Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сновидо́вичі — село в Україні, у Рокитнівській селищній громаді Сарненського району Рівненської області. Населення становить 1005 осіб.
| село Сновидовичі | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Рівненська область |
| Район | Сарненський район |
| Тер. громада | Рокитнівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA56080150230061825  |
| Основні дані | |
| Засноване | 1545 |
| Населення | 1005 |
| Площа | 38,64 км² |
| Густота населення | 26,01 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 34250 |
| Телефонний код | +380 3635 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 172 м |
| Водойми | Ствига, Гусь, Язвиниця, Канал Недель |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 34200, Рівненська обл., Сарненський р-н, смт. Рокитне, вул. Незалежності, 15. |
| Карта | |
  Сновидовичі | |
 Сновидовичі | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Розташовані на річці Ствизі (басейн Прип'яті), за 14 км від центру громади, за 4 км від залізничної станції Остки. На південно-східній околиці присілку села та у присілку річки Язвиниця та Канал Недель впадають у Ствигу.
Сусідні населені пункти:
Історія
Перша згадка
Село вперше згадується в опису Овруцького замку 1545 року як власність магнатів Немиричів.
Про життя мешканців Сновидовичів можна судити на підставі загального становища селянства Волині в другій половині XVI — першій половині XVII ст. Саме в цей час тут інтенсивно розгорнулося фільваркове господарство, яке призводило до часткового обезземелення селян, запровадження високої відробіткової ренти, збільшення ренти продуктової і грошової. У 80-х роках XVI ст. в Овруцькому повіті, до якого входили Сновидовичі, панщина становила три-чотири дні на тиждень.
Магнати Немиричі були соцініанами. Найбільшого поширення це вчення набуло в другій половині XVI — на початку XVII ст. В Україні соцініанство відбивало протест верхівки місцевих феодалів проти засилля тут польської шляхти. Загони надвірних козаків Немиричів нападали на маєтки шляхтичів-католиків, на кармелітський монастир у Олевську. Ця боротьба точилася десятиліттями, від неї терпіло насамперед населення, бо його грабували й шляхетські загони, і надвірні козаки. В березні 1683 року поблизу Сновидовичів сталася велика сутичка. 300 надвірних козаків Немиричів розбили тут загін одного з польських магнатів. Переслідуючи противника, вони стріляли в Олевському костелі в тих, хто шукав там порятунку.
На початку XVIII ст. на Волині та Західному Поділлі виник гайдамацький рух проти феодально-кріпосницького ладу і національно-релігійного гніту польської шляхти, який протягом 30, 50, 60-х років на Правобережній Україні не раз переростав у великі народні повстання. В середині XVIII ст. в Овруцькому повіті діяли гайдамацькі загони. 1750 року поблизу Сновидовичів перебував загін Івана Подоляки.
Після приєднання Волині до Росії селяни не зазнавали вже релігійних утисків, але панщина лишилась. Мешканці Сновидовичів стали державними селянами. Вони перебували на «господарському становищі», тобто держава передавала їх поміщикам-посесорам в оренду. При цьому посесор одержував не тільки «дарову працю», а й поліцейсько-вотчинне право над селянами. Їхні повинності складалися з панщини, чиншу та натуральних данин. Згідно з інвентарем 1802 року, селяни Сновидовичів, відбуваючи регулярну панщину (2—3 дні на тиждень), шарварки, заорки, обробки, закоски і обкоски, повинні були ще вартувати в економії, 2—3 рази полоти пшеницю, просо і городи, полоти, вибирати, мочити, м'яти й очищати коноплі та льон, мазати і чистити в економії будівлі, копати грядки, садити, полоти, поливати й збирати капусту, картоплю, буряки, розкидати гній.
Натуральна данина полягала в поборах з селян на користь посесора певної кількості хліба, худоби, птиці, яєць, меду та інших продуктів чи виробів селянського господарства. Грошові збори з селян були також надзвичайно різноманітні: чинш з двору або земельного наділу, спеціальний збір з великої та дрібної худоби, плата за звільнення від косіння сіна, за право ловити рибу, за користування тим чи іншим угіддям тощо. Формально повинності селян реєструвалися в люстраціях чи інвентарях, які стверджувалися губернськими казенними палатами, а також підкріплювалися орендними контрактами. Але насправді орендарі збільшували число днів панщини, запроваджували урочну систему, розширяли за рахунок селянських наділів панську орну землю.
За люстрацією 1858 року, до Сновидовицького маєтку входили села Будки, Довговоля, Дерть, Залав'я, Камениця. Усієї землі в маєтку було близько 38 тис. десятин, в тому числі орної — 2722 десятини, решта — сіножаті, пасовиська. Тяглових дворів налічувалося 134, напівтяглових — 13, городників — 3, бобилів — 9. Чоловіків у маєтку було 629, жінок — 638. Крім них, тут проживало 57 однодворців, 54 вільні селяни.
Мешканці Сновидовичів, як і всі державні селяни, що перебували на «господарському становищі», з 1839 до 1859 року поступово були переведені на оброк. Про важке матеріальне становище сновидовицьких селян свідчить той факт, що 1860 року вони мали 3852 крб. недоїмки. Земля була розподілена дуже нерівномірно: 97 дворів мали по одній ділянці, 57 — по 0,5 ділянки і два двори — лише городи.
Землі були малопридатні для хліборобства, тому в Сновидовичах переважало тваринництво. 1860 року в селян налічувалося 460 голів робочої худоби, 352 голови іншої великої та 668 голів дрібної худоби. Селяни йшли на лісозаготівлі, а також підробляли, перевозячи лісоматеріали.
У Сновидовицькому маєтку працював завод переробки болотної руди — невелике підприємство, було чотири млини. Ці підприємства і шинки орендували купці.
Після ліквідації кріпосного права основні принципи реформи 1861 року були поширені також на державних селян. Указом від 16 серпня 1863 року їх переведено в розряд селян-власників і обкладено викупними платежами строком на 49 років. Мешканці Сновидовичів з 1875 року перейшли на викуп землі, що була в їх користуванні. Всього викупу підлягало 6706 десятин. їх поділили на 95 ділянок. В середньому земельний наділ на ревізьку душу становив 5,5 десятини. Щорічно селяни мали вносити 566 крб. викупних платежів. У викупному акті було вказано, що селяни можуть безплатно користуватися лісом, який ріс на їхніх наділах, причому обумовлювалося, що ліс з урочищ Нового Двора, Черчихи, Діброви, Берестя, Жеребчі, Броду, Камениці (450 га) селяни повинні зрізати, вивезти і продати на користь держави до 1876 року. При поділі земель служителі місцевої церкви взяли кілька десятин присадибної землі. З приводу цього сновидовицький селянський сход в листопаді 1874 року висловив протест.
Сновидовичі пореформеного періоду — село, віддалене від губернського міста Житомира на 200 верст, від повітового центру і пошти (Овруч) — на 110 верст. Найближча залізнична станція Сарни була за 85 верст. Наприкінці XIX ст. у Сновидовичах проживало 989 чоловік.
Позитивно вплинуло на розвиток села прокладення в 1902 році залізниці, яка проходила поблизу Сновидовичів (лінія Ковель—Сарни—Олевськ).
Столипінська аграрна реформа негативно позначилася на розвитку села. До 1906 року в Сновидовичах у 210 дворах мешкало 1315 чоловік. Внаслідок реформи в селі залишилося всього 15 дворів. Селяни, вийшовши з общини, розселилися по хуторах, яких виникло кілька десятків (Будки, Остки, Волочок, Язвинець, М'ядне, Селище, Пічки, Нива, Ставок та ін.).
В Сновидовичах у 1902 році відкрито однокласне сільське училище. Казна витрачала на його утримання 480 крб. на рік, громада — 119 крб. Навчалося в училищі 56 хлопчиків, дівчатка його не відвідували. Навчали школярів один учитель і священик.
Перша світова війна 1914—1918 рр. зумовила загальний занепад господарства. Не вистачало робочих рук. Увесь тягар господарювання ліг на плечі жінок.
Мешканці Сновидовичів 1917 року вирубували панські й державні ліси, пасли худобу на поміщицьких й казенних луках, захоплювали панські землі, розбирали ліс, заготовлений для Південно-Західної залізниці.
Визвольні змагання
Наприкінці 1918 року в село зайшла армія УНР. Та за кілька місяців Сновидовичі захопила 3-я прикордонна дивізія більшовиків, що під час наступу з Олевська на захід на початку червня 1919 року. Проте через два місяці Сновидовичі окупували війська Польщі. В ході наступу більшовиків 9 липня 1920 року частини 58-ї дивізії 12-ї армії Червоної армії знову захопили село. Тут розташувалися частини 173-ї стрілецької бригади під командуванням Лайоша Гавро.
Польща
Восени 1920 року за допомогою Антанти Польща знову окупувала Західну Україну, й Сновидовичі ввійшли до складу Сарненського повіту Поліського воєводства. Сновидовичі як прикордонне село були поставлені в надзвичайно важкі умови. Прикордонна охорона і поліція не дозволяли селянам ходити пізно ввечері й вночі, прискіпливо перевіряли кожну нову в селі людину.
Мешканці села влаштовувалися на млинах, лісопилках та наймитували осадників і поміщиків. З 1922 року, коли почалося будівництво вузькоколійки від станції Остки, працювали на цьому будівництві. Через чотири роки цю лінію підвели до села Війткевичів. Частина сновидовицьких селян трудилася на п'яти цегельнях в Остках. Хвиля страйків проти антиробітничих законів, яка в 1934 році прокотилася по всій Волині, захопила і робітників Остківських цегелень.
1929 року в Сновидовичах налічувалося 213 господарств, 800 мешканців. З середини 20-х років у селі працювала початкова школа. До неї було записано 50 дітей, яких навчав один учитель в одній кімнаті. Викладання провадилося польською мовою. Школа обслуговувала й навколишні хутори, а з 1934 року — всю Сновидовицьку парафію, до якої входили села Будки-Сновидовицькі, Дерть, Залав'я, Остки, де проживало 3752 чоловіка.
Незважаючи на переслідування української культури з боку місцевих польських властей, в селі розвивалася усна народна творчість. В 1939 році фольклористи записали в Сновидовичах своєрідний обряд весілля.
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Народні пісні с.Сновидовичі |
| | Остки, Сновидовичі (02.08.15) |
| | Сновидовичі в Рокитному на День Незалежності-2016 |
Мешканці Сновидовичів одними з найперших були окуповані Червоною Армією 17 вересня 1939 року, адже за 3 км від села проходив радянсько-польський кордон.
15 липня 1941 року Сновидовичі окупували німецькі війська. 3 січня 1944 року в Сновидовичі зайшла Червона армія.
В післявоєнний час в селі активно діяла УПА.
Населення
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1 000 осіб. 100 % населення вказали своєї рідною мовою українську мову.
Примітки
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - 056 РОКИТНІВСЬКИЙ РАЙОН , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 лютого 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - 056 РОКИТНІВСЬКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 лютого 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
Посилання
- Облікова картка с. Сновидовичі. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
- Сновидовичі
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Snovido vichi selo v Ukrayini u Rokitnivskij selishnij gromadi Sarnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 1005 osib selo Snovidovichi Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Sarnenskij rajon Ter gromada Rokitnivska selishna gromada Kod KATOTTG UA56080150230061825 Osnovni dani Zasnovane 1545 Naselennya 1005 Plosha 38 64 km Gustota naselennya 26 01 osib km Poshtovij indeks 34250 Telefonnij kod 380 3635 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 17 43 pn sh 27 23 45 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 172 m Vodojmi Stviga Gus Yazvinicya Kanal Nedel Misceva vlada Adresa radi 34200 Rivnenska obl Sarnenskij r n smt Rokitne vul Nezalezhnosti 15 Karta Snovidovichi Snovidovichi Mapa Snovidovichi u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Snovidovichi Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 2 1 Persha zgadka 2 2 Rich Pospolita 2 3 Rosijska imperiya 2 4 Vizvolni zmagannya 2 5 Polsha 2 6 SRSR 3 Naselennya 4 Primitki 5 PosilannyaGeografiyared Roztashovani na richci Stvizi basejn Prip yati za 14 km vid centru gromadi za 4 km vid zaliznichnoyi stanciyi Ostki Na pivdenno shidnij okolici prisilku sela ta u prisilku richki Yazvinicya ta Kanal Nedel vpadayut u Stvigu Susidni naseleni punkti nbsp Zalav ya Bilovizh nbsp Lisove Pn Budki Zh Snovidovichi Sh Pd Ostki selishe SnovidovichiIstoriyared Persha zgadkared Selo vpershe zgaduyetsya v opisu Ovruckogo zamku 1545 roku yak vlasnist magnativ Nemirichiv Rich Pospolitared Pro zhittya meshkanciv Snovidovichiv mozhna suditi na pidstavi zagalnogo stanovisha selyanstva Volini v drugij polovini XVI pershij polovini XVII st Same v cej chas tut intensivno rozgornulosya filvarkove gospodarstvo yake prizvodilo do chastkovogo obezzemelennya selyan zaprovadzhennya visokoyi vidrobitkovoyi renti zbilshennya renti produktovoyi i groshovoyi U 80 h rokah XVI st v Ovruckomu poviti do yakogo vhodili Snovidovichi panshina stanovila tri chotiri dni na tizhden Magnati Nemirichi buli socinianami Najbilshogo poshirennya ce vchennya nabulo v drugij polovini XVI na pochatku XVII st V Ukrayini socinianstvo vidbivalo protest verhivki miscevih feodaliv proti zasillya tut polskoyi shlyahti Zagoni nadvirnih kozakiv Nemirichiv napadali na mayetki shlyahtichiv katolikiv na karmelitskij monastir u Olevsku Cya borotba tochilasya desyatilittyami vid neyi terpilo nasampered naselennya bo jogo grabuvali j shlyahetski zagoni i nadvirni kozaki V berezni 1683 roku poblizu Snovidovichiv stalasya velika sutichka 300 nadvirnih kozakiv Nemirichiv rozbili tut zagin odnogo z polskih magnativ Peresliduyuchi protivnika voni strilyali v Olevskomu kosteli v tih hto shukav tam poryatunku Na pochatku XVIII st na Volini ta Zahidnomu Podilli vinik gajdamackij ruh proti feodalno kriposnickogo ladu i nacionalno religijnogo gnitu polskoyi shlyahti yakij protyagom 30 50 60 h rokiv na Pravoberezhnij Ukrayini ne raz pererostav u veliki narodni povstannya V seredini XVIII st v Ovruckomu poviti diyali gajdamacki zagoni 1750 roku poblizu Snovidovichiv perebuvav zagin Ivana Podolyaki Rosijska imperiyared Pislya priyednannya Volini do Rosiyi selyani ne zaznavali vzhe religijnih utiskiv ale panshina lishilas Meshkanci Snovidovichiv stali derzhavnimi selyanami Voni perebuvali na gospodarskomu stanovishi tobto derzhava peredavala yih pomishikam posesoram v orendu Pri comu posesor oderzhuvav ne tilki darovu pracyu a j policejsko votchinne pravo nad selyanami Yihni povinnosti skladalisya z panshini chinshu ta naturalnih danin Zgidno z inventarem 1802 roku selyani Snovidovichiv vidbuvayuchi regulyarnu panshinu 2 3 dni na tizhden sharvarki zaorki obrobki zakoski i obkoski povinni buli she vartuvati v ekonomiyi 2 3 razi poloti pshenicyu proso i gorodi poloti vibirati mochiti m yati j ochishati konopli ta lon mazati i chistiti v ekonomiyi budivli kopati gryadki saditi poloti polivati j zbirati kapustu kartoplyu buryaki rozkidati gnij Naturalna danina polyagala v poborah z selyan na korist posesora pevnoyi kilkosti hliba hudobi ptici yayec medu ta inshih produktiv chi virobiv selyanskogo gospodarstva Groshovi zbori z selyan buli takozh nadzvichajno riznomanitni chinsh z dvoru abo zemelnogo nadilu specialnij zbir z velikoyi ta dribnoyi hudobi plata za zvilnennya vid kosinnya sina za pravo loviti ribu za koristuvannya tim chi inshim ugiddyam tosho Formalno povinnosti selyan reyestruvalisya v lyustraciyah chi inventaryah yaki stverdzhuvalisya gubernskimi kazennimi palatami a takozh pidkriplyuvalisya orendnimi kontraktami Ale naspravdi orendari zbilshuvali chislo dniv panshini zaprovadzhuvali urochnu sistemu rozshiryali za rahunok selyanskih nadiliv pansku ornu zemlyu Za lyustraciyeyu 1858 roku do Snovidovickogo mayetku vhodili sela Budki Dovgovolya Dert Zalav ya Kamenicya Usiyeyi zemli v mayetku bulo blizko 38 tis desyatin v tomu chisli ornoyi 2722 desyatini reshta sinozhati pasoviska Tyaglovih dvoriv nalichuvalosya 134 napivtyaglovih 13 gorodnikiv 3 bobiliv 9 Cholovikiv u mayetku bulo 629 zhinok 638 Krim nih tut prozhivalo 57 odnodvorciv 54 vilni selyani Meshkanci Snovidovichiv yak i vsi derzhavni selyani sho perebuvali na gospodarskomu stanovishi z 1839 do 1859 roku postupovo buli perevedeni na obrok Pro vazhke materialne stanovishe snovidovickih selyan svidchit toj fakt sho 1860 roku voni mali 3852 krb nedoyimki Zemlya bula rozpodilena duzhe nerivnomirno 97 dvoriv mali po odnij dilyanci 57 po 0 5 dilyanki i dva dvori lishe gorodi Zemli buli malopridatni dlya hliborobstva tomu v Snovidovichah perevazhalo tvarinnictvo 1860 roku v selyan nalichuvalosya 460 goliv robochoyi hudobi 352 golovi inshoyi velikoyi ta 668 goliv dribnoyi hudobi Selyani jshli na lisozagotivli a takozh pidroblyali perevozyachi lisomateriali U Snovidovickomu mayetku pracyuvav zavod pererobki bolotnoyi rudi nevelike pidpriyemstvo bulo chotiri mlini Ci pidpriyemstva i shinki orenduvali kupci Pislya likvidaciyi kriposnogo prava osnovni principi reformi 1861 roku buli poshireni takozh na derzhavnih selyan Ukazom vid 16 serpnya 1863 roku yih perevedeno v rozryad selyan vlasnikiv i obkladeno vikupnimi platezhami strokom na 49 rokiv Meshkanci Snovidovichiv z 1875 roku perejshli na vikup zemli sho bula v yih koristuvanni Vsogo vikupu pidlyagalo 6706 desyatin yih podilili na 95 dilyanok V serednomu zemelnij nadil na revizku dushu stanoviv 5 5 desyatini Shorichno selyani mali vnositi 566 krb vikupnih platezhiv U vikupnomu akti bulo vkazano sho selyani mozhut bezplatno koristuvatisya lisom yakij ris na yihnih nadilah prichomu obumovlyuvalosya sho lis z urochish Novogo Dvora Cherchihi Dibrovi Berestya Zherebchi Brodu Kamenici 450 ga selyani povinni zrizati vivezti i prodati na korist derzhavi do 1876 roku Pri podili zemel sluzhiteli miscevoyi cerkvi vzyali kilka desyatin prisadibnoyi zemli Z privodu cogo snovidovickij selyanskij shod v listopadi 1874 roku visloviv protest Snovidovichi poreformenogo periodu selo viddalene vid gubernskogo mista Zhitomira na 200 verst vid povitovogo centru i poshti Ovruch na 110 verst Najblizhcha zaliznichna stanciya Sarni bula za 85 verst Naprikinci XIX st u Snovidovichah prozhivalo 989 cholovik Pozitivno vplinulo na rozvitok sela prokladennya v 1902 roci zaliznici yaka prohodila poblizu Snovidovichiv liniya Kovel Sarni Olevsk Stolipinska agrarna reforma negativno poznachilasya na rozvitku sela Do 1906 roku v Snovidovichah u 210 dvorah meshkalo 1315 cholovik Vnaslidok reformi v seli zalishilosya vsogo 15 dvoriv Selyani vijshovshi z obshini rozselilisya po hutorah yakih viniklo kilka desyatkiv Budki Ostki Volochok Yazvinec M yadne Selishe Pichki Niva Stavok ta in V Snovidovichah u 1902 roci vidkrito odnoklasne silske uchilishe Kazna vitrachala na jogo utrimannya 480 krb na rik gromada 119 krb Navchalosya v uchilishi 56 hlopchikiv divchatka jogo ne vidviduvali Navchali shkolyariv odin uchitel i svyashenik Persha svitova vijna 1914 1918 rr zumovila zagalnij zanepad gospodarstva Ne vistachalo robochih ruk Uves tyagar gospodaryuvannya lig na plechi zhinok Meshkanci Snovidovichiv 1917 roku virubuvali panski j derzhavni lisi pasli hudobu na pomishickih j kazennih lukah zahoplyuvali panski zemli rozbirali lis zagotovlenij dlya Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Vizvolni zmagannyared Naprikinci 1918 roku v selo zajshla armiya UNR Ta za kilka misyaciv Snovidovichi zahopila 3 ya prikordonna diviziya bilshovikiv sho pid chas nastupu z Olevska na zahid na pochatku chervnya 1919 roku Prote cherez dva misyaci Snovidovichi okupuvali vijska Polshi V hodi nastupu bilshovikiv 9 lipnya 1920 roku chastini 58 yi diviziyi 12 yi armiyi Chervonoyi armiyi znovu zahopili selo Tut roztashuvalisya chastini 173 yi strileckoyi brigadi pid komanduvannyam Lajosha Gavro Polshared Voseni 1920 roku za dopomogoyu Antanti Polsha znovu okupuvala Zahidnu Ukrayinu j Snovidovichi vvijshli do skladu Sarnenskogo povitu Poliskogo voyevodstva Snovidovichi yak prikordonne selo buli postavleni v nadzvichajno vazhki umovi Prikordonna ohorona i policiya ne dozvolyali selyanam hoditi pizno vvecheri j vnochi priskiplivo pereviryali kozhnu novu v seli lyudinu Meshkanci sela vlashtovuvalisya na mlinah lisopilkah ta najmituvali osadnikiv i pomishikiv Z 1922 roku koli pochalosya budivnictvo vuzkokolijki vid stanciyi Ostki pracyuvali na comu budivnictvi Cherez chotiri roki cyu liniyu pidveli do sela Vijtkevichiv Chastina snovidovickih selyan trudilasya na p yati cegelnyah v Ostkah Hvilya strajkiv proti antirobitnichih zakoniv yaka v 1934 roci prokotilasya po vsij Volini zahopila i robitnikiv Ostkivskih cegelen 1929 roku v Snovidovichah nalichuvalosya 213 gospodarstv 800 meshkanciv Z seredini 20 h rokiv u seli pracyuvala pochatkova shkola Do neyi bulo zapisano 50 ditej yakih navchav odin uchitel v odnij kimnati Vikladannya provadilosya polskoyu movoyu Shkola obslugovuvala j navkolishni hutori a z 1934 roku vsyu Snovidovicku parafiyu do yakoyi vhodili sela Budki Snovidovicki Dert Zalav ya Ostki de prozhivalo 3752 cholovika Nezvazhayuchi na peresliduvannya ukrayinskoyi kulturi z boku miscevih polskih vlastej v seli rozvivalasya usna narodna tvorchist V 1939 roci folkloristi zapisali v Snovidovichah svoyeridnij obryad vesillya nbsp Zovnishni videofajli nbsp Narodni pisni s Snovidovichi nbsp Ostki Snovidovichi 02 08 15 nbsp Snovidovichi v Rokitnomu na Den Nezalezhnosti 2016 SRSRred Meshkanci Snovidovichiv odnimi z najpershih buli okupovani Chervonoyu Armiyeyu 17 veresnya 1939 roku adzhe za 3 km vid sela prohodiv radyansko polskij kordon 15 lipnya 1941 roku Snovidovichi okupuvali nimecki vijska 3 sichnya 1944 roku v Snovidovichi zajshla Chervona armiya V pislyavoyennij chas v seli aktivno diyala UPA Naselennyared Za perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 1 000 osib 1 100 naselennya vkazali svoyeyi ridnoyu movoyu ukrayinsku movu 2 Primitkired Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Rivnenska oblast osib 056 ROKITNIVSKIJ RAJON Rik Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 2 lyutogo 2019 Arhivovano 2014 07 31 u Wayback Machine Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Rivnenska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya 056 ROKITNIVSKIJ RAJON Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 2 lyutogo 2019 Arhivovano 2014 07 31 u Wayback Machine Posilannyared Oblikova kartka s Snovidovichi Verhovna Rada Ukrayini Arhiv originalu za 2 lyutogo 2019 Procitovano 2 lyutogo 2019 Snovidovichi Otrimano z https uk wikipedia org wiki Snovidovichi selo