Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Си́ндці, інакше си́нди або си́ндхи (сіндхі: سنڌي, деванаґарі सिन्धी) — народ у Пакистані (переважно в провінції Синд) і в Індії (переважно в прикордонних з Пакистаном районах).
| Синдці سنڌي / सिन्धी | |
|---|---|
 | |
| Кількість | 21 133 550 |
| Ареал |  Пакистан 19 058 728 (1998) Індія 2 535 485 (2001) |
| Близькі до: | пенджабці, гуджаратці, раджастанці |
| Мова | синдська, урду |
Назва народу пов'язана з річкою Інд. Місцеве населення, зокрема й синдці називають її Синду (санскр. सिन्धु, Sindhu, сіндхі: سنڌو, Sindhu).
Мова синдхі (синдська) індоарійської групи індоєвропейської сім'ї, поділяється на такі діалекти: ласі і ларі на заході, вічолі в центрі, тарі і качі на сході. В основі літературної мови лежить діалект вічолі. Мова має багато запозичень з арабської та перської мов. Писемність на базі арабської абетки, в Індії користуються письмом деванаґарі.
За віросповіданням абсолютна більшість синдців є мусульманами-сунітами, в Індії більшість становлять індуїсти.
Чисельність
Чисельність у Пакистані, за переписом населення 1998 року, становила 19 058 728 осіб, з них 18 181 748 осіб у провінції Синд (92,02 % сільського населення і лише 25,79 % міського) і 366 376 осіб у провінції Белуджистан. Чисельність в Індії, за переписом населення 2001 року, 2 535 485 осіб, у тому числі 958 787 в штаті Гуджарат, 709 224 в штаті Махараштра, 380 430 в штаті Раджастан, 259 226 в штаті Мадх'я-Прадеш. У штаті Махараштра, поблизу Мумбаї, розташоване найбільше в Індії "синдське" місто Улгаснаґар.
Історія
У долині Інду існувала одна з найдавніших цивілізацій світу — Харапська цивілізація (3300—1300 рр. до Р. Х.). Символом цієї цивілізації є найдавніше місто долини Інду Могенджо-Даро.
Індоарійські племена, предки сучасних синдців, з'явилися тут пізніше — у II тис. до Р. Х. Вони стали творцями так званої Ведичної цивілізації (1500—500 рр. до Р. Х.). Махабхарата згадує тогочасне царство Синду (Бгоджа, Пуліндака), розташоване в долині Інду.
Протягом багатьох століть Синд зазнавав численних вторгнень, і місцеве населення постійно поповнювалось різноетнічними елементами, які різною мірою брали участь в етногенезі синдців.
У VI ст. до Р. Х. країна була завойована персами і увійшла до складу імперії Ахеменидів. У IV ст. до Р. Х. прийшли нові завойовники — греки (македонці) на чолі з Александром Великим. Перше грецьке панування виявилось недовгим, і вже у 305 р. до Р. Х. долину Інду захопила східно-індійська імперія Маур'їв. Влада Маур'їв припинилася у 232 р. до Р. Х., і Синд був включений до складу Індо-Грецького царства (180 р. до Р. Х. — 10 р. після Р. Х.); центр цієї держави розташовувався на території сусіднього Пенджабу. Перелік завойовників продовжувався й надалі: Кушанська імперія (30—375), перська держава Сасанідів (224—652), імперія Гуптів (320—550), держава ефталітів (408—670), імперія Гарша (606—647). Час від часу виникали й місцеві держави, зокрема династії Рор (450—489), Рай (416—644), Брамін (641—725).
У 711—712 рр. Дагір, третій магараджа з Брамінської династії, зазнав поразки від арабів. Синд захопили араби, він був включений до складу Арабського Халіфату. Край стає органічною частиною мусульманського світу, серед місцевого населення поширюється іслам. Місто Дебал (попередник сучасного Карачі) було другим після Басри за значенням портом Халіфату. Провінцією Великий Синд управляла арабська династія Габарі. Під час боротьби за владу в Халіфаті між Омеядами та Абасидами Габарі відділилися від Халіфату й утворили окремий емірат Мансура (854—1011), який перебував у васальній залежності від Газневидів.
У 1024—1351 рр. Синдом правила раджпутська династія Сумро. Після захоплення монголами у 1258 році Багдаду країна втратила традиційні зв'язки з арабським світом. Держава Сумро стала першою місцевою мусульманською державою в регіоні. Її володіння сягали Пенджабу на півночі, Раджастану на сході й Белуджистану на заході. Коран у ці часи був перекладений синдською мовою. Держава впала під тиском армії Делійського султанату, але на зміну їй прийшла інша раджпутська династія Самма (1351—1524). Цей період знаменує початок суфійської думки і вчення в Синді. Після ослаблення Делійського султанату Самма стала повністю незалежною. В часи династії Самма в Синді були створені визначні пам'ятки архітектури, музики, мистецтва.
Синдська держава не встояла проти монгольських загарбників, династію Самма змінила монгольська династія Аргун. У 1573 році верхній Синд, а в 1591 році нижній Синд були приєднані до імперії Великих Моголів (1526—1858). На могольську добу припадає культурний розквіт Синду. В часи упадку Великих Моголів Синд захопила белуджийська династія Талпурів і правила країною в 1783—1843 рр., до британського завоювання. Після 1853 англійці розділили Синд на райони, а потім зробили його частиною Бомбейского президентства в складі Британської Індії.
Антиколоніальний рух на території Синду в кінці XIX ст. очолила мусульманська секта (суфійський рух) гурів, або хурів, (від арабського "хур" - "вільний, незалежний", тобто "вільний від британського рабства"). Англійці намагалися придушити рух, гури у відповідь взялися за зброю. Заколотники були проблемою для колоніальної влади аж до кінця британського правління в Індії, у 1942—1943 роках у Синді навіть вводився воєнний стан. Рух гурів сприяв зростанню національної самосвідомості і національній консолідації синдців. У 1936 році вони домоглися виділення Синду в окрему провінцію.
Після утворення Пакистану в 1947 році Синд увійшов до його складу. Після розділу колишньої Британської Індії до провінції Синд прибуло багато переселенців-мусульман з Індії. Більшість з них оселилася в Карачі, як результат, синдці тепер становлять лише 7 % населення цього найбільшого в Пакистані міста. Водночас синдці-індуїсти переселилися до Індії, найбільша їхня колонія утворилася в місті Улгаснаґар (штат Махараштра).
У 60—70-і роки XX століття зароджується синдський сепаратистський рух, прикладом для якого була боротьба за незалежність в Бангладеш. Вимоги синдських націоналістів варіювалися від вимоги широких культурних, економічних і політичних прав до політичної автономії Синду і навіть виходу зі складу Пакистану і створення незалежної держави під назвою Синдудеш. Сепаратистський рух набув популярності й отримав розвиток після загибелі колишнього прем'єр-міністра Пакистану, синдки за національністю, Беназір Бхутто в 2007 році. Масові акції, організовані націоналістичною партією JSQM, пройшли провінцією Синд у 2012-2014 роках. Ідея Синдудеш підтримується синдською діаспорою, зокрема в Індії. З 2002 року Синд є членом Організації непредставлених націй та народів (ОННН).
Культура
Основне заняття синдців - орне землеробство, вирощують просо, сорго, рис, пшеницю, горох та інші бобові, олійні культури, застосовують штучне зрошування. Розводять велику рогату худобу (переважно буйволів, зебу), коней. На морському узбережжі та в дельті Інду важливе значення має рибальство. З ремесел зберігаються деякі види ручного ткацтва, вичинка шкіри, виробництво килимів. Частина синдців зайнята у промисловості. Склалася національна інтелігенція, отримала розвиток синдська література.
Типове сільське житло синдців — це глинобитна або плетена й обмазана глиною хата. Заможні люди будують хати з випаленої цегли, зазвичай огороджують їх парканом. Дах плоский, складається з шарів жердин і очерету, пересипаних землею.
Одяг чоловіків і жінок складається з шаровар і сорочки, чоловіки підперізують сорочку. Багато жінок поверх шаровар вдягають спідниці, деякі - сарі. Значна частина синдців носить взуття. Різноманітними є головні убори, у чоловіків це чалма, а у жінок легка накидка, що зветься чадар. Багато прикрас, серед них великі сережки в носі.
Основу харчування становлять просяні коржі, юшка з гороху, бобових, пшона, в дельті Інду — рис і риба. Їдять м'ясо (крім свинини), птицю, овочі, фрукти, молоко буйволиць та кіз. З напоїв популярним є чай.
Зберігається музично-пісенний фольклор. Жіночі партії в танці виконують переодягнені чоловіки.
Визначні синдці
- Дагір (661-712) — 3-й магараджа (679-712) з Брамінської династії.
- Синд ібн-Алі (помер після 864) — синдський ісламський астроном, перкладач, математик і інженер.
- Лал Шахбаз Каландар (1149-1300) — суфійський поет і філософ.
- Джам Нізамудін II (1439-1509) — султан (1461-1508) Синду з династії Самма.
- Абу-л-Фазл (1551-1602) — індійський хроніст та філософ, візир, радник і друг падишаха Акбара з династії Великих Моголів.
- Шах Абдул Латіф (1689-1752) — суфійський поет і музикант, один з визначних середньовічних авторів віршів синдською мовою.
- Зульфікар Алі Бгуто (1928-1979) — президент (1971-1973) і прем'єр-міністр (1973-1977) Пакистану.
- Шах Марадан Шах II (1928-2012) — духовний лідер гурів і голова політичної партії Мусульманська ліга Пакистану.
- Мухамад Хан Джунеджо (народився 1932) — прем'єр-міністр (1985-1988) Пакистану.
- Беназір Бхутто (1953-2007) — прем'єр-міністр (1988-1990 і 1993-1996) Пакистану, перша у новітній історії людства жінка-лідер мусульманської країни, дочка Зульфікара Алі Бгутто.
- Абіда Парвін (народилася 1954) — пакистанська суфійська співачка, "королева суфійської музики".
- Асіф Алі Зардарі (народився 1955) — президент (2008-2013) Пакистану, чоловік вбитої колишньої прем'єрки Беназір Бгуто.
- Раджкумар Гірані (народився 1962) — індійський кінорежисер.
- Ранвір Сингх (народився 1985) — індійський кіноактор.
Джерела
- В. И. Кочнев. Синдхи. Народы и религии мира: Энциклопедия [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.]. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 483. (рос.)
Примітки
- PeopleGroups.org data updated on 10-Sep-2016
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2017. Процитовано 11 вересня 2016.
- Population Census 1998. Area, Population, Density and Urban/Rural Proportion. Pakistan Bureau of Statistics [ 8 лютого 2017 у Wayback Machine.] 14,4 % від 132 352 279
- . Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 11 вересня 2016.
- Population Census 1998. Area, Population, Density and Urban/Rural Proportion. Pakistan Bureau of Statistics [ 8 лютого 2017 у Wayback Machine.] 59,73 % від 30 439 893
- Population Census 1998. Area, Population, Density and Urban/Rural Proportion. Pakistan Bureau of Statistics [ 8 лютого 2017 у Wayback Machine.] 5,58 % від 6 565 885
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 11 вересня 2016.
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 11 вересня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Si ndci inakshe si ndi abo si ndhi sindhi سنڌي devanagari स न ध narod u Pakistani perevazhno v provinciyi Sind i v Indiyi perevazhno v prikordonnih z Pakistanom rajonah Sindci سنڌي स न ध Kilkist21 133 550Areal Pakistan 19 058 728 1998 Indiya 2 535 485 2001 Blizki do pendzhabci gudzharatci radzhastanciMovasindska urdu Nazva narodu pov yazana z richkoyu Ind Misceve naselennya zokrema j sindci nazivayut yiyi Sindu sanskr स न ध Sindhu sindhi سنڌو Sindhu Mova sindhi sindska indoarijskoyi grupi indoyevropejskoyi sim yi podilyayetsya na taki dialekti lasi i lari na zahodi vicholi v centri tari i kachi na shodi V osnovi literaturnoyi movi lezhit dialekt vicholi Mova maye bagato zapozichen z arabskoyi ta perskoyi mov Pisemnist na bazi arabskoyi abetki v Indiyi koristuyutsya pismom devanagari Za virospovidannyam absolyutna bilshist sindciv ye musulmanami sunitami v Indiyi bilshist stanovlyat induyisti ChiselnistChiselnist u Pakistani za perepisom naselennya 1998 roku stanovila 19 058 728 osib z nih 18 181 748 osib u provinciyi Sind 92 02 silskogo naselennya i lishe 25 79 miskogo i 366 376 osib u provinciyi Beludzhistan Chiselnist v Indiyi za perepisom naselennya 2001 roku 2 535 485 osib u tomu chisli 958 787 v shtati Gudzharat 709 224 v shtati Maharashtra 380 430 v shtati Radzhastan 259 226 v shtati Madh ya Pradesh U shtati Maharashtra poblizu Mumbayi roztashovane najbilshe v Indiyi sindske misto Ulgasnagar IstoriyaU dolini Indu isnuvala odna z najdavnishih civilizacij svitu Harapska civilizaciya 3300 1300 rr do R H Simvolom ciyeyi civilizaciyi ye najdavnishe misto dolini Indu Mogendzho Daro Indoarijski plemena predki suchasnih sindciv z yavilisya tut piznishe u II tis do R H Voni stali tvorcyami tak zvanoyi Vedichnoyi civilizaciyi 1500 500 rr do R H Mahabharata zgaduye togochasne carstvo Sindu Bgodzha Pulindaka roztashovane v dolini Indu Protyagom bagatoh stolit Sind zaznavav chislennih vtorgnen i misceve naselennya postijno popovnyuvalos riznoetnichnimi elementami yaki riznoyu miroyu brali uchast v etnogenezi sindciv U VI st do R H krayina bula zavojovana persami i uvijshla do skladu imperiyi Ahemenidiv U IV st do R H prijshli novi zavojovniki greki makedonci na choli z Aleksandrom Velikim Pershe grecke panuvannya viyavilos nedovgim i vzhe u 305 r do R H dolinu Indu zahopila shidno indijska imperiya Maur yiv Vlada Maur yiv pripinilasya u 232 r do R H i Sind buv vklyuchenij do skladu Indo Greckogo carstva 180 r do R H 10 r pislya R H centr ciyeyi derzhavi roztashovuvavsya na teritoriyi susidnogo Pendzhabu Perelik zavojovnikiv prodovzhuvavsya j nadali Kushanska imperiya 30 375 perska derzhava Sasanidiv 224 652 imperiya Guptiv 320 550 derzhava eftalitiv 408 670 imperiya Garsha 606 647 Chas vid chasu vinikali j miscevi derzhavi zokrema dinastiyi Ror 450 489 Raj 416 644 Bramin 641 725 U 711 712 rr Dagir tretij magaradzha z Braminskoyi dinastiyi zaznav porazki vid arabiv Sind zahopili arabi vin buv vklyuchenij do skladu Arabskogo Halifatu Kraj staye organichnoyu chastinoyu musulmanskogo svitu sered miscevogo naselennya poshiryuyetsya islam Misto Debal poperednik suchasnogo Karachi bulo drugim pislya Basri za znachennyam portom Halifatu Provinciyeyu Velikij Sind upravlyala arabska dinastiya Gabari Pid chas borotbi za vladu v Halifati mizh Omeyadami ta Abasidami Gabari viddililisya vid Halifatu j utvorili okremij emirat Mansura 854 1011 yakij perebuvav u vasalnij zalezhnosti vid Gaznevidiv U 1024 1351 rr Sindom pravila radzhputska dinastiya Sumro Pislya zahoplennya mongolami u 1258 roci Bagdadu krayina vtratila tradicijni zv yazki z arabskim svitom Derzhava Sumro stala pershoyu miscevoyu musulmanskoyu derzhavoyu v regioni Yiyi volodinnya syagali Pendzhabu na pivnochi Radzhastanu na shodi j Beludzhistanu na zahodi Koran u ci chasi buv perekladenij sindskoyu movoyu Derzhava vpala pid tiskom armiyi Delijskogo sultanatu ale na zminu yij prijshla insha radzhputska dinastiya Samma 1351 1524 Cej period znamenuye pochatok sufijskoyi dumki i vchennya v Sindi Pislya oslablennya Delijskogo sultanatu Samma stala povnistyu nezalezhnoyu V chasi dinastiyi Samma v Sindi buli stvoreni viznachni pam yatki arhitekturi muziki mistectva Mechet Shah Dzhahana v misti Tatta chasiv Velikih Mogoliv Sindska derzhava ne vstoyala proti mongolskih zagarbnikiv dinastiyu Samma zminila mongolska dinastiya Argun U 1573 roci verhnij Sind a v 1591 roci nizhnij Sind buli priyednani do imperiyi Velikih Mogoliv 1526 1858 Na mogolsku dobu pripadaye kulturnij rozkvit Sindu V chasi upadku Velikih Mogoliv Sind zahopila beludzhijska dinastiya Talpuriv i pravila krayinoyu v 1783 1843 rr do britanskogo zavoyuvannya Pislya 1853 anglijci rozdilili Sind na rajoni a potim zrobili jogo chastinoyu Bombejskogo prezidentstva v skladi Britanskoyi Indiyi Antikolonialnij ruh na teritoriyi Sindu v kinci XIX st ocholila musulmanska sekta sufijskij ruh guriv abo huriv vid arabskogo hur vilnij nezalezhnij tobto vilnij vid britanskogo rabstva Anglijci namagalisya pridushiti ruh guri u vidpovid vzyalisya za zbroyu Zakolotniki buli problemoyu dlya kolonialnoyi vladi azh do kincya britanskogo pravlinnya v Indiyi u 1942 1943 rokah u Sindi navit vvodivsya voyennij stan Ruh guriv spriyav zrostannyu nacionalnoyi samosvidomosti i nacionalnij konsolidaciyi sindciv U 1936 roci voni domoglisya vidilennya Sindu v okremu provinciyu Pislya utvorennya Pakistanu v 1947 roci Sind uvijshov do jogo skladu Pislya rozdilu kolishnoyi Britanskoyi Indiyi do provinciyi Sind pribulo bagato pereselenciv musulman z Indiyi Bilshist z nih oselilasya v Karachi yak rezultat sindci teper stanovlyat lishe 7 naselennya cogo najbilshogo v Pakistani mista Vodnochas sindci induyisti pereselilisya do Indiyi najbilsha yihnya koloniya utvorilasya v misti Ulgasnagar shtat Maharashtra U 60 70 i roki XX stolittya zarodzhuyetsya sindskij separatistskij ruh prikladom dlya yakogo bula borotba za nezalezhnist v Bangladesh Vimogi sindskih nacionalistiv variyuvalisya vid vimogi shirokih kulturnih ekonomichnih i politichnih prav do politichnoyi avtonomiyi Sindu i navit vihodu zi skladu Pakistanu i stvorennya nezalezhnoyi derzhavi pid nazvoyu Sindudesh Separatistskij ruh nabuv populyarnosti j otrimav rozvitok pislya zagibeli kolishnogo prem yer ministra Pakistanu sindki za nacionalnistyu Benazir Bhutto v 2007 roci Masovi akciyi organizovani nacionalistichnoyu partiyeyu JSQM projshli provinciyeyu Sind u 2012 2014 rokah Ideya Sindudesh pidtrimuyetsya sindskoyu diasporoyu zokrema v Indiyi Z 2002 roku Sind ye chlenom Organizaciyi nepredstavlenih nacij ta narodiv ONNN KulturaTradicijna vulicya v sindskomu mistechku Osnovne zanyattya sindciv orne zemlerobstvo viroshuyut proso sorgo ris pshenicyu goroh ta inshi bobovi olijni kulturi zastosovuyut shtuchne zroshuvannya Rozvodyat veliku rogatu hudobu perevazhno bujvoliv zebu konej Na morskomu uzberezhzhi ta v delti Indu vazhlive znachennya maye ribalstvo Z remesel zberigayutsya deyaki vidi ruchnogo tkactva vichinka shkiri virobnictvo kilimiv Chastina sindciv zajnyata u promislovosti Sklalasya nacionalna inteligenciya otrimala rozvitok sindska literatura Tipove silske zhitlo sindciv ce glinobitna abo pletena j obmazana glinoyu hata Zamozhni lyudi buduyut hati z vipalenoyi cegli zazvichaj ogorodzhuyut yih parkanom Dah ploskij skladayetsya z shariv zherdin i ocheretu peresipanih zemleyu Odyag cholovikiv i zhinok skladayetsya z sharovar i sorochki choloviki pidperizuyut sorochku Bagato zhinok poverh sharovar vdyagayut spidnici deyaki sari Znachna chastina sindciv nosit vzuttya Riznomanitnimi ye golovni ubori u cholovikiv ce chalma a u zhinok legka nakidka sho zvetsya chadar Bagato prikras sered nih veliki serezhki v nosi Osnovu harchuvannya stanovlyat prosyani korzhi yushka z gorohu bobovih pshona v delti Indu ris i riba Yidyat m yaso krim svinini pticyu ovochi frukti moloko bujvolic ta kiz Z napoyiv populyarnim ye chaj Zberigayetsya muzichno pisennij folklor Zhinochi partiyi v tanci vikonuyut pereodyagneni choloviki Viznachni sindciDagir 661 712 3 j magaradzha 679 712 z Braminskoyi dinastiyi Sind ibn Ali pomer pislya 864 sindskij islamskij astronom perkladach matematik i inzhener Lal Shahbaz Kalandar 1149 1300 sufijskij poet i filosof Dzham Nizamudin II 1439 1509 sultan 1461 1508 Sindu z dinastiyi Samma Abu l Fazl 1551 1602 indijskij hronist ta filosof vizir radnik i drug padishaha Akbara z dinastiyi Velikih Mogoliv Shah Abdul Latif 1689 1752 sufijskij poet i muzikant odin z viznachnih serednovichnih avtoriv virshiv sindskoyu movoyu Zulfikar Ali Bguto 1928 1979 prezident 1971 1973 i prem yer ministr 1973 1977 Pakistanu Shah Maradan Shah II 1928 2012 duhovnij lider guriv i golova politichnoyi partiyi Musulmanska liga Pakistanu Spivachka Abida Parvin na koncerti v Oslo Muhamad Han Dzhunedzho narodivsya 1932 prem yer ministr 1985 1988 Pakistanu Benazir Bhutto 1953 2007 prem yer ministr 1988 1990 i 1993 1996 Pakistanu persha u novitnij istoriyi lyudstva zhinka lider musulmanskoyi krayini dochka Zulfikara Ali Bgutto Abida Parvin narodilasya 1954 pakistanska sufijska spivachka koroleva sufijskoyi muziki Asif Ali Zardari narodivsya 1955 prezident 2008 2013 Pakistanu cholovik vbitoyi kolishnoyi prem yerki Benazir Bguto Radzhkumar Girani narodivsya 1962 indijskij kinorezhiser Ranvir Singh narodivsya 1985 indijskij kinoaktor DzherelaV I Kochnev Sindhi Narody i religii mira Enciklopediya 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Gl red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2000 s 483 ISBN 5 85270 155 6 ros PrimitkiPeopleGroups org data updated on 10 Sep 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 11 zhovtnya 2017 Procitovano 11 veresnya 2016 Population Census 1998 Area Population Density and Urban Rural Proportion Pakistan Bureau of Statistics 8 lyutogo 2017 u Wayback Machine 14 4 vid 132 352 279 Arhiv originalu za 17 bereznya 2016 Procitovano 11 veresnya 2016 Population Census 1998 Area Population Density and Urban Rural Proportion Pakistan Bureau of Statistics 8 lyutogo 2017 u Wayback Machine 59 73 vid 30 439 893 Population Census 1998 Area Population Density and Urban Rural Proportion Pakistan Bureau of Statistics 8 lyutogo 2017 u Wayback Machine 5 58 vid 6 565 885 Arhiv originalu za 11 listopada 2016 Procitovano 11 veresnya 2016 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 11 veresnya 2016