Колумбії», зняте її екіпажем.
image
Шатл «Діскавері» наближається до Міжнародної космічної станції під час польоту STS-114 28 липня 2005 року. Це була місія «повернення до польотів» шатла після катастрофи «Колумбії».

Після катастрофи «Челленджера» програма «Спейс Шаттл» була безаварійною протягом 17 років, було здійснено 88 польотів. Однак 1 лютого 2003 року зазнав катастрофи шатл «Колумбія»: він зруйнувався на етапі входу в атмосферу, унаслідок чого загинули всі сім членів екіпажу. Первинною причиною аварії став шматок піни, який відділився від зовнішнього бака одразу після зльоту і вдарив по передній кромці лівого крила шатла. Шматок пробив одну з [en], які покривали кромку крила і захищали його від надмірних температур під час входження в атмосферу. Коли «Колумбія» наприкінці місії, яка загалом пройшла у штатному режимі, увійшла в щільні шари атмосфери, гарячий газ потрапив у крило і зруйнував його зсередини, що призвело до втрати керування й руйнування орбітального корабля.

Після катастрофи «Колумбії» Міжнародна космічна станція понад два роки працювала з екіпажем із двох осіб і обслуговувалася переважно російськими космічними кораблями. Хоча місія «Повернення до польоту» (STS-114) у 2005 році була успішною, подібний шматок пінопласту відділився від іншої частини бака. Уламок не влучив у шатл «Діскавері», але з цієї причини програму знову призупинили.

Друга місія «Повернення до польоту» (STS-121), стартувала 4 липня 2006 року о 14:37 (EDT). Два попередні запуски були скасовані через тривалі грози і сильний вітер на стартовому майданчику. Запуск відбувся, незважаючи на заперечення головного інженера і керівника служби безпеки. 13-сантиметрова тріщина в ізоляції зовнішнього бака стала приводом для занепокоєння, проте команда управління місією дала добро на запуск. Ця місія збільшила екіпаж МКС до трьох осіб. «Діскавері» успішно приземлився 17 липня 2006 року о 09:14 (EDT) на злітно-посадковій смузі 15 Космічного центру імені Кеннеді.

Після успішної місії STS-121 усі подальші місії завершилися без серйозних проблем з ізоляцією, і будівництво МКС було успішно завершено. Утім, під час місії STS-118 в серпні 2007 року шатл «Індевор» теж був уражений фрагментом ізоляції на зльоті, але його пошкодження було мінімальним порівняно з пошкодженнями, яких зазнала «Колумбія».

Комісія з розслідування аварії шаттла «Колумбія» у своєму звіті зазначила, що якщо шатл прямує до МКС, ризик для його екіпажу знижується, оскільки станція може виконати роль безпечного притулку для екіпажу, який очікує на порятунок на той випадок, якщо через пошкодження шатла під час зльоту його повернення на Землю є небезпечним. Рада рекомендувала, щоб під час решти польотів у шатлів завжди була можливість пристикуватися до станції. Перед місією STS-114 адміністратор НАСА [en] заявив, що всі майбутні польоти шатлів будуть спрямовані на МКС. Через цю вимогу остання місія з обслуговування космічного телескопа «Габбл», яка була запланована до аварії «Колумбії», стала неможливою, хоча на складах НАСА вже було готове й чекало на модернізацію обладнання для «Габбла» вартістю в мільйони доларів. Багато незгодних із таким обмеженням, зокрема астронавти, просили керівництво НАСА переглянути умови дозволу на проведення місії, але спочатку директор наполягав на своєму рішенні. 31 жовтня 2006 року НАСА оголосило про схвалення запуску «Атлантіса» для виконання п'ятого і останнього польоту шатла з обслуговування космічного телескопа «Габбл», запланованого на 28 серпня 2008 року, однак місія SM4/STS-125 була запущена лише в травні 2009 року.

Одним із наслідків катастрофи «Колумбії» стало те, що під час розробки ракет-носіїв для пілотованих місій, а саме «Арес I», приділялася особлива увага безпеці екіпажу.

Припинення програми

Про припинення програми «Спейс Шаттл» було оголошено в січні 2004 року. Президент Джордж Буш оголосив про своє бачення космічних досліджень, яке передбачало виведення шатлів з експлуатації після завершення будівництва МКС. У березні 2006 року партнери, які брали участь у програмі, визначили, що для повного завершення будівництва МКС потрібно здійснити ще 16 місій. У жовтні 2006 року була затверджена ще одна додаткова місія з обслуговування космічного телескопа «Габбл».

image
«Атлантіс» після останньої посадки, що ознаменувала завершення програми «Спейс Шаттл».

Спочатку останньою місією «Спейс Шаттл» мала стати STS-134. Однак через катастрофу «Колумбії» до запуску були підготовлені додаткові шатли — на випадок проведення рятувальних місій. Оскільки «Атлантіс» готувався до останнього запуску на випадок потреби, у вересні 2010 року було ухвалено рішення, що він полетить у рамках місії STS-135 з екіпажем із чотирьох астронавтів, які в разі надзвичайної ситуації зможуть залишитися на МКС. Місія STS-135 почалася 8 липня 2011 року і закінчилася 21 липня 2011 року о 5:57 ранку за східним поясним часом (09:57 UTC) у Космічному центрі імені Кеннеді. Відтоді і аж до запуску Crew Dragon Demo-2 30 травня 2020 року США були змушені відправляти своїх астронавтів у космос на борту російських кораблів «Союз».

Після останнього польоту кожного шатла їх довелося спеціальним чином обробити, перш ніж передавати їх для демонстрації широкому загалу. Основну небезпеку становили [en] (OMS) і реактивна система керування (RCS), оскільки вони працювали на токсичному гіперголічному паливі; більшість їхніх компонентів доводилося повністю зняти, щоб запобігти виділенню небезпечних газів.

Нині «Атлантіс» виставлений в [en] у Флориді, «Діскавері» — у Центрі Стівена Удвара-Газі у Вірджинії, «Індевор» — у [en] в Лос-Анджелесі, а «Ентерпрайз» — у [en] у Нью-Йорку. Компоненти шатлів були передані Повітряним силам США, представникам програми розвитку МКС, а також урядам Росії та Канади. Їхні двигуни були зняті для використання в Системі космічних запусків (SLS), а для демонстрації були прикріплені запасні сопла RS-25. 

Подальша доля шатлів

image
Шатл «Діскавері» в музеї Центру Стівена Удвара-Газі.

З п'яти побудованих повністю функціональних шатлів нині залишилося три. Шатл «Ентерпрайз», створений для атмосферних випробувань, ніколи не літав у космос і тому використовувався в ролі донора: багато його деталей було знято для використання на інших шатлах. Пізніше він був візуально відреставрований і до 19 квітня 2012 року експонувався в Центрі Стівена Удвара-Газі Національного музею авіації і космонавтики. У квітні 2012 року «Ентерпрайз» було перевезено до Нью-Йорка для експонування в музеї «Інтрепід», де 19 липня 2012 року відкрився павільйон космічних шатлів. У Центрі Стівена Удвар-Газі замість «Ентерпрайза» встановили «Діскавері». «Атлантіс» став частиною виставки космічних шатлів у відвідуваному комплексі Космічного центру імені Кеннеді і з 29 червня 2013 року, після його реконструкції, виставляється там.

14 жовтня 2012 року «Індевор» завершив безпрецедентну 19-кілометрову подорож вулицями міста від Міжнародного аеропорту Лос-Анджелеса до [en], де він експонувався з кінця 2012 року в тимчасовому ангарі. Транспортування з аеропорту тривало два дні, вимагало перекриття великої кількості вулиць, видалення понад 400 дерев, а також масштабних робіт з підняття ліній електропередач, вирівнювання вулиці, тимчасового демонтажу дорожніх знаків, ліхтарних стовпів та інших перешкод. Сотні волонтерів, пожежники та поліцейські допомагали переїзду. На вулицях Лос-Анджелеса великі натовпи глядачів намагалися побачити, як шатл проїжджає через місто.

Нині «Індевор» разом з останнім зовнішнім баком (ET-94), який пройшов перевірку на придатність до польотів, виставлений у горизонтальному положенні в Павільйоні Космічного центру імені Самуеля Онина (Samuel Oschin Air and Space Center), де він пробуде до завершення будівництва Повітряно-космічного центру імені Самуеля Ошина (запланованого розширення Каліфорнійського наукового центру). Після переміщення «Індевор» буде постійно виставлений у конфігурації для запуску разом зі справжніми твердопаливними ракетними прискорювачами і зовнішнім баком.

Модулі екіпажу

image Зовнішні зображення
image Пасажирський модуль Rockwell 74
© Rockwell — host
image
Модуль [ru]» під час місії STS-107.
image
Десять людей усередині модуля «Спейслаб» у відсіку шатла в червні 1995 року святкують стикування «Спейс Шаттла» і «Миру».

Однією зі сфер застосування програми «Спейс Шаттл» був розширений екіпаж. На шатлах літали екіпажі до восьми осіб, але він міг вмістити екіпаж щонайменше з десяти. Ще в 1979 році висувалися різні пропозиції щодо заповнення відсіку корисного навантаження додатковими пасажирами. Одна з пропозицій компанії Rockwell передбачала розміщення у відсіку корисного навантаження аж 74 пасажирів з підтримкою протягом трьох діб на навколоземній орбіті. З меншим орбітальним кораблем, розрахованим на 64 місця, витрати на кінець 1980-х років становили б близько 1,5 млн дол. США за одне місце за один запуск. Пасажирський модуль Rockwell мав дві палуби, чотири сидіння зверху, розташовані впоперек, і два знизу, а також прохід шириною 63 см і додаткове місце для зберігання речей.

Інша конструкція, запропонована компанією Space Habitation Design Associates у 1983 році, передбачала розміщення 72 пасажирів у відсіку корисного навантаження шатла. Пасажири мали розташовуватися в шести окремих секціях, кожна з яких мала ілюмінатори та власну завантажувальну рампу під час запуску, а також сидіння різної конфігурації для запуску й посадки. Ще одна пропозиція базувалась на житлових модулях «Спейслеб» і передбачала 32 місця у відсіку корисного навантаження на додачу до місць у кабіні пілота.

Здійснювалися спроби аналізувати комерційну експлуатацію STS. Якщо врахувати дані НАСА про середню вартість запуску одного шатла станом на 2011 рік, яка тоді становила близько 450 млн дол. за місію, вартість одного місця в 74-місному модулі, передбаченому компанією Rockwell, становила менше 6 млн дол., не враховуючи місця постійного екіпажу. У деяких пасажирських модулях використовувалося обладнання, подібне до існуючого, — наприклад, тунель, який був необхідний також для [ru]» і «Спейслеб».

Подальші розробки

Протягом трьох десятиліть експлуатації шатлів було частково розроблено, але не завершено кілька різних космічних кораблів, якими планувалося їх замінити. Нижче наведено перелік таких космічних кораблів.

  • Удосконалений пілотований корабель «Земля — орбіта».
  • «Шатл II» — концепція космічного центру імені Джонсона для наступної програми із двома прискорювачами та двома баками, встановленими на його крилах.
  • Національний аерокосмічний літак (NASP) — Rockwell X-30 (фінансування припинено).
  • [en], концепція одноступеневого космічного літака (SSTO) з аерокосмічним двигуном.
  • Lockheed Martin X-33 (скасований 2001 року).
  • «Арес I» (закінчився зі скасуванням програми «Сузір'я»).
  • [en] (OSP).

Одним із проєктів у напрямку космічних перевезень була Програма запусків багаторазових ракет-носіїв (Reusable Launch Vehicle — RLV), ініційована НАСА в 1994 році. У рамках цієї програми здійснювалися роботи над орбітальними літаками X-33 і X-34. На розробку X-33 НАСА витратило близько 1 мільярда доларів США, сподіваючись, що цей апарат буде введений в експлуатацію до 2005 року. Іншою програмою на рубежі тисячоліть була [en] (Space Launch Initiative — SLI) — ініціатива щодо запуску наступного покоління.

Ініціатива космічних запусків була започаткована у 2001 році, а наприкінці 2002 року її розділили на дві програми — [en] (Orbital Space Plane Program — OSP), орієнтовану на забезпечення доступу до Міжнародної космічної станції, та [en] (Next Generation Launch Technology — NGLT).

Частково виконувати обов'язки шатлів могли б апарати [en] та [en], які створювалися в рамках програми [en] і призначалися насамперед для поверенення екіпажу з МКС. HL-20 була скасована у 1993 році, а X-38 — у 2002-му. Існувало кілька інших програм, як-от Альтернативний модуль повернення екіпажу станції (Station Crew Return Alternative Module — SCRAM) і Корабель для гарантованого повернення екіпажу (Assured Crew Return Vehicle — ACRV).

Примітки

  1. . web.archive.org. 14 січня 2016. Архів оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 20 квітня 2024.
  2. http://www.iss-casis.org/About/ISSTimeline.aspx
  3. https://www.iss-casis.org/About/ISSTimeline.aspx
  4. Spaceflight Now | Breaking News | Shannon to review options for deep space exploration. www.spaceflightnow.com. Процитовано 23 квітня 2024.
  5. . web.archive.org. 26 червня 2009. Архів оригіналу за 26 червня 2009. Процитовано 2 травня 2024.
  6. 'Yeeeow!' and 'Doggone!' Are Shouted on Beaches as Crowds Watch Liftoff. archive.nytimes.com. Процитовано 3 травня 2024.
  7. STS-31 - NASA (амер.). Процитовано 5 травня 2024.
  8. Return to Flight...Challenger Accident. www.nasa.gov. Процитовано 5 травня 2024.
  9. published, Tariq Malik (12 квітня 2006). Columbia’s White External Fuel Tanks. Space.com (англ.). Процитовано 5 травня 2024.
  10. #author.fullName}. Secretive US space plane X-37B lands after record 908 days in orbit. New Scientist (амер.). Процитовано 5 травня 2024.
  11. Commercial Crew Program -. blogs.nasa.gov (амер.). 4 травня 2024. Процитовано 5 травня 2024.
  12. . web.archive.org. 20 грудня 2019. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 5 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  13. Thompsonpublished, Amy (18 серпня 2018). Get an Up-Close Look at Boeing's New CST-100 Starliner Spaceship (Photos). Space.com (англ.). Процитовано 5 травня 2024.
  14. Reuters (21 травня 2022). Boeing’s Starliner capsule docks for first time with International Space Station. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 5 травня 2024.
  15. . Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 7 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  16. . web.archive.org. 15 серпня 2011. Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 9 травня 2024.
  17. . web.archive.org. 29 травня 2016. Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 9 травня 2024.
  18. Spaceflight mission report: STS-48. spacefacts.de. Процитовано 9 травня 2024.
  19. heasarc.gsfc.nasa.gov https://heasarc.gsfc.nasa.gov/docs/cgro/epo/brochures/compton/bro5.html. Процитовано 9 травня 2024. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
  20. . web.archive.org. 29 березня 2013. Архів оригіналу за 29 березня 2013. Процитовано 9 травня 2024.
  21. https://archive.org/details/storyofspacestat0000harl
  22. Inc, Educational Foundation for Nuclear Science (1973-02). Bulletin of the Atomic Scientists (англ.). Educational Foundation for Nuclear Science, Inc.
  23. http://archive.gao.gov/f0302/096542.pdf
  24. . web.archive.org. 12 серпня 2006. Архів оригіналу за 12 серпня 2006. Процитовано 12 травня 2024.
  25. Borenstein, Seth; Writer, AP Science. Space shuttle's legacy: Soaring in orbit and costs. phys.org (англ.). Процитовано 13 травня 2024.
  26. Xu, Qin; Hollingsworth, Peter; Smith, Katharine (2019). Launch Cost Analysis and Optimization Based on Analysis of Space System Characteristics. Transactions of the Japan Society for Aeronautical and Space Sciences. Т. 62, № 4. с. 175—183. doi:10.2322/tjsass.62.175. Процитовано 13 травня 2024.
  27. published, Leonard David (11 лютого 2005). Total Tally of Shuttle Fleet Costs Exceed Initial Estimates. Space.com (англ.). Процитовано 13 травня 2024.
  28. published, Brian Berger (7 лютого 2005). NASA 2006 Budget Presented: Hubble, Nuclear Initiative Suffer. Space.com (англ.). Процитовано 13 травня 2024.
  29. FY 2022 NASA Budget Request - NASA (амер.). 27 січня 2015. Процитовано 13 травня 2024.
  30. Pielke, Roger; Byerly, Radford (2011-04). Shuttle programme lifetime cost. Nature (англ.). Т. 472, № 7341. с. 38—38. doi:10.1038/472038d. ISSN 1476-4687. Процитовано 14 травня 2024.
  31. The Space Review: Review: The Space Shuttle Program: Technologies and Accomplishments. www.thespacereview.com. Процитовано 14 травня 2024.
  32. https://www.nasa.gov/wp-content/uploads/2024/03/apr2-roland-testimony.pdf
  33. Weinrich, Heinz (2013). Management: A Global, Innovative, and Entrepreneurial Perspective. p. 126.
  34. Klikauer, Thomas (2016). Management Education: Fragments of an Emancipatory Theory. p. 220.
  35. Keuper, Franz (2013). Finance Bundling and Finance Transformation: Shared Services Next Level. p. i.
  36. Return to Flight...Challenger Accident. www.nasa.gov. Процитовано 17 травня 2024.
  37. https://www.washingtontimes.com/news/2006/jun/26/20060626-110227-5543r/
  38. . web.archive.org. 9 грудня 2007. Процитовано 22 травня 2024.
  39. published, Todd Halvorson (12 серпня 2009). Dumping NASA's New Ares I Rocket Would Cost Billions. Space.com (англ.). Процитовано 22 травня 2024.
  40. Jenkins, Dennis R. (2016). Space Shuttle: Developing an Icon — 1972—2013. Specialty Press. ISBN 978-1-58007-249-6.
  41. Vision for Space Exploration - NASA (амер.). Процитовано 24 травня 2024.
  42. https://www.nasa.gov/wp-content/uploads/2023/01/55583main_vision_space_exploration2.pdf?emrc=fac10e
  43. Chang, Kenneth (30 травня 2020). SpaceX Lifts NASA Astronauts to Orbit, Launching New Era of Spaceflight. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 24 травня 2024.
  44. Shuttle-Mir History/Spacecraft/Space Shuttle Orbiter/Space Shuttle Sub-Systems. historycollection.jsc.nasa.gov. Процитовано 26 травня 2024.
  45. Jenkins, Dennis R. (2016). Space shuttle: developing an icon: 1972-2013. Forest Lake, MN: Specialty Press. ISBN .
  46. Jenkins, Dennis R. (2016). Space Shuttle: Developing an Icon — 1972—2013. Specialty Press. ISBN 978-1-58007-249-6.
  47. https://californiasciencecenter.org/exhibits/endeavour-experience
  48. https://californiasciencecenter.org/exhibits/endeavour-experience/space-shuttle-endeavour
  49. California Science Center breaks ground on space shuttle Endeavour’s new vertical home. Daily News (амер.). 1 червня 2022. Процитовано 28 травня 2024.
  50. . web.archive.org. 31 серпня 2000. Процитовано 29 травня 2024.
  51. Space Future - The Future of Space Tourism. www.spacefuture.com. Процитовано 29 травня 2024.
  52. Space Future - The Space Tourist. www.spacefuture.com. Процитовано 29 травня 2024.
  53. Space Future - The Space Tourist. www.spacefuture.com. Процитовано 31 травня 2024.
  54. Space Future - The Space Tourist. www.spacefuture.com. Процитовано 31 травня 2024.
  55. https://www.nasa.gov/wp-content/uploads/2016/08/sp-2014-617.pdf?emrc=81adc8
  56. . web.archive.org. 5 грудня 2022. Процитовано 2 червня 2024.
  57. https://www.spacefuture.com/archive/images/the_space_tourist.15.gif
  58. published, Denise Chow (12 квітня 2011). Why There's No Replacement for the Space Shuttle. Space.com (англ.). Процитовано 10 червня 2024.
  59. . web.archive.org. 10 березня 2019. Процитовано 10 червня 2024.
  60. Eldred, Charles H. (1 жовтня 1986). Advanced manned earth-to-orbit vehicle (англ.). Процитовано 10 червня 2024.
  61. . web.archive.org. 28 грудня 2016. Процитовано 10 червня 2024.
  62. https://ntrs.nasa.gov/api/citations/19910018900/downloads/19910018900.pdf
  63. Chang, Kenneth (20 жовтня 2014). 25 Years Ago, NASA Envisioned Its Own ‘Orient Express’. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 10 червня 2024.
  64. . web.archive.org. 28 грудня 2016. Процитовано 10 червня 2024.
  65. . web.archive.org. 22 жовтня 2014. Процитовано 10 червня 2024.
  67. . web.archive.org. 27 грудня 2006. Процитовано 10 червня 2024.
  68. . web.archive.org. 24 лютого 2013. Процитовано 11 червня 2024.
  69. . web.archive.org. 24 лютого 2013. Процитовано 11 червня 2024.
  70. . web.archive.org. 24 лютого 2013. Процитовано 11 червня 2024.
  71. https://www.researchgate.net/publication/294188389_NASA's_space_launch_initiative
  72. . web.archive.org. 27 грудня 2006. Процитовано 11 червня 2024.
  73. Hueter, Uwe (1 січня 2003). NASA's Next Generation Launch Technology Program - Strategy and Plans (англ.). Процитовано 11 червня 2024.
  74. x0av6 (4 серпня 2016). HL-20 - Lifting Body Spaceplane for Personnel Launch System. AeroSpaceGuide.net (амер.). Процитовано 12 червня 2024.
  75. CARREAU, MARK. X-38 project's cancellation irks NASA, partners. Chron (англ.). Процитовано 12 червня 2024.
  76. NASA ACRV. www.astronautix.com. Процитовано 12 червня 2024.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Programa Spejs Shattl angl Space Shuttle program bula chetvertoyu programoyu pilotovanih kosmichnih polotiv zdijsnenoyu Nacionalnim upravlinnyam z aeronavtiki i doslidzhennya kosmichnogo prostoru NASA u ramkah yakoyi v period z 1981 po 2011 rik vikonuvalisya regulyarni perevezennya ekipazhiv i vantazhiv z Zemli na orbitu Yiyi oficijnu nazvu Kosmichna transportna sistema Space Transportation System STS bulo vzyato z planu 1969 roku de figuruvala Sistema kosmichnih korabliv bagatorazovogo vikoristannya yedinij jogo punkt rozrobka yakogo bula profinansovana U ramkah programi bulo zdijsneno kosmichnih 135 misij uchast u cij programi vzyali 355 astronavtiv iz 16 krayin bagato z yakih zdijsnili kilka polotiv Spejs ShattlData stvorennya zasnuvannya1972Krayina SShAChas data pochatku1972Chas data zakinchennya2011Pochatkova tochka marshrutuLC 39OperatorNacionalne upravlinnya z aeronavtiki i doslidzhennya kosmichnogo prostoruMeta proyektu abo misiyid i pilotovanij kosmichnij polit Spejs Shattl u Vikishovishi Bagatorazovij kosmichnij korabel Spejs Shattl skladavsya z orbitalnogo korablya yakij vivodivsya na orbitu za dopomogoyu dvoh bagatorazovih tverdopalivnih priskoryuvachiv ta odnorazovogo zovnishnogo palivnogo baka Korabel dostavlyav na nizku navkolozemnu orbitu NNO do vosmi astronavtiv i do 23 tonn korisnogo vantazhu Pislya zavershennya svoyeyi misiyi orbitalnij korabel povertavsya v atmosferu Zemli ta prizemlyavsya yak planer u Kosmichnomu centri imeni Kennedi abo na bazi VPS SShA Edvards Shattl yedinij pilotovanij kosmichnij korabel obladnanij krilami yakij dosyagnuv orbiti i zdijsniv posadku i pershij bagatorazovij pilotovanij kosmichnij korabel yakij zdijsniv kilka polotiv na orbitu podibni mozhlivosti mav radyanskij orbitalnij korabel Buran ale vin zdijsniv lishe odin polit u kosmos bez ekipazhu pislya chogo programa jogo rozvitku bula skasovana Sered misij shatliv perevezennya velikogabaritnih korisnih vantazhiv na rizni orbiti zokrema na Mizhnarodnu kosmichnu stanciyu MKS zabezpechennya rotaciyi ekipazhiv na nij a takozh vikonannya servisnih misij na kosmichnomu teleskopi Gabbl Orbitalnij korabel takozh povertav suputniki ta inshi korisni vantazhi napriklad z MKS z orbiti na Zemlyu hocha v takij roli jogo vikoristovuvali ridko Kozhen korabel buv rozrahovanij na 100 zapuskiv abo 10 rokiv ekspluataciyi Spochatku planuvalosya zdijsniti ponad 150 zapuskiv shatliv protyagom 15 richnogo terminu ekspluataciyi a na piku programi ochikuvavsya zapusk shomisyacya ale cherez znachni zatrimki u buduvanni Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi tak chasto vin nikoli ne litav PeredumoviKoncepciya bagatorazovih kosmichnih korabliv u riznih variantah doslidzhuvalasya z kincya 1960 h rokiv Oficijno programa rozpochalasya v 1972 roci stavshi yedinim napryamkom diyalnosti NASA v galuzi pilotovanih polotiv u kosmos pislya program Apollon Skajlab i Soyuz Apollon u 1975 roci Shatl buv spochatku zadumanij i predstavlenij gromadskosti v 1972 roci yak kosmichna vantazhivka yaka sered inshogo bula potribna dlya pobudovi v 1980 h rokah amerikanskoyi kosmichnoyi stanciyi na nizkij navkolozemnij orbiti a potim na pochatku 1990 h rokiv yiyi mav zaminiti novij transportnij korabel Plani stvorennya amerikanskoyi kosmichnoyi stanciyi yaki zajshli v gluhij kut i zgodom peretvorilisya na Mizhnarodnu kosmichnu stanciyu MKS oficijno iniciyuvav u 1983 roci todishnij prezident SShA Ronald Rejgan Odnak pobudova MKS suprovodzhuvalasya trivalimi zatrimkami zminami v konstrukciyi ta perevitratami cherez sho dovelosya kilka raziv podovzhuvati termin sluzhbi shatla azh do 2011 roku koli vin buv uzhe ostatochno vivedenij z ekspluataciyi Takim chinom shatli prosluzhili udvichi dovshe nizh bulo zaplanovano spochatku U 2004 roci zgidno z en prezidenta Dzhordzha Busha molodshogo vikoristannya shatliv malo buti zoseredzhene majzhe viklyuchno na zavershenni montazhu MKS yakij na toj moment znachno vidstavav vid grafika Pershij eksperimentalnij orbitalnij korabel Enterprajz faktichno buv visotnim planerom jogo zapuskali z verhnoyi chastini specialno modifikovanogo litaka Boeing 747 lishe z metoyu provedennya pochatkovih en ALT Pershij viprobuvalnij polit Enterprajza vidbuvsya 18 lyutogo 1977 roku lishe cherez p yat rokiv pislya oficijnogo zapusku programi Spejs Shattl 12 kvitnya 1981 roku v ramkah misiyi STS 1 buv zapushenij pershij bagatorazovij kosmichnij korabel Kolumbiya Ostannoyu misiyeyu programi Spejs Shattl stala STS 135 yaku zdijsniv korabel Atlantis u lipni 2011 roku ce buv ostannij polit shatla 31 serpnya 2011 roku programa Spejs Shattl oficijno zavershilasya Koncepciya j rozrobkaRanni koncepciyi amerikanskih kosmichnih shatliv U zhovtni 1968 roku she do visadki Apollona 11 na Misyac NASA rozpochalo doslidzhennya proyektiv kosmichnih shatliv Pershi doslidzhennya otrimali nazvu Faza A a z chervnya 1970 roku pochalasya Faza B z detalnishimi j konkretnishimi rozrahunkami Osnovnim priznachennyam programi Spejs Shattl bula pidtrimka majbutnoyi orbitalnoyi stanciyi perevezennya shonajmenshe chotiroh chleniv ekipazhu i blizko 9100 kg vantazhu a takozh mozhlivist shvidkoyi adaptaciyi do majbutnih polotiv Liderami stali dva proyekti Odin buv rozroblenij inzhenerami Centru pilotovanih kosmichnih polotiv i jogo vidstoyuvav zokrema en Ce bula dosit skladna dvostupeneva sistema z deltapodibnim krilom Rezultatom sprob sprostiti yiyi konstrukciyu stala model en sproyektovana en yakij sered inshogo rozrobiv pilotovanu kapsulu proyektu Merkurij Chislenni propoziciyi nadijshli j vid riznih komercijnih kompanij ale perevazhnu bilshist iz nih vidkinuli oskilki kozhna laboratoriya NASA napolyagala na vlasnij versiyi Vodnochas inshi komandi NASA proponuvali shirokij spektr post apollonskih misij deyaki z yakih koshtuvali b stilki zh skilki j usya programa Apollon abo navit bilshe Kozhen iz cih proyektiv vimagav finansuvannya u toj chas yak byudzhet NASA zhorstko obmezhuvavsya Ureshti resht u 1969 roci viceprezidentovi SShA Spiro Agnyu buli predstavleni tri proyekti Najperspektivnishim iz nih vvazhavsya proyekt shatla bagato v chomu zavdyaki aktivnij kampaniyi jogo prihilnikiv Do 1970 roku shatl buv obranij yak yedinij velikij proyekt na korotkostrokovij period pislya programi Apollon Koli finansuvannya programi opinilosya pid pitannyam vinikli poboyuvannya sho proyekt mozhe buti skasovanij Ce viklikalo sprobi zacikaviti Povitryani sili SShA USAF vikoristovuvati shatli dlya svoyih misij USAF viyavili pomirnu zacikavlenist ale zazhadali bilshogo transportnogo zasobu nabagato bilshogo nizh peredbachali jogo pochatkovi koncepciyi NASA na ce pogodilosya ce bulo vigidno i dlya jogo vlasnih planiv Shob zniziti vitrati na rozrobku otrimanih proyektiv buli dodani bichni priskoryuvachi busteri vid yednuvanij palivnij bak a takozh zrobleno bagato inshih zmin cherez yaki znachno znizilasya bagatorazovist i znachno zbilshilasya vartist aparata j ekspluatacijni vitrati Za spriyannya VPS SShA sistema pochala nabuvati robochogo viglyadu Istoriya programiDokladnishe Spejs Shattl ta Spisok polotiv kosmichnih chovnikiv Prezident SShA Richard Nikson pravoruch z en en u sichni 1972 roku za tri misyaci do togo yak Kongres SShA shvaliv finansuvannya programi Spejs Shattl Ekipazhi shatliv yaki viprobovuyut zahodzhennya na posadku ta prizemlennya 1976 rik Usi misiyi shatliv startuvali z Kosmichnogo centru im Kennedi KSC u Floridi Deyaki civilni ta vijskovi cirkumpolyarni poloti shatliv planuvalosya robiti z aviabazi Vandenberg u Kaliforniyi odnak pislya katastrofi shatla Chellendzher u 1986 roci vid yiyi vikoristannya dlya zapusku shatliv vidmovilisya Pogodni en vklyuchali zokrema opadi temperaturu j vologist povitrya hmarnist prognoz shodo bliskavok viter tosho Zapusk shatla skasovuvali koli v nogo mogla vluchiti bliskavka Pershim povnistyu funkcionalnim orbitalnim korablem stav shatl Kolumbiya iz nomerom OV 102 pobudovanij u Palmdejli shtat Kaliforniya Jogo dostavili do Kosmichnogo centru imeni Kennedi KSC 25 bereznya 1979 roku i vpershe zapustili z ekipazhem iz dvoh osib 12 kvitnya 1981 roku u 20 tu richnicyu polotu Yuriya Gagarina ce buv zbig obstavin a ne svyatkuvannya yuvileyu zapusk buv zaplanovanij na dva dni ranishe ale cherez tehnichnu problemu zatrimavsya na dva dni Shatli Chellendzher OV 099 bulo dostavleno do KSC u lipni 1982 roku Diskaveri OV 103 u listopadi 1983 roku Atlantis OV 104 u kvitni 1985 roku a Indevor OV 105 u travni 1991 roku Chellendzher spershu pobuduvali j vikoristovuvali yak strukturnij viprobuvalnij zrazok Structural Test Article STA 099 ale zgodom jogo peretvorili na povnocinnij orbitalnij korabel viyavilosya sho ce deshevshe nizh peretvoriti shatl Enterprajz z viprobuvalnogo na kosmichnij 24 kvitnya 1990 roku shatl Diskaveri u ramkah misij STS 31 dostaviv u kosmos kosmichnij teleskop Gabbl Na 135 polotiv shatliv dva z nih Kolumbiya i Chellendzher zaznali katastrof u rezultati chogo zaginuli vsi chleni ekipazhiv zagalom 14 astronavtiv Rozsliduvannya cih katastrof i detalnij analiz yih prichin zdijsnyuvalisya na nacionalnomu rivni Ci podiyi sprichinili trivali pauzi v zapuskah u reshtu shatliv buli vneseni vidpovidni zmini persh nizh shatli povernulisya do polotiv Pislya katastrofi Chellendzhera v sichni 1986 roku nastupnij zapusk shatla buv vidkladenij na 32 misyaci Analogichna 29 misyachna zatrimka stalasya pislya katastrofi Kolumbiyi v lyutomu 2003 roku misiya STS 107 Najdovshoyu misiyeyu shatla buv polit STS 80 yakij trivav 17 dniv i 15 godin Ostannim polotom programi Spejs Shattl stav STS 135 8 lipnya 2011 roku U 2011 roci pislya togo yak programa Spejs Shattl bula zavershena bagato zadach yaki vona virishuvala pochali vikonuvati rizni derzhavni j privatni kosmichni korabli Z 2008 po 2015 rik Mizhnarodnu kosmichnu stanciyu MKS obslugovuvav avtomatichnij transportnij korabel ATV rozroblenij i stvorenij Yevropejskim kosmichnim agentstvom YeKA Sekretni vijskovi misiyi vikonuvav bezpilotnim orbitalnij litak VPS SShA X 37B Do 2012 roku vantazhi na MKS vzhe dostavlyalisya na komercijnij osnovi v ramkah programi NASA Commercial Resupply Services priznachenoyi dlya komercijnogo dostavlyannya vantazhiv Ci misiyi zdijsnyuvalisya za dopomogoyu chastkovo bagatorazovogo kosmichnogo korablya Dragon stvorenogo kompaniyeyu SpaceX a v kinci 2013 roku kosmichnim korablem Cygnus kompaniyi Orbital Sciences Ekipazhi na MKS narazi dostavlyayutsya rosijskim korablem Soyuz a z 2020 roku kapsuloyu ekipazhu SpaceX Dragon 2 yaka zapuskayetsya na bagatorazovij raketi Falcon 9 u ramkah programi NASA Commercial Crew Development priznachenoyi dlya komercijnih pilotovanih korabliv Kompaniya Boeing tezh rozroblyaye svoyu kapsulu Starliner dlya obslugovuvannya ekipazhu MKS Yiyi zapusk bulo vidkladeno oskilki testovij polit bez ekipazhu v grudni 2019 roku viyavivsya nevdalim ale 20 travnya 2022 roku bezpilotna kapsula Starliner upershe pristikuvalasya do Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi Dlya misij za mezhami nizkoyi navkolozemnoyi orbiti NASA buduye Sistemu kosmichnih zapuskiv Space Launch System i kosmichnij korabel Orion yakij ye chastinoyu programi Artemida Administrator NASA zvertayetsya do publiki na ceremoniyi pributtya Spejsleb u lyutomu 1982 roku Na tribuni poruch iz nim todishnij viceprezident Dzhordzh Bush starshij generalnij direktor Yevropejskogo kosmichnogo agentstva YeKA Erik Kvistgaard Eric Quistgaard i direktor Kosmichnogo centru imeni Kennedi en Prezident SShA Ronald Rejgan rozmovlyaye z astronavtami NASA Genri Gartsfildom i Kenom Mattingli na zlitnij smuzi a persha ledi Nensi Rejgan oglyadaye nosovu chastinu shatla Kolumbiya pislya jogo prizemlennya v Den nezalezhnosti na aviabazi Edvards 4 lipnya 1982 roku Prizemlennya misiyi STS 3 berezen 1982 roku Dosyagnennya Galileo u vilnomu poloti v kosmosi pislya viddilennya vid shatla Atlantis 1989 rik Shatl Indevor pristikovanij do Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi 2011 rik Nizhche perelicheni misiyi programi Spejs Shattl Misiyi Spejsleb zokrema Naukovi Astronomichni Viroshuvannya kristaliv Fizika kosmosuBudivnictvo Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi MKS Rotaciya ekipazhu j obslugovuvannya korabliv Mir ta Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi MKS Servisni misiyi yak ot remont kosmichnogo teleskopa Gabbl HST ta orbitalnih suputnikiv Eksperimenti na nizkij navkolozemnij orbitiNa nizku navkolozemnu orbitu vivedeno Kosmichnij teleskop Gabbl Komponenti Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi MKS Vantazhi dlya modulya Spacehab i Bagatocilovih moduliv postachannya en Long Duration Exposure Facility Suputnik dlya doslidzhennya verhnih shariv atmosferi Upper Atmosphere Research Satellite Gamma observatoriya Kompton en The Earth Radiation Budget Satellite Stikuvalnij modul stanciyi Mir Na orbitu vivedeno suputniki za dopomogoyu priskoryuvachiv yak ot en dopomizhnij modul korisnogo navantazhennya PAM D abo en inercijnij rozginnij blok IUS Visoka navkolozemna orbita Kosmichna rentgenivska observatoriya Chandra Pershi shist suputnikiv sistemi en Dva suputniki zv yazku DSCS III en v odnij misiyi Suputnik programi en Mizhplanetni misiyi Magellan Galileo Uliss Shatl Kolumbiya prizemlyayetsya pislya zavershennya misiyi STS 73 1995 rik Hudozhnya rekonstrukciya misiyi Spejsleb 2 STS 51 F pid chas yakoyi zdijsnyuvalisya deyaki eksperimenti u vidsiku korisnogo navantazhennya Spejsleb buv osnovnim yevropejskim vneskom u programu Spejs Shattl Yevropejski astronavti gotuyutsya do misiyi Spejsleb 1984 rik Orbitalnij korabel Spejsleb mistiv germetichnu laboratoriyu ta inshe obladnannya yake davalo jomu zmogu vikonuvati funkciyi pilotovanoyi kosmichnoyi observatoriyi Misiya Astro 2 STS 67 1995 rik Astronavti en i Ketrin Tornton vstanovlyuyut koriguvalnu optiku na kosmichnij teleskop Gabbl pid chas misiyi STS 61 Byudzhet programiShatl Atlantis zlitaye v ramkah misiyi STS 27 2 grudnya 1988 roku Priblizno za 8 5 hvilin shatl rozignavsya do shvidkosti ponad 27 000 km god i dosyag orbiti Pislya zavershennya majzhe 17 dennogo kosmichnogo polotu shatl Indevor prizemlivsya na zlitno posadkovu smugu 22 na aviabazi Edvards u pivdennij Kaliforniyi Na pochatku rozrobki programi Spejs Shattl NASA pidrahuvalo sho vona koshtuvatime 7 45 mlrd dol 43 mlrd dol u cinah 2011 roku z urahuvannyam inflyaciyi yaki pidut vlasne na rozrobku j odnokratni vitrati a odin polit koshtuvatime 9 3 mln dol 54 mln dol u cinah 2011 roku Zgidno z pochatkovimi ocinkami vartist dostavlennya korisnogo navantazhennya na nizku navkolozemnu orbitu NNO mala stanoviti 260 dol kg korisnogo navantazhennya 1400 dol kg u cinah 2011 roku yaksho vihoditi z granichnih ta z urahuvannyam dodatkovih vitrat na zapusk i pripuskati sho vantazhopidjomnist raketi stanovitime 30 t a kilkist zapuskiv 50 na rik Zgidno z bilsh realistichnim prognozom yakij peredbachav 12 polotiv na rik protyagom 15 richnogo terminu sluzhbi v poyednanni z pochatkovimi vitratami na rozrobku zagalna vartist programi stanovila priblizno 54 mlrd dol u cinah 2011 roku Zagalna vartist faktichnogo 30 richnogo terminu ekspluataciyi programi Spejs Shattl do 2011 roku z urahuvannyam inflyaciyi stanovila 196 mlrd dol U 2010 roci dodatkovi vitrati na odin polit shatla na nizku navkolozemnu orbitu stanovili 409 mln dol abo 14 186 dol kg Dlya porivnyannya vartist raketi nosiya Proton stanovila 141 miljon dolariv abo 6721 dol kg do NNO a Soyuz 2 1 55 mln dol abo 6665 dol kg prichomu ci raketi na vidminu vid shatliv ne buli bagatorazovimi U en na 2005 rik 30 abo 5 mlrd dol bulo vidileno na operaciyi iz shatlami u 2006 roci cya suma bula zmenshena do 4 3 mlrd dol Znachnu chastinu byudzhetu programi stanovlyat vitrati ne pov yazani iz zapuskami napriklad protyagom 2004 2006 finansovih rokiv NASA vitratilo na programu Spejs Shattl blizko 13 mlrd dol navit popri te sho pislya katastrofi Kolumbiyi flot shatliv buv zakonservovanij i za cej chas bulo zdijsneno lishe tri zapuski U 2009 finansovomu roci v byudzheti NASA bulo vidileno 2 98 mlrd dol na 5 zapuskiv u tomu chisli 490 mln dol na integraciyu programi 1 03 mlrd dol na poloti ta nazemni operaciyi i 1 46 mlrd dol na lotne obladnannya do yakogo vhodit tehnichne obslugovuvannya orbitalnih korabliv dviguniv i zovnishnih bakiv mizh polotami Sumarni vitrati na odin zapusk mozhna ociniti podilivshi zagalni vitrati za ves chas isnuvannya programi razom iz vartistyu budivel obladnannya navchannya vitratami na zarplati tosho na kilkist zdijsnenih zapuskiv Zagalom bulo zdijsneno 135 zapuskiv sumarna vartist programi stanovila 192 mlrd dol SShA u cinah 2010 roku Otzhe odin zapusk za ves chas isnuvannya programi Spejs Shattl koshtuvav priblizno 1 5 mlrd dol Zgidno z doslidzhennyam 2017 roku vivedennya odnogo kilograma vantazhu na MKS na shatlah koshtuvalo 272 000 dolariv u cinah 2017 roku ce vdvichi bilshe nizh na Cygnus i vtrichi bilshe nizh na Dragon Realizuyuchi programu Spejs Shattl NASA vikoristovuvalo filosofiyu upravlinnya vidomu yak upravlinnya oriyentovane na uspih success oriented management pislya katastrofi Kolumbiyi istorik Aleks Roland oharakterizuvav yiyi yak spodivannya na krashe Vidtodi upravlinnya oriyentovane na uspih stalo ob yektom doslidzhennya kilkoh analitikiv u cij galuzi AvariyiUprodovzh vikonannya programi bulo zdijsneno 135 polotiv shtliv u kosmos Dva shatli bulo zrujnovano zaginuli 14 astronavtiv Chellendzher zaginuv 28 sichnya 1986 roku cherez 73 sekundi pislya startu polit STS 51 L Kolumbiya zaginula 1 lyutogo 2003 roku priblizno za 16 hvilin do ochikuvanoyi posadki polit STS 107 Krim cih katastrof buv takozh odin en i kilka smertelnih neshasnih vipadkiv na zemli pid chas pidgotovki do zapusku Chellendzher 1986 STS 51 L Dokladnishe Katastrofa shatla Chellendzher Chellendzher vibuhnuv cherez odnu hvilinu i 13 sekund pislya startu Na videozapisi ostannogo zapusku Chellendzhera 28 sichnya 1986 roku zroblenomu velikim planom chitko vidno sho problemi pochalisya cherez vidmovu ushilnyuvalnogo kilcya na pravomu tverdopalivnomu priskoryuvachi SRB Garyachij fakel gazu yakij vitikav iz nespravnogo zchlenuvannya sprichiniv rujnuvannya zovnishnogo baka sho svoyeyu chergoyu prizvelo do rozpadu orbitalnogo aparata cherez nadmirni aerodinamichni navantazhennya U cij katastrofi zaginuli vsi sim astronavtiv yaki perebuvali na bortu shatla Na zaminu Chellendzherovi buv pobudovanij shatl Indevor OV 105 U nomu vikoristovuvalisya konstrukcijni zapasni chastini yaki spershu priznachalisya dlya inshih shatliv Indevor buv stvorenij u travni 1991 roku jogo pershij zapusk vidbuvsya rokom piznishe Pislya katastrofi Chellendzhera NASA prizupinilo programu Spejs Shattl bilsh nizh na dva roki U sistemu bezpeki vnosilisya chislenni zmini rekomendovani u en zokrema buli pererobleni z yednannya bichnih priskoryuvachiv odne z yakih vijshlo z ladu pid chas avariyi Chellendzhera Sered inshih zmin nova avarijna sistema dlya etapu kerovanogo polotu orbitalnogo korablya polipsheni shini i galma shasi a takozh vidnovlennya vikoristannya germokostyumiv dlya astronavtiv shatliv vid nih vidmovilisya pislya misiyi STS 4 vidtodi i azh do avariyi Chellendzhera astronavti vdyagali lishe kombinezoni ta kisnevi sholomi U veresni 1988 roku programu Spejs Shattl prodovzhiv zapusk shatl Diskaveri v ramkah misiyi STS 26 Avariyi vplinuli ne lishe na konstrukciyu orbitalnogo korablya a j na NASA Nizhche navedeno kilka rekomendacij zaproponovanih komisiyeyu Rodzhersa Rekomendaciya I Neobhidno zaminiti nespravni z yednannya j ushilnennya tverdopalivnogo dviguna abo shlyahom rozrobki novoyi konstrukciyi u yakij z yednan uzagali nemaye abo shlyahom pererobki z yednan i ushilnen lt gt Administrator NASA povinen zvernutisya do Nacionalnoyi doslidnoyi radi z prohannyam sformuvati nezalezhnij komitet z naglyadu za proyektuvannyam tverdopalivnih dviguniv dlya vikonannya rekomendacij Komisiyi z proyektuvannya ta naglyadu za proyektnimi robotami Rekomendaciya II Slid pereglyanuti strukturu programi Spejs Shattl lt gt NASA maye zaohochuvati perehid kvalifikovanih astronavtiv na kerivni posadi v agentstvi Rekomendaciya III NASA i golovni pidryadniki programi Shattl povinni pereglyanuti vsi ob yekti kritichnosti rivniv 1 1R 2 i 2R a takozh proanalizuvati nebezpeki Rekomendaciya IV NASA maye stvoriti Upravlinnya z bezpeki nadijnosti ta zabezpechennya yakosti yake ocholyuvatime zastupnik Administratora pidzvitnij bezposeredno Administratoru NASA Rekomendaciya VI NASA povinno vzhiti zahodiv dlya pidvishennya bezpeki pid chas posadki Neobhidno vdoskonaliti sistemu shin galm i kolis perednoyi opori Rekomendaciya VII NASA povinno doklasti vsih zusil shob zabezpechiti sistemu evakuaciyi ekipazhu dlya vikoristannya pid chas polotu na etapi kerovanogo planeruvannya Rekomendaciya VIII Pokladannya krayini na shatli yak osnovnij zasib kosmichnih zapuskiv stvorilo permanentnij tisk na NASA yake zmushene zbilshuvati chastotu polotiv lt gt NASA maye vstanoviti taku chastotu polotiv yaka b vidpovidala jogo resursam Kolumbiya 2003 STS 107 Dokladnishe Katastrofa shatla Kolumbiya source source source source track Video ostannih momentiv polotu Kolumbiyi znyate yiyi ekipazhem Shatl Diskaveri nablizhayetsya do Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi pid chas polotu STS 114 28 lipnya 2005 roku Ce bula misiya povernennya do polotiv shatla pislya katastrofi Kolumbiyi Pislya katastrofi Chellendzhera programa Spejs Shattl bula bezavarijnoyu protyagom 17 rokiv bulo zdijsneno 88 polotiv Odnak 1 lyutogo 2003 roku zaznav katastrofi shatl Kolumbiya vin zrujnuvavsya na etapi vhodu v atmosferu unaslidok chogo zaginuli vsi sim chleniv ekipazhu Pervinnoyu prichinoyu avariyi stav shmatok pini yakij viddilivsya vid zovnishnogo baka odrazu pislya zlotu i vdariv po perednij kromci livogo krila shatla Shmatok probiv odnu z en yaki pokrivali kromku krila i zahishali jogo vid nadmirnih temperatur pid chas vhodzhennya v atmosferu Koli Kolumbiya naprikinci misiyi yaka zagalom projshla u shtatnomu rezhimi uvijshla v shilni shari atmosferi garyachij gaz potrapiv u krilo i zrujnuvav jogo zseredini sho prizvelo do vtrati keruvannya j rujnuvannya orbitalnogo korablya Pislya katastrofi Kolumbiyi Mizhnarodna kosmichna stanciya ponad dva roki pracyuvala z ekipazhem iz dvoh osib i obslugovuvalasya perevazhno rosijskimi kosmichnimi korablyami Hocha misiya Povernennya do polotu STS 114 u 2005 roci bula uspishnoyu podibnij shmatok pinoplastu viddilivsya vid inshoyi chastini baka Ulamok ne vluchiv u shatl Diskaveri ale z ciyeyi prichini programu znovu prizupinili Druga misiya Povernennya do polotu STS 121 startuvala 4 lipnya 2006 roku o 14 37 EDT Dva poperedni zapuski buli skasovani cherez trivali grozi i silnij viter na startovomu majdanchiku Zapusk vidbuvsya nezvazhayuchi na zaperechennya golovnogo inzhenera i kerivnika sluzhbi bezpeki 13 santimetrova trishina v izolyaciyi zovnishnogo baka stala privodom dlya zanepokoyennya prote komanda upravlinnya misiyeyu dala dobro na zapusk Cya misiya zbilshila ekipazh MKS do troh osib Diskaveri uspishno prizemlivsya 17 lipnya 2006 roku o 09 14 EDT na zlitno posadkovij smuzi 15 Kosmichnogo centru imeni Kennedi Pislya uspishnoyi misiyi STS 121 usi podalshi misiyi zavershilisya bez serjoznih problem z izolyaciyeyu i budivnictvo MKS bulo uspishno zaversheno Utim pid chas misiyi STS 118 v serpni 2007 roku shatl Indevor tezh buv urazhenij fragmentom izolyaciyi na zloti ale jogo poshkodzhennya bulo minimalnim porivnyano z poshkodzhennyami yakih zaznala Kolumbiya Komisiya z rozsliduvannya avariyi shattla Kolumbiya u svoyemu zviti zaznachila sho yaksho shatl pryamuye do MKS rizik dlya jogo ekipazhu znizhuyetsya oskilki stanciya mozhe vikonati rol bezpechnogo pritulku dlya ekipazhu yakij ochikuye na poryatunok na toj vipadok yaksho cherez poshkodzhennya shatla pid chas zlotu jogo povernennya na Zemlyu ye nebezpechnim Rada rekomenduvala shob pid chas reshti polotiv u shatliv zavzhdi bula mozhlivist pristikuvatisya do stanciyi Pered misiyeyu STS 114 administrator NASA en zayaviv sho vsi majbutni poloti shatliv budut spryamovani na MKS Cherez cyu vimogu ostannya misiya z obslugovuvannya kosmichnogo teleskopa Gabbl yaka bula zaplanovana do avariyi Kolumbiyi stala nemozhlivoyu hocha na skladah NASA vzhe bulo gotove j chekalo na modernizaciyu obladnannya dlya Gabbla vartistyu v miljoni dolariv Bagato nezgodnih iz takim obmezhennyam zokrema astronavti prosili kerivnictvo NASA pereglyanuti umovi dozvolu na provedennya misiyi ale spochatku direktor napolyagav na svoyemu rishenni 31 zhovtnya 2006 roku NASA ogolosilo pro shvalennya zapusku Atlantisa dlya vikonannya p yatogo i ostannogo polotu shatla z obslugovuvannya kosmichnogo teleskopa Gabbl zaplanovanogo na 28 serpnya 2008 roku odnak misiya SM4 STS 125 bula zapushena lishe v travni 2009 roku Odnim iz naslidkiv katastrofi Kolumbiyi stalo te sho pid chas rozrobki raket nosiyiv dlya pilotovanih misij a same Ares I pridilyalasya osobliva uvaga bezpeci ekipazhu Pripinennya programiPro pripinennya programi Spejs Shattl bulo ogolosheno v sichni 2004 roku Prezident Dzhordzh Bush ogolosiv pro svoye bachennya kosmichnih doslidzhen yake peredbachalo vivedennya shatliv z ekspluataciyi pislya zavershennya budivnictva MKS U berezni 2006 roku partneri yaki brali uchast u programi viznachili sho dlya povnogo zavershennya budivnictva MKS potribno zdijsniti she 16 misij U zhovtni 2006 roku bula zatverdzhena she odna dodatkova misiya z obslugovuvannya kosmichnogo teleskopa Gabbl Atlantis pislya ostannoyi posadki sho oznamenuvala zavershennya programi Spejs Shattl Spochatku ostannoyu misiyeyu Spejs Shattl mala stati STS 134 Odnak cherez katastrofu Kolumbiyi do zapusku buli pidgotovleni dodatkovi shatli na vipadok provedennya ryatuvalnih misij Oskilki Atlantis gotuvavsya do ostannogo zapusku na vipadok potrebi u veresni 2010 roku bulo uhvaleno rishennya sho vin poletit u ramkah misiyi STS 135 z ekipazhem iz chotiroh astronavtiv yaki v razi nadzvichajnoyi situaciyi zmozhut zalishitisya na MKS Misiya STS 135 pochalasya 8 lipnya 2011 roku i zakinchilasya 21 lipnya 2011 roku o 5 57 ranku za shidnim poyasnim chasom 09 57 UTC u Kosmichnomu centri imeni Kennedi Vidtodi i azh do zapusku Crew Dragon Demo 2 30 travnya 2020 roku SShA buli zmusheni vidpravlyati svoyih astronavtiv u kosmos na bortu rosijskih korabliv Soyuz Pislya ostannogo polotu kozhnogo shatla yih dovelosya specialnim chinom obrobiti persh nizh peredavati yih dlya demonstraciyi shirokomu zagalu Osnovnu nebezpeku stanovili en OMS i reaktivna sistema keruvannya RCS oskilki voni pracyuvali na toksichnomu gipergolichnomu palivi bilshist yihnih komponentiv dovodilosya povnistyu znyati shob zapobigti vidilennyu nebezpechnih gaziv Nini Atlantis vistavlenij v en u Floridi Diskaveri u Centri Stivena Udvara Gazi u Virdzhiniyi Indevor u en v Los Andzhelesi a Enterprajz u en u Nyu Jorku Komponenti shatliv buli peredani Povitryanim silam SShA predstavnikam programi rozvitku MKS a takozh uryadam Rosiyi ta Kanadi Yihni dviguni buli znyati dlya vikoristannya v Sistemi kosmichnih zapuskiv SLS a dlya demonstraciyi buli prikripleni zapasni sopla RS 25 Podalsha dolya shatlivShatl Diskaveri v muzeyi Centru Stivena Udvara Gazi Z p yati pobudovanih povnistyu funkcionalnih shatliv nini zalishilosya tri Shatl Enterprajz stvorenij dlya atmosfernih viprobuvan nikoli ne litav u kosmos i tomu vikoristovuvavsya v roli donora bagato jogo detalej bulo znyato dlya vikoristannya na inshih shatlah Piznishe vin buv vizualno vidrestavrovanij i do 19 kvitnya 2012 roku eksponuvavsya v Centri Stivena Udvara Gazi Nacionalnogo muzeyu aviaciyi i kosmonavtiki U kvitni 2012 roku Enterprajz bulo perevezeno do Nyu Jorka dlya eksponuvannya v muzeyi Intrepid de 19 lipnya 2012 roku vidkrivsya paviljon kosmichnih shatliv U Centri Stivena Udvar Gazi zamist Enterprajza vstanovili Diskaveri Atlantis stav chastinoyu vistavki kosmichnih shatliv u vidviduvanomu kompleksi Kosmichnogo centru imeni Kennedi i z 29 chervnya 2013 roku pislya jogo rekonstrukciyi vistavlyayetsya tam 14 zhovtnya 2012 roku Indevor zavershiv bezprecedentnu 19 kilometrovu podorozh vulicyami mista vid Mizhnarodnogo aeroportu Los Andzhelesa do en de vin eksponuvavsya z kincya 2012 roku v timchasovomu angari Transportuvannya z aeroportu trivalo dva dni vimagalo perekrittya velikoyi kilkosti vulic vidalennya ponad 400 derev a takozh masshtabnih robit z pidnyattya linij elektroperedach virivnyuvannya vulici timchasovogo demontazhu dorozhnih znakiv lihtarnih stovpiv ta inshih pereshkod Sotni volonteriv pozhezhniki ta policejski dopomagali pereyizdu Na vulicyah Los Andzhelesa veliki natovpi glyadachiv namagalisya pobachiti yak shatl proyizhdzhaye cherez misto Nini Indevor razom z ostannim zovnishnim bakom ET 94 yakij projshov perevirku na pridatnist do polotiv vistavlenij u gorizontalnomu polozhenni v Paviljoni Kosmichnogo centru imeni Samuelya Onina Samuel Oschin Air and Space Center de vin probude do zavershennya budivnictva Povitryano kosmichnogo centru imeni Samuelya Oshina zaplanovanogo rozshirennya Kalifornijskogo naukovogo centru Pislya peremishennya Indevor bude postijno vistavlenij u konfiguraciyi dlya zapusku razom zi spravzhnimi tverdopalivnimi raketnimi priskoryuvachami i zovnishnim bakom Moduli ekipazhuZovnishni zobrazhennyaPasazhirskij modul Rockwell 74 c Rockwell hostModul ru pid chas misiyi STS 107 Desyat lyudej useredini modulya Spejslab u vidsiku shatla v chervni 1995 roku svyatkuyut stikuvannya Spejs Shattla i Miru Odniyeyu zi sfer zastosuvannya programi Spejs Shattl buv rozshirenij ekipazh Na shatlah litali ekipazhi do vosmi osib ale vin mig vmistiti ekipazh shonajmenshe z desyati She v 1979 roci visuvalisya rizni propoziciyi shodo zapovnennya vidsiku korisnogo navantazhennya dodatkovimi pasazhirami Odna z propozicij kompaniyi Rockwell peredbachala rozmishennya u vidsiku korisnogo navantazhennya azh 74 pasazhiriv z pidtrimkoyu protyagom troh dib na navkolozemnij orbiti Z menshim orbitalnim korablem rozrahovanim na 64 miscya vitrati na kinec 1980 h rokiv stanovili b blizko 1 5 mln dol SShA za odne misce za odin zapusk Pasazhirskij modul Rockwell mav dvi palubi chotiri sidinnya zverhu roztashovani vpoperek i dva znizu a takozh prohid shirinoyu 63 sm i dodatkove misce dlya zberigannya rechej Insha konstrukciya zaproponovana kompaniyeyu Space Habitation Design Associates u 1983 roci peredbachala rozmishennya 72 pasazhiriv u vidsiku korisnogo navantazhennya shatla Pasazhiri mali roztashovuvatisya v shesti okremih sekciyah kozhna z yakih mala ilyuminatori ta vlasnu zavantazhuvalnu rampu pid chas zapusku a takozh sidinnya riznoyi konfiguraciyi dlya zapusku j posadki She odna propoziciya bazuvalas na zhitlovih modulyah Spejsleb i peredbachala 32 miscya u vidsiku korisnogo navantazhennya na dodachu do misc u kabini pilota Zdijsnyuvalisya sprobi analizuvati komercijnu ekspluataciyu STS Yaksho vrahuvati dani NASA pro serednyu vartist zapusku odnogo shatla stanom na 2011 rik yaka todi stanovila blizko 450 mln dol za misiyu vartist odnogo miscya v 74 misnomu moduli peredbachenomu kompaniyeyu Rockwell stanovila menshe 6 mln dol ne vrahovuyuchi miscya postijnogo ekipazhu U deyakih pasazhirskih modulyah vikoristovuvalosya obladnannya podibne do isnuyuchogo napriklad tunel yakij buv neobhidnij takozh dlya ru i Spejsleb Podalshi rozrobkiProtyagom troh desyatilit ekspluataciyi shatliv bulo chastkovo rozrobleno ale ne zaversheno kilka riznih kosmichnih korabliv yakimi planuvalosya yih zaminiti Nizhche navedeno perelik takih kosmichnih korabliv Udoskonalenij pilotovanij korabel Zemlya orbita Shatl II koncepciya kosmichnogo centru imeni Dzhonsona dlya nastupnoyi programi iz dvoma priskoryuvachami ta dvoma bakami vstanovlenimi na jogo krilah Nacionalnij aerokosmichnij litak NASP Rockwell X 30 finansuvannya pripineno en koncepciya odnostupenevogo kosmichnogo litaka SSTO z aerokosmichnim dvigunom Lockheed Martin X 33 skasovanij 2001 roku Ares I zakinchivsya zi skasuvannyam programi Suzir ya en OSP Odnim iz proyektiv u napryamku kosmichnih perevezen bula Programa zapuskiv bagatorazovih raket nosiyiv Reusable Launch Vehicle RLV inicijovana NASA v 1994 roci U ramkah ciyeyi programi zdijsnyuvalisya roboti nad orbitalnimi litakami X 33 i X 34 Na rozrobku X 33 NASA vitratilo blizko 1 milyarda dolariv SShA spodivayuchis sho cej aparat bude vvedenij v ekspluataciyu do 2005 roku Inshoyu programoyu na rubezhi tisyacholit bula en Space Launch Initiative SLI iniciativa shodo zapusku nastupnogo pokolinnya Iniciativa kosmichnih zapuskiv bula zapochatkovana u 2001 roci a naprikinci 2002 roku yiyi rozdilili na dvi programi en Orbital Space Plane Program OSP oriyentovanu na zabezpechennya dostupu do Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi ta en Next Generation Launch Technology NGLT Chastkovo vikonuvati obov yazki shatliv mogli b aparati en ta en yaki stvoryuvalisya v ramkah programi en i priznachalisya nasampered dlya poverenennya ekipazhu z MKS HL 20 bula skasovana u 1993 roci a X 38 u 2002 mu Isnuvalo kilka inshih program yak ot Alternativnij modul povernennya ekipazhu stanciyi Station Crew Return Alternative Module SCRAM i Korabel dlya garantovanogo povernennya ekipazhu Assured Crew Return Vehicle ACRV Primitki web archive org 14 sichnya 2016 Arhiv originalu za 14 sichnya 2016 Procitovano 20 kvitnya 2024 http www iss casis org About ISSTimeline aspx https www iss casis org About ISSTimeline aspx Spaceflight Now Breaking News Shannon to review options for deep space exploration www spaceflightnow com Procitovano 23 kvitnya 2024 web archive org 26 chervnya 2009 Arhiv originalu za 26 chervnya 2009 Procitovano 2 travnya 2024 Yeeeow and Doggone Are Shouted on Beaches as Crowds Watch Liftoff archive nytimes com Procitovano 3 travnya 2024 STS 31 NASA amer Procitovano 5 travnya 2024 Return to Flight Challenger Accident www nasa gov Procitovano 5 travnya 2024 published Tariq Malik 12 kvitnya 2006 Columbia s White External Fuel Tanks Space com angl Procitovano 5 travnya 2024 author fullName Secretive US space plane X 37B lands after record 908 days in orbit New Scientist amer Procitovano 5 travnya 2024 Commercial Crew Program blogs nasa gov amer 4 travnya 2024 Procitovano 5 travnya 2024 web archive org 20 grudnya 2019 Arhiv originalu za 20 grudnya 2019 Procitovano 5 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Thompsonpublished Amy 18 serpnya 2018 Get an Up Close Look at Boeing s New CST 100 Starliner Spaceship Photos Space com angl Procitovano 5 travnya 2024 Reuters 21 travnya 2022 Boeing s Starliner capsule docks for first time with International Space Station The Guardian brit ISSN 0261 3077 Procitovano 5 travnya 2024 Arhiv originalu za 7 serpnya 2020 Procitovano 7 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya web archive org 15 serpnya 2011 Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 9 travnya 2024 web archive org 29 travnya 2016 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2013 Procitovano 9 travnya 2024 Spaceflight mission report STS 48 spacefacts de Procitovano 9 travnya 2024 heasarc gsfc nasa gov https heasarc gsfc nasa gov docs cgro epo brochures compton bro5 html Procitovano 9 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka web archive org 29 bereznya 2013 Arhiv originalu za 29 bereznya 2013 Procitovano 9 travnya 2024 https archive org details storyofspacestat0000harl Inc Educational Foundation for Nuclear Science 1973 02 Bulletin of the Atomic Scientists angl Educational Foundation for Nuclear Science Inc http archive gao gov f0302 096542 pdf web archive org 12 serpnya 2006 Arhiv originalu za 12 serpnya 2006 Procitovano 12 travnya 2024 Borenstein Seth Writer AP Science Space shuttle s legacy Soaring in orbit and costs phys org angl Procitovano 13 travnya 2024 Xu Qin Hollingsworth Peter Smith Katharine 2019 Launch Cost Analysis and Optimization Based on Analysis of Space System Characteristics Transactions of the Japan Society for Aeronautical and Space Sciences T 62 4 s 175 183 doi 10 2322 tjsass 62 175 Procitovano 13 travnya 2024 published Leonard David 11 lyutogo 2005 Total Tally of Shuttle Fleet Costs Exceed Initial Estimates Space com angl Procitovano 13 travnya 2024 published Brian Berger 7 lyutogo 2005 NASA 2006 Budget Presented Hubble Nuclear Initiative Suffer Space com angl Procitovano 13 travnya 2024 FY 2022 NASA Budget Request NASA amer 27 sichnya 2015 Procitovano 13 travnya 2024 Pielke Roger Byerly Radford 2011 04 Shuttle programme lifetime cost Nature angl T 472 7341 s 38 38 doi 10 1038 472038d ISSN 1476 4687 Procitovano 14 travnya 2024 The Space Review Review The Space Shuttle Program Technologies and Accomplishments www thespacereview com Procitovano 14 travnya 2024 https www nasa gov wp content uploads 2024 03 apr2 roland testimony pdf Weinrich Heinz 2013 Management A Global Innovative and Entrepreneurial Perspective p 126 Klikauer Thomas 2016 Management Education Fragments of an Emancipatory Theory p 220 Keuper Franz 2013 Finance Bundling and Finance Transformation Shared Services Next Level p i Return to Flight Challenger Accident www nasa gov Procitovano 17 travnya 2024 https www washingtontimes com news 2006 jun 26 20060626 110227 5543r web archive org 9 grudnya 2007 Procitovano 22 travnya 2024 published Todd Halvorson 12 serpnya 2009 Dumping NASA s New Ares I Rocket Would Cost Billions Space com angl Procitovano 22 travnya 2024 Jenkins Dennis R 2016 Space Shuttle Developing an Icon 1972 2013 Specialty Press ISBN 978 1 58007 249 6 Vision for Space Exploration NASA amer Procitovano 24 travnya 2024 https www nasa gov wp content uploads 2023 01 55583main vision space exploration2 pdf emrc fac10e Chang Kenneth 30 travnya 2020 SpaceX Lifts NASA Astronauts to Orbit Launching New Era of Spaceflight The New York Times amer ISSN 0362 4331 Procitovano 24 travnya 2024 Shuttle Mir History Spacecraft Space Shuttle Orbiter Space Shuttle Sub Systems historycollection jsc nasa gov Procitovano 26 travnya 2024 Jenkins Dennis R 2016 Space shuttle developing an icon 1972 2013 Forest Lake MN Specialty Press ISBN 978 1 58007 249 6 Jenkins Dennis R 2016 Space Shuttle Developing an Icon 1972 2013 Specialty Press ISBN 978 1 58007 249 6 https californiasciencecenter org exhibits endeavour experience https californiasciencecenter org exhibits endeavour experience space shuttle endeavour California Science Center breaks ground on space shuttle Endeavour s new vertical home Daily News amer 1 chervnya 2022 Procitovano 28 travnya 2024 web archive org 31 serpnya 2000 Procitovano 29 travnya 2024 Space Future The Future of Space Tourism www spacefuture com Procitovano 29 travnya 2024 Space Future The Space Tourist www spacefuture com Procitovano 29 travnya 2024 Space Future The Space Tourist www spacefuture com Procitovano 31 travnya 2024 Space Future The Space Tourist www spacefuture com Procitovano 31 travnya 2024 https www nasa gov wp content uploads 2016 08 sp 2014 617 pdf emrc 81adc8 web archive org 5 grudnya 2022 Procitovano 2 chervnya 2024 https www spacefuture com archive images the space tourist 15 gif published Denise Chow 12 kvitnya 2011 Why There s No Replacement for the Space Shuttle Space com angl Procitovano 10 chervnya 2024 web archive org 10 bereznya 2019 Procitovano 10 chervnya 2024 Eldred Charles H 1 zhovtnya 1986 Advanced manned earth to orbit vehicle angl Procitovano 10 chervnya 2024 web archive org 28 grudnya 2016 Procitovano 10 chervnya 2024 https ntrs nasa gov api citations 19910018900 downloads 19910018900 pdf Chang Kenneth 20 zhovtnya 2014 25 Years Ago NASA Envisioned Its Own Orient Express The New York Times amer ISSN 0362 4331 Procitovano 10 chervnya 2024 web archive org 28 grudnya 2016 Procitovano 10 chervnya 2024 web archive org 22 zhovtnya 2014 Procitovano 10 chervnya 2024 web archive org 27 grudnya 2006 Procitovano 10 chervnya 2024 web archive org 24 lyutogo 2013 Procitovano 11 chervnya 2024 web archive org 24 lyutogo 2013 Procitovano 11 chervnya 2024 web archive org 24 lyutogo 2013 Procitovano 11 chervnya 2024 https www researchgate net publication 294188389 NASA s space launch initiative web archive org 27 grudnya 2006 Procitovano 11 chervnya 2024 Hueter Uwe 1 sichnya 2003 NASA s Next Generation Launch Technology Program Strategy and Plans angl Procitovano 11 chervnya 2024 x0av6 4 serpnya 2016 HL 20 Lifting Body Spaceplane for Personnel Launch System AeroSpaceGuide net amer Procitovano 12 chervnya 2024 CARREAU MARK X 38 project s cancellation irks NASA partners Chron angl Procitovano 12 chervnya 2024 NASA ACRV www astronautix com Procitovano 12 chervnya 2024

Дата публікації:
Топ