Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Олександр Ісайович Солженіцин | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
рос. Александр Исаевич Солженицын | ||||||||
Солженіцин в лютому 1974 року. | ||||||||
Народився | 11 грудня 1918 Кисловодськ, Російська СФРР[1] | |||||||
Помер | 3 серпня 2008 (89 років) Москва, Росія ·серцева недостатність | |||||||
Поховання | Старий Донський цвинтар | |||||||
Громадянство | Росія→ СРСР→ Росія | |||||||
Національність | росіянин | |||||||
Діяльність | прозаїк, поет, драматург | |||||||
Сфера роботи | ГУЛАГ | |||||||
Alma mater | d (1941) | |||||||
Мова творів | російська | |||||||
Жанр | повість[d], оповідання, публіцистика, есей, роман, Q32361017?, лексикографія і Мініатюра (література) | |||||||
Magnum opus | Один день Івана Денисовича, d, Раковий корпус, Архіпелаг ГУЛАГ, d і Q116926527? | |||||||
Членство | СП СРСР, Сербська академія наук і мистецтв, Російська академія наук[2], Американська академія мистецтв і наук і Баварська академія витончених мистецтв | |||||||
Конфесія | РПЦ | |||||||
Батько | Солженіцин Ісаакій Семенович | |||||||
Мати | Щербак Таісія Захаровна | |||||||
У шлюбі з | Наталія Солженіцина, Наталія Решетовська | |||||||
Діти | Солженіцин Ігнат Олександрович | |||||||
Автограф | ||||||||
Учасник | німецько-радянська війна | |||||||
Премії | Нобелівська премія з літератури (1970) | |||||||
Сайт: solzhenitsyn.ru | ||||||||
| ||||||||
Солженіцин Олександр Ісайович у Вікісховищі | ||||||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||||||
Роботи у Вікіджерелах |
Олекса́ндр Іса́йович Солжені́цин (рос. Александр Исаевич Солженицын; 11 грудня 1918, Кисловодськ, , РСФРР — 3 серпня 2008, Москва, Росія) — російський історичний прозаїк, письменник, драматург, есеїст-публіцист і поет, громадський та політичний діяч. Жив та проживав в СРСР, Швеції, США та Росії. Учасник німецько-радянської війни. Лауреат нобелівської премії з літератури (1970). Дійсний член Російської академії наук (1997). Протягом 1960-х 1980-х активно виступав проти комуністичного режиму в СРСР, був учасником дисидентського руху.
Солженіцин відомий своїми українофобськими поглядами. Зокрема, був прихильником офіційної політики Росії щодо заперечення Голодомору як геноциду Радянської влади проти українського народу в 1931–1933 роках та вважав, що українці, на відміну від росіян, не мають права на створення незалежної держави.
Життєпис
Народився 11 грудня 1918 року в Кисловодську, на Північному Кавказі, в заможній родині. Дід був власником великої «економії» на Кубані. Батько — росіянин, Ісаакій Семенович Солженіцин, офіцер царської армії, загинув 1918 року внаслідок нещасного випадку на полюванні, ще до народження майбутнього письменника. Мати — українка, Таісія Захарівна Щербак, походила з багатих кубанських козаків, намагалася виховувати Олександра в православній вірі. Саме вона виховувала молодого Солженіцина коли помер батько. Але шкільне виховання серйозно трансформувало сімейні схеми сприйняття та оцінювання: О. Солженіцин почав симпатизувати новому ладу і пройматися марксистською ідеологією.
1925 року разом із матір'ю переїхав до Ростова-на-Дону, де у 1926–1936 роках навчався в школі. У старших класах почав захоплюватися літературою, писав вірші та есе. 1936 року вступив до Комсомолу.
1936 року Солженіцин вступив до Ростовського університету, на фізико-математичний факультет. В 1938 році він спробував скласти вступні іспити до театральної школи Юрія Завадського, але не здав їх. Одночасно із навчанням в університеті, 1939 року вступив до заочного відділення Московського інституту філософії, літератури та історії (ІФЛІТ), яке не закінчив. 1941 року закінчив фізмат Ростовського університету.
Був на фронті, у званні капітана служив командиром батареї акустичної розвідки. Нагороджений орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня і Червоної Зірки. За критику дій Йосипа Сталіна в особистих листах до друга дитинства Миколи Віткевича, 9 лютого 1945 Солженіцина було заарештовано та засуджено до 8 років таборів. 1953 року звільнений без права мешкання в Європейській частині СРСР і відправлений на «вічне поселення». Жив в аулі Кок-Терек Джамбульської області республіки Казахстан.
У 1956 році рішенням Верховного суду СРСР Солженіцина було реабілітовано, його твори стали з'являтися у пресі. Зокрема, оповідання «Один день Івана Денисовича» було висунуто на Ленінську премію, проте це викликало негативну реакцію влади.
У 1965 р. архів Олександра Солженіцина потрапив у КДБ, після чого подальше видання його творів у СРСР було заборонено. У 1969 р. Олександра Солженіцина виключили з Спілки письменників, а в 1970 р. він став лавреатом Нобелівської премії з літератури.
Після публікації за кордоном книги «Архіпелаг ГУЛАГ» 12 лютого 1974 року відбувся арешт. Його було визнано винним в державній зраді, позбавлено громадянства і 13 лютого вислано з СРСР літаком до ФРН. Під час вимушеної еміграції жив спочатку у Швейцарії, потім у власному будинку в містечку Кавендіш, штат Вермонт, США. У 1990 р. указом Президента СРСР Михайла Горбачова радянське громадянство Солженіцина було відновлене. Майже одразу письменник був ушанований Державною премією.
У 1994 році Солженіцин повернувся до Росії. У 1997 р. обраний дійсним членом Російської Академії наук.
Смерть та похорони
Олександр Солженіцин помер 3 серпня 2008 року в 89-річному віці в своєму будинку в Троїце-Ликово. Смерть настала о 23:45 від гострої серцевої недостатності.
5 серпня в будинку Російської академії наук, дійсним членом яким був Солженіцин, відбулася громадська панахида та прощання з покійним. На похороні були присутні колишій президент СРСР Михайло Горбачов, голова уряду Російської Федерації Володимир Путін, президент РАН Юрій Осипов, ректор МГУ Віктор Садовничий, колишній представник уряду Росії Євген Примаков, діячі російської культури та тисячі громадян.
Заупокойную літургію і похоронне богослужіння 6 серпня 2008 року у Великому соборі московського Донського монастиря звершив архієпископ Орєхово-Зуєвський Алексій (Фролов). В той же день Олександра Солженіцина з військовими почестями (як ветерана війни) було поховано в некрополі Донського монастиря за алтарем храму Іоанна Ліствичника, поруч з могилою . Президент Росії Дмитро Медведєв повернувся в Москву з короткої відпуски, щоб бути присутнім на заупокійній службі.
3 серпня 2010 року, у другу річницю смерті, на могилі Олександра Солжениціна було встановлено пам'ятник — мармуровий хрест, створений за проєктом скульптора .
Оцінка творчості
В 1970 р. Солженіцин був визнаний гідним Нобелівської премії з літератури за «моральну силу, почерпнуту в традиції великої російської літератури».
Рецензуючи в 1972 р. «Серпень чотирнадцятого», югославський політолог Мілован Джилас писав, що «Солженіцин заповнює вакуум, що утворився в російській культурі й свідомості. Він повернув Росії її душу — ту саму, котру відкрили світу Олександр Пушкін, Микола Гоголь, Лев Толстой, Федір Достоєвський, Антон Чехов і Максим Горький».[] На думку американського дослідника Джозефа Франка, «основною темою Солженіцина є прославляння моральності, єдиної можливості вижити в кошмарному світі, де тільки моральність гарантує людську гідність і де ідея гуманізму здобуває надцінний характер».[]
На честь письменника названий астероїд 4915 Солженіцин.
Критика
Російська та радянська критика
Солженіцина критикували за різкі суперечності між цифрами репресованих, які він наводив, та архівними даними, що стали доступними в період перебудови. Гостро критикувались за невірогідність «тюремні» твори Солженіцина в тій їх частини, де йдеться про побут таборів, смертність ув'язнених, їхню чисельність.. Критика з комуністичного флангу підкріплювалася посиланнями на дослідження учених, які працювали в російських архівах.
З радянсько-комуністичного табору Солженіцина також неодноразово критикували за виправдання колабораціонізму в ході Німецько-радянської війни і пов'язані з цим фальсифікації щодо радянських військовополонених. Стверджувалося, що матеріал для своїх викриттів Солженіцин запозичував з геббельсівської пропаганди. Подібний відгук виходить від Л. А. Самутіна, як стверджується, дисидента, колишнього власівця, що особисто працював в ідеологічному апараті геббельсівського міністерства пропаганди, і прихильника Солженіцина, що переховував у себе рукопис «Архіпелагу» від КДБ.
Солженіцина активно критикували і «справа» — перш за все інші дисиденти й емігранти, які заперечували його християнські й антиліберальні погляди (дисиденти-націоналісти, навпаки, вбачали зайвий лібералізм). «Лист вождям Радянського Союзу» піддався критиці А. Д. Сахарова.
Конфлікт Солженіцина з антирадянською еміграцією і західними активістами Холодної війни висвітлено у його мемуарах «».
Його дослідження історії взаємин єврейського і російського народів у книзі «» викликало активну критику як з боку багатьох єврейських публіцистів, так і націоналістичної преси. Так, наприклад, ліберальний Володимир Войнович сказав: «Книга Солженіцина „Двісті років разом“ — довга, нудна і брехлива».
Образ Солженіцина підданий і сатиричному зображенню в художніх творах, наприклад, в романі Войновича «Москва 2042» і в поемі Юрія Кузнецова «Шлях Христа».
Антиукраїнські погляди
У останні роки життя, Солженіцин мав неприховано антиукраїнські погляди та вважав, що українці, на відміну від росіян, не мають права на створення незалежної держави. Солженіцин був проти руйнування СРСР за національними ознаками і виступав проти незалежності України. У 2008 році, на останньому році життя, Солженіцин заперечив, що Голодомор був геноцидом Радянської влади проти українського народу у 1931–1933 роках.
У ранній творчості, зокрема у романі «Архіпелаг ГУЛАГ» (том 3, частина 5, розділ 2), Солженіцин заявляв, що сама Росія має дозволити Україні відділитися, аби в майбутньому була імовірність повторного возз'єднання. Проте автор вважав, що лише окремі області України, де проживають саме українці, мають право відділитися від Росії та увійти у незалежну Україну, оскільки, на його переконання, в деяких українських областях населення самовизнає себе українцями, в деяких росіянами, а в деяких взагалі ніким. Зокрема, він був проти визнання українськими Криму, півдня та деяких територій Лівобережжя України.
Деякі дослідники, зокрема Вадим Скуратівський вважають, що закиди про «українофобію» Солженіцина є перебільшеними, оскільки той «першим ризикнув у підцензурній літературі створити зворушливий образ українського селянина-„бандерівця“» та «постійно наголошував на своєму напівукраїнському походженні».
Твори
- Один день Івана Денисовича (рос. Один день Ивана Денисовича) — (оповідання, 1962)
- Матрьонине подвір'я (рос. Матрёнин двор) (роман, 1963)
- У колі першому (рос. В круге первом) (роман, 1968)
- Раковий корпус (рос. Раковый корпус) (повість, 1968–1969)
- Архіпелаг ГУЛАГ (рос. Архипелаг ГУЛАГ) (роман, 1958-1968, виданий 1973)
- Живіть не по брехні! (рос. Жить не по лжи!) (есей, 1975)
- Серія романів «Червоне колесо» (рос. Красное колесо)
- Серпень 14-го Август 14-го (роман, 1971; вийшов у розширеній версії у 1984)
- Жовтень 1916, 2 томи, (роман, 1985)
- Березень 1917, 4 volumes, (роман, 1989)
- Квітень 1917, (роман, 1991)
- Буцалось теля з дубом (рос. Бодался телёнок с дубом) (нарис, 1975)
- Ленін у Цюриху (рос. Ленин в Цюрихе) (1975)
- (рос. Угодило зёрнышко промеж двух жерновов) (мемуари, 1998–2003)
- Як нам облаштувати Росію (рос. Как нам обустроить Россию) (есе-маніфест, 1990)
- Росія в облозі (рос. Россия в обвале). (оповідання, 1998)
- Двісті років разом (рос. Двести лет вместе) (історичний есей, 2001–2002 в 2-х тт.)
- Російський словник мовного розширення (рос. Русский словарь языкового расширения) (словник, 1990)
Переклади українською
- О. Солженіцин. Лист вождям Радянського Союзу // Сучасність. — 1974. — № 7-8. — С. 180—212
- О. Солженіцин. В колі першому. Уривки / пер. з рос. О. Соловей. — Сейнт Пол, Міннесота, 2001. — 126 с.
- О. Солженіцин. Один день Івана Денисовича // Сучасність. — 1963. — №1 і №2.
Див. також
- Архіпелаг ГУЛАГ
- Один день Івана Денисовича
- Хрущовська відлига
- Сад Гетсиманський та Тигролови — романи українського письменника Івана Багряного про ув'язнення в ГУЛАЗі
- Варлам Шаламов
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118642464 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- http://www.ras.ru/win/db/show_per.asp?P=.id-2583.ln-ru.dl-.pr-inf.uk-12
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- BeWeB
- Вадим Скуратівський. Бунтівний антиреволюціонер — День, 10 грудня 1998.
- Солженіцин – сміливий борець проти сталінізму і великоруський патріот - Радіо Свобода, 04 серпня 2008
- - Дзеркало Тижня, 8 липня 2005
- В Україні сподіваються, що Солженіцин — це ще не вся російська інтелігенція — УНІАН, 04 квітня 2008
- Солженіцин і путінська Росія - Телекритика, 10.08.2008
- «Таких треба розстрілювати». Що розповідають про Солженіцина українські архіви КДБ. Радіо Свобода (укр.). 13 грудня 2018. Процитовано 23 вересня 2023.
- Свобода, Радіо (11 грудня 2018). Солженіцин побачив іншу Росію, ніж очікував, але Путін був йому симпатичний. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 23 вересня 2023.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — . (англ.)
- Гулаг: архивы против лжи Каковы масштабы сталинских репрессий (рос.)
- Игорь Пыхалов. Каковы масштабы сталинских репрессий) (рос.)
- В. Н. Земсков. ГУЛАГ (историко-социологический аспект) (рос.)
- Гулаг: архивы против лжи (рос.)
- Дюков А. Р. Госпремия для ревизиониста (рос.)
- Дюков А. Р. Милость к падшим: советские репрессии против нацистких пособников // Великая оболганная война-2. Нам не за что каяться! — М.: Яуза, Эксмо, 2008. — 432 с: ил. — (). , с. 98—141 (рос.)
- http://beserikov.chat.ru/Samutin.htm (рос.)
- Владимир Войнович: «Солженицын недостаточно умный человек» — «Русский базар», 02.03.2004 (рос.)
- Майкл Николсон. Солженицын на мифотворческом фоне [ 17 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Література та джерела
- Білінський В. Б. Країна Моксель, або Московія. Роман-дослідження. Переклад з російської: Іван Андрусяк. Київ: Видавництво імені Олени Теліги, 2009. Книга 1. 376 с. (Епілог Сучасні Спадкоємці Золотої Орди: № 2. Солженіцин)
- «Червоне колесо» О. І. Солженіцина в контексті розвитку російської літератури ХХ століття: автореф. дис… д-ра філол. наук: 10.01.02 / Клеофастова Тетяна Вікторівна ; Нац. акад. наук України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. — К., 2002. — 34 с.
- Образ світу і концепція героя у творчості Уласа Самчука й Олександра Солженіцина в'язнично-таборової тематики: автореф. дис… канд. філол. наук: 10.01.05 / Пасічник Олена Василівна ; Тернопільський національний педагогічний ун-т ім. Володимира Гнатюка. — Т., 2004. — 20 с.
- Художній світ роману О. І. Солженіцина «У колі першому»: автореф. дис… канд. філол. наук: 10.01.06 / Швець Галина Олексіївна ; Донецький національний ун-т. — Донецьк, 2008. — 16 с.
- Проблематика і система образів роману О. І. Солженіцина «В колі першому»: автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.01.02 / Ступницька Наталія Миколаївна ; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. — Х., 2010. — 22 с.
- Шаповал Ю. Солженіцин Олександр Ісайович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.672
Посилання
- Ігор Сюндюков. Злети і падіння Олександра Солженіцина — «День», 22 вересня 2014
- Богдан Кушнір. — Українська Правда, 10 лютого 2010
- Ігор Буркут. — «Час», Випуск № 33 (4313) 14 серпня 2008 року
- Володимир Голобородько. — Gazeta.ua, 07 серпня 2008
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Lib Chlen KPRS Oleksandr Isajovich Solzhenicinros Aleksandr Isaevich SolzhenicynSolzhenicin v lyutomu 1974 roku Narodivsya11 grudnya 1918 1918 12 11 Kislovodsk Rosijska SFRR 1 Pomer3 serpnya 2008 2008 08 03 89 rokiv Moskva Rosiya serceva nedostatnistPohovannyaStarij Donskij cvintarGromadyanstvo Rosiya SRSR RosiyaNacionalnistrosiyaninDiyalnistprozayik poet dramaturgSfera robotiGULAGAlma materd 1941 Mova tvorivrosijskaZhanrpovist d opovidannya publicistika esej roman Q32361017 leksikografiya i Miniatyura literatura Magnum opusOdin den Ivana Denisovicha d Rakovij korpus Arhipelag GULAG d i Q116926527 ChlenstvoSP SRSR Serbska akademiya nauk i mistectv Rosijska akademiya nauk 2 Amerikanska akademiya mistectv i nauk i Bavarska akademiya vitonchenih mistectvKonfesiyaRPCBatkoSolzhenicin Isaakij SemenovichMatiSherbak Taisiya ZaharovnaU shlyubi zNataliya Solzhenicina Nataliya ReshetovskaDitiSolzhenicin Ignat OleksandrovichAvtografUchasniknimecko radyanska vijnaPremiyiNobelivska premiya z literaturi 1970 Medal Za vzyattya Kenigsberga Orden Svyatogo apostola Andriya PervozvannogoKavaler Velikogo hresta ordena Zirki RumuniyiSajt solzhenitsyn ru Solzhenicin Oleksandr Isajovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Oleksa ndr Isa jovich Solzheni cin ros Aleksandr Isaevich Solzhenicyn 11 grudnya 1918 Kislovodsk RSFRR 3 serpnya 2008 Moskva Rosiya rosijskij istorichnij prozayik pismennik dramaturg eseyist publicist i poet gromadskij ta politichnij diyach Zhiv ta prozhivav v SRSR Shveciyi SShA ta Rosiyi Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Laureat nobelivskoyi premiyi z literaturi 1970 Dijsnij chlen Rosijskoyi akademiyi nauk 1997 Protyagom 1960 h 1980 h aktivno vistupav proti komunistichnogo rezhimu v SRSR buv uchasnikom disidentskogo ruhu Solzhenicin vidomij svoyimi ukrayinofobskimi poglyadami Zokrema buv prihilnikom oficijnoyi politiki Rosiyi shodo zaperechennya Golodomoru yak genocidu Radyanskoyi vladi proti ukrayinskogo narodu v 1931 1933 rokah ta vvazhav sho ukrayinci na vidminu vid rosiyan ne mayut prava na stvorennya nezalezhnoyi derzhavi ZhittyepisNarodivsya 11 grudnya 1918 roku v Kislovodsku na Pivnichnomu Kavkazi v zamozhnij rodini Did buv vlasnikom velikoyi ekonomiyi na Kubani Batko rosiyanin Isaakij Semenovich Solzhenicin oficer carskoyi armiyi zaginuv 1918 roku vnaslidok neshasnogo vipadku na polyuvanni she do narodzhennya majbutnogo pismennika Mati ukrayinka Taisiya Zaharivna Sherbak pohodila z bagatih kubanskih kozakiv dzherelo ne vkazane 649 dniv namagalasya vihovuvati Oleksandra v pravoslavnij viri Same vona vihovuvala molodogo Solzhenicina koli pomer batko Ale shkilne vihovannya serjozno transformuvalo simejni shemi sprijnyattya ta ocinyuvannya O Solzhenicin pochav simpatizuvati novomu ladu i projmatisya marksistskoyu ideologiyeyu 1925 roku razom iz matir yu pereyihav do Rostova na Donu de u 1926 1936 rokah navchavsya v shkoli U starshih klasah pochav zahoplyuvatisya literaturoyu pisav virshi ta ese 1936 roku vstupiv do Komsomolu 1936 roku Solzhenicin vstupiv do Rostovskogo universitetu na fiziko matematichnij fakultet V 1938 roci vin sprobuvav sklasti vstupni ispiti do teatralnoyi shkoli Yuriya Zavadskogo ale ne zdav yih Odnochasno iz navchannyam v universiteti 1939 roku vstupiv do zaochnogo viddilennya Moskovskogo institutu filosofiyi literaturi ta istoriyi IFLIT yake ne zakinchiv 1941 roku zakinchiv fizmat Rostovskogo universitetu Buv na fronti u zvanni kapitana sluzhiv komandirom batareyi akustichnoyi rozvidki Nagorodzhenij ordenami Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya i Chervonoyi Zirki Za kritiku dij Josipa Stalina v osobistih listah do druga ditinstva Mikoli Vitkevicha 9 lyutogo 1945 Solzhenicina bulo zaareshtovano ta zasudzheno do 8 rokiv taboriv 1953 roku zvilnenij bez prava meshkannya v Yevropejskij chastini SRSR i vidpravlenij na vichne poselennya Zhiv v auli Kok Terek Dzhambulskoyi oblasti respubliki Kazahstan U 1956 roci rishennyam Verhovnogo sudu SRSR Solzhenicina bulo reabilitovano jogo tvori stali z yavlyatisya u presi Zokrema opovidannya Odin den Ivana Denisovicha bulo visunuto na Leninsku premiyu prote ce viklikalo negativnu reakciyu vladi U 1965 r arhiv Oleksandra Solzhenicina potrapiv u KDB pislya chogo podalshe vidannya jogo tvoriv u SRSR bulo zaboroneno U 1969 r Oleksandra Solzhenicina viklyuchili z Spilki pismennikiv a v 1970 r vin stav lavreatom Nobelivskoyi premiyi z literaturi Pislya publikaciyi za kordonom knigi Arhipelag GULAG 12 lyutogo 1974 roku vidbuvsya aresht Jogo bulo viznano vinnim v derzhavnij zradi pozbavleno gromadyanstva i 13 lyutogo vislano z SRSR litakom do FRN Pid chas vimushenoyi emigraciyi zhiv spochatku u Shvejcariyi potim u vlasnomu budinku v mistechku Kavendish shtat Vermont SShA U 1990 r ukazom Prezidenta SRSR Mihajla Gorbachova radyanske gromadyanstvo Solzhenicina bulo vidnovlene Majzhe odrazu pismennik buv ushanovanij Derzhavnoyu premiyeyu Oleksandr Solzhenicin u Moskvi gruden 1998 roku U 1994 roci Solzhenicin povernuvsya do Rosiyi U 1997 r obranij dijsnim chlenom Rosijskoyi Akademiyi nauk Smert ta pohoroni Oleksandr Solzhenicin pomer 3 serpnya 2008 roku v 89 richnomu vici v svoyemu budinku v Troyice Likovo Smert nastala o 23 45 vid gostroyi sercevoyi nedostatnosti 5 serpnya v budinku Rosijskoyi akademiyi nauk dijsnim chlenom yakim buv Solzhenicin vidbulasya gromadska panahida ta proshannya z pokijnim Na pohoroni buli prisutni kolishij prezident SRSR Mihajlo Gorbachov golova uryadu Rosijskoyi Federaciyi Volodimir Putin prezident RAN Yurij Osipov rektor MGU Viktor Sadovnichij kolishnij predstavnik uryadu Rosiyi Yevgen Primakov diyachi rosijskoyi kulturi ta tisyachi gromadyan Zaupokojnuyu liturgiyu i pohoronne bogosluzhinnya 6 serpnya 2008 roku u Velikomu sobori moskovskogo Donskogo monastirya zvershiv arhiyepiskop Oryehovo Zuyevskij Aleksij Frolov V toj zhe den Oleksandra Solzhenicina z vijskovimi pochestyami yak veterana vijni bulo pohovano v nekropoli Donskogo monastirya za altarem hramu Ioanna Listvichnika poruch z mogiloyu Prezident Rosiyi Dmitro Medvedyev povernuvsya v Moskvu z korotkoyi vidpuski shob buti prisutnim na zaupokijnij sluzhbi 3 serpnya 2010 roku u drugu richnicyu smerti na mogili Oleksandra Solzhenicina bulo vstanovleno pam yatnik marmurovij hrest stvorenij za proyektom skulptora Ocinka tvorchostiV 1970 r Solzhenicin buv viznanij gidnim Nobelivskoyi premiyi z literaturi za moralnu silu pocherpnutu v tradiciyi velikoyi rosijskoyi literaturi Recenzuyuchi v 1972 r Serpen chotirnadcyatogo yugoslavskij politolog Milovan Dzhilas pisav sho Solzhenicin zapovnyuye vakuum sho utvorivsya v rosijskij kulturi j svidomosti Vin povernuv Rosiyi yiyi dushu tu samu kotru vidkrili svitu Oleksandr Pushkin Mikola Gogol Lev Tolstoj Fedir Dostoyevskij Anton Chehov i Maksim Gorkij dzherelo Na dumku amerikanskogo doslidnika Dzhozefa Franka osnovnoyu temoyu Solzhenicina ye proslavlyannya moralnosti yedinoyi mozhlivosti vizhiti v koshmarnomu sviti de tilki moralnist garantuye lyudsku gidnist i de ideya gumanizmu zdobuvaye nadcinnij harakter dzherelo Na chest pismennika nazvanij asteroyid 4915 Solzhenicin KritikaRosijska ta radyanska kritika Solzhenicina kritikuvali za rizki superechnosti mizh ciframi represovanih yaki vin navodiv ta arhivnimi danimi sho stali dostupnimi v period perebudovi Gostro kritikuvalis za nevirogidnist tyuremni tvori Solzhenicina v tij yih chastini de jdetsya pro pobut taboriv smertnist uv yaznenih yihnyu chiselnist Kritika z komunistichnogo flangu pidkriplyuvalasya posilannyami na doslidzhennya uchenih yaki pracyuvali v rosijskih arhivah Z radyansko komunistichnogo taboru Solzhenicina takozh neodnorazovo kritikuvali za vipravdannya kolaboracionizmu v hodi Nimecko radyanskoyi vijni i pov yazani z cim falsifikaciyi shodo radyanskih vijskovopolonenih Stverdzhuvalosya sho material dlya svoyih vikrittiv Solzhenicin zapozichuvav z gebbelsivskoyi propagandi Podibnij vidguk vihodit vid L A Samutina yak stverdzhuyetsya disidenta kolishnogo vlasivcya sho osobisto pracyuvav v ideologichnomu aparati gebbelsivskogo ministerstva propagandi i prihilnika Solzhenicina sho perehovuvav u sebe rukopis Arhipelagu vid KDB Solzhenicina aktivno kritikuvali i sprava persh za vse inshi disidenti j emigranti yaki zaperechuvali jogo hristiyanski j antiliberalni poglyadi disidenti nacionalisti navpaki vbachali zajvij liberalizm List vozhdyam Radyanskogo Soyuzu piddavsya kritici A D Saharova Konflikt Solzhenicina z antiradyanskoyu emigraciyeyu i zahidnimi aktivistami Holodnoyi vijni visvitleno u jogo memuarah Jogo doslidzhennya istoriyi vzayemin yevrejskogo i rosijskogo narodiv u knizi viklikalo aktivnu kritiku yak z boku bagatoh yevrejskih publicistiv tak i nacionalistichnoyi presi Tak napriklad liberalnij Volodimir Vojnovich skazav Kniga Solzhenicina Dvisti rokiv razom dovga nudna i brehliva Obraz Solzhenicina piddanij i satirichnomu zobrazhennyu v hudozhnih tvorah napriklad v romani Vojnovicha Moskva 2042 i v poemi Yuriya Kuznecova Shlyah Hrista Antiukrayinski poglyadi U ostanni roki zhittya Solzhenicin mav neprihovano antiukrayinski poglyadi ta vvazhav sho ukrayinci na vidminu vid rosiyan ne mayut prava na stvorennya nezalezhnoyi derzhavi Solzhenicin buv proti rujnuvannya SRSR za nacionalnimi oznakami i vistupav proti nezalezhnosti Ukrayini U 2008 roci na ostannomu roci zhittya Solzhenicin zaperechiv sho Golodomor buv genocidom Radyanskoyi vladi proti ukrayinskogo narodu u 1931 1933 rokah U rannij tvorchosti zokrema u romani Arhipelag GULAG tom 3 chastina 5 rozdil 2 Solzhenicin zayavlyav sho sama Rosiya maye dozvoliti Ukrayini viddilitisya abi v majbutnomu bula imovirnist povtornogo vozz yednannya Prote avtor vvazhav sho lishe okremi oblasti Ukrayini de prozhivayut same ukrayinci mayut pravo viddilitisya vid Rosiyi ta uvijti u nezalezhnu Ukrayinu oskilki na jogo perekonannya v deyakih ukrayinskih oblastyah naselennya samoviznaye sebe ukrayincyami v deyakih rosiyanami a v deyakih vzagali nikim Zokrema vin buv proti viznannya ukrayinskimi Krimu pivdnya ta deyakih teritorij Livoberezhzhya Ukrayini Deyaki doslidniki zokrema Vadim Skurativskij vvazhayut sho zakidi pro ukrayinofobiyu Solzhenicina ye perebilshenimi oskilki toj pershim riziknuv u pidcenzurnij literaturi stvoriti zvorushlivij obraz ukrayinskogo selyanina banderivcya ta postijno nagoloshuvav na svoyemu napivukrayinskomu pohodzhenni TvoriOdin den Ivana Denisovicha ros Odin den Ivana Denisovicha opovidannya 1962 Matronine podvir ya ros Matryonin dvor roman 1963 U koli pershomu ros V kruge pervom roman 1968 Rakovij korpus ros Rakovyj korpus povist 1968 1969 Arhipelag GULAG ros Arhipelag GULAG roman 1958 1968 vidanij 1973 Zhivit ne po brehni ros Zhit ne po lzhi esej 1975 Seriya romaniv Chervone koleso ros Krasnoe koleso Serpen 14 go Avgust 14 go roman 1971 vijshov u rozshirenij versiyi u 1984 Zhovten 1916 2 tomi roman 1985 Berezen 1917 4 volumes roman 1989 Kviten 1917 roman 1991 Bucalos telya z dubom ros Bodalsya telyonok s dubom naris 1975 Lenin u Cyurihu ros Lenin v Cyurihe 1975 ros Ugodilo zyornyshko promezh dvuh zhernovov memuari 1998 2003 Yak nam oblashtuvati Rosiyu ros Kak nam obustroit Rossiyu ese manifest 1990 Rosiya v oblozi ros Rossiya v obvale opovidannya 1998 Dvisti rokiv razom ros Dvesti let vmeste istorichnij esej 2001 2002 v 2 h tt Rosijskij slovnik movnogo rozshirennya ros Russkij slovar yazykovogo rasshireniya slovnik 1990 Perekladi ukrayinskoyuO Solzhenicin List vozhdyam Radyanskogo Soyuzu Suchasnist 1974 7 8 S 180 212 O Solzhenicin V koli pershomu Urivki per z ros O Solovej Sejnt Pol Minnesota 2001 126 s O Solzhenicin Odin den Ivana Denisovicha Suchasnist 1963 1 i 2 Div takozhArhipelag GULAG Odin den Ivana Denisovicha Hrushovska vidliga Sad Getsimanskij ta Tigrolovi romani ukrayinskogo pismennika Ivana Bagryanogo pro uv yaznennya v GULAZi Varlam ShalamovPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118642464 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 http www ras ru win db show per asp P id 2583 ln ru dl pr inf uk 12 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 BeWeB d Track Q77541206 Vadim Skurativskij Buntivnij antirevolyucioner Den 10 grudnya 1998 Solzhenicin smilivij borec proti stalinizmu i velikoruskij patriot Radio Svoboda 04 serpnya 2008 Dzerkalo Tizhnya 8 lipnya 2005 V Ukrayini spodivayutsya sho Solzhenicin ce she ne vsya rosijska inteligenciya UNIAN 04 kvitnya 2008 Solzhenicin i putinska Rosiya Telekritika 10 08 2008 Takih treba rozstrilyuvati Sho rozpovidayut pro Solzhenicina ukrayinski arhivi KDB Radio Svoboda ukr 13 grudnya 2018 Procitovano 23 veresnya 2023 Svoboda Radio 11 grudnya 2018 Solzhenicin pobachiv inshu Rosiyu nizh ochikuvav ale Putin buv jomu simpatichnij Radio Svoboda ukr Procitovano 23 veresnya 2023 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 angl Gulag arhivy protiv lzhi Kakovy masshtaby stalinskih repressij ros Igor Pyhalov Kakovy masshtaby stalinskih repressij ros V N Zemskov GULAG istoriko sociologicheskij aspekt ros Gulag arhivy protiv lzhi ros Dyukov A R Gospremiya dlya revizionista ros Dyukov A R Milost k padshim sovetskie repressii protiv nacistkih posobnikov Velikaya obolgannaya vojna 2 Nam ne za chto kayatsya M Yauza Eksmo 2008 432 s il ISBN 978 5 699 25622 8 s 98 141 ros http beserikov chat ru Samutin htm ros Vladimir Vojnovich Solzhenicyn nedostatochno umnyj chelovek Russkij bazar 02 03 2004 ros Majkl Nikolson Solzhenicyn na mifotvorcheskom fone 17 lyutogo 2015 u Wayback Machine ros Literatura ta dzherelaBilinskij V B Krayina Moksel abo Moskoviya Roman doslidzhennya Pereklad z rosijskoyi Ivan Andrusyak Kiyiv Vidavnictvo imeni Oleni Teligi 2009 ISBN 978 966 355 016 9 Kniga 1 376 s Epilog Suchasni Spadkoyemci Zolotoyi Ordi 2 Solzhenicin Chervone koleso O I Solzhenicina v konteksti rozvitku rosijskoyi literaturi HH stolittya avtoref dis d ra filol nauk 10 01 02 Kleofastova Tetyana Viktorivna Nac akad nauk Ukrayini In t l ri im T G Shevchenka K 2002 34 s Obraz svitu i koncepciya geroya u tvorchosti Ulasa Samchuka j Oleksandra Solzhenicina v yaznichno taborovoyi tematiki avtoref dis kand filol nauk 10 01 05 Pasichnik Olena Vasilivna Ternopilskij nacionalnij pedagogichnij un t im Volodimira Gnatyuka T 2004 20 s Hudozhnij svit romanu O I Solzhenicina U koli pershomu avtoref dis kand filol nauk 10 01 06 Shvec Galina Oleksiyivna Doneckij nacionalnij un t Doneck 2008 16 s Problematika i sistema obraziv romanu O I Solzhenicina V koli pershomu avtoref dis kand filol nauk 10 01 02 Stupnicka Nataliya Mikolayivna Hark nac ped un t im G S Skovorodi H 2010 22 s Shapoval Yu Solzhenicin Oleksandr Isajovich Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 672 ISBN 978 966 611 818 2PosilannyaIgor Syundyukov Zleti i padinnya Oleksandra Solzhenicina Den 22 veresnya 2014 Bogdan Kushnir Ukrayinska Pravda 10 lyutogo 2010 Igor Burkut Chas Vipusk 33 4313 14 serpnya 2008 roku Volodimir Goloborodko Gazeta ua 07 serpnya 2008