Ди́хальна систе́ма — відкрита система організму, яка забезпечує газообмін, формування гомеостазу в трахеобронхіальних шляхах, очищення повітря, яке вдихається, від чужорідних часток і мікроорганізмів, а також розпізнавання пахучих речовин в атмосферному середовищі.
Дихальна система | |
---|---|
Схема дихальної системи людини | |
Деталі | |
Ідентифікатори | |
Латина | systema respiratorium |
MeSH | D012137 |
TA98 | A06.0.00.000 |
TA2 | 3133 |
FMA | 7158 |
Анатомічна термінологія [редагувати у Вікіданих] |
Для підтримання дихальної системи в нормальному стані, має значення правильна організація побуту, загартовування, дотримання режиму праці і відпочинку, харчування. Сприятливо впливають на роботу дихальної системи фізична праця, заняття фізкультурою і спортом. Потрібно вчитися правильно дихати. Для цього треба застосовувати комплекси фізичних вправ, які розвивають дихання.
Будова дихальної системи
Поділяється на повітроносні шляхи і респіраторний відділ. Респіраторний відділ складається із альвеолярних ходів і альвеол, які утворюють ацинуси. У них відбувається газообмін. Повітроносні шляхи охоплюють порожнину носа, глотку, гортань, трахею, бронхи різних калібрів, у тому числі бронхіоли. Тут повітря зігрівається (охолоджується), очищається від різноманітних частинок і зволожується. Також цей відділ забезпечує голосоутворення, нюх, імунний захист, депонування крові, регулює згортання крові, водно-сольовий баланс і виконує ендокринну функцію.
Стінка повітроносних шляхів складається з чотирьох оболонок:
- слизова — вкриває внутрішню поверхню повітроносних шляхів, вкрита епітелієм, під яким лежить власна пластинка слизової оболонки. Клітинний склад епітеліальної пластинки та кількість гладеньких міоцитів залежить від відділу повітроносних шляхів.
- підслизова — представлена пухкою волокнистою сполучною тканиною з великою кількістю кровоносних судин
- фіброзно-хрящова — утворена хрящовою тканиною та може бути представлена гіаліновим чи еластичним хрящем, що утворює жорсткий і міцний каркас, який дає змогу підтримувати відкритим просвіт повітроносних шляхів для виконання їх основного завдання — просування повітря
- адвентиційна оболонка — побудована із пухкої волокнистої сполучної тканини
Система органів дихання людини
Систему органів дихання людини становлять легені і повітроносні шляхи (носова порожнина, носоглотка, гортань, трахея, бронхи). Легені розміщені в грудній порожнині, в них відбувається процес обміну кисню і вуглекислого газу між кров'ю і атмосферним повітрям.
Повітроносні шляхи починаються носовою порожниною, розділеною кістково-хрящовою перегородкою на ліву і праву частини. Стінки носової порожнини вистелені слизовою оболонкою, яка вкрита війками, пронизана кровоносними судинами, сальними і потовими залозами. З носової порожнини повітря послідовно потрапляє в носоглотку і гортань. Вхід до гортані при ковтанні їжі закривається хрящовим надгортанником. У гортані розміщені складки — голосові зв'язки, щілина між якими називається голосовою. Нижній відділ гортані переходить у трахею, передня стінка якої утворена хрящовими півкільцями, а задня складається з гладеньких м'язів і прилягає до стравоходу. Трахея розгалужується на два бронхи, що входять у ліву і праву легені. Бронхи розгалужуються на дві повітроносні трубочки, діаметр яких поступово зменшується, і закінчується гронами легеневих пухирців.
Процес дихання
Під час окисних процесів утворюються продукти розпаду — вуглекислий газ, який повинен бути виведений із організму. Таким чином, одночасно із надходженням кисню має відбуватись і видалення вуглекислого газу. Цю роботу виконують органи дихання. Крім газообміну, дихання є важливим фактором теплорегуляції. Зігріваючи вдихуване повітря, легені втрачають теплову енергію. Значна кількість енергії витрачається при випаровуванні води з величезної поверхні. Ще легені виконують завдання виділення, тож крізь них виводяться із організму вуглекислий газ, аміак і деякі інші леткі речовини. При відхаркуванні і кашлі зі слизом видаляються деякі продукти обміну речовин, а також частинки пилу, мікроорганізми (які потрапляють в дихальні шляхи) і солі мінеральних речовин.
Процес дихання у класів саркодові, джгутикові, інфузорії, плоскі черви, кільчасті черви іде крізь поверхню тіла. У круглих червів процесу дихання майже немає, вони живуть ледве не без кисню. Ставковик звичайний дихає крізь дихальний отвір — легеня, а беззубка звичайна (жабурниця, клас двостулкові) вдихає повітря крізь ввідний сифон, потім кисень проходить через зябра і виходить крізь вивідний сифон. У павука у черевці легеневі мішки і трахеї, у хруща трахеї відкриваються дихальцями на черевці. Птахи дихають інакше, у них від легень відходять тонкостінні повітряні мішки, які виконують роль резервуарів повітря. Таким чином у птахів (газообмін відбувається при вдиху і видиху).
Цікаво, що хоча сучасним вченим давно відома здатність деяких організмів існувати за мінімальної кількості кисню в середовищі, однак дослідження Тель-Авівського університету 2020 року засвідчили, що істота-паразит Henneguya salminicola, обходиться без кисню взагалі. Усередині свого носія (лосося) Henneguya salminicola, може вижити за безповітряних умов.
Див. також
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 березня 2020. Процитовано 21 листопада 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Sam Lemonick (29 квітня 2021). Scientists find elusive SF6+. Chemical & Engineering News. с. 6—6. doi:10.47287/cen-09916-scicon2. ISSN 1520-605X. Процитовано 21 листопада 2021.
Література
- Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів. 2002. — 240 с.
- Шмальгаузен И. И. Основы сравнительной анатомии позвоночных животных. — 4 изд. — М., 1947.
- Масенов Т. М. Биодинамика легких у млекопитающих. — А.-А., 1968.
- Руководство по клинической физиологии дыхания / под ред. Л. Л. Шика и Н. Н. Канаева. — Ленинград, 1980.
- Руководство по пульмонологии / под ред. Н. В. Путова и Г. Б. Федосеева. — Л., 1984.
- Покровский В.М., Коротько Г.Ф. Глава 8. Дыхание // Физиология человека. — Медицина, 2002. — .
- Поликар А., Гали П. Бронхолегочный аппарат, пер. с франц. — Новосибирск, 1972.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Di halna siste ma vidkrita sistema organizmu yaka zabezpechuye gazoobmin formuvannya gomeostazu v traheobronhialnih shlyahah ochishennya povitrya yake vdihayetsya vid chuzhoridnih chastok i mikroorganizmiv a takozh rozpiznavannya pahuchih rechovin v atmosfernomu seredovishi Dihalna sistemaShema dihalnoyi sistemi lyudiniDetaliIdentifikatoriLatinasystema respiratoriumMeSHD012137TA98A06 0 00 000TA23133FMA7158Anatomichna terminologiya redaguvati u Vikidanih Dlya pidtrimannya dihalnoyi sistemi v normalnomu stani maye znachennya pravilna organizaciya pobutu zagartovuvannya dotrimannya rezhimu praci i vidpochinku harchuvannya Spriyatlivo vplivayut na robotu dihalnoyi sistemi fizichna pracya zanyattya fizkulturoyu i sportom Potribno vchitisya pravilno dihati Dlya cogo treba zastosovuvati kompleksi fizichnih vprav yaki rozvivayut dihannya Budova dihalnoyi sistemiPodilyayetsya na povitronosni shlyahi i respiratornij viddil Respiratornij viddil skladayetsya iz alveolyarnih hodiv i alveol yaki utvoryuyut acinusi U nih vidbuvayetsya gazoobmin Povitronosni shlyahi ohoplyuyut porozhninu nosa glotku gortan traheyu bronhi riznih kalibriv u tomu chisli bronhioli Tut povitrya zigrivayetsya oholodzhuyetsya ochishayetsya vid riznomanitnih chastinok i zvolozhuyetsya Takozh cej viddil zabezpechuye golosoutvorennya nyuh imunnij zahist deponuvannya krovi regulyuye zgortannya krovi vodno solovij balans i vikonuye endokrinnu funkciyu Stinka povitronosnih shlyahiv skladayetsya z chotiroh obolonok slizova vkrivaye vnutrishnyu poverhnyu povitronosnih shlyahiv vkrita epiteliyem pid yakim lezhit vlasna plastinka slizovoyi obolonki Klitinnij sklad epitelialnoyi plastinki ta kilkist gladenkih miocitiv zalezhit vid viddilu povitronosnih shlyahiv pidslizova predstavlena puhkoyu voloknistoyu spoluchnoyu tkaninoyu z velikoyu kilkistyu krovonosnih sudin fibrozno hryashova utvorena hryashovoyu tkaninoyu ta mozhe buti predstavlena gialinovim chi elastichnim hryashem sho utvoryuye zhorstkij i micnij karkas yakij daye zmogu pidtrimuvati vidkritim prosvit povitronosnih shlyahiv dlya vikonannya yih osnovnogo zavdannya prosuvannya povitrya adventicijna obolonka pobudovana iz puhkoyi voloknistoyi spoluchnoyi tkanini Sistema organiv dihannya lyudini Dokladnishe Dihalna sistema lyudini Shematichne zobrazhen legen lyudini 1 Traheya 2 Legeneva arteriya 3 4 Alveolyarnij hid 5 Alveoli 6 Serceva virizka livoyi legeni 7 Bronhioli 8 Tretinni bronhi 9 Vtorinni bronhi 10 Golovni bronhi 11 Gortan Sistemu organiv dihannya lyudini stanovlyat legeni i povitronosni shlyahi nosova porozhnina nosoglotka gortan traheya bronhi Legeni rozmisheni v grudnij porozhnini v nih vidbuvayetsya proces obminu kisnyu i vuglekislogo gazu mizh krov yu i atmosfernim povitryam Povitronosni shlyahi pochinayutsya nosovoyu porozhninoyu rozdilenoyu kistkovo hryashovoyu peregorodkoyu na livu i pravu chastini Stinki nosovoyi porozhnini visteleni slizovoyu obolonkoyu yaka vkrita vijkami pronizana krovonosnimi sudinami salnimi i potovimi zalozami Z nosovoyi porozhnini povitrya poslidovno potraplyaye v nosoglotku i gortan Vhid do gortani pri kovtanni yizhi zakrivayetsya hryashovim nadgortannikom U gortani rozmisheni skladki golosovi zv yazki shilina mizh yakimi nazivayetsya golosovoyu Nizhnij viddil gortani perehodit u traheyu perednya stinka yakoyi utvorena hryashovimi pivkilcyami a zadnya skladayetsya z gladenkih m yaziv i prilyagaye do stravohodu Traheya rozgaluzhuyetsya na dva bronhi sho vhodyat u livu i pravu legeni Bronhi rozgaluzhuyutsya na dvi povitronosni trubochki diametr yakih postupovo zmenshuyetsya i zakinchuyetsya gronami legenevih puhirciv Proces dihannyaDokladnishe Dihannya Pid chas okisnih procesiv utvoryuyutsya produkti rozpadu vuglekislij gaz yakij povinen buti vivedenij iz organizmu Takim chinom odnochasno iz nadhodzhennyam kisnyu maye vidbuvatis i vidalennya vuglekislogo gazu Cyu robotu vikonuyut organi dihannya Krim gazoobminu dihannya ye vazhlivim faktorom teploregulyaciyi Zigrivayuchi vdihuvane povitrya legeni vtrachayut teplovu energiyu Znachna kilkist energiyi vitrachayetsya pri viparovuvanni vodi z velicheznoyi poverhni She legeni vikonuyut zavdannya vidilennya tozh kriz nih vivodyatsya iz organizmu vuglekislij gaz amiak i deyaki inshi letki rechovini Pri vidharkuvanni i kashli zi slizom vidalyayutsya deyaki produkti obminu rechovin a takozh chastinki pilu mikroorganizmi yaki potraplyayut v dihalni shlyahi i soli mineralnih rechovin Proces dihannya u klasiv sarkodovi dzhgutikovi infuzoriyi ploski chervi kilchasti chervi ide kriz poverhnyu tila U kruglih cherviv procesu dihannya majzhe nemaye voni zhivut ledve ne bez kisnyu Stavkovik zvichajnij dihaye kriz dihalnij otvir legenya a bezzubka zvichajna zhaburnicya klas dvostulkovi vdihaye povitrya kriz vvidnij sifon potim kisen prohodit cherez zyabra i vihodit kriz vividnij sifon U pavuka u cherevci legenevi mishki i traheyi u hrusha traheyi vidkrivayutsya dihalcyami na cherevci Ptahi dihayut inakshe u nih vid legen vidhodyat tonkostinni povitryani mishki yaki vikonuyut rol rezervuariv povitrya Takim chinom u ptahiv gazoobmin vidbuvayetsya pri vdihu i vidihu Cikavo sho hocha suchasnim vchenim davno vidoma zdatnist deyakih organizmiv isnuvati za minimalnoyi kilkosti kisnyu v seredovishi odnak doslidzhennya Tel Avivskogo universitetu 2020 roku zasvidchili sho istota parazit Henneguya salminicola obhoditsya bez kisnyu vzagali Useredini svogo nosiya lososya Henneguya salminicola mozhe vizhiti za bezpovitryanih umov Div takozhDihannya Kisneve dihannya Legeni Bronhi Traheya Nadgortannik Segment legeneva tkanina Plevra SeredostinnyaPrimitki PDF Arhiv originalu PDF za 31 bereznya 2020 Procitovano 21 listopada 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Sam Lemonick 29 kvitnya 2021 Scientists find elusive SF6 Chemical amp Engineering News s 6 6 doi 10 47287 cen 09916 scicon2 ISSN 1520 605X Procitovano 21 listopada 2021 LiteraturaDihalna sistema u sestrinskih Vikiproyektah Portal Biologiya Portal Medicina Dihalna sistema u Vikishovishi Lyudina Navch posibnik z anatomiyi ta fiziologiyi Lviv 2002 240 s Shmalgauzen I I Osnovy sravnitelnoj anatomii pozvonochnyh zhivotnyh 4 izd M 1947 Masenov T M Biodinamika legkih u mlekopitayushih A A 1968 Rukovodstvo po klinicheskoj fiziologii dyhaniya pod red L L Shika i N N Kanaeva Leningrad 1980 Rukovodstvo po pulmonologii pod red N V Putova i G B Fedoseeva L 1984 Pokrovskij V M Korotko G F Glava 8 Dyhanie Fiziologiya cheloveka Medicina 2002 ISBN 5225009603 Polikar A Gali P Bronholegochnyj apparat per s franc Novosibirsk 1972 Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim